ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 червня 2022 року м. Дніпросправа № 932/10292/20(2а/932/384/21)

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Чабаненко С.В., Чумака С.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради на рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 31 грудня 2021 року в адміністративній справі №932/10292/20(2а/932/384/21) (головуючий суддя першої інстанції - Кудрявцева Т.О.) за позовом ОСОБА_1 до Інспектора з паркування інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Галета Федіра Васильовича (треті особи - Інспекція з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, Дніпровська міська рада) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 07.09.2020 року звернулась до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська з позовом до Інспектора з паркування інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Галета Ф.В., в якому просила скасувати постанову від 28 липня 2020 року серії РАП №268006885 про притягнення її до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.152-1 КУпАП.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 31 грудня 2021 року позовні вимоги задоволено.

Скасовано постанову по справі про адміністративне правопорушення серії РАП №268006885 від 28 липня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 152-1 КУпАП.

Закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.152-1 КУпАП.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, третя особа Інспекція з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду скасувати та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що при прийнятті рішення судом не здійснено повне та всебічне дослідження доказів, не встановлено всіх обставин справи, які мають значення, а також неправильно застосовано норми матеріального та порушено норми процесуального права. Судом першої інстанції безпідставно не враховано доводи відповідача та проігноровано надані на підтвердження цих доводів докази.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не подала.

Судом апеляційної інстанції справа розглянута в порядку статті 311 КАС України.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

28 липня 2020 року інспектором з паркування відділу контролю за паркуванням Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Галета Ф.В., винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії РАП №268006885, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.1 ст.152-1 КУпАП за порушення абз.2 п.26 Правил паркування транспортного засобу.

Так, в постанові зазначено, що 15.06.2020 року о 13 год. 23 хв. по вул.Троїцька, буд. 10-20, Д2013, власником транспортного засобу Renault Logan, д.н.з. НОМЕР_1 здійснено адміністративне правопорушення, а саме: неоплата вартості послуг користування майданчиком для платного паркування. Цією ж постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300,00 грн.(а.с. 4, 82).

Не погодившись з вказаною постановою, позивач оскаржила її до суду.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Відповідно до ч.1ст.152-1 КУпАП порушення правил паркування транспортних засобів, у тому числі неоплата вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування за кожну добу користування, - тягне за собою накладення штрафу в двадцятикратному розмірі від вартості однієї години послуги з користування тим майданчиком для платного паркування транспортних засобів, на якому знаходиться транспортний засіб у момент порушення.

Приміткою до статті 152-1 КУпАП визначено, що під неоплатою вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування слід розуміти несплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більш як за 10 хвилин користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів (крім майданчиків, обладнаних автоматичними в`їзними та виїзними терміналами, на яких оплата відбувається під час виїзду з майданчика).

Суб`єктом правопорушення, передбаченого частинами першою і другою статті 152-1 КУпАП, є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення (момент паркування), а в разі фіксації зазначеного правопорушення в режимі фотозйомки (відеозапису) - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладання адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першоїстатті 279-3 цього Кодексу, суб`єктом правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису).

Абзацем 11 п.4 Правил паркування транспортний засобів визначено, що паркування це розміщення транспортного засобу на майданчику для паркування.

Пунктом 5 Правил паркування транспортних засобів передбачено, що паркування може бути платним або безоплатним відповідно до рішення органу місцевого самоврядування або оператора.

Відповідно до абзацу 2 п.26 Правил паркування транспортних засобів, користувач зобов`язаний сплатити вартість послуг з користування майданчиками для платного паркування.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення на користь позивача, обґрунтував своє рішення лише посиланнями позивача в позові щодо необґрунтованості постанови інспектора, порушення прав позивача та не вчинення позивачем даного правопорушення.

При цьому, рішення суду не містить будь-якого обґрунтування таких висновків суду, як не містить аналізу доводів та доказів відповідача, а також мотивів, за яких такі докази відповідача не прийняті судом до уваги.

Натомість, судом апеляційної інстанції з матеріалів справи встановлено, що автомобілем Renault Logan, номерний знак НОМЕР_2 , здійснено користування майданчиком для платного паркуванням, що знаходиться за адресою вул.Троїцька, 10, м.Дніпро з неоплатою вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більш як за 10 хвилин користування майданчиком для платного паркування (фотоматеріали а.с. 84).

Позивач належність йому вказаного транспортного засобу та користування цим транспортним засобом у вказаний в постанові період не оскаржує.

Відповідно до вимог п. 13 Правил відведені майданчики для паркування позначаються дорожніми знаками та суцільною синьою (блакитною) смугою на проїзній частині і на бордюрі, який відокремлює проїзну частину від пішохідної.

З матеріалів фотофіксації апеляційним судом встановлено, що автомобіль позивача знаходився у зоні для платного паркування, хоча позивач і розмістила автомобіль таким чином, щоб не перетинати суцільну синю смугу, колегія суддів зауважує, що таке розташування автомобіля не звільняє від обов`язку сплати за паркування, а лише показує намагання позивача уникнути такої сплати. Такий спосіб паркування, як зображено на фотодоказах, доводить, що позивач знала , що знаходиться в зоні дії платного паркування.

Посилання позивача на протиправність рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 11.04.2011 року №512 судом апеляційної інстанції не приймаються, а висновок суду першої інстанції, зроблений на підстави вказаних доводів про те, що розмір плати за паркування був встановлений з порушенням та неправомірно та про відсутність обов`язку у позивача оплати паркування є безпідставним з огляду на таке.

Рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 11.04.2011 року №512 «Про затвердження тарифів вартості послуг паркування на майданчиках для платного паркування транспортних засобів м. Дніпро» втратило чинність 26.08.2020 року, а оскаржувана постанова винесена 28.07.2020, в той час як саме правопорушення скоєно 15.06.2020 року. Втрата чинності вказаного рішення не має зворотної дії у часі та не стосується порушень, вчинених у момент дії такого рішення.

Статтею 14 КУпАП передбачена можливість фіксації порушень правил паркування в режимі фотозйомки шляхом створення зображень транспортного засобу в момент вчинення правопорушення.

З наявних в матеріалах справи фототаблиць вбачається, що автомобіль Renault Logan, номерний знак НОМЕР_2 знаходиться на кожному фотознімку в однаковому місці на майданчику для платного паркування, розташування транспортного засобу на зображеннях однакове (тобто не змінювалось), що свідчить про постійне знаходження транспортного засобу на майданчику у зазначений в постанові проміжок часу.

Про проведення фотозйомки на місті правопорушення зазначено в постанові про накладення адміністративного стягнення, а отже, надані відповідачем до матеріалів справи фотознімки суд апеляційної інстанції визнає належними доказами.

Колегія суддів також не приймає до уваги доводи позивача щодо паркування автомобіля на прибудинковій території, у будівлі якої позивач орендує приміщення та має право користуватися територією цього будинку безоплатно, оскільки з наданих фотоматеріалів чітко вбачається дорожня розмітка, властива для зони платного паркування.

Враховуючи наведені вище обставини в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановлені рішення допустив порушення норм матеріального та процесуального права, що у відповідності до статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Оскільки предметом позову в цій справі є рішення суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з частиною третьою статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 31 грудня 2021 року в адміністративній справі №932/10292/20(2а/932/384/21) задовольнити.

Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 31 грудня 2021 року в адміністративній справі №932/10292/20(2а/932/384/21) скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Інспектора з паркування інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Галета Федіра Васильовича (треті особи - Інспекція з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, Дніпровська міська рада) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий - суддяІ.В. Юрко

суддяС.В. Чабаненко

суддяС.Ю. Чумак