Єдиний державний реєстр судових рішень
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
01 червня 2022 року м. Дніпросправа № 280/6623/21
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Шлай А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпро апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.11.2021 року, (суддя суду першої інстанції Лазаренко М.С.), прийняту у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя, в адміністративній справі №280/6623/21 за позовом Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області до Куйбишевського районного суду Запорізької області, третя особа: суддя Куйбишевського районного суду Запорізької області ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), -
ВСТАНОВИВ:
30.07.2021 Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області (далі - позивач або ТУ ДСАУ в Запорізькій області) звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило суд:
- визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови від видання наказу про перерахунок суддівської винагороди судді ОСОБА_1 ;
- зобов`язати відповідача видати наказ про перерахунок суддівської винагороди судді ОСОБА_1 за період з 01 по 13 січня 2020 року з утриманням на користь державного бюджету суми зайво виплаченої доплати до посадового окладу судді ОСОБА_1 за вислугу років за період з 01 по 13 січня 2020 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на виконання вимоги Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області від 09.07.2021 №040808-15/2661-2021 ТУ ДСАУ в Запорізькій області направило на адресу відповідача лист від 21.07.2021 №08-04/3105 з пропозицією видати наказ про проведення перерахунку суддівської винагороди судді Куйбившеського районного суду Запорізької області ОСОБА_1 за період з 01 по 13 січня 2020 року. Разом з тим, відповідачем відмовлено у видачі такого наказу, оскільки суддя Солодовніков Р.С. з 01 по 13 січня 2020 року не здійснював правосуддя через обставини, що не залежали від його волі, підстави для видання наказу про перерахунок суддівської винагороди відсутні. Позивач, вважаючи такі дії відповідача неправомірними, звернувся до суду із цим позовом.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16.11.2021 року в задоволенні адміністративного суду відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована фактично доводами адміністративного позову.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Відповідно до Плану проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на І квартал 2021 року Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області в період з 25.02.2021 по 25.05.2021 (із зупиненням в період з 15.03.2021 по 17.03.2021, з 22.03.2021 по 18.04.2021, з 29.04.2021 по 11.05.2021 та з 14.05.2021 по 16.05.2021) проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області за період з 01.01.2019 по 31.12.2020 (далі - ревізія).
За результатами проведення ревізії фахівцями Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області складено Акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 25.05.2021 №08.08-20/7 (далі - Акт), у якому фахівці Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області доходять висновку про те, що з втратою з 01.01.2020 чинності пунктом 23 Розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII судді, які не мають повноважень для здійснення правосуддя, з 01.01.2020 втратили право на отримання доплат до посадового окладу.
Не погодившись із вищевказаними висновком ТУ ДСАУ в Запорізькій області направило на адресу Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області заперечення, у яких наголошувало на тому, що вважає зазначений висновок фахівців Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області безпідставним, а виплата суддям, які не здійснювали повноваження через обставини, що не залежать від них особисто або не були обумовлені їхньою поведінкою, доплат до посадового окладу у 2020 році здійснювалася відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 04.12.2018 №11-р/2018 на підставі наказів, виданих головами місцевих загальних судів Запорізької області у межах їх повноважень.
08.07.2021 на адресу ТУ ДСАУ в Запорізькій області надійшов Висновок на заперечення до акту ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області за період з 01.01.2019 по 31.12.2020 (супровідний лист від 06.07.2021 №040808-15/2574-2021), у якому зазначено, що усі вищевикладені заперечення територіального управління не приймаються.
Як наслідок, 12.07.2021 на адресу територіального управління надійшла вимога Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області від 09.07.2021 №040808-15/2661-2021 «Про усунення виявлених порушень», у якій вимагається забезпечити відшкодування відповідно до чинного законодавства на користь державного бюджету зайво виплачених доплат до посадового окладу суддів.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надається право пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.
На виконання вимоги Управління Східною офісу Держаудитслужби в Запорізькій області від 09.07.2021 №040808-15/2661-2021 ТУ ДСАУ в Запорізькій області на адресу Куйбишевського районною сулу Запорізької області направлено лист від 21.07.2021 №08-04/3105 з пропозицією видати наказ про проведення перерахунку суддівської винагороди судді Куйбишевського районного суду Запорізької області ОСОБА_1 за період з 01 по 13 січня 2020 року.
27.07.2021 на адресу позивача надійшов лист Куйбишевського районного суду Запорізької області від 27.07.2021 №01-28/96/2021 з відмовою видати наказ про перерахунок суддівської винагороди судді ОСОБА_1
Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області вважає такі дії Куйбишевського районного суду Запорізької області неправомірними у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відмовляючи видавати наказ про перерахунок суддівської винагороди судді ОСОБА_1 відповідач діяв в порядку та в межах повноважень визначених Законом.
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до статті 148 зазначеного Закону фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України; функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів, діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, Служби судової охорони та Державної судової адміністрації України здійснює Державна судова адміністрація України; функції розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих судів здійснюють територіальні управління Державної судової адміністрації України. Відповідно до статті 149 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України. Відповідно до статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Суд як орган державної влади у відносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами представляє голова суду (пункт 1 частини першої статті 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Частинами першою та другою статті 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що Голова місцевого суду:
1) представляє суд як орган державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами;
2) визначає адміністративні повноваження заступника голови місцевого суду;
3) контролює ефективність діяльності апарату суду, погоджує призначення на посаду керівника апарату суду, заступника керівника апарату суду, а також вносить подання про застосування до керівника апарату суду, його заступника заохочення або накладення дисциплінарного стягнення відповідно до законодавства;
4) видає на підставі акта про призначення судді на посаду, переведення судді, звільнення судді з посади, а також у зв`язку з припиненням повноважень судді відповідний наказ;
5) повідомляє Вищу кваліфікаційну комісію суддів України та Державну судову адміністрацію України, а також через веб-портал судової влади про вакантні посади суддів у суді у триденний строк з дня їх утворення;
6) забезпечує виконання рішень зборів суддів місцевого суду;
7) організовує ведення в суді судової статистики та інформаційно-аналітичне забезпечення суддів з метою підвищення якості судочинства;
8) сприяє виконанню вимог щодо підвищення кваліфікації суддів місцевого суду;
9) вносить на розгляд зборів суду пропозиції щодо кількості та персонального складу слідчих суддів;
10) здійснює інші повноваження, визначені законом.
Голова місцевого суду з питань, що належать до його адміністративних повноважень, видає накази і розпорядження.
Одночасно, слід зазначити, що питання щодо наявності повноважень на видання наказів про проводження перерахунку суддівської винагороди за минулий час так само, як наявність у голови суду інших повноважень щодо видання наказів, пов`язаних з проходженням суддею публічної служби, наявність яких не заперечуються відповідачем (про встановлення доплат суддям за вислугу років, про надання відпусток тощо) не врегульовані положеннями спеціального законодавства Закону України «Про судоустрій і статус суддів», що регулює порядок, умови, склад, розміри виплати суддівської винагороди.
Рішення Конституційного Суду України від 04.12.2018 за №11-р/2018 вказує на недопустимість, навіть у законодавчому порядку, свавільно встановлювати або змінювати розмір винагороди судді у бік її зменшення; питання обмеження суддівської винагороди, проведене територіальним державним органом у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом, взагалі виходить за межі відповідних владних повноважень, передбачених частиною четвертою статті 154 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Відповідно до частини четвертої статті 154 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» начальник територіального управління Державної судової адміністрації України призначає за погодженням голови місцевого суду на посаду керівника апарату місцевого суду, заступника керівника апарату місцевого суду та звільняє їх з посади, застосовує за поданням голови місцевого суду до них заохочення або накладає дисциплінарні стягнення відповідно до закону; присвоює керівнику апарату місцевого суду, його заступнику ранги державного службовця відповідно до законодавства про державну службу.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» голова суду представляє суд як орган державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами.
Відповідно до частини другої статті 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» голова місцевого суду з питань, що належать до його адміністративних повноважень, видає накази і розпорядження.
З огляду на вказане, видання/скасування наказів про встановлення доплат суддям за вислугу років, належить до виключної компетенції голови місцевого суду в порядку пункту 1 частини першої, частини другої статті 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Отже, вирішення питання щодо виплати суддівської винагороди судді є обов`язком відповідача і повинно вирішуватись у встановленому Законом порядку, оскільки є невід`ємним елементом гарантій незалежності суддів, які встановлені Конституцією України.
Право третьої особи на отримання суддівської винагороди у належному та повному розмірі не може бути поставлено в залежність від неналежного виконання обов`язків державними органами в частині внесення змін до законодавчих актів чи то до формування бюджету.
З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що рішення суду першої в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправною відмову в виданні наказу про перерахунок суддівської винагороди судді ОСОБА_1 є законним та обґрунтованим.
Крім того, колегія суддів, зазначає, що положень Рекомендації Комітету Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 №1380/5, дискреційні повноваження - сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акту.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності, вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами.
Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта, він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але й не має права виходити за її межі. Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними) (аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 21.05.2013 №21-87а13).
Отже, видання наказу про перерахунок суддівської винагороди ОСОБА_1 за період з 01.01.2020 по 13.01.2020 з утриманням на користь державного бюджету суми зайво виплаченої судді ОСОБА_1 у період з 01.01.2020 по 13.01.2020 доплати до посадового окладу є дискреційним повноваженням відповідача, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстави для зміни або скасування рішення суду - відсутні.
Керуючись ст. ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.11.2021 року в адміністративній справі №280/6623/21 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.
Головуючий - суддя О.О. Круговий
суддя Н.П. Баранник
суддя А.В. Шлай
