ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1956/22

23 червня 2022 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Чепенюк О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кухар О.Л.,

позивача ОСОБА_1 ,

представників відповідача Авдєєнка В.В., Банадиги І.Ф., Благуляк О.В., Ремез О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського обласного центру медико-соціальної експертизи, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління ДФС у Тернопільській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через представника адвоката Котиса Володимира Ярославовича звернувся до суду з позовом до Тернопільського обласного центру медико-соціальної експертизи, в якому (у новій редакції позовної заяви, а.с.19-21) просить:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невизначення йому ступеня втрати професійної працездатності в зв`язку із захворюванням, що мало місце в період проходженням служби, та невидачі довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності - форма первинної облікової документації № 158/о;

зобов`язати відповідача на підставі наявних та поданих документів визначити йому ступінь втрати професійної працездатності в зв`язку із захворюванням, пов`язаним з проходженням служби, з врахуванням п. 2.9 та п. 2.13.4. Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження, пов`язане з виконанням трудових обов`язків, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України №420 від 05.06.2012, встановити ступінь втрати професійної працездатності з дати надходження документів до медико-соціальної експертної комісії (далі - МСЕК) у межах 30 - 60 відсотків та видати довідку про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності - форма первинної облікової документації № 158/о.

В обґрунтування позову вказано, що ОСОБА_1 28.07.2020 згідно з наказом Головного управління ДФС у Тернопільській області від 27.07.2020 № 64-о звільнений з посади та податкової міліції у запас Збройних Сил України з постановкою на військовий облік за п. 64 п.п. «Б» (через хворобу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 за №114.

У жовтні 2020 року після закінчення стаціонарного лікування лікарсько-консультативною комісією направлений на МСЕК. Відповідно до довідки до акта огляду МСЕК від 26.10.2020 йому встановлено III групу інвалідності, у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з проходженням військової служби.

Претендуючи на отримання пільг та виплат, зокрема, визначених Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 № 4, 05.11.2020 звернувся до МСЕК з проханням видати довідку про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (форма первинної облікової документації № 158/о). У відповідь листом від 01.12.2020 № 231 Тернопільська обласна МСЕК № 1 у видачі вказаної довідки відмовила на підставі п. 1.4 Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження, пов`язане з виконанням трудових обов`язків, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України №420 від 05.06.2012, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.08.2012 за № 1387/21699 (далі - Порядок 420), у зв`язку з відсутністю направлення роботодавця, на якому отримано захворювання.

01.11.2021 Головним управлінням ДФС у Тернопільській області із врахуванням рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.04.2021 по справі №500/674/21 ОСОБА_1 видано направлення до Тернопільського обласного центру медико-соціальної експертизи для проходження МСЕК для визначення ступеня втрати працездатності. З таким направленням та додатковими документами позивач повторно звернувся до Тернопільської обласної МСЕК №1 та 12.11.2021 отримав лист №515, у якому Головне управління ДФС у Тернопільській області запідозрено у службовому підробленні чи службовій недбалості, висловлено наміри інформування про це правоохоронні органи. У листі відсутнє будь-яке правове обґрунтування та не вказано причин та підстав невстановлення заявнику ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках) та невидачі довідки форми 158/о.

Позивач вважає, що після отримання направлення від Головного управління ДФС у Тернопільській області та надання його до Тернопільської обласної МСЕК №1 відсутні правові підстави для невидачі йому довідки, тому що ним у повній мірі виконано п. 1.4 Порядку №420. Тернопільська обласна МСЕК №1 на підставі п.п. 1.3, 1.4, 2.9 та з врахуванням п. 2.13.4 цього ж Порядку зобов`язана визначити йому ступінь втрати професійної працездатності з дати надходження документів до МСЕК, встановивши цей ступінь в межах 30 - 60 відсотків та видати довідку про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (форма первинної облікової документації № 158/о). Вважаючи допущену відповідачем бездіяльність протиправною, позивач звернувся до суду.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.05.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) учасників, призначено судове засідання на 09.06.2022.

07.06.2022, у строк встановлений судом, надійшов відзив на позов (а.с.54-57), у якому відповідач проти позову заперечує та вказує, що позивач немає законних підстав вимагати надання йому довідки за формою №158/о без проходження огляду МСЕК та не може бути оглянутий без направлення відомства, де він працював, згідно з Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1317 від 03.12.2009. У листі № 515 від 12.11.2021 у позивача не вимагалося надати додаткові документи, а надано роз`яснення про те, що: «у разі трудового каліцтва чи професійного захворювання складається акт про нещасний випадок пов`язаний з виробництвом, за формою Н - 1. Для військовослужбовців і прирівняних до них, проводиться службове розслідування і встановлюється причина «захворювання при виконанні обов`язків військової служби. Військово-лікарською комісією ДУ «ТМО МВС України в Тернопільській області» ОСОБА_1 було встановлено «захворювання пов`язане з проходженням військової служби», а не «захворювання при виконанні обов`язків військової служби», що має суттєву різницю в отриманні пільг».

Також відповідач вказує, що відсутні документи, що підтверджують дату настання страхового випадку, докази того, що він підлягав обов`язковому державному чи особистому страхуванню на дату настання страхового випадку.

Вважає, що не було законних підстав для проведення огляду позивача МСЕК, а тому просить відмовити у позові.

14.06.2022 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач навів свої пояснення, міркування щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень (а.с.76-78).

16.06.2022 відповідач подав до суду заперечення, у яких навів свої пояснення та аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та мотиви їх відхилення (а.с.92-94).

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, відповіді на відзив просив позов задовольнити.

Представники відповідача голова Тернопільського обласного центру медико-соціальної експертизи Банадига І.Ф., голова Тернопільської обласної МСЕК №1 (структурного підрозділу Тернопільського обласного центру медико-соціальної експертизи) Ремез О.І., кожен зокрема, заперечили проти позову, вказували на безпідставність видачі направлення Головним управлінням ДФС у Тернопільській області позивачу для проходження огляду МСЕК для визначення ступеня втрати працездатності. Направлення видане з урахуванням рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.04.2021 у справі №500/674/21, проте предметом розгляду у цій справі були інші відмінні позовні вимоги, які не стосувалися видачі направлення, і в позові ОСОБА_1 було відмовлено. Комісія зобов`язана перевіряти усі документи, пов`язані з проходженням особою МСЕК та визначенням ступеня втрати працездатності, у тому числі, яка підстава для видачі направлення на МСЕК, який страховий випадок був підставою захворювання, вимагати від роботодавця акти службового розслідування і встановлення причин захворювання при виконанні обов`язків військової служби.

Звернули уваги, що у спірному випадку мова йде про захворювання позивача, отримане при проходженні служби, а не при виконанні обов`язків служби. Встановлення відсотка втрати працездатності можливе при «захворюванні, отриманому при виконанні обов`язків військової служби», позивач має захворювання, отримане під час проходження служби, що має бути додатково підтверджене висновками службового розслідування, актами розслідування. Для одержання довідки за формою №158/о необхідно подати до МСЕК докази того, що захворювання було одержане при виконанні службових обов`язків, а не внаслідок загального незадовільного стану здоров`я особи під час проходження ним служби.

Представник відповідача Авдєєнко В.В. зауважив на тому, що позивач мав бути застрахованим за умовами обов`язкового державного особистого страхування.

Представники відповідача просили в задоволенні позову відмовити повністю

Третя особа Головне управління ДФС у Тернопільській області було належним чином повідомлене про дату, час та місце розгляду справи у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС). Ухвали суду та повістки про виклик до суду, направлені за місцезнаходженням третьої особи повернулися на адресу суду з довідкою оператора поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.30, 72). Представник Головного управління ДФС у Тернопільській області у судові засідання, що відбувалися у цій справі, не прибув.

Розгляд справи здійснювався за відсутності представника третьої особи.

Суд заслухавши пояснення учасників справи та перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи письмовими доказами, встановив такі обставини.

Позивач ОСОБА_1 відповідно до наказу Головного управління ДФС у Тернопільській області від 27.07.2020 № 64-о звільнений з посади та податкової міліції у запас Збройних Сил України з постановкою на військовий облік за п. 64 п.п. «Б» (через хворобу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 за №114, з 28.07.2020 (а.с.6).

Відповідно до свідоцтва про хворобу № 115/с-ПМ, виданого від 16.07.2020 військово-лікарською комісією ДУ «ТМО МВС України по Тернопільській області», ОСОБА_1 встановлено такий діагноз: неспецифічний виразковий коліт, субтотальне ураження, середнього ступеня важкості, хронічно-рецидивуючий перебіг з помірним порушенням функції. Кровотечі (2016 р., 2018 р., 2020 р.). Хронічний гастродуоденіт без порушення функції з рідкими загостреннями. Постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання, поранення (контузії, каліцтва): захворювання, так, пов`язане з проходженням військової служби (а.с.7- 7 зворот).

Зі змісту акта огляду МСЕК від 29.10.2020 вбачається, що ОСОБА_1 встановлена III група інвалідності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з проходженням військової служби (а.с.87). Такі ж відомості зазначені у довідці до акта огляду МСЕК від 30.10.2020 серії 12 ААВ № 205074, інвалідність встановлено до 01.11.2023 (а.с.24).

Як вбачається з матеріалів справи направлення на огляд МСЕК було видане військовим комісаром Тернопільського об`єднаного міського військового комісаріату 15.10.2020 №4269 (а.с.64). У направленні зазначено, що направляється лейтенант запасу ОСОБА_1 з приводу встановлення відсотка втрати працездатності та визначення підстав на наявність ознак інвалідності у зв`язку з захворюванням, отриманим під час проходження військової служби.

Разом з тим, вже 30.11.2021 голові Тернопільської обласної МСЕК №1 було надіслано військовим комісаром Тернопільського об`єднаного міського військового комісаріату лист від 30.11.2020 №4875 про те, що направлення на МСЕК ОСОБА_1 від 15.10.2020 №4269 видано помилково, а тому військовий комісар просив його повернути (залишити без розгляду) (а.с.65).

Також судом встановлено, що ОСОБА_1 неодноразово звертався до Головного управління ДФС у Тернопільській області для вирішення питання виплати йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з отриманою інвалідністю. В одному випадку листом Головного управління ДФС у Тернопільській області від 31.12.2020 №285/6/19-97-09 з метою підготовки висновку про призначення одноразової грошової допомоги за встановленою формою та направлення повного пакету документів до ДФС України на розгляд та затвердження, заяву ОСОБА_1 з усіма додатками було повернуто на доопрацювання (а.с.8).

В другому випадку листом від 30.08.2021 за №153/2/19-97-10-10 від 30.08.2021 заявнику повідомлено про неподання ним довідки МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках), через що відсутні підстави для підготовки висновку про призначення одноразової грошової допомоги та направлення його разом з повним пакетом документів до ДФС (а.с.9). Лист містить посилання на положення Порядку та умов виплати одноразово грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 № 4, та норми Порядку взаємодії структурних підрозділів ДФС, її територіальних органів, установ, організацій, що належать до сфери управління ДФС, при виплаті одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника податкової міліції, затвердженого наказом Головного управління ДФС у Тернопільській області від 16.03.2017 №427 (у редакції наказу Головного управління ДФС у Тернопільській області від 31.07.2020 № 77).

В подальшому ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Тернопільський обласний центр медико-соціальної експертизи (адміністративна справа № 500/674/21), у якому просив:

визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Тернопільській області щодо відмови позивачу у складанні висновку про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням III групи інвалідності, що пов`язане з проходженням служби в органах ДФС;

зобов`язати Головне управління ДФС у Тернопільській області повторно прийняти заяву (рапорт) з документами позивача, скласти та подати до Державної фіскальної служби України висновок щодо виплати йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням III групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, в розмірі відповідно до ст. 23 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 №565-Х1І та відповідно до підпункту 2 пункту 3 Порядку та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівників міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850, виходячи із 150-кратного розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.04.2021 у справі №500/674/21, яке набрало законної сили 28.07.2021 згідно з постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду, в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Тернопільський обласний центр медико-соціальної експертизи про визнання дій протиправними та зобов`язання подати до Державної фіскальної служби України висновок про призначення одноразової грошової допомоги відмовлено (а.с.108-117).

Саме на це рішення суду є посилання у направленні, яке 01.11.2021 за №850/10/19-97-08-15, видане Головним управлінням ДФС у Тернопільській області, та адресоване Тернопільському обласному центру медико-соціальної експертизи (а.с.10).

Так в направленні Головного управління ДФС у Тернопільській області зазначено: враховуючи рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.04.2021 у справі №500/674/21, на підставі свідоцтва про хворобу №115-с-ПМ від 16.07.2020, виданого військово-лікарською комісією ДУ «ТМО УМВС по Тернопільській області», направляється колишній працівник податкової міліції ОСОБА_1 , 1975 р.н., для проходження медико-соціальної експертної комісії для визначення ступеня втрати працездатності.

01.11.2021 позивач звернувся до голови Тернопільської обласної МСЕК №1 з заявою, у якій просив у зв`язку з отриманням направлення роботодавця (Головного управління ДФС у Тернопільській області) для проходження медико-соціальної експертизи, видати довідку про результати визначення у застрахованої особи ступеня професійної працездатності у відсотках, заповнену відповідно до Інструкції щодо заповнення первинної облікової документації №158/о «Довідка про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках». До заяви ОСОБА_1 додав направлення Головного управлінням ДФС у Тернопільській від 01.11.2021 за №850/10/19-97-08-15, копію свідоцтва про хворобу №115-с-ПМ від 16.07.2020, рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.04.2021 у справі №500/674/21 (а.с.10 зворот).

Листом Тернопільської обласної МСЕК №1 від 12.11.2021 №515 надано відповідь на заяву позивача, яка зводиться до того, що «рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.04.2021 у справі №500/674/21 у позові відмовлено. У мотивувальній частині цього рішення суду зазначено, що позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності, у зв`язку із захворюванням, що мало місце в період проходження служби в органах ДФС, суд приходить до висновку, що саме на відповідача покладено обов`язок щодо надання відповідного направлення на проходження медико-соціальної експертної комісії, оскільки це прямо передбачено Порядком встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження, пов`язане з виконанням трудових обов`язків, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я України №420 від 05.06.2012, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 серпня 2012 за № 1387/21699».

Також у листі Тернопільської обласної МСЕК №1 від 12.11.2021 зазначено, що у разі трудового каліцтва чи професійного захворювання складається акт про нещасний випадок пов`язаний з виробництвом, за формою Н-1. Для військовослужбовців і прирівняних до них осіб проводиться службове розслідування і встановлюється причина «захворювання при виконанні обов`язків військової служби». ОСОБА_1 згідно з висновком військово-лікарської комісії встановлено «захворювання, пов`язане з проходженням військової служби», а не «захворювання при виконанні обов`язків військової служби», що має різницю в отриманні пільг (а.с.11).

ОСОБА_1 відмовлено у видачі довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня професійної працездатності у відсотках (форми 158/о), з чим він не погодився та звернувся до суду з цим позовом.

Фактично підстави відмови у видачі цієї довідки зводяться до наступного: відповідач вважає, що у Головного управління ДФС у Тернопільській області були відсутні підстави для видачі направлення ОСОБА_1 для огляду МСЕК для встановлення ступеня професійної працездатності у відсотках; ступінь професійної працездатності у відсотках не визначається у разі наявності в особи захворювання, пов`язаного з проходженням служби, а лише у разі захворювання при виконанні обов`язків військової служби.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує такі правові положення.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1191 № 875-XII, особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Інвалідність як міра втрати здоров`я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я. Положення про медико-соціальну експертизу затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням думок громадських об`єднань осіб з інвалідністю (стаття 3 цього Закону).

У статті 1 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» від 06.0.2005 № 2961-IV (далі - Закон № 2961-IV) наведено визначення таких термінів як інвалідність - міра втрати здоров`я у зв`язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист; медико-соціальна експертиза - встановлення ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, групи інвалідності, причини і часу їх настання, а також доопрацювання та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (дитини з інвалідністю) в рамках стратегії компенсації на основі індивідуального реабілітаційного плану та комплексного реабілітаційного обстеження особи з обмеженням життєдіяльності.

Відповідно до частина перша статті 7 Закону № 2961-IV медико-соціальна експертиза осіб з обмеженнями повсякденного функціонування та осіб з інвалідністю проводиться медико-соціальними експертними комісіями, а дітей - лікарсько-консультативними комісіями лікувально-профілактичних закладів.

Особа з обмеженнями повсякденного функціонування направляється для проходження медико-соціальної експертизи з метою підтвердження стійкого обмеження життєдіяльності та встановлення статусу "особа з інвалідністю" або "дитина з інвалідністю" у разі виявлення мультидисциплінарною реабілітаційною командою ознак стійкого обмеження життєдіяльності, що зазначається в індивідуальному реабілітаційному плані (частина друга статті 7 Закону № 2961-IV).

Залежно від ступеня стійкого розладу функцій організму, зумовленого захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, та можливого обмеження життєдіяльності при взаємодії із зовнішнім середовищем внаслідок втрати здоров`я особі, визнаній особою з інвалідністю, встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності (частина друга статті 7 Закону № 2961-IV).

Відповідно до абзацу третього частини восьмої статті 7 Закону № 2961-IV медико-соціальні експертні комісії визначають:

групу інвалідності, її причину і час настання. Особа може одночасно бути визнана особою з інвалідністю однієї групи і лише з однієї причини. При підвищенні групи інвалідності в разі виникнення більш тяжкого захворювання причина інвалідності встановлюється на вибір особи з інвалідністю. У разі якщо однією з причин інвалідності є інвалідність з дитинства, вказуються дві причини інвалідності;

види трудової діяльності, рекомендовані особі з інвалідністю за станом здоров`я. Висновок про нездатність до трудової діяльності внаслідок інвалідності готується виключно за згодою особи з інвалідністю (крім випадків, коли особу з інвалідністю визнано недієздатною);

причинний зв`язок інвалідності із захворюванням чи каліцтвом, що виникли у дитинстві, вродженою вадою;

ступінь втрати професійної працездатності потерпілим від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання;

ступінь втрати здоров`я, групу інвалідності, причину, зв`язок і час настання інвалідності громадян, які постраждали внаслідок політичних репресій або Чорнобильської катастрофи;

медичні показання на право одержання особами з інвалідністю спеціального автомобільного транспорту і протипоказання до керування ним.

Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності медико-соціальними експертними комісіями та лікарсько-консультативними комісіями закладів охорони здоров`я затверджуються Кабінетом Міністрів України (частина дванадцята статті 7 Закону № 2961-IV).

Процедуру проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації визначає Положення про медико-соціальну експертизу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 (далі - Положення про МСЕК).

Згідно з пунктом 3 Положення про МСЕК медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Медико-соціальна експертиза потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання проводиться після подання акта про нещасний випадок на виробництві, акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1112 (Офіційний вісник України, 2004 р., № 35, ст. 2337), висновку спеціалізованого медичного закладу (науково-дослідного інституту професійної патології чи його відділення) про професійний характер захворювання, направлення лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я або роботодавця чи профспілкового органу підприємства, на якому потерпілий одержав травму чи професійне захворювання, або робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків, суду чи прокуратури.

Медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров`я при Міністерстві охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій. Комісії перебувають у віданні МОЗ і утворюються за таким територіальним принципом: Кримська республіканська; обласні; центральні міські у мм. Києві та Севастополі (далі - центральні міські); міські, міжрайонні, районні (пункт 4 Положення про МСЕК).

Підпунктом 1 пункту 11 Положення про МСЕК, міські, міжрайонні, районні комісії визначають, серед іншого, ступінь обмеження життєдіяльності осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, потребу в сторонньому нагляді, догляді або допомозі, реабілітації, реабілітаційний потенціал, групу інвалідності, причину і час її настання, професію, з якою пов`язане ушкодження здоров`я, а також ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) працівників, які одержали ушкодження здоров`я, пов`язане з виконанням ними трудових обов`язків.

Пункти 15-25 цього Положення регламентують питання огляду осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, ступення втрати працездатності.

Так, пункт 15 Положення про МСЕК передбачає, що комісії проводять своєчасно огляд (повторний огляд) осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за місцем їх проживання або лікування, у тому числі за місцем їх проживання або місцем перебування у закладах соціального захисту для бездомних осіб та центрах соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після пред`явлення паспорта чи іншого документа, що засвідчує особу.

Процедура огляду (повторного огляду) пенсіонерів з числа військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки, що звертаються для встановлення інвалідності, визначається МОЗ з урахуванням особливостей діяльності Служби зовнішньої розвідки.

Пункт 16 Положення про МСЕК визначає, що голова лікарсько-консультативної комісії лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я представляє хворого, що досяг повноліття, потерпілого від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, який направляється на комісію вперше, документи цієї особи у разі заочного проведення медико-соціальної експертизи. Для вирішення соціальних питань і створення з урахуванням ступеня втрати життєдіяльності та професії потерпілого спеціальних умов для виконання роботи запрошується представник власника підприємства, установи та організації, де працює хворий, що досяг повноліття, потерпілий від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, або представник уповноваженого ним органу та профспілкового комітету.

Медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб особи з інвалідністю, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності (пункт 17 Положення про МСЕК).

Згідно з пунктом 18 цього Положення відповідальність за якість медичного обстеження, своєчасність та обґрунтованість направлення громадян на медико-соціальну експертизу покладається на керівника лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я. Голова комісії або керівник закладу охорони здоров`я у разі виявлення фактів зловживання службовим становищем, службового підроблення або службової недбалості під час направлення хворих лікарсько-консультативними комісіями на огляд до комісій для встановлення інвалідності інформують у триденний строк про це правоохоронні органи.

Саме на цей пункт звертав увагу представник відповідача голова Тернопільського обласного центру медико-соціальної експертизи Банадига І.Ф., вказуючи у поясненнях, наданих у судовому засіданні, що ступінь втрати професійної працездатності може визначатися лише потерпілому від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання, тобто у випадку заподіяння ушкодження здоров`я, пов`язаного з виконанням трудових обов`язків, а у випадку проходження військової служби - отримання захворювання, порання, контузії, каліцтва при виконанні обов`язків військової служби. І лише за таких умов могло видаватися направлення Головним управлінням ДФС у Тернопільській області. У спірному випадку ОСОБА_1 має захворювання, пов`язане з проходженням служби, що відмінне від захворювання, отриманого при виконанні обов`язків військової служби. Направлення видане за відсутності підстав для його видачі, а крім того містить посилання на судове рішення, яким дане питання не вирішувалося. Такі обставини, вказував представник відповідача, викликали обгрунтовані сумніви у підставності видачі направлення, про що з огляду на наведений пункт 18 Положення було звернуто увагу у листі відповіді ОСОБА_1 №515 від 12.11.2021.

Порядок, умови та критерії встановлення інвалідності медико-соціальними експертними комісіями визначає Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 (далі - Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності).

Пунктом 3 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності визначено, що медико-соціальна експертиза проводиться з метою встановлення інвалідності хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи.

Датою встановлення інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності потерпілому від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання у відсотках вважається день надходження до комісії документів, зазначених у пункті 3 цього Положення (пункт 8 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності).

Також цим Положенням визначено:

Пункт 9. Інвалідність, що настала внаслідок нещасного випадку на виробництві, встановлюється на підставі результатів огляду потерпілого членами комісії та акта про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, за формою, визначеною постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1112 (Офіційний вісник України, 2004 р., № 35, ст. 2337), або на підставі рішення суду про встановлення факту отримання травми на виробництві.

Пункт 10. Інвалідність, що настала внаслідок професійного захворювання, передбаченого переліком професійних захворювань, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2000 р. № 1662 (Офіційний вісник України, 2000 р., № 45, ст. 1940), встановлюється у разі наявності акта розслідування хронічного професійного захворювання, складеного за формою згідно з додатком 15 до Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1112 (Офіційний вісник України, 2004 р., № 35, ст. 2337), та висновку спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я, який має право встановлювати остаточний діагноз щодо професійних захворювань.

Пункт 11. Ступінь втрати професійної працездатності працівників (у відсотках), ушкодження здоров`я яких пов`язане з виконанням ними трудових обов`язків, та потреба у медичній і соціальній допомозі визначаються на підставі направлення лікувально-профілактичного закладу, роботодавця або уповноваженого ним органу чи профспілкового органу підприємства, на якому потерпілий одержав травму чи професійне захворювання, або робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, суду чи прокуратури. Огляд потерпілого проводиться комісією за участю представника Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань після подання акта про нещасний випадок на виробництві, акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами та висновку спеціалізованого медичного закладу (науково-дослідного інституту професійної патології або його відділення) про професійний характер захворювання.

Пункт 12. Причинний зв`язок інвалідності колишніх військовослужбовців з перебуванням на фронті або з виконанням ними інших обов`язків військової служби встановлюється на підставі документів, виданих військово-лікувальними закладами, а також інших документів, що підтверджують факт отримання поранення (захворювання).

Пункт 13. Ступінь втрати працездатності військовослужбовців і військовозобов`язаних у період проходження ними служби (зборів) встановлюється у відсотках з метою виплати страхових сум за державним обов`язковим особистим страхуванням у день розгляду комісією таких документів:

1) копії свідоцтва про хворобу, виданого за затвердженою Міноборони формою військово-лікувальним закладом або територіальним центром комплектування та соціальної підтримки у разі визнання військово-лікарською комісією військовослужбовця або військовозобов`язаного в період проходження служби (зборів) не придатним за станом здоров`я для подальшого проходження служби (зборів) унаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання. Ступінь втрати працездатності застрахованого військовослужбовця або військовозобов`язаного встановлюється з дня проведення військово-лікарською комісією його огляду, але не пізніше дати звільнення такого військовослужбовця або військовозобов`язаного з військової служби;

2) довідки про придатність військовослужбовця або військовозобов`язаного до військової служби, що видана військоволікувальним закладом або територіальним центром комплектування та соціальної підтримки за затвердженою Міноборони формою, якщо:

застрахованого визнано обмежено придатним до військової служби (зборів) або професійної діяльності у разі втрати ним здоров`я внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаного у період проходження військової служби (зборів), але не підлягає звільненню з військової служби (зборів);

ступінь втрати працездатності військовослужбовця або військовозобов`язаного встановлюється на підставі поданих військово-лікарською комісією документів;

застрахованого визнано військово-лікарською комісією придатним до військової служби (зборів) у разі втрати ним здоров`я внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаного у період проходження військової служби (зборів). Ступінь втрати працездатності застрахованого встановлює комісія після закінчення його лікування.

Крім того, наказом Міністерства охорони здоров`я України №420 від 05.06.2012 затверджено Порядок встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров`я, пов`язане з виконанням трудових обов`язків, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.08.2012 за № 1387/21699. Відповідно до пункту 1.1 цього Порядку він (Порядок) регулює механізм встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров`я, пов`язане з виконанням трудових обов`язків.

Усі наведені положення чинного законодавства Закон № 2961-IV, Положення про МСЕК, Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, Порядок №420 встановлюють можливість визначення медико-соціальними експертними комісіями ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках особам, які отримали ушкодження здоров`я, захворювання саме під час виконанням трудових обов`язків, виконанні обов`язків військовою служби.

Натомість ОСОБА_1 відповідно до висновку військово-лікарської комісії має захворювання, пов`язане з проходженням військової служби.

Порядок встановлення причинного зв`язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, які призвані на збори та колишніх військовослужбовців зі службою у Збройних Силах України регламентовано Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністра оборони України №402 від 14.08.2008.

Пунктом 1.3 розділу І Положення №402 передбачено, що основними завданнями військово-лікарської експертизи є, зокрема, визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть.

У відповідності до пункту 2.1 розділу II Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Відповідно до підпункту 21.5 пункту 21 розділу II Положення №402, постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:

а) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов`язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Великої Вітчизняної війни та війни з Японією (Другої світової війни), участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни (Другої світової війни), при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

б) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане (крім випадків протиправного діяння), у разі фактичного виконання службових обов`язків під час проходження військової служби в частинах, які не входили до складу діючої армії.

При ураженнях, зумовлених дією ДІВ, КРП, джерел ЕМП, ЛВ, мікроорганізмів I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами, а також токсичних речовин, які виникають у зв`язку з виконанням обов`язків військової служби, приймається постанова - "Травма (зазначити фактор), ТАК, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби".

Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, у випадках, передбачених частиною 3 статті 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

в) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби" - якщо воно одержане за обставин, не пов`язаних з виконанням обов`язків, або одержане внаслідок правопорушення.

г) "Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії" - якщо захворювання виникло, поранення (контузія, травма, каліцтво) одержане в період перебування в країнах, де велись бойові дії (Перелік країн затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.94 № 63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (із змінами), далі - Перелік країн), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій.

Зазначена постанова приймається також, коли наявне захворювання за зазначений період служби досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби. Постанова в такому формулюванні приймається при хронічних, повільно прогресуючих захворюваннях, за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з країни, де велись бойові дії, або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання на період участі в бойових діях.

ґ) "Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини", якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, що входять до складу діючої армії, або коли захворювання, яке виникло до цього, у період служби у військових частинах і установах, які входять до складу діючої армії, досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби.

Постанова в такому формулюванні приймається щодо військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, зазначених у підпункті "а" цього пункту.

Зазначена постанова приймається також при хронічних повільно прогресуючих захворюваннях за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з діючої армії або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання на період перебування в діючій армії.

д) "Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби" - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, які не входять до складу діючої армії, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.

У такому самому формулюванні приймаються постанови при медичному огляді військовослужбовців за результатами поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних ними в період проходження військової служби, коли документи про обставини їх одержання на момент медичного огляду відсутні.

е) "Захворювання, НІ, не пов`язане з проходженням військової служби" - якщо воно виникло в того, хто пройшов медичний огляд, до призову на військову службу, прийняття на військову службу за контрактом (у тому числі і захворювання, не діагностовані при призові (під час прийому на військову службу), але патогенетично їх розвиток почався до призову (до прийому) на військову службу), і військова служба не вплинула на вже наявне захворювання і придатність до військової служби.

Постанова в такому формулюванні приймається також за наслідками поранень (травм, контузій, каліцтв), якщо вони одержані до призову на військову службу, прийняття на військову службу за контрактом і військова служба не вплинула на вже наявні наслідки поранення (травми, контузії, каліцтва) і придатність до військової служби.

є) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби під час участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН" - якщо поранення (контузія, травма, каліцтво) отримане військовослужбовцем при виконанні миротворчих операцій Місії ООН на території інших держав, де велись бойові дії, і він визнаний учасником бойових дій.

ж) "Захворювання, ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби під час участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН" - якщо захворювання виникло у військовослужбовця при виконанні миротворчих операцій Місії ООН на території інших держав, де велись бойові дії, або захворювання, що виникло до виконання миротворчих операцій, за період служби у складі миротворчого контингенту досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі і тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності і він визнаний учасником бойових дій.

Постанова в такому формулюванні приймається при хронічних, повільно прогресуючих захворюваннях, за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з країни, де велись бойові дії, або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання на період участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН.

з) "Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби у складі Миротворчих Сил ООН" - якщо захворювання виникло у військовослужбовця при виконанні миротворчих операцій Місії ООН на території інших держав, де не велись бойові дії, або захворювання, що виникло до виконання миротворчих операцій Місії ООН, за період служби у складі миротворчого контингенту досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі і тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.

и) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби у складі миротворчого персоналу" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час виконання обов`язків військової служби у складі миротворчого персоналу.

к) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби у складі Миротворчих Сил ООН" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) отримано військовослужбовцем під час виконання миротворчих операцій Місії ООН на території інших держав, де не велись бойові дії.

З огляду на наведені формулювання причинного зв`язку захворювання (порань, контузій, травм, каліцтв), суд зауважує на різний зміст та встановлення причинного зв`язку у разі "Поранення (контузія, травма, каліцтво), пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби" та "Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), пов`язаних з проходженням військової служби", та погоджується з мотивацією відповідача, що у спірному випадку має місце загальне захворювання, яке виникло під час проходження позивачем служби в податковій міліції, проте воно не пов`язане з виконанням обов`язків військової служби, а тому підстав для проходження огляду МСЕК на предмет визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках немає.

Також суд звертає увагу на положення Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 158/o «Довідка про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України 30.07.2012 № 577, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 05.09.2012 за № 1514/21826. Саме цю форму довідку просить видати позивач відповідач у позовний вимогах.

Відповідно до п. 2 цієї Інструкції «Довідка про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках» форми № 158/о заповнюється щодо хворих, які підлягають державному обов`язковому особистому страхуванню у разі втрати ними працездатності в результаті поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, що сталися при виконанні службових обов`язків.

У формі № 158/о зазначається кожний хворий, який звернувся до МСЕК для визначення ступеня втрати працездатності в результаті поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності, що настала внаслідок виконання службових обов`язків (п.4 Інструкції).

Згідно з п.5.5, 5.6. Інструкції у довідці зазначається у зв`язку з чим встановлено ступінь втрати професійної працездатності у відсотках (трудове каліцтво, травма), дата встановлення страхового випадку.

Суд ще раз акцентує увагу, що ОСОБА_1 не отримував поранення (травму, каліцтво), захворювання, що сталися при виконанні службових обов`язків, про що свідчить постанова військово-лікарської комісії від 16.07.2020, зазначена у його свідоцтві про хворобу №115/с-ПМ, а тому позивач безпідставно вимагає встановлення йому ступеня втрати професійної працездатності у відсотках з видачею довідки форми №158/о.

Також суд звертає увагу, що відмова Тернопільського обласного центру медико-соціальної експертизи від 12.11.2021 № 515 у видачі такої довідки за своїм змістом є дещо некоректною та нечіткою у формулюваннях підстав відмови, проте, з`ясовуючи обставини у цій справі, суд достеменно на підставі зазначених вище доказів та застосовуючи норми матеріального права, встановив відсутність підстав для огляду МСЕК ОСОБА_1 для визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках

Щодо решти доводів представника позивача, то суд зазначає, що всі конкретні, доречні та важливі доводи представника позивача, наведені в позовній заяві, були перевірені та проаналізовані судом та їм було надано належну правову оцінку. Інші зазначені позивачем обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Частинами першою, другою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідач як суб`єкт владних повноважень довів правомірності свого рішення.

Відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оскаржуване рішення прийняте з дотриманням інших вимог частини другої статті 2 КАС України, у зв`язку із чим у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії належить відмовити.

З огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, за відсутності доказів понесення відповідачем судових витрат, підстав для їх розподілу немає.

Керуючись статтями 72-77, 90, 241-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Тернопільського обласного центру медико-соціальної експертизи, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління ДФС у Тернопільській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Тернопільський обласний центр медико-соціальних експертиз (вулиця Князя Острозького, 6, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46006, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 03327204).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління ДФС у Тернопільській області (46003, вулиця Білецька, 1, місто Тернопіль Тернопільська область, код ЄДРПОУ 39403535).

Повний текст рішення складено та підписано 28 червня 2022 року.

Головуючий суддя Чепенюк О.В.