open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
Єдиний державний реєстр судових рішень

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2022 року Справа № 902/1318/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Гудак А.В.

судді Олексюк Г.Є.

судді Мельник О.В.

секретар судового засідання Орловська Т.Й.

за участю представників:

позивача: не з`явився

відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Громадської організації "Вінницький туристсько-спортивний союз" на рішення Господарського суду Вінницької області від 30.03.22р. в частині стягнення пені в сумі 13778,64 грн. та розстрочення виконання рішення у справі №902/1318/21 (суддя Яремчук Ю.О. м.Вінниця, повний текст складено 11.04.2022 р.)

за позовом Вінницької міської ради

до Громадської організації "Вінницького туристсько-спортивного союзу"

про стягнення 336133,39 грн.

В С Т А Н О В И В :

Вінницька міська рада (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог (а.с 82-83) звернулась до Господарського суду Вінницької області з позовом до Громадської організації Вінницького туристсько-спортивного союзу про стягнення заборгованості в розмірі 322 097 грн. 64 коп. та 13 778 грн. 64 коп. пені.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 30.03.2022 року позов задоволено повністю. Стягнуто з Громадської організації Вінницького туристсько-спортивного союзу на користь Вінницької міської ради 322 097,64 грн. заборгованості, 13 778,64 грн. пені, 5 038,15 грн. відшкодування витрат зі сплати судового збору. Розстрочено виконання рішення суду на чотири місяці рівними частинами наступним чином: суму в розмірі 85 228,60 грн. сплатити до 30.04.2022; суму в розмірі 85 228,60 грн. сплатити до 30.05.2022; суму в розмірі 85 228,60 грн. сплатити до 30.06.2022; суму в розмірі 85 228,60 грн. сплатити до 30.07.2022.

Не погоджуючись частково з ухваленим рішенням, Громадська організація "Вінницький туристсько-спортивний союз" звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 30.03.2022р по справі №902/1318/21 в частині стягнення пені в сумі 13778,64 грн. Змінити рішення в частині надання розстрочки виконання судового рішення строком на 4 місяці, та в цій частині прийняти друге рішення про відстрочку виконання судового рішення на один рік з дня набрання рішенням суду законної сили. Зробити перерозподіл судового збору між сторонами справи за розгляд в господарському суді Вінницької області та розподіл порівну судового збору сторонами за розгляд справи в апеляційні інстанції.

Скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що визнає суму основного боргу 322 097,64 грн., але не визнає суму нарахованої пені.

Вважає, що судом першої інстанції не враховано, що законодавець надав право сторонам у господарському договорі самостійно визначати розмір штрафних санкцій, в даному випадку пені та граничні строки їх нарахування у випадку порушення стороною прийнятого на себе зобов`язання. У випадку відсутності таких спеціальних умов у договорі діє частина 6 статті 232 ГК України, яка передбачає, що строк нарахування пені припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Про порушення сплати скаржником боргу міськраді було відомо ще з квітня 2021 року, але нарахування пені здійснюється до 03.12.2021р.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Скаржник вважає, що при виконанні договору від 14.01.2021р. в наявності порушення умов договору з обох сторін договору. Тому відповідач не визнає нарахування пені. Тим більше, що і самі збитки і пеня нараховані на упущену вигоду, а не на реальні збитки, які понесла Вінницька міська рада.

Крім того, скаржник в обґрунтування необхідності змінити оскаржуване рішення в частині надання розстрочки виконання судового рішення та надати відстрочку виконання судового рішення на один рік з дня набрання рішенням суду законної сили, посилається на фінансове становище, обумовлене ковідними локдаунами 2020-2021 років та запровадженням в країні воєнного стану. Скаржник звертає увагу суду на те, що є неприбутковою організацією і існує лише завдяки пасивним доходам від оренди приміщень та благодійних та спонсорських внесків. В теперішній час орендарі тимчасово з`їхали і кошти скаржник не отримує, всі сили і благодійників і спонсорів направлені на допомогу ЗСУ та фронту.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.06.2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Громадської організації "Вінницький туристсько-спортивний союз" на рішення Господарського суду Вінницької області від 30.03.22р. в частині стягнення пені в сумі 13778,64 грн. у справі №902/1318/21 та розгляд апеляційної скарги призначено на 29 червня 2022 року.

07 червня 2022 року від Вінницької міської ради надійшов відзив в якому просить залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 30.03.2022 року по справі №902/1318/21 без змін.

28 червня 2022 року від Вінницької міської ради надійшло клопотання в якому просить суд здійснювати розгляд справи без участі представника Вінницької міської ради за наявними у справі матеріалами, оскільки представник позивача перебуває на лікарняному.

В судове засідання 29.06.2022 Громадська організація "Вінницький туристсько-спортивний союз" свого уповноваженого представника не направила, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 178), причини неявки представника суду не повідомлено.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов`язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез`явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 3 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників Вінницької міської ради та Громадської організації "Вінницький туристсько-спортивний союз"

Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Обговоривши в судовому засіданні 29.06.2022 доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу Громадської організації "Вінницький туристсько-спортивний союз" слід задовольнити частково, рішення Господарського суду Вінницької області від 30.03.22р. в частині стягнення пені в сумі 13778,64 грн. у справі №902/1318/21 скасувати, та ухвалити в цій частині нове рішення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради №2853 від 23.12.2020 року вирішено надати Громадській організації Вінницький туристсько - спортивний союз розстрочення зі сплати збитків Вінницькій міській територіальній громаді відповідно до Акту про визначення розміру збитків від 19.02.2020 комісії по визначенню та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам (а.с.22-24), затвердженому рішенням виконавчого комітету міської ради від 27.02.2020 р. №492, шляхом їх сплати в термін до 01.12.2021 року, рівними частинами, не рідше ніж один раз у місяць від дати внесення першого платежу, який вноситься в 30-ти денний термін після прийняття даного рішення, шляхом укладення договору про розстрочення сплати збитків, за умови здійснення заходів щодо оформлення права користування земельною ділянкою за адресою: м. Вінниця, вул. Пушкіна, 40,42 в термін до 01.03.2021 року (а.с. 18-24).

14 лютого 2021 року між Виконавчим комітетом Вінницької міської ради в особі заступника міського голови Матусяка Сергія Володимировича (сторона 1), який діє на підставі рішення Вінницької міської ради від 01.02.2013 року №1156, рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 23.12.2020 року №2853 та Громадською організацією Вінницький туристсько-спортивний союз (ЄДРПОУ13314881, місцезнаходження зареєстровано за адресою: 21050, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Пушкіна,40) в особі президента Громадської організації Пащенко Лариси Миколаївни, яка діє на підставі Статуту (сторона 2) укладено договір про відшкодування збитків, заподіяних Вінницькій міській територіальній громаді тимчасовим використанням земельної ділянки (далі за текстом - договір) (а.с. 25).

Згідно п.1.1 договору, предметом договору є відшкодування збитків (безпідставно збережених коштів) заподіяних стороною 2 Вінницькій міській територіальній громаді в особі Вінницької міської ради, тимчасовим використанням земельної ділянки площею 0,1538 га., розташованої за адресою: м.Вінниця, вул.Пушкіна, 40, 42, без оформлення речового права (далі збитки), із розстроченням сплати таких збитків.

Підставою для відшкодування збитків є Акт про визначення розміру збитків від 19.02.2020 року Комісії по визначенню відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам, затверджений рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 27.02.2020 р. №492 (п.2.1. договору).

Відповідно до п.2.2. договору, загальний розмір збитків, які підлягають відшкодуванню становить 640 179, 43 грн.

Відповідно до п.3.1 договору збитки сплачуються ГО Вінницький туристсько-спортивний союз на рахунок Вінницької міської ради шляхом їх сплати в термін до 01.12.2021 року рівними частинами не рідше ніж один раз у місяць від дати внесення першого платежу, який вноситься в 30-ти денний термін після прийняття рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 23.12.2020 року №2853 про надання розстрочення зі сплати збитків, згідно з Графіком, який є невід`ємною частиною договору: №1. Дата сплати платежів 14.02.2021 сума платежу 58 198,13 грн.; №2. Дата сплати платежів 14.03.2021 сума платежу 58 198, 13 грн.; №3. Дата сплати платежів 14.04.2021 сума платежу 58 198, 13 грн.; №4. Дата сплати платежів 14.05.2021 сума платежу 58 198, 13 грн.; №5. Дата сплати платежів 14.06.2021 сума платежу 58 198, 13 грн.; №6. Дата сплати платежів 14.07.2021 сума платежу 58 198, 13 грн.; №7. Дата сплати платежів 14.08.2021 сума платежу 58 198, 13 грн.; №8. Дата сплати платежів 14.09.2021 сума платежу 58 198, 13 грн.; №9. Дата сплати платежів 14.10.2021 сума платежу 58 198, 13 грн.; №10. Дата сплати платежів 14.11.2021 сума платежу 58 198, 13 грн.; №11. Дата сплати платежів 01.12.2021 сума платежу 58 198, 13 грн.

Згідно п.3.3 договору ГО Вінницький туристсько-спортивний союз зобов`язується в повному обсязі відшкодувати збитки визначені пунктом 2.2. цього договору в термін до 01.12.2021 року.

Пунктом 4.2 договору сторони передбачили, що за несвоєчасне виконання умов Договору, ГО Вінницький туристсько-спортивний союз сплачується неустойка (пеня), яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. ст. 12, 83, 189, 206 Земельного кодексу України, ст.19 Закону України Про землеустрій, ст. ст. 12, 20 Закону України Про охорону земель ст.15 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища, підп. 1 п. б ч.1 ст. 33 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, Положення про департамент земельних ресурсів міської ради та Тимчасового порядку проведення обстежень земель Вінницької міської територіальної громади, затвердженого рішенням Вінницької міської ради від 28.08.2020 №2378 (зі змінами), на підставі доручення від 23.04.2021 року за вх.№01-01-24440, проведено обстеження земельної ділянки Вінницької міської територіальної громади за адресою: м. Вінниця, вул. Пушкіна,40,42. За результатами перевірки складено акт №42 від 06.05.2021 року (а.с.32-33).

За результатами перевірки встановлено, що відповідач використовує частково огороджену парканом земельну ділянку комунальної власності площею 0,1538 га, за відсутності зареєстрованого у встановленому порядку відповідного речового права на неї (оренди, власності), із земель житлової та громадської забудови, для обслуговування власного нерухомого майна та стоянки транспортних засобів.

Департаментом земельних ресурсів Вінницької міської ради на адресу ГО Вінницький туристсько-спортивний союз направлено вимогу від 07.05.2021 року вих. №37-00-010-31851 про необхідність сплатити наявну заборгованість відповідно до договору про розстрочення сплати збитків від 14.01.2021, яка станом на 06.05.2021 складає 28198,13 грн. та в подальшому не допускати порушень графіку сплати збитків, вказаного у п.3.1 цього договору (а.с. 34).

14 травня 2021 року ГО Вінницький туристсько-спортивний союз на адресу Департаменту земельних ресурсів Вінницької міської ради подане заперечення на акт №42 від 06.05.2021 обстеження земельної ділянки (а.с. 36).

У відповідь на вказану вимогу ГО Вінницький туристсько-спортивний союз листом №05-19-1 від 19.05.2021 року повідомила Департамент земельних ресурсів Вінницької міської ради про сплату заборгованості в сумі 28198,13 грн. та додатково просила розстрочити сплату боргу по договору від 14.01.2021 на два роки, згідно останнього листа за №04/30-1 від 30.04.2021 (а.с. 35).

При цьому, 30.04.2021 року вих.№04/30-1 (вх.№01-23-26301) ГО Вінницький туристсько-спортивний союз звернулась до Вінницької міської ради із клопотанням щодо розстрочення виплати залишку збитків у розмірі 503 783,23 грн, строком на 24 місяці (рівними частинами по 20 990,97 грн щомісячно). Для розгляду цього клопотання, на адресу ГО Вінницький туристсько- спортивний союз 01.06.2021 направлено повідомлення про виклик на засідання комісії по визначенню та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, яке мало відбутись 09.06.2021 року (а.с. 37).

Під час засідання Комісії, яке відбулось за участю керівника ГО Вінницький туристсько-спортивний союз - Пащенко Л.М., вирішено відмовити їй у наданні розстрочення для сплати залишку збитків та наголошено на необхідності погашення заборгованості, яка утворилась у зв`язку із порушенням графіку сплати. Про відмову у наданні розстрочення збитків та необхідність погашення заборгованості, яка утворилась зазначено в п.4 та 4.1. рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 17.06.2021 року №1504 (а.с.38-39).

20 жовтня 2021 року Виконавчий комітет Вінницької міської ради звернувся до ГО Вінницький туристсько-спортивний союз з претензією №01-00-011-69539 в якій пропонував погасити існуючу заборгованість по договору від 14.01.2021 в розмірі 334639,04 та пеню (розраховану станом на 28.09.2021 р.) в розмірі 7902,36 грн. в добровільному порядку (а.с. 40).

У відповіді на претензію від 20.10.2021 за №01-00-011-69539 ГО Вінницький туристсько-спортивний союз зазначила, що претензія в частині сплати основного боргує передчасно виставленою. Термін виконання зобов`язань згідно укладеного договору 01.12.2021, тому виставлення обґрунтованої претензії можливо лише 02.12.2021 року. Крім того, відповідач пропонував продовжити строк погашення заборгованості до 31.12.2021, а з боку Вінницької міської ради надати у грудні дозвіл на розробку проекту (а.с. 41-42).

01 грудня 2021 року ГО Вінницький туристсько-спортивний союз звернулась до виконавчого комітету Вінницької міської ради з клопотанням №11/30-1 від 30.11.2021 в якому викладена пропозиція підписання додаткової угоди до договору від 14.01.2021, якою передбачалось надання додатково 3 місяці для сплати залишку коштів до 01.03.2022 року та прохання продовжити термін сплати збитків по договору від 14.01.2021 до 01.03.2022 з винесенням на сесію міськради у грудні поточного року питання про надання дозволу про розробку проекту технічної документації на земельну ділянку. Крім того, відповідач надав докази сплати пені в сумі 7902,36 грн. та часткової сплати заборгованості в сумі 4 639,04 грн. (а.с. 43-48).

Станом на 01.12.2021 року ГО Вінницький туристсько-спортивний союз сплачено борг частково, внаслідок чого заборгованість по сплаті коштів становить 322 097, 64 грн.

Враховуючи вищевикладене, Вінницька міська рада звернулася до Господарського суду Вінницької області з позовом до ГО Вінницький туристсько-спортивний союз про стягнення заборгованості в розмірі 322 097 грн. 64 коп. та 13 778 грн. 64 коп. пені.

Водночас, в матеріалах справи наявні докази того, що ГО Вінницький туристсько-спортивний союз зверталась до виконавчих органів Вінницької міської ради із клопотаннями від 18.02.2020 року вх.№01-23-9593, від 21.02.2020 року вх.№37-23-10626 стосовно надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення ділянки для громадських потреб чи для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій (а.с. 26, 27).

У відповідях від 26.03.2020 року вих.№01-00-013-16162 та від 09.03.2021 року вих.№37-00-010-13342, ГО Вінницький туристсько-спортивний союз відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, у зв`язку з тим, що земельні ділянки під розміщення будівлі туристичного комплексу та ресторану (нерухомість, яка перебуває у власності громадської організації) слід кваліфікувати до наступного цільового призначення: для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування. Відтак, для винесення порушеного питання на розгляд виконавчого комітету Вінницької міської ради та сесії Вінницької міської ради необхідно звернутись із відповідним клопотанням та графічними матеріалами щодо відведення комунальної ділянки для використання за вказаним вище цільовим призначенням (а.с. 30, 31).

Поряд з цим, з матеріалів справи вбачається, що ГО Вінницький туристсько-спортивний союз зверталась до суду першої інстанції з клопотанням в якому відповідач звертав увагу на те, що визнає суму боргу в повному обсязі та просив надати відстрочку погашення основного боргу на період воєнного часу та два місяці поспіль після нього, для акумулювання коштів. Надати можливість відповідачу здійснювати оплату основного боргу в сумі 322097,64 грн. в розстрочку на один рік зі сплатою щомісячно рівних сум, починаючи з наступного місяця після часу визначеної відстрочки оплати боргу (а.с.97-98).

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 30.03.2022 року позов задоволено повністю. Стягнуто з Громадської організації Вінницького туристсько-спортивного союзу на користь Вінницької міської ради 322 097,64 грн. заборгованості, 13 778,64 грн. пені, 5 038,15 грн. відшкодування витрат зі сплати судового збору. Розстрочено виконання рішення суду на чотири місяці рівними частинами наступним чином: суму в розмірі 85 228,60 грн. сплатити до 30.04.2022; суму в розмірі 85 228,60 грн. сплатити до 30.05.2022; суму в розмірі 85 228,60 грн. сплатити до 30.06.2022; суму в розмірі 85 228,60 грн. сплатити до 30.07.2022.

Як вбачається з апеляційної скарги, ГО Вінницький туристсько-спортивний союз оскаржує рішення Господарського суду Вінницької області від 30.03.22р. в частині стягнення пені в сумі 13778,64 грн. у справі №902/1318/21 та просить змінити рішення в частині надання розстрочки виконання судового рішення строком на 4 місяці, та в цій частині прийняти друге рішення про відстрочку виконання судового рішення на один рік з дня набрання рішенням суду законної сили, а також зробити перерозподіл судового збору між сторонами справи за розгляд в господарському суді Вінницької області та розподіл порівну судового збору сторонами за розгляд справи в апеляційні інстанції. В іншій частині рішення Господарського суду Вінницької області від 30.03.22р. у справі №902/1318/21 відповідачем не оскаржується.

Отже, рішення Господарського суду Вінницької області від 30.03.22р. у справі №902/1318/21, з урахуванням вимог ст.269 Господарського процесуального кодексу України судом апеляційної інстанції переглядається лише в оскаржуваній частині.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в частині стягнення пені в сумі 13778,64 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Згідно п.1.1 договору, предметом договору є відшкодування збитків (безпідставно збережених коштів) заподіяних стороною 2 Вінницькій міській територіальній громаді в особі Вінницької міської ради, тимчасовим використанням земельної ділянки площею 0,1538 га., розташованої за адресою: м.Вінниця, вул.Пушкіна, 40, 42, без оформлення речового права (далі збитки), із розстроченням сплати таких збитків.

Відповідно до п.2.2. договору, загальний розмір збитків, які підлягають відшкодуванню становить 640 179, 43 грн.

За змістом стст.524, 533 535 і 625 ЦК України, грошовим є зобов`язання, виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника щодо такої сплати.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.11.2018 року по справі №750/5104/17.

Разом з тим, положення ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства, визначають, що термін грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях.

Таким чином, грошовим зобов`язанням згідно умов договору про відшкодування збитків, заподіяних Вінницькій міській територіальній громаді тимчасовим використанням земельної ділянки від 14.02.2021 року є зобов`язання щодо сплати збитків, які виражені в грошових одиницях в розмірі 640 179,43 грн.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

За змістом положень частин четвертої і шостої статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Наведеною нормою встановлено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Отже, встановивши розмір, термін і порядок нарахування штрафних санкцій за порушення грошового зобов`язання, законодавець передбачив також і право сторін врегулювати ці відносини у договорі. Тобто сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України), а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд (частина третя статті 6 ЦК України), зокрема можуть пов`язувати період нарахування пені з подією, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 21.06.2017 зі справи №910/2031/16 та Верховного Суду від 10.04.2018 зі справи №916/804/17, від 10.09.2020 року зі справи №916/1777/19 .

У справі, яка розглядається, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до п. 4.2 договору, за несвоєчасне виконання умов договору, ГО Вінницький туристсько-спортивний союз сплачується неустойка (пеня), яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В свою чергу, платежі відповідач відповідно до умов п.3.1 договору повинен був здійснювати в наступному порядку: №1. Дата сплати платежів 14.02.2021 сума платежу 58 198, 13 грн.; №2. Дата сплати платежів 14.03.2021 сума платежу 58 198, 13 грн.; №3. Дата сплати платежів 14.04.2021 сума платежу 58 198, 13 грн.; №4. Дата сплати платежів 14.05.2021 сума платежу 58 198, 13 грн.; №5. Дата сплати платежів 14.06.2021 сума платежу 58 198, 13 грн.; №6. Дата сплати платежів 14.07.2021 сума платежу 58 198, 13 грн.; №7. Дата сплати платежів 14.08.2021 сума платежу 58 198, 13 грн.; №8. Дата сплати платежів 14.09.2021 сума платежу 58 198, 13 грн.; №9. Дата сплати платежів 14.10.2021 сума платежу 58 198, 13 грн.; №10. Дата сплати платежів 14.11.2021 сума платежу 58 198, 13 грн.; №11. Дата сплати платежів 01.12.2021 сума платежу 58 198, 13 грн.

Позивач у позовній заяві зазначає, що станом на 01.12.2021 року ГО «Вінницький туристсько-спортивний союз» сплачено кошти в розмірі 318 081 грн. 79 коп. (12.02.2021 року - 58 198 грн. 13 коп.; 15.03.2021 року - 58 198 грн. 13 коп.; 14.04.2021 року - 20 000 грн.; 26.04.2021 року - 10 000 грн.; 14.05.2021 року - 28 198 грн. 13 коп.; 13.08.2021 року- 130 946 грн.; 30.11.2021 року - 12 541 грн. 40 коп.). Вказане також не заперечується відповідачем.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що відповідач не дотримувався вказаних умов договору внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 322 097,64 грн.

Таким чином, позивачем з урахуванням вказаних проплат та періодів платежів передбачених договором нараховано пеню в розмірі 13 778 грн. 64 коп.

Проте, відповідач не визнає нарахування пені, оскільки вважає, що судом першої інстанції не враховано приписи ч.6 ст.232 ГК України про порушення сплати скаржником боргу міськраді було відомо ще з квітня 2021 року, але нарахування пені здійснюється до 03.12.2021р.

У постанові Верховного Суду від 27.05.2019 по справі №910/20107/17 викладений наступний правовий висновок:

"З огляду на вимоги статей 79, 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі, якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому, суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем)".

Аналогічні правові висновки викладені також в постановах Верховного Суду від 21.05.2019 по справі №916/2889/13, від 16.04.2019 по справам №922/744/18 та №905/1315/18, від 05.03.2019 по справі №910/1389/18, від 14.02.2019 по справі №922/1019/18, від 22.01.2019 по справі №905/305/18, від 21.05.2018 по справі №904/10198/15, від 02.03.2018 по справі №927/467/17.

Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань врегульовано Законом "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", статтею 3 якого передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Зазначена правова позиція щодо розміру обчислення пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України є сталою та зокрема викладена в постановах Верховного Суду України від 24.10.2011 у справі №25/187 та від 07.11.2011 у справі №5002-2/5109-2010.

Аналогічна правова позиція щодо розміру обчислення пені на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України також викладена у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справі №910/10224/14, від 23.05.2018 у справі №910/15492/17 та від 06.03.2019 у справі №916/4692/15.

Отже, враховуючи визначені позивачем періоди прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, врахувавши умови п. 3.1, п. 4.2 договору, положення Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, суд апеляційної інстанції здійснив перевірку розрахунку пені поданого позивачем для обгрунтування позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 13 778 грн. 64 коп.:

15.04.2021 - 15.04.2021 : 6,50 (облікова ставка НБУ) - 38 198,13 (Сума боргу) x (2 x 6,50 : 365) x 1 днів (прострочення) : 100 = 13,60 грн.;

16.04.2021 - 25.04.2021 : 7,50 (облікова ставка НБУ) - 38 198,13 (Сума боргу) x (2 x 7,50 : 365) x 10 днів (прострочення) : 100 = 156,98 грн.;

26.04.2021 - 13.05.2021 : 7,50 (облікова ставка НБУ) - 28 198,13 (Сума боргу) x (2 x 7,50 : 365) x 18 днів (прострочення) : 100 = 208,59 грн.;

15.05.2021 - 14.06.2021 : 7,50 (облікова ставка НБУ) - 58 198,13 (Сума боргу) x (2 x 7,50 : 365) x 31 днів (прострочення) : 100 = 741,43 грн.;

15.06.2021 - 14.07.2021 : 7,50 (облікова ставка НБУ) - 116 396,26 (Сума боргу) x (2 x 7,50 : 365) x 30 днів (прострочення) : 100 = 1435,02 грн.;

15.07.2021 - 22.07.2021 : 7,50 (облікова ставка НБУ) - 174 594,39 (Сума боргу) x (2 x 7,50 : 365) x 8 днів (прострочення) : 100 = 574,01 грн.;

23.07.2021 - 12.08.2021 : 8,00 (облікова ставка НБУ) - 174 594,39 (Сума боргу) x (2 x 8,00 : 365) x 21 днів (прострочення) : 100 = 1607,23 грн.;

13.08.2021 - 14.08.2021 : 8,00 (облікова ставка НБУ) - 43 648,39 (Сума боргу) x (2 x 8,00 : 365) x 2 днів (прострочення) : 100 = 38.27 грн.;

15.08.2021 - 09.09.2021 : 8,00 (облікова ставка НБУ) - 101 846,52 (Сума боргу) x (2 x 8,00 : 365) x 26 днів (прострочення) : 100 = 1160,77 грн.;

10.09.2021 - 14.09.2021 : 8,50 (облікова ставка НБУ) - 101 846,52 (Сума боргу) x (2 x 8,50 : 365) x 5 днів (прострочення) : 100 = 237,18 грн.;

15.09.2021 - 14.10.2021 : 8,50 (облікова ставка НБУ) - 160 044,65 (Сума боргу) x (2 x 8,50 : 365) x 30 днів (прострочення) : 100 = 2236,24 грн.;

15.10.2021 - 14.11.2021 : 8,50 (облікова ставка НБУ) - 218 242,78 (Сума боргу) x (2 x 8,50 : 365) x 31 днів (прострочення) : 100 = 3151,07 грн.;

15.11.2021 - 29.11.2021 : 8,50 (облікова ставка НБУ) - 276 440,91 (Сума боргу) x (2 x 8,50 : 365) x 15 днів (прострочення) : 100 = 1931,30 грн.;

30.11.2021 - 30.11.2021 : 8,50 (облікова ставка НБУ) - 263 899,51 (Сума боргу) x (2 x 8,50 : 365) x 1 днів (прострочення) : 100 = 122.91 грн.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що в розрахунку суми пені здійснений позивачем, який доданий до заяви про зменшення позовних вимог (а.с. 84) та врахований судом першої інстанції (за формулою: [Пеня] = [Сума боргу] 2 [Ставка пені (%)] / 100 % / 365 днів [Кількість днів]) в частині нарахування пені за квітень 2021 року (період 14.04.2021-15.04.2021) та за грудень 2021 року (період 01.12.2021-01.12.2021) не враховано вищевказане правило нарахування пені, що його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано.

Поряд з цим, колегія суддів вважає безпідставне посилання відповідача про те, що судом першої інстанції не враховано приписи ч.6 ст.232 ГК України, оскільки як вбачається з матеріалів справи заборгованість по платежам за квітень 2021 року (58 198,13 грн.), травень 2021 року (58 198,13 грн.), червень 2021 року (58 198,13 грн.) та частину за липень 2021 року (14 549,74 грн.), що в загальному становить 189 144,13 грн. сплачена відповідачем наступними платежами 14.04.2021 року - 20 000 грн.; 26.04.2021 року - 10 000 грн.; 14.05.2021 року - 28 198 грн. 13 коп.; 13.08.2021 року - 130 946 грн. в межах шести місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідно до вказаних періодів. Поруч з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що подальші нарахування пені також здійснені в межах шести місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Отже, твердження відповідача про нарахування позивачем пені за період прострочення грошового зобов`язання понад шість місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано, є помилковим.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що вимога щодо стягнення пені у розмірі 13 614,60 грн. підлягає задоволенню. В задоволенні позову в частині стягнення 163,62 грн. - пені., слід відмовити.

Щодо прохання скаржника про зміну оскаржуваного рішення в частині надання розстрочки виконання судового рішення строком на 4 місяці, та в цій частині прийняти друге рішення про відстрочку виконання судового рішення на один рік з дня набрання рішенням суду законної сили, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ГО Вінницький туристсько-спортивний союз звернулась 24.03.2022 року до суду першої інстанції з клопотанням в якому просила надати відстрочку погашення основного боргу на період воєнного часу та два місяці поспіль після нього, для акумулювання коштів. Надати можливість відповідачу здійснювати оплату основного боргу в сумі 322 097,64 грн. в розстрочку на один рік зі сплатою щомісячно рівних сум, починаючи з наступного місяця після часу визначеної відстрочки оплати боргу (а.с. 97-98).

З оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції при ухваленні рішення розстрочив виконання рішення суду на чотири місяці рівними частинами наступним чином: суму в розмірі 85 228,60 грн сплатити до 30.04.2022; суму в розмірі 85 228,60 грн сплатити до 30.05.2022; суму в розмірі 85 228,60 грн сплатити до 30.06.2022; суму в розмірі 85 228,60 грн. сплатити до 30.07.2022.

Проте, скаржник просить суд апеляційної інстанції ухвалити в цій частині друге рішення про відстрочку виконання судового рішення на один рік з дня набрання рішенням суду законної сили.

Частиною 1 ст. 331 ГПК України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до частин 3,4 ст. 331 ГПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Варто зазначити, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Таким чином, можливість відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов`язується з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. При цьому рішення про відстрочку виконання рішення суду має ґрунтуватись на додержанні балансу інтересів стягувача та боржника, позаяк остання не може надаватися виключно в інтересах боржника, із посиланням на необхідність поліпшення його фінансового стану. Відстрочка, надана за відсутності виняткових обставин, негативно впливає на охоронюваний законом інтерес стягувача.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання відстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Звертаючись із клопотанням, відповідач посилався на обставини, які на його думку істотно ускладнять виконання оскаржуваного рішення. Зокрема відповідач зазначив, що 24.02.2022 на всій території України був введений воєнний стан, в результаті чого наразі відповідач перебуває у скрутному фінансовому становищі, оскільки є неприбутковою організацією і існує лише завдяки пасивним доходам від оренди приміщень та благодійних і спонсорських внесків, а сума, яку необхідно сплатити є досить великою і фактично відсутня на рахунках відповідача. При цьому, виконання рішення призведе до зупинки господарської діяльності, неплатоспроможності громадської організації.

Проте, посилання відповідача у клопотанні про відстрочку на відсутність доходів та наявності реальної загрози неплатоспроможності, не підтверджені жодними доказами, зокрема не надано довідок про рух коштів з банківських установ, в яких відкриті рахунки боржника, а також підтверджуючих документів щодо відсутності коштів на усіх банківських рахунках; не надано суду доказів відсутності майна, на яке можливо було б звернути стягнення; не надано доказів на підтвердження наявності у нього реальної можливості виконання судового рішення у справі №902/1318/21 з умовою відстрочення його виконання на один рік, а тому, вказані обставини в сукупності свідчать про відсутність підстав для відстрочки виконання рішення на один рік з дня набрання рішенням суду законної сили.

Доданий відповідачем до клопотання баланс грошових коштів у формі довідки №06/21-2 від 21.06.2022 року, судом апеляційної інстанції не береться до уваги, оскільки вказаний документ не існував під час вирішення питання надання розстрочки в даній справі судом першої інстанції (а.с. 183).

Крім того, колегія суддів відзначає, що така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку, передбаченому статтею 269 ГПК України незалежно від причин неподання стороною таких доказів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.11.2021 у справі №915/954/20.

Водночас, суд вважає загальновідомим та нормативно врегульованим питання відносно існування на території України надзвичайних обставин, а саме введення воєнного стану, що неодмінно впливає на спроможність своєчасного ведення розрахунків, обмежує безперешкодне провадження господарської діяльності.

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Згідно Указу Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 22.05.2022 року № 2263-IX. Таким чином, станом на теперішній час продовжено строк дії воєнного стану в Україні до 23.08.2022 року.

Воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

28 лютого 2022 року Торгово-промислова палата України на підставі ст. ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 №671/97-ВР, Статуту ТПП України засвідчила форс - мажорні обставини (обставин непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24.02.2022 року відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи викладене, Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для об`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору (контракту, угоди тощо) обов`язків згідно із законодавчими чи іншими нормативними актами виконання відповідно яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Тобто, Торгово-промислова палата України підтвердила, що обставини з 24.02.2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами, як для суб`єктів господарювання так і для населення.

Надання розстрочки виконання рішення є заходом, який має застосовуватись лише за наявності поважних причин та при найменшій шкоді кредитору. При цьому, затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції (див. рішення у справі "Іммобільяре Саффі проти Італії", заява № 22774/93, п. 74, ЄСПЛ 1999-V). За практикою Суду в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення п. 1 ст. 6 Конвенції (див. "Корнілов та інші України", заява №36575/02, ухвала від 07.10.2003; тривалість виконання - вісім місяців). Розстрочення виконання рішення в даному випадку не є інструментом ухилення для боржника від виконання рішення, боржник лише намагається через існування певних обставин, які таке виконання ускладнюють, забезпечити повне виконання рішення та остаточне погашення заборгованості перед стягувачем.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що введення воєнного стану впливає на спроможність своєчасного ведення розрахунків, а отже з урахуванням засад законності, розумності, добросовісності, справедливості та пропорційності дотримання балансу інтересів сторін, за можливе частково задовольнити клопотання відповідача (з урахуванням розміру задоволених позовних вимог) та розстрочити виконання судового рішення строком на чотири місяці.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що розрахунок пені здійснений позивачем з порушенням правила нарахування пені (перебіг якого починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано) в результаті чого встановлено інший розмір пені, якій підлягає до стягненню з відповідача, резолютивна частина оскаржуваного рішення в частині розстрочення виконання рішення підлягає зміні на рівні частини в розмірі 85 186,98 грн.

Відповідно до частин 1, 4 ст. 277 ГПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

За таких обставин, апеляційна скарга Громадської організації "Вінницький туристсько-спортивний союз" на рішення Господарського суду Вінницької області від 30.03.22р. в частині стягнення пені в сумі 13778,64 грн. та розстрочення виконання рішення у справі №902/1318/21 підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 12.01.2021 року у справі №924/250/19 скасуванню в частині стягнення пені в сумі 163,62 грн., у зв`язку з цим підлягає зміні в частині суми розстрочення виконання рішення.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 40,43 грн. покладаються на позивача.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Громадської організації "Вінницький туристсько-спортивний союз" на рішення Господарського суду Вінницької області від 30.03.22р. в частині стягнення пені в сумі 13778,64 грн. та розстрочення виконання рішення у справі №902/1318/21, задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Вінницької області від 30.03.22р. в частині стягнення пені в розмірі 163,62 грн. скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову в частині стягнення пені в розмірі 163,62 грн., виклавши пункти 1, 2 резолютивної частини в наступній редакції:

"1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Громадської організації "Вінницький туристсько-спортивний союз" (21050, м. Вінниця, вул. Пушкіна, 40, код ЄДРПОУ 13314881) на користь Вінницької міської ради (21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 59, код ЄДРПОУ 25512617) 322 097,64 грн. заборгованості, 13 614,60 грн. пені, 5 035,69 грн. відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення пені в розмірі 163,62 грн.»

3. Пункт 3 резолютивної частини рішення Господарського суду Вінницької області від 30.03.22р. у справі №902/1318/21 змінити, виклавши в наступній редакції:

« 3. Розстрочити виконання рішення суду на чотири місяці рівними частинами наступним чином:

суму в розмірі 85 186,98 грн. сплатити до 30.04.2022

суму в розмірі 85 186,98 грн. сплатити до 30.05.2022

суму в розмірі 85 186,98 грн. сплатити до 30.06.2022

суму в розмірі 85 186,98 грн. сплатити до 30.07.2022"

4. В решті рішення Господарського суду Вінницької області від 30.03.22р. у справі №902/1318/21 залишити без змін.

5. Стягнути з Вінницької міської ради (21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 59, код ЄДРПОУ 25512617 на користь Громадської організації Вінницького туристсько-спортивного союзу (21050, м. Вінниця, вул. Пушкіна, 40, код ЄДРПОУ 13314881) - 40,43 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Видачу судового наказу доручити Господарському суду Вінницької області.

7. Справу №902/1318/21 повернути Господарському суду Вінницької області.

8. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "01" липня 2022 р.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Мельник О.В.

Джерело: ЄДРСР 105033360
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку