Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.06.2022Справа № 904/272/22
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Павер Газ" м. Дніпра
до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, Державної казначейської служби України
про відшкодування шкоди, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов`язання, ціна позову 184897,37 грн.,
Суддя Паламар П.І.
Без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).
СУТЬ СПОРУ :
у січні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Павер Газ" звернулося в господарський суд Дніпропетровської області з указаним позовом.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27 січня 2022 р. матеріали передано за підсудністю до господарського суду міста Києва.
Позивач зазначав, що 2 березня 2020 р. Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області (далі-відповідач 1.) винесло постанову № 16105/04-36-33-05/40302585/ТД ФС/41 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами на Товариство з обмеженою відповідальністю "Павер Газ" у розмірі 141960 грн.
14 травня 2020 р. державним виконавцем Соборного відділу Державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) відкрито виконавче провадження № 61961983 з примусового виконання вищевказаної постанови, 19 травня 2020 р. постановою накладено арешт на всі рахунки його товариства у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 156028 грн. (141960 грн. штраф+14169 грн. виконавчий збір+169 грн. витрати виконавця) та стягнуто з нього указані суми.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2021 р. у справі № 160/15204/20, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2021 р., визнано протиправною та скасовано вищевказану постанову № 16105/04-36-33-05/40302585/ТД ФС/41 від 2 березня 2020 р.
Вказував, що з моменту набрання чинності рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду, яким визнано протиправною та скасовано постанову відповідача 1., підстава для сплати штрафу у розмірі 141960 грн. відпала.
Таким чином, у відповідача 1. на підставі ст.ст. 1173, 1174 ЦК України виник обов`язок відшкодувати йому завдану шкоду.
З цих підстав просив задовольнити позов, стягнути з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку через Державну казначейську службу України на свою користь 156028 грн. шкоди.
Крім того, у зв`язку з відмовою відповідачами добровільно та своєчасно відшкодувати шкоду позивач на підставі ст. 625 ЦК України заявив про відшкодування йому сум за прострочення виконання боржником грошового зобов`язання.
За таких обставин позивач просив стягнути з відповідача на свою користь 11086,23 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 3770,32 грн. три проценти річних з простроченої суми.
Також просив покласти на відповідача 2. понесені ним по справі судові витрати, у т.ч. 14000 грн. витрат по оплаті послуг адвоката.
Відповідачі відзиви на позовну заяву не подали, про розгляд судом справи щодо них повідомлені в установленому порядку.
Суд вважає можливим розглянути справу відповідно до вимог ст. 165 ГПК України за наявними матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Павер Газ" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області підлягає задоволенню частково, у позові до Державної казначейської служби України слід відмовити з таких підстав.
Судом встановлено, що 2 березня 2020 р. відповідач 1. виніс постанову № 16105/04-36-33-05/40302585/ТД ФС/41 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами на Товариство з обмеженою відповідальністю "Павер Газ" у розмірі 141960 грн.
Це підтверджується наявною у матеріалах справи копією указаної постанови.
Згідно п.п. 9, 11 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17 липня 2013 р., штраф сплачується протягом одного місяця з дня прийняття постанови про його накладення, про що суб`єкт господарювання або роботодавець повідомляють уповноваженій посадовій особі, яка склала постанову про накладення штрафу. Не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються, зокрема, органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених ч. 2 ст. 265 КЗпП).
14 травня 2020 р. державним виконавцем Соборного відділу Державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) відкрито виконавче провадження № 61961983 з примусового виконання вищевказаної постанови № 16105/04-36-33-05/40302585/ТД ФС/41 від 2 березня 2020 р.
19 травня 2020 р. постановою державного виконавця ВП № 61961983 накладено арешт на всі рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю "Павер Газ" у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 156028 грн. (141960 грн. штраф+14169 грн. виконавчий збір+169 грн. витрати виконавця).
У ході здійснення виконавчого провадження № 61961983 з позивача було стягнуто 156028 грн.
Вказані обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи копіями постанов про відкриття виконавчого провадження, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП № 61961983 від 14 травня 2020 р., про арешт коштів боржника від 19 травня 2020 р., банківською випискою з рахунку позивача за період 1 січня-20 серпня 2021 р., постановами про зняття арешту з коштів від 2 квітня 2021 р., про закінчення виконавчого провадження від 7 квітня 2021 р., інформацією про виконавче провадження № 61961983.
Також встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2021 р. у справі № 160/15204/20, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2021 р., визнано протиправною та скасовано вищевказану постанову № 16105/04-36-33-05/40302585/ТД ФС/41 від 2 березня 2020 р.
У силу вимог ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини.
Заявлені вимоги стосуються стягнення шкоди у розмірі 156028 грн. завданої неправомірним рішенням відповідача 1., а також стягнення сум за прострочення виконання боржником грошового зобов`язання.
Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Згідно із ч. 1 ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Таким чином, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення шкоди, згідно приписів ст. 56 Конституції України та ст. 1173 ЦК України потрібна наявність таких елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) розміру шкоди; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та шкодою.
Згідно з поданим позивачем розрахунком розмір шкоди завданої неправомірним рішенням відповідача 1. становить 156028 грн.
Зібрані у справі докази свідчать про протиправність поведінки відповідача 1., пов`язаної з прийняттям ним неправомірної постанови № 16105/04-36-33-05/40302585/ТД ФС/41 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 2 березня 2020 р., наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між прийнятим відповідачем 1. рішення, яке було визнано в судовому порядку протиправним та скасовано, та завданими позивачу втратами у вигляді сплаченого ним штрафу, виконавчого збору та витрат виконавця.
З матеріалів справи слідує, що 20 серпня 2021 р. позивач заявив відповідачу 1. вимогу про повернення йому коштів у розмірі 156028 грн., 8 вересня 2021 р. також заявив відповідачу 2. вимогу про повернення цих коштів.
Доказів повернення указаних коштів суду не надано.
Виходячи з наведеного за прострочення повернення йому коштів у розмірі 156028 грн. позивач набув права вимагати сплати на підставі ст. 625 ЦК України 11086,23 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 3770,32 грн. три проценти річних з простроченої суми.
Згідно ч. 1 ст. 2, ч. 1 ст. 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).
Виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України. Цими ж положеннями передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Враховуючи положення наведених норм чинного законодавства України, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача у спірних відносинах є відшкодування шкоди та сум за прострочення виконання боржником грошового зобов`язання з Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області. Решта ж вимог позивача стосується порядку виконання судового рішення, чітко встановлений Законами України "Про виконавче провадження" та "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", та не потребує окремої конкретизаціїї у рішенні суду. Це зумовлює часткове задоволення позову.
За відсутності доказів порушення прав позивача з боку відповідача 2. у задоволенні позову до нього відповідно до вимог ст. 16 ЦК України слід відмовити.
Враховуючи характер спору, обсяг наданих позивачу по справі послуг адвоката (написання позовної заяви), того, що справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), а також розумності розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що витрати по їх оплаті підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача в розмірі 7000 грн.
Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стосовно до вимог ст. 129 ГПК України слід стягнути з відповідача 1. у доход Державного бюджету.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В :
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Павер Газ" м. Дніпра до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області задовольнити частково.
Стягнути з Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (49107, м. Дніпро, вул. Казакова, 1Д, код 39788766) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Павер Газ" (49005, м. Дніпро, проспект Гагаріна, 61, оф. 47, код 41979356) 156028 грн. шкоди, 7000 грн. витрат по оплаті послуг адвоката.
У позові до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області в іншій частині відмовити.
Стягнути з Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (49107, м. Дніпро, вул. Казакова, 1Д, код 39788766) в дохід Державного бюджету (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ; код за ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; рахунок отримувача: UA918999980313191206083026001; код класифікації доходів бюджету: 22030101) 2773,46 грн. судового збору.
У позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Павер Газ" м. Дніпра до Державної казначейської служби України відмовити.
Рішення набирає законної сили та підлягає оскарженню у строк і порядку, визначені ст. 241 та розділом ІV ГПК України.
Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар
