МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2022 р. № 400/193/22 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, про:зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі відповідач), в якій, з урахуванням уточнення позовних вимог від 19.01.2022, просить «зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зробити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком (переглянути її розмір) з 07 липня 2021 року відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загнальнообов`язкове державне пенсійне страхування", постанов Кабінету міністрів України № 251 від 01.04.20р., № 127 від 22.02.21р. із застосуванням при розрахунку усіх чинних на кожен місяць вказаного періоду норм, передбачених пенсійним законодавством, щодо мінімального розміру пенсії, прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, перерахунку, надбавок, доплат, підвищень, індексацій тощо і з 07 липня 2021 року без застосування відсотку зниження пенсії за достроковий вихід на пенсію відповідно до п. 7-2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", тобто у повному розмірі пенсії за віком (100%) та виплатити ОСОБА_1 перераховану пенсію, з урахуванням виплачених сум».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач повинен був автоматично (без звернення позивача) щороку, починаючи з 2020 року, проводити перерахунок її пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV) для забезпечення її індексації. Також позивач вказує, що після досягнення нею віку, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-IV, відповідач продовжує виплачувати їй пенсію у зменшеному розмірі відповідно до пункту 7-2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV.

Ухвалою від 28.01.2022 суд відкрив провадження в адміністративній справі та постановив розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує і просить відмовити в позові, зазначаючи, що на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.07.2021 у справі № 400/4061/21 відповідач з 01.09.2019 поновив виплату пенсії позивачу в розмірі на дату припинення виплати на підставі документів, які знаходяться в пенсійній справі, з нарахуванням з 01.10.2019 компенсації втрати частини доходів, також розрахував доплату за період з 01.09.2019 по 30.09.2021 з урахуванням фактично виплачених сум. Відповідач вважає позовні вимоги безпідставними, оскільки інших зобов`язань на нього рішенням суду від 26.07.2021 у справі № 400/4061/21 не покладалось.

На підставі частини дев`ятої статті 205, статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Безпосередньо, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши докази, що містяться у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, суд установив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Позивач з 2004 отримувала пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV.

З 01.04.2019 позивач була знята з пенсійного обліку у зв`язку з виїздом до Сполучених Штатів Америки. При цьому відповідач провів позивачу виплату пенсії за шість місяців з 01.03.2019 по 31.08.2019.

Зазначені обставини установлені рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.07.2021 у справі № 400/4061/21, а тому, відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, не підлягають доказуванню.

Рішенням від 26.07.2021 у справі № 400/4061/21 Миколаївський окружний адміністративний суд визнав протиправною бездіяльність відповідача щодо непоновлення виплати пенсії позивачу з 01.09.2019; зобов`язав відповідача поновити виплату пенсії за віком позивачу з 01.09.2019 на підставі документів, що знаходяться в пенсійній справі, з компенсацією втрати частини доходів.

Дата народження позивача ІНФОРМАЦІЯ_1 . Пенсія за віком позивачу призначалася достроково, а саме: з 16.12.2014, тобто у 55 років за наявності 40 років стажу, що підтверджується копією протоколу від 19.12.2014 № 3907 про призначення пенсії, розрахунком стажу та копією паспорта позивача. У зв`язку з цим пенсія призначена із зменшенням на 16 % за достроковий вихід на пенсію (по 0,5 % за кожен достроковий місяць виходу на пенсію).

Відповідач поновив виплату пенсії позивачу у розмірі, в якому її виплата була припинена, 5 307,05 грн. Після досягнення позивачем пенсійного віку відповідач не перерахував розмір її пенсії, а продовжує виплачувати пенсію у зменшеному розмірі у тому, в якому було поновлено її виплату на виконання рішення суду від 26.07.2021 у справі № 400/4061/21. Зазначена обставина визнається сторонами.

Після поновлення виплати пенсії відповідач не проводив перерахунків пенсії позивача для забезпечення її індексації, що визнається сторонами у справі.

У листах від 02.11.2021 № 1400-0305-8/73354, від 29.12.2021 № 16977-16890/Х-02/8-1400/21 відповідач навів мотиви непроведення таких перерахунків, а саме: вказав, що рішенням суду від 26.07.2021 у справі № 400/4061/21 на відповідача не покладалося зобов`язань з проведення подальших перерахунків пенсії після її поновлення.

Копіями рішень відповідача від 16.09.2021 № 948040145942, прийнятих в порядку виконання рішення суду від 26.07.2021 у справі № 400/4061/21, підтверджується встановлення відповідачем «особливостей» в нарахуванні позивачу пенсії «Достроковий вихід на пенсію (жінки); Не підлягають МП, признач.за ріш.суду в тверд.розм. з 01.09.2019 по довічно; ПРИЗНАЧЕННЯ ЗА РІШЕННЯМ СУДУ з 01.09.2019 по довічно». Вид перерахунку у цих рішеннях зазначений як «Згідно рішень суду» та «Макетна обробка».

Суд зазначає, що «МП» означає «масовий перерахунок». Тобто в електронній пенсійній справі позивача відповідач вручну установив особливість, яка не дозволяла проводити перерахунки пенсії позивача (ті, що відповідно до закону повинні проводитися автоматично, в тому числі для забезпечення її індексації).

Зазначений висновок суду підтверджується також змістом листів відповідача від 02.11.2021 № 1400-0305-8/73354, від 29.12.2021 № 16977-16890/Х-02/8-1400/21, з яких фактично вбачається, що будь-які перерахунки пенсії позивача не проводяться і не проводитимуться в подальшому.

Отже, спір між сторонами виник у зв`язку з тим, що відповідач не провів такі перерахунки пенсії позивача: 1) без зменшення розміру пенсії у зв`язку з досягненням позивачем пенсійного віку; 2) задля забезпечення індексації пенсії.

Вирішуючи спір між сторонами, суд виходить з такого.

Щодо перерахунку пенсії позивача у зв`язку з досягненням нею пенсійного віку (без застосування відсотка зниження пенсії у 16 %).

За змістом абзацу 3 частини першої статті 26 Закону № 1058-IV, до досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки, які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року, після досягнення ними віку 58 років.

Відповідно до пункту 7-2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, до 1 січня 2015 року право дострокового виходу на пенсію за віком мають жінки, яким виповнилося 55 років, за наявності страхового стажу не менше 30 років та за умови звільнення з роботи. У цьому випадку розмір їх пенсії, обчислений відповідно до статті 27 та з урахуванням статті 28 цього Закону, зменшується на 0,5 відсотка за кожний повний чи неповний місяць дострокового виходу на пенсію.

Зменшення розміру пенсії за віком застосовується до досягнення віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та протягом періоду, який дорівнює кількості повних та неповних місяців дострокового виходу на пенсію після досягнення жінкою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону. Після завершення цього періоду розмір пенсії переглядається без застосування зниження пенсії з дня, наступного за днем завершення цього періоду.

Станом на дату призначення позивачу пенсії вона досягла віку 55 років і 4 місяців. Строк з моменту дострокового виходу на пенсію до досягнення пенсійного віку (58 років, ІНФОРМАЦІЯ_2 ) для позивача становив 2 роки та 8 місяців, тобто 32 місяці. Ураховуючи, що за кожний повний чи неповний місяць дострокового виходу на пенсію розмір пенсії зменшується на 0,5 відсотка, то позивачу пенсія була зменшена на 16 % (за 32 місяці).

17.07.2017 позивач досягла пенсійного віку у 58 років.

32 місяці після досягнення позивачем пенсійного віку у 58 років (тобто після 17.07.2017) сплинули 17.03.2020 (17.07.2017 + 32 місяці = 17.03.2020).

Суд установив, що у рішеннях відповідача від 16.09.2021 № 948040145942 у графі «Дата закриття коду виплати «Зменшення за більш ранній вихід на пенсію» проставлено « 17.03.2020», але, як суд вказав вище, фактично виплата пенсії у неповному розмірі продовжується і станом на дату розгляду справи, що сторонами визнається.

Отже, керуючись пунктом 7-2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, відповідач з 17.03.2020 повинен був автоматично переглянути розмір пенсії позивача і з цієї дати не застосовувати відсоток зниження пенсії (16 %).

Відповідач таких дій не вчинив, чим допустив протиправну бездіяльність, яку належить визнати протиправною, та зобов`язати відповідача провести відповідний перерахунок у межах заявлених позовних вимог (тобто з 07.07.2021, як сумлінно заявила позивач з урахуванням шестимісячного строку звернення до адміністративного суду).

Щодо проведення перерахунку пенсії позивача задля забезпечення її індексації.

Згідно з частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV, для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

За нормами підпункту 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році», у 2020 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,11.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 р. № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться з 1 березня із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11.

Оскільки відповідач не проводив перерахунків пенсії позивача на підставі частини другої статті 42 Закону № 1058-IV та зазначених вище постанов, таку бездіяльність відповідача належить визнати протиправною та зобов`язати відповідача здійснити відповідний перерахунок.

Щодо позовних вимог у частині «зробити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком (переглянути її розмір) з 07 липня 2021 року … із застосуванням при розрахунку усіх чинних на кожен місяць вказаного періоду норм, передбачених пенсійним законодавством, щодо мінімального розміру пенсії, прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, перерахунку, надбавок, доплат, підвищень, індексацій тощо…» суд виходить з того, що у справі відсутні докази того, що між сторонами виник спір, відмінний від спору щодо зниження розміру пенсії на 16 % та непроведення перерахунку задля забезпечення індексації.

У зв`язку з цим у цій частині в позовних вимогах належить відмовити.

Отже, позов належить задовольнити частково.

Судові витрати у справі становить судовий збір у сумі 992,40 грн, сплачений позивачем за подання позовної заяви до адміністративного суду, який, відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

У заяві від 22.02.2022, що надійшла до суду 10.06.2022, позивач просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у сумі 1 816 грн, але доказів понесення судових витрат у такому розмірі не подав. Зокрема, наданою суду квитанцією від 06.01.2022 № 0.0.2406499052.1 підтверджується оплата позивачем судового збору в сумі 992,40 грн.

Саме таку суму судового збору (992,40 грн) позивач просить стягнути у позовній заяві.

Позивач також просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правову допомогу в сумі 8 000 грн.

Відповідно до статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Верховного Суду від 16.04.2020 у справі №727/4597/19 вказано, що при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У постановах Верховного Суду від 17.09.2019 у справі № 810/3806/18, від 31.03.2020 у справі № 726/549/19 викладена правова позиція, відповідно до якої при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

У вказаних вище постановах Верховного Суду, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 № 751/3840/15-ц зазначено, що на підтвердження обставин понесення судових витрат суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір, доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

За приписами частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

На підтвердження понесення таких витрат позивач подав суду:

- копію довіреності від 09.04.2021;

- копію ордеру серії МК № 52345 від 08.04.2021;

- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;

- квитанцію до прибуткового касового ордера від 22.02.2022 про сплату позивачем 8 000 грн адвокату, як підстава оплати зазначено: «правова помощь согласно договора от 08.04.21г»;

- копію документа, складеного російською мовою, під назвою «ДОГОВОР на предоставление правовой помощи», в якому зазначено, серед іншого: « 6. Правовая помощь, предоставляемая по этому договору, фиксируется в Акте, который подписывается сторонами договора»;

- копію документа, складеного російською мовою, під назвою «Приложение № 1 к Договору на предоставление правовой помощи от 08 апреля 2021 г. № б/н»;

- документ, складений російською мовою, під назвою «ПЕРЕЧЕНЬ выполненных работ (предоставленных услуг, оказанной правовой помощи» по договору от 08.04.21г. о предоставлении правовой помощи».

Оцінюючи належність доказів, поданих на підтвердження понесених витрат на правову допомогу та оформлених російською мовою, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 15 Кодексу адміністративного судочинства України, судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав учасників судового процесу за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють. Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.

Частина перша статті 10 Конституції України встановлює, що державною мовою в Україні є українська мова.

Згідно з частинами першою та другою статті 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Згідно з частиною першою статті 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.

За статтею 14 Закону України «Про засади державної мовної політики», судочинство в Україні у цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою, а сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, допускається подача до суду письмових процесуальних документів і доказів, викладених цією регіональною мовою (мовами), з перекладом, у разі необхідності, на державну мову без додаткових витрат для сторін процесу.

Рішенням Конституційного Суду України від 28.02.2018 № 2-р/2018 Закон України «Про засади державної мовної політики» від 03.07.2012 № 5029-VI визнаний неконституційним та втратив чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України зазначеного рішення.

Отже, Закон України «Про засади державної мовної політики» на момент складання адміністративного позову, його подання та безпосередньо вирішення судом питання щодо відкриття провадження у справі, є нечинним. Тобто чинне законодавство України не дозволяє подавати до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені недержавною мовою.

Крім того, як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14.12.1999 у справі № 10-рп/99, українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п`ята статті 10 Конституції України).

У зв`язку з цим докази, оформлені російською мовою, є неналежними, а саме: копія документа, складеного російською мовою, під назвою «ДОГОВОР на предоставление правової помощи»; копія документа, складеного російською мовою, під назвою «Приложение № 1 к Договору на предоставление правової помощи от 08 апреля 2021 г. № б/н»; документ, складений російською мовою, під назвою «ПЕРЕЧЕНЬ выполненных работ (предоставленных услуг, оказанной правовой помощи» по договору от 08.04.21г. о предоставлении правовой помощи»).

Зокрема, ці документи не стосуються предмету доказування, тобто не підтверджують обставину понесення судових витрат, їхній розмір тощо.

Відповідно до частини четвертої статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

У справі відсутні належні докази, які б підтверджували факт надання позивачу правової допомоги в сумі 8 000 грн.

Зокрема, не надані оформлені українською мовою договір про надання правничої допомоги, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Решта наданих доказів (копія довіреності від 09.04.2021; копія ордеру серії МК № 52345 від 08.04.2021; копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; квитанція до прибуткового касового ордера від 22.02.2022) у сукупності не підтверджує надання позивачу правової допомоги в сумі 8 000 грн у цій справі.

Суд вказує, що у справі також відсутній акт виконаних робіт (наданих послуг), підписаний сторонами договору про надання правничої допомоги.

Отже, у стягненні за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на правову допомогу в сумі 8 000 грн належить відмовити.

Керуючись статтями 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м.Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код: 13844159) задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 13844159), яка полягає у нездійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) відповідно до частини другої статті 42 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році».

3. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 13844159), яка полягає у нездійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) без застосування відсотка зниження пенсії за достроковий вихід на пенсію відповідно до пункту 7-2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме: ненарахуванні та невиплаті її в повному розмірі (у розмірі 100 % пенсії за віком).

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 13844159) здійснити з 07.07.2021 перерахунок пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) відповідно до частини другої статті 42 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році», а також без застосування відсотка зниження пенсії за достроковий вихід на пенсію відповідно до пункту 7-2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», нарахувавши її у повному розмірі (у розмірі 100 % пенсії за віком) та виплатити з 07.07.2021 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) перераховану пенсію, з урахуванням раніше виплачених сум.

5. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код: 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 992,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Птичкіна