Єдиний державний реєстр судових рішень
СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2022 року м. Харків Справа № 922/4331/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Геза Т.Д., суддя Терещенко О.І. , суддя Тихий П.В.
без участі представників сторін,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Роман" (вх.№315 Х/1),
на рішення господарського суду Харківської області від 28.12.2021 (суддя Жигалкін І.П., ухвалене в м. Харкові 28.12.2021 в порядку спрощеного позовного провадження без участі представників сторін, повний текст рішення складено 29.12.2021),
у справі №922/4331/21
за позовом: Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків,
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Роман", м. Харків,
про стягнення коштів,
ВСТАНОВИВ:
Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Роман" про стягнення заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення № 808 від 18.02.1997, згідно розрахунку суми заборгованості, доданого до позовної заяви, у розмірі 144693,95 грн. з яких: 139422,28 грн. - заборгованість з орендної плати за період з березня 2020 по квітень 2021; 5271,67 грн. - пені за період з травня 2020 по квітень 2021.
Позовні вимоги з посиланням на ст.ст. 526, 530, 785 ЦК України обґрунтовані тим, що відповідач всупереч умовам договору оренди нежитлового приміщення № 808 від 18.02.1997 вносив орендну плату несвоєчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість з орендної плати і пені у розмірі 144693,95 грн. з яких 139422,28 грн. - заборгованість з орендної плати, 5271,67 грн. - пені. Розрахунок заборгованості додається до позовної заяви.
Рішенням господарського суду Харківської області від 28.12.2021 у справі № 922/4331/21 позов задоволено повністю.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Роман" на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради заборгованість з орендної плати в розмірі 139422,28 грн., 5271,67 грн. пені за період з травня 2020 по квітень 2021 та судовий збір в розмірі 2270,00 грн.
Суд першої інстанції визнав обґрунтованими доводи Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Роман", як орендар за договором оренди нежитлового приміщення № 808 від 18.02.1997, вносив орендну плату несвоєчасно та не в повному обсязі, у зв`язку із чим, у відповідача виникла заборгованість з орендної плати в розмірі 139422,28 грн., а також пені у розмірі 5271,67 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Роман" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 28.12.2021 у справі № 922/4331/21 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що підстави для нарахування орендної плати за спірний період відсутні, адже з 17.03.2020 діяльність відповідача з приймання відвідувачів була заборонена, внаслідок введення карантину, а також враховуючи те, що ремонт дороги біля будівлі, в якій відповідач орендував приміщення, негативно вплинув на ведення господарської діяльності.
Апелянт посилається на те, що всупереч ч. 6 ст. 232 ГПК України позивач нарахував відповідачу пеню, за період, що перевищує шість місяців.
Апелянт вважає, що відповідач з об`єктивних причин, які не залежали від нього (неотримання позовної заяви), був позбавлений можливості своєчасно подати до суду відзив на позовну заяву.
На думку апелянта, суд не з`ясував обставин, пов`язаних із поважністю причин пропуску строку для подання відзиву та дійшов до необґрунтованого висновку про відсутність підстав для поновлення строку на подання відзиву.
Апелянт посилається на те, що позивачем до позовної заяви, у якості доказів додано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який не засвідчений у відповідності до ДСТУ 4163:2020. Копії інших документів, доданих до позовної заяви, засвідченні в порушення ст.ст. 56, 61, 91 ГПК України.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.02.2022, сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Геза Т.Д., суддя Тихий П.В., суддя Терещенко О.І.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.02.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Роман" на рішення господарського суду Харківської області від 28.12.2021 у справі № 922/4331/21.
Апеляційна скарга призначена до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, з огляду на положення частини 10 статті 270 цього Кодексу (ціна позову в зазначеній справі менша ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Відповідно до ч. 1 ст. 273 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
Строк розгляду апеляційної скарги у даній справі закінчується 18.04.2022.
Відповідно до указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022р. Про введення воєнного стану в Україні та указів №259/2022 від 14.03.2022, №133/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні починаючи з 24.02.2022 на території України діє режим воєнного стану.
Враховуючи приписи ст. 3 Конституції України, з міркувань безпеки, доступ та відвідування співробітниками будівлі Східного апеляційного господарського суду обмежено, що обмежило й доступ до матеріалів справ та зумовило неможливість своєчасного розгляду апеляційної скарги у межах цієї справи.
Судом апеляційної інстанції не отримано від позивача відзив на апеляційну скаргу.
Ухвала Східного апеляційного господарського суду від 16.02.2022 про відкриття апеляційного провадження, отримана позивачем, що підтверджується інформацією з сайту АТ Укрпошта за трек номером № 6102271035232.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 18.02.1997 між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Роман" укладено договір оренди нежитлового приміщення № 808 - будівлю загальною площею 259,5 кв.м, розташовану за адресою: м. Харків, пр. Московський, 32.
Пунктом 1.1. договору оренди нежитлового приміщення від 18.02.1997 №808, в редакції додаткової угоди № 16 від 12.12.2017 визначено, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення першого поверху № І, 1-:-15, 5а, 10а, 11а загальною площею 259,8 кв.м в житловому будинку, яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, розташоване за адресою: м. Харків, пр. Московський, 32, літ. "А-3" та знаходиться на балансі КП "Жилкомсервіс".
Відповідно до п. 1.2. додаткової угоди № 16 від 12.12.2017 до договору оренди нежитлового приміщення № 808 від 18.02.1997, майно передається в оренду з метою використання: розміщення складу - 64,9 кв.м, підсобних приміщень - 70,1 кв.м, торгівельного об`єкту з продажу непродовольчих товарів, крім товарів підакцизної групи - 23,2 кв.м, торгівельного об`єкту з продажу непродовольчих товарів - 20,0 кв.м, офісних приміщень - 27,3 кв.м, торгівельного об`єкту з продажу автотоварів - 54,3 кв.м.
Згідно з п. 2.3. додаткової угоди № 16 від 12.12.2017 до договору оренди нежитлового приміщення № 808 від 18.02.1997, в разі припинення цього договору орендар зобов`язаний повернути орендодавцю майно у стані, не гіршому, ніж воно було одержане з урахуванням нормального зносу, згідно з актом прийому-передачі в термін, що зазначений в листі про непролонгацію, рішенні суду чи визначений за згодою сторін.
Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.
Розділом 3 додаткової угоди № 16 від 12.12.2017 до договору оренди нежитлового приміщення № 808 від 18.02.1997, визначено порядок нарахування та сплати орендної плати.
Згідно з п. 3.2. (в редакції додаткової угоди №17 від 04.10.2018 до договору оренди нежитлового приміщення № 808 від 18.02.1997), орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади м. Харкова та пропорції її розподілу/Додаток 2 до Положення про оренду майна територіальної громади м. Харкова, затвердженого рішенням 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 20.09.2017 р. № 755/17.
Базова орендна плата становить 9663,89 грн. без ПДВ за грудень 2017 р.
Ставка орендної плати становить 15%, 7%, 8%, 18%.
Відповідно до п. 3.3. додаткової угоди № 16 від 12.12.2017 до договору оренди нежитлового приміщення № 808 від 18.02.1997, нарахування орендної плати починається з дати підписання акту приймання-передачі, а згідно з п. 3.4. додаткової угоди № 16, нарахування орендної плати та пені припиняється з дати підписання акту приймання-передачі майна або з моменту розірвання договору відповідно до п. 10.6.
У відповідності до п. 3.5. додаткової угоди № 16 від 12.12.2017 до договору оренди нежитлового приміщення № 808 від 18.02.1997, орендна плата за орендоване майно сплачується орендарем щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця.
Згідно п. 3.6. додаткової угоди № 16 від 12.12.2017 до договору оренди нежитлового приміщення № 808 від 18.02.1997, розмір орендної плати за кожний місяць визначається шляхом коригування орендарем розміру орендної плати за минулий місяць на індекс інфляції за поточний місяць та сплачується ним самостійно. Орендар сплачує орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Відповідно до п. 3.7. додаткової угоди № 16 від 12.12.2017 до договору оренди нежитлового приміщення № 808 від 18.02.1997, орендна плата, перераховується на бюджетний рахунок управління державної казначейської служби.
Згідно з п. 3.10. додаткової угоди № 16 від 12.12.2017 до договору оренди нежитлового приміщення № 808 від 18.02.1997, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується на користь орендодавця з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення (включаючи день проплати).
У разі недостатньої суми проведеного платежу, для виконання грошового зобов`язання в повному обсязі, першочергово погашається пеня, а після цього сплачується основна сума боргу з орендної плати (п. 3.11. додаткової угоди № 16 від 12.12.2017 до договору оренди нежитлового приміщення № 808 від 18.02.1997).
Згідно з п. 7.1. додаткової угоди № 16 від 12.12.2017 до договору оренди нежитлового приміщення № 808 від 18.02.1997, орендодавець має право відмовитись від цього договору і вимагати повернення майна, що передане в оренду, якщо орендар не вносить орендну плату протягом трьох місяців.
Відповідно до п. 7.3. додаткової угоди № 16 від 12.12.2017 до договору оренди нежитлового приміщення № 808 від 18.02.1997, в разі прострочення орендарем виконання зобов`язання щодо сплати орендної плати в повному обсязі чи частково, нарахування та стягнення пені проводиться до моменту сплати основної суми боргу у встановленому п. 3.10. порядку незалежно від строку та моменту, коли зобов`язання повинно було бути виконано.
Договір діє до 18.11.2020 (пункт 10.1. у редакції додаткової угоди №17 від 04.10.2018 до договору оренди нежитлового приміщення № 808 від 18.02.1997).
Сторони не заперечують, що після 18.11.2020 відповідач продовжував користуватись орендованим майном.
Позивач на адресу відповідача направив лист від 11.02.2021 № 12024 з повідомленням про відмову у продовженні договору оренди та необхідності сплатити заборгованість по орендній платі і повернути майно.
На виконання вказаного листа та умов договору, ТОВ "Роман" 17.04.2021 передав об`єкт нерухомого майна, розташований по пр. Московському, 32 представнику Управління комунального майна та приватизації за актом приймання-передачі, але заборгованість з орендної плати сплачена не була.
Як зазначає Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, відповідач з березня 2020 року вносив орендну плату несвоєчасно та не у повному обсязі, в результаті чого утворилась заборгованість у розмірі 144693,95 грн. з яких 139422,28 грн. - заборгованість з орендної плати за період з березня 2020 по квітень 2021, 5271,67 грн. - пені за період з травня 2020 по квітень 2021.
Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Вирішуючи питання про наявність або відсутність правових підстав для задоволення вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).
Згідно з приписами ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Оцінивши зміст договору, з якого виникли права та обов`язки сторін, суд апеляційної інстанції встановив, що за своєю правовою природою договір оренди нежитлового приміщення №808 від 18.02.1997 є договором найму (оренди), згідно з яким за приписами ст. 759 Цивільного кодексу України, наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Приписами ст. 283 Господарського кодексу України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Об`єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об`єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання.
До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" регламентовано, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Частиною 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначений обов`язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. Зазначене також кореспондується з ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 762 ЦК України.
Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Визначення поняття зобов`язання міститься у частині першій статті 509 Цивільного кодексу України, за якою зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України).
Згідно з п. 3.2. в редакції додаткової угоди №17 від 04.10.2018 до договору оренди нежитлового приміщення № 808 від 18.02.1997, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади м. Харкова та пропорції її розподілу/Додаток 2 до Положення про оренду майна територіальної громади м. Харкова, затвердженого рішенням 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 20.09.2017 р. № 755/17.
Відповідно до п. 3.3. додаткової угоди № 16 від 12.12.2017 до договору оренди нежитлового приміщення № 808 від 18.02.1997, нарахування орендної плати починається з дати підписання акту приймання-передачі, а згідно з п. 3.4. додаткової угоди № 16, нарахування орендної плати та пені припиняється з дати підписання акту приймання-передачі майна або з моменту розірвання договору відповідно до п. 10.6.
Орендна плата за орендоване майно сплачується орендарем щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця відповідно до п. 3.5. додаткової угоди.
За розрахунками позивача доданими до позовної заяви, заборгованість відповідача з орендної плати за період з березня 2020 по квітень 2021 становить 139422,28 грн.
Відповідач не заперечує, що орендна плата за спірний період, сплачена ним не в повному обсязі, однак, вважає, що відповідач має бути звільнений від її оплати на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 30.03.2020 № 540-IX.
У відповідності до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", від 30.03.2020 № 540-IX, внесені зміни до Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України.
Відповідно до п. 14 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (у редакції від 02.04.2020), з моменту встановлення карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 року № 211 (з наступними змінами і доповненнями), і до його завершення в установленому законом порядку наймач може бути звільнений від плати за користування майном відповідно до частини шостої статті 762 цього Кодексу.
Згідно з п. 14 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (у редакції від 18.04.2020, 28.04.2020, 23.05.2020, 04.07.2020), встановити, що на час дії відповідних обмежувальних карантинних заходів, запроваджених Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), обставинами, за які наймач (орендар) не відповідає відповідно до частини другої статті 286 Господарського кодексу України, частин четвертої та шостої статті 762 Цивільного кодексу України, також є заходи, запроваджені суб`єктами владних повноважень, якими забороняються певні види господарської діяльності з використанням орендованого майна, або заходи, якими забороняється доступ до такого майна третіх осіб.
У відповідності до п. 14 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (у редакції від 16.07.2020) установити, що з моменту встановлення карантину, введеного Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 року № 211 (із наступними змінами і доповненнями), і до його відміни (скасування) в установленому законом порядку, плата за користування нерухомим майном (його частиною) підлягає зменшенню за вимогою наймача, який здійснює підприємницьку діяльність з використанням цього майна, впродовж усього часу, коли майно не могло використовуватися в підприємницькій діяльності наймача в повному обсязі через запроваджені обмеження та (або) заборони.
З наведених норм вбачається, що пунктом 14 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у редакціях до 16.07.2020, була передбачена можливість звільнення наймача від плати за користування майном відповідно до частини 6 статті 762 ЦК України, а у редакції з 16.07.2020 - плата за користування нерухомим майном підлягала зменшенню за вимогою наймача.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Отже, тягар доведення обставин, на які посилається сторона в обґрунтування своїх вимог та заперечень, покладається саме на неї.
Разом з цим, довести зазначені обставини сторона має доказами, наділеними такими обов`язковими ознаками, як: належність, допустимість та достовірність.
Так, відповідно до статі 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини справи, які входять до предмету доказування.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України визначене поняття допустимість доказів, яке полягає в тому, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Колегією суддів встановлено, що в матеріалах справи відсутні, докази прийняття рішення відповідним органом згідно норм діючого законодавства про звільнення відповідача від сплати орендної плати або її зменшення.
Крім того, в матеріалах справи відсутні докази направлення Товариством з обмеженою відповідальністю "Роман" на адресу Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради заяв з вимогою про звільнення відповідача від сплати орендної плати або її зменшення.
Тому посилання апелянта на те, що він має бути звільнений від сплати орендної плати за спірний період не грунтуються доказами справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Роман" в апеляційній скарзі посилається на те, що всупереч ч. 6 ст. 232 ГПК України позивач нарахував відповідачу пеню за період, що перевищує шість місяців.
Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до позовної заяви додано розрахунок пені по договору оренди № 808, від 18.02.1997, у відповідності до якого позивачем нараховано пеню за травень 2020 року квітень 2021 року, у сумі 5271,67 грн.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України).
Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Згідно з п. 3.10. додаткової угоди № 16 від 12.12.2017 до договору оренди № 808 від 18.02.1997, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується на користь орендодавця з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення (включаючи день проплати).
Відповідно до п. 7.3. додаткової угоди № 16 від 12.12.2017 до договору оренди нежитлового приміщення № 808 від 18.02.1997, в разі прострочення орендарем виконання зобов`язання щодо сплати орендної плати в повному обсязі чи частково, нарахування та стягнення пені проводиться до моменту сплати основної суми боргу у встановленому п. 3.10. порядку незалежно від строку та моменту, коли зобов`язання повинно було бути виконано.
Враховуючи умови додаткової угоди № 16 від 12.12.2017 до договору оренди № 808, від 18.02.1997, пунктами 3.10, 7.3, сторони спору передбачили, що пеня сплачується за весь період прострочення.
За таких обставин, колегія суддів встановила, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача пені у сумі 5271,67 грн.
На думку апелянта, місцевий господарський суд не з`ясував обставин, пов`язаних із поважністю причин пропуску строку для подання відзиву на позовну заяву та дійшов до необґрунтованого висновку про відсутність підстав для поновлення строку на подання відзиву.
Колегія суддів дослідивши твердження апелянта, встановила наступне.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/4331/21.
Ухвалено розгляд справи №922/4331/21 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Встановлено відповідачу, згідно статті 251 ГПК України, строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов.
Попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з п.1 ч.1 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду).
У відповідності до ч.1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Як зазначає відповідач та підтверджується матеріалами справи, 11.11.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Роман" отримало ухвалу господарського суду Харківської області від 01.11.2021 про відкриття провадження у справі.
Отже, відповідач був обізнаний, що у відповідності до ст. 251 ГПК України, останнім днем для подання відзиву на позовну заяву є 26.11.2021.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем 10.12.2021 подано до суду першої інстанції відзив на позовну заяву, що підтверджується штемпелем АТ Укрпошта на поштовому конверті.
Колегією суддів встановлено, що до позовної заяви Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, на виконання ст. 172 ГПК України додано опис вкладення у цінний лист з відміткою підприємства поштового зв`язку АТ Укрпошта, про надсилання позовної заяви з додатками, на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Роман (61050, м. Харків, проспект Московський 32).
У свою чергу, відповідач, отримавши ухвалу господарського суду Харківської області від 01.11.2021 про відкриття провадження у справі, мав у встановлені судом першої інстанції строки, ознайомитись з матеріалами справи (і навіть у разі неотримання позовної заяви), підготувати відзив на позовну заяву і своєчасно подати його до суду.
Відповідачем не наведено поважних причин пропуску процесуального строку в обґрунтування неможливості подачі у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву.
З урахуванням викладеного місцевий господарський суд обґрунтовано, у відповідності до ст. 119 ГПК України, відмовив у поновленні строку на подання відзиву на позовну заяву.
Апелянт посилається на те, що відповідачем відзив на позовну заяву подано до суду першої інстанції, засобами поштового зв`язку 10.12.2021, однак місцевим господарським судом в оскаржувану рішені помилково вказана дата - 13.12.2021.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем подано відзив до суду першої інстанції засобами поштового зв`язку 10.12.2021, в оскаржуваному рішенні помилково вказано дату 13.12.2021.
Описка у даті звернення з відзивом на позовну заяву не призвела до порушень норм Господарсько процесуального кодексу України при ухваленні оскаржуваного рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Роман" в апеляційній скарзі посилається на те, що позивачем до позовної заяви додано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який не засвідчений у відповідності до ДСТУ 4163:2020.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Згідно зі ст. 11 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді безоплатного доступу через портал електронних сервісів.
Наданий Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до позовної заяви витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не є копією електронних доказів у розумінні статті 91 ГПК України, а є роздруківкою з порталу електронного сервісу загальнодоступних відомостей та не потребує засвідчення у відповідності до ДСТУ 4163:2020.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Роман" в апеляційній скарзі посилається на те, що копії документів, доданих до позовної заяви, засвідченні в порушення ст.ст. 56, 61, 91 ГПК України.
Колегія суддів, розглянувши зазначений довід апелянта, встановила наступне.
Статтею 56, 61 Господарського процесуального кодексу України врегульовано питання участі представника у справі та повноваження представників у суді.
Відповідно до ч.1 ст. 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (ч. 4 ст. 91 ГПК України).
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про стандартизацію", розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 1163 "Про визначення державного підприємства, яке виконує функції національного органу стандартизації" та на виконання Програми робіт з національної стандартизації на 2020 рік, прийнято національні стандарти з наданням чинності з 01 вересня 2021 року: ДСТУ 4163:2020, Державна уніфікована система документації.
Згідно з п. 5.26 ДСТУ 4163:2020, відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів Згідно з оригіналом (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки Для копій.
З матеріалів справи вбачається, що додані до позовної заяви копії документів, мають відмітку: згідно з оригіналом, найменування посади - головний спеціаліст роботи з персоналом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, Тимошенко О.О., дата засвідчення - 08.07.2021, підпис особи, яка засвідчує, відбиток печатки структурного підрозділу юридичної особи.
Таким чином, додані Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради документи до позовної заяви, засвідчені у відповідності до ст. 91 ГПК України та ДСТУ 4163:2020.
Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Роман" на рішення господарського суду Харківської області від 28.12.2021 у справі №922/4331/21 не підлягає задоволенню.
Рішення господарського суду Харківської області від 28.12.2021 у справі №922/4331/21 підлягає залишенню без змін за мотивами викладеними у постанові.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, ст.ст. 280-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Роман" на рішення господарського суду Харківської області від 28.12.2021 у справі №922/4331/21 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 28.12.2021 у справі №922/4331/21 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Порядок та строки оскарження постанови передбачені статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Т.Д. Геза
Суддя О.І. Терещенко
Суддя П.В. Тихий
