Постанова від 24.05.2022 по справі № 2-106/11 Київський апеляційний суд

open

Головна
Судові рішення
Постанова
Постанова від 24.05.2022 по справі № 2-106/11 Київський апеляційний суд

скопійовано

Документ має містити точну фразу

Документ не має містити наступного терміну

Документ має містити один з двох термінів

Документ має містити обидва терміни

Замінює символ або декілька символів наприкінці терміну

* Правила використання інтелектуального пошуку

скопійовано

Справа № 2-106/11

Картка справи

Справа № 2-106/11

Картка справи

Єдиний державний реєстр судових рішень

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 2-106/11 Головуючий у 1-й інст. - Косенко А.В.

Апеляційне провадження 22-ц/824/4398/2022 Доповідач - Рубан С.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2022 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Рубан С.М.

суддів Заришняк Г.М., Кулікова С.В.

при секретарі Загородній С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» - Лукаша Олексія Анатолійовича на ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 12 жовтня 2021 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», стягувач Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», боржник ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія звернулося до Макарівського районного суду Київської області із заявою, в якій просить замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».

Посилається на те, що заочним рішенням Макарівського районного суду Київської області від 31.01.2011 року у справі №2-106/2011 розірвано кредитний договір №014/1179/82/1346 від 11.06.2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Київ та ОСОБА_1 .

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Київ в особі Київської регіональної дирекції ПАТ заборгованість по кредиту в сумі 316 769 грн 52 коп. та судові витрати в сумі 1 820 грн, а всього 318 589 грн 52 коп.

24.01.2018 року між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та Публічним акціонерним товариством «Комерційний Індустріальний Банк» укладено Договір відступлення права вимоги № 114/53, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № 014/1179/82/1346 від 11.06.2007 року, укладеним між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 перейшло до ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк».

24.01.2018 року між ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» укладено Договір відступлення права вимоги № 114/53-ДГ, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № 014/1179/82/1346 від 11.06.2007 року перейшло до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія». На підставі чого ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» набуло права кредитора до ОСОБА_1 .

Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 12 жовтня 2021 року в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», стягувач Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», боржник ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження - відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду, 25 листопада 2021 року директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» - Лукаш Олексій Анатолійович подав апеляційну скаргу, просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу якою замінити первісного стягувача ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» у справі № 2-106/11 на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».

Посилається на те, що виходячи з норм, зокрема п.1,2 ч.1 ст. 512 ЦК України у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Крім того, посилається на те, що така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

Посилається на те, що суду першої інстанції до заяви про заміну стягувача було надано докази, а саме копію Договору відступлення права вимоги № 114/53 від 24 січня 2018 року, копію витягу з реєстру до Договору відступлення права вимоги № 114/53 від 24 січня 2018 року, копію Договору відступлення права вимоги № 114/53-ДГ від 24 січня 2018 року, копія витягу з реєстру до Договору відступлення права вимоги № 114/53- ДГ від 24 січня 2018 року.

Від учасників справи відзиви на апеляційну скаргу не надходили.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належно, , тому в порядку ч. 2 ст. 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, дійшла наступного висновку.

Відмовляючи у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження , суд першої інстанції виходив з того, що у заяві про заміну сторони виконавчого провадження заявник не вказує чи видавалися на виконання вказаного рішення виконавчі листи, а також чи пред`являлися вони до виконання.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції та не приймає до уваги доводи апеляційної скарги виходячи з наступного.

Виходячи з положень статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено та апеляційним судом перевірено, що заочним рішенням Макарівського районного суду Київської області від 31 січня 2011 року у справі №2-106/2011 розірвано кредитний договір №014/1179/82/1346 від 11 червня 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Київ та ОСОБА_1 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Київ в особі Київської регіональної дирекції ПАТ заборгованість по кредиту в сумі 316 769 грн 52 коп. та судові витрати в сумі 1 820 грн, а всього 318 589 грн 52 коп. (а.с.55).

24 січня 2018 року між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та Публічним акціонерним товариством «Комерційний Індустріальний Банк» укладено Договір відступлення права вимоги № 114/53, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № 014/1179/82/1346 від 11 червня 2007 року, укладеним між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 перейшло до ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк». (а.с. 89-90).

24 січня 2018 року між ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» укладено Договір відступлення права вимоги № 114/53-ДГ, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № 014/1179/82/1346 від 11 червня 2007 року перейшло до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія». (а.с.93-95).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Згідно ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до ст. 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Згідно ст. ст. 55, 442 ЦПК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження.

Заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, в тому числі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ст.55 ЦПК України, яка визначає загальні положення процесуального правонаступництва, заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (тобто протягом невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу.

Тобто, таке право не є абсолютним і обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу. Стадія виконавчого провадження, як завершальна стадії судового процесу, має встановлені законом строкові межі.

Відповідно до п.2 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», така стадія починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або спливом строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, оскільки якщо цей строк пропущено, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання.

Отже, за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження як завершальної стадії судового процесу спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Заміна сторони виконавчого провадження протягом необмеженого строку, незалежно від того чи закінчився встановлений строк пред`явлення до виконання виконавчого листа, означатиме, що стягувач після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, який не був поновлений судом, матиме можливість «штучно» збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, таким чином уникнувши законодавчої вимоги щодо строку, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути у невизначеному стані протягом тривалого строку.

Такі дії можуть порушити принцип правової визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства права.

Відповідно до ст. 22 ЗУ «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-XIV (в редакції, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, тобто видачі виконавчих листів), який втратив чинність 05.01.2017 року, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом. При цьому даний строк для виконання судового рішення встановлюється з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

Як встановлено судом, у заяві про заміну сторони виконавчого провадження заявник не вказує чи видавалися на виконання вказаного рішення виконавчі листи, а також чи пред`являлися вони до виконання.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17, від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13, від 30 липня 2019 року у справі № 5/128, від 21 серпня 2020 року у справі № 905/2084/14-908/4066/14.

Судом встановлено, що 16 січня 2012 року Макарівським районним судом Київської області видавався виконавчий лист первісному стягувачу - Публічному акціонерному товариству «Райффайзен Банк Аваль». (а.с.68).

Постановою головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Макарівського РУЮ Вишталюк К.А. від 22 січня 2014 року відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа, у зв`язку з пропуском строку пред`явлення. (а.с. 72).

Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 02 квітня 2014 року в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа для виконання - відмовлено. (а.с. 84).

Виходячи із встановлених обставин справи, подання заяви про заміну сторони виконавчого провадження після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, що не був поновлений судом, виключає можливість задоволення такої заяви.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що сплив строку для пред`явлення вказаних виконавчих листів до виконання виключає можливість задоволення такої заяви, враховуючи також те, що заявником не було надано суду належних доказів переривання строку давності пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Доводи апеляційної скарги стосовно наявності у заявника підтвердженого правонаступництва до уваги не приймаються, оскільки подання заяви про заміну сторони виконавчого провадження після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, що не був поновлений судом, виключає можливість заміни сторони виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Інших доводів в чому полягає незаконність постановленої ухвали суду апеляційна скарга не містить.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).

Європейський суд з прав людини зауважив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

За встановлених обставин, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи та порушення прав скаржника.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на правильність постановленої у справі ухвали.

Оскільки ухвала суду постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» - Лукаша Олексія Анатолійовича - залишити без задоволення.

Ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 12 жовтня 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 25 травня 2022 року.

Головуючий

Судді

Джерело: ЄДРСР 104464862

скопійовано

Відновити пароль

Авторизація

Реєстрація

Реєстрація

Навчальні відео: Як користуватись системою

Ця функція стане доступною в повній версії продукту

Зберегти в обраному

Надіслати на вказаний адрес

Шановний користувач!