П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2022 року місто Київ

Єдиний унікальний номер справи 757/39831/20-ц

Номер провадження 22-ц/824/85/2022

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Вербової І.М., суддів Головачова Я. В., Нежури В.А.

за участю секретаря судового засідання - Орел П.Ю.,

вивчивши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 23 червня 2021 року, ухвалене під головуванням судді Соколова О. М., у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

У вересні 2020 року ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 звернулася до Печерського районного суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про зобов`язання розблокувати належні ОСОБА_1 рахунки: № НОМЕР_1 ; № НОМЕР_2 та інші банківські рахунки на які надходять соціальні виплати, на банківські картки: № НОМЕР_3 ; № НОМЕР_4 ; № НОМЕР_2 ; № НОМЕР_1 .

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що з метою отримання пенсії по інвалідності ОСОБА_1 звернулася до АТ «КБ «Приватбанк» де їй було відкрито рахунок та надано платіжну картку № НОМЕР_1 на якій знаходяться кошти в сумі, приблизно, 40 000 грн.

У вересні банківські рахунки позивача відкриті у АТ «КБ «Приватбанк» були заблоковані у зв`язку використанням їх третіми особами з метою шахрайських дій.

З метою отримання пояснень та розблокування банківських рахунків позивач неодноразово зверталася до банку, проте такі вимоги банком було проігноровано.

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 23 червня 2021 року (а.с. 95-97) у задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк», відмовлено.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду, 15 вересня 2021 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу у якій, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення норм матеріального та процесуального права, просила рішення Печерського районного суду міста Києва від 23 червня 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги, задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не було розглянуто клопотання позивача про витребування доказів, які б підтвердили, що рахунки відкриті нею у АТ «КБ «Приватбанк», були заблоковано банком. Відсутність же в матеріалах справи таких документів, стало однією з підстав для відмови у задоволенні позову.

Скаржник зазначає, що у вересні 2020 року з невідомих для неї причин банк обмежив право користування останньої пенсійним рахунком № НОМЕР_1 на якому знаходилися кошти, отримані від СК «Вусо» у якості страхової виплати та кошти, які надходили їй на лікування від волонтерів та небайдужих людей. В подальшому, працівник банку повідомив скаржника у телефонному режимі і шляхом переписки, про те, що її картка та рахунок були заблоковані на підставі умов користування банківськими картками внаслідок шахрайських дій, крім того, останню внесено до списку клієнтів з обмеженням в банківському обслуговуванні, як шахрайку в електронних операціях.

Скаржник зазначає, що неодноразово зверталася до банку з метою розблокування рахунку № НОМЕР_1 , на які отримала відповідь про сумнівні транзакції з перерахування коштів, які банк пов`язує із шахрайськими діями.

Скаржник зазначає, що вона не ініціювала жодних протиправних дій, не володіє спеціальними знаннями щодо несанкціонованого доступу до банківських рахунків інших осіб, не знає ОСОБА_3 , а також яким чином і які особи перерахували кошти останньої на рахунок третьої особи.

Враховуючи наведене, скаржник вважає, що її апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 04 жовтня 2021 року, відкрито апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою, надано строк для подачі відзиву.

Відзиву подано не було.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року закінчено проведення підготовчих дій, справу призначено до розгляду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

16 травня 2022 року на адресу Київського апеляційного суду надійшло клопотання ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 про розгляд справи у відсутність скаржника.

У судове засідання сторони не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про доставлення судових повісток-повідомлень на електронні адреси сторін.

Враховуючи клопотання скаржника про розгляд справи у її відсутність, виходячи з того, що про дату та час судового засідання сторни були повідомлені належним чином, а також, що в матеріалах справи наявна достатня кількість доказів для правильного вирішення даної справи, колегія суддів вважала за можливе проводити розгляд справи за відсутності осіб, що не зявилися.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, з`ясувавши обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її часткового задоволення, виходячи з наступного.

Виходячи зі змісту частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять доказів того, що карткові рахунки № НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , № НОМЕР_1 відкриті саме в АТ КБ «Приватбанк», також позивачем не надано копій угоди про відкриття карткових рахунків та умови їх обслуговування, а також даних щодо того що дані рахунки належать саме позивачу та були заблоковані.

Колегія суддів не в повній мірі погоджується з вищевказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Судом встановлено, що 21 серпня 2020 року на картковий рахунок ОСОБА_1 номер НОМЕР_5 надійшли кошти у сумі 30 150 грн. 75 коп., відправником яких є ОСОБА_4 . Вказаний переказ було вчинено через додаток Приват 24 (а.с. 85).

Згідно листа АТ «КБ «Приватбанк» від 07 грудня 2021 року, у ОСОБА_1 наявні наступні карткові рахунки: НОМЕР_1 , залишок коштів на рахунку 28 465 грн. 85 коп.; 4149499346845181, залишок коштів на рахунку 0.00 USD; НОМЕР_4 , залишок коштів на рахунку 0.00 EUR. 28 серпня 2020 року банком було зупинено виконання будь-яких фінансових операцій по вказаним рахункам з огляду на наявність факту шахрайських дій по відношенню до третьої особи - ОСОБА_3 , з урахуванням того, що її грошові кошти були списані з її рахунку на картку ОСОБА_4 , яка в свою чергу перерахувала кошти через додаток Приват 24 - ОСОБА_5 (а.с. 135).

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу.

Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов`язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам (ст. 1067 ЦК України).

Відповідно до п. 7.1 ст. 7, п. 14.8 ст. 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні рахунки.Банк та користувач укладають договір щодо порядку та умов використання електронного платіжного засобу.

Платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором (п. 1.27 ст. 1 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»).

Пунктом 14.13 статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» встановлено, що право використовувати електронний платіжний засіб може бути призупинене або припинене емітентом відповідно до умов договору в разі порушення користувачем умов використання електронного платіжного засобу. Призупинення або припинення права користувача використовувати електронний платіжний засіб не припиняє зобов`язань користувача й емітента, що виникли до часу призупинення або припинення зазначеного права.

Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» встановлено, що суб`єктами первинного фінансового моніторингу є, зокрема, банки.

Згідно приписів ст. 23 ЗУ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», суб`єкт первинного фінансового моніторингу, що здійснює або забезпечує здійснення фінансових операцій, має право зупинити здійснення таких операцій, якщо вони є підозрілими, та зобов`язаний зупинити такі фінансові операції у разі виникнення підозри, що вони містять ознаки вчинення кримінального правопорушення, визначеного Кримінальним кодексом України.

У день зупинення фінансової операції суб`єкт первинного фінансового моніторингу повідомляє спеціально уповноваженому органу в установленому законодавством порядку про таку фінансову операцію, її учасників та про залишок коштів на рахунку клієнта, відкритому суб`єктом первинного фінансового моніторингу, який зупинив здійснення фінансової операції, та у разі зарахування коштів на транзитний рахунок суб`єкта первинного фінансового моніторингу - про залишок коштів на такому рахунку в межах зарахованих сум. Таке зупинення фінансових операцій здійснюється без попереднього повідомлення клієнта на два робочі дні з дня зупинення включно.

Спеціально уповноважений орган може прийняти рішення про подальше зупинення фінансових операцій, здійснене відповідно до частини першої цієї статті, на строк до семи робочих днів, про що зобов`язаний негайно повідомити суб`єкта первинного фінансового моніторингу, а також правоохоронні органи, уповноважені приймати рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.

Спеціально уповноважений орган у разі виникнення підозр може прийняти рішення про зупинення видаткових фінансових операцій на строк до семи робочих днів, про що зобов`язаний негайно повідомити суб`єкту первинного фінансового моніторингу, а також правоохоронним органам, уповноваженим приймати рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України. У такому разі суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний в день отримання, але не пізніше 11 години наступного робочого дня після отримання відповідного рішення, повідомити спеціально уповноваженому органу про залишок коштів на рахунку клієнта, фінансові операції (кошти) за яким були зупинені, та у разі зупинення фінансових операцій на транзитних рахунках суб`єкта первинного фінансового моніторингу - про залишок коштів на таких рахунках у межах зарахованих сум.

У разі прийняття рішення відповідно до частин другої і третьої цієї статті спеціально уповноважений орган протягом строку подальшого зупинення відповідних фінансових операцій або зупинення видаткових фінансових операцій проводить аналітичну роботу, збирає необхідну додаткову інформацію, обробляє, перевіряє, аналізує її та у разі, якщо за результатами перевірки:

ознаки легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, або вчинення іншого кримінального правопорушення, не підтверджуються, спеціально уповноважений орган зобов`язаний негайно, але не пізніше наступного робочого дня, скасувати своє рішення про подальше зупинення відповідних фінансових операцій або зупинення видаткових фінансових операцій та повідомити про це суб`єкта первинного фінансового моніторингу;

є мотивовані підозри, - спеціально уповноважений орган приймає рішення про продовження зупинення відповідних фінансових операцій (видаткових фінансових операцій), готує і подає відповідний узагальнений матеріал або додатковий узагальнений матеріал правоохоронним органам, уповноваженим приймати рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, та в день прийняття такого рішення інформує відповідного суб`єкта первинного фінансового моніторингу про дату закінчення строку зупинення відповідних фінансових операцій.

Строк зупинення відповідних фінансових операцій продовжується спеціально уповноваженим органом з наступного робочого дня після подання відповідного узагальненого матеріалу або додаткового узагальненого матеріалу за умови, що загальний строк такого зупинення не перевищуватиме 30 робочих днів.

Спеціально уповноважений орган у день отримання від правоохоронного органу інформації, передбаченої абзацами п`ятим і шостим цієї частини, зобов`язаний скасувати своє рішення про продовження зупинення відповідних фінансових операцій (видаткових фінансових операцій) та повідомити про це суб`єкта первинного фінансового моніторингу.

Суб`єкт первинного фінансового моніторингу поновлює проведення фінансових операцій:

третього робочого дня з дня зупинення фінансової операції у разі неотримання суб`єктом первинного фінансового моніторингу протягом строку, передбаченого частиною першою цієї статті, рішення спеціально уповноваженого органу про подальше зупинення фінансової операції;

негайно, але не пізніше наступного робочого дня після дня отримання суб`єктом первинного фінансового моніторингу протягом строку, зазначеного в рішенні спеціально уповноваженого органу про подальше зупинення відповідних фінансових операцій відповідно до частини другої цієї статті або про зупинення видаткової фінансової операції відповідно до частини третьої цієї статті, повідомлення про скасування спеціально уповноваженим органом такого рішення, але не пізніше 31 робочого дня з дня зупинення фінансової операції;

наступного робочого дня після дати закінчення строку зупинення відповідних фінансових операцій, зазначених у рішенні спеціально уповноваженого органу про продовження зупинення відповідних фінансових операцій (видаткових фінансових операцій);

негайно, але не пізніше наступного робочого дня після дня отримання суб`єктом первинного фінансового моніторингу доручення спеціально уповноваженого органу відповідно до частини третьої статті 31 цього Закону про поновлення фінансових операцій, зупинених на виконання відповідного запиту уповноваженого органу іноземної держави.

Суб`єкт первинного фінансового моніторингу не пізніше наступного робочого дня після поновлення проведення фінансових операцій інформує про це спеціально уповноважений орган.

Суб`єкт первинного фінансового моніторингу на письмовий запит клієнта повідомляє йому у письмовій формі номер та дату рішення спеціально уповноваженого органу про продовження зупинення відповідних фінансових операцій (видаткових фінансових операцій).

Зупинення та поновлення здійснення фінансових операцій відбуваються у порядку, визначеному суб`єктами державного фінансового моніторингу, які здійснюють державне регулювання і нагляд за діяльністю суб`єктів первинного фінансового моніторингу, або Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у межах їх повноважень.

Прийняття спеціально уповноваженим органом рішень про зупинення (подальше зупинення, продовження зупинення) відповідних фінансових операцій, зупинення чи поновлення проведення або забезпечення моніторингу фінансової операції відповідної особи на виконання запиту уповноваженого органу іноземної держави та доведення рішень чи доручень спеціально уповноваженого органу до суб`єкта первинного фінансового моніторингу, ліквідатора, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб здійснюються у порядку, що встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Строки зупинення фінансових операцій суб`єктами первинного фінансового моніторингу та спеціально уповноваженим органом, зазначені у частинах першій - третій та дев`ятій цієї статті, є остаточними та продовженню не підлягають.

Стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Відповідно до статті 317 ЦК України власникові належать право володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно зі статтею 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, що передбачено статтею 387 ЦК України.

Відповідно до статті 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, замороження активів, що пов`язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, передбачених законом. Банк не має права встановлювати заборону на встановлення обтяження, але може встановлювати розумну винагороду.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Під час апеляційного перегляду колегією суддів встановлено, що 22 серпня 2022 року карткові рахунки ОСОБА_1 відкриті у АТ «КБ «Приватбанк» з номерами: НОМЕР_1 ; НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 були заблоковані банком.

Як зазначає банк у своєму відзиві на позовну заяву та листі від 07 грудня 2021 року щодо надання інформації на вимогу ухвали Київського апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року, підставою для їх заблокування стало наявність факту шахрайських дій по відношенню до ОСОБА_3 , кошти якої, були списані з рахунку останньої на картку ОСОБА_4 , яка в свою чергу, перерахувала їх через додаток Приват 24 на картковий рахунок ОСОБА_1 . При цьому, доказів на підтвердження зазначеного, банком надано не було.

Таким чином, матеріали справи не містять доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 чи ОСОБА_4 шахрайських дій по відношенню до ОСОБА_3 , а відтак, дії банку щодо заблокування карткових рахунків позивача, колегія суддів вважає неправомірними.

В свою чергу, колегія суддів бере до уваги, що згідно виписки по рахунку наданої АТ «КБ «Приватбанк», кошти у сумі 30 150 грн. 75 коп. 21 серпня 2020 року надійшли з карткового рахунку ОСОБА_4 на картковий рахунок ОСОБА_1 за номером НОМЕР_5 (угода № SAMDNWFC00025758342). При цьому, згідно листа банку від 07 грудня 2021 року, з огляду на наявність шахрайських дій, 22 серпня 2020 року банком були заблоковані наступні карткові рахунки позивача: НОМЕР_1 (угода № SAMDNWFC0004570635); НОМЕР_3 (угода № SAMDNWFC000060166055); 4149499346845215 (угода № SAMDNWFC000060166287). Відомостей же про те, що картковий рахунок за № НОМЕР_5 чи будь-які інші карткові рахунки, крім вищезазначених, були заблоковані банком, матеріали справи не містять.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення, з постановленням нового, про часткове задоволення позовних вимог щодо розблокування належних позивачу карткових рахунків НОМЕР_1 ; НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 .

При цьому, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання відповідача розблокувати картковий рахунок номер НОМЕР_2 , оскільки відомостей про те, що зазначений рахунок було заблоковано банком, матеріали справи не містять.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Печерського районного суду міста Києва від 23 червня 2021 року- скасувати та ухвалити нове судове рішення, наступного змісту.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про зобов`язання вчинити дії, задовольнити частково.

Зобов`язати Акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) розблокувати належні ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 ) карткові рахунки: № НОМЕР_1 ; № НОМЕР_3 ; № НОМЕР_4 .

В задоволенні іншої частини позовних вимог, відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач: І.М. Вербова

Судді: Я. В. Головачов

В.А. Нежура