РІШЕННЯ

Іменем України

23 травня 2022 року м. Чернігівсправа № 927/1022/21

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Федоренка Ю.В., за участю секретаря судового засідання Тарасевич А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Акціонерного товариства «Укртрансгаз», Кловський узвіз, 9/1, м. Київ, 01021

до відповідача: Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз», Вул. Любецька, 68, м. Чернігів, 14021

про стягнення 4940232,74 грн.

За участю представників:

від позивача: Мотлях О.О., адвокат.

від відповідача: Чернінська Л.М., адвокат.

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 3873586,97 грн заборгованості, 484516,83 грн пені, 185693,55 грн три відсотки річних та 396435,40 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем грошової оплати за перевищення замовленої (договірної) потужності за період травень-грудень 2019 року за договором транспортування природного газу № 1512000712 від 17.12.2015 (далі- Договір).

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 01.10.2021 вказану позовну заяву судом прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 927/1022/21, ухвалено здійснювати розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження, встановлено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву та відповіді на відзив, підготовче засідання призначено на 28.10.2021.

У встановлений судом строк відповідачем надіслано до суду відзив на позовну заяву від 08.10.2021 у якому просить відмовити у задоволенні позову повністю та застосувати спеціальний строк позовної давності до позовних вимог АТ «Укртрансгаз» (том 2, а.с. 100-124).

Зокрема у відзиві на позов відповідач зазначив про те, що не погоджується з позовними вимогами позивача, вважає, що такі є безпідставними, суперечать умовам Договору транспортування природного газу, Кодексу газотранспортної системи, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2493 (далі - «Кодекс ГТС»), Кодексу газорозподільних систем, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 №2494 (далі - Кодекс ГРМ), а послугу перевищення договірної потужності у травні-грудні 2019 року АТ «Чернігівгаз» не отримував з огляду на таке:

між АТ «Чернігівгаз» та АТ «Укртрансгаз» відсутні договірні відносини, які б врегульовували надання послуги договірної потужності у 2019 році. Згідно з п.2.8. Договору додатки 1,2,3 є невід`ємною частиною цього Договору. При цьому додаток 3 укладається у випадку, коли замовником послуг є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газовидобувне підприємство або виробник біогазу. Втім, додатки 1 та 2 до Договору не укладалися, такі додатки відсутні. Відсутність підписаних додатків свідчить про неузгодження сторонами всіх суттєвих умов договору щодо кожної послуги, яка має надаватись за таким договором, у тому числі щодо плати за перевищення замовленої потужності. Більше того, відсутність Додатку 1 «Розподіл потужності» взагалі виключає можливість у відповідності до Договору надавати позивачем послугу замовленої потужності. При цьому, без встановлення попередньої замовленої потужності, яка відповідно до умов договору визначається Додатком 1, не може мати місце будь-яке перевищення замовленої потужності. Відсутність укладеного Додатку 1, 2 підтверджується Постановою ВС у справі №927/1041/19 від 28.07.2021 ( між тими ж сторонами).

З 01.05.2019 набрали чинності зміни до Кодексу ГТС, якими повністю змінено порядок отримання доступу до потужності, замовлення потужності, визначення вартості та порядок розрахунку договірної потужності, в т.ч. змінився порядок розрахунку перевищення договірної потужності. Так, Постановою НКРЕКП від 22.04.2019 № 580 «Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕКП» (далі Постанова 580), зобов`язано оператора газотранспортної системи здійснити розподіл потужності на добу наперед на 01.05.2019 на підставі поданих замовниками послуг транспортування номінацій, урахувавши попередньо розподілену потужність у кожній окремій точці входу/виходу до/із газотранспортної системи. Цією ж постановою внесені зміни до Кодексу ГТС та Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2497, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1383/27828.

Тобто, тільки з 01.05.2019 оператор ГТС фактично почав надавати послугу з розподілу договірної потужності, порядок надання якої був повністю змінений з 01.05.2019. В той же час, станом на 01.05.2019 між АТ «Чернігівгаз» та АТ «Укртрансгаз», як зазначалось вище, діяв Договір, частина положень якого викладена у редакції Додаткової угоди №1 від 29.11.2017. Інших додаткових угод до Договорі між АТ «Чернігівгаз» та АТ «Укртрансгаз» укладено не було. Так само іншого Договору транспортування природного газу, який би відповідав Типовому договору транспортування природного газу у редакції від 01.05.2019, між сторонами не укладалося. А отже, з 01.05.2019 по 31.12.2019 між позивачем та відповідачем були відсутні будь-які договірні відносини, які б врегульовували надання послуги договірної потужності у відповідності до діючого з 01.05.2019 порядку надання таких послуг. Формула, яка передбачена Договором у редакції Додаткової угоди №1 від 29.11.2017 не відповідає формулі розрахунку перевищення договірної потужності, яка підлягала застосуванню починаючи з 01.05.2019.

Розрахунок перевищення договірної потужності не відповідає умовам Договору, а обсяги послуг відображені у актах - непідтвердженими. АТ «Укртрансгаз» не має права стягувати з АТ «Чернігівгаз» перевищення замовленої потужності за кожний день газового місяця, оскільки така послуга Договором не передбачена. Пунктом 19.2 договору транспортування природного газу №1512000712 від 17.12.2015 передбачено, що будь-яке повідомлення, вимога, звіт або інша інформація, що мають бути надіслані за цим договором, повинні бути письмово оформлені та вважаються наданими, якщо їх надіслано на адреси, вказані в цьому договорі, рекомендованим листом зі сплаченим поштовим збором, вручено кур`єром особисто уповноважені особі сторони або у погоджених сторонами випадках направлено електронною поштою. Пунктом 19.4 договору транспортування природного газу №1512000712 від 17.12.2015 визначено електронні адреси електронної пошти уповноважених представників замовника, а саме: Ярової Алли Артурівни та Савченко Сергія Віталійовича.

В термін, визначений пунктом 8.4 Договору, на жодну із вищезазначених електронних адрес не надходили відповідні документи, про що були направлені листи на адресу АТ «Укртрансгаз» від 18.10.2019, від 20.11.2019, від 19.12.2019, від 11.10.2019, від 23.01.2020 року, від 01.08.2019, від 30.07.2019. Таким чином доказів надіслання оператором ГТС до десятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, на офіційну електронну адресу АТ «Чернігівгаз» звіту про використання договірної потужності з розрахунком перевищення розміру договірних потужностей та рахунком на оплату позивач не надав. Зазначене також свідчить про відсутність підстав для оплати заборгованості, та нарахування штрафних санкцій. Відтак, жодних первинних документів на підтвердження факту надання послуги перевищення замовленої потужності за кожний день газового місяця АТ «Укртрансгаз» не надав. А отже, факт існування перевищення замовленої потужності за кожний день газового місяця АТ «Укртрансгаз» на підставі Договору не підтверджений жодним доказом.

Крім того у відзиві на позов відповідач наголошує, що позивачем пропущений спеціальний строк позовної давності. Так як позивач у справі є саме перевізником в розумінні вказаних положень чинного законодавства, то до спірних правовідносин мають бути застосовані положення ч. 5 ст. 315 Господарського кодексу України. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2020 у справі № 920/206/19 та від 23.07.2020 у справі № 920/180/19.

На думку відповідача, шестимісячний строк позовної давності для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення сум основної заборгованості за надані послуги сплив з 15.01.2020 по 15.06.2020 (в залежності від кінцевої дати строку виконання основного зобов`язання). Із цим позовом позивач звернувся до суду тільки 27.09.2021, тобто поза межами строку позовної давності. За таких обставин, у задоволенні позовних вимог про стягнення суми основної заборгованості слід відмовити внаслідок пропуску позивачем строку позовної давності для звернення до суду з такими вимогами.

Водночас інфляційні та річні проценти нараховуються на суму простроченого основного зобов`язання. Тому зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного і поділяє його долю. Відповідно й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимогою. Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 року у справі № 910/4590/19.

А отже, до вимог позивача про стягнення пені, інфляційної складової та 3 % річних, нарахованих на суму основної заборгованості слід також застосувати спеціальний строк позовної давності.

Додатком №1 до відзиву відповідачем поставлено 10 запитань до позивача у відповідності до ст.90 ГПК України.

У відповіді на відзив від 22.10.2021 позивач посилається на рішення Господарського суду м. Києва від 07.10.2020 у справі №910/328/20, рішення Господарського суду Чернігівської області у справах №927/823/16 від 29.03.2017, №927/276/18 від 14.06.2018, №927/670/17 від 21.08.2017.

Також у відповіді на відзив позивач зазначає, що:

-укладаючи Договір сторони не ставили у залежність виконання його умов від підписання додатків №1, 2 та 3;

-відповідач не подавав заявку на розподіл потужностей на рік, квартал, місяць, а тому позивач здійснював розподіл потужностей на період на добу наперед відповідно до п.1 глави 7 розділу ІХ Кодексу ГТС;

-відповідач не замовляв послугу фізичного транспортування природного газу, а тому була відсутня потреба у підписання додатку №2;

-укладення додатку 3 підтверджено рішенням Господарського суду м. Києва у справі №910/328/20;

-розділом VІІІ Договору сторони погодили порядок визначення вартості та порядок розрахунку за договірну потужність, а п.6.2 Договору визначили, що розподіл потужності здійснюється в порядку передбаченому Кодексом ГТС;

-позивачем розраховано величину перевищення замовленої (договірної) потужності за формулою, яка відповідає визначенню, передбаченому умовами Кодексу;

- відповідач не надав номінацію на точку входу/виходу, на яку йому було розподілено потужність на відповідну газову добу, то вважається, що замовником було подано нульову номінацію на відповідну точку відповідно до п.8 глави 1 розділу ХІ Кодексу ГТС, а вся надана йому потужність є перевищенням замовленої;

-заперечення позову з підстав не отримання відповідачем звітів про використання договірної потужності спростовується реєстром файлів, відправлених позивачем з інформаційної платформи на обумовлену Договором електронну адресу відповідача;

-Договір в частині надання послуг з розподілу потужностей за правовою природою є договором про надання послуг і на нього не розповсюджуються положення ст.306 ГК України щодо спеціальних строків позовної давності;

-закінчення строку позовної давності за вимогами у даній справі припадає на період встановлення в Україні карантину з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби, який на даний час триває, а тому строки позовної давності продовжуються на строк дії такого карантину.

В порядку ст.88 ГПК України позивачем надано заяву свідка ОСОБА_1 якою надані відповіді на поставлені відповідачем запитання за виключенням запитань 7-10 які на думку свідка не стосуються предмета позовних вимог у справі.

У судовому засіданні 28.10.2021 суд постановив протокольні ухвали про задоволення клопотання позивача про поновлення строку на подання відповіді на відзив; продовження строку підготовчого провадження на 30 календарних днів; оголошення перерви в підготовчому судовому засіданні на 24.11.2021. За наслідком розгляду справи в підготовчому провадженні, суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 21.12.2021.

У судовому засіданні 21.12.2021 суд постановив протокольну ухвалу про задоволення усного клопотання представника позивача та оголосив перерву в судовому засіданні на 12.01.2022, яке буде проводитись в режимі відеоконференції.

Враховуючи, що з технічних проблем неможливо 12.01.2022 провести судове засідання в режимі відеоконференції, суд постановив протокольну ухвалу якою відклав судове засідання на 03.02.2022.У судовому засіданні 03.02.2022 суд постановив протокольну ухвалу про задоволення клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи та відклав судове засідання на 09.02.2022.

У судовому засіданні 09.02.2022 суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні по справі № 927/1022/21 на 24.02.2022 та зобов`язав представника позивача надати в наступне судове засідання для огляду оригінал додаткової угоди №3 до договору.

У зв`язку з введенням в країні військового стану на підставі Указу президента України №64/2022 від 24.02.2022 року, судове засідання з розгляду справи по суті призначене на 24.02.2022 не відбулося.

Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 26.03.2022 на 30 діб. Указом Президента України від 18.04.2022 №259/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 25.04.2022 на 30 діб.

Відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 22.04.2022 №25/0/9-22 з відновленням територіальної підсудності судових справ Господарський суд Чернігівської області відновив свою роботу з 25.04.2022.

Зважаючи на те, що 25.04.2022 усунуто обставини що зумовили неможливість роботи Господарського суду Чернігівської області, суд прийшов до висновку про наявність підстав для призначення судового засідання з розгляду справи по суті на 16.05.2022, про що сторони повідомлені ухвалою суду від 02.05.2022.

У судовому засіданні 16.05.2022 суд постановив протокольну ухвалу про відмову у задоволенні клопотання представника позивача про відкладення судового засідання для надання витребуваного ухвалою суду документу та про оголошення перерви в судовому засіданні до 23.05.2022.

У судовому засіданні 23.05.2022 була проголошена вступна та резолютивна частини рішення на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 30.09.2015 №2497 затверджено типову форму договору транспортування природного газу, за умовами якого оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу на умовах визначених в цьому договорі, а замовник оплачує оператору встановлені в ньому вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.

Додатком до вказаної постанови НКРЕКП є типовий договір транспортування природного газу та додатки до нього (які є його невід`ємною частиною), а саме: додаток №1 - розподіл потужності; додаток №2 - транспортування; додаток №3 - перелік комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу.

17.12.2015 між Публічним акціонерним товариством Укртрансгаз (найменування якого змінено на Акціонерне товариство Укртрансгаз (код ЄДРПОУ 30019801) (далі -Оператор) та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації Чернігівгаз (найменування якого змінено на Акціонерне товариство Оператор газорозподільної системи Чернігівгаз, код ЄДРПОУ 03358104) (далі - Замовник) було укладено договір транспортування природного газу №1512000712, умови розділу VIII якого, відповідно до додаткової угоди №1 від 29.11.2017 до зазначеного вище договору, були викладені в новій редакції та розповсюджували свою дію з 29.12.2016.

У відповідності до пунктів 2.1-2.4, 2.8 Договору за цим договором Оператор надає Замовнику послуги з транспортування природного газу (далі- Послуги) на умовах, визначених у цьому Договорі, а Замовник сплачує Оператору встановлену в цьому Договорі вартість таких Послуг.

Послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим Договором.

Послуги, які можуть бути надані Замовнику за цим Договором:

-послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (далі-розподіл потужності);

-послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (далі-транспортування);

-послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі-балансування).

Обсяг послуг, що надаються за цим Договором, визначається підписанням Додатка 1 (розподіл потужності) та/або Додатка 2 (транспортування) до цього Договору.

Додатки 1,2,3 є невід`ємною частиною цього Договору. При цьому Додаток 3 укладається у випадку, коли Замовником послуг є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газодобувне підприємство або виробник біогазу.

Згідно п. 3.2 Договору Оператор має право стягувати із Замовника додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності та/або за недотримання вимог щодо якості газу, який передається ним в газотранспортну систему, в порядку, визначеному цим Договором.

У відповідності до п. 4.1 Договору Замовник зобов`язаний не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому Договорі.

Згідно пунктів 5.4 - 5.5 Договоруокремим додатком 3 до цього Договору між Оператором та Замовником, який є оператором газорозподільної системи /прямим споживачем/ газовидобувним підприємством/виробником біогазу, інших видів газу з альтернативних джерел, визначається перелік комерційних вузлів обліку газу, встановлених на всіх фізичних точках входу/виходу до відповідного Замовника.

На кожну фізичну точку входу/виходу до/з газотранспортної системи складається акт розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін, який має містити схему потоків газу через вузол обліку природного газу (далі - ВОГ), його місце розташування на схемі, межу балансової належності та за необхідності схематичне позначення іншого обладнання чи засобів вимірювальної техніки (далі - ЗВТ).

У відповідності до пунктів 6.1-6.2 Договору Оператор забезпечує наявність відповідних потужностей в точках входу до газотранспортної системи або в точках виходу з газотранспортної системи згідно з додатком 1 до цього Договору (розподіл потужності). Розподіл потужності здійснюється в порядку, передбаченому положеннями Кодексу.

Згідно пунктів 7.1, 8.1 Договору вартість Послуг розраховується: розподіл потужності - за тарифами, які встановлюються Регулятором.

Величина договірної потужності Замовника визначається згідно з величиною потужностей, визначених у додатку 1 до цього Договору.

Згідно п. 8.3 Договору вартість договірної потужності на період газового місяця (P) визначається як сума вартості договірних потужностей за кожен день газового місяця за наведеною формулою.

Згідно п. 8.4 Договору (в редакції Додаткової угоди № 1 від 29.11.2017 до Договору) у випадку перевищення Замовником розміру договірних потужностей у точках входу/виходу до/з газотранспортної системи за період газового місяця Замовник сплачує додаткову плату, яка розраховується за формулою

де

В вартість додаткової плати за перевищення договірних потужностей за період газового місяця;

m кількість днів в газовому місяці;

Bd вартість додаткової плати за перевищення договірних потужностей за кожний день газового місяця, яка розраховується для кожного дня перевищення за формулою

де

z= 1 до 01 січня 2018 року;

z=2 - з 01 січня 2018 року;

p кількість замовлених точок входу і точок виходу, зазначених в додатку 1 до цього Договору;

Bd вартість додаткової плати за перевищення договірних потужностей за день;

Сiвх факт фактично використана потужність для і-тої точки входу, тис. куб. м/добу;

Сiвих факт фактично використана потужність для і-тої точки виходу, тис. куб. м/добу;

Сiвх рік договірна потужність річна для і-тої точки входу, тис. куб. м/добу;

Tiвх рік тариф потужності річної для і-тої точки входу;

Сiвих рік договірна потужність річна для і-тої точки виходу, тис. куб. м/добу;

Tiвих рік тариф потужності річної для і-тої точки виходу.

Підставою для проведення розрахунку додаткової плати є дані, визначені Оператором у звіті про використання договірної потужності, який надається Замовнику до десятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, на його електронну адресу і містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей та рахунок на оплату. Замовник зобов`язаний здійснити оплату у строк до п`ятнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем.

Розбіжності щодо вартості додаткової плати підлягають урегулюванню відповідно до умов цього Договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість додаткової плати за перевищення договірних потужностей, яку Замовник зобов`язаний сплатити в строк, визначений пунктом 8.4 цього Договору визначається за даними Оператора.

У відповідності до пунктів 11.1- 11.3 Договору Послуги, які надаються за цим Договором, за винятком послуг балансування, оформлюються Оператором і Замовником актами наданих послуг.

Оператор до п`ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним, направляє Замовнику два примірники акта наданих послуг за газовий місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою Оператора.

Замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов`язується повернути Оператору один примірник оригіналу акта наданих послуг, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою Замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до умов цього Договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість послуг визначається за даними Оператора.

Згідно п. 13.5 Договору у разі порушення Замовником строків оплати, передбачених цим Договором, Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

У відповідності до п. 17.1, 17.3 Договір набирає чинності з дня його укладення на строк до 31.12.2016, умови Договору застосовуються до відносин Сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01.12.2015.

У разі внесення та затвердження Регулятором змін до Типового договору транспортування природного газу Сторони зобов`язані протягом місяця внести відповідні зміни до цього Договору.

Згідно п. 19.2 Договору будь-яке повідомлення, вимога, звіт або інша інформація, що мають бути надані за цим Договором, повинні бути письмово оформлені і вважаються наданими, якщо їх надіслано на адреси, вказані в цьому Договорі, рекомендованим листом зі сплаченим поштовим збором, вручено кур`єром особисто уповноваженій особі Сторони або у погоджених Сторонами випадках направлено електронною поштою.

До позовної заяви на підтвердження позовних вимог, зокрема, додані копії наступних документів:

- Додаток 3 до Договору «Перелік комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу», який з боку відповідача підписаний невідомою особою (том 1, а.с. 32-34);

- акти приймання-передачі природного газу за якими відповідач прийняв від позивача у травні-грудні 2019 року природний газ у обсязі 205637130 куб. м., а саме у травні 2019 11594433 куб. м., у червні 2019 9404384 куб. м., у липні 2019 - 11115020 куб. м., у серпні 2019 10177044 куб. м., у вересні 2019 14478595 куб. м., у жовтні 2019 33191303 куб. м., у листопаді 2019 52955551 куб. м., у грудні 2019 62720800 куб. м. (том 1, а. с. 82-105);

-звіти про використання замовленої потужності АТ «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» з розрахунком перевищення розміру фактично використаної потужності над замовленою (договірною) потужністю, а саме: від 31.05.2019 3 728,10900 тис куб м за місяць, від 30.06.2019 1 199,81500 тис куб м за місяць, від 31.07.2019 1 586,49509 тис куб м за місяць, від 31.08.2019 1 732,34812 тис куб м за місяць, від 30.09.2019 1 701,71360 тис куб м за місяць, від 31.10.2019 2 770,79286 тис куб м за місяць, від 30.11.2019 3 356,25820 тис куб м за місяць, від 31.12.2019 4 460,05654 тис куб м за місяць (том 1 а.с.119-120, 123-124, 127-128, 131-132, 137-138, 141-142, 145-146, 149-150);

- акти наданих послуг перевищення замовленої (договірної) потужності: від 31.05.2019 на суму 703225,74, підписаний представниками сторін, та не підписані відповідачем акти: від 30.06.2019 на суму 226318,70 грн, від 31.07.2019 на суму 299257,39 грн, від 31.08.2019 на суму 326769,36 грн, від 30.09.2019 на суму 320990,83 грн, від 31.10.2019 на суму 522649,12 грн, від 30.11.2019 на суму 633084,28 грн, від 31.12.2019 на суму 841291,55 грн ( том 1 а.с.121, 125, 129, 135, 139, 143, 147, 151);

- рахунки позивача від 30.06.2019 на суму 226318,70 грн, від 31.07.2019 на суму 299257,39 грн, від 31.08.2019 на суму 326769,36 грн, від 31.08.2019 на суму 326769,36 грн, від 30.09.2019 на суму 320990,83 грн, від 31.10.2019 на суму 522649,12 грн, від 30.11.2019 на суму 633084,28 грн, від 31.12.2019 на суму 841291,55 грн (том 1, а.с. 122, 126, 130, 136, 140, 144, 148);

- реєстри файлів відправлених з інформаційної платформи філії «Оператор ГТС» АТ Укртрансгаз» на підтвердження відправлення звітів про використання замовленої потужності на адресу відповідача (том 2 а.с. 48-49).

Обставинами, які є предметом доказування у даній справі є наявність чи відсутність зобов`язань відповідача з оплати за перевищення договірної потужності за травень -грудень 2019 за Договором, підстав для стягнення з відповідача пені, відсотків річних та інфляційних втрат, які нараховані позивачем.

За змістом п.2 ч.1 ст.11 ЦК України договори та інші правочини є підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків.

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства (ч.1 ст.14 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.626 та ч.2 ст.628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

Згідно з ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.1 ст.638 ЦК України).

Відповідно до ч.1 та 4 ст.179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим державним органом або органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Відповідно до частин 1-4 ст.180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов`язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.

Відповідно до п.7 та 45 ст.1 Закону України «Про ринок природного газу» ( у чинній на час спірних правовідносин редакції), газотранспортна система - технологічний комплекс, до якого входить окремий магістральний газопровід з усіма об`єктами і спорудами, пов`язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька таких газопроводів, якими здійснюється транспортування природного газу від точки (точок) входу до точки (точок) виходу; транспортування природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу.

Відповідно до ч.1 ст.23 Закону України «Про ринок природного газу» ( у чинній на час спірних правовідносин редакції), оператор газотранспортної системи є юридичною особою, яка не є складовою вертикально інтегрованої організації і здійснює свою господарську діяльність незалежно від діяльності з видобутку, розподілу, постачання природного газу, діяльності оптових продавців.

Транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором (ст.32 Закону України «Про ринок природного газу» ( у чинній на час спірних правовідносин редакції).

Правовідносини сторін також регулюються і Кодексом газотранспортної системи (далі за текстом Кодекс ГТС), затвердженого постановою Національної комісіє, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2493, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1378/27823, який застосовується судом у чинній на час спірних правовідносин редакції.

Відповідно до п.5 розділу І глави І Кодексу ГТС: договір транспортування - договір, укладений між оператором газотранспортної системи та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор газотранспортної системи надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору газотранспортної системи вартість отриманих послуг (послуги);

номінація - попереднє повідомлення, надане замовником послуг транспортування оператору газотранспортної системи, стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу;

потужність - максимально допустиме перетікання обсягу природного газу, виражене в одиницях енергії до одиниці часу, що надається замовнику послуг транспортування відповідно до договору транспортування;

розподіл потужності - частина договору транспортування, яка визначає порядок та умови надання і реалізації права на користування договірною потужністю, яке надається замовнику транспортування у визначеній точці входу або точці виходу;

розподілена (договірна) потужність - частина технічної потужності газотранспортної системи, яка розподілена замовнику послуг транспортування згідно з договорами транспортування.

Згідно з п.1, 10 розділу VІІІ глави І Кодексу ГТС одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добового небалансу, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування.

Договір транспортування є документом, який регулює правовідносини між оператором газотранспортної системи і окремим замовником послуг транспортування.

Замовлені величини розподілу потужності визначаються додатком до договору транспортування природного газу.

За змістом положень Кодексу ГТС транспортування природного газу може здійснюватись лише в межах газотранспортної системи на підставі договору, який регламентує та регулює правовідносини між контрагентами (оператором та замовником).

Під предметом договору розуміються необхідні за цим договором дії, що призводять до бажаного для сторін результату, тобто такий результат визначає, про що саме домовилися сторони.

У розумінні положень цивільного законодавства договір спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, тобто виникнення цивільного правовідношення, яке, у свою чергу, може включати певні права та обов`язки, виконання яких призводить до бажаного для сторін результату. Однак усі вони (права та обов`язки) не можуть охоплюватися предметом договору, оскільки можуть стосуватися як різноманітних умов договору, так і бути наслідком укладення договору, який є підставою їх виникнення. При цьому значення предмета договору може набувати основна дія (дії), що вчинятиметься сторонами і забезпечить досягнення мети договору.

Отже, предмет договору визначається у момент його укладення, без нього не може існувати договору, а тому не може виникати зобов`язання; предмет договору має відображати головну сутність договору даного виду.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/22058/17.

За змістом пунктів 2.1, 2.3, 2.4, 2.8 Договору Оператор (Позивач) надає Замовнику (Відповідачу) послуги транспортування природного газу; за Договором можуть бути надані послуги Замовнику: замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (розподіл потужності); послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі затверджених номінацій (транспортування). Обсяг послуг за Договором визначається підписанням додатка 1 (розподіл потужності) та/або додатка 2 (транспортування) які є невід`ємною частиною Договору.

Як встановлено судом додатки 1 та 2 до Договору сторонами не укладалися.

Договір містить розділ VІІ Тарифи, яким, зокрема, врегульовано розрахунок вартості послуг розподілу потужності за тарифами, які встановлюються Регулятором (п.7.1 Договору).

Додатковою угодою №1 до Договору сторонами узгоджено формулу розрахунку у випадку перевищення Замовником розміру договірних потужностей у точках входу/виходу до/з газотранспортної системи за період газового місяця. За цією формулою при визначенні вартості додаткової плати за перевищення договірної потужності враховуються, зокрема, такі показники: кількість замовлених точок входу і точок виходу, зазначених в додатку 1 до Договору.

До позовної заяви позивачем додано звіти про використання замовленої потужності відповідачем за спірний період у яких зазначено назви точки входу/виходу Чернігівгаз; ІЕС код точки входу/виходу 56ZG-DSO-41000X, однак замовлення цих точок входу/виходу відповідачем не підтверджено (не укладено додаток 1 до Договору).

У заяві свідок ОСОБА_1 , яка є працівником позивача, на запитання 3 відповідача повідомити які складові та у якому розмірі застосовані в розрахунку додаткової плати за перевищення договірних потужностей, вказала, що пунктом 2 р.3 гл ХV Кодексу ГТС встановлено, що оператор газотранспортної системи з метою уникнення можливості виникнення перевантажень вчиняє дії, зокрема, по стягненню із замовника послуг транспортування додаткової оплати за перевищення потужності відповідно до договору транспортування. Відповідно до п.15 р.1 гл ІХ Кодексу ГТС величина використаних замовником послуг транспортування обсягів потужності точок входу/виходу дорівнює величинам остаточних алокацій щодобових подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу у відповідних точках входу/виходу. Відповідальність за перевищення замовлених потужностей несуть замовники послуг транспортування відповідно до договору транспортування природного газу. Відповідно до Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 22.04.2019 №580, підставою для проведення додаткової плати за перевищення замовленої потужності є рахунок на оплату за перевищення замовленої потужності та звіт Оператора про використання замовленої потужності Замовником, що містить дані розрахунку перевищення розміру договірної потужності, які надавались відповідачу через Інформаційну платформу Оператора ГТС. При розрахунку вартості перевищення замовленої (договірної) потужності позивачем застосовано тариф згідно з постановою НКРЕКП від 21.12.2018 №2001, який становить 157,19 грн за 1000 куб м за добу без ПДВ, та обсяг фактично використаного відповідачем обсягу природного газу, який дорівнює величинам остаточних алокацій щодобових подач та відборів природного газу відповідача.

Постановою НКРЕКП від 21.12.2018 №2001 встановлено тимчасові тарифи на послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок входу і точок виходу в/з газотранспортну (ої) систему (и) на перший рік другого регуляторного періоду для АТ «Укртрансгаз» (додаток 2), якою встановлено тариф для точки виходу у розмірі 157,19 грн за 1000 куб м без ПДВ.

Отже, позивачем при розрахунку розміру додаткової плати за перевищення додаткової потужності у спірний період застосовано тимчасові тарифи на послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок входу і точок виходу в/з газотранспортну (ої) систему (и) за кожен день відповідного місяця, що не відповідає погодженій сторонами у п.8.4 Договору формулі такого розрахунку, який повинен проводитися за період газового місяця з урахуванням кількості замовлених точок входу і точок виходу, зазначених у додатку 1 до Договору, який сторонами не було укладено.

Пунктом 17.3 Договору передбачено, що в разі внесення та затвердження Регулятором змін до Типового договору транспортування природного газу сторони зобов`язані протягом місяця внести відповідні зміни до цього Договору.

Постановою НКРЕКП від 22.04.2019 №580 внесено зміни до Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2497.

Однак відповідні зміни до Договору сторонами не були внесені, що підтверджується листом позивача від 10.04.2019 з пропозицією підписати додаткову угоду до Договору та листа відповідача від 02.05.2019 про те, що відповідач не вбачає законних підстав щодо підписання додаткової угоди до Договору як такого, що припинив свою дію (том3 а.с.49-51).

За таких обставин суд приходить до висновку про неузгодженість сторонами істотної умови договору щодо його предмету, а тому в силу вимог ч.8 ст.181 ГК України Договір є неукладеним у частині розподілу потужності.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.34 Закону України «Про ринок природного газу», у чинній на дату укладення Договору редакції, оператор газотранспортної системи вживає всіх можливих і обґрунтованих заходів для забезпечення максимального обсягу потужності газотранспортної системи для потреб замовників.

Правила розподілу потужності газотранспортної системи у недискримінаційний спосіб повинні створювати економічні стимули для ефективного використання технічної потужності газотранспортної системи, розвитку нової газової інфраструктури та збільшення обсягів транскордонної торгівлі природним газом.

Суб`єкти ринку природного газу мають діяти відповідно до принципів прозорості та недискримінації (ч. 3 ст. 2 Закону "Про ринок природного газу").

Постановами Регулятора щодо внесення змін до Типового договору саме на Оператора ГТС покладено обов`язок щодо приведення укладених договорів транспортування природного газу у відповідність до Типового договору.

Надання послуг транспортування, включаючи послуги розподілу потужності, без Договору, належним чином підписаного та приведеного у відповідність до вимог закону, Кодексу ГТС та Типового договору, є порушенням вимог чинного законодавства з боку Укртрансгазу як Оператора ГТС.

Кожна сторона при укладенні правочину має поводити себе добросовісно, обачливо і розумно, об`єктивно оцінювати ситуацію. Якщо обидві сторони правочину є суб`єктами господарської діяльності (професійними комерсантами, підприємцями), стандарти обачності, розумності є зовсім іншими, аніж у випадку, якщо б стороною правочину були дві фізичні особи, або суб`єкт господарювання та пересічний громадянин, споживач. Стандарт розумної та обачливої поведінки комерсанта набагато вищий, порівняно зі стандартом пересічної розумної людини (постанова Верховного Суду від 27.01.2021 у справі № 910/17876/19).

У постанові від 18.04.2018 у справі №753/11000/14-ц Верховний Суд зазначив, що коли правила, встановленні статтею 213 ЦК, не дозволяють визначити зміст відповідної умови договору, то потрібно застосовувати тлумачення contra proferentem - особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. При цьому це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які "не були індивідуально узгоджені", але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір "під переважним впливом однієї зі сторін".

Аналогічна позиція міститься у постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі №910/16011/17, від 15.05.2019 у справі №917/803/18, від 17.02.2021 у справі №916/3948/19, від 18.03.2021 у справі №910/9525/19.

Оскільки Укртрансгаз є монополістом, то він мав переважний вплив на процес укладання Договору та на зміст його положень.

Таким чином, непідписання додатків 1, 2 до Договору призвело до неузгодженості істотних договірних умов щодо надання послуг розподілу потужності, і така неузгодженість при вирішенні судом спору про стягнення заборгованості за надання відповідних послуг має тлумачитися проти позивача.

Відповідно до усталеної правової позиції, яка міститься у постанові Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №916/2090/16 договір є неукладеним, якщо сторонами не погоджено суттєві умови, а позивачем не доведено фактичне надання таких послуг, тобто фактичне виконання договору. Тобто висновок про укладеність чи неукладеність договору за умови відсутності факту його підписання сторонами, а лише через доведення позивачем фактичного виконання цього договору, є правовою оцінкою судом сукупності встановлених фактичних обставин справи.

У відповіді на відзив позов позивач посилається на рішення Господарського суду м. Києва від 07.10.2020 у справі №910/328/20 та зазначає, що вказаним рішенням встановлено обставини укладення та виконання Договору, в тому числі надання послуг транспортування, складовою яких є розподіл потужності, узгодження сторонами потужностей на точках входу та виходу, а тому вказані обставини мають бути прийняті судом без перевірки та доказів. Факт укладення Договору встановлено також і рішеннями Господарського суду Чернігівської області у справах №927/823/16, №927/276/18, №927/670/17.

У рішенні Господарського суду міста Києва від 07.10.2020 у справі №910/328/20 та рішенні Господарського суду Чернігівської області від 21.08.2017 у справі №927/670/17 суди, встановивши, що сторонами було підписано договір, але не підписано додатки 1, 2, зробили висновок про те, що спірний Договір є укладеним, а додаток 3 до Договору є схваленим Чернігівгазом внаслідок підписання актів приймання-передачі природного газу по комерційних вузлів обліку, які вказані, зокрема в такому додатку 3.

У цій же справі суд зазначив, що у період часу з 2016 року по 2019 рік на підставі спірного Договору отримував послуги Укртрансгазу з балансування обсягів природного газу і транспортування газу - отримання газу через газорозподільні станції. Втім, такі висновки були зроблені судами через оцінку обставин, встановлених в інших рішеннях Господарського суду Чернігівської області від 29.03.2017 у справі №927/823/16 та від 14.06.2018 у справі №927/276/18 про надання послуг балансування за інші періоди: з лютого по серпень 2016 року та з лютого по березень 2016 року, з червня 2016 року по грудень 2017 року і з липня 2017 року по лютий 2018 року.

У справі №927/1022/21 суд не оцінює укладеність Договору в цілому, а доходить висновку про неузгодженість істотних умов Договору щодо послуг розподілу потужності і недоведеність факту перевищення відповідачем розміру договірних потужностей за період з травня по грудень 2019.

У рішеннях Господарського суду Чернігівської області від 29.03.2017 у справі №927/823/16 та від 14.06.2018 у справі №927/276/18, на які також посилається позивач, суди встановили фактичне надання послуг балансування за інший період. Питання укладеності договору щодо розполіду потужності суд у цих справах не вирішував.

Відповідно, факти, встановлені судами у справах №910/328/20, №927/823/16, №927/276/18, №927/670/17, на які посилається позивач щодо доказів обсягу та вартості наданих послуг балансування в інші спірні періоди, не мають преюдиціального значення у цій справі.

Обгрунтовуючи позов позивач посилається на те, що відповідач не надав номінацію на точку входу/виходу, на яку йому було розподілено потужність на відповідну газову добу, то вважається, що замовником було подано нульову номінацію на відповідну точку відповідно до п.8 глави 1 розділу ХІ Кодексу ГТС, а вся надана йому потужність є перевищенням замовленої.

Суд зазначає, що у такому випадку обсяги переданого відповідачу природного газу відповідно до підписаних сторонами актів приймання-передачі (т.1 а.с.82-105), повинні відповідати розміру перевищення фактично використаної договірної потужності, яка розрахована позивачем у звітах про використання замовленої потужності. Однак підписані сторонами акти приймання-передачі підтверджують, що у спірний період відповідач отримав природній газ у більшому обсязі ніж той, який наведено позивачем у звітах про використання договірної потужності.

Так, за зведеним актом приймання передачі природного газу за травень 2019 відповідач прийняв природній газ в обсязі 11 594 433 куб м. У звіті про використання замовленої потужності за травень 2019 позивачем розраховано перевищення потужності над замовленою обсягом 3 728,10900 куб м.

За зведеним актом приймання передачі природного газу за червень 2019 відповідач прийняв природній газ в обсязі 9 404 384 куб м. У звіті про використання замовленої потужності за червень 2019 позивачем розраховано перевищення потужності над замовленою обсягом1 199,81500 куб м.

За зведеним актом приймання передачі природного газу за липень 2019 відповідач прийняв природній газ в обсязі 11 115 020 куб м. У звіті про використання замовленої потужності за липень 2019 позивачем розраховано перевищення потужності над замовленою обсягом 1 586,49509 куб м.

За актом приймання передачі газу за серпень 2019 відповідач прийняв природній газ обсягом 10 171 433 куб м. У звіті про використання замовленої потужності за серпень 2019 позивачем розраховано перевищення потужності над замовленою обсягом 1 732,34812 куб м.

За зведеним актом приймання передачі природного газу за вересень 2019 відповідач прийняв природній газ в обсязі 14 478 595 куб м. У звіті про використання замовленої потужності за вересень 2019 позивачем розраховано перевищення потужності над замовленою обсягом 1 701,71360 куб м.

За актами приймання передачі газу за жовтень 2019 відповідач прийняв природній газ обсягом 33 158 80 куб м та 32 463 куб м. У звіті про використання замовленої потужності за жовтень 2019 позивачем розраховано перевищення потужності над замовленою обсягом 2 770,79286 куб м.

За актами приймання передачі газу за листопад 2019 відповідач прийняв природній газ обсягом 58 183 куб м та 52 897 368 куб м. У звіті про використання замовленої потужності за листопад 2019 позивачем розраховано перевищення потужності над замовленою обсягом 3 356,25820 куб м.

За актами приймання передачі газу за грудень 2019 відповідач прийняв природній газ обсягом 47 567 куб м та 62 673 233 куб м. У звіті про використання замовленої потужності за листопад 2019 позивачем розраховано перевищення потужності над замовленою обсягом 4 460,05654 куб м.

За наведених обставин вказані обгрунтування позову судом до уваги не приймаються.

За умовами Договору підставою для проведення розрахунку додаткової плати за перевищення розміру договірної потужності є дані позивача у звіті про використання договірної потужності, який надається відповідачу до 10 числа місяця, наступного за газовим місяцем, на електронну адресу відповідача і містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей та рахунок на оплату.

На підтвердження направлення на адресу відповідача розрахунків позивачем надано реєстри файлів відправлених з інформаційної платформи на електронну адресу відповідача, яка наведена у Договорі (том 2 а.с.48-49).

Вказані реєстри підтверджують направлення на електронну адресу відповідача файлів щодо використання договірної потужності та покриття небалансу газу які направлені з порушенням строків, погоджених сторонами у Договорі, а тому, відповідно не підтверджують виконання позивачем умов п.8.4 Договору в редакції Додаткової угоди №1 від 29.11.2017.

Листами від 18.10.2019, 20.11.2019, 19.12.2019, 11.10.2019, 23.01.2019, 01.08.2019, 30.07.2019 відповідач повідомляв позивача про надходження на його адресу актів наданих послуг щодо перевищення замовленої потужності та про відмову від їх підписання у зв`язку з не наданням на його адресу звіту про використання договірної потужності, розрахунку та рахунку на оплату (том 2 а.с. 206-212). Листом від 31.07.2019 відповідач повідомив позивача про те, що на його адресу не надходив звіт про використання договірної потужності, розрахунок, рахунок на оплату за травень 2019 в зв`язку з чим він відкликає підпис його представника на акті наданих послуг за травень 2019 та просить визнати акт недійсним (том 3 а.с.122).

Суд враховує, що ні чинним законодавством, ні Договором не передбачено відкликання підпису представника сторін на акті наданих послуг. Вказаний доказ оцінюється судом у сукупності з іншими доказами у справі відповідно до ст.86 ГПК України.

Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 ГПК України).

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши зібрані по справі докази суд приходить до висновку про не доведеність позивачем заборгованості відповідача замовленої (договірної) потужності у спірний період на суму 3873586,97 грн.

Саме по собі підписання відповідачем акта наданих послуг за травень 2019 на суму 703225,74 грн без надання належних доказів про направлення відповідачу у погоджений Договором строк звіту про використання договірної потужності та рахунку на оплату не свідчить про виконання сторонами Договору в частині розподілу потужності. При цьому суд враховує, що розрахунок перевищення розміру потужності проведено позивачем не за погодженою у Договорі формулою, судом встановлено не укладенням сторонами додатків 1, 2 Договору які є його невід`ємною частиною, а додаток 3 до Договору з боку відповідача підписано невідомою особою.

Вимоги про стягнення з відповідача 484516,83 грн пені, 185693,55 грн трьох відсотків річних та 396435,40 грн інфляційних витрат є похідними він основної вимоги і задоволенню не підлягають у зв`язку з відмовою у позові про стягнення заборгованості з оплати за перевищення замовленої (договірної) потужності.

Суд приходить до висновку, що умови укладеного сторонами Договору транспортування природного газу регулюються ст.901 ЦК України та спеціальним законодавством Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом ГТС. На вказаний Договір не розповсюджуються спеціальні строки позовної давності, встановлені ст.315 ГК України про порядок вирішення спорів щодо перевезень.

Інші докази та пояснення учасників справи судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", Серявін та інші проти України обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясовано усі питання, винесені на його розгляд.

За наявних обставин у їх сукупності суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають у повному обсязі.

Керуючись ст. 129, 233, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст.256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 27.05.2022.

Суддя Ю.В. Федоренко

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/