Постанова

Іменем України

29 червня 2022 року

місто Київ

справа № 554/897/21

провадження № 61-13017св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Департамент культури, молоді та спорту Полтавської міської ради, Комунальний заклад «Полтавська дитячо-юнацька спортивна школа «Полтава»,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу Департаменту культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 07 квітня 2021 року, постановлене суддею Материнко М. О., та постанову Полтавського апеляційного суду від 30 червня 2021 року, ухвалену колегією суддів у складі Лобова О. А., Дорош А. І., Триголова В. М.,

ВСТАНОВИВ:

І. ФАБУЛА СПРАВИ

Стислий виклад позиції позивача

ОСОБА_1 у лютому 2021 року звернувся до суду з позовом до Департаменту культури, молоді та спорту Полтавської міської ради, Комунального закладу «Полтавська дитячо-юнацька спортивна школа «Полтава» (далі - КЗ «ПДЮСШ «Полтава») про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що з 12 серпня 2020 року він працював на посаді директора КЗ «ПДЮСШ «Полтава» за строковим трудовим договором (контрактом) на визначений термін з 12 серпня 2020 року до 11 серпня 2025 року. За час роботи на займаній посаді жодного разу не порушував трудову дисципліну, умови контракту, стягнень не мав.

Наказом Департаменту культури, молоді та спорту Полтавської міської ради від 12 січня 2021 року № 42-К «Про звільнення ОСОБА_1 » контракт з ним розірвано, звільнено на підставі пункту 1 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), за одноразове грубе порушення трудових обов`язків. Підставою для видання наказу про звільнення став акт службового розслідування в КЗ «ПДЮСШ «Полтава».

Позивач зазначав, що звільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України є незаконним, оскільки звільнення за одноразове грубе порушення трудових обов`язків можливе лише у разі разового грубого порушення. Наказ про звільнення не містить відомостей про одноразове грубе порушення із зазначенням конкретних трудових обов`язків, що не виконані.

На підставі викладеного ОСОБА_1 просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту культури, молоді та спорту Полтавської міської ради від 12 січня 2021 року № 42-К «Про звільнення ОСОБА_1 »;

- поновити його на роботі в КЗ «ПДЮСШ «Полтава» на посаді директора з дня звільнення;

- стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня звільнення до дня поновлення на роботі.

Стислий виклад заперечень інших учасників справи

Департамент культури, молоді та спорту Полтавської міської ради заперечував проти задоволення позову, вважаючи його безпідставним, необґрунтованим та не доведеним належними та допустимими доказами.

Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням від 07 квітня 2021 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 30 червня 2021 року, Октябрський районний суд м. Полтави задовольнив позов.

Суд визнав незаконним та скасовано наказ Департаменту культури, молоді та спорту Полтавської міської ради від 12 січня 2021 року № 42-К «Про звільнення ОСОБА_1 », яким розірвано трудовий контракт та звільнено ОСОБА_1 з посади директора КЗ «ПДЮСШ «Полтава».

Поновив ОСОБА_1 на посаді директора КЗ «ПДЮСШ «Полтава».

Стягнув з КЗ «ПДЮСШ «Полтава» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 39 626, 76 грн.

Здійснив розподіл судових витрат.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, акт службового розслідування не містить висновку щодо одноразового порушення директором КЗ «ПДЮСШ «Полтава» ОСОБА_1 конкретного трудового обов`язку, покладеного на нього контрактом, статутом комунального закладу, посадовою інструкцією чи колективним договором, а містить лише перелік виявлених порушень, які не підпадають під ознаки одноразового грубого порушення трудових обов`язків.

Суд апеляційної інстанції врахував висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 22 серпня 2019 року у справі № 309/3460/16 (провадження № 61-32014св18) та від 19 січня 2021 року у справі № 466/6109/18 (провадження № 61-19125св19), та зазначив, що за змістом акта службового розслідування комісією виявлене тривале, неналежне «керування» роботою закладу, ослаблення контролю за робою підлеглих. У наказі про звільнення не зазначено, яке ж саме одноразове грубе порушення трудових обов`язків допустив позивач як керівник комунального закладу. Враховуючи викладене, апеляційний суд зробив висновок про те, що наявними у справі доказами не підтверджено склад правопорушення, яке може бути підставою для звільнення керівника на підставі пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України.

ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Департамент культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради 29 липня 2021 року із застосуванням засобів поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 07 квітня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 30 червня 2021 року, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Заявник, наполягаючи на тому, що оскаржувані судові рішення ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, як підстави касаційного оскарження визначив те, що:

- суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили рішення про права і обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, а саме Управління у справах фізичної культури та спорту Полтавської міської ради, який є органом управління для підпорядкованих фізкультурно-спортивних установ, тобто не залучено належного відповідача, на якого має бути покладено обов`язок виконання судового рішення;

- суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили рішення без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених, зокрема, у постановах Верховного Суду від 30 серпня 2018 року у справі № 463/3091/15 (провадження № 61-32076св18) та від 05 грудня 2018 року у справі № 666/557/16-ц (провадження № 61-14113св18);

- суди першої та апеляційної інстанції неналежно дослідили письмові докази, зокрема щодо факту допущення позивачем одноразового грубого порушення трудових обов`язків; наслідком таких дій, вчинених керівником, є його звільнення відповідно до пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

ОСОБА_1 у жовтні 2021 року із застосуванням засобів поштового зв`язку надіслав до Верховного Суду відзив, у якому просив касаційну скаргу Департаменту залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ

Ухвалою від 20 вересня 2021 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргоюДепартаменту культури, молоді та спорту Полтавської міської ради та відмовив у задоволенні його клопотання про зупинення виконання рішення суду першої інстанції. Ухвалою від 17 січня 2022 року Верховний Суд залишив без задоволення клопотання Департаменту про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень.

За змістом правила частини першої статті 401 Цивільного процесуального кодексу України (далі -ЦПК України) попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Департамент культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради у касаційній скарзі просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 , проте доводи про незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в касаційній скарзі не наведені. З врахуванням зазначених підстав та правил частини другої статті 389 ЦПК України Верховний Суд переглядає оскаржувані судові рішення в межах доводів касаційної скарги, тобто в частині висновків про незаконність звільнення позивача та поновлення його на роботі. Підстави для перегляду цих рішень в іншій частині висновків з урахуванням приписів статті 400 ЦПК України Верховним Судом не встановлені.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд перевірив у межах доводів касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, за наслідками чого зробив такі висновки.

Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що наказом Департаменту культури молоді та спорту від 11 серпня 2020 року № 148-К ОСОБА_1 призначено на посаду директора КЗ «ПДЮСШ «Полтава», який перебуває у підпорядкуванні Департаменту культури, молоді та спорту Полтавської міської ради, з укладенням контракту строком на 5 років з 12 серпня 2020 року до 12 серпня 2025 року.

12 серпня 2020 року між ОСОБА_1 та Департаментом культури молоді та спорту Полтавської міської ради укладено контракт, за яким директор зобов`язується безпосередньо здійснювати керівництво КЗ «ПДЮСШ «Полтава», виконувати завдання, покладені на нього статутом КЗ «ПДЮСШ «Полтава», а Департамент зобов`язується створювати належні умови для роботи директора школи (пункт 1.1. контракту).

У пунктах 1.6., 2.1. контракту зазначено, що директор приймає на себе виконання обов`язків за цим контрактом з моменту його підписання, а саме: здійснює загальне керівництво КЗ «ПДЮСШ «Полтава», забезпечує раціональний добір і розстановку кадрів, забезпечує створення належних умов для підвищення фахового рівня працівників, передбачених статутом школи та положенням про дитячо-юнацьку спортивну школу; забезпечує та контролює проведення навчально-тренувальної та спортивної роботи, несе відповідальність перед засновником та Департаментом за її результати; затверджує режим щоденної роботи спортивної школи, що визначається розкладом занять на навчальний рік; створює для працівників відповідні, безпечні і сприятливі умови праці; в установленому порядку розробляє структуру, штатний розпис КЗ «ПДЮСШ «Полтава» та подає на затвердження директору Департаменту, контролює додержання виконавчої та фінансової дисципліни; контролює ведення балансового обліку, використання коштів за цільовим призначенням КЗ «ПДЮСШ «Полтава»; не має право здавати в оренду, продавати і передавати, чи іншим способом відчужувати майно без погодження з Департаментом; забезпечує своєчасну виплату заробітної плати працівникам КЗ «ПДЮСШ «Полтава» відповідно до діючого законодавства і колективного договору; сприяє впровадженню нових форм і методів господарювання; зобов`язаний забезпечувати збереження конфіденційної інформації в КЗ «ПДЮСШ «Полтава»; зобов`язаний контролювати організацію документообіг у в КЗ «ПДЮСШ «Полтава» з метою поліпшення умов праці та звітності; контролює дотримання всіма працівниками КЗ «ПДЮСШ «Полтава» виробничої і трудової дисципліни; здійснює контроль за проведення навчально-тренувальних занять; забезпечує додержання вимог охорони здоров`я, антидопінгового законодавства, праці і господарської діяльності, санітарно-гігієнічних протипожежних норм і норм техніки безпеки та несе за це відповідальність; відповідає за своєчасне надання і достовірність звітності до Департаменту та інші контролюючи органи про діяльність КЗ «ПДЮСШ «Полтава»; зобов`язаний виконувати умови Колективного договору і несе персональну відповідальність за його невиконання відповідно до чинного законодавства України; створює для вихованців, тренерів-викладачів та інших працівників безпечні умови для навчально-тренувальної, спортивної та іншої роботи, забезпечує дотримання санітарних норм та правил протипожежної безпеки; негайно повідомляє уповноважений орган, батьків (особу чи осіб, що їх замінюють) про нещасний випадок який стався під час робочого та/або тренувального процесу, вживає всіх можливих заходів щодо усунення причин, які викликали нещасний випадок, забезпечує необхідні умови для проведення своєчасного і об`єктивного розслідування відповідно до чинного законодавства; забезпечує навантаження працівників, учнів з урахуванням їх психофізичних можливостей, організовує оптимальні режими праці та відпочинку, падання відпустки, згідно із затвердженим графіком; забороняє проведення навчально-тренувального процесу за наявності небезпечних умов для здоров`я учнів чи працівників; дотримується етичних норм поведінки в закладі, побуті, громадських місцях, які відповідають соціальному статусу керівника; вирішує інші питання, які належать до компетенції керівника, згідно із законодавством, статутом закладу і цим контрактом.

Повноваження директора КЗ «ПДЮСШ «Полтава» визначені посадовою інструкцією, затвердженою 12 серпня 2020 року Департаментом культури, молоді та спорту Полтавської міської ради.

Згідно з розділом 2 посадової інструкції на директора КЗ «ПДЮСШ «Полтава» покладено такі завдання та обов`язки: директор КЗ «ПДЮСШ «Полтава» безпосередньо здійснює виконання завдань, покладених статутом; здійснює загальне керівництво КЗ «ПДЮСШ «Полтава», фінансово-господарську діяльність школи, забезпечує раціональний добір і розстановку кадрів, забезпечує створення належних умов для підвищення фахового рівня працівників передбачених статутом; забезпечує та контролює проведення навчально-тренувальної та спортивної роботи, несе відповідальність перед Департаментом та засновником за її результати; працює в режимі ненормованого робочого дня за режимом робочого часу, визначеним Правилами внутрішнього розпорядку для адміністративного персоналу; самостійно планує свою роботу в школі; забезпечує додержання вимог охорони здоров`я, антидопінгового законодавства, праці і господарської діяльності, санітарно-гігієнічних, протипожежних норм і норм техніки безпеки та несе за це відповідальність; без доручення представляє спортивну школу на підприємствах, в установах, організаціях та органах влади; розпоряджається в установленому порядку майном і коштами спортивної школи, укладає угоди, відкриває рахунки в установах банків або органах Державного казначейства; видає у межах своїх повноважень накази та розпорядження і контролює їх виконання; затверджує посадові інструкції працівників; приймає на роботу та звільняє з роботи головного бухгалтера, тренерів викладачів та інших фахівців відповідно до законодавства; створює для вихованців, тренерів-викладачів та інших працівників безпечні умови для навчально-тренувальної, спортивної та іншої роботи; спільно з Департаментом координує оздоровлення та відпочинок дітей-спортсменів ДЮСШ, яке проходить в СДЗОВ «Олімпійські надії»; дозволяє проведення навчально-тренувального процесу з вихованцями при наявності обладнаних для таких цілей спеціальних приміщень, спортивних залів, що відповідають нормам і правилам безпеки життєдіяльності і придатних до експлуатації, наявного обладнання та інвентарю, що придатне до використання, за умов дотримання правил безпеки та з укладанням відповідного акту; несе відповідальність за виконання покладених на КЗ «ПДЮСШ «Полтава» завдань, за результати фінансово-господарської діяльності, стан і збереження будівель та іншого майна, переданого в користування, і володіння КЗ «ПДЮСШ «Полтава» та підтримує приміщення, обладнання спортивної школи в належному стані; в установленому порядку за погодженням із засновником затверджує структуру і штатний розпис КЗ «ПДЮСШ «Полтава», контролює додержання виконавчої та фінансової дисципліни; контролює ведення балансового обліку, використання коштів за цільовим призначенням КЗ «ПДЮСШ «Полтава»; забезпечує своєчасну виплату заробітної плати працівникам КЗ «ПДЮСШ «Полтава» відповідно до діючого законодавства і колективного договору; установлює в межах затвердженого фонду заробітної плати надбавки і розглядає питання щодо надання доплат, премій і матеріальної допомоги тренерам-викладачам та іншим фахівцям спортивної школи, вживає інших заходів заохочення, а також дисциплінарного впливу; сприяє впровадженню нових форм і методів господарювання; зобов`язаний забезпечувати збереження конфіденційної інформації в КЗ «ПДЮСШ «Полтава»; зобов`язаний контролювати організацію документообігу в КЗ «ПДЮСШ «Полтава» з метою поліпшення умов праці та звітності; зобов`язаний знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці відповідно до своїх функціональних обов`язків; контролює дотримання всіма працівниками КЗ «ПДЮСШ «Полтава» виробничої і трудової дисципліни; директор несе відповідальність за дотримання положення про «Про Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях»; відповідає за своєчасне надання і достовірність звітності в Управління та інші контролюючи органи про діяльність КЗ «ПДЮСШ «Полтава»; виконує умови колективного договору, контракту і несе персональну відповідальність за його невиконання відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до пункту 6.5 контракту директор може бути звільнений з посади, а цей контракт розірваний з ініціативи Департаменту, до закінчення терміну дії у випадку систематичного невиконання директором без поважних причин обов`язків, покладених на нього цим контрактом та закріплених у статуті КЗ «ПДЮСШ «Полтава»; у випадку одноразового грубого порушення директором законодавства чи обов`язків, передбачених контрактом, в результаті чого для підприємства настали значні негативні наслідки (понесені збитки тощо); у разі невиконання КЗ «ПДЮСШ «Полтава» зобов`язань перед бюджетом та Пенсійним фондом щодо сплати податків, зборів та обов`язкових платежів, а також невиконання КЗ «ПДЮСШ «Полтава» зобов`язань щодо виплати працівникам чи недотримання графіка погашення заборгованості із заробітної плати, які виникли з вини КЗ «ПДЮСШ «Полтава»; у разі систематичних порушень вимог чинного законодавства з питань охорони праці; у разі змін в організації виробництва, в тому числі ліквідації і реорганізації.

05 січня 2021 року директору Департаменту культури, молоді та спорту Полтавської міської ради подано доповідну записку, згідно з якою під час перевірки КЗ «ПДЮСШ «Полтава» головним спеціалістом відділу у справах фізкультури і спорту Управління у справах сім`ї, молоді та спорту Департаменту культури, молоді та спорту Полтавської міської ради Лесею Рубан виявлено певні порушення у частині, що стосується ведення документації із навчально-тренувальної роботи. Таким порушеннями є: відсутній календарний план змагань на 2020 рік; згідно з наказом Департаменту культури, молоді та спорту Полтавської міської ради від 16 жовтня 2020 року № 59 та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби СОVID-2019, викликаної короновірусом SARS-CoV-2», відсутні індивідуальні навчальні плани та звіти тренерів під час обмежених заходів у регіоні; невірно викладені накази щодо форми навчання груп КЗ «ПДЮСШ «Полтава» в умовах адаптивного карантину.

Наказом Департаменту культури, молоді та спорту Полтавської міської ради від 05 січня 2021 року № 08 створено спеціальну комісію з проведення службового розслідування з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного поступку у частині ведення фінансово-господарської діяльності відносно ОСОБА_1 , установлено термін перевірки з 06 січня 2021 року до 13 січня 2021 року.

ОСОБА_1 ознайомлено з наказом та 06 січня 2021 року позивач подав на ім`я директора Департаменту культури, молоді та спорту Полтавської міської пояснення на доповідну записку, в яких зазначив, що не погоджується з висновками, викладеними у ній, оскільки всі документи є в наявності і підстав для проведення перевірки в КЗ «ПДЮСШ «Полтава» немає.

11 січня 2021 року ОСОБА_1 подав директору Департаменту культури, молоді та спорту Полтавської міської ради пояснювальну записку стосовно проведення службового розслідування щодо перевірки об`єктивних фактів та з`ясування обставин, що виникли в КЗ «ПДЮСШ «Полтава».

11 січня 2021 року Департамент культури, молоді та спорту Полтавської міської ради направив позивачу листа про витребування документів, потрібних для проведення перевірки.

11 січня 2021 року комісією у складі заступника начальника Управління у справах сім`ї, молоді та спорту Департаменту культури, молоді та спорту Полтавської міської ради Колечкіної Ірини, заступника головного бухгалтера з публічних закупівель відділу публічних закупівель Централізованої бухгалтерії департаменту культури, молоді та спорту Полтавської міської ради Гулєєвої Алли, головного спеціаліста - юрисконсульта Департаменту культури, молоді та спорту Полтавської міської ради Кузнецової Наталії, головного спеціаліста відділу у справах фізкультури і спорту Управління у справах сім`ї, молоді та спорту Департаменту культури, молоді та спорту Полтавської міської ради Рубан Лесі проведено службове розслідування та складено акт, згідно із яким виявлено такі порушення:

- неналежно оформлені плани та звіти тренерів про проведену навчально-тренувальну роботу під час обмежених заходів у регіоні (згідно із наказом Департаменту культури, молоді та спорту Полтавської міської ради від 16 жовтня 2020 року № 59 та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-2019, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2»);

- відсутній наказ на проведення навчально-тренувального процесу на інших базах міста, зокрема, в Полтавській гімназії № 17 та Полтавському ліцеї спортивного профілю, згідно з розкладом занять;

- під час перевірки особистих карток спортсмена виявлено недооформлення (не внесені фізичні дані при зарахуванні спортсменів до спортивного закладу);

- під час огляду медичних карток працівників спортивної школи виявлено порушення строку проходження медичного огляду, встановленого наказом від 16 вересня 2020 року № 15, та відсутність медичних карток у таких працівників: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ;

- відповідно до наданої інформації директору КЗ «ПДЮСШ «Полтава» ОСОБА_1 встановлено такі надбавки: за почесне звання, за вислугу років, за почесне звання як тренеру-викладачу, за вислугу років як тренеру-викладачу, проте розпорядчих документів щодо встановлення зазначених надбавок не надано;

- під час дослідження наказу про призначення відповідального за ведення військового обліку, військовозобов`язаних і призовників та бронювання військовозобов`язаних за підприємством на період мобілізації та воєнного часу і встановлення доплати, встановлено відсутність окремо визначених функціональних обов`язків щодо ведення військового обліку військовозобов`язаних і призовників та бронювання військовозобов`язаних за підприємством на період мобілізації та воєнного часу.

Також зазначено, що комісія не виявила договорів на відшкодування витрат із надання комунальних послуг в Полтавській гімназії № 17.

Згадана Комісія зробила висновок про недотримання ОСОБА_1 посадових обов`язків, покладених на нього відповідно до статуту закладу та посадової інструкції директора.

Запропоновано застосувати дисциплінарне стягнення за грубе порушення трудових обов`язків у вигляді звільнення та ОСОБА_1 надати письмові пояснення.

Позивач ознайомився з цим актом перевірки.

Наказом Департаменту культури, молоді та спорту Полтавської міської ради від 12 січня 2021 року № 42-К «Про звільнення ОСОБА_1 » трудовий контракт із директором КЗ «ПДЮСШ «Полтава» ОСОБА_1 достроково розірвано та звільнено ОСОБА_1 із займаної посади 13 січня 2021 року на підставі пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України за одноразове грубе порушення трудових обов`язків. Підставою для звільнення у наказі зазначено акт службового розслідування від 11 січня 2021 року.

Право, застосоване судом

Основоположні засади реалізації права на працю визначені положеннями статті 43 Конституції України, якою закріплено, що кожен має право на працю.Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Згідно зі статтею 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

У статті 147 КЗпП України визначено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення.

Підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника передбачені у статтях 40, 41 КЗпП України.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадку одноразового грубого порушення трудових обов`язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами податкових та митних органів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами.

Відповідно до частини третьої статті 41 КЗпП України розірвання договору у випадках, передбачених частинами першою і другою цієї статті, провадиться з додержанням вимог частини третьої статті 40, а у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої цієї статті, - також вимог статті 43 цього Кодексу.

У справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам треба з`ясувати, в чому конкретно проявилося порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 частини першої статті 40, пунктом 1 частини першої статті 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалося вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов`язків грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду, істотності наслідків порушення трудових обов`язків. При цьому суд повинен установити не тільки факт невиконання працівником обов`язку, який входить до кола його трудових обов`язків, а й можливість виконання ним зазначеного обов`язку за встановлених судом фактичних обставин справи, тобто встановити вину працівника та наявність причинного зв`язку між невиконанням працівником трудових обов`язків і негативними наслідками, які настали (могли настати) внаслідок такого порушення. В оцінці того, наскільки є грубим порушення трудових обов`язків, потрібно виходити з характеру дій чи бездіяльності працівника, істотності наслідків порушення та форми вини. Право оцінки порушення як грубого покладається на суд, який розглядає певний трудовий спір.

У постановах Верховного Суду від 22 серпня 2019 року

у справі № 309/3460/16-ц (провадження № 61-32014св18) та від 09 грудня 2020 року у справі № 759/19492/18 (провадження № 61-19982св19) зроблено висновки про те, що «важливим елементом застосування пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України є звільнення керівника за порушення, яке має ознаку одноразовості. Під разовим порушенням потрібно розуміти таку протиправну поведінку, що є обмеженою в часі та вчиненою саме одноразово (одну дію або бездіяльність). Не є одноразовим грубим порушенням трудових обов`язків тривале, неналежне «керування» роботою установи, ослаблення контролю за робою підлеглих тощо».

Також у постанові Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 466/6109/18 (провадження № 61-19125св19) зазначено, що «якщо порушення носить тривалий, а не разовий характер, зокрема, неналежне керівництво роботою ввіреного підрозділу, ослаблення контролю за роботою підлеглих працівників тощо, не дає підстав для звільнення керівника за пунктом 1 частини першої статті 41 КЗпП України».

Рішення компетентного органу власника підприємства і наказ про звільнення повинні містити чітко сформульоване одноразове порушення, яке стало підставою для звільнення. За своїм змістом наказ про звільнення не повинен містити посилання на цілу низку (систему) порушень, за які був звільнений керівник, а лише вказувати на одноразове грубе порушення конкретних трудових обов`язків.

Наведені висновки викладені в постановах Верховного Суду від 17 липня 2019 року у справі № 461/4863/16-ц (провадження № 61-20758св18), від 22 січня 2020 року у справі № 607/25677/18 (провадження

№ 61-18430св19), від 09 квітня 2021 року у справі № 489/3510/19

(провадження № 61-17336св20).

Отже, рішення про звільнення працівника на підставі пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України може бути прийняте роботодавцем за наявності сукупності таких умов: суб`єктом дисциплінарної відповідальності може бути певна категорія працівників; для застосування цієї норми закону потрібно встановити факт порушення працівником своїх трудових обов`язків; порушення повинно бути одноразовим та грубим; рішення про звільнення працівника може прийняти лише уповноважена на те особа.

Такий висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 19 січня 2021 року у справі № 466/6109/18 (провадження

№ 61-19125св19).

Оцінка аргументів, викладених у касаційній скарзі

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Частиною четвертою статті 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У справі, що переглядається, суди встановили, що підставою для прийняття рішення про звільнення позивача з роботи та видання наказу про звільнення став акт службового розслідування від 11 січня 2021 року та зафіксовані в ньому порушення посадових обов`язків директором КЗ «ПДЮСШ «Полтава».

Суди першої та апеляційної інстанцій оцінили акт службового розслідування від 11 січня 2021 року, відповідно до якого комісія дослідила внутрішні документи КЗ «ПДЮСШ «Полтава», встановила неналежність оформлення певних внутрішніх документів закладу і відсутність певних документів. У висновку комісії стверджується про недотримання керівником посадових обов`язків та неналежне виконання обов`язків. При цьому суди правомірно врахували, що в цьому акті не зазначено, які саме конкретні обов`язки, покладені на нього контрактом, статутом чи посадовою інструкцією, неналежно виконував позивач, яке з виявлених порушень є грубим та чи є вина керівника у допущених порушеннях.

Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що комісією фактично виявлено тривале, неналежне «керування» роботою закладу, ослаблення контролю за робою підлеглих, тобто акт службового розслідування містить перелік виявлених порушень, які не підпадають під ознаки одноразового грубого порушення трудових обов`язків.

Також суди обґрунтовано звернули увагу на те, що у наказі про звільнення ОСОБА_1 теж не зазначено, яке саме певне одноразове грубе порушення трудових обов`язків допустив позивач як керівник комунального закладу.

Отже, висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що звільнення позивача на підставі пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України відбулося із порушенням трудового законодавства, оскільки наявними у справі доказами не підтверджено склад правопорушення, яке може бути підставою для звільнення керівника за одноразове грубе порушення трудових обов`язків, є законними та обґрунтованими, а також узгоджуються із усталеними правовими висновками Верховного Суду.

Верховний Суд не погоджується із доводами касаційної скарги про те, що суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили рішення про права і обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, а саме Управління у справах фізичної культури та спорту Полтавської міської ради, яке є органом управління для підпорядкованих фізкультурно-спортивних установ, тобто не залучено належного відповідача, на якого має бути покладено обов`язок виконання судового рішення.

Згідно з пунктом 9 рішення Полтавської міської ради від 29 січня 2021 року «Про здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих органів міських рад та про структуру виконавчих органів ради, їх загальну чисельність та витрати на утримання» затверджено структуру виконавчих органів ради Полтавської міської ради, у тому числі, відповідно до підпункту 9.6.18 цього рішення Департамент культури, молоді та спорту Полтавської міської ради затверджено в такому складі:

- Управління культури: відділ туризму та культурної спадщини; відділ культурно-мистецької роботи;

- Управління у справах сім`ї, молоді та спорту: відділ реалізації молодіжної політики; відділ у справах фізкультури і спорту; відділ сім`ї та дітей.

Рішенням Полтавської міської ради від 19 березня 2021 року «Про внесення змін до рішення позачергової другої сесії Полтавської міської ради восьмого скликання від 29 січня 2021 року «Про здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих органів міських рад, та про структуру виконавчих органів ради, їх загальну чисельність та витрати на утримання» (пункт 8 цього рішення) внесено зміни до підпункту 9.6.18 рішення Полтавської міської ради від 29 січня 2021 року, а саме викладено його у новій редакції:

«9.6.18 Департамент культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради у складі: управління культури: відділ туризму та культурної спадщини; відділ культурно-мистецької роботи; відділ реалізації молодіжної політики; відділ сім`ї та дітей.

9.6.19 Управління у справах фізичної культури та спорту Полтавської міської ради у складі: відділ фізкультури та спорту; відділ обліку та звітності».

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Департамент культури, молоді та спорту Полтавської міської ради (код ЄДРПОУ 43434119) зареєстровано 28 грудня 2019 року, а Управління у справах фізичної культури та спорту Полтавської міської ради (код ЄДРПОУ 44186548) зареєстровано 01 квітня 2021 року.

Відповідно до пункту 1.23. Положення про Департамент культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради Департамент є правонаступником управління культури виконавчого комітету Полтавської міської ради та управління у справах сім`ї, молоді та спорту виконавчого комітету Полтавської міської ради.

Згідно з пунктом 1.2. Положення про Управління у справах фізичної культури та спорту Полтавської міської ради це Управління є правонаступником Управління культури виконавчого комітету Полтавської міської ради та Управління у справах сім`ї, молоді та спорту виконавчого комітету Полтавської міської ради.

КЗ «ПДЮСШ «Полтава» відповідно до Переліку закладів фізичної культури і спорту базової мережі міста Полтава (місцевого рівня), який є додатком до рішення Полтавської міської ради від 19 березня 2021 року, підпорядкований Управлінню у справах фізичної культури та спорту Полтавської міської ради.

Отже, на час подання ОСОБА_1 позову Департамент культури, молоді та спорту Полтавської міської ради був належним відповідачем. Крім того, саме цей орган порушив трудові права позивача.

На час ухвалення судом першої інстанції рішення від 07 квітня 2021 року органом, на який покладено обов`язок виконання судового рішення, було Управління у справах фізичної культури та спорту Полтавської міської ради, яке зареєстроване як юридична особа 01 квітня 2021 року.

Проте, представник Департаменту культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради, який був присутній в судовому засіданні, призначеному на 07 квітня 2021 року, не повідомив суд першої інстанції про зазначену обставину та не надав відповідних доказів, що унеможливило для позивача подання клопотання про залучення Управління у справах фізичної культури та спорту Полтавської міської ради співвідповідачем та вирішення цього питання у суді першої інстанції до ухвалення рішення по суті заявлених вимог.

Ухвалою від 24 вересня 2021 року Октябрський районний суд м. Полтави задовольнив клопотання ОСОБА_1 та замінив сторону виконавчого провадження, а саме боржника у виконавчому провадженні № 65451560 з Департаменту культури, молоді та спорту Полтавської міської ради (код ЄДРПОУ 43434119) на Управління у справах фізичної культури та спорту Полтавської міської ради (код ЄДРПОУ 44186548).

Постановою від 08 грудня 2021 року Полтавський апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу Управління у справах фізичної культури та спорту Полтавської міської ради, а ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 24 вересня 2021 року про заміну сторони виконавчого провадження - без змін.

Отже, питання щодо органу, на який покладено обов`язок виконання судового рішення про поновлення на роботі, вирішено судами шляхом заміни сторони у виконавчому провадженні.

Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги про те, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено рішення без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених, зокрема, у постановах Верховного Суду від 30 серпня 2018 року у справі № 463/3091/15 (провадження № 61-32076св18) та від 05 грудня 2018 року у справі № 666/557/16-ц (провадження № 61-14113св18).

Так, у справі № 463/3091/15 (провадження № 61-32076св18) спір стосувався звільнення, здійсненого за пунктом 8 статті 36 КЗпП України, тобто трудовий договір припинено з підстав, передбачених контрактом. Верховний Суд у постанові від 30 серпня 2018 рокузробив висновок про те, що «з врахуванням особливостей контрактної форми трудового договору наявність чи відсутність вини не є визначальним для припинення дії контракту. Визначальним у такому випадку є самий факт порушення, а встановлена вина керівника лише додатково підтверджує законність оскаржуваного наказу, тому суди попередніх інстанції дійшли правомірного висновку про відсутність правових підстав вважати оспорювані накази незаконними».

Втім у справі, що переглядається, спір виник щодо звільнення позивача за пунктом 1 частини першої статті 41 КЗпП України, тобто за одноразове грубе порушення трудових обов`язків.

Наведене доводить, що відмінними є фактичні обставини справи № 463/3091/15 і справи, що переглядається, та нетотожним є правове регулювання, тому висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 30 серпня 2018 року у справі № 463/3091/15 (провадження

№ 61-32076св18), не підлягають застосуванню під час вирішення цього спору.

У постанові Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 666/557/16-ц (провадження № 61-14113св18) зазначено, що «з урахуванням характеру проступку позивача, істотності наслідків, які б могли настати в разі зараження або розповсюдження інфекційних захворювань тварин, суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок про те, що порушення трудових обов`язків позивачем є грубим, і звільнення позивача є законним і таким, що відповідає вимогам статей 41, 147-1, 148, 149 КЗпП України».

Такі висновки зроблені Верховним Судом на підставі встановлених конкретних обставин справи № 666/557/16-ц та доказів, які були предметом дослідження й оцінки судами першої та апеляційної інстанцій при вирішенні цієї справи. У трудових спорах оцінка законності звільнення працівника з роботи здійснюється в межах кожної справи індивідуально, відповідно до фактичних обставин та доказової бази. Враховуючи відмінні фактичні обставини справи, що переглядається, та справи № 666/557/16-ц постанова Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 666/557/16-ц (провадження

№ 61-14113св18) є нерелевантною, а отже, застосуванню не підлягає.

Інші наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо встановлення порушення вимог трудового законодавства при звільненні позивача, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували. Ці доводи зводяться до переоцінки доказів та обставин справи, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК України під час перегляду справи в касаційному порядку не допускається.

Обставини справи встановлені судами першої та апеляційної інстанцій на підставі оцінки зібраних доказів, проведеної з дотриманням вимог процесуального закону. Тобто суди дотрималися принципу оцінки доказів, згідно з яким суди на підставі всебічного, повного й об`єктивного розгляду справи аналізують і оцінюють докази як кожен окремо, так і в їх сукупності, у взаємозв`язку, в єдності і протиріччі, і ця оцінка повинна спрямовуватися на встановлення достовірності чи відсутності обставин, які обґрунтовують доводи і заперечення сторін.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, потрібно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Отже, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

З урахуванням того, що інші доводи касаційної скарги є ідентичними доводам відзиву на позовну заяву та апеляційної скарги заявника, яким суди надали належну оцінку, Верховний Суд не встановив потреби повторно надавати відповідь на ті самі аргументи заявника. При цьому враховано усталену практику ЄСПЛ, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення від 09 грудня 1994 року у справі «Руїз Торія проти Іспанії»(Ruiz Toriya v. Spaine)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанції просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Верховний Суд встановив, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції в оскаржуваній частині ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків цих судів не спростовують, на законність судових рішень не впливають. Інші доводи заявника спрямовані на зміну оцінки доказів, здійсненої судами, що перебуває поза межами повноважень суду касаційної інстанції та не може бути здійснене цим судом під час перегляду оскаржуваних судових рішень. Повноваження суду касаційної інстанції стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду (рішення ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України», заява № 3236/03).

Переглянувши у касаційному порядку судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, з урахуванням того, що суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішеннях судів попередніх інстанцій, Верховний Суд дійшов висновку, що судові рішення в оскаржуваній частині не суперечать правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у зазначених у касаційній скарзі постановах.

Враховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в оскаржуваній частині - без змін.

У частині задоволення позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції не переглядалися, оскільки відповідні доводи відсутні в касаційній скарзі.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Департаменту культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 07 квітня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 30 червня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді С. О. Погрібний

І. Ю. Гулейков

О. В. Ступак