Єдиний державний реєстр судових рішень
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 травня 2022 року Чернігів Справа № 620/17864/21
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, в якому просить:
-зобов`язати відповідача виплатити позивачу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік;
-зобов`язати відповідача виплатити позивачу матеріальну допомогу на оздоровлення за 2021 рік.
Так, в обґрунтування своїх вимог позивачем вказано, що під час проходження служби був надісланий рапорт з проханням надати матеріальну допомогу для оздоровлення за 2021 рік та надати матеріальну допомогу для вирішення соціальнопобутових питань за 2021 рік. Однак, позивач зазначає, що матріальну допомогу для оздоровлення за 2021 рік та допомогу на вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік він так і не отримав. Позивач вважаючи отриману відмову протиправною, просить задовольнити позовні вимоги.
Суд ухвалою від19.01.2022 відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Також встановив відповідачу 15-дений строк з дня вручення вказаної ухвали для надання відзиву на позов.
У встановлений судом строк, відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на те, що відповідно до п.3 ч.4 постанови Кабінету Міністрів України від11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» керівникам органів, закладів та установ Національної поліції в межах затверджених для них асигнувань на грошове забезпечення надано право надавати поліцейським один раз на рік матеріальну допомогу для оздоровлення, розмір якої повинен бути не менше їх посадового окладу та не більше місячного грошового забезпечення, матеріальну допомогу для вирішення соціальнопобутових питань, розмір якої не повинен перевищувати їх місячного грошового забезпечення. Відповідач вказує на те, що виплата матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань відповідно до положень чинного законодавства, визначено як право роботодавця за наявності асигнувань, а не як його обов`язок. Також, відповідач зазначає, що відповідно до листа Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку (УФЗБО) ГУНП від27.01.2022 №151/124/21/01-2022 вбачається, що протягом шести місяців 2021 року, коли позивач перебував у трудових відносинах з ГУНП в Чернігівській області, асигнування на виплату матеріальної допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціальнопобутових питань Національною поліцією України не виділялося.
Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.
Перебуваючи на службі в поліції у підпорядкувнні ГУНП в Чернігівській області 05.06.2021 позивач надіслав рекомендованим листом на ім`я начальника ГУНП в Чернігівській області Володимира Нідзельського рапорт з проханням надати матеріальну допомогу для оздоровлення за 2021 рік та матеріальну допомогу для вирішення соціальнопобутових питань за 2021 рік (а.с.10).
10.06.2021 відповідно до наказу ГУНП в Чернігівській області №161о/с, позивача було звільнено зі служби в поліції. При звільненні позивачу не була виплачена матеріальна допомога для оздоровлення за 2021 рік та матеріальна допомога для вирішення соціальнопобутових питань за 2021 рік. У зв`язку з чим 28.09.2021 позивачем була надіслана скарга на ім`я начальника ГУНП в Чернігівській області щодо бездіяльності відповідача. Листом від25.10.2021 №21/Д-142 ГУНП в Чернігівській області зазначило, що виплата матеріальної допомоги для оздоровлення за 2021 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціальнопобутових питань за 2021 рік працюючим поліцейським ГУНП в Чернігівській області по рапортам буде проводитись після надходження фінансування від Нацполіції України в порядку, затвердженому законодавством (а.с.13).
Позивач, не погодившись з невиплатою йому матеріальної допомоги, звернувся з даним позовом до суду.
Даючи правову оцінку вказаним обставинам справи, суд зважає на таке.
Закон України «Про Національну поліцію» визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Статтею 1 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно з ч.1-2 ст.94 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції»грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно з п.4 постанови Кабінету Міністрів України від11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», надано право керівникам органів, закладів та установ Національної поліції в межах затверджених для них асигнувань на грошове забезпечення, зокрема надавати поліцейським один раз на рік матеріальну допомогу для оздоровлення, розмір якої повинен бути не менше їх посадового окладу та не більше місячного грошового забезпечення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, розмір якої не повинен перевищувати їх місячного грошового забезпечення.
Відповідно до ст.94 Закону України «Про Національну поліцію» та постанови Кабінету Міністрів України від11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, наказом Міністерства внутрішніх справ України від06.04.2016 №260 затверджений Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання. (далі - Порядок №260).
Згідно з п.5 Розділу І вказаного Порядку грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять:
1)посадовий оклад;
2)оклад за спеціальним званням;
3)щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер);
4)премії;
5)одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Пунктом 13 Розділу І Порядку №260 визначено, що поліцейським у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, один раз на рік може надаватись матеріальна допомога для оздоровлення, розмір якої повинен бути не менше їх посадового окладу та не більше місячного грошового забезпечення, та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, розмір якої не повинен перевищувати їх місячного грошового забезпечення.
Для визначення максимального розміру матеріальної допомоги для оздоровлення або матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань застосовується місячний розмір грошового забезпечення, нарахованого поліцейському за місяць, що передує місяцю, у якому приймається рішення про таку виплату, з розрахунку посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер) та премії.
Виплата поліцейським матеріальної допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань здійснюється на підставі їх рапортів у розмірі, визначеному керівником органу поліції.
Отже, з системного аналізу наведених норм права вбачається, що матеріальна допомога для оздоровлення та/або матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань надається поліцейському за двох умов:
1)подання поліцейським рапорту на отримання відповідної допомоги;
2)наявність відповідних бюджетних асигнувань на зазначені цілі.
Тобто, на противагу помилкових міркувань позивача, суд зазначає, що надання матеріальної допомоги, визначеної п.13 Розділу І Порядку №260 може відбуватись тільки в сукупності цих двох умов, які є взаємопов`язані і не можуть тлумачитись окремо.
Суд зазначає, що зазначеними вище нормами чинного законодавства, не визначено імперативного обов`язку для керівника органу поліції надавати в обов`язковому порядку щороку матеріальну допомогу як для оздоровлення, так і для вирішення соціально-побутових питань, які в свою чергу є додатковими видами грошового забезпечення, не є постійними та обов`язковими і надаються в межах затверджених асигнувань.
Крім того, суд звертає увагу на те, що виплата відповідачем грошових коштів без наявності відповідних асигнувань, фактично буде вважатися порушенням бюджетного законодавства.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач під час вирішення питання про надання позивачу матеріальної допомоги для оздоровлення за 2021 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік діяв обґрунтовано та в межах наданих повноважень.
Згідно з ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що у позові слід відмовити повністю.
Керуючись статтями 72-74, 77, 132, 134,139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
У позові ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня отримання його копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт Серії НОМЕР_1 );
Відповідач - Головне управління Національної поліції у Чернігівській області (проспект Перемоги,74 м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 40108651).
Повне рішення суду складено 23.05.2022.
Суддя Л.О. Житняк
