Справа № 420/3389/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2022 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Радчука А.А.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання:) до директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві Козленко Олександра Олександровича (вул. Погранична, 9, м. Миколаїв, 54020), Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві (вул. Погранична, 9, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 42341034) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 28 січня 2022 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання:) до директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві Козленко Олександра Олександровича (вул. Погранична, 9, м. Миколаїв, 54020), Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві (вул. Погранична, 9, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 42341034), в якій позивач просить:

визнати протиправними дiп директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві Козленка Олександра Олександровича по приховуванню публічної інформації та наданню незапитуваної інформації всупереч змісту запиту на інформацію ОСОБА_1 від 06 лютого 2022 року;

зобов`язати Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у м. Миколаев надати ОСОБА_1 копії розрахунково-платіжних відомостей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за січень поточного року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 06.02.2022 року позивач звернувся із запитом на інформацію до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, в якому просив надати копії розрахунково-платіжних відомостей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за січень поточного року.

Позивачу на його запит листом від 11.02.2022року надано інформацію про принципи формування та розмір оплати праці ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . При цьому зазначено що відповідно до пункту 2.2 Переліку відомостей, що становлять службову iнформацiю у центральному апаратi та територіальних управліннях Державного бюро розслідувань, затвердженого наказом Державного бюро розслідувань від 29.06.2021 № 373, про встановлення розміру, нарахування і виплати грошового забезпечення особам рядового та начальницького складу органу ДБР становлять інформацію з обмеженим доступом.

Позивач не погоджується з наданою відповіддю та зазначає, що посилання на наказ № 373 є нікчемними, а враховуючи вимоги ч. 7 ст. 6, 15 Закону України Про доступ до публічної інформації, не належить до інформації з обмеженим доступом, зокрема, інформація про структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага керівника, заступника керівника, працівників юридичної особи публічного права.

Позивач вважає, що внаслідок протиправних дій відповідача відбулося необґрунтоване приховування інформації.

Ухвалою судді від 21.02.2022 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Копія ухвали про відкриття провадження була направлена відповідачу засобами електронного зв`язку та була доставлена до електронного кабінету відповідача 27.02.2022 року.

Таким чином відповідач належним чином та своєчасно повідомлявся про встановлений ухвалою суду від 21.02.2022 року строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відзив на адміністративний позов до суду не надходив.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Станом на час розгляду справи від відповідача не надходило жодних повідомлень щодо неможливості надання відзиву.

З огляду на зазначене суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що 06.02.2022 року позивач звернувся із запитом на інформацію до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, в якому просив надати копії розрахунково-платіжних відомостей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за січень поточного року.

Листом №6П/16-16-7/22 від 11.02.2022 року за підписом директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві Козленко Олександра Олександровича позивача повідомлено, що відповідно до пункту 2.2 Переліку відомостей, що становлять службову iнформацiю у центральному апаратi та територіальних управліннях Державного бюро розслідувань, затвердженого наказом Державного бюро розслідувань від 29.06.2021 № 373, про встановлення розміру, нарахування і виплати грошового забезпечення особам рядового та начальницького складу органу ДБР становлять інформацію з обмеженим доступом. При цьому надано інформацію про принципи формування та розмір оплати праці ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Згідно з ст. 1, 3 Закону України Про доступ до публічної інформації, публічна інформація це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема, обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації.

Відповідно до ст. 5 Закону України Про доступ до публічної інформації, одним із способів доступу до інформації є надання такої за запитами на інформацію.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 вказаного Закону, інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що запитувана позивачем інформація є інформацією з обмеженим доступом, а саме інформацією для службового користування.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України Про доступ до публічної інформації, обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:

1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Відповідно до ч. 5 вказаної статті Закону, не може бути обмежено доступ до інформації про складання, розгляд і затвердження бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів та плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів, а також їх виконання за розписами, бюджетними програмами та видатками (крім таємних видатків відповідно до статті 31 Бюджетного кодексу України), взяття розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів бюджетних зобов`язань або здійснення розпорядження бюджетними коштами у будь-який інший спосіб, планування, формування, здійснення та виконання закупівлі товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, у тому числі оборонних закупівель (крім випадків, якщо окрема інформація про закупівлі товарів, робіт і послуг становить державну таємницю відповідно до Закону України "Про державну таємницю"), володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно (крім випадків, передбачених частиною другою статті 23 Закону України "Про основи національного спротиву"). Не може бути також обмежено доступ до інформації про наявність у фізичних осіб податкового боргу. Не підлягає обмеженню також доступ до інформації про стан і результати перевірок та службових розслідувань фактів порушень, допущених у сферах діяльності, зазначених у цій частині. Доступ до зазначеної інформації забезпечується розпорядниками інформації відповідно до положень статті 5 цього Закону.

Також не належить до інформації з обмеженим доступом інформація про структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага керівника, заступника керівника юридичної особи публічного права, керівника, заступника керівника, члена наглядової ради державного чи комунального підприємства або державної чи комунальної організації, що має на меті одержання прибутку, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді (ч. 7 ст. 6 Закону).

На обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався у тому числі на ч. 7 ст. 6 Закону України Про доступ до публічної інформації.

Так, як зазначалось вище, відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України Про доступ до публічної інформації, обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:

1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Наказом Державного комітету статистики України від 05.12.2008 року № 489 затверджено типові форми первинної облікової документації зі статистики праці, пунктом 1.5. якого затверджено та введено в дію з 1 січня 2009 року типові

форми первинної облікової документації підприємств, установ, організацій N П-6 "Розрахунково-платіжна відомість працівника".

Загалом розрахунково-платіжна відомість це відомість, призначена для ознайомлення працівника з нарахованими йому виплатами та здійсненими утриманнями.

Суд встановив, що Наказом Державного бюро розслідувань № 373 від 29.06.2021 року затверджено Перелік відомостей, що становлять службову інформацію у центральному апараті та територіальних управліннях Державного бюро розслідувань (надалі Наказ № 373).

Відповідно до п. 1 Наказу № 373, цей Перелік розроблений відповідно до законів України Про доступ до публічної інформації, Про державну таємницю, Про інформацію, Про захист персональних даних, Про Державне бюро розслідувань, Про оперативно-розшукову діяльність, Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, Типової інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року № 736, Інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію у центральному апараті та територіальних управліннях Державного бюро розслідувань, затвердженої наказом Державного бюро розслідувань від 20 серпня 2020 року № 435.

Відповідно до п. 2.2. цього наказу, відомості щодо встановлення розміру, нарахування і виплати грошового забезпечення особам рядового та начальницького складу органу ДБР відносяться до відомостей, що становлять службову інформацію. Зазначений наказ є чинним.

Указом Президента України від 05 лютого 2020 року № 41/2020 затверджено організаційну структуру Державного бюро розслідувань, відповідно до якого Управління внутрішнього контролю входить до центрального апарату.

Таким чином, суд зазначає, що копії розрахунково-платіжних відомостей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за січень поточного року, які позивач просив йому надати є службовою інформацією, яка належить обмеженню, та на спірні правовідносини не поширюється дія ч. 7 ст. 6 Закону України Про доступ до публічної інформації.

У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах Проніна проти України (пункт 23) і Серявін та інші проти України (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів і інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання:) до директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві Козленко Олександра Олександровича (вул. Погранична, 9, м. Миколаїв, 54020), Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві (вул. Погранична, 9, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 42341034) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Суддя А.А. Радчук

.