ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2022 року

м. Київ

справа № 420/2566/20

провадження № К/990/8607/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого Смоковича М. І.,

суддів: Кашпур О. В., Уханенка С. А.

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, стягнення індексації грошового забезпечення, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2022 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого Стас Л. В., суддів: Турецької І. О., Шеметенко Л. П.

І. Обставини справи

1. У березні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просила:

1.1. визнати протиправними дії відповідача щодо виплати не в повному обсязі індексації грошового забезпечення позивачу за період з 06 травня 2016 року по 06 травня 2019 року включно з урахуванням січня 2008 року та березня 2018 року як базових місяців;

1.2. стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 06 травня 2016 року по 06 травня 2019 року включно з урахуванням січня 2008 року та березня 2018 року як базових місяців в сумі 111798,79 грн. з урахуванням відрахувань.

2. Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 14 вересня 2021 року позовні вимоги задовольнив частково. Визнав протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 06 травня 2016 року по 28 лютого 2018 року. Зобов`язав Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 06 травня 2016 року по 28 лютого 2018 року. В решті позову відмовив.

3. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визначення базового місяця при здійсненні індексації за період з 06 травня 2016 року по 28 лютого 2018 року скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 06 травня 2016 року по 28 лютого 2018 року з урахуванням січня 2008 року, як базового місяця. В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року залишено без змін.

4. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2021 року задоволено заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 420/2566/20 та зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 протягом одного місяця з дати прийняття цієї ухвали подати звіт про виконання судового рішення у справі № 420/2566/20.

5. Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 29 листопада 2021 року прийняв звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року у справі № 420/2566/20 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, стягнення індексації грошового забезпечення.

6. Позивач оскаржив вказане рішення в апеляційному порядку.

7. П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 09 грудня 2021 року залишив апеляційну скаргу позивача на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року без руху з підстав її невідповідності вимогам процесуального закону в частині необхідності надання документу про сплату судового збору, надавши строк у десять днів для усунення цих недоліків.

8. На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху 24 січня 2022 року до суду апеляційної інстанції надійшла заява ОСОБА_1 , в якій зазначила, що вона звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

9. Ухвалою від 27 січня 2022 року П`ятий апеляційний адміністративний суд повернув апелянтові зазначену скаргу з підстав невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

10. До таких висновків апеляційний суд дійшов, виходячи з позиції, викладеної Верховним Судом в ухвалі від 28 січня 2021 року у справі № 580/4127/20 щодо необхідності сплатити судовий збір у справах за позовами про визнання протиправними дії та стягнення індексації грошового забезпечення, яка має бути врахована судом. При цьому, суд відхилив доводи позивача стосовно позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 24 вересня 2020 року у справі № 806/2883/17, з огляду на те, що висновки суду у цій справі стосуються суті порушеного спору.

ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

11. Позивач, вважаючи ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги постановленою з порушенням вимог процесуального закону, подала касаційну скаргу.

12. У касаційній скарзі автор просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

13. Верховний Суд ухвалою від 05 травня 2021 року відкрив касаційне провадження з підстав, передбачених частиною третьою, пунктом 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства (далі КАС України), а саме: предметом касаційного оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги; підставами касаційного оскарження є порушення з боку суду апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

ІІІ. Нормативне регулювання й оцінка Верховного Суду

14. Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

15. Згідно з частинами першою, другою статті 300 КАС України за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи відмови у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження у справі.

Питання про відкриття апеляційного провадження у справі вирішується не пізніше п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, визначеному статтею 298 цього Кодексу.

16. За приписами пункту 1 частини п`ятої, частини шостої статті 296 указаного Кодексу до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору

17. За правилом частини другої статті 298 зазначеного Кодексу до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

18. Приписами пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України обумовлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

19. Проаналізувавши доводи касаційної скарги, матеріали справи та мотиви, покладені в основу оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції, Верховний Суд виходить із такого.

20. Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України. Проте, дане право підлягає реалізації з дотриманням вимог процесуального законодавства, що виражається в дотриманні форми та змісту апеляційної скарги, термінів її подачі, а також обов`язковому переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, зокрема і документу про сплату судового збору.

21. Мета встановлення судового збору за подання апеляційної скарги не зводиться до переслідування фінансових цілей наповнення доходної частини Державного бюджету України, а передбачає запобігання поданню безпідставних та очевидно необґрунтованих скарг. Коло осіб, які користуються пільгами щодо сплати судового збору у вигляді звільнення від його сплати, визначено законом.

22. Частинами першою, другою статті 132 КАС України обумовлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

23. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовані Законом України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (наводиться у редакції, яка була чинна на час подання апеляційної скарги; надалі Закон № 3674-VI), відповідно до частини першої статті 3 якого судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення.

24. Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції констатував відсутність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, враховуючи позицію, висловлену в ухвалі Верховного Суду від 28 січня 2021 року у справі № 580/4127/20.

25. Водночас варто зауважити, що вказаною ухвалою Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження за пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України. При цьому Суд підтримав висновки судів попередніх інстанцій про те, що у позивача відсутні пільги від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI, з огляду на те, що стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку не пов`язане із соціальним захистом позивача як учасника бойових дій, оскільки пункт 13 частини першої 5 Закону № 3674-VI у взаємозв`язку з частиною другою статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.

26. У випадку ж, який склався у цій справі, позивач наголошує, що звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI.

27. Так, визначення судового збору міститься у частині першій статті 1 Закону № 3674-VІ та означає збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

28. Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 3674-VІ платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

29. Розміри ставок судового збору визначені статтею 4 Закону № 3674-VІ.

30. Водночас, пунктом 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VІ закріплено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

31. Варто зазначити, що у Рішенні від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 у справі щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, статей 1, 12 Закону України «Про оплату праці» Конституційний Суд України дійшов висновку, що під заробітною платою, яка належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другої статті 233 Кодексу законів про працю України, належною працівнику, необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

32. Також у постанові від 10 лютого 2022 року у справі № 420/13606/21 Верховний Суд, розглядаючи, серед інших, позовну вимогу з приводу індексації грошового забезпечення в аспекті звільнення від сплати судового збору дійшов висновку, що поняття «грошове забезпечення», «одноразова грошова допомога при звільненні» та «заробітна плата», які використано у чинному законодавстві, що регулює трудові правовідносини, є рівнозначними.

33. Відповідно до частин другої третьої статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять:

посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

34. Таким чином, виходячи із наведених положень норм права, позивач звільнений від сплати судового збору за подання позову, апеляційної та касаційної скарг у справі про визнання протиправними дії щодо неправильного нарахування індексації грошового забезпечення, оскільки така пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VІ.

35. Відповідно до частин першої, другої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

36. Суд апеляційної інстанції, постановляючи ухвалу про повернення апеляційної скарги від 27 січня 2022 року, виходив з підстав невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху у зв`язку з невідповідністю скарги частині п`ятій статті 296 КАС України (відсутній доказ, що підтверджує сплату судового збору).

37. Натомість, позивач звільнений від сплати судового збору за подання позову, апеляційної та касаційної скарг у справі про стягнення індексації грошового забезпечення за пунктом 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VІ.

38. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про передчасність висновків суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги скаржнику.

39. Таким чином, зважаючи на приписи статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

ІV. Судові витрати

40. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2.Ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2022 року у справі № 420/2566/20 скасувати, а справу направити до цього ж суду для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

ГоловуючийМ. І. Смокович

СуддіО. В. Кашпур

С. А. Уханенко