Справа № 136/791/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

06 червня 2022 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Шпортун С.В.

за участі секретаря судового засідання Белінської С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -

ВСТАНОВИВ:

Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ, позивач) через свого представника Гусєва П.В. звернулись до суду із вищевказаним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), обґрунтовуючи підставність вимог тим, що 25.02.2018 о 20:15 год. сталась дорожньо - транспортна пригода, відповідно до якої ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ВАЗ-2114 державний номерний знак НОМЕР_1 , у м. Харків порушив правила дорожнього руху та допустив зіткнення з автомобілем марки Chevrolet Lacetti державний номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок чого було пошкоджено транспортні засоби.

Постановою Липовецького районного суду Вінницької області від 20.04.2018 у справі №372/617/18, ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.

Цивільно-правова відповідальність відповідача на момент настання дорожньо - транспортної пригоди не була застрахована.

Водій пошкодженого автомобіля Chevrolet Lacetti д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_3 повідомив Моторне (транспортне) страхове бюро України про дорожньо-транспортну пригоду та в подальшому звернувся до МТСБУ із заявою про відшкодування шкоди, за наслідками розгляду якої, МТСБУ здійснило регламентну виплату останньому в розмірі 86572,82 грн., а також МТСБУ було понесено витрати за проведення експертизи у розмірі 2 388, 88 грн., отож загальний розмір витрат з урахуванням витрат на збір документів та визначення розміру шкоди становить 88 961 грн., 70 коп., які відповідач у добровільному порядку не відшкодовує, що послугувало підставою звернення до суду із даним позовом.

У визначений судом строк відповідач відзиву на позов не подав.

Ухвалою суду від 24.05.2021 розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У визначений судом строк відповідач заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін не надав, також не надав зустрічного позову в межах визначеного судом строку, тому суд здійснює розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позові просив про розгляд справи у його відсутність, не заперечував щодо ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач повідомлявся неодноразово про день та час розгляду справи шляхом направлення судової повістки за зареєстрованою адресою місця проживання, яка була встановлена судом за інформацією відповідного органу.

Судом встановлено, що копія позовної заяви з додатками та судовими повістками повернулась на адресу суду відділенням поштового зв`язку з відміткою про «відсутність адресата за вказаною адресою».

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270, ч.2, 4, 6, 7, 8 ст. 128 ЦПК України, у разі якщо судове повідомлення направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною чи встановленою судом інформацією про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи, і повернуто відділом поштового зв`язку з посиланням на відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, відмовою адресата від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

У зв`язку з викладеним, суд ухвалив провести заочний розгляд даної цивільної справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, про що було постановлено ухвалу 06.06.2022.

Ураховуючи те, що сторони в судове засідання не з`явились, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши усі зібрані у справі докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив, що постановою Липовецького районного суду Вінницької області від 20.04.2018 у справі №372/617/18, ОСОБА_1 , було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.

Вказаним судовим рішенням встановлено, що 25.02.2018 о 20:15 год. в м. Обухів по вул. Київській, 113 громадянин ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ-2114 д/н НОМЕР_1 , не врахувавши дорожню обстановку та погодні умови, не вибравши безпечної швидкості руху, допустив зіткнення з автомобілем марки Chevrolet Lacetti д/н НОМЕР_2 , внаслідок чого було пошкоджено транспортні засоби, чим порушив пункт 2.3 (б), 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України.

Вказане судове рішення набрало законної сили 03.05.2018.

Відповідно до ст. 82 ч.6 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої винесена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина відповідача у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 25.02.2018 о 20:15 год. в м. Обухів, по вул. Київській, 113, та заподіяння останнім механічних пошкоджень транспортному засобу Chevrolet Lacetti д.н.з. НОМЕР_2 внаслідок порушення вимог п.п. 2.3 (б), 12.1, 13.1 ПДР України, доведена та не підлягає доказуванню.

Відповідно до повідомлення про дорожньо - транспортну пригоду від 07.03.2018 за № 48913 (а.с.6) водій транспортного засобу Chevrolet Lacetti д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_3 повідомив про вищевказану дорожньо-транспортну пригоду Моторне (транспортне) страхове бюро України.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність транспортного засобу марки "ВАЗ-2114", державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував відповідач ОСОБА_1 не була застрахована на момент вчинення ДТП (а.с.12).

09.07.2018 ОСОБА_3 звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України із заявою про виплату страхового відшкодування (а.с. 41).

Згідно звіту №7038/03/18 про оцінку транспортного засобу Chevrolet Lacetti, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер шасі НОМЕР_3 зробленого ТОВ "Сател Груп" (а.с. 13-55), дата оцінки 25.02.2018, дата завершення 28.03.2018, вартість об`єкту оцінки на момент пошкодження 149 232, 82 грн., вартість відновлювального ремонту 184 243,25 грн.; вартість КТЗ в пошкодженому стані 62660, 00 грн., різниця вартості КТЗ до та після ДТП 86572, 82 грн., розмір регламентної виплати 86 572, 82 грн..

Відповідно до Наказу №9564 від 17.10.2018 «Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпіли», МТСБУ прийняло рішення про здійснення регламентної виплати потерпілому в розмірі 86 572 (вісімсот шістдесят тисяч п`ятсот сімдесят дві) грн. 82 коп., що підтверджується платіжним дорученням №СФ-0000073 від 29.03.2018 (а.с.48).

Також судом встановлено із рахунків - фактури за №СФ-0000073 від 29.03.2018 (а.с.49) за №АО1632 від 29.10.2018 (а.с.51), за №АО878 від 29.10.2018 (а.с.52), позивачем були понесені додаткові витрати на збір документів, проведення експертизи та визначення розміру шкоди в сумі 2 388 (дві тисячі триста вісімдесят вісім) грн. 88 коп.

Як убачається із платіжних доручень №1013814 від 12.11.2018, №904452 від 04.05.2018 (а.с. 53, 54), позивачем було перераховано кошти за понесені додаткові витрати.

Відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 р. № 1961-IV (надалі - Закон України № 1961-IV), вказаний нормативно-правовий акт регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно до п. 21.1. ст. 21 Закону № 1961-IV з урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТСБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.

Відповідно до п. 39.1. ст. 39 Закону № 1961-IV Моторне (транспортне) страхове бюро України (надалі - МТСБУ, Позивач) є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до підп. а п. 41.1. ст. 41 Закону № 1961-IV МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно - правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 (1.7. забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована ) статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Згідно ст. 29 Закону України № 1961-IV у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до п. 36.2. ст. 36 Закону України № 1961-IV страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Відповідно до ст. 30 Закону України № 961-IV встановлено, що транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

На підставі ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону № 1961-IV МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Аналізуючи зібрані у справі докази у контексті правових норм регулювання предмета спору, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами обставини наведені ним у позові щодо виплати страхового відшкодування власнику транспортного засобу, який був фізично знищений відповідачем в розмірі різниці між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрат понесених із цим, отож позивач набув право вимоги (регресу) до винної особи у розмірі 88 961,70 грн., які у добровільному порядку відповідач не сплатив.

Відповідач в межах визначеного судом строку відзиву на позовну заяву, яка розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження (пункт 1 частини першої статті 274 ЦПК України), не подав, як і жодних доказів на спростування наведених у позові обставин.

Водночас суд враховує, що якщо відповідач заперечує проти позову, то згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України саме на нього покладається обов`язок доводити такі заперечення відповідними доказами перед судом, що ним не було зроблено.

За таких обставин позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до Глави 8 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 22, 1187, 1191 ЦК України, до ст. 38, 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, ст.ст. 2, 12, 13, 141, 259, 263, 268, 273, 279, 280, 281 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України (місцезнаходження: бульвар Русанівський 8, м. Київ, Київська обл., 02154; ЄДРПОУ 21647131) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 ) про відшкодування шкоди в порядку регресу, - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України у порядку регресу завдану шкоду в розмірі 88 961 (вісімдесят вісім тисяч дев`ятсот шістдесят одну) грн. 70 коп., а також судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп., а всього на загальну суму 11 131 (одинадцять тисяч сто тридцять одну) гривню 70 коп.

Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Світлана ШПОРТУН