Справа № 420/7647/22

УХВАЛА

02 червня 2022 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Стефанов С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління державної міграційної служби України в Херсонській області, Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про скасування дозволу на імміграцію, визнання протиправними дії по складанню висновку та визнання протиправним та скасування наказу №222 від 31.08.2016 року, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 30 травня 2022 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління державної міграційної служби України в Херсонській області, Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Державної міграційної служби України, в якому позивач просить:

- визнати протиправним і скасувати рішення ВГІРФО УМВС України в Херсонській області про скасування дозволу на імміграцію, наданого 30.05.2009 року громадянці СРВ ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ВГІРФО УМВС України в Херсонській області;

- визнати протиправними дії по складанню висновку ГУ ДМС України в Одеській області від 03.08.2016 року, а також визнати протиправним і скасувати наказ ДМС України №222 від 31.08.2016 року, прийнятий на підставі цього висновку, яким скасовано повністю рішення ВГІРФО ГУ МВС України в Одеській області про документування громадянки СРВ ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 посвідкою на постійне проживання в Україні.

Згідно ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи:

1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;

2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);

3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;

4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;

5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);

6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Пред`явлена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.

Згідно з ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

В порушення п.2 ч.5 ст.160 КАС України позивачем не вказано в позовній заяві офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти ОСОБА_1 .

В порушення вимог п.11 ч.5 ст.160 КАС України, у позові відсутнє власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч.1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

З прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач, зокрема, просить визнати протиправним і скасувати рішення ВГІРФО УМВС України в Херсонській області про скасування дозволу на імміграцію, наданого 30.05.2009 року громадянці СРВ ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ВГІРФО УМВС України в Херсонській області, проте не зазначено реквізитів оскаржуваного рішення.

Таким чином, позивачу необхідно привести прохальну частину позовної заяви у відповідності до ч.1 ст.5 КАС України шляхом зазначення номеру та дати прийняття рішення ВГІРФО УМВС України в Херсонській області про скасування дозволу на імміграцію, наданого 30.05.2009 року громадянці СРВ ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ВГІРФО УМВС України в Херсонській області.

Відповідно до ст.118, ч.1 ст.119, ч.1, ч.2 ст.122 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з позовної заяви оскаржувані рішення про скасування дозволу на імміграцію, дії по складанню висновку та наказ №222 були прийняті у 2011 та 2016 роках.

При цьому, з даним адміністративним позовом ОСОБА_1 звернулась лише 30 травня 2022 року, тобто з пропуском позивачкою строку встановленого ч.2 ст.122 КАС України, зазначаючи про поновлення строку в прохальній частині позовної заяви.

Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч.1, 2 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Таким чином, враховуючи факт пропуску позивачкою 6-місячного строку звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою, позивачці необхідно подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати причини поважності (у разі їх наявності) пропуску строку звернення до суду та надати належні докази.

Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч.1 ст.2 Закону України «Про судовий збір», платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством (ч.1 ст.3 Закону).

Згідно пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Відповідно до абзацу 2 ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Судом встановлено, що позивачем заявлено 3 позовні вимоги немайнового характеру, а саме:

- визнати протиправним і скасувати рішення ВГІРФО УМВС України в Херсонській області про скасування дозволу на імміграцію, наданого 30.05.2009 року громадянці СРВ ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ВГІРФО УМВС України в Херсонській області;

- визнати протиправними дії по складанню висновку ГУ ДМС України в Одеській області від 03.08.2016 року;

- визнати протиправним і скасувати наказ ДМС України №222 від 31.08.2016 року, прийнятий на підставі цього висновку, яким скасовано повністю рішення ВГІРФО ГУ МВС України в Одеській області про документування громадянки СРВ ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 посвідкою на постійне проживання в Україні.

Приписами Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» №1928-IX від 02.12.2021 року, встановлено у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2022 року 2481,00 гривень.

Таким чином, позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 2 977,20 грн.

При цьому, судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1984,80 грн., що підтверджується квитанціями від 30.05.2022 року №5810-3035-9235-8470 та №1490-7924-0908-7679.

З урахуванням зазначеного, позивачу необхідно доплатити судовий збір в розмірі 992,40 грн.

Крім цього, щодо посилання позивачки на те, що вимога про визнання протиправним складання висновку і скасування наказу в частині є єдиною позовною вимогою, що, на думку позивачки узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними в постанові у складі Касаційного адміністративного суд від 06.10.2020 року по справі №826/11984/16, суд відноситься критично, оскільки вищевказана адміністративна справа не є релевантною даній справі.

Згідно з ч.4 ст.161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч.7 ст.161 КАС України, до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

В порушення ч.4, ч.7 ст.161 КАС України, позивачкою не надано до суду належним чином засвідчені копії: рішення ВГІРФО УМВС України в Херсонській області про скасування дозволу на імміграцію, наданого 30.05.2009 року громадянці СРВ ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ВГІРФО УМВС України в Херсонській області; висновку ГУ ДМС України в Одеській області від 03.08.2016 року; наказу ДМС України №222 від 31.08.2016 року.

Крім того, суд зазначає, що докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Тобто, збирати докази з власної ініціативи є правом суду, а не обов`язком. Позивач же навпаки, зобов`язаний надати до суду докази разом з позовною заявою.

Суд звертає увагу на те, що доказування - це діяльність суб`єктів доказування, яка здійснюється в урегульованому процесуальному порядку і спрямована на з`ясування дійсних обставин справи, прав і обов`язків сторін, встановлення певних обставин шляхом ствердження юридичних фактів, зазначення доказів, а також подання, прийняття, збирання, витребування, дослідження і оцінки доказів. Отже, доказування - з`ясування дійсних обставин справи.

Звідси мета доказування - переконати суд у достовірності наведених фактів. Обов`язок доказування покладається на сторін. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. У разі недостатності доказів суд вправі запропонувати представити докази тій стороні, яка несе обов`язок по доказуванню.

Однак це не означає, що суд зобов`язаний замість сторони у справі перекласти на себе тягар доказування та збирання доказів.

Суд звертає увагу, що завданням адміністративного судочинства є вирішення судом спорів, але він не є органом, який здійснює функцію суб`єкта на який покладений обов`язок щодо їх збирання.

Суд може сприяти в отриманні певних доказів, водночас лише за певних умов.

У позовній заяві представник позивача зазначає, що представник витребовує документи у міграційних органів шляхом направлення адвокатських запитів, у випадку виникнення складнощів із отриманням доказів до суду будуть подані відповідні клопотання. При цьому, жодних адвокатських запитів, матеріали справи не містять.

Таким чином, суд звертає увагу на необхідність виконання ОСОБА_1 вимог ч.7 ст.161 КАС України та надання до суду належним чином засвідчених копій: рішення ВГІРФО УМВС України в Херсонській області про скасування дозволу на імміграцію, наданого 30.05.2009 року громадянці СРВ ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ВГІРФО УМВС України в Херсонській області; висновку ГУ ДМС України в Одеській області від 03.08.2016 року; наказу ДМС України №222 від 31.08.2016 року.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 слід залишити без руху, встановивши позивачці строк для усунення недоліків.

Виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом оформлення позовної заяви у відповідності до вимог ст.ст.160, 161 КАС України, а також надання оригіналу квитанції про сплату судового збору в розмірі 992,40 грн., заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати причини поважності (у разі їх наявності) пропуску строку звернення до суду та надати належні докази, а також надання до суду належним чином засвідчених копій: рішення ВГІРФО УМВС України в Херсонській області про скасування дозволу на імміграцію, наданого 30.05.2009 року громадянці СРВ ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ВГІРФО УМВС України в Херсонській області; висновку ГУ ДМС України в Одеській області від 03.08.2016 року; наказу ДМС України №222 від 31.08.2016 року.

Суд вважає за доцільне також зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду, та направлення необхідних документів засобами поштового зв`язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв`язку (телефон, факс, електрона пошта, тощо) про надіслання матеріалів до суду, оскільки згідно з п.1 та п.2 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 294 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління державної міграційної служби України в Херсонській області, Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про скасування дозволу на імміграцію, визнання протиправними дії по складанню висновку та визнання протиправним та скасування наказу №222 від 31.08.2016 року - залишити без руху.

Надати позивачу 10-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя С.О. Стефанов