Справа № 697/1936/21
Провадження № 2/697/63/2022
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2022 року м. Канів
Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Льон О.М.
за участю секретаря с/з Чемерис Л.М.
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Канів, Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Канівського нотаріального округу Стеблини Євгенія В`ячеславовича про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації,
ВСТАНОВИВ :
Позивач ОСОБА_2 звернулася в Канівський міськрайонний суд з позовом до приватного нотаріуса Канівського нотаріального округу Стеблини Євгенія В`ячеславовича про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди.
Позов обґрунтовує тим, що вона звернулася до відповідача для посвідчення та реєстрації договорів купівлі - продажу нерухомого майна: житлового будинку та земельної ділянки. Відповідачем була надана інформація про необхідний пакет документів для здійснення операції з нерухомістю, який вона зібрала. Зустріч з другою стороною угоди (жінкою та її сином) та приватним нотаріусом Канівського міського нотаріального округу Стеблиною Є.В. була запланована на 22.06.2021 о 10:00 год. у місті Каневі за адресою контори. Відповідач надав для заповнення незрозумілий бланк під назвою «ОПИТУВАЛЬНИК», який не було зазначено у наданому переліку необхідних документів. Після чого вона поросила відповідача роз`яснити, що це за документ та надати для ознайомлення нормативний акт, який передбачає заповнення такого «ОПИТУВАЛЬНИКА» при здійсненні угоди з купівлі-продажу майна.
Відповідач сильно нервував, бігав по кабінету неодноразово залишаючи його та заявив, що без підпису цих паперів, він взагалі робити нічого не буде. Поведінка ОСОБА_3 мала всі ознаки неконтрольованої, вона зверталася до нього з проханням зупинитися в проявах неповаги та хамської поведінки, але відповідач продовжував себе поводити ніби нічого не чує.
Приватний нотаріус стверджував, що вона: «не нормальна, шахрайка, мені потрібне лікування, оскільки стою на обліку у психіатрії». При цьому розмовляв з нею та його клієнтом у грубій формі на «ти», дозволяв собі фрази російською мовою типу: «Ты мне тут еще по улыбаешься», погрожував судом. Така поведінка відповідача змусила її викликати слідчо-оперативну групу, після чого відповідач вибіг з кабінету, але повернувся через деякий час з іншою особою, як пізніше виявилося іншим приватним нотаріусом, який намагався стягнути її зі стільця та виштовхати з кабінету.
Оскільки на той момент вже було змарновано багато часу, вона змушена була поспіхом підписати договір купівлі-продажу будинку та земельної ділянки і надати його відповідачу для реєстрації.
Вказана відповідачем інформація, що вона «не нормальна, шахрайка, мені потрібне лікування, стою на обліку у психіатрії» є негативною та недостовірною, такою, що порушує її особисті немайнові права, ганьбить її честь, гідність. При цьому відповідач висловлював ці твердження в присутності її контрагента по договору, чим завдавав шкоду її діловій репутації, що змусило звернуся до суду з даним позовом. Вважає, що в діях відповідача наявні всі складові частини правопорушення, а саме приниження її гідності, честі, а також ділової репутації. Звинувачення відповідача не відповідають дійсності, проте вони створили у широкого кола людей (всіх присутніх) викривлене уявлення про її особу, діяльність і компетенцію. Вважаю, що відповідач має спростувати поширену ним недостовірну та неправдиву інформацію шляхом надсилання письмового повідомлення всім учасникам ситуації, що відбулася в кабінеті нотаріуса 22.06.2021 під час укладання договорів з купівлі-продажу майна.
Компенсацію спричиненої їй моральної шкоди вона оцінює у 80000 грн.
Просить суд визнати недостовірною, неправдивою та такою, що порочить честь, гідність і ділову репутацію ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інформацію, поширену приватним нотаріусом Канівського міського нотаріального округу Стеблиною Євгенієм В`ячеславовичем 22.06.2021 під час посвідчення та реєстрації договорів купівлі-продажу майна, а саме інформацію, що вона «не нормальна, шахрайка, мені потрібне лікування» та те «що я стою на обліку у психіатрії». Зобов`язати відповідача спростувати поширену недостовірну та неправдиву інформацію шляхом надсилання письмового повідомлення з наступною фразою: «Я спростовую недостовірну інформацію, яка була оприлюднена мною щодо ОСОБА_4 » всім учасникам ситуації, що відбулася в кабінеті нотаріуса 22.06.2021 під час укладання договорів з купівлі-продажу майна, протягом 10 днів з моменту набрання законної сили судовим рішенням. Стягнути з відповідача на її користь грошову компенсацію за моральну шкоду, у зв`язку із протиправними діями у розмірі 80000,00 грн. та судові витрати по справі у вигляді витрат на юридичні послуги у розмірі 9140,00 грн. та витрат по сплаті судового збору у розмірі 1816,00 грн.
У ході розгляду справи проведено наступні процесуальні дії:
Ухвалою судді від 05.10.2021 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 09.11.2021.
21.10.2021 відповідачем та його представником - адвокатом Мосійчуком В.М. подано відзив на позов, відповідно до якого останні заперечували щодо задоволення позову, зазначили, що позов є необґрунтованим, вважають, що позивач вирішив збагатитися за рахунок відповідача. Викладені обставини у позові є наклепом. Під час укладення договорів купівлі-продажу нерухомого майна, що мало місце 22.06.2021, відповідачем було запропоновано заповнити ОСОБА_1 «Опитувальник» для фінансового моніторингу, оскільки Законом України «Про запобігання та протидію легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» передбачено, що виконання обов`язків суб`єкта первинного фінансового моніторингу забезпечується, зокрема нотаріусами, якщо вони беруть участь у підготовці і здійсненні правочину щодо купівлі-продажу нерухомості.
Позивач почала нервувати та на високих тонах обурюватися, що вона не буде заповнювати незрозумілий їй документ. Натомість відповідач пояснив необхідність такого заповнення, та роздрукував для неї роз`яснення з бази Міністерства юстиції про фінансовий моніторинг, які вона довго вивчала в його кабінеті. ОСОБА_1 постійно висловлювала негативні коментарі, говорила, що нотаріус поганий спеціаліст та вигадав заповнення даного опитувальника. Продавці були приголомшливі таким станом речей. Позивач зробила усну заяву до поліції, що до неї агресивно ставляться і тому вона потребує захисту. Такі дії позивача тривали до початку обідньої перерви, вона відмовлялася залишати кабінет нотаріуса і лише за допомогою працівників поліції її вдалося вивести з кабінету. Після закінчення обідньої перерви продавці та ОСОБА_1 повернулися, після чого нотаріус почав записувати договора у Реєстр нотаріальних дій. Нотаріус поцікавився у позивача з приводу розрахунку з продавцями, на що отримав позитивну відповідь, але коли з`явились продавці, то повідомили що ОСОБА_1 з ними ще не розрахувалася. Отримавши таку відповідь він повідомив сторонам, що не може засвідчувати договори купівлі-продажу нерухомості, оскільки у тексті цих договорів вказано, що покупець повністю розрахувався з продавцем до нотаріального посвідчення договорів, не проведення такого розрахунку може свідчити, на його думку, про шахрайські дії. При цьому він не повідомив в чиїх діях може бути шахрайство, він просто дав оцінку діям сторін правочину і дане висловлювання може бути витлумачене як таке, що містить фактичні дані. Позивач почала нервувати і висловлюватися про відсутність у неї обов`язку сплачувати продавцю кошти до нотаріального посвідчення договорів, та затягувала розрахунок, але він наполіг, щоб розрахунок відбувся у приміщенні нотаріальної контори і продавець нарешті отримав кошти, що йому належали згідно умов договорів. Після проведення розрахунку він зі своєї сторони провів усі передбачувані діючим законодавством дії з посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомості. Просять суд узяти до уваги, що під час посвідчення договорів 22.06.2021 нотаріус не поширював інформацію про позивача ОСОБА_1 , як про це вказано у позові. У задоволенні позовних вимог просили відмовити повністю (а.с.75-80).
Ухвалою суду від 21.12.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд по суті на 26.01.2022.
26.01.2022 у зв`язку з неявкою позивача, розгляд справи було відкладено.
14.02.2022 від позивача на адресу суду надійшло електронне звернення про збільшення позовних вимог у справі (а.с.109-124).
Ухвалою суду від 15.03.2022 у прийнятті заяви позивача про збільшення позовних вимог було відмовлено, та повернуто заявнику.
Ухвалою судді від 04.05.2022 позов ОСОБА_1 в частині вимоги про стягнення грошової компенсації за моральну шкоду у розмірі 80000,00 грн. залишено без руху, оскільки судом було встановлено, що позивачем недоплачено судовий збір за дану вимогу.
Позивачем не було усунуто виявлені недоліки, а тому ухвалою суду від 14.06.2022 позов ОСОБА_1 , у вище вказаній частині було залишено без розгляду.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, у письмовому зверненні від 25.01.2022, яке надійшло до суду 14.02.2022 просила розгляд справи проводити за її відсутності (а.с.113).
Відповідач - приватний нотаріусКанівського нотаріальногоокругу СтеблинаЄ.В. у судове засідання не з`явився, у відзиві на позов клопотав про розгляд справи за участі його адвоката.
Представник відповідача адвокат Мосійчук В.М. у судове засідання не зявився, подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності та на підставі наявних доказів, позовні вимоги не визнав, з підстав зазначених у відзиві на позов. У задоволенні позову просив відмовити (а.с.170).
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи приходить до наступного.
Згідно вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 4 статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Беручи до уваги зазначені конституційні положення, суд при вирішенні даної справи про захист гідності, честі та ділової репутації забезпечує баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.
Відповідно до ст. 10 "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод", кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.
Судом встановлено, що 22.06.2021 мало місце посвідчення приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Черкаської області Стеблиною Євгенієм В`ячеславовичем договорів купівлі-продажу, зокрема житлового будинку з надвірними спорудами, власником яких, відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності є ОСОБА_1 (а.с.22).
Наказом Міністерства юстиції України 10 вересня 2021 року N 3201/5 затверджено Положення про здійснення фінансового моніторингу суб`єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство юстиції України (далі Положення), яке розроблене відповідно до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" та визначає порядок організації і проведення фінансового моніторингу суб`єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання і нагляд за діяльністю яких у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення здійснює Мін`юст.
Це Положення поширюється на: адвокатські бюро, адвокатські об`єднання та адвокатів, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально; нотаріусів; суб`єктів господарювання, що надають юридичні послуги, з урахуванням особливостей діяльності таких суб`єктів, якщо вони беруть участь, діючи від імені та/або за дорученням клієнта, у будь-якій фінансовій операції та/або допомагають клієнту планувати чи здійснювати операцію, зокрема щодо:
- купівлі-продажу нерухомості або управління майном при фінансуванні будівництва житла;
- купівлі-продажу суб`єктів господарювання та корпоративних прав (пункт 2 Положення).
З метою здійснення нотаріусом ідентифікації, верифікації клієнта (представника клієнта), вивчення клієнта та уточнення інформації про клієнта та на виконання вище вказаного Положення, позивачу ОСОБА_1 було запропоновано заповнити розроблений «Опитувальник».
Відповідно до листа Міністерства юстиції України №58938/19.1.1/-21 від 30.07.2021 про розгляд скарги ОСОБА_1 на дії приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу Черкаської області Стеблини Є.В. щодо недотримання ним правил професійної етики, вбачається, що скаргу позивача перенаправлено до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), а також направлено до Нотаріальної палати України для розгляду в межах компетенції та надання відповіді (а.с.63).
Відповідно до довідки дільничного офіцеру поліції сектору превенції ВП №1 Черкаського РУП ГУ НП України в Черкаській області Ковпика А.С. від 07.07.2021, звернення позивача ОСОБА_1 від 22.06.2021 з приводу конфліктної ситуації, яка виникла у нотаріальній конторі є розглянутим, у зв`язку з відсутністю підстав для внесення інформації до ЄРДР (а.с.81).
Згідно статті 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є в тому числі честь, гідність і ділова репутація. Відповідно до Конституції України життя, здоров`я людини, її честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до статті 275 ЦК України захист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, встановлений главою третьою цього Кодексу, а також іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його поширення та наслідків, що їх спричинило це порушення. Захист особистого немайнового права може здійснюватися також іншим способом відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення.
Згідно статті 277 ЦК України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.
Згідно із ч. 2 ст. 47-1 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема: критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема: гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Таким чином, відповідно до статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати.
Судом встановлено, що з приводу конфліктної ситуації, яка виникла у нотаріальній конторі 22.06.2021, позивачем було ініційовано виклик працівників поліції.
З тексту довідки дільничного офіцеру поліції ОСОБА_5 від 07.07.2021, вбачається, що ОСОБА_1 дала пояснення відповідно до яких вказала, що нотаріус Стеблина Є.В. агресивно себе поводив по відношенню до неї, почав їй погрожувати, після чого пішов в інший кабінет. Натомість, у поясненнях відсутнє посилання ОСОБА_1 щодо висловлювання нотаріусом у її адресу інформації, яка б порочила її честь, гідність і ділову репутацію, а саме: що вона «не нормальна, шахрайка, потребує лікування, стоїть на обліку у психіатрії» та інше (а.с.81).
Судом встановлено, що позивачем не надано суду доказів на підтвердження поширення приватним нотаріусом Стеблиною Є.В. інформації відносно позивача ОСОБА_1 шляхом опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Клопотання про допит свідків, які були б очевидцями поширення відповідачем недостовірної та неправдивої інформації від позивача до суду не надходили.
Разом з тим, у відзиві на позов відповідачем та його представником зазначено, що нотаріусом було наголошено та роз`яснено сторонам договорів купівлі-продажу нерухомості, що до посвідчення останніх покупець повинен провести розрахунок з продавцем, так як про це вказано у тексті договорів, в іншому випадку це може свідчити про шахрайські дії (а.с.76).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію», ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.
Так, у постанові від 22.11.2021 по справі №761/32924/19-ц Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду прийшов до висновку, щоб розрізняти фактичне твердження і оціночне судження, необхідно брати до уваги обставини справи і загальний тон зауважень, оскільки твердження про питання, що становлять суспільний інтерес, є оціночними судженнями, а не констатацією фактів.
Суд доходить висновку, що сказане нотаріусом (твердження) щодо шахрайських дій є оціночним судженням, оскільки становить суспільний інтерес.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається як підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За вимогами ст.ст.76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Так позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження порушення відповідачем приватним нотаріусом Канівського нотаріального округу Стеблиною Є.В. правил професійної етики, поширення ним недостовірної та неправдивої інформації щодо позивача ОСОБА_1 .
Тягар доведеності достовірності інформації, поширеної про іншу особу, лежить на тому, хто поширив таку інформацію, позивач лише доводить сам факт її поширення.
Так, крім того, позивачем не надано суду повідомлень органів, в межах компетенції яких Міністерством юстиції України було перенаправлено скарги ОСОБА_1 .
Оцінивши встановлені обставини у справі, суд приходить до висновку, що оскільки у даній справі позивачем не надано суду належних та допустимих докази на підтвердження факту поширення приватним нотаріусом Канівського нотаріального округу Стеблиною Є.В. недостовірної та неправдивої інформації, яка порочить честь та гідність позивача, тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України у разі відмови у задоволенні позову, судові витрати позивачу не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 259, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд-
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Канівського нотаріального округу Стеблини Євгенія В`ячеславовича про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий О.М. Льон
Повний текст рішення суду складено 23 червня 2022 року.