Справа №592/1559/22 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Шияновська Т. В.Номер провадження 33/816/221/22 Суддя-доповідач Філонова Ю. О. Категорія 483 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2022 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,за участі представника Сумської митниці Бикова Д.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника Сумської митниці Бикова Д.І. на постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 12 квітня 2022 року, якою відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

закрито справу про порушення митних правил у зв`язку з відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України.

В С Т А Н О В И В:

Як вбачається з оскаржуваної постанови судді, ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що 27.02.2020 до сектору митного оформлення "Тростянець" митного поста «Суми» Слобожанської митниці була подана митна декларація ІМ40ДЕ №UA807310/2020/001928 з метою оформлення в режимі імпорт легкового автомобіля з описом «автомобіль легковий для перевезення людей був у використанні: марка NISSAN, модель 280Z - 1 шт. VIN НОМЕР_1 , тип двигуна - бензиновий, V-2800 cm3, потужність - нема даних, номер двигуна - нема даних, загальна кількість місць для сидіння, включаючи місце водія - 4, екологічний клас не нижче Євро-2, календарний рік виготовлення - 1976, модельний рік виготовлення - 1976, перша реєстрація - 1976, кузов - купе, колір - червоний, колісна формула 4х2, призначений для перевезення людей. Виробник: Nissan Motor Co.». Фактурна вартість 1070 USD (46093,63грн). Код УКТЗЕД 8703239033. Отримувач - громадянин ОСОБА_1 . Митний брокер - ФОП ОСОБА_2 .

У якості підстави для митного оформлення декларантом було подано в Слобожанську митницю Сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу № UA.010.5883-20 від 13.02.2020, виданий ТОВ « Автотехносервіс».

Згідно пояснень ОСОБА_2 , зазначений сертифікат було отримано від ОСОБА_1 чи його представника для подачі митної декларації.

06.12.2021 Сумською митницею отримано листа Харківської митниці від 06.12.2021 № 7.14-4/20-01/7.24/5969, яким надано лист Координаційно-моніторингової митниці від 22.11.2021 № 7.9-3/20-2/7/1407 з додатками. В додатках до листа Координаційно- моніторингової митниці від 22.11.2021 № 7.9-3/20-2/7/1407 містились запит до ТОВ «Автотехносервіс» про видачу Сертифікату відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу № UA.010.5883-20 від 13.02.2020 (лист від 10.11.2021 № 7.9/20-3/13/1310) та відповідь ТОВ «Автотехносервіс» (лист від 11.11.2021 №21-1111/1) про те, що Сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу № UA.010.5883-20 від 13.02.2020 видавався на інший транспортний засіб.

На виклик для надання пояснень по факту отримання і надання до митного оформлення сертифікату відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу № UA.010.5883-20 від 13.02.2020 громадянин ОСОБА_1 до Сумської митниці не з`явився.

Таким чином, 27.02.2020 громадянином ОСОБА_1 через митного декларанта ФОП ОСОБА_2 з метою переміщення з приховуванням від митного контролю товару «автомобіль NISSAN, VIN НОМЕР_1 » вартістю 1070 доларів СІНА (46093,63 грн.) відповідно до митної декларації ІМ40ДЕ №UA807310/2020/001928 був наданий митному органу у сектор митного оформлення "Тростянець" митного поста «Суми» Слобожанської митниці Держмитслужби підроблений документ чи документ, одержаний незаконним шляхом, а саме сертифікат відповідності від № UA.010.5883-20 від 13.02.2020.

Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ч.1 ст.483 Митного кодексу України.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, представник Сумської митниці Биков Д.І. подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, а постанову скасувати та визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого, ч.1 ст.483 МК України, та накласти стягнення в межах санкції цієї статті.

Сумська митниця ДФС не погоджується з рішенням суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно п. 2 ст. 491 Митного кодексу України підставами для порушення справи про порушення митних правил є ) офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від правоохоронних органів, а також органів, що проводять заходи офіційного контролю.

У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 495 Митного кодексу України доказами у справі про порушення митних правил с будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Апелянт вказує, що декларантом в даному випадку є ОСОБА_1 , а ФОП ОСОБА_2 є уповноваженою особою (представником). Тому зацікавлений в митному оформленні в режимі імпорт легкового автомобіля з описом «автомобіль легковий для перевезення людей був у використанні: марка NISSAN, модель 280Z - 1 шт. VIN НОМЕР_1 , тип двигуна - бензиновий, V- 2800 стЗ,потужність - нема даних, номер двигуна - нема даних,загальна кількість місць для сидіння,включаючи місце водія -4, екологічний клас не нижче Євро-2, календарний рік виготовлення - 1976 є саме ОСОБА_1 , оскільки без сертифікату або іншого документа про підтвердження відповідності, виданого згідно із законодавством України, що вказує, якому саме рівню екологічних норм відповідає за конструкцією транспортний засіб ("ЄВРО- 2" - "ЄВРО-6" або іншому рівню) вищезазначений транспортний засіб не був би оформлений у митному відношенні.

В обґрунтуванні поновлення строку на апеляційне оскарження зазначив, що повний текст постанови представник митниці отримав лише 02.06.2022, про що міститься відмітка в журналі видачі судових рішень Ковпаківського районного суду м. Суми. Зазначена справа була розглянута судом, в той час коли Сумська митниця офіційно перебувала в простої. Це свідчить про те, що митниця була позбавлена можливості звернутися до суду у передбачені КУпАП строки з відповідною скаргою.

Будучи повідомленими про час і місце апеляційного розгляду у встановлений законом спосіб, у судове засідання 29.06.2022, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його ОСОБА_3 не з`явилися, попередньо направили письмові заперечення щодо поданої апеляційної скарги, і будь-яких клопотань про відкладення апеляційного розгляду справи від них не надходило.

ЄСПЛ неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у §1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 р (далі Конвенція), «не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції і повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець.

Також ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 зазначив, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. При цьому саме на національні суди покладено обов`язок створення умов для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним, зокрема, суд має вирішувати, чи відкладати судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричиняє невиправдані затримки у провадженні (рішення ЄСПЛ від 06.09.2007 у справі «Цихановський проти України», рішення ЄСПЛ від 18.10.2007 у справі «Коновалов проти України»).

Той факт, що ОСОБА_1 та його захисник Демченко В.О. подали відзив на апеляційну скаргу, в якому просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувану постанову без змін, свідчить про те, що ці особи були своєчасно сповіщеними у встановленому законом порядку про дату і місце розгляду апеляційної скарги, апеляційний суд вважає за можливе розглянути дану справу у їх відсутність.

Тому, заслухавши доводи представника Сумської митниці Бикова Д.І., перевіривши матеріали справи та доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга представника митниці задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Як вбачається з матеріалів справи, 12 квітня 2022 року в судовому засіданні представник Сумської митниці дійсно не був присутній. Строк на оскарження постанови сплив 25 квітня 2022 року, а повний текст постанови представник митниці отримав лише 02.06.2022, про що міститься відмітка в журналі видачі судових рішень Ковпаківського районного суду м. Суми. Зазначена справа була розглянута судом, в той час коли Сумська митниця офіційно перебувала в простої. Це свідчить про те, що митниця була позбавлена можливості звернутися до суду у передбачені КУпАП строки з відповідною скаргою.

Враховуючи вказані обставини, з метою забезпечення особі її права доступу до правосуддя для захисту своїх прав, апеляційний суд вважає за необхідне поновити представнику Сумської митниці Бикову Д.І. строк на апеляційне оскарження постанови судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 12.04.2022 року, як такий, що пропущений ним з поважних причин.

Щодо постанови судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 12.04.2022 року, яку представник Сумської митниці Биков Д.І. просив скасувати, то апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно ч.1 ст. 458 МК, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, через митний кордон України, а згідно ст. 489 МК, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно ч.1 ст.486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, а згідно ч. 2 цієї статті провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у ст.508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв`язку з оскарженням. Провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до МК, а в частині, що не регулюється ним - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення (ст.487 МК України).

Відповідно до вимог ст.489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 статті 483 МК України передбачено, що відповідальність за порушення митних правил настає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

На доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого порушення митних правил правопорушення до протоколу Сумською митницею долучено та до суду направлено митну декларацію ІМ40ДЕ №UA807310/2020/001928, з якої вбачається, що в митному режимі «імпорт» було здійснено митне оформлення товару - легкового автомобіля з описом «автомобіль легковий для перевезення людей був у використанні: марка NISSAN, модель 280Z - 1 шт. VIN НОМЕР_1 ; митним органом було запропоновано коригування митної вартості товару, згідно якої вартість т/з становить 46093,63 грн (графа 45), згідно якої було здійснено нарахування митних платежів (графа 47). Одержувачем вищевказаного транспортного засобу, а також особою, відповідальною за фінансове врегулювання, є ОСОБА_1 . В графі 14 вказаної декларації містяться відомості про декларанта ФОП ОСОБА_2 .

Відтак, незрозумілим залишається зазначення в протоколі про порушення митних правил, що ОСОБА_1 через декларанта надав до сектору митного оформлення «Тростянець» митного поста «Суми» Слобожанської митниці Держмитслужби документи, адже фактично дана митна декларація формувалась та подавалась декларантом ОСОБА_2 .

З наданих письмових пояснень ОСОБА_2 з приводу обставин вчиненого порушення митних правил вбачається, що декларація №UA807310/2020/001928 ним подавалася на підставі наданих замовником документів, в тому числі і сертифікату відповідності № UA.010.5883-20, достовірність якого перевірити він був не в змозі, ким саме йому передавався весь пакет документів, чи то ОСОБА_1 чи то його представником, пригадати не може.

Разом з тим, вказані пояснення ОСОБА_2 суд оцінює критично, як надані зацікавленою особою в закінченні митного оформлення автомобіля NISSAN та особою, яка отримала за це оформлення значну грошову винагороду, а також як такі, що не підтверджуються іншими доказами по справі.

Так, за змістом наданих захисником заперечень ОСОБА_1 категорично заперечував свою причетність до поданого ОСОБА_2 для митного оформлення сертифікату відповідності № UA.010.5883-20, про існування якого дізнався з матеріалів судової справи, наголошує, що він надав ОСОБА_2 копії CERTIFICATE OF TITLE №61219053101 від 06.02.2019 (посвідчення права власності на ТЗ); рахунку-фактури (Invoice) №4298-001 від 07.12.2019 виставлений BEST AUTO EXPORT INK. (USA, 5 Chase Commons Yaphank. NY 11980) на ОСОБА_1 за автомобіль «NISSAN», модель «280Z», VIN- НОМЕР_1 ; довідки про проведений технічний огляд транспортного засобу LPU/008/Р/00068/19 та її перекладу (згідно якої на автомобіль «NISSAN», модель «280Z», VIN- НОМЕР_2 було здійснено монтаж інжектора і модернізація системи впорскування палива Bosch L-Jelrunic та встановлення каталізатора у вихлопній системі); паспорту та ІПН ОСОБА_1 ; закордонного паспорта ОСОБА_4 НОМЕР_3 ; довіреності №47 від 11.02.2022 року (на ОСОБА_4 ).

Будь-які фактичні дані щодо надання ОСОБА_1 для митного оформлення автомобіля декларанту ОСОБА_2 підробленого документу чи документу, одержаного незаконним шляхом, а саме сертифікату відповідності № UA.010.5883-20 від 13.02.2020, матеріали справи не містять.

Додані до протоколу про порушення митних правил документи: доповідна записка від головного державного інспектора оперативного відділу управління боротьби з контрабандою та порушення митних правил Сумської митниці ОСОБА_5 ; лист Харківської митниці від 06.12.2021 № 4649/7-79 з додатками (копією сертифікату відповідності№UA.010.5883-20 від13.02.2020, інформацією ТОВ «АВТОТЕХНОСЕРВІС» ВІД 11.11.2021) жодним чином не встановлюють факту порушення ОСОБА_1 митних правил, а саме надання митному органу підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, для переміщення т/з.

Порушення митних правил вчиняється із прямим умислом, тобто коли особа, яка його вчинила усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх (прямо) або свідомо допускала настання цих наслідків (непрямий умисел), а за встановлених судом обставин ОСОБА_1 не вчиняв будь-яких дій, передбачених диспозицією ч.1 ст.483 МК, внаслідок чого в його діях відсутня і суб`єктивна сторона цього правопорушення.

Відповідно до ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно з ч.2 ст.62 Основного Закону усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.

Конституційний Суд України зауважує, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу (абз. 1-3 п. 4 рішення ВП КСУ у справі за конституційним поданням 59 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) ст. 368-2 КК від 26.02.2019 № 1-р/2019.

Зазначене узгоджується і з правовою позицією ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).

Згідно вказаної позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

За наведених обставин, місцевим судом було проаналізовано склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК, обставини справи, надані документи та обгрунтовано зроблено висновок, що винуватість ОСОБА_1 не є доведеною поза розумним сумнівом.

Відповідно ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Аналогічна позиція міститься і в рішенні ЄСПЛ «Авшар проти Туреччини», в якому Суд встановив стандарт доказування «поза розумним сумнівом». Таке доказування передбачає співіснування досить вагомих, чітких та узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій факту, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумних сумнівом.

Згідно практики ЄСПЛ, зокрема в рішенні «Надточій проти України» вказано, що положення МК безпосередньо поширюються на всіх громадян, які перетинають кордон та регулюють їх поведінку шляхом застосування стягнень (штраф та конфіскація), які є як покаранням, так і стримуванням від порушення. Таким чином, митні правопорушення, які розглядаються, мають ознаки притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст. 6 Конвенції.

Отже, на переконання суду апеляційної інстанції, дослідивши усі докази в справі, суддя дійшов обґрунтованого висновку, що надані митним органом докази в підтвердження ОСОБА_1 порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК, не доводять поза розумним сумнівом його причетність до його вчинення, а тому, згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, обґрунтовано та вмотивовано закрив провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищенаведене, підстав для скасування постанови судді з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Поновити представнику Сумської митниці Бикову Д.І. строк на оскарження постанови Ковпаківського районного суду м. Суми від 12 квітня 2022 року.

Постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 12 квітня 2022 року, якою закрито справу про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України залишити без змін, а апеляційну скаргу представника Сумської митниці Бикова Д.І. на цю постанову без задоволення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.