open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Справа № 2а-5649/2006
Моніторити
Ухвала суду /04.09.2023/ Шостий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /07.08.2023/ Шостий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /26.06.2023/ Шостий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /22.05.2023/ Фастівський міськрайонний суд Київської області Ухвала суду /03.04.2023/ Фастівський міськрайонний суд Київської області Ухвала суду /27.03.2023/ Фастівський міськрайонний суд Київської області Ухвала суду /26.01.2023/ Фастівський міськрайонний суд Київської області Ухвала суду /26.01.2023/ Фастівський міськрайонний суд Київської області Ухвала суду /03.11.2022/ Фастівський міськрайонний суд Київської області Ухвала суду /25.07.2022/ Фастівський міськрайонний суд Київської області Ухвала суду /14.07.2022/ Фастівський міськрайонний суд Київської області Постанова /14.06.2022/ Шостий апеляційний адміністративний суд Постанова /14.06.2022/ Шостий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /07.02.2022/ Шостий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /07.02.2022/ Шостий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /30.01.2022/ Шостий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /16.01.2022/ Шостий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /02.12.2021/ Фастівський міськрайонний суд Київської області Ухвала суду /27.10.2021/ Фастівський міськрайонний суд Київської області Ухвала суду /02.09.2021/ Фастівський міськрайонний суд Київської області Ухвала суду /30.08.2021/ Фастівський міськрайонний суд Київської області
emblem
Справа № 2а-5649/2006
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Ухвала суду /04.09.2023/ Шостий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /07.08.2023/ Шостий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /26.06.2023/ Шостий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /22.05.2023/ Фастівський міськрайонний суд Київської області Ухвала суду /03.04.2023/ Фастівський міськрайонний суд Київської області Ухвала суду /27.03.2023/ Фастівський міськрайонний суд Київської області Ухвала суду /26.01.2023/ Фастівський міськрайонний суд Київської області Ухвала суду /26.01.2023/ Фастівський міськрайонний суд Київської області Ухвала суду /03.11.2022/ Фастівський міськрайонний суд Київської області Ухвала суду /25.07.2022/ Фастівський міськрайонний суд Київської області Ухвала суду /14.07.2022/ Фастівський міськрайонний суд Київської області Постанова /14.06.2022/ Шостий апеляційний адміністративний суд Постанова /14.06.2022/ Шостий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /07.02.2022/ Шостий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /07.02.2022/ Шостий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /30.01.2022/ Шостий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /16.01.2022/ Шостий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /02.12.2021/ Фастівський міськрайонний суд Київської області Ухвала суду /27.10.2021/ Фастівський міськрайонний суд Київської області Ухвала суду /02.09.2021/ Фастівський міськрайонний суд Київської області Ухвала суду /30.08.2021/ Фастівський міськрайонний суд Київської області
Єдиний державний реєстр судових рішень

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 2а-5649/2006 Суддя (судді) першої інстанції: Соловей Г.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2022 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В. В.,

суддів: Василенка Я.М., Ганечко О.М.,

за участю секретаря Кірієнко Н.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за клопотанням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 про зобов`язання надати новий звіт та накладення штрафу, за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві на ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 03 грудня 2021 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивачі звернулися до Фастівського міськрайонного суду Київської області з клопотанням про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві надати новий звіт про виконання постанови Фастівського міськрайонного суду Київської області від 13.12.2006 у справі № 2а-5649/2006, зокрема, в частині виплати позивачам ОСОБА_1 , ОСОБА_17 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 заборгованості по пенсії, що виникла в результаті несвоєчасного нарахування та виплати щомісячних платежів із врахуванням вимог ст.3 Закону України «Про компенсацію громадянам частини доходів в зв`язку з порушенням строків їх виплати» та в частині перерахунку пенсії та заборгованості за несвоєчасно нараховану та невиплачену пенсію позивачам ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 без обмеженні її максимальним розміром в місячний термін з часу постановлення ухвали та накласти штраф на начальника ГУ ПФУ в м.Києві у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб половину суми штрафу стягнувши на користь позивачів, іншу половину до Дердавного бюджету України.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 03 грудня 2021 року клопотання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі № 2а-5649/2006 в порядку ст. 382 КАС України задоволено частково. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві надати новий звіт про виконання постанови Фастівського міськрайонного суду Київської області від 13.12.2006 у справі № 2а-5649/2006, зокрема, в частині виплати позивачам ОСОБА_1 , ОСОБА_17 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 заборгованості по пенсії, що виникла в результаті несвоєчасного нарахування та виплати щомісячних платежів із врахуванням вимог ст.3 Закону України «Про компенсацію громадянам частини доходів в зв`язку з порушенням строків їх виплати» та в частині перерахунку пенсії та заборгованості за несвоєчасно нараховану та невиплачену пенсію позивачам ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 без обмеженні її максимальним розміром в місячний термін з часу постановлення ухвали.

В задоволенні іншої частини заяви відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та відмовити в задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Доводи апелянта обґрунтовані зокрема тим, що судом першої інстанції порушено положення процесуального закону при розгляді клопотання позивачів. Крім того, вказано про відсутність порушення права на виконання рішення суду з тих підстав, що вимоги позивачів в межах питання судового контролю містять ознаки нового публічно-правового спору та в межах справи № 2а-5649/2006 не розглядались.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримала вимоги апеляційної скарги, просила скасувати ухвалу суду першої інстанції та відмовити в задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Представник позивачів заперечувала проти задоволення вимог апелянта, ухвалу суду першої інстанції просила залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про часткове задоволення заяви, суд першої інстанції вказав, що відповідач не зазначив об`єктивну причину не виконання рішення суду до постановлення судом ухвали про надання звіту, тому рішення суду фактично не виконано, так як несвоєчасно нарахована та невиплачена пенсія призвела до заборгованості, яку відповідач на час подання звіту не лише не виплатив, але й не обґрунтував обставини за яких дані суми не виплачені.

Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

У відповідності до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Положеннями ч. 2 ст. 14 КАС України також передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зазначені норми права у своїй сукупності вказують на те, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання. Водночас суд наділений повноваженнями вживати додаткових заходів контролю за виконання судового рішення окремими категоріями осіб - суб`єктами владних повноважень, не на користь яких ухвалене судове рішення.

Окрім кола відповідачів, щодо яких суд може встановити додаткові заходи контролю, Кодекс адміністративного судочинства України не визначив інших критеріїв, які слід враховувати при вирішенні питання щодо встановлення судового контролю за виконання рішення, залишивши це питання на розсуд суду.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. Суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

При цьому, встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі № 0640/3719/18, від 04 березня 2020 року у справі № 539/3406/17, від 11 червня 2020 року у справі № 640/13988/19.

За змістом постанови Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 802/357/17-а звертаючись до суду із заявою про встановлення судового контролю, позивач зобов`язаний навести аргументи на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і надати докази в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення.

Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги вказує на імперативні приписи ч. 5 ст. 242 КАС України, якими передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Перевіряючи наявність підстав для задоволення вимог позивачів з урахуванням зазначених правових висновків Верховного Суду щодо застосування ст. 382 КАС України, колегія суддів враховує наступне.

Постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 13 грудня 2006 року, зокрема, зобов`язано Київський міський військовий комісаріат щодо неналежного підвищення пенсії за вислугу років учасникам бойових дій та інвалідам війни перерахувати та виплатити до призначеної пенсії підвищення як учасникам бойових дій на 50 відсотків, мінімальної пенсії за віком, встановленої на рівні прожиткового мінімуму, затвердженого Законом України «Про прожитковий мінімум, Законами України «Про державний бюджет» на відповідний рік та Законом України «Про становлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати»: ОСОБА_5 - з 01,01.2000 року, ОСОБА_1 - з 01.01.2000 року, ОСОБА_2 - 01.01.2000 року, ОСОБА_15 - з 01.01.2000 року до часу отримання права на перерахунок пенсії як інваліду війни II групи, ОСОБА_11 - з 01.01.2000 року, ОСОБА_3 - з 01.01.2000 року, ОСОБА_10 - з 01.01.2000 року, ОСОБА_8 - з 31.08.2002 року, ОСОБА_6 - з 01.11.2003 року, ОСОБА_12 - з 28.06.2004 року, ОСОБА_4 - з 21.12.2004 року, ОСОБА_18 - з 15.04.2004 року, ОСОБА_14 - з 22.05.2001 року, ОСОБА_9 - з 01.01.2000 року ОСОБА_7 - з 01.01.2000 року:

- з 01.01.2000 року по 31.12.2000 року виходячи з прожиткового мінімуму 216 грн. 56 коп., Закон України «Про затвердження прожиткового мінімуму на 2000 рік» від 05.10.2000 року № 2025-ІІІ, у сумі 324 грн. 84 коп., враховуючи раніше виплачене підвищення як учаснику бойових дій;

- з 01.01.2001 року по 31.12.2001 року виходячи з прожиткового мінімуму 248 грн. 77 коп,, Закон України «Про затвердження прожиткового мінімуму на 2001 рік» від 22.03.2001 року № 2330-ІІІ, у сумі 373 грн. 16 коп., враховуючи раніше виплачене підвищення як учаснику бойових дій;

- з 01.01.2002 року по 31.12.2002 року виходячи з прожиткового мінімуму 268 грн., Закон України «Про затвердження прожиткового мінімуму на 2002 рік» від 15.11.01 року № 2780-ІІІІ, у сумі 402 грн., враховуючи раніше виплачене підвищення як учаснику бойових дій;

- з 01.01.2003 року по 31.12.2003 року виходячи з прожиткового мінімуму 268 грн., Закон України «Про затвердження прожиткового мінімуму на 2003 рік» від 15.11.02 року № 2760-ІІІ, у сумі 402 грн., враховуючи раніше виплачене підвищення як учаснику бойових дій;

- з 01.01.2004 року по 30.04.2004 року виходячи з прожиткового мінімуму 268 грн., Закон України «Про затвердження прожиткового мінімуму на 2004 рік» від 11.05.04 року № 1704-ІV, у сумі 402 грн., враховуючи раніше виплачене підвищення як учаснику бойових дій;

- з 01.05.2004 року по 31.12.2004 року виходячи з прожиткового мінімуму 284 грн. 69 коп., Закон України «Про затвердження прожиткового мінімуму на 2004 рік» від 11.05.04 року № 1704-IV, у сумі 427 грн. 04 коп., враховуючи раніше виплачене підвищення як учаснику бойових дій;

- з 01.01.2005 року по 31.12.2005 року виходячи з прожиткового мінімуму 332 грн., Закон України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» від 23.12.04 року № 2285-IV, у сумі 498 грн., враховуючи раніше виплачене підвищення як учаснику бойових дій;

- з 01.01.2006 року по 31.03.2006 року виходячи з прожиткового мінімуму 350 грн., Закон України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.05 року № 3235-IV, у сумі 525 грн., враховуючи раніше виплачене підвищення як учаснику бойових дій;

- з 01.04.2006 року виходячи з прожиткового мінімуму 359 грн., Закон України «Про Державний бюджет України на 36 рік» від 20.12.05 року № 3235-IV, у сумі 538 грн. 50 коп., враховуючи раніше виплачене підвищення як учаснику бойових дій.

Зобов`язано Київський міський військовий комісаріат перерахувати та виплатити до призначеної пенсії підвищення як інваліду війки ІІ групи на 350 відсотків мінімальної пенсії за віком та перерахувати вищевказане підвищення виходячи із прожиткового мінімуму затвердженого Законом України „Про прожитковий мінімум, Законами України «Про державний бюджет» на відповідний рік та Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати: ОСОБА_15 - з 01.10.2006 року, ОСОБА_16 - з 01.01.2000 року:

- з 01.01.2000 року по 31.12.2000 рік виходячи з прожиткового мінімуму 216 грн., 56 коп., Закон України «Про твердження прожиткового мінімуму на 2000 рік» від 05.10.2000 року № 2025-ІІI, у сумі 757 грн. 96 коп. враховуючи раніше виплачене підвищення як інваліду війни II групи;

- з 01.01.2001 року по 31.12.2001 рік виходячи з прожиткового мінімуму 248 грн. 77 коп., Закон України «Про твердження прожиткового мінімуму на 2001 рік» від 22.03.2001 року № 2330-ІІІ, у сумі 870 грн. 70 коп. враховуючи раніше виплачене підвищення як інваліду війни II групи;

- з 01.01.2002 року по 31.12.2002 рік виходячи з прожиткового мінімуму 268 грн., Закон України «Про затвердження прожиткового мінімуму на 2002 рік» від 15.11.01 року № 2780-ІІІ, у сумі 938 грн. враховуючи раніше виплачене підвищення як інваліду війни ІІ групи;

- з 01.01.2003 року по 31.12.2003 рік виходячи з прожиткового мінімуму 268 грн., Закон України «Про затвердження, прожиткового мінімуму на 2003 рік» від 15.11.01 року № 2780-ІІІ. у сумі 938 грн. враховуючи раніше виплачене підвищення як інваліду війни II групи;

- з 01.01.2004 року по 01.04.2004 рік виходячи з прожиткового мінімуму 268 грн., Закон України «Про затвердження прожиткового мінімуму на 2004 рік» від 11.05.04 року № 1704-IV, у сумі 938 грн., враховуючи раніше виплачене підвищення як інваліду війни II групи;

- з 01.05.2004 року по 31.12.2004 рік виходячи з прожиткового мінімуму 284 грн. 69 коп., Закон України «Про твердження прожиткового мінімуму на 2004 рік» від 11.05.04 року № 1704-IV, у сумі 996 грн. 42 коп., враховуючи раніше сплачене підвищення як інваліду війни II групи;

- з 01.01.2005 року по 31.12.2005 рік виходячи з прожиткового мінімуму 332 грн., Закон України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» від 23.12.04 року № 2285-IV, у сумі 1162 грн. враховуючи раніше виплачене підвищення як інваліду війки II групи;

- з 01.01.2006 року по 31.03.2006 рік виходячи з прожиткового мінімуму 350 грн., Закон України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.06 року № 3235-ІУ, у сумі 1225 грн. враховуючи раніше виплачене підвищення як інваліду війни ІІ групи;

- з 01.04.2006 року виходячи з прожиткового мінімуму 359 грн., Закон України «Про Державний бюджет України на2006 рік» від 20.12.05 року № 3235-ІУ, у сумі 1256 грн. 50 коп. враховуючи раніше виплачене підвищення як інваліду війни ІІ групи.

Зобов`язано Київський міський військовий комісаріат здійснювати підвищення та виплату раніше призначеної пенсії ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_15 , ОСОБА_11 , ОСОБА_3 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_12 , ОСОБА_4 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , як учасникам бойових дій на 150 відсотків мінімальної пенсії за віком та нараховувати у подальшому підвищення до пенсії виходячи із мінімальної пенсії за віком розрахованого з поточного прожиткового мінімуму, затвердженого Законами України.

Зобов`язано Київський міський військовий комісаріат здійснювати підвищення та виплату раніше призначеної пенсії ОСОБА_15 , ОСОБА_19 , як інвалідам війни II групи на 350 відсотків мінімальної пенсії за віком та нараховувати у подальшому підвищення до пенсії виходячи із мінімальної пенсії за віком розрахованої з поточного прожиткового мінімуму, затвердженого Законами України.

Зобов`язано Київський міський військовий комісаріат перерахувати та виплатити пенсію відповідно ч. 2 ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» №226-ХІІ від 09.04.1992 pоку, з часу виникнення права на перерахунок.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 22.10.2009 року по справі № 2а-5649/2006 замінено сторону виконавчого провадження щодо виконання даного судового рішення на Головне управління Пенсійного фонду України у місті Києві.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 22.01.2010 роз`яснено судове рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 13 грудня 2006 року щодо обов`язку перераховувати та провести виплату, зокрема ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_15 , ОСОБА_11 , ОСОБА_3 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_12 , ОСОБА_4 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , вищевказаного підвищення в розмірі 150 % як учасникам бойових дій та інвалідам другої групи 350 % прожиткового мінімуму, враховуючи зміну статусу учасника бойових дій на інваліда війни третьої 200 %, другої 350 %, першої 400 % груп, а також зміну статусу інваліда війни другої групи 350 % на інваліда війни першої групй 400 % згідно рішення суду в подальшому зі зміною розміру прожиткового мінімуму встановленого відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум» з врахуванням того, що в даному випадку вказане підвищення має бути перераховане в зв`язку з кожною зміною розміру прожиткового мінімуму, що здійснюється відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум» та законів про Державний бюджет України на відповідний рік протягом всього періоду встановлення даного зобов`язання.

Таким чином, судом роз`яснено боржнику, що резолютивна частина рішення має виконуватися з часу встановленого рішенням суду на весь період встановлення даного зобов`язання.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 30.08.2021 задоволено заяву позивачів про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення суду та зобов`язано відповідача подати звіт про виконання постанови Фастівського міськрайонного суду Київської області від 13.12.2006 у справі № 2а-5649/2006 в частині здійснення перерахунку та виплати позивачам заборгованості.

Згідно звіту про виконання вказаного судового рішення від 04.11.2021, відповідач зазначає, що в результаті несвоєчасного нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2007 по 31.10.2021 заборгованість складає 216 343,57 грн; ОСОБА_2 в період з 01.01.2007 по 31.10.2021 у сумі 227219,30 грн; ОСОБА_3 за період з 01.01.2007 по 31.10.2021 в сумі 226193,00 грн; ОСОБА_4 за період з 01.01.2007 по 31.10.2021 у сумі 224827, 43 грн; ОСОБА_5 за період з 01.01.2007 по 31.10.2021 у сумі 231915, 30 грн; ОСОБА_6 за період з 01.01.2007 по 31.10.2021 в сумі 213603,68 грн; ОСОБА_7 за період з 01.01.2007 по 31.10.2021 у сумі 317911,42 грн; ОСОБА_8 за період з 01.01.2007 по 31.10.2021 у сумі 221693,34 грн; ОСОБА_9 за період з 01.01.2007 по 31.10.2021 у сумі 208708,29 грн; ОСОБА_10 за період з 01.01.2007 по 31.10.2021 у сумі 226198,00 грн; ОСОБА_11 за період з 01.01.2021 по 31.10.2021 у сумі 175279,41 грн; ОСОБА_12 за період з 01.01.2007 по 31.10.2021 у сумі 216343,69 грн; ОСОБА_13 за період з 01.01.2007 по 31.10.2021 у сумі 225485,83 грн; ОСОБА_14 за період з 01.01.2007 по 31.10.2021 у сумі 226181,35 грн; ОСОБА_15 за період з 01.01.2007 по 31.10.2021 у сумі 557127,37 грн; ОСОБА_16 за період з 01.01.2017 по 31.10.2021 у сумі 528357,95 грн.

При цьому відповідач вказує, що з їхнього боку було вжито всіх можливих заходів у межах повноважень щодо виконання судового рішення та здійснено перерахунок пенсії позивачам.

Поряд з цим, суд першої інстанції вірно вказав, що відповідач не зазначив об`єктивну причину не виконання рішення суду в повному обсязі до постановлення судом ухвали про надання звіту, тому рішення суду фактично не виконано, так як несвоєчасно нарахована та невиплачена пенсія призвела до заборгованості, яку відповідач на час подання звіту не лише не виплатив, але й не обґрунтував обставини за яких дані суми не виплачені.

Рішення суду на час подання звіту та розгляду апеляційної скарги виконано не в повному обсязі, що не спростовано апелянтом.

Крім того, під час апеляційного розгляду колегія суддів враховує, що в матеріалах справи відсутні докази, які б відповідали вимогам ст.ст. 73 76 КАС України та доводили факт належного та в повному обсязі виконаного судового рішення.

Суд апеляційної інстанції, ретельно дослідивши матеріали справи, відхиляє доводи апелянта стосовно того, що вимоги позивачів в межах питання судового контролю містять ознаки нового публічно-правового спору та в межах справи № 2а-5649/2006 не розглядались, позаяк такі твердження суперечать змісту постанови Фастівського міськрайонного суду Київської області від 13 грудня 2006 року.

За таких обставин колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивачами доведено необхідність встановлення судового контрою за виконанням судового рішення.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 382 КАС України,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві на ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 03 грудня 2021 року у справі за клопотанням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 про зобов`язання надати новий звіт та накладення штрафу залишити без задоволення.

Ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 03 грудня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

О. М. Ганечко

Повний текст постанови складено 15.06.2022.

Джерело: ЄДРСР 104777954
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку