№ 201/10437/21

провадження 2/201/1734/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2022 року місто Дніпро

суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Антонюк О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Обласний центр екстренної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 12 жовтня 2021 року звернувся до суду з позовом до відповідача КП «Обласний центр екстренної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, позовні вимоги не змінювалися, але доповнювалися і уточнювалися. Позивач в своєму позові посилається на те, що він працює водієм санітарного автомобіля швидкої медичної допомоги у Комунальному закладі «Криворізька станція швидкої медичної допомоги» Дніпропетровської обласної ради. 04 березня 2018 року ОСОБА_1 прийшов на роботу близько 19 год. згідно з графіком роботи, Підстанції №1 КЗ «КСШМД`ДОР». О 19 год. 18 хв. пройшов передрейсовий медичний огляд та був допущений до роботи в нічну зміну. Після проходження перед рейсового медичного огляду, ОСОБА_1 та водій передньої зміни ОСОБА_2 поїхали на санітарному автомобілі «ПЕЖО», державний номер НОМЕР_1 , в гаражний бокс № НОМЕР_2 , що знаходиться на території Підстанції №1, КЗ «КСШМД ДОР» щоб прийняти санітарній автомобіль. Під час передачі ОСОБА_1 автомобіля до ОСОБА_1 підійшов невідомий йому чоловік, обличчя якого було закрите коміром светра, і запитав у нього «Ти ОСОБА_3 ?», після чого вдарив останнього кулаком у обличчя і ОСОБА_1 впав. До особи, яка нанесла ОСОБА_1 удар, приєдналася друга невідома особа та вони удвох почали бити ОСОБА_1 ногами по голові, тулубу, спині, а потім утекли. Під час цього нападу ОСОБА_1 отримав тілесні травми та ушкодження, в тому числі, як згодом виявилось, тяжкі. Для надання йому медичної допомоги колега водій ОСОБА_4 доповів диспетчеру та викликав швидку допомогу, а ОСОБА_1 згодом викликав поліцію та написав заяву про напад.

Медична бригада, яка була викликана на місце події, надала йому першу медичну допомогу і доставила його в травмпункт КЗ «Криворізька міська клінічна лікарня № 2» ДОР», де під час огляду було встановлено характер отриманих травм та ушкоджень, після чого він був направлений до лікарні КЗ «Криворізька міська лікарня № 3» ДОР» за місцем проживання, в якій з 05 березня 2018 року по 09 березня 2018 року проходив амбулаторне лікування. У подальшому, в зв`язку з безперервними болями в хребті, ОСОБА_1 вийшов 11 березня 2018 року на роботу і при проходженні медичного огляду вказав медпрацівникам на постійні болі в хребту та болі в грудному відділі, після огляду та надання ОСОБА_1 першої допомоги, бригада №8 швидкої допомоги доставила його до КЗ «Криворізька міська лікарня №1» ДОР». 12 березня 2018 року після скарг на постійні болі в хребті ОСОБА_1 було направлено на обстеження магнітно-резонансної томографії, 15 березня 2018 року йому булодіагностовано компресійний перелом тіла хребця Th4-12 ступенята госпіталізовано до травматологічного відділення КЗ «Криворізька міська лікарня № 1» ДОР», де він перебував на лікуванні з 19 березня 2018 року по 03 квітня 2018 року. З 04 квітня 2018 року ОСОБА_1 був переведений в КЗ «Криворізька міська лікарня № 3» ДОР», де знаходився на стаціонарному лікуванні до 28 вересня 2018 року без перерви з тим же діагнозом.

По заяві ОСОБА_1 наказом КЗ «КСШМД» ДОР від 05 березня 2018 року № 108 було утворено комісію та з 05 березня 2018 року по 02 травня 2019 року було проведено розслідування нещасного випадку, що стався 04 березня 2018 року. За результатами роботи комісії був складений Акт проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5 від 02 травня 2019 року. Згідно з висновком комісії, наведеному в акті, нещасний випадок, який стався з ОСОБА_1 04 березня 2018 року, визнано таким, що не пов`язаний з виробництвом.

Позивач оскаржив висновок і дії лікарняного закладу дог суду і рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 24 липня 2020 року його позовні вимоги було задоволено, акт за формою Н-5 було скасовано, нещасний випадок визнано пов`язаним з виробництвом, зобов`язано скласти інший акт, стягнуто грошові кошти та витрати. Рішення суду оскаржувалося, але залишене без змін і набрало законної сили.

Після цього позивач звернувся до відповідача з питанням виконання вказаного рішення та зобов`язання відповідача видати йому направлення на МСЕК для встановлення втрати працездатності та факту отримання виробничої травми 04 березня 2018 року. Отримав відмову, в добровільному порядку спір не вирішено, просив зобов`язати відповідача виконати його законні вимоги, задовольнивши уточнений позов у повному обсязі.

Представник відповідача КЗ «КСШМД`ДОР проти позовних вимог, викладених обставин і задоволення позову заперечували, надали відзив, вказавши на те, що все необхідне по закону і рішенню суду вони зробили вірно, вимоги позивача до них безпідставні і не доведені, позивач зробив не вірний висновок з наданих йому відповідей і документів, тому просили в задоволенні позову до них відмовити в повному обсязі.

З`ясувавши думку сторін, оцінивши надані і добуті докази, перевіривши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

В судовому засіданні встановлено, що дійсно позивач ОСОБА_1 працює водієм автотранспортних засобів (санітарного автомобіля швидкої медичної допомоги) у Комунальному закладі «Криворізька станція швидкої медичної допомоги» Дніпропетровської обласної ради. 04 березня 2018 року ОСОБА_1 прийшов на роботу близько 19 год. згідно з графіком роботи, Підстанції №1 КЗ «КСШМД`ДОР». О 19 год. 18 хв. пройшов передрейсовий медичний огляд та був допущений до роботи в нічну зміну. Після проходження перед рейсового медичного огляду, ОСОБА_1 та водій передньої зміни ОСОБА_2 поїхали на санітарному автомобілі «ПЕЖО», державний номер НОМЕР_1 , в гаражний бокс № НОМЕР_2 , що знаходиться на території Підстанції №1, КЗ «КСШМД ДОР» щоб прийняти санітарній автомобіль.

Під час передачі ОСОБА_1 автомобіля до ОСОБА_1 підійшов невідомий йому чоловік, обличчя якого було закрите коміром светра, і запитав у нього «Ти ОСОБА_3 ?», після чого вдарив останнього кулаком у обличчя і ОСОБА_1 впав. До особи, яка нанесла ОСОБА_1 удар, приєдналася друга невідома особа та вони удвох почали бити ОСОБА_1 ногами по голові, тулубу, спині, а потім утекли. Під час цього нападу ОСОБА_1 отримав тілесні травми та ушкодження, в тому числі, як згодом виявилось, тяжкі. Для надання йому медичної допомоги колега водій ОСОБА_4 доповів диспетчеру та викликав швидку допомогу, а ОСОБА_1 згодом викликав поліцію та написав заяву про напад. Знаходився на лікуванні, проходив амбулаторне лікування.

У подальшому, в зв`язку з безперервними болями в хребті, ОСОБА_1 вийшов 11 березня 2018 року на роботу і при проходженні медичного огляду вказав медпрацівникам на постійні болі в хребту та болі в грудному відділі, після огляду та надання ОСОБА_1 першої допомоги, бригада № 8 швидкої допомоги доставила його до КЗ «Криворізька міська лікарня №1» ДОР». 12 березня 2018 року після скарг на постійні болі в хребті ОСОБА_1 було направлено на обстеження магнітно-резонансної томографії, 15 березня 2018 року йому булодіагностовано компресійний перелом тіла хребця Th4-12 ступенята госпіталізовано до травматологічного відділення КЗ «Криворізька міська лікарня № 1» ДОР, де він перебував на лікуванні з 19 березня 2018 року по 03 квітня 2018 року. З 04 квітня 2018 року ОСОБА_1 був переведений в КЗ «Криворізька міська лікарня №3» ДОР», де знаходився на стаціонарному лікуванні до 28 вересня 2018 року без перерви з тим же діагнозом.

По заяві ОСОБА_1 наказом КЗ «КСШМД» ДОР від 05 березня 2018 року № 108 було утворено комісію та з 05 березня 2018 року по 02 травня 2019 року було проведено розслідування нещасного випадку, що стався 04 березня 2018 року. За результатами роботи комісії був складений Акт проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5 від 02 травня 2019 року, який затверджений головним лікарем КЗ «КСШМД`ДОР А.М. Бійовським 03 травня 2019 року. Згідно з висновком комісії, наведеному в акті, нещасний випадок, який стався з ОСОБА_1 04 березня 2018 року, визнано таким, що не пов`язаний з виробництвом: обґрунтовуючи свій висновок, комісія з розслідування нещасного випадку, зазначила, що нещасний випадок, який трапився із ОСОБА_1 , не пов`язаний з виробництвом, оскільки нібито мав місце випадок з`ясування між ним та іншою особою, особистих стосунків невиробничого характеру. Даний висновок є безпідставним, оскільки органом поліції не було встановлено факту з`ясування між мною та іншою особою особистих стосунків невиробничого характеру.

Позивач оскаржив висновок і дії лікарняного закладу до суду і рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 24 липня 2020 року його позовні вимоги було задоволено, акт за формою Н-5 було скасовано, нещасний випадок визнано пов`язаним з виробництвом, зобов`язано скласти інший акт, стягнуто грошові кошти та витрати. Рішення суду оскаржувалося, але залишене без змін і набрало законної сили.

Після цього позивач звернувся до відповідача з питанням виконання вказаного рішення та зобов`язання відповідача видати йому направлення на МСЕК для встановлення втрати працездатності та факту отримання виробничої травми 04 березня 2018 року. Отримав відмову. Отже в добровільному порядку питання не вирішене, виник спір і позивач вимушений був звертатися з позовом до суду.

Суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню, виходячи з наступного.

Стаття 15 ЦК України передбачає право на захист цивільних прав та інтересів: «1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання…».

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 працює водієм автотранспортних засобів (санітарного автомобіля швидкої медичної допомоги) у Комунальному закладі «Криворізька станція швидкої медичної допомоги» Дніпропетровської обласної ради. 04 березня 2018 року ОСОБА_1 прийшов на роботу близько 19 годині 00 хвилин, згідно графіку роботи, о 19 годині 18 хвилин пройшов передрейсовий медичний огляд та був допущений до роботи в нічну зміну. Після проходження перед рейсового медичного огляду, ОСОБА_1 з іншим водієм ОСОБА_2 поїхали на санітарному автомобілі «ПЕЖО», державний номер НОМЕР_1 , в гаражний бокс № НОМЕР_2 , що знаходиться на території Підстанції №1, КЗ КСШМД ДОР, щоб прийняти санітарній автомобіль. Під час передачі автомобіля, до боксу зайшов водій ОСОБА_5 і запитав «чи є ОСОБА_3 ?», і потім додав «його шукають». ОСОБА_1 прийняв автомобіль, і так як погода була морозною і на автомобілі знизу був налип льоду, то останній взяв лопату, оббив лід і виніс його з боксу. В цей момент до ОСОБА_1 підійшов невідомий йому чоловік, обличчя якого було закрите коміром светра, і запитав у нього «Ти ОСОБА_3 ?», після чого вдарив останнього кулаком у обличчя і ОСОБА_1 впав. До особи, яка нанесла ОСОБА_1 удар, приєдналася друга невідома особа та вони удвох почали бити ОСОБА_1 ногами по голові, тулубу, спині, а потім утекли. Під час цього нападу ОСОБА_1 отримав тілесні травми та ушкодження, в тому числі, як згодом виявилось, тяжкі. Для надання йому медичної допомоги колега водій ОСОБА_4 доповів диспетчеру та викликав швидку допомогу, а ОСОБА_1 викликав поліцію та написав заяву про напад.

Медичною бригадою, було надано ОСОБА_1 першу медичну допомогу і доставили його до травмпункту КЗ «Криворізька міська клінічна лікарня № 2» ДОР», де під час огляду було встановлено характер отриманих травм та ушкоджень, а саме: забій м`яких тканин вилицевої ділянки ліворуч, грудної клітини, поперекової ділянки. Забій м`яких тканин лівої кисті та лівої гомілки». Після чого, ОСОБА_1 був направлений до лікарні КЗ «Криворізька міська лікарня № 3» ДОР» за місцем проживання, в якій з 05 березня 2018 року по 09 березня 2018 року амбулаторно лікувався.

Потім ОСОБА_1 вийшов 11 березня 2018 року на роботу та при проходженні медичного огляду вказав медпрацівникам на постійні болі в хребту та болі в грудному відділі, після огляду та надання ОСОБА_1 першої допомоги, бригада № 8 швидкої допомоги доставила його до КЗ «Криворізька міська лікарня № 1» ДОР». В подальшому, ОСОБА_1 було направлено на обстеження магнітно-резонансної томографії, де 15 березня 2018 року йому булодіагностовано компресійний перелом тіла хребця Th4-12 ступенята госпіталізовано до травматологічного відділення КЗ «Криворізька міська лікарня № 1» ДОР», де він перебував на лікуванні з 19 березня 2018 року по 03 квітня 2018 року. З 04 квітня 2018 року ОСОБА_1 був переведений в КЗ «Криворізька міська лікарня № 3» ДОР», де знаходився на стаціонарному лікуванні до 28 вересня 2018 року без перерви з тим же діагнозом.

Постановою про закриття кримінального провадження від 04 квітня 2019 року, винесеної слідчим СВ Металургійного відділення поліції Криворізького відділу поліції ГУНП України в Дніпропетровській області лейтенантом поліції Штемберським В.О., кримінальне провадження №12018040710000569 по розслідуванню факту спричинення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень було закрите, на тій підставі що поліція на протязі одного року не знайшла підозрюваних у вчиненні цього злочину.

За результатами роботи комісії був складений Акт проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5 від 02 травня 2019 року, який затверджений головним лікарем КЗ «КСШМД`ДОР» А.М. Бійовським 03 травня 2019 року. Згідно з висновком комісії, наведеному в акті, нещасний випадок, який стався з ОСОБА_1 04 березня 2018 року, визнано таким, що не пов`язаний з виробництвом.

Позивач із зазначеними висновками комісії по розслідуванню нещасного випадку на виробництві не погодився та звернувся до суду; судом було з`ясовано, що хронологія подій та їх послідовність, встановлених у судовому засіданні на підставі показів позивача, відповідача та письмових матеріалів справи прямо вказують на те, що із ОСОБА_1 04 березня 2018 року трапився нещасний випадок, який пов`язаний з виробництвом, в результаті чого він отримав тілесні ушкодження з попереднім візуальним діагнозом: «Забій м`яких тканин ви лицевої ділянки ліворуч, грудної клітини, поперекової ділянки. Забій м`яких тканин лівої кисті та лівої гомілки. Шифр за МКХ-10 Т06.8», під час виконання ним своїх службових обов`язків водія транспортного засобу (санітарного автомобіля швидкої медичної допомоги), а тому останній має право на отримання акту за формою Н-1 про нещасний випадок на виробництві, що стався з ОСОБА_1 04 березня 2018 року о 19 годині 20 хвилин біля гаражного боку № 13 на території Підстанції №1Комунального закладу «Криворізька станція швидкої медичної допомоги» Дніпропетровської обласної ради».

Положенням частин 1 статей3,46 Конституції Українивстановлено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 55 Конституції Українивизначено, що права і свободи громадянина захищаються судом.

Відповідно дост. 171 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасник випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

За змістомстатті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно достатті 22 Закону України «Про охорону праці», роботодавець повинен організувати розслідування і вести облік нещасник випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнським об`єднанням профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання і аварії роботодавець складає акт про нещасний випадок за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом, питання вирішується посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов`язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене в судовому порядку.

Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах, визначена та регулюється «Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232(Порядок).

У разі незгоди потерпілого або особи, яка представляє його інтереси, зі змістом акта за формою Н-5 або формою НПВ, чи незгоди з висновком розслідування про обставини та причини нещасного випадку, рішення комісії може бути оскаржено до суду.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України в постанові від 17 квітня 2013 року у справі № 6-29цс13.

Судом було встановлено, що позовні вимоги позивача фактично зводяться до оспорювання рішення комісії з розслідування нещасного випадку, яке міститься в затвердженому акті за формою Н-5, складеному за наслідками розслідування нещасного випадку, що трапився з потерпілим 04 березня 2018 року, та зобов`язання роботодавця скласти акт за формою Н-1. Зі змісту Акту проведення розслідування нещасного випадку, що стався 04 березня 2018 року о 19 год. 20 хв. В Комунальному закладі «Криворізька станції швидкої медичної допомоги» Дніпропетровської обласної ради», судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи працевлаштованим у Комунальному закладі «Криворізька станція швидкої медичної допомоги» Дніпропетровської обласної ради, на посаді водія автотранспортних засобів (санітарного автомобіля швидкої медичної допомоги), 04 березня 2018 року, близько 19 години згідно за графіком, прийшов на роботу та о 19 годині 18 хвилин пройшов передрейсовий медичний огляд і був допущений до роботи у нічну зміну. Після проходження огляду, ОСОБА_1 направився до господарчого двору, а саме, до гаражного боксу, щоб прийняти санітарний автомобіль «Соболь» д.н.з. НОМЕР_1 від водія попередньої зміни ОСОБА_2 . Під час отримання автомобіля, до ОСОБА_1 підійшов водій ОСОБА_6 та повідомив останньому, що його розшукують невідомі особи, назвали його прізвище і знаходяться у господарському дворі. Крім того, вказаних двох невідомих чоловіків, бачив також водій ОСОБА_7 , на запитання якого про те, кого вони шукають, останні відповіли, що шукають ОСОБА_8 . Зі слів ОСОБА_1 встановлено, що коли він вийшов з гаражного боксу в господарський двір, до нього підійшов невідомий чоловік (обличчя якого було закрито коміром светру) та запитав у нього прізвище. Отримавши відповідь, вказаний невідомий чоловік вдарив ОСОБА_1 кулаком в обличчя, від чого останній впав на землю, а до вказаного невідомого чоловіка приєднався ще один невідомий чоловік, і вони у двох почали наносити ОСОБА_1 удари ногами, а потім втекли. На допомогу потерпілий ОСОБА_1 нікого не гукав. О 19 год. 18 хв. ОСОБА_9 , черговим диспетчером з прийому викликів від населення, була об`явлена на виклик медична бригада, в складі якої повинен бути водій ОСОБА_1 , але санітарний автомобіль так і не під`їхав до ганку підстанції за медичною бригадою. Черговий диспетчер ОСОБА_9 подзвонив бригадиру зміни водіїв ОСОБА_4 , з метою дізнатись, чому машина не виїхала на виклик. Водій ОСОБА_4 зайшов у гаражний бокс, і побачив водія ОСОБА_1 , який заявив, що його побили двоє невідомих, він викликав поліцію. Водій санітарного автомобіля ОСОБА_1 не повідомив ані черговому диспетчеру ОСОБА_9 , ані старшому лікарю зміни, про те, що з ним сталося. За розпорядженням чергового диспетчера з прийому викликів від населення ОСОБА_9 , до місця пригоди була направлена медична бригада №1, яка надала потерпілому першу медичну допомогу і доставила в травмпункт КЗ «Криворізька міська клінічна лікарня №2» ДОР», де йому була надана медична допомога, встановлений діагноз «Забій м`яких тканин ви лицевої ділянки ліворуч, грудної клітини, поперекової ділянки. Забій м`яких тканин лівої кисті та лівої гомілки. Шифр за МКХ-10 Т06.8».

Потерпілий направлений для подальшого амбулаторного лікування до лікарні за місцем проживання. Відповідно до висновку комісії: Комісія з розслідування нещасного випадку, оглянувши місце нещасного випадку, ознайомившись з пояснювальними записками потерпілого, свідків події та причетних осіб, вивчивши обставини і причини нещасного випадку, керуючись підпунктом 16 пункту 15 «Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року №. 1232, ознайомилася з відповіддю Металургійного відділення поліції Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 27 березня 2018 року № 48.1/2-1642, відповіддю Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 06 червня 2018 року № 48/8-2-1301, відповідями Металургійного відділення поліції Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 10 липня 2018 року № 481/3-5112, від 26 липня 2018 року № 481/3-5614, від 23 серпня 2018 року № 481/3-6437, від 25 вересня 2018 року № 481/37208, від 26 жовтня 2018 року № 481/3-8039, від 22 листопада 2018 року № 481/3-8807, від 20 грудня 2018 року № 481/3-9241, від 18 січня 2019 року № 481/3-341, від 14 лютого 2019 року № 481/3-1920, від 14 березня 2019 року № 481/3-1603.

Отже, згідно з відповіддю Металургійного відділення поліції Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 10 квітня 2019 року № 481/3-2122, кримінальне провадження № 12018040710000569, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч.1 ст.125 КК України, закрито відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України. Особи, причетні до вчинення злочину не встановлені, мотивів злочину не виявлено.

На підставі пояснювальних записок свідків, потерпілого, комісія дійшла висновку, що оскільки невідомі особи шукали саме ОСОБА_1 , є підстави вважати, що на меті було саме з`ясування особистих стосунків, які не мають відношення до робочого процесу. Нещасний випадок з водієм транспортного засобу (санітарного автомобіля швидкої медичної допомоги) ОСОБА_1 визнано таким, що не пов`язаний з виробництвом. Особи, дії або бездіяльність яких призвела до настання нещасного випадку, комісією не встановлені.

Відповідно до п.п. 4, 5 Порядку, потерпілий або працівник, який виявив нещасний випадок, гостре професійне захворювання (отруєння), чи інша особа - свідок нещасного випадку, повинні вжити всіх можливих заходів, необхідних для надання допомоги потерпілому та негайно повідомити про нещасний випадок безпосередньому керівникові робіт, службі охорони праці підприємства (установи, організації) або іншій уповноваженій особі підприємства (установи, організації). Безпосередній керівник робіт чи інша уповноважена особа підприємства (установи, організації) зобов`язані: терміново організувати надання першої до медичної допомоги потерпілому та забезпечити у разі потреби його направлення до закладу охорони здоров`я; негайно повідомити роботодавцеві про те, що сталося; зберегти до прибуття комісії з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння) обстановку на робочому місці, машини, механізми, обладнання, устаткування у такому стані, в якому вони були на момент нещасного випадку, якщо це не загрожує життю та здоров`ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків або порушення виробничих процесів.

Однак, відповідачем комісія була утворена лише 05 березня 2018 року відповідно до НаказуКомунального закладу «Криворізька станція швидкої медичної допомоги» Дніпропетровської обласної ради» № 108 від 05 березня 2018 року, за заявою самого потерпілого ОСОБА_1 , що не заперечується представником відповідача.

Згідно із пунктом 7 Порядку, розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на працівника небезпечного виробничого фактору чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров`ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше.

Отже, у разі виявлення нещасного випадку, уповноважена особа підприємства зобов`язана вжити відповідні заходи до прибуття комісії з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку.

Відповідно до пункту 14 Порядку, комісія з розслідування нещасного випадку зобов`язана протягом трьох робочих днів з моменту її утворення: обстежити місце настання нещасного випадку, одержати письмові пояснення потерпілого, якщо це можливо, опитати осіб свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб; визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці; з`ясувати обставини і причини настання нещасного випадку; вивчити первинну медичну документацію (журнал реєстрації травматологічного пункту лікувально-профілактичного закладу, звернення потерпілого до медичного пункту або медико-санітарної частини підприємства, амбулаторну карту та історію хвороби потерпілого, документації відділу кадрів, відділу (служби) охорони праці тощо); визначити чи пов`язаний чи не пов`язаний нещасний випадок з виробництвом; установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, а також розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам; скласти у п`яти примірниках акт проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5 згідно з додатком 3 та акт про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, за формою Н-1 згідно з додатком 4 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов`язаний з виробництвом) і передати їх роботодавцеві для затвердження. У разі, коли нещасний випадок визнаний комісією таким, що не пов`язаний з виробництвом, складається акт за формою Н-5.

Таким чином, комісія із спеціального розслідування має повноваження щодо з`ясування усіх обставин та причин нещасного випадку, встановлює за результатами розслідування: чи пов`язаний нещасний випадок із виробництвом, чи - ні, складає відповідні акти.

Однак, висновки комісії про те, що оскільки невідомі особи шукали саме ОСОБА_1 , є підстави вважати, що на меті було саме з`ясування особистих стосунків, які не мають відношення до робочого процесу, нещасний випадок з водієм транспортного засобу (санітарного автомобіля швидкої медичної допомоги) ОСОБА_1 визнано таким, що не пов`язаний з виробництвом, носить поверхневий характер та такий, що не відповідає дійсним обставинам справи, так як, відповідно до змісту постанови слідчого від 04 квітня 2019 року про закриття кримінального провадження № 12018040710000569, факту з`ясування особистих відносин між ОСОБА_1 та невстановленими особами за обставинами, які сталися 04 березня 2018 року, досудовим розслідуванням не встановлено. Тобто, висновок комісії з розслідування нещасного випадку, з приводу того, що вказаний нещасний випадок пов`язаний із з`ясуванням особистих відносин між ОСОБА_1 та невстановленими особами, є лише припущенням членів комісії, яке не підтверджується жодними доказами, як під час складання Акту так і під час розгляду даної справи в суді.

Крім того, із самого акту проведення розслідування нещасного випадку, встановлено, що нещасний випадок з Позивачем стався саме на території Комунального закладу «Криворізька станція швидкої медичної допомоги» Дніпропетровської обласної ради», так як гаражний бокс № НОМЕР_2 (біля якого стався нещасний випадок), відноситься до території вказаного закладу; вказаний нещасний випадок стався під час виконання ОСОБА_1 своїх службових обов`язків на своєму робочому місці, а саме, після проходження о 19 годині 18 хвилин передрейсового медичного огляду, під час якого було встановлено, що всі показники здоров`я ОСОБА_1 відповідали нормам, та він був допущений до роботи в нічну зміну на санітарний автомобіль швидкої медичної допомоги.

Позивач оскаржив висновок і дії лікарняного закладу до суду і рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 24 липня 2020 року його позовні вимоги було задоволено, акт за формою Н-5 було скасовано, нещасний випадок визнано пов`язаним з виробництвом, зобов`язано скласти інший акт, стягнуто грошові кошти та витрати. Рішення суду оскаржувалося, але залишене без змін і набрало законної сили.

Згідно ч. 4 і 5 ст. 82 ЦПК України «Підстави звільнення від доказування» 4. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. 5. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Механізм організації цілеспрямованого, своєчасного та ефективного лікування потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, їх медичної реабілітації, а також забезпечення лікарськими засобами та виробами медичного призначення врегульовано Положенням про організацію лікування, медичної реабілітації та забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання лікарськими засобами та виробами медичного призначення, затвердженим постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 09 червня 2010 року № 18 (Постанова № 18).

Пунктом 2 розділу II Постанови № 18 визначено вичерпний перелік документів, необхідних для взяття потерпілого на облік як такого, що має право на забезпечення лікарськими засобами та виробами медичного призначення.

Однак направлення на огляд у МСЕК для встановлення ступеня втрати професійної працездатності відповідачем мені не було видано. Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 05 червня 2012 року № 20 затверджено Порядок встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров`я, пов`язаие з виконанням трудових обов`язків, де у п.1.4. зазначено, що медико- соціальна експертиза потерпілого здійснюється МСЕК за наявності, окрім іншого, направлення роботодавця чи профспілкового органу підприємства, на якому потерпілий одержав травму чи професійне захворювання, або робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, суду чи прокуратури.

12 січня 2021 року позивач звернувся до роботодавця, генерального директора Комунального підприємства «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ДОР ОСОБА_10 , із запитом про її надання інформації стосовно того, що 04 березня 2018 року був травмований на виробництві, 20 листопада 2020 року було складено Акт про нещасний випадок на виробництві, але направлення на медико-соціальну експертну комісію, як того вимагає закон, позивачеві не видано; у запиті просив надати повну та об`єктивну інформацію про те, чому йому не надано направлення на медико- соціальну експертну комісію.

Після направлення цього запиту отримав відповідь за № 07/9 від 04 січня 2021 року за підписом генерального директора Комунального підприємства «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ДОР ОСОБА_10 .. У відповіді стверджувалося, що згідно пункту 2 Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 088/о «Направлення на медико-соціальну експертну комісію (МСЕК), яка затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України 14 лютого 2012 року № 110» Форма № 08Г/о заповнюється лікуючим лікарем закладу охорони здоров`я за місцем проживання чи лікування хворого, підписується головок і членами лікарсько-консультаційної комісії і надсилається в медико-соціальну експертну комісію» Крім цього зазначається, що з моменту закінчення проведення розслідування нещасного випадку, який сталася з позивачем 04 березня 2018 року, про що свідчить акт за формою Н-5 від «02» травня 2019 року, який був затверджений ОСОБА_11 , головним лікарем Комунального закладу «Криворізька станція швидкої медичної допомоги» Дніпропетровської обласної ради 03 травня 2019 року, «по теперішній час відсутні лікарняні листи у зв`язку з втратою працездатності, що були б пов`язані з наслідками нещасного випадку. Останні два роки після травмування, а саме: 30 жовтня 2019 року та 30 листопада 2020 року Ви проходили періодичні медичні огляди за результатами яких були допущені до роботи з висновком: придатний працювати за професією водія». У зв`язку з вищевикладеними обставинами, адміністрація вважає, що для надання Вам направлення на МСЕК для визначення ступеня втрати працездатності грунтовних підстав немає. Для одержання направлення на МСЕК, Ви можете звернутися до лікувально- профілактичного закладу за місцем проживання (лікування) чи робочого органу виробничої дирекції Фонду соціального страхування за місцем реєстрації підприємства».

Вказана відмова роботодавця є протиправною, незаконною. Доводи відповідача з приводу не надання направлення на МСЕК є протиправними, посилання на акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 від 02 травня 2019 року, є безпідставним, рішенням Дзержинського районного суду Дніпропетровської області у справі № 210/4278/19 від 24 липня 2021 року акт проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5 від 02 травня 2019 року, який затверджений головним лікарем Комунального закладу «Криворізька станція швидкої медичної допомоги» Дніпропетровської обласної ради А.М. Бійовським 03 травня 2019 року, скасовано, В розділі 7 « Висновки комісії», Акту форми Н-1/П розслідування нещасного випадку, що стався з позивачем 04 березня 2918 року 0 19 год. 20 хв. на КП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради від 28 листопада 2020 року, комісія з розслідування вказала, що «акт розслідування нещасного випадку з ОСОБА_1 , за формою Н-5, складений 02 травня 2019 року, затверджений головним лікарем Комунального закладу «Криворізька станція швидкої медичної допомоги» Дніпропетровської обласної ради» А.М. Бійовським 03 травня 2019 року вважати скасованим та таким, що втратив чинність.

Незаконним є і посилання відповідача, як на підставу відмови у видачі направлення на МСЕК, відсутність лікарняних листів у зв`язку з втратою працездатності, що були б пов`язані з наслідками нещасного випадку. Вказані листи непрацездатності позивачем надані відповідачеві, позивачу виплачено допомогу з тимчасової непрацездатності, за період вказаний у листах непрацездатності. Стосовно того, що позивач останні два роки після травмування, а саме: 30 жовтня 2019 року та 30 листопада 2020 року проходив періодичні медичні огляди за результатами яких був допущений до роботи з висновком «придатний працювати за професією водія» відповідач перебирає на себе повноваження медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про реабілітацію інваліді і в Україні», статті 30 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», абзацу першого підпункту 1 пункту 11 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317, Наказом Міністерства охорони здоров`я України 05 червня 2012 року № 420 затверджено Порядок встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров`я, пов`язане з виконанням трудових обов`язків, де у п.1.4. зазначено, що медико-соціальна експертиза потерпілого здійснюється МСЕК за наявності, окрім іншого, направлення роботодавця.

Частиною 1 ст. 11 Цивільного Кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Позивач отримав виробничу травму, пов`язану з виробництвом, при виконанні трудових обов`язків в установі, що підпорядкована відповідачу, Порядком встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров`я, пов`язане з виконанням трудових обов`язків, встановлено, що медико-соціальна експертиза потерпілого здійснюється МСЕК за наявності, окрім іншого, направлення роботодавця.

Згідно ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що - містить відповідну норму права.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

У відповідності із ст. 23 ЦК України: особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтями 15, 16, 18 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Суд може захистити цивільне право способом, що встановлений договором або законом.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, з огляду на те, що позовні вимоги позивача частково задоволено, то на підставі ст. 141 ЦПК України, суд вважає за можливе стягнути з відповідачів на користь позивача понесені ним витрати на судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог.

Вимоги до доказів встановлені ст. 77 ЦПК України, якою встановлено, що письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України: рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із ст. 129 Конституції України, одним з основних принципів судочинства, є законність. Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен правильно застосовувати норми матеріального права до взаємовідносин сторін.

Згідно ст. 82 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст. 4 ЦПК України). Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1. ст. 13 ЦПК України).

Статтею 5 ЦПК України визначені способи захисту, які застосовуються судом. Так, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ч. 3, 6 ст. 13 ЦК України «Межі здійснення цивільних прав»: не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Відповідно до рішення «Проніна проти України» № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті 6 Конвенції (995_004) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), № 4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Вирішення даної цивільної справи та прийняття відповідного обґрунтованого по ній рішення неможливе без встановлення фактичних обставин, вибору норми права та висновку про права та обов`язки сторін. Всі ці складові могли бути з`ясовані лише в ході доказової діяльності, метою якої є, відповідно до ЦПК, всебічне і повне з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. 43, 49 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст. 43 ЦПК України), так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності.

Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об`єктивні підстави вважати, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Позивач заперечує будь-які домовленості і зобов`язання стосовно відповідача по незаконним (з точки зору відповідача) діям відносно нього, предмета спору, а відповідач цього не довів, твердження відповідача про наявність будь-яких інших зобов`язань або неправомірності стосовно нього є припущенням.

Не може суд прийняти до уваги не визнання відповідачами позовних вимог в частині їх обгрунтованості, оскільки вони спростовуються вищенаведеним і нічим об`єктивно не підтверджуються.

При таких обставинах суд вважає можливим позовні вимоги задовольнити та визнати дії КП «Обласний центр екстренної медичної допомоги та медицини катастроф» ДОР» з не надання потерпілому від нещасного випадку на виробництві ОСОБА_1 направлення на МСЕК протиправними та зобов`язати КП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської

обласної Ради» здійснити певні дії, а саме: видати ОСОБА_1 направлення на МСЕК для встановлення втрати працездатності по факту отримання виробничої травми 04 березня 2018 року.

Таким чином обставини позовних вимог, стосовно яких у позивача є спір, в такому вигляді знайшли своє підтвердження в ході судового засідання і підлягають задоволенню в межах заявлених і доведених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, ст. 4, 15, 16, 18, 22, 23, 265, 1166, 1167, 1172, 1187, 1188, 1194, 1195 ЦК України, ст. 3, 12, 28, 29, 30, 33, 33-1, 35-37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 4, 5, 18, 43, 49, 76-81, 84, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати дії Комунального підприємства «Обласний центр екстренної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної Ради» з не надання потерпілому від нещасного випадку на виробництві ОСОБА_1 направлення на МСЕК протиправними

Зобов`язати Комунальне підприємство «Обласний центр екстреної

медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської

обласної Ради» здійснити певні дії, а саме: видати

ОСОБА_1 направлення на МСЕК для встановлення втрати працездатності по факту отримання виробничої травми 04 березня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено в Дніпровський апеляційний суд протягом 30 днів з дня проголошення рішення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.

Суддя -