Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 травня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-48198/09/1670
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Слободянюк Н.І.,
за участю секретаря Дрижирук М.І.,
представника позивача - Харченко О.В.
представника відповідача - Сухомлин Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Атол"до Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської областіпро скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В:
03 грудня 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Атол"звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської областіпро скасування податкового повідомлення-рішеннявід 03.07.2009 № 0000972301/0 про визначення вказаному платнику податків податкового зобовязання за платежем з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на загальну суму 193422,09 грн, в тому числі 64474,03 грн за основним платежем та 128948,06 грн за штрафною санкцією.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що вартість послуг, що надавалися фірмою PS Energy LTD»/Великобританія/ ТОВ НВП «Атол», за своїм змістом не відноситься до жодного джерела доходів, зазначених у пункті 13.1 статті 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», які підлягають оподаткуванню, і за своєю суттю є компенсацією наданих нерезидентом послуг, що відповідно до пункту 13.2 зазначеної статті не підлягає оподаткуванню.
Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на виплату позивачем резиденту Великобританії фірмі Energy LTD»у 2007 році доходу від послуг типу «інжиніринг»без одночасного оподаткування цього доходу податком за ставкою у розмірі 15 відсотків від суми такого доходу та за її рахунок відповідно до пункту 13.2 статті 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». При цьому відповідач посилався на відсутність у позивача під час зазначеної виплати фактичної та правової підстав для неоподаткування виплаченого доходу, оскільки правовою підставою для несплати податку є норма пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування»від 06.05.2001 № 470 щодо підтвердження нерезидентом свого статусу відповідною довідкою, а фактичною підставою відсутність у позивача на час виплати доходу в 2007 році вказаної довідки.
В судовому процесі представники позивача та відповідача підтримали доводи і вимоги сторони, інтереси якої вони відповідно представляють.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази та застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до висновку про відсутність законних підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Судовим розглядом встановлено, що Полтавською міжрайонною державною податковою інспекцією у Полтавській області проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Атол»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 по 31.12.2008.
В ході проведення перевірки Полтавською МДПІ виявлено порушення товариством вимоги пункту 13.2 статті 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»внаслідок неоподаткування доходів в сумі 41842, 87 фунтів стерлінгів /433116,89 грн/, виплачених в ІV кварталі 2007 року нерезиденту фірмі Energy LTD»/Великобританія/, із джерелом їх походження з України за контрактом від 28.06.2007 ЕОL 0740.
Під час перевірки ТОВ НВП «Атол»не надано контролюючому органу довідку про підтвердження статусу резидента Великобританії фірми Energy LTD»станом на 2007 рік відповідно до вимоги пункту 4 Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 № 470.
За результатами перевірки Полтавською МДПІ складено акт від 19.06.2009 № 436/23/30296771.
На підставі цього акту ОДПС винесено податкове повідомлення рішення від 03.07.2009 № 0000972301/0, яким визначено ТОВ НВП «Атол»податкове зобовязання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на загальну суму 193422,09 грн, в тому числі 64474,03 грн за основним платежем та 128948,06 грн за штрафною санкцією, накладеною на підставі підпункту 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ НВП «Атол»05.10.2000 зареєстроване Машівською районною державною адміністрацією Полтавської області та має статус юридичної особи.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничим підприємством «Атол» та фірмою Energy LTD»(Великобританія) укладено контракт від 28.06.2007 ЕОL 0740.
Відповідно до умов контракту та додатку до нього підрядчик - фірма Energy LTD»зобовязується надати консультаційні послуги та послуги по контролю якості сейсмічного матеріалу, а компанія - ТОВ НВП «Атол»зобовязується прийняти та оплатити ці послуги протягом 30 днів від дня отримання квитанції рахунку в сумі, зазначеній у додатку, який є невідємною частиною вказаного контракту.
Спору між сторонами щодо фактичного виконання позивачем та його контрагентом умов контракту, в тому числі по оплаті в сумі 433116,89 грн в ІV кварталі 2007 року, немає, що в силу частини 3 статті 72 КАС України дає суду підстави вважати таку обставину доведеною.
Відповідно до пункту 13.1 статті 13 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.
Підпунктом “в” цієї статті визначено, що під одним із видів доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти доходи від послуг типу «інжиніринг».
За визначенням пункту 1.36 статті 1 зазначеного Закону інжиніринг надання послуг (виконання робіт) зі складання технічних завдань, проведення наукових досліджень, складання проектних пропозицій, проведення техніко-економічних обстежень та інженерно-розвідувальних робіт з будівництва обєктів, розробка технічної документації, проектування та конструкторське опрацювання обєктів техніки і технологій, консультації та авторський нагляд під час монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також консультації економічного, фінансового або іншого характеру, повязані з такими послугами (роботами).
Дохід нерезидента від геологічного вивчення надр, топографічної зйомки, сейсмічних робіт та консультацій у звязку з цим, на проведення яких посилався представник позивача в судовому процесі, суд розцінює як дохід від послуг типу «інжиніринг»/проведення техніко-економічних обстежень і інженерно-розвідувальних робіт та надання консультацій у звязку з цим/.
На користь наведеного свідчить також наданий підприємством в ході перевірки висновок Державного інформаційно- аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків Мінекономіки України по контракту від 28.06.2007 ЕОL 0740 з фірмою Energy LTD»щодо відповідності практиці укладання зовнішньоекономічних угод на виконання робіт та надання послуг у галузі інженерного консультування (код послуг 74.14 згідно ДК 12-97).
Окрім цього, суд зауважує, що визначений пунктом 13.1 статті 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»перелік доходів, які слід розуміти як отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, не є вичерпним, на що вказує підпункт «й»цього пункту, згідно з яким до зазначених доходів також належать інші доходи від здійснення нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, за винятком доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів (робіт, послуг), переданих (виконаних, наданих) резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг з міжнародного звязку чи міжнародного інформаційного забезпечення.
При цьому до посилання позивача в позовній заяві та його представника в судовому процесі про те, що виплачений позивачем фірмі Energy LTD»дохід як компенсація вартості наданої нерезидентом послуги підпадає під наведену норму в частині винятку, суд ставиться критично, оскільки відповідно до цієї норми виняток складає виручка нерезидента або інший /порівняно із виручкою/ вид компенсації вартості товарів (робіт, послуг), переданих (виконаних, наданих) резиденту від такого нерезидента, а не дохід з джерелом його походження з України.
Так, за визначенням пункту 1.21 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»д оходи з джерелом їх походження з України будь-які доходи, отримані резидентами або нерезидентами від будь-яких видів їхньої діяльності на території України, включаючи відсотки, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, сплачених резидентами України, доходи від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до портів, розташованих в Україні, доходи від продажу нерухомого майна, розташованого в Україні, доходи, отримані у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України, а також доходи страховиків-резидентів від страхування ризиків страхувальників-резидентів за межами України, інші доходи від господарської діяльності на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем митних служб України (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо).
В даному випадку джерелом походження доходу нерезидента було підприємство позивача та територія України.
Відповідно до пункту 13.2 статті 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.
Пунктом 18.1 статті 18 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” передбачено, що якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.
Аналогічне правило міститься і в статті 19 Закону України «Про систему оподаткування», а саме: «якщо міжнародним договором України, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що їх містять закони України про оподаткування, то застосовуються правила міжнародного договору».
10.02.1993 між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії була укладена Конвенція про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна ( далі по тексту Конвенція).
Законом України від 11.08.1993 № 337/93-ВР Конвенція ратифікована Верховною Радою України, у звязку з чим відповідно до статті 9 Конституції України та статті 7 Закону України "Про міжнародні договори України" стала частиною національного законодавства України.
Частиною 1 статті 7 Конвенції встановлено, що прибуток пiдприємства Договiрної Держави оподатковується податком тiльки у цiй Договiрнiй Державi, якщо тiльки пiдприємство не здiйснює комерцiйної дiяльностi в другiй Договiрнiй Державi через розташоване там постiйне представництво. Якщо пiдприємство здiйснює комерцiйну дiяльнiсть як вказано вище, то його прибуток може оподатковуватися в другiй Договiрнiй Державi, але тiльки в тiй частинi, яка вiдноситься до цього постiйного представництва.
Отже, за загальним правилом Конвенція у виключній формі встановлює де саме оподатковується прибуток підприємства Договірної Держави тільки у цій Договірній державі.
Суд вважає, що саме це правило слід застосовувати при розгляді даної справи, оскільки позивач на здійснення нерезидентом своєї господарської діяльності в Україні через постійне представництво не посилався та відповідних доказів цьому суду не надав.
Таким чином, доходи фірми Energy LTD»підлягали оподаткуванню у Сполученому Королівстві Великобританії і Північної Ірландії.
Водночас статтею 22 Конвенції передбачений механізм усунення подвійного оподаткування і він полягає у наступному: «на податок Сполученого Королiвства, що сплачується за законодавством Сполученого Королiвства i вiдповiдно до цiєї Конвенцiї прямо або шляхом вирахування з прибутку, доходiв або доходiв, що пiдлягають оподаткуванню, вiд приросту вартостi майна iз джерел у Сполученому Королiвствi (за винятком випадку дивiдендiв, коли податок у Сполученому Королiвствi сплачується у вiдношеннi прибуткiв, iз яких сплачуються дивiденди) буде робитися знижка у виглядi кредиту проти будь-якого податку України, який обчислюється у вiдношеннi того ж прибутку, доходу або оподатковуваних доходiв, у вiдношеннi яких обчислюється податок Сполученого Королівства».
Зазначений метод усунення подвійного оподаткування свідчить про те, що у випадках недотримання умов застосування Конвенції Україна може оподаткувати прибуток підприємства Договірної держави, передбачивши відповідний обовязок своїм внутрішнім законодавством. При цьому резидент Сполученого Королiвства має право вирахувати зі свого податку, що підлягає сплаті в країні його перебування, суму рівну податку, сплаченому в Україні.
Для резидента України умови застосування міжнародно-правового акту встановлені постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування»від 06.05.2001 № 470, прийнятою на виконання вимог статей 13, 14 Закону України «Про міжнародні договори України»з метою вдосконалення процедури адміністрування оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, які набрали чинності в установленому порядку.
Так, відповідно до пункту 1 зазначеного Порядку він визначає процедуру звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, які набрали чинності в установленому порядку, та відшкодування (повернення) сум податку, надміру сплачених на території України.
Згідно з пунктом 4 цього ж Порядку підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором.
Довідка видається компетентним органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором, за формою згідно з додатком 1 або згідно із законодавством такої країни.
Довідка, яка надається за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України та обов'язково містити таку інформацію: повну назву або прізвище нерезидента; підтвердження, що нерезидент є особою, на яку поширюється дія положення міжнародного договору, тобто відповідно до законодавства відповідної країни підлягає оподаткуванню в цій країні на підставі постійного місцеперебування (місця проживання) або на іншій підставі; назву компетентного органу, прізвище та підпис уповноваженої особи компетентного органу, яка засвідчує підтвердження; дату видачі.
Довідка дійсна в межах календарного року, в якому вона видана.
У разі необхідності така довідка може бути затребувана у нерезидента особою, яка виплачує йому доходи, або органом державної податкової служби під час розгляду питання про повернення сум надміру сплаченого податку на іншу дату, що передує даті виплати доходів.
У разі необхідності особа, яка виплачує доходи нерезидентові, може звернутись до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) щодо здійснення Державною податковою адміністрацією запиту до компетентного органу країни, з якою укладено міжнародний договір, про підтвердження зазначеної у довідці інформації.
Пунктом 8 Порядку встановлено, що у разі неподання нерезидентом довідки відповідно до пункту 4 цього Порядку доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування.
В судовому процесі представник позивача визнав, що довідки, про яку йде мова в постанові Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 № 470, у позивача в ІV кварталі 2007 року під час виплати доходу не було, та звернув увагу суду на те, що позивач і не зобовязаний був її мати, оскільки ні Конвенція, ані Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»її наявність не вимагають.
На противагу такому доводу позивача суд зазначає, що конкуренції норм Конвенції та постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 № 470 немає з огляду на те, що норми постанови КМУ від 06.05.2001 № 470 визначають умови застосування міжнародно-правового акту, а не встановлюють відмінне від нього законодавче регулювання спірних правовідносин.
А відтак, норми зазначеної постанови передбачають, що для звільнення субєкта господарювання, резидента України, від обовязку утримувати та сплачувати податок на доходи, отримані його контрагентом-нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності, необхідною умовою є наявність відповідної довідки, яка є дійсною лише в межах календарного року, в якому вона видана.
У контексті викладеного, суд приходить до висновку, що позивач мав право не оподаткувати доходи нерезидента у ІV кварталі 2007 року лише в разі наявності у нього довідки про статус нерезидента як резидента країни, з якою укладено міжнародний договір, в 2007 році.
Разом з цим, двічі відкладаючи справу за клопотанням позивача /в період з 01.03.2010 по 12.05.2010/, суд надавав можливість позивачу і в судове засідання надати відповідну довідку.
Втім, позивач надав суду копію довідки англійською мовою, яку він отримав електронною поштою від нерезидента у 2010 році. Надав суду і копію цієї довідки російською мовою, пояснивши в судовому процесі, що переклад здійснений працівником ТОВ НВП «Атол».
Оглянувши в судовому процесі зазначену довідку, судом встановлено, що вона видана некомпетентним в розумінні пункту «і»частини 1 статті 3 Конвенції / у вiдношеннi Сполученого Королівства компетентним органом є Управлiння внутрiшнiх доходiв або його повноважний представник/ органом та відповідно не містить проставлення апостиля ("Apostille").
Відповідно до частини 4 статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Беручи до уваги, що стосовно обставини резиденства фірми Energy LTD»відносно Великобританії між сторонами також існує спір, суд не бере до уваги надану позивачем довідку як доказ цієї обставини, оскільки вона не відповідає встановленим вимогам.
Доказів того, що позивач звертався до податкового органу із заявою про витребування інформації про резиденство фірми Energy LTD»від відповідного компетентного органу в 2007 році, суду не надано.
Суд в силу частини 3 статті 2 КАС України перевіряє рішення субєкта владних повноважень на відповідність закону і дає оцінку цьому рішенню з урахуванням тих обставин, які мали значення для його прийняття.
Як свідчать матеріали судової справи, у позивача були відсутні законні підстави неоподатковувати у ІV кварталі 2007 року дохід нерезидента. Правильність обчислення суми податкового зобовязання згідно податкового повідомлення-рішення від 03.07.2009 № 0000972301/0 позивачем не оспорюється.
Отже, в позові слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "АТОЛ" до Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення від 03.07.2009 №0000972301/0 відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10 - денний строк з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлено 17 травня 2010 року.
СуддяН.І. Слободянюк
