ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2022 року

м. Київ

справа № 640/10113/19

адміністративне провадження № К/9901/1833/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Стародуба О.П., Шарапи В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.11.2019 (головуючий суддя: Кузьменко В.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2019 (головуючий суддя: Бєлова Л.В., судді: Аліменко В.О., Кучма А.Ю.) у справі №640/10113/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

У червні 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі - ГУПФУ в м. Києві або відповідач), в якому просив:

визнати протиправними дії ГУПФУ в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за недостатністю необхідного стажу роботи;

зобов`язати ГУПФУ в м. Києві повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах;

стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 моральну шкоду за рахунок бюджетних асигнувань ГУПФУ в м. Києві у розмірі 180 000 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.11.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2019, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове про задоволення позову.

IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Верховного Суду від 18.02.2020 відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 31.05.2022 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 27.08.2018 щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідач листом №75329/02/В-6415 від 10.09.2018 відмовив у призначенні пенсії на пільгових умовах, з посиланням на те, що згідно із довідкою від 23.12.2008 №70, виданою ДП «Київський авіаційний завод «АВІАНТ», до пільгового стажу можливо зарахувати лише 1 рік 6 місяців.

У відповідь на заяву позивача від 05.09.2018, відповідач у листі від 22.10.2018 №97234/02/В-2437/2 зазначив, що відповідно до наданих документів стаж, який можливо зарахувати до стажу, що дає право на пільгову пенсію становить 5 років 5 місяців, що є менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, у зв`язку із чим відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся із цим позовом до суду.

ІV. АРГУМЕНТИ СТОРІН

На обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що має достатній стаж роботи на посадах, що дають право на призначення пільгової пенсії за віком, проте відповідач протиправно відмовляється зарахувати такий для призначення пенсії.

Відповідач позов не визнав. Стверджує, що у позивача недостатньо трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах.

V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередній інстанцій встановлено, що позивач у період з 14.09.1973 по 20.09.1974 та з 09.09.1975 по 09.11.1978 працював за професією «складальник-клепальник» в Київському авіаційному заводі; з 01.07.2004 по 03.07.2008 електромонтером з ремонту та обслуговування електроустаткування в ДП «Київський авіаційний завод «Авіант».

Щодо зарахування періоду роботи позивача на посаді «складальник-клепальник», то суди зазначили, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. Суди констатували, що вперше професія «складальник-клепальник» внесена до Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.1991 №10, які діяли з 01 січня 1992 року. Відповідно, оскільки до січня 1992 така професія не була віднесена до професій, робота на яких дає право на призначення пільгової пенсії, відсутні підстави для зарахування цього періоду до пільгового стажу роботи. Одночасно суд першої інстанцій встановив, що у межах справи №2а-647-1/09 (касаційне провадження №К/9991/57625/11) вже надавалася правова оцінка періоду роботи позивача на посаді «складальник-клепальник», де Вищий адміністративний суд України погодився із позицією судів першої та апеляційної інстанцій про неможливість зарахування цього періоду до пільгового стажу роботи згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.1991 №10.

Щодо періоду роботи позивача на посаді електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування в ДП «Київський авіаційний завод «Авіант», то суди зазначили, що період у який ОСОБА_1 був зайнятий більше 80% робочого часу врахований пенсійним органом до пільгового стажу. Натомість період у якому позивач був зайнятий на роботах зі шкідливими умовами праці менше 80% робочого часу, не може бути зарахований до пільгового стажу згідно із вимогами статті 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII) та Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 (далі - Порядок №383).

За наведених обставин, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність у позивача достатнього трудового стажу, що дає право на пільгову пенсію за Списком №2 відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону №1788-XII.

VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовані обставини справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті. Наполягає, що у позивача достатньо трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону №1788-XII. Вважає відмову пенсійного органу у призначенні йому пенсії на пільгових умовах протиправною.

Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, у якому із посиланням на законність та обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій просить відмовити у задоволенні касаційної скарги і залишити оскаржувані судові рішення без змін.

VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального права та дійшов таких висновків.

За правилами статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Надаючи правову оцінку судовим рішенням суду першої та апеляційної інстанцій в контексті критеріїв, наведених у статті 242 КАС України, з врахуванням визначених частиною третьою статті 341 цього Кодексу повноважень суду касаційної інстанції, Верховний Суд зазначає таке.

Основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України).

Відповідно до статті 1 Закону №1788-XІІ громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Згідно із пунктом «б» статті 13 цього Закону право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах зі шкідливими й важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, за результатами атестації робочих місць, зокрема, чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше як 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Статтею 100 Закону №1788-XІІ визначено, що особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Порядок №383 регулює застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників (далі - Списки) при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпунктів «а» «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно із пунктом 10 Порядку №383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку N 637.

Відповідно до положень статті 62 Закону №1788-XII та пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктами 3, 20 Порядку №637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Пунктом 3 Порядку №383 визначено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).

У пункті 8 цього Порядку визначено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються «Список N 1 производств, цехов, профессий и должностей на подземных работах, на работах с вредными условиями труда и в горячих цехах, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных размерах» і «Список N 2 производств, цехов, профессий и должностей, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных размерах», затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.56 N 1173.

Зміст наведених норм права дає підстави для висновку, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 (6 років і 3 місяці), пенсії на пільгових умовах, зокрема чоловікам, призначаються зі зменшенням пенсійного віку (60 років) на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів.

При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи.

Судами попередніх інстанцій на підставі відомостей, зазначених у трудовій книжці, встановлено, що ОСОБА_1 працював:

- у період з 14.09.1973 по 20.09.1974 та з 09.09.1975 по 09.11.1978 за професією «складальник-клепальник» в Київському авіаційному заводі;

- з 01.07.2004 по 03.07.2008 електромонтером з ремонту та обслуговування електроустаткування в ДП «Київський авіаційний завод «Авіант».

Щодо зарахування до пільгового стажу періоду роботи позивача на посаді «складальник-клепальник» в Київському авіаційному заводі, колегія суддів зазначає таке.

Вперше професія «складальник-клепальник» внесена до Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.1991 №10, які діяли з 01.01.1992.

Проте у період роботи позивача (з 14.09.1973 по 20.09.1974 та з 09.09.1975 по 09.11.1978) в Київському авіаційному заводі застосовувався «Список N 2 производств, цехов, профессий и должностей, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных размерах», затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 N1173, яким зазначена професія не була передбачена, тому колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для зарахування спірного періоду роботи до пільгового стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Також у справі №2а-647-1/09 (касаційне провадження №К/9991/57625/11) за позовом ОСОБА_1 до УПФУ в Святошинському районі м. Києва, треті особи: ДП «Київський авіаційний завод «Авіант», ГУПФУ в м. Києві про зобов`язання призначити пенсію на пільгових умовах вирішувалося питання зарахування до пільгового стажу періоду роботи позивача в Київському авіаційному заводі на посаді «складальник-клепальник», у якій суди усіх інстанцій дійшли однакового висновку про відсутність підстав для зарахування спірного періоду з огляду на те, що професія «складальник-клепальник» у період його роботи була відсутня у списку професій, робота на який дає право на призначення пільгової пенсії.

Згідно із частиною першою статті 78 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, дана норма визначає преюдиційні підстави звільнення осіб, які беруть участь у справі, від доказування обставин з метою досягнення процесуальної економії - за наявності цих підстав у суду не буде необхідності досліджувати докази для встановлення певних обставин.

Щодо періоду роботи позивачем з 01.07.2004 по 03.07.2008 електромонтером з ремонту та обслуговування електроустаткування в ДП «Київський авіаційний завод «Авіант», колегія суддів зазначає таке.

Судами попередніх інстанцій з інформації, зазначеній у довідці Довідку ДП «Київський авіаційний завод «Авіант», встановлено, що з 01.07.2004 по 03.07.2008 ОСОБА_1 працював електромонтером з ремонту та обслуговування електроустаткування в гальванічному виробництві цеху № 6.

Апеляційний суд встановив, що зазначена професія атестована і наказами від 03.07.2003 № 201 та від 17.04.2008 № 140 підтверджене право на пільгову пенсію по Списку № 2.

Згідно із журналом відпрацьованого часу в шкідливих умовах пільговий стаж зараховується: з 01.07.2004 по 30.11.2004, з 01.05.2005 по 30.06.2005, з 01.08.2005 по 31.08.2005, з 01.10.2005 по 31.10.2005, з 01.12.2005 по 31.12.2005, з 01.06.2006 по 30.06.2006, з 01.08.2006 по 31.08.2006, з 01.06.2007 по 30.06.2007, з 01.01.2008 по 29.02.2008, з 01.04.2008 по 30.06.2008. У зазначений період позивач був зайнятий на роботах зі шкідливими умовами праці більше 80% робочого часу.

Апеляційний суд із розрахунку стажу протоколу № 48576 від 20.02.2009 Печерського районного управління Пенсійного фонду України встановив, що вказані у довідці ДП «Київський авіаційний завод «Авіант» періоди були враховані при розрахунку стажу позивача.

Пунктом 2 Порядку №383 передбачено, що під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період, який не було враховано до пільгового стажу, позивач був зайнятий на роботах зі шкідливими умовами праці менше 80% робочого часу, відповідно цей період не може бути зарахований до пільгового стажу згідно із вимогами статті 13 Закону №1788-XІІ та Порядку №383.

Таким чином, на підставі зазначених вище обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про відсутність підстав для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Одночасно відповідач у відповідь на заяву позивача від 05.09.2018 роз`яснив, що відповідно до наданих документів стаж, який можливо зарахувати до стажу, що дає право на пільгову пенсію становить 5 років 5 місяців, що є менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, тому немає підстав для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до положень пункту «б» статті 13 Закону №1788-XІІ працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 (6 років і 3 місяці), пенсії на пільгових умовах, зокрема чоловікам, призначаються зі зменшенням пенсійного віку (60 років) на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Отже, оскільки пільговий стаж позивача (5 років 5 місяців), що дає право на пільгову пенсію є меншим за половину стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці (6 років і 3 місяці), необхідного для призначення пенсії згідно пункту «б» статті 13 Закону №1788-XІІ (12 років і 6 місяців), то підстави для призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи також відсутні.

З огляду на відсутність факту заподіяння позивачу шкоди внаслідок протиправної відмови, відсутні підстави для стягнення моральної шкоди у розмірі 180 000 грн.

Доводи касаційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів, досліджених судами попередніх інстанцій, які були ретельно перевірені, та не спростовують правильних висновків судів про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Пономарьов проти України» та «Рябих проти Російської Федерації», у справі «Нєлюбін проти Російської Федерації») повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

VІІІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

За правилами статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.11.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2019 у справі №640/10113/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін

О. П. Стародуб

В. М. Шарапа