ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2022 року

м. Київ

справа № 440/3691/18

адміністративне провадження № К/9901/27574/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів Стрелець Т.Г., Шарапи В.М., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом Приватного підприємства «Полтава-Паритет» до Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій, скасування рішень, за касаційною скаргою Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду у складі судді Шевякова І.С. від 28.02.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Кононенко З.О., Бегунца А.О., Калиновського В.А. від 10.09.2019,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У жовтні 2018 року Приватне підприємство «Полтава-Паритет» (далі також ПП «Полтава-Паритет», Підприємство, позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Полтавській області (далі також ГУ Держпродспоживслужби, відповідач), у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило:

визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області №1355-ОД від 11.09.2018 про проведення виїзної позапланової перевірки характеристик продукції Приватного підприємства «Полтава-Паритет»;

визнати протиправними дії Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області з проведення виїзної позапланової перевірки характеристик продукції Приватного підприємства «Полтава-Паритет», за наслідками якої було складено акт перевірки характеристик продукції № 000058 від 14.09.2018 та протокол № 000047 від 24.09.2018 про виявлені порушення вимог статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та статті 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції»;

визнати протиправними та скасувати у повному обсязі постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області від 28.09.2018 про накладення штрафних санкцій №№ 84, 85, 86, 87, 88, 89, 90, 91, 92, 93, 94, 95, 96, 97, 98, 99, 100, 101, 102, 103, 104, 105, 106, 107;

визнати протиправними та скасувати у повному обсязі рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 17.09.2018 №№ 433, 434, 435, 436, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446, 447, 448, 449, 450, 451, 452, 453, 454, 455, 456, 457, 458, 459, 460, 461, 462, 463, 464, 465, 466, 467, 468, 469, 470, 471, 472, 473, 474, 475, 476, 477, 478, 479, 480 (далі також спірні, оскаржувані наказ, дії, постанови та рішення відповідно).

2. В обґрунтуванні вимог позовної заяви Підприємство посилалося на те, що відповідачем була проведена позапланова виїзна перевірка з перевищенням повноважень та за відсутності передбачених законом підстав.

3. На думку позивача, у спірному випадку позапланова перевірка проводилася на підставі доручення Держпродспоживслужби України, яке, у свою чергу, винесене з посиланням на лист підрозділу Національної поліції України. Позивач стверджував, що лист Національної поліції України є лише інформаційним запитом і не міг бути підставою для проведення позапланової перевірки. Підприємство допустило до перевірки контролюючий орган, оскільки не мало інформації про підстави її проведення. Незаконність проведеної перевірки, на думку позивача, є підставою для висновку про незаконність прийнятих на підставі висновків такої перевірки рішень відповідача.

4. Також позивач заперечував висновки контролюючого органу щодо самого факту порушень, вказуючи, що вони носять характер припущень. Так, при проведенні перевірки характеристик продукції, перевіряючими був досліджений тільки один зразок такої продукції, решти зразків підприємство не мало у розпорядженні та відповідно їх неможливо було перевірити. Також перевіряючими не було досліджено пакування продукції, яке також могло містити маркування технічної відповідності. Відбір продукції, про наявність порушень щодо якої стверджував відповідач, у ході перевірки не проводився. Рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів були прийняті відповідачем без надання позивачу права на участь, без повідомлення та можливості надати пояснення, заперечення, документи. Аналогічно з порушенням права на участь прийняті рішення про застосування штрафних санкцій.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

5. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28.02.2019, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2019, позов задоволено повністю.

6. Ухвалюючи таке судове рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що у спірних правовідносинах відповідач мав би право на проведення позапланової перевірки у разі наявності звернення споживачів (користувачів) відповідної продукції, або органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, правоохоронних органів, громадських організацій споживачів (об`єднань споживачів), у яких міститься інформація про введення в обіг продукції, що завдала шкоди суспільним інтересам чи має недоліки, які можуть завдати такої шкоди (із зазначенням суб`єкта введення в обіг такої продукції, документального підтвердження завдання такої шкоди, опису відповідного недоліку тощо), а також інформація, за якою виробника такої продукції може бути ідентифіковано (пункт 2 частини першої статті 25 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»); та виключно у разі погодження проведення такої перевірки центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу (стаття 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»).

7. Суди попередніх інстанцій відхилили твердження відповідача про те, що лист-запит від 13.08.2018 відділення поліції на станції №2 ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, направлений до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів запит в порядку статей 40, 93 Кримінального процесуального кодексу України, є таким зверненням.

8. З цього приводу у оскаржуваних судових рішеннях містяться мотиви про те, що вказаний вище запит зверненням про проведення перевірки не є. Цей документ, за висновками судів попередніх інстанцій, носить інформаційний характер, оскільки як зазначалося у даному запиті орган поліції просив роз`яснити: чи є Держпродспоживслужба суб`єктом проведення перевірок (в рамках ринкового нагляду) відповідності електричних ламп та світлодіодних модулів вимогам Технічного регламенту; якщо так - роз`яснити, яким чином можна організувати проведення перевірки відповідності світильників (список додається) Технічним регламентам та яким чином можливо перевірити ПП «Полтава-Паритет» на предмет виготовлення ним вказаних світильників.

9. Крім того, суди попередніх інстанцій підкреслювали, що відповідно до визначення пункт 2 частини першої статті 25 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», у зверненні про проведення позапланової перевірки має міститися інформація про введення в обіг продукції, що завдала шкоди суспільним інтересам чи має недоліки, які можуть завдати такої шкоди. Але у запиті від 13.08.2018 відділення поліції на станції №2 ДВП ГУНП в Дніпропетровській області така інформація відсутня.

10. З огляду на це, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що запит від 13.08.2018 відділення поліції на станції №2 ДВП ГУНП в Дніпропетровській області не є зверненням, яке могло б вважатися належною підставою для проведення позапланової перевірки характеристик продукції у відповідності зі статтею 25 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

11. У оскаржуваних судових рішеннях звернуто увагу й на те, що Законом України від 03.11.2016 №1728-VІІІ «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», який набрав чинності з 01.01.2017, введений мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності до 31.12.2017

12. Законом України від 07.12.2017 №2246-VІІІ «Про Державний бюджет України на 2018 рік», який набрав чинності з 01.01.2018, введений Законом України від 03.11.2016 №1728-VІІІ мораторій на проведення перевірок продовжений до 31.12.2018.

13. Цим же Законом стаття 6 Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» викладена в наступній редакції: «Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час проведення заходів нагляду (контролю) органами, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України».

14. Постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2017 №1104 визначений перелік органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», до якого включена й Держпродспоживслужба та її територіальні органи, але лише в частині заходів із здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю, державного нагляду (контролю) за дотриманням санітарного законодавства, безпечністю та окремими показниками якості харчових продуктів, дотриманням законодавства про захист прав споживачів, державного нагляду у сферах карантину та захисту рослин.

15. Таким чином, за висновками судів попередніх інстанцій, введений у 2018 році Законом України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності стосується також і планових заходів, які проводяться Держпродспоживслужбою, з урахуванням виключень, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2017 №1104.

16. Однак, як відзначено судами попередніх інстанцій, відповідачем проведена планова перевірка характеристик нехарчової продукції, яка постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2017 №1104 не передбачена.

17. З цих підстав, суди попередніх інстанцій констатували, що призначена та проведена відповідачем відносно позивача перевірка характеристик продукції не може вважатися законною, оскільки відбулась в порушення приписів закону і у період дії мораторію на проведення таких перевірок.

18. Під час розгляду цієї справи у судах попередніх інстанцій також враховано, що матеріали справи містять копії окремих документів щодо технічних характеристик продукції Підприємства, що підпадала під перевірку (світильників): комплект документів на технологічний процес складання, сертифікати відповідності та протоколи випробовувань на окремі моделі продукції (світильників), декларації про відповідність, сертифікати відповідності, а до матеріалів справи позивачем залучено письмове пояснення щодо відсутності повного обсягу документів, які вимагалися ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області у ході позапланової перевірки.

19. Щодо доводів відповідача стосовно закінчення строку дії сертифікатів відповідності, колегія суддів зазначила, що за поясненням позивача, яке відповідачем не спростоване, більшість номенклатурних одиниць продукції, що була предметом перевірки, виготовлялася раніше, на замовлення окремих суб`єктів господарювання

20. Отже, на думку судів попередніх інстанцій, цілком ймовірним є той факт, що продукція, сертифікати щодо якої були надані і строк дії яких закінчився, не виготовлялася за межами строку дії цих сертифікатів. Доказів протилежного відповідач не надав. Відсутність же сертифікатів відповідності на раніше виготовлену продукцію на місці проведення позапланової перевірки ПП «Полтава-Паритет» не означає їх відсутності взагалі.

21. Вирішуючи цей спір по суті вимог позову, суди першої та апеляційної інстанції також врахували встановлені судовим розглядом обставини про те, що сам відповідач не спростовував факту надання для перевірки тільки одного зразка продукції, яка підлягала перевірці Таким чином, сама власне продукція, що була предметом перевірки, відповідачем фактично не перевірялася

22. Урахувавши усе вищевикладене, суди дійшли висновку про те, що доводи відповідача про випуск продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, без наявності сертифікатів відповідності та нанесення знаку відповідності, є припущенням, що належним чином не доведене, а отже й застосування до Підприємства санкцій та обмежувальних заходів є протиправним.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

23. Не погоджуючись із вищевказаними судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати і ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

24. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Приватне підприємство «Полтава-Паритет» зареєстроване 21.01.2000 з місцезнаходженням у м. Полтаві, а основний вид діяльності: неспеціалізована оптова торгівля.

25. 13.08.2018 відділення поліції на станції №2 ДВП ГУНП в Дніпропетровській області направило до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів запит в порядку статей 40, 93 Кримінального процесуального кодексу України.

26. У даному запиті просили роз`яснити: чи є Держпродспоживслужба суб`єктом проведення перевірок (в рамках ринкового нагляду) відповідності електричних ламп та світлодіодних модулів вимогам Технічного регламенту; якщо так - роз`яснити, яким чином можна організувати проведення перевірки відповідності світильників (список додається) Технічним регламентам та яким чином можливо перевірити ПП «Полтава-Паритет» на предмет виготовлення ним вказаних світильників.

27. За змістом даного запиту, відділенням поліції проводиться досудове розслідування кримінального провадження за ознаками злочину, передбаченого частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України, щодо посадових осіб ТОВ «Смарт Лайт Груп». Посадові особи останнього надали документацію до процедури відкритих торгів на поставку світильників ПАТ «Українська залізниця». Згідно поданих документів, світильники придбані ТОВ «Смарт Лайт Груп» у ПП «Полтава-Паритет». У той же час у органу досудового слідства наявна інформація про те, що ці світильники придбані не у ПП «Полтава-Паритет», а у інших підприємств, які мають ознаки фіктивності. Крім того, в ході огляду деяких світильників було встановлено, що вони не відповідають вимогам Технічних регламентів: на них відсутні знаки відповідності та маються саморобні паперові наклейки з написом «ПП «Полтава-Паритет». До запиту додано перелік найменувань моделей світильників внутрішнього та зовнішнього освітлення.

28. Після отримання цього запиту Держпродспоживслужбою України направлено до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області доручення за вих.№Д-151/13107-18 від 21.08.2018, за змістом якого доручають Головному управлінню Держпродспоживслужби в Полтавській області здійснити спільну з представниками відділення поліції на станції №2 ДВП ГУНП у Дніпропетровській області позапланову перевірку характеристик зазначеної продукції у ПП «Полтава-Паритет», зокрема документів, що містять інформацію про походження такої продукції та її обіг. У разі необхідності здійснити відбір та провести експертизу зразків продукції. У даному дорученні відсутні посилання на нормативні підстави його винесення.

29. Головним управлінням Держпродспоживслужби в Полтавській області на підставі вказаного доручення винесено наказ №3155-ОД від 11.09.2018 про проведення позапланової перевірки ПП «Полтава-Паритет». Підставою для позапланової перевірки у цьому наказі вказано доручення Держпродспоживслужби України №вих.Д-151/13107-18 від 21.08.2018.

30. На виконання цього наказу ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області було видане направлення на проведення позапланової перевірки ПП «Полтава-Паритет» № 94 від 12.09.2018.

31. Позапланова виїзна перевірка ПП «Полтава-Паритет» проведена ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області 14.09.2018 та її результати оформлені актом перевірки характеристик продукції №000058 від 14.09.2018. За змістом даного акту на світильниках для внутрішнього та зовнішнього освітлення (24 найменування продукції) на маркуванні продукції не зазначено найменування виробника, імпортера та їх контактні адреси; не надано декларації про відповідність продукції та належної технічної документації. Представником підприємства не викладено заперечень у акті, але вказано про наявність пояснень, що надаються окремо.

32. 17.09.2018 ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області винесені рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів: №№ 433, 434, 435, 436, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446, 447, 448, 449, 450, 451, 452, 453, 454, 455, 456, 457, 458, 459, 460, 461, 462, 463, 464, 465, 466, 467, 468, 469, 470, 471, 472, 473, 474, 475, 476, 477, 478, 479, 480.

33. Перелічені рішення є однотипними та винесені стосовно різних моделей світильників, що виробляються ПП «Полтава-Паритет» (по кожній моделі - окреме рішення).

34. Цими рішеннями з посиланням на статті 29, 30 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» застосовано обмеження надання продукції ПП «Полтава-Паритет» на ринку, шляхом зняття із реалізації до приведення продукції у відповідність зі встановленими вимогами.

35. На підставі акту перевірки продукції ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області складено протокол № 000047 від 24.09.2018 про порушення вимог статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та статті 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».

36. Згідно даного протоколу, ПП «Полтава-Паритет» випущено в обіг продукцію (24 позиції моделей світильників для внутрішнього та зовнішнього освітлення - згідно акту перевірки), що не відповідає встановленим вимогам: на продукції відсутній знак відповідності технічним регламентам, виробником до перевірки не надано декларацію про відповідність та технічну документацію, що повинна містити визначені нормативно відомості.

37. 27.09.2018 ПП «Полтава-Паритет» подано до ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області окремі документи щодо технічних характеристик власної продукції.

38. На підставі висновків про порушення ПП «Полтава-Паритет» статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області винесено 28.09.2018 24 (двадцять чотири) постанови про накладення на ПП «Полтава-Паритет» штрафних санкцій: №№84, 85, 86, 87, 88, 89, 90, 91, 92, 93, 94, 95, 96, 97, 98, 99, 100, 101, 102, 103, 104, 105, 106, 107 (окрема постанова по кожній моделі світильників, що були предметом перевірки).

39. Кожною з цих постанов накладено на ПП «Полтава-Паритет» штраф у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 8 500 грн. у зв`язку з порушенням пункту 2 частини другої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

40. Не погодившись із діями відповідача щодо призначення і проведення перевірки, а також складеними за її результатами документами, прийнятими відповідачем рішеннями і постановами, ПП «Полтава-Паритет» звернулося до суду з цим позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

41. У касаційній скарзі відповідач наголошує, що визначення понять «державний ринковий нагляд» та «державний нагляд (контроль)» не є тотожними й це підтверджується листом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 21.03.2017.

42. З цих підстав відповідач вважає, що вимоги Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на заходи державного ринкового нагляду не розповсюджуються, а дія положень Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» застосовується при здійсненні заходів ринкового нагляду лише в межах законодавства про державний ринковий нагляд.

43. Помилковими відповідач вважає й викладені у оскаржуваних судових рішень висновки про те, що інформація про введення в обіг продукції, що завдала шкоди суспільним інтересам чи має недоліки, які можуть завдати такої шкоди, у запиті від 13.08.2018 відсутня, а даний запит не є зверненням, яке могло б вважатися належною підставою для проведення позапланової перевірки характеристик продукції у відповідності із статтею 25 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

44. ГУ Держпродспоживслужби наполягає на тому, що нею дотримано процедуру проведення позапланової перевірки, оскільки його посадові особи пред`явили службові посвідчення та направлення на проведення перевірки, а пред`явлення інших документів, листів, погоджень, попереджень про проведення перевірки тощо законодавством не передбачено. При цьому, за твердженнями відповідача, уповноважених осіб Підприємства ознайомлено з запитом Відділення поліції на станції №2 ДВП ГУНП у Дніпропетровській області від 13.08.2018 №45.14/2717, що підтверджується відеозаписом перевірки та підтверджено свідками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

45. Відповідач вважає доведеним факт вчинення позивачем порушень, відображених у акті, оскільки перевіркою встановлено, що сертифікат відповідності №ИА 1.177.0012396-17 від 02.08.2017, декларації про відповідність №ИА.ТК.06 т.02589-18 від 31.08.2018 та Хе ИА.ТК.061.П.02588-18 від 31.08.2018 з терміном дії до 30.08.2018. Під час перевірки до огляду наданий світильник $Ь01Н НСП500 220В, 500 Вт, 50 Гц, 2018 року виготовлення, із зазначенням торгового знаку «Полтава Паритет», однак на даній продукції не зазначено: найменування виробника, зареєстрованої комерційного найменування чи зареєстрованої торговельної марки (знак для товарів і послуг) та контактної поштової адреси; відсутня інструкція до продукції та інформація про безпечність, складені згідно з вимогами законів про порядок застосування мов; на продукції відсутній знак відповідності технічним регламентам. Іншу продукцію (23 позиції), що є предметом позапланової перевірки характеристик продукції для візуального огляду не надано.

46. Відповідач також вважає, що оскільки у акті перевірки позивач зазначив, що зауважень щодо проведеної перевірки та складеного акту не має, то останній фактично підтвердив наявність порушень, які також вказані у протоколі, який позивач отримав, що підтверджується підписом керівника позивача на ньому.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

47. Так, відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, регулює Закон України від 12.05.1991 №1023-XII «Про захист прав споживачів», який, згідно з преамбулою до цього Закону, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

48. За змістом частин першої статті 26 вищевказаного Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечує реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і має право, окрім іншого:

перевіряти додержання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері торгівлі і послуг, вимог нормативно-правових актів щодо безпеки продукції, а також правил торгівлі та надання послуг шляхом безперешкодного відвідування та обстеження відповідно до законодавства будь-яких виробничих, торговельних та складських приміщень таких суб`єктів;

відбирати у суб`єктів господарювання сфери торгівлі і послуг зразки товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки їх якості на місці або проведення незалежної експертизи у відповідних лабораторіях та інших установах, акредитованих на право проведення таких робіт згідно із законодавством, з оплатою вартості зразків і проведених досліджень (експертизи) за рахунок коштів державного бюджету. У разі встановлення за результатами проведених досліджень (експертизи) факту реалізації продукції неналежної якості та/або фальсифікованої суб`єкт господарювання, що перевірявся, відшкодовує здійснені за це витрати. Кошти відшкодовування витрат зараховуються до державного бюджету. Порядок відбору таких зразків визначається Кабінетом Міністрів України;

одержувати безоплатно від суб`єктів господарювання, що перевіряються, копії необхідних документів, які характеризують якість продукції, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, що використовуються для виробництва цієї продукції;

забороняти суб`єктам господарювання реалізацію споживачам, зокрема, продукції, яка підлягає обов`язковій сертифікації в державній системі сертифікації, але в документах, згідно з якими її передано на реалізацію, відсутні реєстраційні номери сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності;

приймати рішення про:

припинення суб`єктами господарювання сфери торгівлі і послуг реалізації та виробництва продукції, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів стосовно безпеки для життя, здоров`я та майна споживачів і навколишнього природного середовища, - до усунення виявлених недоліків;

тимчасове припинення діяльності суб`єктів господарювання сфери торгівлі (секцій, відділів), послуг складів підприємств оптової і роздрібної торгівлі та організацій незалежно від форми власності, що систематично реалізують товари неналежної якості, порушують правила торгівлі та надання послуг, умови зберігання та транспортування товарів, - до усунення виявлених недоліків.

49. Правові та організаційні засади введення в обіг в Україні нехарчової продукції і забезпечення її безпечності встановлює Закон України від 02.12.2010 №2736-VI «Про загальну безпечність нехарчової продукції» відповідно до частини першої статті 11 якого державний ринковий нагляд за додержанням виробниками та розповсюджувачами продукції загальної вимоги щодо безпечності продукції забезпечується шляхом здійснення державного ринкового нагляду, а також державного контролю продукції при її ввезенні на митну територію України.

50. Пунктом 1 частини четвертої, частиною шостою статті 12 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» передбачено, що якщо орган державного ринкового нагляду встановив, що продукція є небезпечною, він невідкладно забороняє введення в обіг такої продукції на ринку та вживає заходів щодо забезпечення такої заборони. Порядок вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів із забезпечення безпечності продукції визначається Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

51. За приписами частини першої, пункту першого частини другої, частин п`ятої - сьомої статті 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» відповідальність за порушення вимог цього Закону встановлюється цим та іншими законами України.

До виробника застосовуються штрафні санкції у разі введення ним в обіг небезпечної нехарчової продукції - у розмірі від тисячі п`ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на нього вже було накладено штраф, - у розмірі від двох тисяч п`ятисот до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

Суб`єкт господарювання зобов`язаний сплатити штраф у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення.

У разі несплати штрафу в зазначений строк він стягується в судовому порядку.

Рішення про накладення штрафу у справах про порушення, передбачені цим Законом, може бути оскаржено до суду відповідно до закону.

Сплата штрафу не звільняє виробника або розповсюджувача від відповідальності за шкоду, завдану споживачам (користувачам) продукції.

Порядок прийняття рішень про накладення штрафів визначається Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

52. За визначенням абзацу дев`ятого частини першої статті 1 вищевказаного Закону державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.

53. Як визначено частиною першою статті 3, частиною першою статті 4 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» законодавство України про державний ринковий нагляд і контроль продукції складається з цього Закону, Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в цій сфері, у тому числі технічних регламентів. Метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.

54. Згідно з вимогами частин першої, другої та п`ятої Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Органи ринкового нагляду становлять єдину систему.

Сфери відповідальності органів ринкового нагляду включають види продукції, що є об`єктами технічних регламентів, і можуть включати види продукції, що не є об`єктами технічних регламентів.

Повноваження та порядок діяльності органів ринкового нагляду, права та обов`язки їх посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, встановлюються цим Законом, законами України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та іншими законами України.

55. Повноваження органів ринкового нагляду визначені статтею 11 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», згідно з пунктами 4, 6, 11 частини першою якої з метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності, зокрема: проводять перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирають зразки продукції та забезпечують проведення їх експертизи (випробування); приймають у випадках та порядку, визначених цим Законом, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, здійснюють контроль стану виконання суб`єктами господарювання цих рішень; вживають у порядку, визначеному цим та іншими законами України, заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні порушень вимог цього Закону та встановлених вимог.

56. Заходами ринкового нагляду, в розумінні частини першої статті 22 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», є:

1) перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування);

2) обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають:

а) обмеження надання продукції на ринку;

б) заборону надання продукції на ринку;

в) вилучення продукції з обігу;

г) відкликання продукції;

3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів;

4) попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.

57. За змістом частин третьої - дев`ятої, сімнадцятої статті 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.

Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.

Під час таких перевірок перевіряються характеристики лише того виду продукції, що є предметом перевірки.

Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та посвідчень (направлень) на проведення перевірки, що видаються та оформляються відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази та посвідчення (направлення) видаються і оформляються невідкладно.

Перевірка характеристик продукції може бути невиїзною (за місцезнаходженням органу ринкового нагляду) або виїзною. У разі потреби органи ринкового нагляду для перевірки характеристик продукції можуть поєднувати невиїзні та виїзні перевірки.

Під час виїзної перевірки характеристик продукції може проводитися перевірка документів (їх копій) та інформації, зазначених у частині сьомій цієї статті, а також обстеження, відбір і експертиза (випробування) зразків продукції.

Виїзні перевірки характеристик продукції проводяться, зокрема, у торговельних та складських приміщеннях суб`єктів господарювання.

За результатами перевірки характеристик продукції посадова особа, яка здійснює ринковий нагляд, складає акт відповідно до вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

58. Особливості проведення перевірок характеристик продукції у її виробників встановлені статтею 25 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», згідно з пунктом 2 частини першої якої органи ринкового нагляду проводять перевірки характеристик продукції у її виробників за зверненнями споживачів (користувачів) відповідної продукції, а також органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, правоохоронних органів, громадських організацій споживачів (об`єднань споживачів), у яких міститься інформація про введення в обіг продукції, що завдала шкоди суспільним інтересам чи має недоліки, які можуть завдати такої шкоди (із зазначенням суб`єкта введення в обіг такої продукції, документального підтвердження завдання такої шкоди, опису відповідного недоліку тощо), а також інформація, за якою виробника такої продукції може бути ідентифіковано.

59. Частиною другою цієї ж статті передбачено, що під час проведення перевірки характеристик продукції у її виробників:

1) на початковому етапі перевірки об`єктами перевірки є:

а) наявність на продукції знака відповідності технічним регламентам (у тому числі ідентифікаційного номера призначеного органу з оцінки відповідності), якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, та додержання правил застосування і нанесення знака відповідності технічним регламентам;

б) наявність супровідної документації, що має додаватися до відповідної продукції (зокрема інструкції щодо користування продукцією), етикетки, маркування, інших позначок, якщо це встановлено технічними регламентами, та їх відповідність встановленим вимогам;

в) наявність декларації про відповідність, якщо її складення передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, а також відповідність такої декларації встановленим вимогам;

г) загальний опис продукції та схема (креслення) конструкції виробу;

2) на наступних етапах перевірки можуть бути проведені:

а) обстеження зразків відповідної продукції;

б) у разі якщо є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам:

перевірка повного складу технічної документації на відповідну продукцію, передбаченого технічним регламентом;

перевірка документів щодо системи якості чи системи управління якістю, якщо їх надання передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції.

Під час проведення перевірки характеристик продукції на підставах, визначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті, здійснюється відбір та експертиза (випробування) зразків продукції.

60. За правилами частини першої статті 29 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону, та формальної невідповідності), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб`єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.

61. Правова регламентація обмеження надання продукції на ринку наведена у статті 30 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», зокрема, згідно з частинами першою - четве5ртою цієї статті обмеження надання продукції на ринку здійснюються шляхом, у тому числі, приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами (згідно з частинами першою і четвертою статті 29 цього Закону);

Обмеження надання продукції на ринку, визначені у пункті 1 частини першої цієї статті, застосовуються органами ринкового нагляду у випадках, передбачених цим Законом, якщо існує можливість приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами. Зазначені обмеження можуть застосовуватися до продукції, що надається на ринку, у тому числі тієї, що зберігається на складах виробників (імпортерів), та/або продукції, що перебуває у споживачів (користувачів).

Приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами здійснюється за місцем проживання (місцезнаходженням) споживачів (користувачів) або за місцезнаходженням розповсюджувачів, виробників (імпортерів) чи підприємств, що здійснюють технічне обслуговування та ремонт продукції, а також в інших місцях, у яких можливо здійснити таке приведення. Суб`єкти господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції зобов`язані співпрацювати між собою з метою приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами.

62. Приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами здійснюється за рахунок суб`єкта господарювання, внаслідок дій чи бездіяльності якого продукція стала такою, що не відповідає встановленим вимогам.

63. Як встановлено частиною першою, пунктом 1 частини другої, частиною п`ятнадцятою статті 30 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» обмежувальні (корегувальні) заходи запроваджуються відповідними рішеннями органів ринкового нагляду.

Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів можуть бути прийняті за результатами проведених органами ринкового нагляду перевірок характеристик продукції (крім перевірок, що проводяться відповідно до статті 26 цього Закону), у тому числі перевірок, що проводяться на підставі повідомлень органів доходів і зборів про призупинення митного оформлення продукції відповідно до частини шостої статті 38 цього Закону.

У разі необхідності термінового вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з метою запобігання або уникнення ризиків суспільним інтересам орган ринкового нагляду може прийняти рішення про вжиття відповідних обмежувальних (корегувальних) заходів без надання (надіслання) суб`єкту господарювання проекту такого рішення. У такому разі суб`єкт господарювання, якого стосується рішення, має право надати (надіслати) свої пояснення, заперечення та/або інформацію до такого рішення в будь-який час після його прийняття, але до закінчення визначеного строку виконання такого рішення. Орган ринкового нагляду має негайно розглянути одержані пояснення, заперечення та інформацію суб`єкта господарювання та за результатами такого розгляду оцінити адекватність і пропорційність прийнятого ним рішення.

64. Відповідно до частини першої, пункту 2, частин другої, п`ятої та шостої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» суб`єкти господарювання за порушення цього Закону несуть згідно з законами України цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність.

До особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення знака відповідності технічним регламентам на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п`ятисот до тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Справи про накладення штрафів за порушення, визначені цією статтею, розглядаються керівниками органів ринкового нагляду або заступниками таких керівників у межах їх компетенції.

Суми штрафів, що накладаються органами ринкового нагляду, перераховуються до Державного бюджету України.

Про вчинення порушень, зазначених у цій статті, посадовими особами органів ринкового нагляду, що виявили правопорушення, складається протокол, який разом із поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи та документами, що стосуються справи, передається посадовим особам, уповноваженим розглядати такі справи.

Керівник чи заступник керівника органу ринкового нагляду розглядає справу протягом 15 днів з дня отримання відповідних документів.

Рішення керівника чи заступника керівника органу ринкового нагляду про накладення штрафу оформляється постановою.

Суб`єкт господарювання має сплатити штраф у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення.

У разі несплати штрафу в зазначений строк він стягується в судовому порядку.

Рішення про накладення штрафу в справах про порушення, передбачені цією статтею, може бути оскаржено відповідно до цього Закону.

Сплата штрафу не звільняє суб`єкта господарювання від відповідальності за шкоду, завдану споживачам (користувачам) продукції.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

65. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

66. Згідно з частинами першою, другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

67. Перевіряючи у межах повноважень, встановлених процесуальним законом, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам учасників справи, Верховний Суд виходить з такого.

68. У контексті заявлених позивачем і проаналізованих у оскаржуваних судових рішеннях підстав цього позову, висловлених відповідачем контраргументів, висновків судів попередніх інстанцій по суті спору, доводів та вимог касаційної скарги, а також у світлі фактичних обставин цієї справи, під час її розгляду в касаційному порядку Верховному Суду належить надати відповіді на такі питання:

чи виникли у відповідача передбачені пунктом 2 частини першої статті 25 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» підстави для проведення позапланової перевірки характеристик продукції, виробленої Підприємством, та чи відповідає за своїм змістом запит від 13.08.2018 відділення поліції на станції №2 ДВП ГУНП в Дніпропетровській області викладеним у цій правовій нормі критеріям;

чи можна вважати доручення Держпродспоживслужби України за вих.№Д-151/13107-18 від 21.08.2018 погодженням, наданим відповідачу на проведення такої перевірки, у розумінні приписів Закону України від 05.04.2007 №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»;

чи розповсюджуються на спірні правовідносини положення Закону України від 03.11.2016 №1728-VІІІ «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», з урахуванням змін, внесених Законом України від 07.12.2017 №2246-VІІІ «Про Державний бюджет України на 2018 рік», щодо введення у 2017 та 2018 роках мораторію на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності;

чи виникли у відповідача засновані на законі правові підстави для застосування до позивача обмежувальних заходів, передбачених статтею 30 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», та штрафних санкцій, визначених статтею 44 цього ж Закону.

69. Відповідаючи на ці питання, колегія суддів підкреслює, що статтею 25 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», який у спірних правовідносинах є спеціальним, встановлено вичерпний перелік підстав для проведення органами ринкового нагляду перевірки характеристик продукції у її виробників, зокрема, за зверненнями правоохоронних органів, у яких міститься інформація про введення в обіг продукції, що завдала шкоди суспільним інтересам чи має недоліки, які можуть завдати такої шкоди (із зазначенням суб`єкта введення в обіг такої продукції, документального підтвердження завдання такої шкоди, опису відповідного недоліку тощо), а також інформація, за якою виробника такої продукції може бути ідентифіковано.

70. З встановлених судами попередніх інстанцій обставин цієї справи вбачається, що у запиті відділення поліції на станції №2 ДВП ГУНП в Дніпропетровській області від 13.08.2018, окрім іншого, повідомлялось про те, що відділенням поліції проводиться досудове розслідування кримінального провадження за ознаками злочину, передбаченого частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України, щодо посадових осіб ТОВ «Смарт Лайт Груп», посадові особи якого надали документацію до процедури відкритих торгів на поставку світильників ПАТ «Українська залізниця». Згідно поданих документів, світильники придбані ТОВ «Смарт Лайт Груп» у ПП «Полтава-Паритет». У той же час у органу досудового слідства наявна інформація про те, що ці світильники придбані не у ПП «Полтава-Паритет», а у інших підприємств, які мають ознаки фіктивності. Крім того, в ході огляду деяких світильників було встановлено, що вони не відповідають вимогам Технічних регламентів: на них відсутні знаки відповідності та маються саморобні паперові наклейки з написом «ПП «Полтава-Паритет». До запиту додано перелік найменувань моделей світильників внутрішнього та зовнішнього освітлення.

71. Разом з тим, суди попередніх інстанцій цим обставинам справи належної правової оцінки не надали й не навели у оскаржуваних судових рішеннях мотивів стосовно аналізу викладеної у запиті відділення поліції на станції №2 ДВП ГУНП в Дніпропетровській області від 13.08.2018 інформації у контексті вимог пункту 2 частини першої статті 25 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

72. За таких обставин, на переконання колегії суддів, суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку про те, що запит відділення поліції на станції №2 ДВП ГУНП в Дніпропетровській області від 13.08.2018 не міг слугувати підставою для проведення відповідачем перевірки характеристик продукції у її виробника - ПП «Полтава-Паритет», а також про те, що цей запит не містив передбаченої вищевказаною правовою нормою інформації.

73. Колегія суддів звертає увагу й на те, що, зважаючи на підстави проведення позапланової перевірки характеристик продукції, ГУ Держпродспоживслужби в силу вимог частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» перед початком здійснення позапланового заходу ринкового нагляду зобов`язане було отримати погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки.

74. Ухвалюючи судове рішення у цій справі по суті спору, суд першої інстанції дійшов висновку, що доручення Держпродспоживслужби України, яке направлено до ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області доручення за вих.№Д-151/13107-18 від 21.08.2018, неможливо вважати належним погодженням проведення позапланової перевірки, оскільки, за висновками суду, такий документ не містив жодних посилань на нормативні підстави його винесення і не передбачений законом.

75. Суд апеляційної інстанції жодних мотивів з вищевказаного питання не навів і правової оцінки таким обставинам справи не надавав.

76. Водночас, колегія суддів звертає увагу на висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, викладені у подібних правовідносинах постанові від 11.11.2020 у справі №804/7629/17, де зазначено, що форма згоди для таких перевірок (у тому випадку також позапланової перевірки характеристик продукції, проведеної територіальним органом Держпродспоживслужби) законодавством не встановлена.

77. У цій же постанові Верховного Суду наголошено, що дія Порядку проведення перевірок у суб`єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов`язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07.03.2012 №310, у додатку 1 до якого міститься форма згоди на проведення позапланових заходів зі здійснення державного контролю, не поширюється на відносини, пов`язані із здійсненням державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції (пункт 1.3 розділу І цього Порядку)

78. Суди ж попередніх інстанцій не дослідили зміст вищевказаного доручення Держпродспоживслужби України на предмет наявності згоди (волевиявлення) цього органу виконавчої влади на проведення перевірки і в цій частині обставини справи повно не з`ясували.

79. За наведеного, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції щодо застосування норми статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», який апеляційним судом не аналізувався, про відсутність у даному випадку згоди центрального органу виконавчої влади (Держпродспоживслужби України) на проведення перевірки лише з тих підстав, що таке доручення не передбачене законом і не містить посилань на відповідні правові норми, є передчасним.

80. У зв`язку з цим колегія суддів не може погодитись із висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову в частині визнання протиправним та скасування оскаржуваного Підприємством наказу про проведення позапланового заходу державного ринкового нагляду, а також визнання протиправними дій ГУ Держпродспоживслужби щодо проведення цієї перевірки, оскільки такі висновки не ґрунтуються на повному і всебічному з`ясуванні обставин цієї справи та перевірки їх доказами, не засновані на правильному застосуванні норм матеріального та дотримання норм процесуального права, не узгоджуються з правозастосовчою практикою Верховного Суду у подібних правовідносинах.

81. Що ж до висновків судів попередніх інстанцій про порушення відповідачем вимог законодавства у зв`язку з встановленням у 2018 році мораторію на проведення перевірок, колегія суддів зазначає таке.

82. У 2018 році (рік проведення перевірки ПП «Полтава-Паритет») був чинним Закон України від 03.11.2016 №1728-VІІІ «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» у редакції, з урахуванням змін, внесених Законом України від 07.12.2017 №2246-VІІІ «Про Державний бюджет України на 2018 рік», яким у 2017 та 2018 роках введено мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

83. Водночас, відповідно до статті 6 Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час проведення заходів нагляду (контролю) органами, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

84. Перелік органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2017 №1104.

85. Суди попередніх інстанцій вказували, що відповідно до вищенаведеної постанови Кабінету Міністрів України Держпродспоживслужба та її територіальні органи включені до переліку органів Державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України від 03.11.2016 №1728-VIII, але лише в частині в частині заходів із здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю, державного нагляду (контролю) за дотриманням санітарного законодавства, безпечністю та окремими показниками якості харчових продуктів, дотриманням законодавства про захист прав споживачів, державного нагляду у сферах карантину та захисту рослин. Однак, на переконання судів попередніх інстанцій, у спірних правовідносинах відповідачем проведена перевірка характеристик нехарчової продукції, яка зазначеною постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2017 №1104 не передбачена.

86. Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що зазначеними вище актами законодавства встановлено обмеження щодо здійснення у 2017, 2018 роках заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, у тому числі, Держпродспоживслужбою та її територіальними органами, тоді як у спірних правовідносинах відповідачем реалізовано повноваження, передбачені спеціальним законом - Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» й проведено перевірку перевірка характеристик нехарчової продукції.

87. При цьому, суди попередніх інстанцій не врахували того, що до Переліку органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2017 №1104, віднесено органи державного ринкового нагляду у межах сфер своєї відповідальності, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 №1069 «Про затвердження переліку видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд».

88. Пунктом 33 Переліку видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд встановлено таке:

вид продукції, щодо якого здійснюється державний ринковий нагляд (сфера відповідальності органу державного ринкового нагляду) - Електричні лампи та світильники;

найменування нормативно-правового акта, дія якого поширюється на відповідний вид продукції - постанова Кабінету Міністрів України від 27.05.2015 №340 «Про затвердження Технічного регламенту енергетичного маркування електричних ламп та світильників»;

найменування органу державного ринкового нагляду - Держпродспоживслужба.

89. Водночас, вищевказані правові норми судами попередніх інстанцій враховані не були і не застосовувались під час розгляду цієї справи у світлі її фактичних обставин.

90. Зокрема, судом першої інстанції не було належним чином з`ясовано, чи належить відповідач до органів державного ринкового нагляду у межах сфер своєї відповідальності, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 №1069 «Про затвердження переліку видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд», а тому викладені у оскаржуваних судових рішеннях висновки про поширення на спірні правовідносини вимог Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» також є передчасними.

91. Що ж до оцінки доводів касаційної скарги, які стосуються висновків судів попередніх інстанцій стосовно суті виявлених перевіркою поршень, колегія суддів зазначає таке.

92. З установлених у цій справі обставин та наявних у ній доказів, досліджених під час розгляду справи у судових засіданнях, вбачається, що відповідно до акту перевірки характеристик продукції від 14.09.2018 № 000058 і протоколу №000047 від 24.09.2018 на світильниках для внутрішнього та зовнішнього освітлення (24 найменування продукції) на маркуванні продукції не зазначено найменування виробника, імпортера та їх контактні адреси; не надано декларації про відповідність продукції та належної технічної документації; випущено в обіг продукцію (24 позиції моделей світильників для внутрішнього та зовнішнього освітлення - згідно акту перевірки), що не відповідає встановленим вимогам: на продукції відсутній знак відповідності технічним регламентам, виробником до перевірки не надано декларацію про відповідність та технічну документацію, що повинна містити визначені нормативно відомості.

93. Зважаючи на встановлені перевіркою обставини, посадові особи ГУ Держпродспоживслужби у акті перевірки констатували, що Підприємством порушено такі норми законодавства:

стаття 1 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»;

пункти 7-9, 12, 13, 37-43 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1067;

пункти 1-5 додатку 3 до Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1067;

пункти 12-14, 17, 18, 40-46 Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1077;

пункти 1-6 додатку 2 до Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1077;

пункти 1-З Правил та умов нанесення знака відповідності технічним регламентам, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 №1184.

94. Разом з тим, суди попередніх інстанцій, дійшовши помилкового висновку про незаконність проведеної відповідачем перевірки, а також констатувавши з цих підстав відсутність її правових наслідків та протиправність оформлених за її результатами акту, протоколу, а також прийнятих рішень, оцінку стосовно суті зафіксованих у акті порушень не надавали.

95. Суди попередніх інстанцій взяли до уваги лише те, що Підприємство не мало змоги подати усі необхідні документи, зокрема, технічну документацію на світильники, що стали предметом позапланової перевірки, у зв`язку із смертю засновника ПП «Полтава-Паритет», у якого на зберіганні вони й перебували.

96. Однак, колегія суддів відзначає, що за правилами частини першої статті 8 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» обов`язки суб`єктів господарювання під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції встановлюються цим Законом, Законом України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», виданими відповідно до них іншими нормативно-правовими актами, технічними регламентами.

97. Так, пунктом 9 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1067, передбачено, що виробники зберігають технічну документацію, зазначену в додатку З, та декларацію про відповідність протягом 10 років після введення електрообладнання в обіг.

98. Копія декларації про відповідність надається відповідним органам державного ринкового нагляду за їх запитами (пункт 4 додатку 3 до Технічного регламенту).

99. А згідно з приписами пункту 14 Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1077, виробники зберігають технічну документацію та декларацію про відповідність протягом 10 років після введення апаратури в обіг.

100. За такого правового регулювання колегія суддів констатує, що зберігання технічної документації на світильники і надання її за запитом органу державного ринкового нагляду є обов`язками суб`єктів господарювання.

101. Суди попередніх інстанцій вищевказані вимоги законодавства залишили поза увагою й не врахували поведінку суб`єкта господарювання щодо виконання покладених на нього обов`язків під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції.

102. При цьому, висновок судів попередніх інстанцій про те, що ненадання технічної документації на світильники на вимогу перевіряючих осіб уповноваженого органу не означає, що такі документи не існують взагалі, ґрунтується на припущеннях і не заснований на належним чином з`ясованих обставинах справи щодо того, чи такі документи фактично існували.

103. У якості ще одного мотиву для задоволення позову, викладеного у оскаржуваних судових рішеннях, судами попередніх інстанцій наводяться твердження про те, що для перевірки було надано тільки один зразок продукції, яка підлягала перевірці, й ці обставини відповідачем не заперечувались. Оскільки ж продукція, що була предметом перевірки, відповідачем фактично не перевірялася, то суди попередніх інстанцій дійшли висновку про недоведеність викладених у акті перевірки фактів та неправомірності усіх документів, складених на його підставі.

104. Однак, колегія суддів звертає увагу на висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 17.09.2019 у справі №826/2615/18 та від 24.10.2019 у справі №815/1729/16, де зазначено, що: - «…перевірка характеристик продукції може здійснюватися, як у спосіб перевірки інформації, що міститься на супровідних документах до продукції, так і шляхом відбору зразків продукції на експертизу».

105. Отже, ненадання перевіряючим особам органів державного ринкового нагляду зразків продукції з огляду на її відсутність на складах у суб`єкта господарювання, у разі представлення ним відповідної документації на таку продукцію, не перешкоджає виявленню та фіксації обставин і фактів, які стосуються предмету перевірки.

106. При цьому, колегія суддів підкреслює, що відповідно до наведених у оскаржуваних судових рішеннях мотивів, матеріали справи містять копії окремих документів щодо технічних характеристик продукції Підприємства, що підпадала під перевірку (світильників), а саме: комплект документів на технологічний процес складання; сертифікати відповідності та протоколи випробовувань на окремі моделі продукції (світильників); декларації про відповідність, сертифікати відповідності.

107. Однак, суди попередніх інстанцій не проаналізували належним чином ці обставини і не надали їм відповідної оцінки із встановленням того, стосовно яких конкретно моделей світильників, які охоплювались перевіркою, були надані такі документи, не досліджено їх зміст у контексті зафіксованих у акті перевірки обставин.

108. Оцінюючи доводи відповідача стосовно закінчення строку дії сертифікатів відповідності, колегія суддів апеляційного суду зазначала, що за поясненням позивача, яке відповідачем не спростоване, більшість номенклатурних одиниць продукції, що була предметом перевірки, виготовлялася раніше, на замовлення окремих суб`єктів господарювання.

109. Поряд із цим, суди попередніх інстанцій вживши словосполучення «більшість продукції» не з`ясували обставини справи стосовно того, яка саме кількість номенклатурних одиниць продукції, що була предметом перевірки, виготовлялася раніше встановленого у сертифікатах строку їх дії, а яка після цього, не перевірили їх доказами.

110. Висновки суду апеляційної інстанції про те, що цілком ймовірним є той факт, що продукція, сертифікати щодо якої були надані і строк дії яких закінчився, не виготовлялася за межами строку дії цих сертифікатів, ґрунтуються на припущеннях і не засновані на об`єктивних фактах, підтверджених доказами, які досліджені у судових засіданнях, а також на повному і всебічному з`ясуванні обставин цієї справи, дослідженні наявних у її матеріалах доказів.

111. У контексті вищевказаного, колегія суддів дійшла висновку про передчасність викладеної у оскаржуваних судових рішеннях позиції стосовно задоволення цього позову в повному обсязі.

112. Суд же касаційної інстанції, в силу приписів частин першої, другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

113. Верховний Суд також звертає увагу й на те, що частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

114. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

115. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

116. Для встановлення конкретних ознак (критеріїв) мотивованості судового рішення можна врахувати практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

117. Наприклад, у справі «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99; пункт 30).

118. У іншому рішенні, зокрема, у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58) зазначено, що призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява №49684/99, пункт 30). На важливість дотримання судами вимоги щодо мотивованості (обґрунтованості) рішень йдеться також у ряді інших рішень ЄСПЛ.

119. Так, в пункті 31 рішення у справі "Волошин проти України" (№15853/08) та пункті 22 рішення у справі "Бацаніна проти Росії" (№3932/02) зазначено, що принцип рівності сторін вимагає "справедливого балансу між сторонами", і кожній стороні має бути надано відповідну можливість для представлення своєї справи в умовах, що не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з її.

120. У пункті 25 рішення у справі "Проніна проти України" (№63566/00), пункту 13 рішення у справі "Петриченко проти України" (№2586/07) та пункту 280 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Нечипорук і Йонкало проти України" (№ 42310/04) була висловлена позиція, згідно з якою Суд зобов`язаний оцінити кожен специфічний, доречний та важливий аргумент, а інакше він не виконує свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції.

121. Крім цього у пункті 42 рішення у справі «Бендерський проти України» (№22750/02) вказано, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи (… ). Конвенція не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (…). Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом.

122. Таким чином, згідно з уже розробленими теоретичними підходами, зробленими на основі аналізу прецедентної практики ЄСПЛ, можна дійти висновку про такі критерії мотивованості судового рішення: 1) у рішенні вмотивовано питання факту та права, проте обсяг умотивування може відрізнятися залежно від характеру рішення та обставин справи; 2) у рішенні містяться відповіді на головні аргументи сторін; 3) у рішенні чітко та доступно зазначені доводи і мотиви, на підставі яких обґрунтовано позицію суду, що дає змогу стороні правильно аргументувати апеляційну або касаційну скаргу; 4) рішення є підтвердженням того, що сторони були почуті судом; 5) рішення є результатом неупередженого вивчення судом зауважень, доводів та доказів, що представлені сторонами; 6) у рішенні обґрунтовано дії суду щодо вибору аргументів та прийняття доказів сторін.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

123. Відповідно до частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.

124. Верховний Суд, провівши касаційний розгляд справи у межах доводів та вимог касаційної скарги, повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій були допущені порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, у зв`язку з чим та на підставі частини другої статті 353 цього Кодексу, оскаржувані судові рішення належить скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

125. Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, дослідити відповідні докази, повно і всебічно встановити обставини, що стосуються обсягу та змісту спірних правовідносин й охоплюються предметом доказування, надати належну і повну юридичну оцінку обставинам справи та усім аргументам учасників справи, перевірити їх доказами, та постановити рішення відповідно до вимог 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

126. Керуючись статтями 340, 341, 344, 349, 353, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15.01.2020 №460-IX, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Полтавській області задовольнити частково.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.02.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2019 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Судді: Т.Г. Стрелець

В.М. Шарапа