Справа № 560/5242/22

РІШЕННЯ

іменем України

01 липня 2022 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л. розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Біржа Подільська" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Біржа Подільська", в якому просить:

- визнати дії протиправними та такими, які мають ознаки бездіяльності не надання відповідь на запит на отримання публічної інформації від 26.04.2022 року, який адресований до директора Бацури Олександра Степановича ТОВ "БІРЖА ПОДІЛЬСЬКА";

- зобов`язати надати відповідь на запит на отримання публічної інформації від 26.04.2022 року;

- стягнути з відповідача директора Бацури Олександра Степановича ТОВ "БІРЖА ПОДІЛЬСЬКА" на користь позивача 11850 грн. за відрив від звичайних занять;

- стягнути з відповідача директора Бацури Олександра Степановича ТОВ "БІРЖА ПОДІЛЬСЬКА" на користь позивача сто тисяч гривень у якості відшкодування завданої моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач не надав відповідь на запит на отримання публічної інформації від 26.04.2022.

Вказує, що витрачав час на написання позовної заяви, відзив, набір у друкованому вигляді та роздрукування, копіювання доданих до позовної заяви матеріалів та інші технічні роботи, складав відповідні клопотання, які були скеровані у відповідні підрозділи з метою отримання інформації по даному провадженню та на підтвердження порушених законних прав та інтересів позивача. Тому просить стягнути з відповідача 11850 грн за відрив від звичайних занять.

Зазначає, що протиправна бездіяльність відповідача завдає моральної шкоди, яку оцінює у сто тисяч гривень. Такий перебіг справ безумовно завдав позивачу страждань і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання. Адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту.

До суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що товариство з обмеженою відповідальністю "Біржа Подільська" не є розпорядником публічної інформації у розумінні статті 13 Закону України від 13.01.2011 №2939-VI "Про доступ до публічної інформації" (далі - Закон №2939-VI) (не займає домінуюче становище на ринку, не має спеціальних або виключних прав, не має статусу природної монополії у розумінні Закону України "Про природні монополії"), а тому, не зобов`язане надавати відповідь на запити на отримання публічної інформації.

Крім того, позивачу було надано відповідь, в якій було повідомлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Біржа Подільська" не є розпорядником публічної інформації, а вся необхідна інформація публікується на офіційному сайті та на сайті платформи через яку проводяться торги.

Відповідач вказує, що позивач лише констатував, що витратив відповідну кількість часу для підготування позовної заяви, проте ним не було долучено жодних доказів в обґрунтування компенсації за відрив від звичайних робіт. Тобто позивач не надав доказів, які саме звичайні заняття були позивачем заплановані та не здійснені у зв`язку з написанням такого позову.

Крім цього, позивач не надав жодних доказів на підтвердження факту завдання йому моральної шкоди та її ступеню, за яких обставин вони заподіяні, чому позивач оцінив моральну шкоду на таку суму та з чого він при цьому виходив, а також інші обставини, що мають значення для вирішення питання щодо задоволення вимоги про відшкодування моральної шкоди. Загальні посилання на спричинення йому моральної шкоди не можуть бути взяті до уваги судом.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.05.2022 відкрито провадження в цій справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Згідно з пунктами 1.2 - 1.4 статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Біржа Подільська", затвердженого протоколом №1 від 08.07.2021, біржа діє на підставі та у відповідності до Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", Закону України "Про товарні біржі", інших чинних нормативно-правових актів України щодо товарних бірж, а також цього Статуту.

Біржа є юридичною особою, що провадить діяльність з організації торгівлі продукцією на товарних біржах, а також інші види діяльності, що не заборонені законодавчими та нормативно-правовими актами щодо товарних бірж.

Біржа є юридичною особою, що провадить професійну діяльність на організованих товарних ринках - діяльність з організації торгівлі продукцією на товарних біржах з моменту отримання відповідної ліцензії, а також інші види діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках і поза ними з дотриманням вимог законодавства.

Позивач 26.04.2022 направив запит на отримання публічної інформації (адресований товариству з обмеженою відповідальністю "Біржа Подільська"), в якому просив:

- надати інформацію - чи оприлюднювала Красилівська міська рада на офіційному сайті товариства з обмеженою відповідальністю "Біржа Подільська" https://sale.birzha.km.ua/. оголошення про проведення електронного аукціону щодо оренди на нерухоме майно гідротехнічні споруди №1, №2, що знаходяться за адресою: Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с. Чепелівка, вул. Комарова, 28-Б;

- відповідь надати на електрону скриньку.

Листом від 29.04.2022 №294 відповідач повідомив позивача, що відповідно до статті 13 Закону №2939-VI товариство з обмеженою відповідальністю "Біржа Подільська" не є розпорядником інформації. Зазначене товариство завжди дотримується вимог чинного законодавства, зокрема, публікує на сайті всю інформацію, котра підлягає оприлюдненню, укладає затвердженні типові договори. Також позивачу надано договір про проведення електронних аукціонів з передачі майна в оренду між орендодавцем та оператором електронного майданчика від 29.12.2020, укладений між Красилівською міською радою Хмельницької області та відповідачем.

Позивач, вважаючи порушеними його права, звернувся з позовом до суду.

IV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та до інформації, що становить суспільний інтерес, визначено Законом №2939-VI.

Згідно з статтею 1, пунктом 2 частини 1 статті 5 Закону №2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Доступ до інформації забезпечується шляхом, зокрема, надання інформації за запитами на інформацію.

Статтею 13 Закону №2939-VI визначено вичерпний перелік суб`єктів, які належать до розпорядників публічної інформації.

Так, розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:

1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання;

2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків;

4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

До розпорядників інформації, зобов`язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб`єкти господарювання, які володіють:

1) інформацією про стан довкілля;

2) інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту;

3) інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров`ю та безпеці громадян;

4) іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).

На розпорядників інформації, визначених у пунктах 2, 3, 4 частини першої та в частині другій цієї статті, вимоги цього Закону поширюються лише в частині оприлюднення та надання відповідної інформації за запитами.

Усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.

У свою чергу, правові умови створення та функціонування товарних бірж на території України як організованих товарних ринків регламентовані Законом України від 10.12.1991 №1956-XII "Про товарні біржі" (далі - Закон №1956-XII).

Згідно з частиною 3 статті 1 Закону №1956-XII до правовідносин щодо створення та функціонування товарних бірж застосовуються положення статей 71-76, 131-137 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" та інші його положення, що прямо передбачають його поширення на товарні біржі.

Відповідно до частини 5 статті 7 Закону №1956-XII працівники товарної біржі не мають права брати участь у біржових або позабіржових операціях з біржовими товарами, виконувати роботи, пов`язані з участю у біржових торгах, на підставі трудових, цивільно-правових договорів з учасниками біржових торгів та їх пов`язаними особами, використовувати, розголошувати у власних інтересах або інтересах третіх осіб інформацію, яка не підлягає розкриттю, про учасників біржових торгів, їхніх клієнтів та їхню діяльність.

Згідно з частинами 1, 2 статті 134 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" професійною таємницею на ринках капіталу та організованих товарних ринках (далі - професійна таємниця) є інформація про діяльність та/або фінансовий стан клієнта, а також інша передбачена частиною другою цієї статті інформація, що стала відомою:

1) професійному учаснику ринків капіталу та організованих товарних ринків у процесі обслуговування клієнта при провадженні професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках;

2) третім особам під час провадження ними діяльності, пов`язаної з ринками капіталу та організованими товарними ринками;

3) третім особам, які надають послуги чи виконують роботи відповідно до договорів, укладених з особами, зазначеними у пунктах 1 і 2 цієї частини;

4) Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національному банку України, іншим органам державної влади відповідно до їх повноважень.

Професійною таємницею є інформація та дані, зокрема:

- про операції, проведені на користь чи за дорученням клієнта професійного учасника, про вчинені клієнтом професійного учасника правочини;

- про клієнта професійного учасника, крім отриманої з публічних джерел;

- про учасників ринків капіталу та професійних учасників організованих товарних ринків або їхніх клієнтів, отримана від таких учасників та професійних учасників органами державної влади.

Статтею 135 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" врегульовано, що особи, зазначені у частині першій статті 134 цього Закону, яким стала відома інформація, що становить професійну таємницю, зобов`язані забезпечити її збереження шляхом:

1) обмеження кола осіб, які мають доступ до інформації, що становить професійну таємницю;

2) організації спеціального діловодства з документами, що містять професійну таємницю;

3) застосування технічних засобів для запобігання несанкціонованому доступу до електронних та інших носіїв інформації;

4) застосування застережень щодо збереження професійної таємниці та встановлення відповідальності за її розголошення у договорах і угодах.

Посадові особи, працівники суб`єктів, зазначених у частині першій статті 134 цього Закону, зобов`язані не розголошувати та не використовувати у своїх інтересах або інтересах третіх осіб інформацію, що становить професійну таємницю та стала відома їм під час виконання їхніх обов`язків. Зазначені особи під час вступу на посаду, призначення, укладення відповідного договору підписують зобов`язання щодо збереження професійної таємниці.

Згідно з частиною 1 статті 136 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" інформація, що становить професійну таємницю, надається особами, зазначеними у пунктах 1-3 частини першої статті 134 цього Закону, за відповідним рішенням суду або на письмовий запит, отриманий від:

1) відповідної юридичної чи фізичної особи, якої стосується інформація, що становить професійну таємницю, або з письмового дозволу такої особи;

2) бенефіціара щодо інформації про рахунок умовного зберігання в цінних паперах та операцій за ним;

3) обтяжувача щодо інформації про залишок цінних паперів, права на цінні папери та/або права за цінними паперами на рахунку в цінних паперах, що є предметом обтяження, про операції за рахунком у цінних паперах, обтяження, щодо яких до учасника ринків капіталу та професійного учасника організованих товарних ринків надійшли повідомлення, та щодо інших обмежень прав на цінні папери та/або прав за цінними паперами;

4) органів прокуратури України, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національної поліції, Національного антикорупційного бюро України, Антимонопольного комітету України, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів - щодо рахунків клієнтів та операцій, проведених на користь або за дорученням клієнта, а саме відомості на конкретно визначену дату або за конкретний проміжок часу та стосовно конкретної юридичної або фізичної особи, фізичної особи - підприємця про: наявність рахунків, номери рахунків, залишок цінних паперів та інших активів на рахунках, операції списання з рахунків та/або зарахування на рахунки, призначення платежу, ідентифікаційні дані контрагента, номер рахунка контрагента та код контрагента професійного учасника ринків капіталу та організованих товарних ринків;

5) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, на його запит щодо наявності рахунків у цінних паперах та/або у випадках та в обсязі, визначених Угодою між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил і застосування положень Закону США "Про податкові вимоги до іноземних рахунків" (FATCA) та іншими міжнародними договорами, що містять положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або укладеними на їх підставі міжвідомчими договорами. Порядок розкриття такої інформації встановлюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

6) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, щодо фінансових операцій, що є об`єктом фінансового моніторингу згідно із законодавством щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, а також учасників зазначених операцій;

7) органів державної виконавчої служби, приватних виконавців - з питань виконання рішень судів та рішень, що підлягають примусовому виконанню відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", - щодо рахунків клієнтів та операцій, проведених на користь або за дорученням клієнта, а саме відомості на конкретно визначену дату або за конкретний проміжок часу та стосовно конкретної юридичної або фізичної особи, фізичної особи - підприємця про: наявність рахунків, номери рахунків, залишок цінних паперів та інших активів на рахунках професійного учасника ринків капіталу та організованих товарних ринків;

8) Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку - щодо відомостей про активи, щодо яких учасником ринків капіталу та професійним учасником організованих товарних ринків проведено операції, рахунки клієнтів та про відповідні операції з активами таких клієнтів, а також іншу інформацію у випадках, встановлених законом;

9) Національного банку України - щодо відомостей про власників цінних паперів, а також іншу інформацію, передбачену законом;

10) державних нотаріальних контор, приватних нотаріусів, посадових осіб органів місцевого самоврядування, уповноважених на вчинення нотаріальних дій, іноземних консульських установ (для вчинення такими особами нотаріальних дій з охорони спадкового майна, з видачі свідоцтв про право на спадщину, про право власності на частку у спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя) - щодо наявності рахунків та залишку цінних паперів та інших активів на рахунках померлих власників таких рахунків та/або щодо наявності рахунків умовного зберігання в цінних паперах та цінних паперів на таких рахунках, призначених для перерахування померлим бенефіціарам;

11) інших професійних учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків, відповідальних осіб фінансової групи - у випадках, передбачених цим Законом та Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення";

12) осіб, зазначених власником рахунка у відповідному розпорядженні учасника ринків капіталу та професійного учасника організованих товарних ринків, у разі смерті такого власника рахунка - щодо наявності рахунків померлого власника та залишку цінних паперів та інших активів на рахунках.

Отже, статтею 13 спеціального Закону №2939-VI регламентовано перелік суб`єктів, які є розпорядниками публічної інформації, що є виключним, розширеному тлумаченню не підлягає та визначає конкретні умови, за яких суб`єкт господарювання набуває зазначений правовий статус. Обставини цієї справи не свідчать про відповідність біржі хоча б одній з таких умов.

При цьому законодавством, яке регулює функціонування товарних бірж, передбачено обов`язок посадових осіб та працівників товарної біржі не розголошувати інформацію, що становить професійну таємницю та стала відома їм під час виконання їхніх обов`язків. Законом України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" визначено виключний перелік випадів, коли надається інформація, що становить професійну таємницю, і спірний випадок до такого не відноситься.

Враховуючи наведене, товариство з обмеженою відповідальністю "Біржа Подільська" у межах виниклих у цій справі спірних правовідносин не є розпорядником публічної інформації у розумінні Закону №2939-VI.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.06.2020 у справі №806/1846/17 та від 23.07.2020 у справі №826/9485/17.

Отже, у задоволенні позовних вимог, які стосуються стверджуваного позивачем порушення вимог Закону №2939-VI, слід відмовити. Як наслідок, відсутні підстави для задоволення й інших похідних вимог (щодо стягнення моральної шкоди та компенсації за відрив від звичайних занять).

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає та враховує наступне.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України).

Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до вимог пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", а тому, судові витрати в частині судового збору не розподіляються.

Відповідач просить стягнути з позивача витрати на надання правової допомоги в сумі 5000,00 грн.

Щодо цього суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Приписами частини 1 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини 5 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, за змістом наведених норм відповідач має право на компенсацію витрат на професійну правничу допомогу.

При цьому суд звертає увагу на те, що за змістом частини 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Зі змісту наведених норм слідує, що за результатами розгляду справи, документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка їх понесла (та яка не є суб`єктом владних повноважень).

Таким чином, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації понесених у зв`язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Вказана правова позиція також відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним в постанові від 15.03.2019 у справі №826/7778/17.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу відповідач надав суду: договір про надання правової допомоги від 06.05.2022; додаток №1 від 06.05.2022 до договору (згідно якого вартість правової допомоги становить 5000 грн); акт від 12.05.2022 про виконання додатку №1 до договору про надання правової допомоги; рахунок на оплату правової допомоги від 12.05.2022; платіжне доручення від 17.05.2022 №3329 на суму 5000 грн.

Відповідно до пункту 1.1 договору від 06.05.2022 його предметом є надання правової допомоги щодо правовідносин, по яких здійснюється судовий розгляд по справі №560/5242/22.

Згідно з пунктом 3.3 договору від 06.05.2022 розмір винагороди при наданні правової допомоги, а також умови і порядок розрахунків визначаються сторонами в додатках до цього договору.

За змістом додатку №1 до договору та акту про виконання додатку №1, розмір понесених відповідачем витрат в сумі 5000 грн визначений за надання такої правової допомоги: ознайомлення з матеріалами справи, визначення правової позиції, написання відзиву на позовну заяву по справі №560/5242/22.

Водночас, суд враховує, що предмет спору в цій справі не є складним, містить лише один епізод спірних правовідносин (щодо надання відповіді на запит, у той час як відповідач не є розпорядником публічної інформації у розумінні Закону №2939-VI), та не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних. Обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними.

Тобто, підготовка відзиву у цій справі не вимагала від адвоката значного обсягу юридичної та технічної роботи.

При цьому суд встановив, що у провадженні Хмельницького окружного адміністративного суду перебуває три справи за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Біржа Подільська" щодо ненадання відповіді на запит на отримання публічної інформації (крім справи №560/5242/22, це справи 560/5115/22 та 560/5241/22). Відповідач подав три аналогічних відзиви на позовні заяви, у кожному з яких заявлено до відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

Суд зауважує, що особа має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Так, у постановах Верховного Суду від 11.02.2021 у справі №520/9115/19 та від 15.06.2022 у справі №280/8547/20 викладено правову позицію, згідно з якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.

У постанові Верховного Суду від 04.06.2021 у справі №380/887/20 зазначено, що судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд зазначає, що звільнення позивача від сплати судового збору не звільняє його від обов`язку відшкодувати судові витрати у разі, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень.

Отже, виходячи із критеріїв, визначених частинами 3 та 5 статті 134, а також частиною 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи незначну складність справи та наявність трьох аналогічних справ за участю сторін, заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу у 5000 грн (підготовка відзиву на позов) є неспівмірною із заявленими вимогами немайнового характеру, а тому, справедливим розміром відшкодування відповідачу витрат на професійну правничу допомогу у цій справі є сума 500 грн.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Біржа Подільська" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Біржа Подільська" понесені судові витрати на правничу допомогу у розмірі 500 (п`ятсот) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) Відповідач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Біржа Подільська" (вул. Героїв Майдану буд. 10, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 32452151) Головуючий суддя Д.Л. Фелонюк