ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2022 року

м. Київ

справа № 240/12196/19

адміністративне провадження № К/9901/34256/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Рибачука А.І.,

суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 240/12196/19

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - ОСББ) «Доманевський» до Управління культури та туризму Житомирської обласної державної адміністрації (далі - Управління культури та туризму) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23.07.2020, ухвалене у складі головуючого судді Токаревої М.С.

та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2020, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Смілянця Е.С., суддів Сапальової Т.В., Капустинського М.М.,

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. 09.12.2019 ОСББ «Доманевський» звернулось до суду з позовом, у якому просило:

визнати протиправною та скасувати відмову Управління культури та туризму в погодженні науково-проектної документації «Реставрація пам`ятки архітектури та історії місцевого значення «Особняк Доманевського» на АДРЕСА_1. Охоронний № 8», викладену у листі від 06.08.2019 №1342-1.19/12-19;

зобов`язати Управління культури та туризму погодити науково-проектну документацію «Реставрація пам`ятки архітектури та історії місцевого значення «Особняк Доманевського» на АДРЕСА_1. Охоронний № 8» з вмотивованим висновком щодо умов реалізації проекту чи виконання певних дій, зазначених у листі від 06.08.2019 № 1342-1.19/12-19, або без такого висновку.

В обґрунтування позову ОСББ «Доманевський» зазначило, що відмова Управління культури та туризму у погодженні науково-проектної документації з реставрації пам`ятки місцевого значення, є протиправною оскільки не відповідає завданню державного органу з охорони культурної спадщини та суперечить меті реставрації пам`ятки архітектури та історії місцевого значення.

2. Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 23.07.2020, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2020, задовольнив позовні вимоги.

3. 10.12.2020 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23.07.2020 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2020, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

4. Верховний Суд ухвалою від 29.12.2020 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. У справі, яка розглядається суди встановили, що багатоквартирний будинок на АДРЕСА_1 знаходиться у переліку пам`яток архітектури Житомирської області місцевого значення згідно з розпорядженням голови Житомирської обласної державної адміністрації від 04.03.1996 №151 як «Особняк» (охоронний номер 8).

22.03.2017 у будинку створено ОСББ «Доманевський».

11.06.2017 та 19.07.2017 проведено обстеження пам`ятки за участю представника органу охорони культурної спадщини і складено акти визначення втрат пам`ятки та технічного стану об`єкта (пам`ятки) культурної спадщини.

Згідно з вказаними актами відсоток втрати пам`ятки складає 43 %.

Комісією встановлено, що пам`ятка потребує відновлення в її первісних формах, у зв`язку із чим комісією визначено перелік необхідних робіт: знесення усіх незаконних добудов з метою відновлення первісного архітектурного вигляду пам`ятки, відновлення двох терас, відновлення всіх об`ємних цегляних архітектурних елементів, комплексний благоустрій території з відновленням історичної ажурної огорожі тощо.

ОСББ «Доманевський» замовило та отримало науково-проектну документацію по реставрації пам`ятки місцевого значення, яку подало на погодження Управлінню культури та туризму.

Листом від 06.08.2019 № 1342-1.19/12-19 Управління культури та туризму повідомило ОСББ «Доманевський», що демонтаж одноповерхової прибудови у вісях « 7-8» (пункт 3.2 Загальних положень проектної документації можливий тільки у разі прийняття відповідного рішення суду). Також, у листі вказано, що здійснення благоустрою прилеглої території (встановлення альтанки, майданчиків для відпочинку, паркінгу, сміттєвих баків тощо) планується на землях історико-культурного призначення, які є власністю Житомирської міської ради. Зважаючи на викладене, орган охорони культурної спадщини повернув проект реставрації без погодження для виключення із нього виконання демонтажу одноповерхової прибудови (до прийняття відповідного рішення суду) та благоустрою території (до прийняття відповідного рішення міської ради).

Також суди встановили, що Корольовський районний суд м.Житомира рішенням від 02.08.2017 у справі № 296/8964/15-ц (дата набрання законної сили 09.01.2018) зобов`язав ОСОБА_2 за власний рахунок усунути перешкоди у користуванні допоміжними приміщеннями будинку АДРЕСА_1 - створені в результаті проведення будівельних робіт з реконструкції квартири АДРЕСА_1 , а саме забудови правої частини відкритої тераси перед приміщеннями першого поверху, шляхом демонтування здійсненої добудови в межах раніше існуючої тераси; відновлення зовнішньої стіни головного фасаду житлового будинку із встановленням відповідних віконних заповнень; влаштування цегляних балясен на терасі та відновлення можливості безперешкодного доступу до неї; демонтажу віконних прорізів правого та тильного фасаду; відновлення демонтованих ділянок цегляних стін правого та тильного фасаду будинку із встановленням відповідних віконних заповнень; закладання внутрішнього дверного прорізу між приміщеннями кімнати №11 (площею 17,0 кв.м) та вітальні №9 (площею 79,6 кв.м); чистове оздоблення відновлених ділянок цегляних стін.

Вважаючи дії відповідача щодо відмови у погодженні науково-проектної документації протиправними ОСББ «Доманевський» звернулося до суду з цим позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що відповідач протиправно відмовив у погодженні науково-проектної документації «Реставрація пам`ятки архітектури та історії місцевого значення «Особняк Доманевського» на АДРЕСА_1. Охоронний № 8», оскільки повноваження органу охорони культурної спадщини при погодженні науково-проектної документації по реставрації пам`ятки місцевого значення в частині реставраційних робіт обмежуються лише з`ясуванням наступних питань: чи передбачені проектом роботи направлені на збереження матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби пам`ятки тощо; чи передбачені проектом роботи не призведуть до зміни призначення пам`ятки, її частин та елементів тощо; чи необхідно дотримання певних умов при проведенні реставраційних робіт, про що зазначається при погодженні проекту.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

7. Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не надано оцінки відсутності у ОСББ «Доманевський» права замовляти науково-проектну документацію по реставрації пам`ятки; надання погодження науково-проектної документації органом охорони культурної спадщини не передбачено чинним законодавством. Також скаржник зазначає, що суддя, яка приймала рішення у цій справі в суді першої інстанції не мала права розглядати вказану справу, оскільки суддя цього суду перебуває в родинних відносинах з головою ОСББ «Доманевський».

8. У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 ОСББ «Доманевський» вказує на законність та обґрунтованість рішень судів першої та апеляційної інстанцій, у зв`язку із чим просить залишити останню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

9. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів виходить із такого.

10. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

11. Статтею 385 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

12. Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулювання правових, організаційних та економічних відносин, пов`язаних з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління регламентовані Законом України від 14.05.2015 № 417-VIII «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (далі - Закон № 417-VIII).

13. Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 417-VIII багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна; співвласник багатоквартирного будинку - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

14. Частиною першою статті 9 Закону № 417-VIII передбачено, що управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

15. Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку врегульовано Законом України від 29.11.2001 № 2866-IIІ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі - Закон №2866-IIІ).

16. Відповідно до статті першої Закону № 2866-IIІ об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

17. Положеннями статті 4 цього Закону визначено, що об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Господарче забезпечення діяльності об`єднання може здійснюватися власними силами об`єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання. Об`єднання є юридичною особою, яка створюється відповідно до закону. Об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками. Об`єднання відповідає за своїми зобов`язаннями коштами і майном об`єднання, від свого імені набуває майнові і немайнові права та обов`язки, виступає позивачем та відповідачем у суді. Об`єднання не несе відповідальності за зобов`язаннями співвласників

18. Частиною першою статті 16 Закону № 2866-IIІ встановлено, що об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання, зокрема, захищати права, представляти інтереси співвласників у судах, органах державної влади і органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності.

19. Системний аналіз вищенаведених правових норм дає змогу дійти висновку, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку утворюється для захисту прав та інтересів співвласників багатоквартирного будинку (будинків), пов`язаних з реалізацією права спільної власності на будинок, прибудинкову територію.

20. Положеннями статті 18 Закону № 2866-IIІ визначено, що ОСББ відповідно до цього Закону та статуту зобов`язане, зокрема, забезпечувати належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна, що належить співвласникам.

21. Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулює Закон України від 08.06.2000 № 1805-III «Про охорону культурної спадщини» (далі - Закон № 1805-IIІ).

22. Відповідно до частини першої статті 27 Закону № 1805-IIІ у разі, коли пам`ятці загрожує небезпека пошкодження, руйнування чи знищення, власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, зобов`язані привести цю пам`ятку до належного стану (змінити вид або спосіб її використання, провести роботи з її консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту та пристосування).

23. Відповідно до статті 1 Закону № 1805-IIІ об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.

24. Згідно із частиною першою статті 3 Закону № 1805-IIІ державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини належать: центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим; обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

25. Згідно зі статтею 9 Закону №1805-IIІ право безумовного доступу до об`єктів культурної спадщини з метою їхнього обстеження, ознайомлення зі станом зберігання, характером та способом використання, ведення реставраційних робіт, одержання відповідних даних, наукового вивчення мають особи, уповноважені на це органами охорони культурної спадщини.

Власник об`єкта культурної спадщини або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, виконавець реставраційних робіт зобов`язані допускати уповноважених органами охорони культурної спадщини осіб для виконання ними своїх обов`язків до об`єктів культурної спадщини та на їхню територію.

26. Відповідно до статті 22 Закону № 1805-IIІ пам`ятки, їхні частини, пов`язане з ними рухоме та нерухоме майно забороняється зносити, змінювати, замінювати, переміщувати (переносити) на інші місця.

27. Частинами першою, другою та четвертою статті 24 Закон №1805-IIІ визначено, що власник або уповноважений ним орган, користувач зобов`язані утримувати пам`ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору.

Використання пам`ятки повинно здійснюватися відповідно до режимів використання, встановлених органами охорони культурної спадщини, у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам`ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо.

У разі виникнення загрози для збереженості пам`ятки її власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, зобов`язані негайно повідомити про це орган охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій та орган місцевого самоврядування, на території якого розташована пам`ятка.

28. Відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов`язків, що випливають із цього Закону (статті 23 Закону № 1805-IIІ).

29. У свою чергу згідно із абзацом 2 частини першої статті 26 Закон № 1805-IIІ консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт, пристосування пам`яток місцевого значення здійснюються за наявності письмового дозволу органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції, на підставі погодженої з ними науково-проектної документації.

30. Статтею 29 Закон № 1805-IIІ визначено, що на фізичну або юридичну особу, діяльність якої негативно позначається на стані пам`ятки (створює загрозу знищення, руйнування, пошкодження, спотворення пам`ятки), покладається обов`язок вжити заходів, погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини, для запобігання такій загрозі та підтримання пам`ятки в належному стані за власні кошти.

31. На підставі системного аналізу вищенаведених правових норм, колегія суддів приходить до висновку, що порушення зобов`язання щодо утримання пам`ятки архітектури у належному стані є підставою для застосування до порушника відповідальності у порядку, визначеному законом, а також зобов`язання виконати дії щодо усунення відповідних порушень.

32. Органи охорони культурної спадщини зобов`язані заборонити будь-яку діяльність юридичних або фізичних осіб, що створює загрозу пам`ятці або порушує законодавство, державні стандарти, норми і правила у сфері охорони культурної спадщини (стаття 30 вказаного Закону).

33. Згідно із статтею 27 Закону № 1805-IIІ у разі, коли пам`ятці загрожує небезпека пошкодження, руйнування чи знищення, власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, зобов`язані привести цю пам`ятку до належного стану (змінити вид або спосіб її використання, провести роботи з її консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту та пристосування).

34. Отже, аналіз наведених норм права свідчить, що повноваження органу охорони культурної спадщини при погодженні науково-проектної документації по реставрації пам`ятки місцевого значення в частині реставраційних робіт обмежуються лише з`ясуванням наступних питань:

чи передбачені проектом роботи направлені на збереження матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби пам`ятки тощо;

чи передбачені проектом роботи не призведуть до зміни призначення пам`ятки, її частин та елементів тощо;

чи необхідно дотримання певних умов при проведенні реставраційних робіт, про що зазначається при погодженні проекту.

35. Також аналіз наведених норм права свідчить про те, що обов`язок по реставрації пам`ятки покладається як на кожного із співвласників багатоквартирного будинку пам`ятки, так і на уповноважений ними орган, зокрема ОСББ.

36. З урахуванням наведеного, доводи скаржника про відсутність у ОСББ «Доманевський» повноважень на замовлення науково-проектної документації по реставрації пам`ятки, колегія суддів вважає необґрунтованими.

37. При цьому, відсутність нормативного акта, яким визначається механізм погодження науково-проектної документації, не звільняє відповідача від обов`язку, встановленого положеннями статті 26 Закону № 1805-IIІ, вчинити відповідні дії.

38. У справі, яка розглядається суди встановили, що відповідач, відмовляючи повивачу у погодженні науково-проектної документації, рекомендував здійснити коригування проекту шляхом виключення виконання демонтажу одноповерхової прибудови у вісях « 7-8» ( до прийняття відповідного рішення суду) та благоустрою території (до прийняття відповідного рішення міської ради).

39. Разом з цим, Корольовський районний суд м. Житомира вже ухвалив рішення від 02.08.2017 у справі № 296/8964/15-ц, яке набрало законної сили, про демонтаж прибудови у вісях « 7-8» шляхом демонтування здійсненої добудови в межах раніше існуючої тераси; відновлення зовнішньої стіни головного фасаду житлового будинку із встановленням відповідних віконних заповнень; влаштування цегляних балясен на терасі та відновлення можливості безперешкодного доступу до неї.

40. Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

41. З огляду на вказані обставини, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що відповідач протиправно відмовив у погодженні науково-проектної документації «Реставрація пам`ятки архітектури та історії місцевого значення «Особняк Доманевського» на АДРЕСА_1. Охоронний № 8», оскільки він не погодив науково-проектну документацію і рекомендував здійснити її корегування з посиланням на обставини, що не відносяться до його повноважень.

42. Також колегія суддів відхиляє доводи ОСОБА_1 про те, що рішення суду першої інстанції прийнято неповноважним складом судом, оскільки те, що керівник ОСББ «Доманевський» ОСОБА_3 є членом сім`ї судді Житомирського окружного адміністративного суду Майстренко Н.М. (її чоловік), яка є суддею того ж суду що й Токарева М. С., безумовно не свідчить про неможливість суді Токаревої М.С. брати участь у розгляді справи.

43. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

44. З урахуванням наведеного висновки судів першої та апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог ґрунтуються на правильному правозастосуванні, у зв`язку із чим рішення рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23.07.2020 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2020 слід залишити без змін.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23.07.2020 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2020 у справі № 240/12196/19 - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

СуддіА.І. Рибачук Л.Л. Мороз А.Ю. Бучик