ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2022 року

м. Київ

cправа № 904/5913/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,

представників учасників справи:

позивача - акціонерного товариства "Укртрансгаз" - Дудченко В.В., Ербелідзе А.О.,

відповідача - акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" - Дубовик С.В., Дороніної О.М.,

розглянув матеріали касаційної скарги акціонерного товариства "Укртрансгаз" (далі - АТ "Укртрансгаз", Позивач)

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2020 (суддя Юзіков С.Г.) та

постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.11.2021 (головуючий суддя - Мороз В.Ф., судді Коваль Л.А. і Кузнецов В.О.)

зі справи № 904/5913/19

за позовом АТ "Укртрансгаз"

до акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" (далі - АТ "ОГС "Криворіжгаз", Відповідач)

про стягнення 229 352 572,38 грн.

РУХ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Позов було подано про стягнення з АТ "ОГС "Криворіжгаз" 190 172 987,65 грн. боргу за послуги балансування обсягів природного газу, 27 725 429,84 грн. пені, 2 794 977,24 грн. - 3% річних, 8 659 177,65 грн. «інфляційних втрат».

2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов договору транспортування природного газу від 17.12.2015 №1512000738 (далі - Договір) у частині оплати за послуги балансування.

Короткий зміст рішень судових інстанцій

3. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2020, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.11.2021, у задоволенні позову відмовлено.

4. Оскаржувані судові акти мотивовані відсутністю підстав для стягнення з Відповідача плати за послуги балансування природного газу у зв`язку з недоведеністю надання Відповідачу послуг балансування природного газу у заявлених обсягах за спірний період відповідно до Договору, а відтак не підлягають задоволенню й похідні вимоги про стягнення пені, 3% річних та «інфляційних втрат».

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. У касаційній скарзі до Верховного Суду АТ "Укртрансгаз" зазначає, що рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2020 та постанова Центрального апеляційного господарського суду від 25.11.2021 у справі №904/5913/19 є незаконними, необґрунтованими та такими, що ухвалені з неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме - пунктів 2, 3, 5 глави 1 розділу І, пункту 2 глави 1 розділу IV, пункту 1 глави 1 розділу VIII, норм розділів XI, XIII, XIV, XVI Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2493 (у редакції, яка регулює спірні правовідносини; далі - Кодекс ГТС), статей 526, 530, 536, 549, 614, 625, 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 179, 180, 181, частини третьої статті 198, статей 216, 218, частини другої статті 231 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статті 129 Конституції України, та порушенням норм процесуального права - статей 2, 3, 5, 7,11,13,75,227,236,238,282 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. АТ "Укртрансгаз", посилаючись на пункти 1, 2 частини другої статті 287 ГПК України, стверджує таке:

- оскаржувані судові рішення ухвалені без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування пункту 4 і підпункту 2 пункту 7 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 23.04.2019 у справі №910/20912/17;

- оскаржувані судові рішення ухвалені без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування пункту 10 глави 3 розділу ХІІ, підпунктів 1 - 3 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 18.05.2020 у справі №826/16697/17, від 06.03.2018 у справі № 917/492/17;

- судами попередніх інстанцій не враховано висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 14.07.2020 у справі № 923/1064/18, від 17.07.2019 у справі № 906/408/18, від 09.10.2019 у справі № 922/1382/18, від 18.06.2019 у справі № 912/1558/18, від 13.08.2019 у справі № 925/352/18, в яких судами задоволено позовні вимоги АТ "Укртрансгаз" щодо стягнення вартості послуг балансування, наданих оператором газотранспортної системи замовнику послуг транспортування - оператору газотранспортної системи - за наслідком відбору оператором газорозподільної системи з газотранспортної системи обсягів природного газу на виробничо-технологічні витрати без подання таких обсягів до газотранспортної системи. Суди також не врахували висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові Верховного Суду від 14.11.2019 у справі №904/2732/18;

- односторонній акт надання послуг балансування з урахуванням норм редакції Кодексу ГТС (у редакції, яка діяла у спірний період) є умовою документального підтвердження надання послуг балансування. Разом з тим наявні у матеріалах справи односторонні акти наданих послуг балансування підтверджують обставини неврегулювання Відповідачем у спірний період своїх негативних місячних небалансів, що є необхідною умовою для надання Позивачем послуг балансування. Однак такі докази безпідставно не були досліджені судами попередніх інстанцій на предмет підтвердження обставини виникнення у Відповідача у спірний період негативних місячних небалансів у зазначених в односторонніх актах надання послуг балансування обсягах, складання яких прямо передбачено умовами Договору. Тобто суди не врахували того, що і Договором (пункт 11.4) і Кодексом ГТС (у редакції, яка діяла в спірний період) передбачено, що підставою для проведення розрахунків послуг балансування є саме односторонній акт, оформлений оператором ГТС відповідно до пункту 3 глави 4 розділу ХІV Кодексу ГТС;

- матеріали даної справи підтверджують наявність у Відповідача негативного місячного небалансу, неврегульованого ним самостійно в строк до дванадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, а також факт оформлення Позивачем зазначених актів про надання послуг балансування на обсяг такого неврегульованого небалансу, надсилання Відповідачу у порядку та строки, визначені нормами Кодексу ГТС та умовами Договору, актів надання послуг балансування разом з рахунками- фактури та розрахунками вартості таких послуг, що вказує на виникнення у Відповідача з урахуванням пунктів 4.1, 9.4 Договору цивільного обов`язку з оплати вартості послуг балансування незалежно від застосованого при розрахунку вартості таких послуг коефіцієнту компенсації;

- тобто судами попередніх інстанцій безпідставно та неправомірно не враховано висновки Верховного Суду відносно застосування норм права - підпунктів 4 і 2 пункту 7 глави 3 Розділу XIV Кодексу ГТС, глави 4 розділу XIV Кодексу ГТС та статей 526, 530, 536, 614, 629 ЦК України у згаданих вище постановах Верховного Суду;

- при прийнятті оскаржуваної постанови судом апеляційної інстанції застосовано висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 20.03.2019 у справі №916/2090/16. Застосовуючи висновки Верховного Суду, викладені у зазначеній постанові, суд апеля ційної інстанції не перевірив спірні правовідносини Позивача та Відповідача на предмет подіб ності із правовідносинами у справах №904/5913/19 та №916/2090/16, не дослідив нормативно-правового регулювання правовідносин оператора газотранспортної системи та оператора газо розподільної системи станом на момент виникнення спірних правовідносин;

- суди попередніх інстанцій всупереч положенням частини другої статті 642 ЦК України, частини восьмої статті 181 ГК України не надали оцінки діям сторін, спрямованим на фактичне виконання умов укладеного Договору, а відтак невірно кваліфікували Договір як неукладений. Адже відповідно до правової позиції, що міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі №338/180/17: «... з огляду на вказані приписи не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону». В даному випадку фактично судами попередніх інстанцій було встановлено те, що сторони, як Позивач так і Відповідач, виконували взяті на себе зобов`язання за Договором, однак дійшли юридично безпідставного висновку про неукладеність договору, всупереч встановленим обставинам справи, що підтверджуються належними, допустимими та наявними в матеріалах справи № 904/5913/19 доказами;

- отже, в даному випадку судами попередніх інстанції не враховано умови укладеного між сторонами Договору та знову невірно застосовано розділи XII, XIV Кодексу ГТС. За таких умов суд апеляційної інстанції не мав підстав застосовувати правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №916/2090/16 від 04.09.2018 у справі №916/1807/16, від 04.12.2018 у справі №927/276/18, від 05.03.2019 у справі №923/351/18, від 27.03.2019 у справі №906/110/18 та від 09.04.2019 у справі №903/394/18, від 18.06.2019 у справі №922/1580/18), а Верховний Суд від таких висновків має відступити.

Доводи іншого учасника справи

7. У відзиві на касаційну скаргу АТ "ОГС "Криворіжгаз" заперечує проти доводів касаційної скарги, вважає її безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення - законними та обґрунтованими, зазначаючи, що: оскаржуючи рішення судів попередніх інстанцій у справі №904/5913/19 на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України АТ "Укртрансгаз" вважає висновки судів щодо застосування норм матеріального права необґрунтованими та безпідставними і такими, що не узгоджуються з нормами чинного законодавства, вказуючи на необхідність відступлення від висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 25.06.2019 у справі №916/2090/16. Однак скаржник не навів при цьому вмотивованих обґрунтувань щодо необхідності відступлення від висновків Верховного Суду, викладених у зазначеній ним постанові, а саме не довів наявності причин для відступу (неефективність, помилковість, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість судового рішення), а тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні. Зміст касаційної скарги зводиться до незгоди скаржника із судовими рішеннями у справі; при цьому доводи касаційної скарги про порушення судами норм процесуального права, ненадання судами оцінки наявним у матеріалах справи доказам шляхом повного, всебічного та безпосереднього їх дослідження та всім доводам Позивача, що, на переконання АТ «Укртрансгаз», призвело до невідповідності висновків судів обставинам справи, унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, нез`ясування судами обставин, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, що, у свою чергу, призвело до прийняття судами незаконних рішень, - не знаходять свого підтвердження, і просить касаційну скаргу АТ «Укртрансгаз» залишити без задоволення, а постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.11.2021 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2020 - без змін.

8. Також АТ "ОГС "Криворіжгаз" подано клопотання про закриття касаційного провадження на підставі пунктів 4, 5 частини першої статті 296 ГПК України, яке мотивовано тим, що Верховний Суд вже неодноразово викладав свій висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а зазначені АТ «Укртрансгаз» доводи про неврахування судами попередніх інстанцій висновків щодо застосування норм права, які викладено у постановах Верховного Суду та на які посилався скаржник у касаційній скарзі, стосуються правовідносин, які не є подібними.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Відповідно до умов Договору:

- Позивач (оператор) надає Відповідачу (замовнику) послуги транспортування природного газу (далі - послуги) на умовах, визначених у цьому Договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому Договорі вартість таких послуг (пункт 2.1);

- послуги, які можуть бути надані відповідачу за цим Договором, є, зокрема, послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до ГТС і відбираються з неї (пункт 2.3);

- обсяг послуг, що надаються за цим Договором, визначається підписанням додатка 1 (розподіл потужності) та/або додатка 2 (транспортування) до цього Договору (пункт 2.4);

- приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу (пункт 2.5);

- додатки 1, 2, 3 до Договору є його невід`ємними частинами. При цьому додаток 3 укладається у випадку, коли замовником послуг є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газодобувне підприємство або виробник біогазу (пункт 2.8);

- замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг (пункт 4.1);

- у разі виникнення в замовника негативного місячного небалансу та неврегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу ГТС у строк до дванадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, відповідач зобов`язаний сплатити позивачу за послуги балансування. Негативний місячний небаланс замовника визначається відповідно до Кодексу (пункт 9.1);

- оператор до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Замовник зобов`язаний здійснити оплату в строк, що не перевищує п`яти банківських днів (пункт 9.4);

- послуги, які надаються за цим Договором, за винятком послуг балансування, оформлюються оператором і замовником актами наданих послуг (пункт 11.1);

- послуги балансування оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг негативного місячного небалансу, неврегульованого відповідачем відповідно до Кодексу ГТС та розділу IХ цього Договору (пункт 11.4);

- у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим Договором (пункт 13.1);

- у разі порушення замовником строків оплати, передбачених цим Договором, Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (пункт 13.5).

10. Як стверджує Позивач, ним встановлено наявність у Відповідача негативних місячних небалансів природного газу за загальний період з липня 2018 року по лютий 2019 року, які, на думку Позивача, виникли у Відповідача внаслідок безпідставного відбору ним з газотранспортної системи природного газу для покриття його власних виробничо-технічних витрат без подання таких обсягів природного газу до газотранспортної системи та внаслідок несанкціонованих відборів з газорозподільної системи Відповідача природного газу споживачами, у яких в спірні періоди не було жодного постачальника природного газу.

11. За даними Позивача, у зв`язку з нездійсненням Відповідачем заходів щодо самостійного врегулювання негативних небалансів за вказані періоди в порядку, встановленому Кодексом ГТС, Позивач надав Відповідачу послуги балансування для врегулювання небалансів на загальну суму 190 172 987,65 грн., що підтверджується односторонніми актами про надання таких послуг: від 31.07.2018 №07-18-1512000738-Баланс, від 31.08.2018 №08-18-15-12000738-Баланс, від 30.09.2018 №09-18-1512000738-Баланс, від 31.10.2018 №10-18-1512000738-Баланс, від 30.11.2018 №11-18-1512000738-Баланс, від 31.12.2018 №12-18-1512000738-Баланс, від 31.01.2019 №01-19-1512000738-Баланс, від 28.02.2019 №02-19-1512000738-Баланс.

Зазначені акти надіслані Відповідачу разом з рахунками на оплату та звітами по точкам входу/виходу відповідними супровідними листами.

12. Позивач наполягає, що з моменту отримання Відповідачем вказаних актів, рахунків на оплату та звітів по точкам входу/виходу у останнього відповідно до пункту 9.4 Договору та пункту 4 глави 4 розділу XIV Кодексу ГТС виникли зобов`язання з оплати таких послуг у строк, що не перевищує п`яти банківських днів з дня отримання зазначених документів.

13. У свою чергу, Відповідач у встановлений Договором строк не оплатив послуги балансування на загальну суму 190 172 987,65 грн., а тому з посиланням на пункт 13.5 Договору Позивач нарахував пеню в сумі 27 725 429,84 грн. за період з 01.07.2018 по 27.06.2019; нарахування проводилося за кожним актом окремо.

14. Посилаючись на статтю 625 ЦК України, на прострочений борг Відповідача Позивач нарахував 3 % річних - 2 794 977,24 грн. за період з 01.07.2018 по 27.06.2019, 8 659 177,65 грн. - «індексу інфляції» з жовтня 2018 року по травень 2019 року; нарахування проводилося за кожним актом окремо.

15. Наведені обставини стали причиною звернення Позивача з позовом та є предметом спору у даній справі.

16. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з такого.

16.1. До спірних правовідносин за період липень 2018 року - лютий 2019 року мають застосовуватись положення Кодексу ГТС у редакції постанови НКРЕКП від 28.04.2017 № 615.

16.2. Учасниками справи не надано суду доказів підписання сторонами Договору Додатків 1 та 2, натомість у матеріалах справи міститься додаток 3 до Договору, який з боку замовника підписаний невідомою особою (без зазначення прізвища, імені та посади підписанта).

Надання послуг балансування, визначення їх обсягу та вартості перебуває у безпосередньому зв`язку з обсягом послуг транспортування природного газу. Відсутність узгоджених між сторонами умов щодо обсягів та порядку надання послуг транспортування у додатках 1 та 2 унеможливлює виконання й решти положень Договору, зокрема і в частині визначення обсягів та вартості послуг балансування (правовий висновок Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 04.08.2021 у справі № 903/973/19).

Таким чином, виходячи з аналізу зазначених положень законодавства в сукупності з умовами Договору, непідписання додатків 1, 2 до Договору свідчить про неузгодженість істотних договірних умов щодо надання послуг балансування.

16.3. Позивач вказує, що ним було встановлено наявність у Відповідача негативного небалансу в липні в обсязі 325,867 тис.куб.м, у серпні в обсязі 2 827.723 тис.куб.м, у вересні в обсязі 2400,370 тис.куб.м, у жовтні в обсязі 200,215 тис.куб.м, у листопаді в обсязі 203,675 тис.куб.м, у грудні в обсязі 2 456,804 тис.куб.м, у січні в обсязі 4 050,193 тис.куб.м та у лютому 1 598,735 тис.куб.м, що підтверджується наявними в матеріалах справи: алокаціями (звітами) АТ "Криворіжгаз" про поділ фактичного обсягу природного газу за липень-листопад 2018 року, електронними файлами АТ "Криворіжгаз" (з цифровим підписом) про поділ фактичного обсягу природного газу за грудень 2018 року, січень-лютий 2019 року, звітами по точках входу/виходу за липень-грудень 2018 року та січень-лютий 2019 року. На виконання умов Договору Позивач надав Відповідачу послуги балансування обсягів природного газу, про що було складено односторонні акти про надання послуг балансування обсягів природного газу, зазначені в пункті 11 цієї постанови.

16.4. АТ "Криворіжгаз" у алокаціях (звітах) про поділ фактичного обсягу природного газу у спірні місяці по всіх категоріях визначав небаланс в обсязі "0".

16.5. Відповідач не оплатив позивачеві вартість послуг балансування за спірний період.

16.6. Позивачем не надано суду доказів вчинення конкретних дій з врегулювання обсягів газу в газотранспортній системі, а, отже, й не доведено надання послуг балансування у спірних відносинах.

16.7. Позивачем не надано суду доказів понесення ним як оператором ГТС обґрунтованих та реальних витрат, пов`язаних із здійсненням балансування.

АТ «Укртрансгаз» ні до суду першої інстанції, ні апеляційному суду не надано доказів резервування частини діючої ємності газосховища, потужності закачування та відбору газосховища, що необхідні для виконання ним обов`язків з балансування системи, не надано жодної інформації щодо технічних параметрів звичайного рівня функціонування газотранспортної системи, що вказує на відсутність дій АТ «Укртрансгаз» з балансування газотранспортної системи.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 розділу XIII Кодексу ГТС якщо існує загроза цілісності газотранспортної системи, оператор газотранспортної системи вживає таких заходів: - купівлю-продаж природного газу за короткостроковими договорами в точці, в якій відбувається передача природного газу, а в разі відсутності такої можливості - за конкурсною процедурою та за ринковими цінам.

Отже, оператор газотранспортної системи надає послуги балансування з метою підтримання звичайного рівня функціонування газотранспортної системи, усунення загрози цілісності газотранспортної системи.

Разом з тим матеріали справи таких договорів на підтвердження купівлі-продажу природного газу не містять.

16.8. Позивачем не надано достатніх первинних документів та вичерпної інформації, які свідчили б про реальність надання послуг балансування АТ «ОГС «Криворіжгаз» у період з липня 2018 року - лютий 2019 року відповідно до положень Кодексу ГТС, з огляду на що складені позивачем односторонні акти врегулювання небалансів не можуть бути визнані належними доказами на підтвердження визначення обсягу та, відповідно, вартості послуг балансування газу.

16.9. Позивачем неправильно визначено обсяг небалансу, і тому під час визначення вартості послуг безпідставно застосовано коефіцієнт 1,2 замість коефіцієнту 1. Коефіцієнт компенсації слід розраховувати виходячи з пропорції небалансу до загального обсягу газу, відібраного з газотранспортної системи. Пункт 9.2 Договору не містить конкретизації того, ким саме відібраний природний газ із газотранспортної системи: замовником послуг (відповідачем) чи споживачами. Отже, при розрахунку коефіцієнту слід враховувати загальний обсяг газу, відібраного з газотранспортної системи у фізичних точках виходу з газотранспортної системи для подальшого розподілу приєднаним споживачам.

16.10. Судами враховано правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 924/447/18, від 12.06.2019 у справі № 920/344/18, від 18.06.2019 у справі № 922/1580/18, від 09.10.2019 у справі № 922/1382/18, від 18.06.2020 у справі № 910/2663/19, від 19.08.2020 у справі № 910/5354/19, від 23.09.2021 у справі № 913/64/17, про те, що повторне здійснення балансування газу на підставі додаткових або коригуючих актів не передбачене положеннями Договору та Кодексу ГТС, що також вбачається із аналізу положень пунктів 1, 2 глави 3 розділу ХІV, пункту 5 глави 1 розділу 1 Кодексу ГТС та пунктів 9.1, 9.2, 9.4 Договору.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

17. Причиною виникнення спору стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача заборгованості за Договором за послуги балансування обсягів природного газу.

18. Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

19. Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

20. ГК України в статті 180 деталізовано істотні умови господарського договору.

Так, за приписами частин першої і третьої цієї статті зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.

Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними (частина п`ята статті 180 ГК України).

21. Взаємовідносини, які виникають у процесі укладення договорів транспортування природного газу, регулюються Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом ГТС та Типовим договором транспортування природного газу, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2497.

22. За змістом частин першої і другої статті 32 Закону України "Про ринок природного газу" (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому Кодексом ГТС та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор ГТС зобов`язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору ГТС встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором.

23. Відповідно до постанови НКРЕКП від 30.09.2015 №2497 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Типовий договір транспортування природного газу містить додатки до нього, а саме: додаток 1 - розподіл потужності, додаток 2 - транспортування, додаток 3 - перелік комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу.

24. Кодекс ГТС (тут і далі застосовується в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) є регламентом функціонування ГТС України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування ГТС України. Дія цього Кодексу поширюється на всіх суб`єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності.

25. Пункт 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС визначає договір транспортування як договір, укладений між оператором ГТС та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор ГТС надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу (замовлення розподілу потужності, замовлення транспортування природного газу, послуга балансування) на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору ГТС вартість отриманих послуг (послуги).

26. Договір містить розділ VII "Тарифи", який передбачає, що вартість послуг розраховується: розподіл потужності - за тарифами, встановленими Регулятором; транспортування - за тарифами, які встановлюються Регулятором; балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом ГТС.

При цьому розділ 9 Договору та глава 4 розділу XIV Кодексу ГТС містять порядок та формули визначення вартості послуг балансування.

27. Як вбачається із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, обсяг послуг, що надаються за цим Договором, визначається з підписанням додатка 1 до цього Договору (розподіл потужності) та додатка 2 (транспортування), які згідно з пунктом 2.8 Договору є його невід`ємною частиною. При цьому додаток 3 укладається у випадку, коли замовником послуг є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газодобувне підприємство або виробник біогазу.

28. Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що додатки 1 та 2 до Договору сторонами не укладалися.

29. За оцінкою господарських судів попередніх інстанцій, непідписання додатків 1, 2 до Договору свідчить про неузгодженість істотних договірних умов щодо надання послуг балансування, а тому такий Договір у силу вимог частини восьмої статті 181 ГК України є неукладеним.

30. З огляду на наведене Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що відсутність відповідних додатків, які самі сторони в Договорі визнали його невід`ємною частиною, тобто такими, що за змістом є обов`язковими, а, отже, й істотними в контексті предмету договору, за звичайних обставин мала б свідчити про неукладеність Договору. До того ж обов`язковість названих додатків до договору транспортування, виходячи з наведених приписів законодавства, передбачена й безпосередньо законом.

31. Водночас не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону (пункт 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17).

Фактичне виконання усіма сторонами спірного договору виключає кваліфікацію цього договору як неукладеного. Зазначена обставина також виключає можливість застосування до спірних правовідносин частини восьмої статті 181 ГК України, за змістом якої визнання договору неукладеним (таким, що не відбувся) може мати місце на стадії укладання господарського договору, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних його умов.

Подібний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 11.10.2018 у справі №922/189/18.

32. Скаржник послідовно посилається на те, що відповідач з 2015 року виконував умови Договору: отримував послуги транспортування природного газу (зокрема, приймав природний газ у відповідних віртуальних точках ГТС), що підтверджується алокаціями АТ "Криворіжгаз" та актами приймання-передачі природного газу. У матеріалах справи також наявний лист від 27.10.2017 № Кд03.2-СЛ-18484-1017, в якому АТ "Криворіжгаз" зазначає, що саме на виконання умов укладеного Договору (пункт 19.6) інформує АТ "Укртрансгаз" про зміну уповноважених представників ПАТ "Криворіжгаз" та повідомляє інформацію відповідно до пункту 19.4 Договору щодо уповноважених представників ПАТ "Криворіжгаз", що призначені забезпечувати виконання положень Договору, із зазначенням відповідних осіб, їх посад, номерів телефонів та електронної пошти (т.1, а.с.25).

33. Крім того, скаржник посилається на те, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2016 у справі №904/4465/16, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.04.2017, задоволені позовні вимоги АТ «Укртрансгаз» у повному обсязі та стягнуто за цим же Договором заборгованість АТ «Криворіжгаз» перед АТ «Укртрансгаз» за надані послуги балансування. Рішення, яке набрало законної сили у справі № 904/4465/16, також підтверджує і те, що Договір є узгодженим, чинним та таким, на підставі якого вже встановлені відповідні права та обов`язки сторін цього Договору, а саме рішення у справі № 904/4465/16 має преюдиціальне значення і для даної справи №904/5913/19.

34. Водночас ні суд першої інстанції, ані суд апеляційної інстанції не перевірили аргументи позивача щодо фактичного виконання сторонами умов Договору.

Крім того, судам слід дослідити зміст судових рішень у справі №904/4465/16, зокрема, й на предмет того, чи є обставини, встановлені рішеннями в названій господарській справі, преюдиціальними для справи, що розглядається.

35. Отже, без належної та всебічної перевірки зазначених доводів позивача щодо виконання спірного Договору сторонами та встановлення відповідних обставин при розгляді судами іншої господарської справи висновки попередніх судових інстанцій щодо неукладеності Договору є передчасними.

36. Закон України "При ринок природного газу" та Кодекс ГТС визначають предмет договору транспортування як надання послуг, які можуть включати: надання доступу до потужності (розподіл потужності); послуги транспортування; послуги балансування.

За змістом Договору послуги, які можуть бути надані замовнику: послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з ГТС; послуги фізичного транспортування природного газу ГТС на підставі підтверджених номінацій; послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до ГТС і відбираються з неї (пункт 2.3).

Отже, послуги балансування системи безпосередньо пов`язані із послугою транспортування природного газу.

37. Відповідно до пункту 1 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС оператор ГТС визначає місячний небаланс для кожного місяця як різницю між обсягом природного газу, який замовник послуг транспортування передав у точках входу і отримав з ГТС у точках виходу за цей газовий місяць.

38. Місячний небаланс розраховується оператором ГТС до 10-го числа наступного місяця на підставі фактичних даних, одержаних у процесі алокації, яку здійснює оператор ГТС (пункт 2 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС).

39. Згідно з пунктом 2 розділу XIII Кодексу ГТС замовники послуг транспортування зобов`язані своєчасно врегульовувати свої небаланси.

40. У главі 3 розділу XIV Кодексу ГТС передбачено порядок урегулювання замовником небалансів. Так, у разі негативного значення небалансу замовник послуг транспортування до 12-го числа наступного місяця: здійснює купівлю природного газу в інших замовників послуг транспортування; здійснює відбір природного газу шляхом подання оператору газосховища балансуючої номінації для врегулювання остатнього небалансу за цей газовий місяць (пункт 4 зазначеної норми).

41. Відповідно до підпункту 2 пункту 7 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС негативний місячний небаланс, який виник у замовника послуг транспортування та не був врегульований у строк до 12-го числа наступного місяця, врегульовується оператором ГТС за рахунок надання природного газу замовнику послуг транспортування в рамках послуги балансування для покриття ним неврегульованого обсягу природного газу.

42. Підставою для проведення розрахунку послуг балансування є односторонній акт про надання послуг балансування обсягів природного газу, оформлений оператором ГТС відповідно до умов договору транспортування природного газу. Оператор ГТС до 14-го числа місяця, наступного за звітним, надає замовнику послуг транспортування односторонній акт про надання послуг балансування на обсяги природного газу, місячного небалансу замовника послуг транспортування, що був не врегульований ним відповідно до пунктів 3- 5 глави 3 цього розділу, рахунок на оплату, звіт по точках входу/виходу замовника послуг транспортування (що має містити деталізацію по споживачах замовника послуг транспортування на точках виходу). Замовник послуг транспортування повинен здійснити оплату у строк, що не перевищує 5 банківських днів з дня отримання ним зазначених документів (пункти 3 і 4 глави 4 розділу XIV Кодексу ГТС).

43. Отже, за законом та Договором достатньою підставою для оплати послуг балансування є існування місячного негативного небалансу, який доводиться алокаціями (звітами), складеними оператором ГТС, на підставі інформації, наданої самим замовником. При цьому зазначена інформація є нерозривно пов`язаною із звітністю сторін щодо надання послуг з транспортування газу безпосередньо.

44. Кодекс ГТС у розділі ХІІ детально регламентує здійснення алокації (на яких даних ґрунтується, порядок здійснення тощо). Так, у межах процедури алокації передбачено, що підписані щомісячні акти приймання-передачі газу відповідно до положень пункту 2 глави 7 розділу III цього Кодексу, що містять інформацію про щомісячні обсяги природного газу, визначені комерційними вузлами обліку у фізичних точках входу/виходу, поданого до ГТС, є основою для формування інформації, що передається оператору ГТС для здійснення ним алокації (пункт 5 глави 1 розділу ХІІ Кодексу ГТС).

45. Оплата послуг балансування має бути здійснена замовником у разі надсилання оператором ГТС такому замовнику рахунку на оплату, звіту по точках входу/виходу замовника послуг транспортування (пункти 3 і 4 глави 4 розділу XIV Кодексу ГТС), відсутності доказів самостійного врегулювання небалансу.

46. З огляду на наведене для правильного вирішення даного спору за відсутності узгодженої позиції сторін щодо надання послуг балансування судам належало встановити обставини, пов`язані з наданням послуг власне транспортування газу, дослідити складені сторонами на виконання відповідних умов Договору акти приймання-передачі природного газу в спірний період, у тому числі з метою встановлення обсягів природного газу, визначених комерційними вузлами обліку у фізичних точках входу/виходу, як то передбачено Кодексом ГТС.

47. Згідно з пунктом 10 розділу ХІІІ Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи для забезпечення власної господарської діяльності (у тому числі для балансування, власних виробничо-технічних потреб, покриття витрат та виробничо-технологічних витрат) придбаває природний газ у власника природного газу (у тому числі у газовидобувного підприємства, оптового продавця, постачальника) на загальних підставах та ринкових умовах.

Отже, АТ "Укртрансгаз" для оплатного балансування має використовувати природний газ, який придбаний ним.

З огляду на наведене попереднім судовим інстанціям належало встановити факт закупівлі позивачем природнього газу, що використовувався для балансування в спірний період. Проте цього ними здійснено не було.

48. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до таких правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правових наслідків є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення зазначеним вимогам не відповідають.

49. Беручи до уваги те, що суди попередніх інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права та порушили норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки не дослідили всі зібрані у справі докази та не надали їм належної оцінки, а також враховуючи передбачені частиною другою статті 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції, судові рішення попередніх інстанцій, прийняті за результатами розгляду справи по суті заявлених позовних вимог підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

50. При цьому Верховний Суд з огляду на зазначену неповноту встановлення попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи, що на даній стадії судового провадження унеможливлює визнання правовідносин подібними або спростування цього, відхиляє клопотання АТ "ОГС "Криворіжгаз" про закриття касаційного провадження мотивоване посиланням на відповідну практику Верховного Суду.

51. Також Верховний Суд не вбачає підстав для відступлення від правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №916/2090/16 від 04.09.2018 у справі №916/1807/16, від 04.12.2018 у справі №927/276/18, від 05.03.2019 у справі №923/351/18, від 27.03.2019 у справі №906/110/18 та від 09.04.2019 у справі №903/394/18, від 18.06.2019 у справі №922/1580/18, оскільки справа № 904/5913/19 передається на новий розгляд, що не означає вирішення спору в ній по суті і формування певних правових висновків.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

52.Таким чином, аргументи скаржника про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у прийнятті оскаржуваних судових рішень знайшли своє підтвердження за результатами перегляду справи в касаційному порядку.

Відповідно до частин третьої і четвертої статті 310 названого Кодексу зазначені судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

53. У новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене в пунктах 17-49 цієї постанови, дослідити зібрані в справі докази, надати їм належну правову оцінку, повно та всебічно перевірити обставини справи, зокрема щодо фактичного виконання Договору, оформлення наданих послуг відповідними актами, перевірити підстави нарахування позивачем заборгованості та розрахунки і в залежності від встановленого вирішити спір відповідно до закону.

Судові витрати

54. За результатами нового розгляду справи має бути вирішено й питання щодо розподілу судових витрат зі справи.

Керуючись статтями 300, 308, 310, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу акціонерного товариства "Укртрансгаз" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.11.2021 у справі №904/5913/19 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов