open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

УХВАЛА

24 травня 2022 року

Київ

справа № 990/65/22

адміністративне провадження № П/990/65/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Єресько Л.О.,

суддів: Мартинюк Н.М., Данилевич Н.А., Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. та суддів Верховного Суду у справі № 990/65/22 за позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України про визнання протиправним Указу та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

03 травня 2022 року ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до Верховного Суду як до суду першої інстанції із позовною заявою до Верховної Ради України (далі - відповідач), де просить:

- в рамках парламентського контролю, зобов`язати Верховну Раду України створити парламентську слідчу комісію щодо перевірки підписання кумом президента Російської Федерації Указу № 1417/2004 і подання Президенту висновків про припинення юридичної особи Житомирського окружного адміністративного суду, а чиновників-суддів перевести ближче до людей у районні суди, згідно вимог Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06 липня 2005 року;

- зобов`язати Верховну Раду України усунути бездіяльність і вжити дії щодо усунення антиконституційних дій кума президента Російської Федерації і ЖОАС проти України щодо підміни рішень Європейського Суду з прав людини та примусу Українців застосовувати комуністичні символи - російськомовні акти «імперії зла»;

- визнати протиправним Указ № 1417/2004 від 16 листопада 2004 року за підписом ОСОБА_2 .

Ухвалою Верховного Суду від 06 травня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) і надано строк тривалістю 10 днів для усунення недоліків позовної заяви.

23 травня 2022 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід усім не людино-орієнтованим суддям Верховного Суду, а саме судді Єресько Л.О. із усіма її колегами на посаді судді Верховного Суду, з підстав виникнення у заявниці сумнівів щодо добросовісності, об`єктивності й неупередженості вказаних суддів Верховного Суду.

Заяву обґрунтовує тим, що судді Єресько Л.О., Соколов В.М., Губська О.А., Загороднюк А.Г. та Калашнікова О.В. мають великий досвід повного саботажу вимог Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та гучних рішень проти прав викривачів корупції, тому, на думку позивачки, участь цих суддів у розгляді справи суперечить вимогам КАС України і Бангалорським принципам поведінки судді.

Заявниця указує, що рішенням ЄСПЛ від 09 квітня 2020 року у справі «Ювченко проти України» (заява № 32529) було анульовано незаконні висновки, ухвалені не людино-орієнтованими суддями Верховного Суду у справі № 800/296/17, що, на її думку, може свідчити про наявніть конфлікту інтересів у суддів Верховного Суду під час розгляду цієї справи.

На переконання ОСОБА_1 , неконституційне та незаконне призначення суддів Верховного Суду порушує її право на рогляд справи професійними суддями у відповідності до положень Конституції України в редакції від 28 червня 1996 року, оскільки призначення таких суддів відбулося за відсутності саме Указу Президента України, передбаченого першим реченням розділу 1 статті 128 Конституції України у вказаній редакції, про призначення чиновника на державну посаду судді - просто суду без України, у поєднанні з її доводами про порушення порядку прийняття Конституції України 1996 року, є вагомою підставою не довіряти службовим особам ДСАУ і їх колегам на посаді "просто судді". У зв`язку з цим уважає, що ухвала про залишення без руху її позовної заяви у цій справі створена незаконно та незаконним складом суду.

Перевіривши доводи заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у справі № 990/65/22, колегія суддів прихродить до висновку про відсутність підстав для задоволення цього відводу з огляду на таке.

Підстави для відводу судді встановлені статтями 36 та 37 КАС України.

Положення частин першої, другої статті 36 КАС України передбачають випадки, коли суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме: 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі суддів в розгляді адміністративної справи.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя (частина 3 статті 36 КАС України).

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання, не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 36 КАС України).

Відповідно до частини третьої статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Отже, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Вирішуючи заяву ОСОБА_1 про відвід усім суддям Верховного Суду, колегія суддів виходить із такого.

Мета відводу судді від участі у справі полягає у гарантуванні безсторонності суду під час розгляду конкретної адміністративної справи.

Таким чином, процесуальний механізм відводу судді може бути застосовано виключно до судді, який бере участь у розгляді конкретної адміністративної справи.

Згідно проколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 травня 2022 року визначено колегію суддів у цій справі у складі: Єресько Л.О. - головуючий суддя, судді - Мартинюк Н.М., Данилевич Н.А., Жук А.В., Мельник-Томенко Ж.М.

Судді Соколов В.М., Губська О.А., Загороднюк А.Г., Калашнікова О.В., незгоду з рішеннями яких у інших справах висловлює ОСОБА_1 у заяві про відвід суддів, не визначалися протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддям для розгляду позовної заяви у справі № 990/65/22.

Так само, як не визначалися до складу колегії суддів у цій справі і судді, які постановляли ухвалу Верховного Суду від 12 квітня 2018 року у справі № 800/296/17, на якій акцентує увагу ОСОБА_1 у своїй заяві.

Відтак у цій справі відсутні правові підстави для вирішення питання відводу цих суддів від розгляду позовної заяви у справі № 990/65/22 та, відповідно, розгляду поданої позивачем заяви у визначеному статтею 40 КАС України порядку.

Ураховуючи, що процесуальний механізм відводу судді може бути застосовано виключно до судді, який бере участь у розгляді конкретної адміністративної справи, то відвід не може бути заявлено абстрактно усім суддям Суду безвідносно до конкретної колегії суддів (судді), визначеної(го) для розгляду справи.

За таких обставин заява ОСОБА_1 про відвід всім суддям Верховного Суду від участі у розгляді справи № 990/65/22 є безпідставною та необґрунтованою.

Щодо аргументів заявниці про неконституційне та незаконне призначення суддів Верховного Суду, зокрема і судді Єресько Л.О., що порушує право позивачки на рогляд справи професійними суддями у відповідності до положень Конституції України, необхідно зауважити наступне.

Відповідно до частини 1 статті 38 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддею Верховного Суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у Верховному Суді, та відповідає вимогам щодо стажу роботи, встановленим цією нормою.

Рішення про відповідність вимогам до кандидатів на посаду судді приймається колегіальним органом - Вищою кваліфікаційною комісією суддів України за результатами багаторівневої спеціальної процедури, визначеної законом.

Якщо за результатами проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді у Верховному Суді Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює рішення про внесення рекомендації Вищій раді правосуддя щодо призначення кандидата на посаду судді, така рекомендація разом із відповідними матеріалами направляється Вищій раді правосуддя для розгляду (частина 6 статті 81 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Вища рада правосуддя за своїм статусом є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі (частина 1 статті 1 Закону України "Про Вищу раду правосуддя").

Вища рада правосуддя розглядає питання про внесення Президентові України подання про призначення судді на посаду в апеляційний суд, вищий спеціалізований суд або Верховний Суд та ухвалює відповідне рішення (частина 7 статті 81 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

За приписами статті 128 Конституції України, у чинній редакції, призначення на посаду судді здійснюється Президентом України за поданням Вищої ради правосуддя в порядку, встановленому законом. Призначення на посаду судді здійснюється за конкурсом, крім випадків, визначених законом.

Тож усі судді Верховного Суду були призначені відповідними Указами Президента України за наслідками конкурсу за процедурою, передбаченою Законом України "Про судоустрій і статус суддів", на підставі рішень зазначених вище колегіальних органів.

За інстанційною юрисдикцією судом першої інстанції для розгляду справ щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної ради України та Президента України є Верховний Суд, іншого компетентного суду для розгляду справ з таким предметом позову немає.

За наведених обставин, доводи заявниці щодо незаконного призначення суддів Верховного Суду, у зв`язку з чим незаконним, на її думку, є склад суду, визначений для розгляду цієї справи у визначеному процесуальним законом порядку є безпідставними.

Інші аргументи ОСОБА_1 щодо упередженості судді Єресько Л.О., зводяться до незгоди з ухвалою Верховного Суду від 06 травня 2022 року про залишення її позовної заяви без руху, а також з рішеннями ухваленими за участі судді у інших справах, що відповідно до частини четвертої статті 36 КАС України не може бути підставою для відводу.

Наведені заявницею доводи не дають підстав для висновку про упередженість чи ставить під сумнів безсторонність судді Єресько Л.О.

Інших підстав, які б свідчили про особисту упередженість судді Єресько Л.О. чи інших суддів, визначених для розгляду цієї справи заявником не наведено, а суддями не встановлено.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими».

Проаналізувавши викладені у заяві позивачки міркування й доводи, Суд дійшов висновку про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу судді Єресько Л.О. та усіх суддів Верховного Суду у цій справі, позаяк заява не містить посилань на обставини, які за суб`єктивними чи об`єктивними критеріями виключають можливість участі суддів у розгляді цієї справи відповідно до статей 36, 37 КАС України.

Будь-яких об`єктивних доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість колегії суддів в результаті розгляду цієї справи або наявність обставин, які обґрунтовано викликають сумнів у їхній неупередженості, з матеріалів позовної заяви і доводів заяви про відвід не вбачається.

На переконання Суду, не є підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення, що не підтверджені належними й допустимими доказами. Натомість мотиви заявниці фактично свідчать про її незгоду з рішенням судді під час вирішення питання щодо відкриття провадження у справі, що за правилами статей 36, 37 КАС України не може бути підставою для відводу, і не свідчить про неупередженість або об`єктивність колегії суддів.

З огляду на викладене Суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

Відповідно до частини четвертої статті 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Зважаючи на те, що Суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, заяву ОСОБА_1 належить передати іншому судді для вирішення питання про відвід.

Керуючись статтями 36, 39, 40, 248 КАС України Суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати заяву ОСОБА_1 про відвід судді Єресько Л.О. та усіх суддів Верховного Суду у справі № 990/65/22 необґрунтованою.

Передати заяву ОСОБА_1 про відвід судді Єресько Л.О. та усіх суддів Верховного Суду у справі № 990/65/22 до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, для розгляду заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

...........................

...........................

Л.О. Єресько

Н.М. Мартинюк

Н.А. Данилевич

А.В. Жук

Ж.М. Мельник-Томенко

Судді Верховного Суду

Джерело: ЄДРСР 104487509
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку