ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 531/352/22 Номер провадження 22-ц/814/1213/22Головуючий у 1-й інстанції Черняєва Т.М. Доповідач ап. інст. Прядкіна О. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2022 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді Прядкіної О.В.,

суддів: Бутенко С.Б., Обідіна О.І.,

секретаря :Владімірова Р.В.,

за участі ОСОБА_1 та його представника - адвоката Токар О.А.,

розглянувши в м.Полтаві цивільну справу за заявою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 , заінтересована особа - ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 21 лютого 2022 року, прийнятого під головуванням судді Черняєвої Т.М. в м.Карлівці, зі складанням повного тексту 23.02.2022 року ,-

в с т а н о в и в :

У лютому 2022 року ОСОБА_3 звернулася до суду з заявою про видачу обмежувального припису щодо ОСОБА_1 .

На обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_3 посилалася на те, що вона та ОСОБА_1 перебувають у зареєстрованому шлюбі.

Починаючи з травня 2021 року шлюбні відносини фактично припинено. На фоні постійних конфліктів в родині почали виникати сварки, під час яких поведінка ОСОБА_1 почала бути занадто агресивною.

На прохання розділити спільно нажите майно та розлучитися, ОСОБА_1 відібрав кошти та не дає можливостей самостійно заробляти на своє утримання і лікування, а також отримувати доходи від спільного майна.

З травня 2020 року ОСОБА_3 позбавив її можливості користуватися автомобілем марки Toyоta Land Cruiser, державний номер НОМЕР_1 , власником якого є заявник.

Зазначає, що крім вказаних фактів, ОСОБА_3 постійно вдається до вчинення домашнього насильства, що проявляється у фізичному, психологічному та економічному насильстві, про, що неодноразово заявник заявляла в поліцію.

Така поведінка кривдника викликає у заявника побоювання за свою безпеку.

З урахуванням наведеного, ОСОБА_3 просила суд видати обмежувальний припис, яким вжити наступні заходи тимчасового обмеження прав ОСОБА_1 та покладення на нього обов`язків:

-заборонити ОСОБА_1 перебувати в місці спільного проживання з постраждалою особою ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 6 місяців;

-заборонити ОСОБА_1 наближатися на відстань менше 200 м. до місця проживання постраждалої особи ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 6 місяців;

- ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності, в тому числі, кристуватися автомобілем марки Toyоta Land Cruiser, державний номер НОМЕР_1 , власником якого ОСОБА_3 .

Рішенням Карлівського районного суду Полтавської області від 21 лютого 2022 року заяву ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 , заінтересована особа - ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису задоволено частково.

Видано обмежувальний припис, яким вжито наступні заходи тимчасового обмеження прав ОСОБА_1 та покладення на нього обов`язків:

-заборонено ОСОБА_1 перебувати у місці постійного проживання з постраждалою особою ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 3 місяців;

-зоборонено ОСОБА_1 наближатися на відстань ближче 100 м. до місця проживання постраждалої особи - ОСОБА_3 , строком на 3 місяці;

- ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності, у тому числі користуватися автомобілем марки Toyоta Land Cruiser, державний номер НОМЕР_1 , власником якого ОСОБА_3 .

Про видачу обмежувального припису не пізніше наступного дня з ухвалення рішення повідомлено ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також виконавчий комітет Карлівської міської ради.

Роз`яснено, що рішення суду про видачу обмежувального припису відповідно до ч.4 ст. 350-6 ЦПК України підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.

Рішення оскаржив ОСОБА_1 , в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні заяви в повному обсязі.

Вважає, що районний суд не врахував відсутність доведеності фактів вчинення ним домашнього насильства щодо своєї дружини, а також не взяв до уваги те, що будинок щодо якого застосовано обмежувальний припис, належить ОСОБА_1 та є єдиним місцем його проживання.

У відзиві представник заявника ОСОБА_3 ОСОБА_2 ,посилаючись на правильність вирішення справи судом першої інстанції, просить в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовити, а рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 21 лютого 2022 залишити без змін.

Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав:

Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що з 19 серпня 1997 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебувають у зареєстрованому шлюбі (а.с.6).

Заявник, як на підставу звернення до суду із вказаною заявою, посилалася на те, що заінтересована особа постійно вчиняє щодо неї економічне та фізичне насильство, відбирає кошти, не дає можливості самостійно заробляти на своє утримання та лікування, зокрема, з травня 2020 року позбавив права керувати належним їй на праві власності автомобілем Toyоta Land Cruiser, державний номер НОМЕР_1 та вдається до нанесення тілесних ушкоджень.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 вчиняє домашнє насильство щодо своєї дружини ОСОБА_3 , тому для забезпечення дієвого та ефективного захисту до кривдника необхідно застосувати обмежувальний припис та покласти на нього обов`язок усунути перешкоди у користуванні автомобілем, який належить заявнику.

Колегія суддів не може погодитись з вказаним висновком.

Основним нормативно-правовим актом, який регулює спірні правовідносини, є Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Цей Закон визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.

Згідно з пунктами 3, 4, 14 та 17 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 24 названого Закону України до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних обставин та наявності ризиків.

Сам факт неодноразового звернення заявника до органів поліції та внесення відомостей про кримінальні провадження до Єдиного реєстру досудових розслідувань свідчить про наявність конфлікту між подружжям та не підтверджує факт вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства, що є необхідною умовою застосування судом до відповідної особи спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, які визначені Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 29 серпня 2019 року у справі № 640/23804/18 (провадження № 61-3848св19) та від 02 вересня 2020 року у справі № 635/4854/19-ц (провадження № 61-3510св20).

Встановлено, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 існує спір щодо нерухомого та рухомого майна - будинку та автомобілю, який повинен вирішуватись шляхом звернення до суду з позовом про розподіл спільного сумісного майна подружжя, а не у спосіб видачі обмежувального припису.

Так, заборонивши ОСОБА_1 перебувати у місці постійного проживання заявника та наближатись на відстань ближче 100 м до будинку АДРЕСА_1 , районний суд не дав належної оцінки тому факту, що вказаний будинок належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на будинок від 10 жовтня 2003 року (а.с.106).

Отже, заборона ОСОБА_1 на 3 місяці перебувати у будинку, який належить йому на праві власності, порушує його право на користування своєю власністю і такий захід не може бути визнаний пропорційним за обставин цієї справи та не дає підстав для застосування спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, які визначені Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_3 про видачу обмежувального припису відносно ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376 ,381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 21 лютого 2022 року скасувати, ухваливши нове рішення.

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про видачу обмежувального припису відносно ОСОБА_1 .

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 13 червня 2022 року.

Головуючий суддя О.В. Прядкіна

Судді: С.Б. Бутенко

О.І. Обідіна