ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2022 року м.Суми

Справа №592/12076/21

Номер провадження 22-ц/816/374/22

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Левченко Т. А. (суддя-доповідач),

суддів - Кононенко О. Ю. , Собини О. І.

з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,

сторони:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Комунальне підприємство «Міськводоканал» Сумської міської ради,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 17 грудня 2021 року, ухвалене у складі судді Князєва В.Б., в приміщенні Ковпаківського районного суду м. Суми, повний текст судового рішення виготовлено 17 грудня 2021 року,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради (далі - КП «Міськводоканал» СМР) про захист прав споживача, відшкодування моральної та матеріальної шкоди.

Свої вимоги мотивує тим, що він проживає в квартирі АДРЕСА_1 , яка належить йому на праві власності.

Зазначає, що 06 липня 2018 року між ним та відповідачем був укладений договір № 10/995 про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водопостачання, відповідно до умов якого відповідач зобов`язався своєчасно надавати відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення, а він зобов`язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором. Прийняті на себе зобов`язання він виконував належним чином до 31 грудня 2021 року.

Вказує на те, що з 01 січня 2021 року відбулося підвищення тарифів на 54,86% за централізоване водопостачання та на 74,61% - за централізоване водовідведення, без відповідного погодження із споживачем та оформлення додатку до договору. Крім того, на його думку, підвищення є економічно необґрунтованим. Відтак, вважає, що дії відповідача порушують його права згідно п.п. 3 та 7 п. 1 ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів». За період з 01 січня 2021 року відповідачем надмірно нараховано 738,51 грн за водопостачання 151,584 куб. м холодної води за рахунок необґрунтованого підвищення тарифу з 8,88 грн до 13,752 грн/куб. м та 985,58 грн за водовідведення за рахунок необґрунтованого підвищення тарифу з 7,656 грн до 13,368 грн/куб. м.

Крім того, зазначає, що під час проведення ремонтних робіт по заміні шарових вентелів та стояків холодної і гарячої води в період з 06 квітня по 27 травня 2021 року представником відповідача було здійснено розпломбування лічильників, лічильники були встановлені на свої місця 20 квітня 2021 року, проте опломбовані 27 травня 2021 року. В результаті в рахунках за травень та червень 2021 року були враховані подвійні обсяги водопостачання та водовідведення: за встановленими нормами споживання та за показниками лічильників. Було завищено обсяги постачання холодної води на 17,078 куб. м та водовідведення на 15,401 куб. м, всього на 440,73 грн. З даного приводу він неодноразово звертався до відповідача, проте корегування, яке було проведено у рахунку за липень 2021 року, проведено не в повному обсязі.

Також зазначає, що неправомірними діями відповідача йому було завдано моральну шкоду через розміщення в середині липня 2021 року інформаційного повідомлення для мешканців будинку АДРЕСА_1 , яку він оцінює у 31 000 грн. та яка полягає в погіршенні його ділової репутації, оскільки серед мешканців будинку є потенційні клієнти для сфери його професійної діяльності, які можуть відмовитися від співпраці з ним. Також заподіяна моральна шкода також полягає у погіршенні стану його здоров`я, та зважаючи на постійний психологічний тиск з боку відповідача, письмові та телефонні повідомлення його та членів родини про необхідність сплати заборгованості, негативно позначилася на виконанні ним службових обов`язків.

Посилаючись на вказані обставини, просить стягнути з відповідача на його користь у відшкодування моральної шкоди 31 000 грн; зобов`язати відповідача провести перерахунки обсягів споживання за період квітень-травень 2021 року шляхом зменшення розміру плати за ненадані послуги; зобов`язати відповідача встановити тарифи на послуги з централізованого постачання холодної води і водопостачання на рівні, який діяв до 01 січня 2021 року або на рівні економічно обґрунтованих та прийнятних для усіх категорій споживачів територіальної громади міста.

Ковпаківський районний суд м. Суми рішенням від 17 грудня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення і ухвалити нове про задоволення позову.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що судом не були досліджені усі докази і письмові пояснення, викладенні в заяві по суті справи. Зокрема, суд не витребував, а відповідач не надав детальні розрахунки обсягів спожитої холодної води та водовідведення за особовим рахунком № НОМЕР_1 за травень 2021 року та червень 2021 року із зазначенням періодів, кількості днів, норм споживання із посиланнями на відповідні пункти нормативних документів.

Вважає, що при ухваленні рішення суд опирався також на недостовірні дані, що ймовірно були надані йому відповідачем щодо кількості під`їздів в буд. АДРЕСА_1 .

Крім того, вважає, що суд для визначення економічної обґрунтованості тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення не витребував, а відповідач не надав до розгляду інформацію про структуру тарифів, витрат та розміри прибутків КП «Міськводоканал» СМР.

Зазначає, що за результатами роботи у 2019 та 2020 роках відповідач отримав прибуток у розмірі 17 млн 247 тис. грн. та 16 млн 614 тис. грн., що забезпечувало підприємству норми рентабельності 9,8% та 8,6% відповідно, що вище планового рівня прибутку. Підвищення тарифів відповідачем з 01 січня 2021 року на 54,86% за централізоване водопостачання та на 74,61% за централізоване водовідведення повинно було призвести до суттєвого збільшення прибутку підприємства, яке займає домінуюче становище на ринку або наділене спеціальними чи виключними правами, від послуг якого споживачі - жителі м. Суми не можуть відмовитися, а одержати можуть лише в одного виконавця, що нав`язує такі умови одержання послуг та ціни на них, які є економічно не обґрунтованими, що порушує права споживачів. Значне (майже в 2 рази) підвищення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення суттєво позначається на найменш захищених верствах населення. Крім того, відповідно до п. 7.3 статуту частину чистого прибутку (доходу) підприємство згідно з чинним законодавством відраховує до міського бюджету. Відтак збільшення прибутку відповідача за рахунок підвищення тарифів збільшує розмір відрахувань до міського бюджету, таким чином жителі м. Суми фактично отримують додаткове податкове навантаження у вигляді прихованого податку, що суперечить нормам ст. 10 ПК України.

Наголошує на тому, що судом не було взято до уваги Рішення Конституційного Суду № 5-р/2019 від 13 червня 2019 року щодо відповідності Конституції України (конституційності) та щодо невідповідності Конституції України (неконституційності) окремих положень Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» утворення та функціонування Комісії у статусі постійно діючого незалежного державного колегіального органу, який їй надано Законом № 1540, суперечить статтям 5, 6, 8, ч. 2 ст. 1, статтям 85, 106 Конституції України.

Також ОСОБА_1 в апеляційній скарзі було заявлено клопотання про витребування доказів, а саме детальних розрахунків обсягів спожитої холодної води та водовідведення за особовим рахунком № НОМЕР_1 за травень 2019 року та червень 2021 року із зазначенням періодів, кількості днів, норм споживання із посиланням на відповідні пункти нормативних документів щодо застосування таких норм та детального розрахунку ціноутворення та калькуляцію собівартості послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення для споживачів м. Суми з документальним підтвердженням усіх цифр, які надані компетентними організаціями з підписом керівників і круглих печаток цих організацій.

Вказане клопотання задоволенню не підлягає, оскільки у разі неможливості самостійно надати докази, заявник мав право звернутися з відповідним клопотанням про витребування доказів до суду першої інстанції у порядку частини 1 статті 84 ЦПК України. Доказів неможливості подання цих доказів, за допомогою клопотання про їх витребування, суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього, позивачем апеляційному суду не надано.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, який підтримав доводи апеляційної скарги, представника відповідача адвоката Борсука С.В.,який заперечує проти доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Суд першої інстанції встановив та з матеріалів справи вбачається, що 06 липня 2018 року між позивачем та КП «Міськводоканал» СМР укладено договір № 10/995 про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення (а. с. 6-7).

Відповідно до п. 1.1. договору виконавець зобов`язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Виходячи з п. 2.1 договору тарифи на зазначені послуги встановлюються і змінюються уповноваженими органами згідно з чинним законодавством. У разі зміни тарифів на комунальні послуги, вони є обов`язковими для сторін з моменту їх введення у дію. Інформація про зміну тарифів доводиться до споживача одним з таких способів: у рахунках на оплату, на інформаційних дошках у житлових будинках, а також в Інтернеті на сайті: www.vodokanal.sumy.ua. Зміна тарифів не потребує внесення змін до цього договору.

За наявності у квартирі засобів обліку води справляння плати за нормативами (нормами) споживання не допускається, крім випадків, передбачених договором на встановлення засобів обліку згідно з чинним законодавством (п. 3.3 договору).

Згідно п. 4.3.2 договору виконавець має право вносити за погодженням із споживачем зміни у цей договір, що впливають на розмір плати за послуги з оформленням додатка до нього.

Відповідно до п. 4.4.3 договору виконавець зобов`язаний надавати споживачеві в установленому порядку інформацію про перелік послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру тарифів, нормативи (норми) споживання, режим надання послуг, їх споживчі властивості, якісні показники надання послуг, граничні строки усунення аварій або інших порушень порядку надання послуг, а також інформацію про Правила (зазначаються у цьому договорі, а також розміщується на дошці оголошень у приміщенні виконавця).

Відповідно до повідомлення про нарахування за грудень 2020 року по особовому рахунку № НОМЕР_1 тариф на водопостачання складав 8,88/куб. м, за водовідведення - 7,656/куб.м (а. с. 8).

Крім того, у повідомленні було зазначено, що у зв`язку із введенням в дію постанови НКРЕКП «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 16 червня 2016 року № 1441» від 16 грудня 2020 року № 2499 з 01 січня 2021 року встановлені тарифи за 1 куб. м: централізоване водопостачання 11,46 грн за куб. м (без ПДВ); або з ПДВ 13,752 грн за куб. м; централізоване водовідведення 11,14 за куб. м (без ПДВ); або з ПДВ 13,368 грн за куб. м.

Згідно акту від 06 квітня 2021 року, складеного представником КП «Міськводоканал» СМР та споживачем ОСОБА_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , вбачається, що було проведено розпломбування лічильників холодного водопостачання. Споживачу необхідно виконати роботи по заміні шарового вентиля та 22 квітня 2021 року чекати контролера для проведення опломбування. В разі не проведення опломбування лічильників холодної води з 07 травня 2021 року розрахунки проводитимуться за нормою водоспоживання 300 л на добу, відповідно до п. 20 та п. 21 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (а. с. 9).

27 травня 2021 року було складено акт про опломбування лічильників (а. с. 9).

Також позивач надав інформаційне повідомлення для мешканців будинку АДРЕСА_1 з приводу наявності заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення мешканців квартири АДРЕСА_5 на суму 4012,94 грн, період заборгованості - понад 3 місяці (а. с. 10).

З обігової відомості по особовому рахунку № НОМЕР_1 за період з 01 травня 2021 року по 30 червня 2021 року вбачається, що в травні 2021 року нарахування здійснювалося за нормами водоспоживання 300 л/добу та згідно показників лічильників на загальну суму 1609,59 грн, в червні 2021 року було здійснено корегування на загальну суму 215,45 грн, яке відображено в повідомленні про нарахування за червень 2021 року (а. с. 11-13).

16 вересня 2021 року позивачем було складено акт-претензію про неналежне надання або ненадання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення, а саме щодо подвійного обліку обсягів, у т.ч. постачання холодної води - 17,078 куб. м, водовідведення - 15,401 куб. м за період з 20 квітня 2021 року по 31 травня 2021 року, а також, що ціну послуг визначено неналежним чином (п. 4.3.2. договору № 10/995 від 06 липня 2018 року) з 01 січня 2021 року, у зв`язку з чим виконавець повинен забезпечити відповідний рівень надання послуг, зробити перерахунок розміру плати за неналежно надані або ненадані послуги та сплатити неустойку споживачам згідно з умовами договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (а. с. 15).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що у зв`язку з набранням чинності постанови НКРЕКП від 16.12.2020 № 2499 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 16 червня 2016 року № 1141» по підприємству було видано наказ від 21.12.2020 № 544 про встановлення з 01.01.2021 тарифів для всіх категорій споживачів на рівні: на централізоване водопостачання - 11,46 грн. за 1 куб. м (без ПДВ), на централізоване водовідведення - 11,14 грн. за 1 куб. м (без ПДВ), який є діючим та не оскаржувався. Крім того, суд дійшов висновку що відповідачем не вчинялися дії в порушення ст. 28 Конституції України та позивачем не надано доказів, що відносно нього з боку КП «Міськводоканал» СМР вчиняються дії, що принижують його гідність. Також позивачем не доведено належними та допустимими доказами завдання йому моральної шкоди.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

Стосовно встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення з 01 січня 2021 року, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" органом державного регулювання у сфері комунальних послуг є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" НКРЕКП, застосовує такі засоби регуляторного впливу на суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання на суміжних ринках, зокрема встановлення тарифів на комунальні послуги для суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання на суміжних ринках.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» НКРЕКП є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.

Положеннями п. 13 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» визначено, що для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг регулятор, зокрема встановлює державні регульовані ціни і тарифи на товари (послуги) суб`єктів природних монополій та інших суб`єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, якщо відповідні повноваження надані регулятору законом.

Відповідно до п.п. 1.4 розділу І Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення, затверджених постановою НКРЕКП 22 березня 2017 року № 307 НКРЕКП, здійснює ліцензування господарської діяльності з централізованого водопостачання (виробництво та/або транспортування та/або постачання питної води споживачам) та/або водовідведення (відведення та/або очищення стічної води) у разі, якщо системи централізованого водопостачання та/або водовідведення суб`єктів господарювання розташовані в одному чи декількох населених пунктах у межах території однієї або більше областей (включаючи місто Київ), сукупна чисельність населення яких становить більше ніж сто тисяч осіб та обсяги реалізації послуг яких становлять відповідно: з централізованого водопостачання - більше ніж триста тисяч метрів кубічних на рік; з централізованого водовідведення - більше ніж двісті тисяч метрів кубічних на рік.

Згідно з п.п. 11 п. 2.2 розділу 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення при провадженні господарської діяльності з централізованого водопостачання та/або водовідведення ліцензіат повинен дотримуватися таких організаційних вимог, а саме: відповідно до тарифів, встановлених уповноваженим органом, здійснювати реалізацію обсягів централізованого водопостачання та/або водовідведення.

КП «Міськводоканал» Сумської міської ради є ліцензіатом НКРЕКП та діє на підставі ліцензії від 29 листопада 2013 року № 240 на право здійснення господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення.

Відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з централізованого водопостачання, централізованого водовідведення споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках урегульовано Законом України «Про житлово-комунальні послуги", яке не містить положень, які б обмежували функції НКРЕКП щодо встановлення та застосування тарифу на комунальні послуги.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України «Про ціни та ціноутворення» державні регульовані ціни повинні бути економічно обґрунтованими (забезпечувати відповідність ціни на товар витратам на його виробництво, продаж (реалізацію) та прибуток від його продажу (реалізації).

Положеннями ч. 2 та 4 ст. 10 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» передбачено, що тарифи на комунальні послуги суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання на суміжних ринках повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих планованих витрат на їх виробництво з урахуванням планованого прибутку. Встановлення тарифів на комунальні послуги, нижчих за розмір економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, не допускається і може бути оскаржено в суді.

Згідно ст. 32 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» за надання послуг з питного водопостачання споживач вносить плату за нормами і тарифами, що регулюються у встановленому законодавством порядку. Порядок справляння плати за надання послуг з питного водопостачання встановлюється законодавством. Тарифи на надання послуг з питного водопостачання розраховуються на підставі галузевих нормативів витрат і повинні повністю відшкодовувати експлуатаційні витрати та забезпечувати надійну роботу об`єктів централізованого питного водопостачання і водовідведення.

Постановою НКРЕКП від 16 грудня 2020 року № 2499 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 16 червня 2016 року № 1141», яка набрала чинності 01 січня 2021 року, КП «Міськводоканал» встановлено тариф: на централізоване водопостачання - 11,46 грн. за 1 куб.м (без ПДВ), на централізоване водовідведення - 11,14 грн. за 1 куб.м (без ПДВ). У зв`язку з чим по підприємству було видано наказ від 21 грудня 2020 року № 544 (а. с. 33) про встановлення з 01 січня 2021 року тарифів для всіх категорій споживачів на рівні:

на централізоване водопостачання - 11,46 грн. за 1 куб.м (без ПДВ),

на централізоване водовідведення - 11,14 грн. за 1 куб.м (без ПДВ).

Вказаний наказ є діючим та не оскаржувався.

Отже, відповідачем вказані тарифи з 01 січня 2021 року були встановлені відповідно до постанови НКРЕКП № 2499 від 16 грудня 2020 року, що відповідає приписам ч. 9 ст. 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», а саме рішення Регулятора є обов`язковими до виконання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.

Стосовно доводів апеляційної скарги, що судом не було взято до уваги Рішення Конституційного Суду № 5-р/2019 від 13 червня 2019 року, щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини першої статті 1, пункту 2 частини першої статті 4, частини першої, абзаців першого, другого частини другої статті 5, абзаців другого, третього, четвертого, п`ятого, тридцять дев`ятого, сорокового частини третьої, частини шостої статті 8 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», колегія суддів зауважує, що вказане рішення Конституційного Суду № 5-р/2019 від 13 червня 2019 року не стосувалося права НКРЕКП встановлювати державні регульовані ціни і тарифи на товари (послуги) суб`єктів природних монополій та інших суб`єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг.

Стосовно вимог позивача про проведення перерахунку обсягу споживання за квітень-травень 2021 року.

Як вже було зазначено раніше, 06 квітня 2021 року відповідачем було проведено розпломбування лічильників за адресою: АДРЕСА_1 для заміни шарових вентелів, та призначено опломбування лічильників на 22 квітня 2021 року. Оскільки в призначений термін опломбування не відбулося, так як сам позивач вказав у позовній заяві, у зв`язку з тим, що виконавець ремонтних робіт КП «Сумижилкомсервіс» СМР, яка проводила роботи по заміні стояків холодної і гарячої води не були завершені ці роботи, відповідно з 07 травня 2021 року нарахування проводилося по нормі споживання згідно п. 21 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 липня 2019 року № 690. 27 травня 2021 року лічильники було опломбовано та в подальшому нарахування плати проводилося за показниками лічильників.

Відповідачем суду першої інстанції було надано розрахунок за послуги централізованого водопостачання та водовідведення за період квітень-червень 2021 року, з якого вбачається, що нарахування за квітень 2021 року здійснювалося згідно показників лічильників. За травень 2021 року нарахування здійснювалося за показниками лічильників та за період з 07 травня по 31 травня 2021 року за нормою водоспоживання. Проте, в подальшому у червні 2021 року було здійснено перерахунок за попередній період з 27 травня по 31 травня 2021 року: водопостачання - 75,09 грн, водовідведення - 140,36 грн (а.с. 31). Тобто відповідачем було здійснено корегування розміру плати за травень 2021 року (5 днів).

Вказаний розрахунок є обґрунтованим. Відтак суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що підстав для зобов`язання відповідача провести перерахунок обсягів споживання шляхом зменшення розміру плати не вбачається.

Щодо доводів скаржника, що суд не витребував, а відповідач не надав детальні розрахунки обсягів спожитої холодної води та водовідведення за особовим рахунком № НОМЕР_1 за травень 2021 року та червень 2021 року із зазначенням періодів, кількості днів, норм споживання із посиланнями на відповідні пункти нормативних документів та інформацію про структуру тарифів, витрат та розміри прибутків КП «Міськводоканал» СМР, колегія суддів зауважує, що відповідно до приписів ч. 2 ст. 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених законом.

Стосовно вимог позивача про відшкодування моральної шкоди.

Згідно із частинами першою - третьою статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, крім іншого, у приниженні честі та гідності фізичної особи.

Позивач при зверненні до суду, зазначає, що в середині липня 2021 року відповідачем було розміщено інформаційне повідомлення для мешканців будинку АДРЕСА_1 щодо наявності заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення мешканців квартири АДРЕСА_5 на суму 4012,94 грн.

Позивач, зокрема, посилається на те, що відповідач порушив ст. 28 Конституції України.

Відповідно до ст. 28 Конституції України ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню. Жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам.

Доказів вчинення з боку відповідача по відношенню до позивача таких дій суду останнім не надано.

Крім того, позивач наголошує на тому, що діями відповідача було завдано шкоду його діловій репутації.

Статтею 201 ЦК України передбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація.

Відповідно до ст.297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Згідно зі ст. 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації

фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 року при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже в даній справі, відповідачем було розміщено інформаційне повідомлення про розмір заборгованості, яке обліковується за мешканцями квартири, в якій проживає позивач. Вказана інформація, що розмір боргу станом на червень 2021 складає 4012,94 грн є достовірною та підтверджується, зокрема обіговою відомістю по особовому рахунку НОМЕР_1 (а. с. 32).

Крім того, позивачем не надано жодних належних та достовірних доказів того, що розміщенням вказаного інформаційного повідомлення було завдано шкоди його діловій репутації, як взагалі і доказів здійснення ним відповідної діяльності. Так само ним не надано доказів погіршення стану його здоров`я внаслідок таких дій відповідача.

Відтак колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять нових даних, які б давали підстави для скасування ухваленого рішення. Правильно встановивши фактичні обставини справи, суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 19 ЦПК України вказана справа є малозначною, а тому рішення в ній касаційному оскарженню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 367; 374 ч. 1 п. 1; 375, 381-382 ЦПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 17 грудня 2021 року в даній справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 01 червня 2022 року.

Головуючий - Т. А. Левченко

Судді: О. Ю. Кононенко

О. І. Собина