Рішення від 21.02.2022 по справі № 21/89б/2011(910/12130/20) Господарський суд Луганської області

open

Головна
Судові рішення
Рішення
Рішення від 21.02.2022 по справі № 21/89б/2011(910/12130/20) Господарський суд Луганської області

скопійовано

Документ має містити точну фразу

Документ не має містити наступного терміну

Документ має містити один з двох термінів

Документ має містити обидва терміни

Замінює символ або декілька символів наприкінці терміну

* Правила використання інтелектуального пошуку

скопійовано

Справа № 21/89б/2011(910/12130/20)

Картка справи

Справа № 21/89б/2011(910/12130/20)

Картка справи

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2022 року м. Харків Справа № 21/89б/2011(910/12130/20)

Провадження №16/913/544/21

Господарський суд Луганської області у складі судді Корнієнко В.В., за участю секретаря судового засідання Терещенко Л.І., розглянув в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Міловський завод рафінованої олії «Стрілецький степ»

до першого відповідача Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Стрюкової Ірини Олександрівни

другого відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профкапітал»

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

про визнання недійсними результатів торгів та визнання недійсним договору

У засіданні брали участь:

від позивача: Ткачук О.В. (в режимі відеоконференції);

від 1-го відповідача: представник не прибув;

від 2-го відповідача: Бєлкін Л.М. (в режимі відеоконференції);

від третьої особи:Музичук Л.В. (в режимі відеоконференції).

Розглянувши матеріали справи вислухавши представників сторін та третьої особи суд

В С Т А Н О В И В:

Первісно позивач звернувся до Господарського суду міста Києва до відповідача з вимогами:

- про визнання недійсними результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № UA-EA-2020-04-10-000007-b від 05.05.2020 стосовно реалізації прав вимоги за Договором іпотеки від 25.09.2007 № 08-09-07/Z1 та Договором іпотеки від 28.12.2010 № 35-12-07/Z1;

- про визнання недійсним договору відступлення прав вимоги, укладеного між ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» (1-м відповідачем) та ТОВ «Фінансова компанія «Профкапітал» (2-м відповідачем) за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № UA-EA-2020-04-10-000007-b від 05.05.2020, в частині передачі прав вимоги за Договором іпотеки від 25.09.2007 № 08-09-07/Z1 та Договором іпотеки від 28.12.2010 року 35-12-07/Z1.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- 05.04.2016 на підставі Постанови Правління Національного банку України від № 234 Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «Хрещатик» (надалі - ПАТ КБ «ХРЕЩАТИК», Банк, Відповідач-1) було віднесено до категорії неплатоспроможних;

- 05.04.2016 Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі - Фонд) було прийнято Рішення від № 463 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Комерційний Банк «Хрещатик» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку»;

- відповідно до рішення Правління Національного банку України від 02.06.2016 № 46-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ КБ «Хрещатик», Виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 03.06.2016 № 913 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Хрещатик» та делегування повноважень ліквідатора банку»;

- рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.10.2019 № 2707, з 04.11.2019 призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик» Стрюкову Ірину Олександрівну та делеговано останній всі повноваження ліквідатора;

- відповідно до інформації, розміщеної на сайті Фонду 09.04.2020 Рішенням Фонду № 771 було затверджено умови продажу активу ПАТ «КБ «Хрещатик» під назвою: «Права вимоги та майнові права за кредитними договорами, що укладені з суб`єктами господарювання; Права вимоги за кредитними договорами, що укладені з фізичними особами; Дебіторська заборгованість та майнові права за дебіторською заборгованістю; Нерухоме майно та майнові права на нерухоме майно у кількості 40 одиниць; Основні засоби у кількості 5465 одиниць; Срібні монети «Качкодзьоб» Серія «ПРИРОДА ДИВОВИЖНА», проба 925, у кількості 2 монети, загальною вагою 52,32 грн; Срібні монети «Венерина мухоловка» Серія «ПРИРОДА ДИВОВИЖНА», проба 925, у кількості 5 монет, загальною вагою 130,79 грн; Срібні монети «Вилоріг» Серія «ПРИРОДА ДИВОВИЖНА», проба 925, у кількості 2 монети, загальною вагою 52,32 грн», який сформовано у лот № GL16N617663;

- за інформацією, що розміщена на сайті електронного майданчику prozorro.sale за посиланням

https://prozorro.sale/auction/UA-EA-2020-04-10-000007-b, 05.05.2020 було проведено електронні торги (аукціон) щодо продажу лоту № GL16N617663, як частини активів ПАТ КБ «Хрещатик» (надалі - Торги);

- відповідно до протоколу електронного аукціону № UA-EA-2020-04-10-000007-b, сформованого 05.05.2020, 16:42:17 год, Торги вважаються такими, що відбулися, переможцем обрано - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профкапітал» (надалі - ТОВ «ФК «Профкапітал», Відповідач-2);

- надалі між ПАТ«КБ «Хрещатик» та ТОВ «ФК «Профкапітал» було укладено ряд договорів, скановані копії яких були опубліковані на веб-сторінці Торгів, зокрема:

1) Договір № 000007/Ф про відступлення прав вимоги від 04.06.2020, відповідно до п. 1 якого, Банк відступає ТОВ «ФК «Профкапітал» належні йому, а ТОВ «ФК «Профкапітал» набуває права вимоги до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та або поручителів та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців та/або юридичних осіб, згідно Додатку № 1 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників за кредитними договорами та/або договорами застави та/або іншими договорами, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, відповідно до реєстру у Додатку № 1 до цього Договору. При цьому, Додаток № 1 до даного Договору не було опубліковано;

2) Договір відступлення права вимоги за договорами іпотеки від 12.06.2020 між ПАТ «КБ «Хрещатик» та ТОВ «ФК «Профкапітал», відповідно до п. 2.1 якого, Банк відступає ТОВ «ФК «Профкапітал» належні йому, а ТОВ «ФК «Профкапітал» набуває права вимоги до заставодавців (іпотекодавців), згідно Додатку 1 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників іпотекодавців, спадкоємців іпотекодавців або інших осіб, до яких перейшли обов`язки іпотекодавців за іпотечними договорами, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, відповідно до реєстру у Додатку № 1 до цього Договору. При цьому, Додаток № 1 до даного Договору опубліковано;

3) Договір відступлення права вимоги за договорами іпотеки від 04.06.2020 між ПАТ «КБ «Хрещатик» та ТОВ «ФК «Профкапітал», відповідно до п. 2.1 якого, Банк відступає ТОВ «ФК «Профкапітал» належні йому, а ТОВ «ФК «Профкапітал» набуває права вимоги до заставодавців (іпотекодавців), згідно Додатку № 1 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників іпотекодавців, спадкоємців іпотекодавців або інших осіб, до яких перейшли обов`язки іпотекодавців за іпотечними договорами, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, відповідно до реєстру у Додатку № 1 до цього Договору. При цьому, Додаток № 1 до даного Договору не було опубліковано;

4) Договір № 000007/ЦП купівлі-продажу майнових прав від 12.06.2020, між ПАТ «КБ «Хрещатик» та ТОВ «ФК «Профкапітал», відповідно до п. 1 якого, Банк відступає ТОВ «ФК «Профкапітал» належні йому, а ТОВ «ФК «Профкапітал» набуває права, що випливають з цінних паперів, в тому числі щодо дебіторської заборгованості за цінними паперами, яка виникає та існує відповідно до умов випуску цінних паперів (проспектів емісії), укладених угод, договорів купівлі продажу цінних паперів, біржових контрактів на купівлю-продаж цінних паперів, договорів викупу цінних паперів договорів забезпечення (договорів іпотеки/іпотечних договорів) та/або на інших підставах, наведених у Додатку 1 до цього Договору з юридичними особами, які є боржниками/поручителями/іпотекодавцями/іншими зобов`язаними особами за Правами вимоги відповідно до Додатку № 1. При цьому, Додаток 1 до даного Договору не було опубліковано;

5) Договір № 000007/ЮО купівлі-продажу майнових прав від 04.06.2020, між ПАТ «КБ «Хрещатик» та ТОВ «ФК «Профкапітал», відповідно до п. 1 якого, Банк відступає ТОВ «ФК «Профкапітал» належні йому, а ТОВ «ФК «Профкапітал» набуває права, що виникають та/або можуть виникнути у майбутньому, зокрема, щодо оскарження припинення, ліквідацію позичальників та майнових поручителів, звернення до державних органів, звернення до правонаступників, спадкоємців та органів місцевого самоврядування в межах прав та повноважень власника Прав вимоги, прав кредитора за Правами вимоги у Додатку № 1 до цього Договору. При цьому, Додаток № 1 до даного Договору не було опубліковано;

6) Договір № 000007/Д про відступлення прав вимоги від 12.06.2020, між ПАТ «КБ «Хрещатик» та ТОВ «ФК «Профкапітал», відповідно до п. 1 якого, Банк відступає ТОВ «ФК «Профкапітал» належні йому, а ТОВ «ФК «Профкапітал» набуває права вимоги до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та або поручителів та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, згідно Додатку 1 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників за кредитними договорами та/або договорами застави та/або іншими договорами, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, відповідно до реєстру у Додатку 1 до цього Договору. При цьому, Додаток 1 до даного Договору не було опубліковано;

7) Договір № 000007/Ю про відступлення прав вимоги від 04.06.2020, між ПАТ «КБ «Хрещатик» та ТОВ «ФК «Профкапітал», відповідно до п. 1 якого, Банк відступає ТОВ «ФК «Профкапітал» належні йому, а ТОВ «ФК «Профкапітал» набуває права вимоги до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та або поручителів та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, згідно Додатку № 1 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників за кредитними договорами та/або договорами застави та/або іншими договорами, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, відповідно до реєстру у Додатку № 1 до цього Договору. При цьому, Додаток № 1 до даного Договору не було опубліковано;

8) Договір № 000007/Ю/1 про відступлення прав вимоги від 04.06.2020, між ПАТ «КБ «Хрещатик» та ТОВ «ФК «Профкапітал», відповідно до п. 1 якого, Банк відступає ТОВ «ФК «Профкапітал» належні йому, а ТОВ «ФК «Профкапітал» набуває права вимоги до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та або поручителів та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, згідно Додатку 1 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників за кредитними договорами та/або договорами застави та/або іншими договорами, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, відповідно до реєстру у Додатку 1 до цього Договору. При цьому, Додаток 1 до даного Договору не було опубліковано;

9) Договір № 000007/ЮК про відступлення прав вимоги від 04.06.2020, між ПАТ «КБ «Хрещатик» та ТОВ «ФК «Профкапітал», відповідно до п. 1 якого, Банк відступає ТОВ «ФК «Профкапітал» належні йому, а ТОВ «ФК «Профкапітал» набуває права вимоги до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та або поручителів та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, згідно Додатку 1 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників за кредитними договорами та/або договорами застави та/або іншими договорами, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, відповідно до реєстру у Додатку 1 до цього Договору. При цьому, Додаток 1 до даного Договору не було опубліковано;

10) Договір відступлення права вимоги за договорами іпотеки від 04.06.2020 між ПАТ «КБ «Хрещатик» та ТОВ «ФК «Профкапітал», відповідно до п. 2.1 якого, Банк відступає ТОВ «ФК «Профкапітал» належні йому, а ТОВ «ФК «Профкапітал» набуває права вимоги до іпотекодавців зазначених у Додатку 1 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників іпотекодавців, спадкоємців іпотекодавців або інших осіб, до яких перейшли обов`язки іпотекодавців за іпотечними договорами, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, відповідно до реєстру у Додатку 1 до цього Договору. Зареєстровано в реєстрі за 609. При цьому, Додаток 1 до даного Договору не було опубліковано;

11) Договір відступлення права вимоги за договорами застави від 01.07.2020 між ПАТ «КБ «Хрещатик» та ТОВ «ФК «Профкапітал», відповідно до п. 2.1 якого, Банк відступає ТОВ «ФК «Профкапітал» належні йому, а ТОВ «ФК «Профкапітал» набуває права вимоги до заставодавців зазначених у Додатку 1 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників заставодавців, спадкоємців заставодавців або інших осіб, до яких перейшли обов`язки заставодавців за договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, відповідно до реєстру у Додатку 1 до цього Договору. Зареєстровано в реєстрі за 932. При цьому, Додаток 1 до даного Договору не було опубліковано;

12) Договір відступлення права вимоги за договорами іпотеки від 04.06.2020 між ПАТ «КБ «Хрещатик» та ТОВ «ФК «Профкапітал», відповідно до п. 2.1 якого, Банк відступає ТОВ «ФК «Профкапітал» належні йому, а ТОВ «ФК «Профкапітал» набуває права вимоги до іпотекодавців зазначених у Додатку 1 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників іпотекодавців, спадкоємців іпотекодавців або інших осіб, до яких перейшли обов`язки іпотекодавців за іпотечними договорами, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, відповідно до реєстру у Додатку 1 до цього Договору. Зареєстровано в реєстрі за 602. При цьому, Додаток 1 до даного Договору не було опубліковано;

13) Договір відступлення права вимоги за договорами застави від 01.07.2020 між ПАТ «КБ «Хрещатик» та ТОВ «ФК «Профкапітал», відповідно до п. 2.1 якого, Банк відступає ТОВ «ФК «Профкапітал» належні йому, а ТОВ «ФК «Профкапітал» набуває права вимоги до заставодавців зазначених у Додатку 1 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників заставодавців, спадкоємців заставодавців або інших осіб, до яких перейшли обов`язки заставодавців за договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, відповідно до реєстру у Додатку 1 до цього Договору. Зареєстровано в реєстрі за 604. При цьому, Додаток 1 до даного Договору не було опубліковано;

14) Договір відступлення права вимоги за договорами іпотеки від 04.06.2020 між ПАТ «КБ «Хрещатик» та ТОВ «ФК «Профкапітал», відповідно до п. 2.1 якого, Банк відступає ТОВ «ФК «Профкапітал» належні йому, а ТОВ «ФК «Профкапітал» набуває права вимоги до іпотекодавців зазначених у Додатку 1 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників іпотекодавців, спадкоємців іпотекодавців або інших осіб, до яких перейшли обов`язки іпотекодавців за іпотечними договорами, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, відповідно до реєстру у Додатку 1 до цього Договору. Зареєстровано в реєстрі за 612. При цьому, Додаток 1 до даного Договору не було опубліковано;

15) Договір відступлення права вимоги за договором іпотеки від 04.06.2020 між ПАТ «КБ «Хрещатик» та ТОВ «ФК «Профкапітал», відповідно до п. 1.2 якого, Банк відступає ТОВ «ФК «Профкапітал» належні йому, а ТОВ «ФК «Профкапітал» набуває права за Договором іпотеки 7-47/1-11/1, що укладений між Банком та ТОВ «Укрконтролтех», посвідчений 30.06.2011, реєстраційний номер 362 є невід`ємною частиною якого є договори про внесення змін до Договору Іпотеки, саме все без виключення права іпотекодержателя відповідно до умов Договору Іпотеки. Зареєстровано в реєстрі за 605;

16) Договір відступлення права вимоги за договором іпотеки від 04.06.2020 між ПАТ «КБ «Хрещатик» та ТОВ «ФК «Профкапітал», відповідно до п. 1.2 якого, Банк відступає ТОВ «ФК «Профкапітал» належні йому, а ТОВ «ФК «Профкапітал» набуває права за Договором іпотеки 03-47/1-11/2, що укладений між Банком та ТОВ «Проект В», посвідчений 23.12.2011, реєстраційний номер 1019, невід`ємною частиною якого є договори про внесення змін до Договору Іпотеки, саме все без виключення права іпотекодержателя відповідно до умов Договору Іпотеки. Зареєстровано в реєстрі за 606;

17) Договір відступлення права вимоги за договором іпотеки від 04.06.2020 між ПАТ «КБ «Хрещатик» та ТОВ «ФК «Профкапітал», відповідно до п. 1.2 якого, Банк відступає ТОВ «ФК «Профкапітал» належні йому, а ТОВ «ФК «Профкапітал» набуває права за Договором іпотеки 11-47/1-10/4, що укладений між Банком та ТОВ КУА АПФ «ДС-ФІНАНС», посвідчений 22.12.2011, реєстраційний номер 3576, невід`ємною частиною якого є договори про внесення змін до Договору Іпотеки, саме все без виключення права іпотекодержателя відповідно до умов Договору Іпотеки. Зареєстровано в реєстрі за 607;

18) Договір відступлення права вимоги за договором іпотеки від 04.06.2020 між ПАТ «КБ «Хрещатик» та ТОВ «ФК «Профкапітал», відповідно до п. 1.2 якого, Банк відступає ТОВ «ФК «Профкапітал» належні йому, а ТОВ «ФК «Профкапітал» набуває права за Договором іпотеки 18-47/1-08-01, що укладений між Банком та ТОВ «Проект В», посвідчений 30.10.2008, реєстраційний номер № 5391, невід`ємною частиною якого є договори про внесення змін до Договору Іпотеки, саме все без виключення права іпотекодержателя відповідно до умов Договору Іпотеки. Зареєстровано в реєстрі за 608;

19) Договір відступлення права вимоги за договором іпотеки від 04.06.2020 між ПАТ «КБ «Хрещатик» та ТОВ «ФК «Профкапітал», відповідно до п. 1.2 якого, Банк відступає ТОВ «ФК «Профкапітал» належні йому, а ТОВ «ФК «Профкапітал» набуває права за Договором іпотеки № 20-47/1-08/03, що укладений між Банком та ОСОБА_1 , посвідчений 28.11.2008, реєстраційний номер № 5784, невід`ємною частиною якого є договори про внесення змін до Договору Іпотеки, саме все без виключення права іпотекодержателя відповідно до умов Договору Іпотеки. Зареєстровано в реєстрі за № 609;

20) Договір, відступлення права вимоги за договорами іпотеки від 04.06.2020 між ПАТ «КБ «Хрещатик» та ТОВ «ФК «Профкапітал», відповідно до п. 2.1 якого, Банк відступає ТОВ «ФК «Профкапітал» належні йому, а ТОВ «ФК «Профкапітал» набуває права вимоги до іпотекодавців зазначених у Додатку № 1 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників іпотекодавців, спадкоємців іпотекодавців або інших осіб, до яких перейшли обов`язки іпотекодавців за іпотечними договорами, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, відповідно до реєстру у Додатку № 1 до цього Договору. Зареєстровано в реєстрі за 853. При цьому, Додаток № 1 до даного Договору не було опубліковано;

21) Договір відступлення права вимоги за договором іпотеки від 04.06.2020 між ПАТ «КБ «Хрещатик» та ТОВ «ФК «Профкапітал», відповідно до п. 1.2 якого, Банк відступає ТОВ «ФК «Профкапітал» належні йому, а ТОВ «ФК «Профкапітал» набуває права за Договором іпотеки 20-47/1-08/03, що укладений між Банком та ТОВ «ВІАЛ», посвідчений 12.01.2015, реєстраційний номер 27, невід`ємною частиною якого є договори про внесення змін до Договору Іпотеки, саме все без виключення права іпотекодержателя відповідно до умов Договору Іпотеки. Зареєстровано в реєстрі за 611;

22) Договір відступлення права вимоги за договорами іпотеки/застави від 04.06.2020 між ПАТ «КБ «Хрещатик» та ТОВ «ФК «Профкапітал», відповідно до п. 2.1 якого, Банк відступає ТОВ «ФК «Профкапітал» належні йому, а ТОВ «ФК «Профкапітал» набуває права вимоги до іпотекодавців/заставодавців зазначених у Додатку 1 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників іпотекодавців/заставодавців, спадкоємців іпотекодавців/заставодавців або інших осіб, до яких перейшли обов`язки іпотекодавців/заставодавців за іпотечними/застави договорами, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, відповідно до реєстру у Додатку № 1 до цього Договору. Зареєстровано в реєстрі за № 610. При цьому, Додаток № 1 до даного Договору не було опубліковано;

23) Договір відступлення права вимоги за договорам застави від 01.07.2020 між ПАТ «КБ «Хрещатик» та ТОВ «ФК «Профкапітал», відповідно до п. 2.1 якого, Банк відступає ТОВ «ФК «Профкапітал» належні йому, а ТОВ «ФК «Профкапітал» набуває права вимоги до ТОВ «КАРГО СЕРВІС» згідно договору застави транспортних засобів, зареєстрований у реєстрі за № 2172. Зареєстровано в реєстрі за № 933;

- відкриті Торги, оформлені протоколом № UA-EA-2020-04-10-000007-b від 05.05.2020, є такими, що проведені з порушенням вимог законодавства, а отже, їх результати, разом з укладеним на їх підставі договором (договорами), підлягають визнанню недійсними, крім того, існують і самостійні підстави для визнання недійсними згаданих договорів (договору);

·Щодо порушення порядку проведення торгів:

- порядок проведення торгів (аукціону) з продажу активів неплатоспроможного банку регламентований Положенням щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, затвердженим Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 388 від 24.03.2016 (надалі - Положення) та Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;

- відповідно до вищевказаних нормативно-правових актів, підготовка до реалізації активів (майна) є невід`ємною складовою процедури реалізації активів банку, що ліквідується;

- порушення, допущені Фондом чи безпосередньо банком під час підготовки до реалізації активів (майна), прямо впливають на дійсність відкритих торгів та їх результатів;

- пунктом 1 Розділу III «Порядок підготовки до реалізації активів (майна) банків, що ліквідуються» Положення, визначено основні дії та їх послідовність, що повинні бути здійснені в процесі підготовки до продажу активів (майна) банку:

«Порядок підготовки до продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, включає проведення інвентаризації активів (майна), здійснення оцінки активів (майна), формування ліквідаційної маси, розробку плану продажу активів (майна). Результати інвентаризації, формування ліквідаційної маси та плану продажу активів (майна) затверджуються Фондом.»;

- інвентаризація та оцінка кожного окремого активу (майна), що належить банку передує формуванню ліквідаційної маси;

- поняття «оцінка» у даному контексті не обмежується виключно визначенням вартості активу (майна), а й включає в себе також аналіз можливості реалізації (відчуження) кожного окремого активу, з врахуванням його особливостей, визначених вимогами чинного законодавства;

- дане кореспондується з положеннями п. 2 ст. 50 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у якій наведено приклади коли окремі активи не можуть бути реалізовані банком, а значить не включаються до ліквідаційної маси:

«До ліквідаційної маси банку не включається майно, що є об`єктом довірчої власності, інше майно у випадках, прямо передбачених законом, а також банкноти і монети, передані Національним банком України на зберігання та для проведення операцій з ними, ліцензія, гудвіл»;

- підготовка до проведення реалізації активів (майна) банку може вважатися такою, що відповідає вимогам чинного законодавства тільки в тому випадку, якщо кожен актив, який включений до ліквідаційної маси та виставлений на продаж, є таким, що одночасно відповідає двом критеріям:

а)належить банку (вимога статті 658 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України));

б)може бути відчужений банком на користь третіх осіб (вимога п. 2 ст. 50 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»);

- з Публічного паспорту активу вбачається, що до складу лоту № GL16N617663 було включено права вимоги за Кредитним договором № 08-09-07/1 від 25.09.2007 та Кредитним договором № 35-12-10 від 28.12.2010 (надалі - Кредитні договори), як такі, що забезпечені заставою нерухомого майна на підставі Договору іпотеки від 25.09.2007 № 08-09-07/Z1 та Договору іпотеки від 28.12.2010 № 35-12-07/Z1 (надалі - Договори іпотеки);

- права вимоги за Договором іпотеки від 25.09.2007 № 08-09-07/Z1 та Договору іпотеки від 28.12.2010 № 35-12-07/Z1 не були належним чином оціненими на предмет їх відповідності чинному законодавству та були протиправно включені до складу лоту № GL16N617663;

- з врахуванням нормативних вимог до такого виду активу, як «права вимоги» для їх включення до ліквідаційної маси ПАТ «КБ «Хрещатик» вони повинні належати банку та бути такими, що можуть бути відчужені;

- разом з цим:

- у провадженні Господарського суду Луганської області знаходиться справа № 21/89б/2011 про банкрутство ПрАТ «Міловський завод рафінованої олії «Стрілецький степ» (надалі - Позивач, Боржник);

- 13.04.2016 ухвалою Господарського суду Луганської області у справі № 21/89б/2011 було введено процедуру санації Боржника та призначено керуючим санацією Боржника арбітражного керуючого Кандаурову Анну Павлівну;

- в ході розгляду справи про банкрутство ПрАТ «Міловський завод Рафінованої олії «Стрілецький Степ» Господарським судом Луганської області було встановлено, що відповідно до Договорів купівлі-продажу майна від 09.04.2011 наступне майно було відчужено на користь ТОВ «Біловодський елеватор»:

·земельну ділянку, площею 3,0464 га, кадастровий номер 4422855100:001:01:012:0002, що розташована за адресою: Луганська область, Міловський район, смт Мілове, пров. Заводський, 3;

·комплекс, нежитлові приміщення виробничого призначення, що розташований за адресою: Україна, Луганська область, Марківський район, смт Марківка, вулиця Єременка, будинок 175;

·комплекс нерухомого майна, що розташований за адресою: Україна, Луганська область, Слов`яносербський район, місто Зимогір`я, вулиця Панфілова, будинок 26.

·Майновий комплекс, розташований за адресою: Луганська область, Міловський район, смт. Мілове, пров. Заводський, буд. 3;

·Комплекс, розташований за адресою: Луганська область, Міловський район, смт. Мілове, вул. Міловська, буд. 66;

·Будівлі комбікормового заводу, розташовані за адресою: Луганська область, смт. Біловодськ, вул. ім. Хорунжого, буд. 1;

·Нежитлове приміщення, розташоване за адресою: Луганська область, смт. Біловодськ, вул. Гуньяна, буд. 51а;

- боржником було укладено ряд кредитних договорів з ПАТ «КБ «Хрещатик», а саме: Генеральний кредитний договір № 08-09-07 від 25.09.2007, в рамках якого було укладено, зокрема, Кредитний договір № 08-09-07/1 від 25.09.2007 та Кредитний договір № 35-12-10 від 28.12.2010;

- надалі, після укладення між ПрАТ «Міловський завод Рафінованої олії «Стрілецький Степ» та ТОВ «Біловодський елеватор» Договору переведення боргу, 17.05.2011 між ПАТ «КБ «Хрещатик» та ТОВ «Біловодський елеватор» було укладено договори про внесення змін до іпотечних договорів, за умовами яких ТОВ «Біловодський елеватор» було передано в іпотеку Банку, як забезпечення виконання своїх зобов`язань за кредитними договорами нерухомість, відчужену 09.04.2011 ПрАТ «Міловський завод Рафінованої олії «Стрілецький Степ»;

- договори-купівлі продажу майна від 09.04.2011 (на підставі яких майно ПрАТ «Міловський завод Рафінованої олії «Стрілецький Степ» було відчужене ТОВ «Біловодський елеватор» і в подальшому передано в іпотеку ПАТ «КБ «Хрещатик») були визнані, в судовому порядку, недійсними;

- відповідно до Ухвали Господарського суду Луганської області від 12.11.2018 у справі № 21/89б/2011, залишеної без змін Постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.02.2019 та Постановою Верховного Суду від 17.07.2019, визнано недійсними ряд договорів купівлі-продажу майна від 09.11.2011, укладених між ПрАТ «Міловський завод рафінованої олії «Стрілецький Степ» та ТОВ «Біловодський елеватор», а також визнано за ПрАТ «Міловський завод рафінованої олії «Стрілецький Степ» право власності на наступне майно:

- земельну ділянку площею 3,0464 га, кадастровий номер 4422855100:01::012:0002, що розташована за адресою: Луганська область, Міловський район, смт Мілове, пров. Заводський 3;

- комплекс нежитлових приміщень виробничого призначення, розташованих за адресою: Луганська область, смт Марківка, вул. Єременка 175;

- комплекс нерухомого майна, загальною площею 8161,90 кв м, розташованих за адресою: Луганська область, Слов яносербськийрайон, м. Зимогір я, вул. Панфілова, 2Б;

- відповідно до Постанови Донецького апеляційного господарського суду від 13.12.2017 у справі № 21/89б/2011, залишеної без змін Постановою Верховного Суду від 18.06.2018 визнано недійсними ряд договорів купівлі-продажу майна від 09.11.2011, укладених між ПрАТ «Міловський завод рафінованої олії «Стрілецький Степ» та ТОВ «Біловодський елеватор», а також визнано за ПрАТ «Міловський завод рафінованої олії «Стрілецький Степ» право власності на наступне майно:

- будівля комбікормового заводу, розташована за адресою: Луганська область, Міловський район, смт. Біловодськ, вул. ім. Хорунжого, буд. 1;

- нежиле приміщення, розташована за адресою: Луганська область, смт. Біловодськ, вул. ім. Гуньяна, буд. 51а;

- майновий комплекс, розташована за адресою: Луганська область, Міловський район, смт. Мілове, пров. Заводський, буд. 3;

- комплекс, розташований за адресою: Луганська область, Міловський район, смт. Мілове, вул. Міловська, буд. 66;

- виходячи з норм чинного законодавства та із викладених обставин справи (зокрема, визнання Договорів купівлі-продажу майна від 09.04.2011 недійсними), ТОВ «Біловодський елеватор», яке вказане іпотекодавцем у договорах іпотеки, укладених з ПАТ «КБ «Хрещатик», на момент укладення цих договорів іпотеки не мало права власності на спірне нерухоме майно (предмет іпотеки), отже, в силу закону не мало права на розпорядження цим майном;

- аналогічна ситуація підтверджується правовим висновком Верховного Суду, викладеним, у Постанові від 26.06.2018 у справі № 910/19633/17 та Постанові від 11.03.2020 у справі № 904/5903/18;

- з урахуванням викладеного, іпотека, якою було забезпечено виконання зобов`язань ТОВ «Біловодський елеватор» за кредитними договорами, укладеними з ПАТ «КБ «Хрещатик», не є дійсною в силу вищезазначених положень законодавства, а отже права вимоги, що базуються на такій іпотеці не можуть бути відчуженими;

- відповідач-1 (ПАТ «КБ «Хрещатик») був обізнаний про існування вищевикладених обставин;

- позивачем на адресу ПАТ «КБ «Хрещатик» було надіслано декілька листів, зокрема, від 14.12.2019 вих. № 02-02/463 та від 17.01.2020 вих. № 02-02/15 у яких арбітражний керуючий неодноразово повідомляла про незаконність реалізації права вимоги за Договорами іпотеки;

- у відповідь Позивачем було отримано лист від 11.01.2020 вих. № 3/50, у якому Відповідач-1 зазначив наступне:

«Перехід права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи регулюється статтею 23 Закону України «Про іпотеку», якою передбачено, що у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі, у разі переходу права власності чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця, має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечними договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Відтак, іпотека залишається дійсною незалежно від зміни власника. [...]

Отже, в разі вибуття заставного майна з власності іпотекодавця, законодавством встановлено механізм захисту прав іпотекодержателя шляхом перенесення всіх прав та обов`язків іпотекодавця на особу, до якої перейшло право власності.

З урахуванням вищевикладеного, іпотека, якою забезпечено виконання зобов`язань ТОВ «Біловодський елеватор» за вказаними кредитними договорами, укладеними з ПАТ «КБ «Хрещатик» є дійсною в силу вищезазначених положень законодавства, на підставі чого відповідні об`єкти нерухомості, передані за такими договорами іпотеки у забезпечення Кредитних договорів були виставлені на продаж на публічні торги.»;

- відповідач-1 помилково ототожнив обставини, викладені у ст. 23 Закону України «Про іпотеку» та обставини, що стосуються майна Позивача;

- у ст. 23 Закону України «Про іпотеку» йде мова про наслідки переходу прав власності на предмет іпотеки до третьої особи, а саме, коли особа, яка є власником майна правомірно передала майно в іпотеку, і в подальшому, з власної волі відчужила таке майно третій особі. Дійсно, у такому випадку іпотека залишається дійсною і для набувача відповідного майна;

- при цьому, обставини, що стосуються майна Позивача принципово відрізняються від вищевикладених, оскільки, особа, яка передала нерухоме майно в іпотеку (ТОВ «Біловодський елеватор»), ніколи не була його власником, відповідно, не мала права розпоряджатися таким майном, в тому числі, передавати його в іпотеку;

- з огляду на помилкове тлумачення ст. 23 Закону України «Про іпотеку», Відповідач-1 неправильно оцінив можливість включення до складу ліквідаційної маси права вимоги за Договорами іпотеки та, як наслідок, протиправно відчужив даний актив у складі лоту № GL16N617663;

- у свою чергу, дане порушення призвело до порушення прав:

а) Позивача;

б) учасників відкритих торгів, які перед прийняттям рішення щодо придбання відповідного лоту повинні були володіти повною та достовірною інформацією щодо його складових, а також мати можливість оцінити можливі ризики, що пов`язані з придбанням такого лоту, оскільки, у публічному паспорті активу щодо лоту № GL16N617663 відображалася недостовірна інформація щодо Кредитних договорів (фактично зобов`язання за даними Кредитними договорами є незабезпеченими);

- результати відкритих торгів (аукціону), оформлені протоколом № UA-EA-2020-04-10-000007-b від 05.05.2020 є недійсними, оскільки:

- було порушено процедуру підготовки до реалізації активів банку, визначену Порядком проведення торгів та включено до складу ліквідаційної маси неіснуючий актив (права вимоги за Договорами іпотеки);

- було порушено процедуру розкриття інформації про активи (майно) банків, що ліквідуються, визначену Порядком проведення торгів, відповідно до якої інформація щодо прав вимоги юридичних осіб, повинна включати «інші чинники, що впливають на якість активу (його забезпечення)»; однак, у публічному паспорті активу лоту № GL16N617663 не було зазначено про дефектність Договорів іпотеки, укладених для забезпечення виконання зобов`язань за Кредитними договорами, що позбавило учасників торгів можливості прийняти зважене рішення щодо придбання лоту;

·Щодо підстав недійсності договору (договорів) про відступлення права вимоги, укладеного в результаті відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № UA-EA-2020-04-10-000007- в частині передачі прав вимоги за договором іпотеки:

- всі договори, які були укладені між ПАТ «КБ «Хрещатик» та Відповідачем-2 за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № UA-EA-2020-04-10-000007-b від 05.05.2020, не містять детального опису активів щодо яких їх було укладено. В той же час, з тексту вказаних договорів вбачається, що відповідна інформація повинна міститись у додатках до договорів, які опубліковані не були;

- станом на сьогоднішній день, Позивач об`єктивно позбавлений можливості визначити, який саме з вищевказаних договорів укладено з метою передачі прав вимоги за Договорами іпотеки та підлягає визнанню недійсним, тому для цілей даного позову такий договір буде зазначатися як «Договір про відступлення права вимоги»;

- разом з цим, Позивач одночасно з поданням даної позовної заяви подає до суду клопотання про витребування від ПАТ «КБ «Хрещатик» договорів та їх додатків, укладених між ПАТ «КБ «Хрещатик» та Відповідачем-2 за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № UA-EA-2020-04-10-000007-b від 05.05.2020, на підставі яких було передано право вимоги за Договорами іпотеки;

- після отримання відповідних документів, позовні вимоги, заявлені у даній Позовній заяві, будуть деталізовані з зазначенням реквізитів відповідного договору;

·Щодо недійсності Договору про відступлення права вимоги, внаслідок визнання недійсними результатів аукціону:

- оскільки, Договір про відступлення права вимоги є похідним від результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № UA-EA-2020-04-10-000007-b, то за наявності підстав визнання недійсними таких результатів, Договір про відступлення права вимоги, відповідно, також має бути визнаний недійсним;

·Щодо невідповідності Договору про відступлення права вимоги положенням чинного законодавства:

- оскільки права вимоги боргу за кредитними договорами та договорами забезпечення виконання зобов`язання вважаються активами (майном) банку, їх відчуження здійснюється на підставі договорів про відступлення прав вимоги;

- договір про відступлення прав вимоги є правочином за яким кредитор передає своє право щодо боргу іншій особі. Тобто договір про відступлення прав вимоги є одним з механізмів заміни кредитора у зобов`язанні, зміст якого повинен відповідати положенням ст. 512 - 514 ЦК України;

- Верховний Суду України сформував правовий висновок, викладений, зокрема, у Постанові Верховного Суду України від 01.04.2015 у справі № 911/2445/14, Постанові від 17.06.2015 у справі № 911/2044/14, що в подальшому був підтриманий також і Верховним Судом у Постанові від 14.08.2018 у справі № 908/1585/17:

«Отже чинним законодавством передбачено право відступлення тільки дійсної вимоги, яка існувала на момент переходу цих прав.»;

- однак, за Договором про відступлення права вимоги, укладеним між ПАТ «КБ «Хрещатик» та Відповідачем були відчужені права вимоги за Договорами іпотеки, які не були дійсними на момент укладення такого договору, з огляду на визнання недійсними Договорів купівлі-продажу майна від 09.04.2011;

- у ПАТ «КБ «Хрещатик» не існувало прав вимоги до ТОВ «Біловодський елеватор» за спірними Договорами іпотеки, оскільки ТОВ «Біловодський елеватор» не мало права передавати нерухоме майно в іпотеку;

·Порушення вимог пункту 9-1 абзацу 2 частини 1 статті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»:

- з огляду на предмет, суб`єктний склад і мету Договору про відступлення права вимоги, такий договір відповідає ознакам, викладеним Великою Палатою Верховного Суду в Постанові від 11.09.2018 по справі № 909/968/16, а отже, за своєю правовою природою, є договором факторингу;

- за змістом пункту 11 частини 1 статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (надалі - Закон) факторинг є фінансовою послугою;

- всупереч вищенаведеним вимогам, Договір про відступлення права вимоги не містить передбачене статтею 6 Закону підтвердження, що інформація, зазначена в частині другій статті 12 цього Закону, надана клієнту (Відповідачу 1);

- з огляду на те, що Договір про відступлення права вимоги суперечить вимогам пункту 9-1 абзацу 2 частини 1 статті 6 Закону, то він підлягає визнанню недійсним на підставі частини 1 статті 215 ЦК України;

- вказаний висновок підтверджується постановою Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 909/968/16;

·Щодо порушеного права позивача:

- щодо Позивача було відкрито провадження у справі про банкрутство;

- положеннями Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання боржника банкрутом» (надалі - Закон про банкрутство) встановлено, що ціллю процедури банкрутства є виявлення та збереження майна боржника, формування ліквідаційної маси, а також її подальша реалізація з метою погашення вимог кредиторів, в порядку прямо визначеному профільним законом;

- все майно боржника, як і те, що належало останньому на праві власності на момент порушення справи про банкрутство, такі і майно, право власності боржника на яке було відновлено після порушення справи про банкрутство (за наслідками оспорювання правочинів та майнових дій боржника), набуває особливого правового режиму та не може бути відчужене інакше, як на за рішенням арбітражного керуючого та/або суду і тільки у випадках, прямо встановлених профільним законом;

- у зворотному разі, будь-яке відчуження майна Позивача поза порядком, передбаченим в процедурах банкрутства, є незаконним та порушує як права Позивача, так і права його кредиторів;

- існує реальна загроза протиправного відчуження частини майна Боржника, зокрема:

- земельної ділянки, площею 3,0464 га, кадастровий номер 4422855100:001:01:012:0002, що розташованої за адресою: Луганська область, Міловський район, смт Мілове, пров. Заводський,3;

- комплексу, нежитлові приміщення виробничого призначення, що розташованого за адресою: Україна, Луганська область, Марківський район, смт Марківка, вулиця Єременка, будинок 175;

- комплексу нерухомого майна, що розташованого за адресою: Луганська область, Слов`яносербський район, місто Зимогір`я, вулиця Панфілова, будинок 26;

- майнового комплексу, розташованого за адресою: Луганська область, Міловський район, смт. Мілове, пров. Заводський, буд. 3;

- комплексу, розташованого за адресою: Луганська обл., Міловський р-н, смт Мілове, вул. Міловська, 66;

- права вимоги за Договорами іпотеки були протиправно відчужені за результатами відкритих торгів, оформлених протоколом № UA-EA-2020-04-10-000007-b від 05.05.2020, на користь Відповідача-2;

- з інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованих 26.06.2020, вбачається, що Відповідачем-2 було зареєстровано набуття прав іпотекодержателя щодо майна Позивача;

- відповідач-2 має можливість на формальних підставах звернути стягнення на предмет іпотеки у будь-який спосіб, визначений Договорами іпотеки, оскільки:

- основне зобов`язання за кредитним договором виконано не було;

- формально іпотекодавцем майна є ТОВ «Біловодський елеватор»;

- право власності на належне Позивачу нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано за ТОВ «Біловодський елеватор», а не за Позивачем;

- в результаті таких дій Позивач повторно та безпідставно втратить нерухоме майно, що складає значну частину його активів, що, як наслідок, призведе до неможливості погасити заборгованість перед його кредиторами;

- відповідач-1, будучи учасником справи про банкрутство Позивача, був обізнаний про дефектність іпотеки, що виникла на підставі Договорів іпотеки.

Разом із позовною заявою позивач звернувся із клопотанням про витребування доказів від 07.08.2020 № 02-02/252.

Вказаним клопотанням позивач просив суд витребувати у ПАТ «КБ «Хрещатик» належним чином завірену копію договору про відступлення права вимоги з додатками, укладеного акціонерним товариством «Комерційний Банк «Хрещатик» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Профкапітал» за результатами відкритих торгів оформлені протоколом № UA-EA-2020-04-10-000007-b від 05.05.2020 на підставі якого було відчужено право вимоги за Договором іпотеки від 25.09.2007 № 08-09-07/Z1 та Договором іпотеки від 28.12.2010 № 35-12-07/Z1.

Перший відповідач ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» відзив на позовну заяву суду не подав.

Після відкриття провадження у справі (провадження відкрито ухвалою суду від 28.08.2020), Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Хрещатик» ліквідовано, державну реєстрацію припинення юридичної особи (1-го відповідача) в результаті її ліквідації здійснено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб 02.10.2020.

Другий відповідач ТОВ «Фінансова компанія «Профкапітал» відзивом на позовну заяву від 18.09.2020 проти позову заперечує посилаючись на його необґрунтованість та зокрема вказав наступне:

- проведеними торгами не були у будь-який спосіб порушені права, свободи чи інтереси Позивача, адже при укладанні договору відступлення права вимоги сторони не обумовлювали жодних змін щодо обсягу обов`язків, які за договорами перейшли до Відповідача-2 як Нового кредитора;

- практикою Верховного Суду сформована правова позиція, відповідно до якої операції відступлення права вимоги не впливають на права та інтереси Боржника. Більше того, пряма вказівка на це міститься у ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України, відповідно до якої заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Фраза «здійснюється без згоди боржника» як раз і означає, що заміна не впливає та права та інтереси боржника, оскільки борг все одно потрібно віддавати;

- аналогічна правова позиція викладена у пункті 4.12 Постанови від 23.10.2019 у справі № 910/13263 в абзаці 3 пункту 4 Постанови від 12.12.2019 у справі № 910/13266/18 Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду;

- така ж сама позиція відзначена і у Постанові від 10.04.2019 у справі № 522/9066/16, провадження № 61-1746св17 Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду;

- цивільне законодавство передбачає спеціальний спосіб відновлення прав боржника, якщо ці права якимось чином порушуються у взаємовідносинах з Новим кредитором, а саме, згідно ч. 1 ст. 518 Цивільного кодексу України, боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора;

- боржник має можливість заперечувати проти вимог Нового кредитора у тому ж порядку, як і проти Первісного кредитора, а не оспорювати передачу права вимоги;

- більше того, вказана норма додатково свідчить про те, що права боржника при відступленні права вимоги жодним чином не порушуються, оскільки боржник зберігає усі належні йому права у спірних правовідносинах;

- питання полягає у тому, що усі ці дії міг здійснити і Первісний кредитор, тобто, ніяких змін у правовому статусі сторін і майна при зміні кредиторів не відбулося;

- можливо, Позивач очікував, що з ліквідацією Банку без правонаступників Позивач зможе уникнути процедур, пов`язаних із стягненням боргу по непогашеному кредиту, однак такий інтерес не виконувати зобов`язання не є законним, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства;

- позивач сам визнав, що основне зобов`язання за кредитним договором виконано не було;

- твердження про майбутні обов`язкові порушення з боку Відповідача-2 є безпідставними і ґрунтуються на припущеннях, тим більше, що реалізація майна з ліквідаційної маси здійснюється під контролем суду, що веде справу про банкрутство;

- жодних порушень прав Позивача внаслідок відступлення права вимоги не відбулося, оскільки Новий кредитор (Відповідач-2) не придбав внаслідок відступлення жодних інших повноважень, ніж мав первісний кредитор (Відповідач-1), а відповідно до ч. 1 ст. 518 Цивільного кодексу України, Позивач як боржник може висувати проти вимог Відповідача-2 як нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора;

- ніхто не може позбавити Нового кредитора застосувати усі законні заходи щодо стягнення боргу на свою користь;

- відповідач-2 не погоджується із тим, що Відповідач-1 (Банк) продав Відповідачу-2 неіснуючу вимогу (неіснуюче право вимоги);

- необґрунтованим є твердження Позивача, що Банк включив до складу ліквідаційної маси неіснуючі активи, тобто, на думку Позивача, відступив неіснуюче право вимоги;

- позивач визнав, що основне зобов`язання за кредитним договором виконано не було, а це означає, що право вимоги таки існує;

- керуюча санацією написала про це цілком добровільно та без примусу, при цьому у заяві по суті справи (позові), тому визнання наявності непогашеного кредиту перед Відповідачем-1 не підлягає доказуванню;

- право вимоги за цим зобов`язанням і було предметом відступлення, при цьому цілком законним;

- позивач наголошує, що права вимоги Відповідача-1 (Банку) ґрунтуються на основних (кредитних) зобов`язаннях - Генеральному кредитному договорі № 08-09-07 від 25.09.2007 та кредитному договорі № 35-12-10 від 28.12.2010;

- у цьому сенсі принципова позиція Відповідачів полягає у тому, що Відповідач-1 мав безумовне право відступити права вимоги по непогашеним кредитам, але забезпечувальні зобов`язання по цим кредитам не можна відривати від зобов`язань по основним (кредитним) договорам в силу ч. 1 ст. 514 Цивільного кодексу України;

- відповідач-2 звертає увагу, що він за наслідками аукціону придбав не права вимоги, які виникають з кожного окремо взятого іпотечного договору, зокрема, № 08-09-07/Zl від 25.09.2007 чи № 35-12-10/Zl від 28.12.2010, як це формулює Позивач у прохальній частині позовної заяви, а придбав усі права вимоги в комплексі, які пов`язані із забезпеченням зобов`язань за згаданими кредитними договорами: Генеральним кредитним договором № 08-09-07 від 25.09.2007 та кредитним договором № 35-12-10 від 28.12.2010;

- відповідач-1 мав право і був зобов`язаний вчинити саме так, оскільки згідно ч. 1 ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом;

- відповідач-1 не тільки мав право, але й був зобов`язаний передати усі права, що забезпечували вказані кредитні договори;

- відповідно до пункту 1 Договору від 04.06.2020 № 000007/Ю про відступлення права вимоги, укладеному за наслідками аукціону, Банк відступив Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набув права вимоги Банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів ... за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)) та/або договорами поруки та/або договорами іпотеки (іпотечними договорами) та/або договорами застави та/або іншими договорами, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них;

- відповідно до поз. 851 додатку до Договору від 04.06.2020 № 000007/Ю предметом відступлення права вимоги є Генеральний кредитний договір № 08-09-07 від 25.09.2007 (додаток 2), а відповідно до поз. 920 додатку до Договору від 04.06.2020 № 000007/Ю (додаток 1) - також кредитний договір № 35-12-10 від 28.12.2010;

- в абзаці 2 пункту 1 Договору від 04.06.2020 000007/Ю, сторони спеціально застерегли про відступлення Банком Новому кредитору вимоги за договорами іпотеки (застави), що були укладені в забезпечення виконання зобов`язань Боржників за Основними договорами;

- у пункті 3.1 Генерального кредитного договору № 08-09-07 від 25.09.2007 прямо вказано, що забезпеченням даної кредитної Угоди є іпотека нерухомого майна, що є власністю Позичальника (на даний момент Позивача);

- на даний момент Позивач вважає себе власником вказаного майна, тому жодних навіть формальних юридичних та логічних протиріч у даній конструкції немає;

- у пункті 2.1.2 кредитного договору № 35-12-10 від 28.12.2010 зазначено що забезпечувати виконання зобов`язань за цим договором будуть договори застави та іпотеки рухомого та нерухомого майна, що оформлені у забезпечення виконання зобов`язань за Генеральним кредитним договором № 08-09-07 від 25.09.2007, укладеним між ЗАТ «Міловський завод рафінованої олії «Стрілецький степ» та Банком, за договором іпотеки № 08-09-07/21 (нежитлові приміщення) (наступна іпотека);

- з огляду на наявність непогашеного боргу, за Генеральним кредитним договором № 08-09-07 від 25.09.2007 і похідних договорів від нього, та за кредитним договором № 35-12-10 від 28.12.2010, нерелевантним є посилання Позивача на правові позиції Верховного Суду України, викладені у Постанові Верховного Суду України від 01.04.2015 у справі № 911/2445/14, Постанові від 17.06.2015 у справі № 911/2044/14, Постанові Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 908/1585/17, оскільки у всіх цих справах було відомо, що борг є погашеним;

- разом із основним зобов`язанням до Нового кредитора переходять і усі супутні (забезпечувальні) зобов`язання відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України;

- до Нового кредитора переходять усі права, у тому числі права забезпечення, які існували до у первісного кредитора;

- аналогічна правова позиція викладена у постанові від 09.04.2019 у справі № 910/6177/18 Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду;

- передача прав за іпотеками прямо пов`язано із передачею прав за основним зобов`язанням (кредитом), яке (зобов`язання) цими іпотеками забезпечені;

- відповідач-2 наголошує, що відповідно до пункту 1.1 Договору іпотеки (нежитлові приміщення) № 08-09-07/Z1 від 25.09.2007 (додаток 4, поз. 941 додатку до договору від 04.06.2020 № 000007/Ю), укладеному між ЗАТ «Міловський завод рафінованої олії «Стрілецький степ» та Банком, Іпотекодавець, з метою забезпечення виконання власних зобов`язань, що випливають із Генерального кредитного договору № 08-09-07 від 25.09.2007, укладеного між Іпотекодержателем та Іпотекодавцем, в межах якого здійснюватимуться кредитні операції за окремими кредитними договорами, договорами про надання гарантії, договорами поруки та ін., що будуть укладені в рамках угоди … надає в іпотеку Іпотекодержателю предмет іпотеки, зазначений у п. 1.2. цього договору;

- договір іпотеки (нежитлові приміщення) № 08-09-07/Z1 від 25.09.2007, наданий в забезпечення зобов`язання за Генеральним кредитним договором № 08-09-07 25.09.2007, не може розглядатися у відриві від останнього;

- відповідно до пункту 1.1 Договору іпотеки від 28.12.2010 № 35-12-07/Z1, укладеного між ЗАТ «Міловський завод рафінованої олії «Стрілецький степ» (Іпотекодавець, майновий поручитель), Банком та ТОВ «Біловодськнй елеватор» (Позичальник), з метою забезпечення виконання у повному обсязі зобов`язань Позичальника, що випливають з кредитного договору № 35-12-10 від 28.12.2010, Іпотекодавець надає в іпотеку Іпотекодержателю предмет іпотеки, зазначений у п. 1.2. цього договору;

- договір іпотеки від 28.12.2010 № 35-12-07/Z1, наданий в забезпечення зобов`язання за кредитним договором № 35-12-10 від 28.12.2010, не може розглядатися у відриві від останнього;

- жоден іпотечний договір недійсним не визнавався;

- для спростування іпотеки спочатку необхідно скасувати договір іпотеки через суд, до того стверджувати про будь-яку «дефектність» іпотеки немає підстав і не відповідає судовій практиці, навіть тій, яку наводить представник Позивача;

- позивач також стверджує, що спростуванням договорів іпотеки може слугувати той факт, що право власності іпотекодавця ТОВ «Біловодський елеватор» на іпотечне майно скасоване;

- позивач не добився визнання недійним договору іпотеки, натомість позивач «забуває» що, як зазначено вище, первісним іпотекодавцем у забезпеченні кредиту є (був) саме позивач на підставі Договору іпотеки (нежитлові приміщення) № 08-09-07/Z1 від 25.09.2007, укладеного між Банком та ЗAT «Міловський завод Рафінованої олії «Стрілецький Степ» посвідчений Крихан Н.М., приватним нотаріусом Міловського районного нотаріального округу Луганської області, зареєстрований в реєстрі за № 1704;

- в подальшому ТОВ «Біловодський елеватор» став іпотекодавцем на підставі договору від 17.05.2011 про внесення змін до договору іпотеки № 08-09-07/Z1 (нежитлові приміщення) від 25.09.2007, посвідченого приватним нотаріусом Міловського районного нотаріального округу Крихан Н.М.;

- спростувати статус ТОВ «Біловодський елеватор» як іпотекодавця можна тільки шляхом визнання недійсним договору від 17.05.2011 про внесення змін до договору іпотеки № 08-09-07/Z1 (нежитлові приміщення) від 25.09.2007;

- у такому випадку повністю відновиться первісний текст договору іпотеки (нежитлові приміщення) № 08-09-07/Z1 від 25.09.2007 із Позивачем в якості іпотекодавця, що вже не можна буде спростувати, оскільки, за твердженням Позивача, саме він є власником іпотечного майна;

- як зазначено у цитованому вище пункту 1 Договору від 04.06.2020 000007/Ю про відступлення прав вимоги, Банк відступив Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набув права вимоги Банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців та або юридичних осіб, згідно Додатку № 1 до цього Договору, надалі за текстом - Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)) та/або договорами поруки та/або договорами іпотеки (іпотечними договорами) та/або договорами застави та/або іншими договорами, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них;

- у даних правовідносинах іпотека завжди буде залишатися чинною;

- доки іпотека, встановлена договором від 17.05.2011, яким внесені зміни у договір від 25.09.2007, не скасована, ця іпотека буде слідувати за майном згідно статті 23 Закону України «Про іпотеку», і у цьому Банк, який послався на цю норму в листі від 11.01.2020, абсолютно правий;

- аналогічна ситуація і зі зміною назви іпотекодавця за Договором іпотеки від 28.12.2010 № 35-12-07/Z1, де просто відбулася зміна преамбули відповідно до договору від 17.05.2011 про внесення змін до договору іпотеки № 35-12-07/Zl від 28.12.2010, посвідченого приватним нотаріусом Міловського районного нотаріального округу Нєдовєсовою Н.М.;

- спростувати статус ТОВ «Біловодський елеватор» як іпотекодавця можна тільки шляхом визнання недійсним договору від 17.05.2011 про внесення змін до договору іпотеки № 35-12-07/Z1 від 28.12.2010;

- у такому випадку повністю відновиться первісний текст договору іпотеки № 35-12-07/Z1 від 28.12.2010 із Позивачем в якості іпотекодавця, що вже не можна буде спростувати, оскільки, за твердженням Позивача, саме він є власником іпотечного майна;

- питання про дійсність/недійсність переданої вимоги є питанням, які виникає виключно між Новим кредитором і Первісним кредитором, бо згідно ч. 1 ст. 519 Цивільного кодексу України, первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги;

- закон прямо встановлює, що претензії щодо недійсності відступленої вимоги Новий кредитор пред`являє первісному кредитору; Боржник до цієї справи жодного відношення не має, бо боржник доводить відсутність будь-яких своїх зобов`язань у порядку ч. 1 ст. 518 Цивільного кодексу України;

- у тих судових справах, що наводить Позивач з приводу недійсності відступленої вимоги (Постанови Верховного Суду України від 01.04.2015 у справі № 911/2445/14 та 17.06.2015 у справі № 911/2044/14, Постанова Верховного Суду від 14.08.2018 у № 908/1585/17) позивачем виступала саме особа, яка вважала себе Новим кредитором, підтверджує позицію саме Відповідача-2 у нашій справі № 910/12130/20, але аж ніяк Позивача;

- неправомірними є твердження Позивача про те, що укладений договір відступлення прав вимоги є договором факторингу і як договір факторингу, що нібито договором надання фінансової послуги Відповідачем-2 Відповідачу-1 (Банку), не містить якихось відомостей, які потрібні Відповідачу-1 як отримувачу фінансової послуги, що нібито може слугувати підставою для визнання цього договору недійсним;

- в розумінні Позивача, Відповідач-2 є фактором надавачем фінансової послуги, а Відповідач-1 Банк є клієнтом Відповідача-2;

- як вказує Позивач, частина 2 статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг» передбачає, що фінансова установа до укладення з клієнтом договору про надання фінансової послуги додатково надає йому інформацію про надану фінансову послугу;

- інформація повинна надаватися однією стороною договору іншій, взаємовідносини стосуються виключно цих сторін договору, і Позивач до цих взаємовідносин жодного відношення не має. Отже, ці аргументи не мають відношення до захисту прав, свобод та інтересів Позивача;

- проект договору запропонував саме Банк Відповідач-1; проект не містив інформацію про нібито фінансову послугу, отже, Відповідачу-1 вона не була потрібна, і ніяких претензій з боку нібито отримувача послуг немає і бути не може. Позивача ці взаємовідносини також не стосуються;

- укладений договір не є договором факторингу; Банк Відповідач-1 знаходиться в стадії ліквідації; на цьому етапі Банк ніяких фінансових послуг не отримує;

- рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі ФГВ ФО) від 28.03.2016 № 434, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.04.2016 за № 612/28742, затверджене Положення про порядок відбору осіб, які можуть виконувати роботи (надавати послуги) неплатоспроможним банкам або банкам, що ліквідуються Фондом (діє в редакції рішення виконавчої дирекції Фонду від 09.02.2017 № 491);

- відповідно до пункту 1 Розділу 1 цього Положення, передбачаються такі види послуг неплатоспроможним банкам або банкам, що ліквідуються: юридичні консультації; стягнення простроченої заборгованості позичальників та інших боржників банку; послуги онлайн-сервісу для погашення кредитів позичальників неплатоспроможних банків або банків, що ліквідуються, за допомогою платіжних карток та інші послуги онлайн-сервісу; послуги віртуальної кімнати даних; архівування документів; оцифрування (сканування) документів; брокерські послуги з продажу цінних паперів; фінансові консультанти (у тому числі щодо ведення бухгалтерського обліку та супровід ведення реєстру вимог кредиторів); організація відкритих торгів (аукціонів); аудиторські послуги; радник уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; суб`єкти оціночної діяльності; інші напрями;

- у цьому переліку жодних фінансових (факторингових) послуг для платоспроможних банків або банків, що ліквідуються, не передбачається;

- якщо ці послуги входять у склад «інших послуг», то відсутність детального відбору для надання будь-яких послуг банку, що ліквідується, виключає тлумачення придбання права вимоги як факторингу, тобто фінансову послугу;

- аналогічний правовий висновок викладено у Постанові від 10.04.2019 у справі № 522/9066/16, провадження № 61-1746св17, Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду;

- натомість організація та продаж майна банків, що ліквідуються, здійснюється по іншому нормативному акту Положенню щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, затвердженому Рішенням виконавчої дирекції ФГВ ФО від 24.03.2016 388, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.04.2016 за 606/28736 (діє в редакції рішення виконавчої дирекції ФГВ ФО від 05.05.2017 № 1872);

- у даному Положенні мова йде виключно про продаж активів, і про жодні факторингові послуги не ідеться;

- що стосується згаданої Позивачем Постанови від 11.09.2018 по справі № 909/968/16 Великої Палати Верховного Суду, то Велика Палата не розглядала відступлення права вимоги Банком, що ліквідується, тому у справі не обговорювалися особливості застосування Положення від 28.03.2016 № 434 та Положення від 24.03.2016 № 388, тобто ця Постанова Великої Палати Верховного Суду приймалась у інших умовах;

- наявними та доведеними є наступні обставини:

- існує дійсна кредитна заборгованість перед Банком, яка виникла за Генеральним кредитним договором № 08-09-07 від 25.09.2007 та кредитним договором № 35-12-10 від 28.12.2010, і непогашення цієї заборгованості визнає і сам Позивач;

- існує забезпечувальне (акцесорне) зобов`язання за цим боргом (цими боргами) у вигляді іпотеки, яка (іпотека) не припинена і не скасована у судовому порядку;

- забезпечення по акцесорному (додатковому) зобов`язанню не можна відривати від зобов`язань по основним (кредитним) договорам в силу ч. 1 ст. 514 Цивільного кодексу України;

- банк, безумовно, міг відступити вказані права вимоги по основним (кредитним договорам, а разом з ними - і права вимоги по зобов`язанням по забезпечувальним (іпотечним) договорам, а Боржник (нинішній Позивач) може заперечувати проти конкретних вимог в порядку ч. 1 ст. 518 Цивільного кодексу України, а не шляхом оспорювань відступлення, тобто позов у цій частині поданий не на захист прав Позивача;

- в силу прямої норми ч. 1 ст. 519 Цивільного кодексу України, відносини щодо недійсності відступленої вимоги - це відносини між Новим кредитором і первісним кредитором; Боржник до цієї справи жодного відношення не має, бо боржник доводить відсутність будь-яких своїх зобов`язань у порядку ч. 1 ст. 518 Цивільного кодексу України, тобто позов у цій частині поданий не на захист прав Позивача;

- оспорюваний договір відступлення не є факторинговим договором, оскільки Банк що знаходиться у стадії ліквідації, не потребує фінансових послуг, що прямо зафіксовано у Положенні про порядок відбору осіб, які можуть виконувати роботи (надавати послуги) неплатоспроможним банкам або банкам, що ліквідуються Фондом;

- питання дійсності чи недійсності іпотек чи будь-яких інших зобов`язань не можуть розглядатися в межах даної судової справи і повинні вирішуватися в порядку ч. 1 ст. 518 Цивільного кодексу України по кожному конкретному правовідношенню окремо;

- уся судова практика, заявлена Позивачем для врахування, свідчить про прямо протилежні правові позиції, ніж це відстоює Позивач;

- відповідач-2 зазначає, що у зв`язку із відкриттям провадження у даній справі очікує понести витрати на професійну правничу допомогу, виходячи з розрахунку:

- зустріч адвоката з представниками клієнта, обговорення з клієнтом перспективи заперечення проти позову, уточнення правової позиції - 10 годин * 4000 грн = 40000 грн,

- вивчення та узагальнення судової практики - 5 години * 4000 грн = 20000 грн

- підготовка відзиву на позов - 12 годин * 4.000 грн. = 48000 грн

- підготовка заперечень на відповідь на відзив 6 години * 4000 грн. = 24000 грн

- підготовка інших документів, узгодження змісту документів 4 години * 4000 грн = 16000 грн;

- участь у судових засіданнях - 2 засідання (0,5 години + 1,5 години = 2 години) * 4000 грн = 8000 грн.

- Усього 39 годин на суму 156.000 гривень;

- відповідач-2 ставить питання про стягнення його витрат на правничу допомогу безпосередньо з керуючої санацією, оскільки вона подала завідомо безпідставний позов і не на захист прав особи, яку вона представляє.

Третя особа письмовими поясненнями від 15.09.2020 № 27-11687/20 проти позову заперечує посилаючись на наступне:

- до порушення порядку оформлення кінцевих результатів торгів відноситься підписання протоколу про проведення прилюдних торгів особою, яка не є переможцем, або ж підписання цього протоколу на інших умовах, ніж це було запропоновано переможцем торгів;

- жодних доказів зазначених порушень Позивачем не надано;

- аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02.10.2019 по справі № 5006/5/396/2012;

- в свою чергу Позивач не був учасником аукціону, він був позичальником ПАТ «КБ «Хрещатик» про те належним чином не здійснювала виконання умов кредитного договору;

- положенням щодо організації продажу передбачена заборона брати участь в торгах боржнику за кредитним договором та поручителю (абзац 2 п. 5 Розділу VII);

- відповідно до правової позиції Верховного суду України у справі за № 6-1981 цс 16 від 12.10.2016 передбачено, що при вирішенні спорів, в тому числі щодо проведення прилюдних торгів, судам слід перевіряти, чи вплинули ці порушення на результати торгів, чи порушені внаслідок цього права і законні інтереси позивача, який оспорює результати торгів, оскільки підставою для пред`явлення позову про визнання прилюдних торгів недійсними є наявність не лише порушення норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює;

- відповідно до п. 11 ч. 2 Постанови Пленуми Верховного суду України від 18.12.2009 № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» суд повинен встановити чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це;

- в постановах від 15.04.2015 у справі № 3-43гс15 та від 10.02.2016 у справі № 3-4гс16 Верховний Суд України дійшов висновку, що за загальним правилом заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, оскільки не впливає на характер, обсяг і порядок виконання ним своїх обов`язків, не погіршує становище боржника та не зачіпає його інтересів;

- аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом в постанові від 22.02.2018 де зазначено, що «заміна кредитора у зобов`язанні не впливає на права та обов`язки боржника і не потребує його згоди»;

- позивач, звертаючись до суду нібито за захистом власного порушеного права (яке не може бути порушеним в силу ст. 516 ЦК України), не переслідує мету господарського судочинства а навпаки, намагається затягнути, унеможливити тощо реалізацію активів банку;

- згідно приписів чинного законодавства України в сфері гарантування вкладів фізичних осіб Позивачем не доведено, в чому саме при відступленні права вимоги за кредитним договором відбулось порушення його прав, тому вимоги Позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню;

- позивач зазначає, що ПАТ «КБ «Хрещатик» не мало право виставляти на продаж права вимоги за кредитним та іпотечними договорами, що входять до складу лоту № GL16N617663 оскільки іпотека за кредитними договорами є недійсною в силу обставин, які наведені у позові, однак, за змістом ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні Іпотекодавця, згідно з яким Іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом;

- кредитне зобов`язання належить вважати припиненим з моменту виконання Позичальником всіх обов`язків позичальника перед банком, які складають зміст цього зобов`язання;

- так у відповідності до ст. 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі:

- припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору;

- реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону;

- набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки;

- визнання іпотечного договору недійсним;

- знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її;

- якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється;

- з інших підстав, передбачених цим Законом;

- наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою;

- відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку;

- іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята статті 3, абзаци другий і сьомий частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку», пункт 1 частини першої і речення друге цієї частини статті 593 ЦК України);

- зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України). Однією з таких підстав, встановлених законом, є виконання, проведене належним чином (стаття 599 ЦК України);

- за належного виконання у повному обсязі забезпеченого іпотекою основного зобов`язання за кредитним договором припиняється як це зобов`язання, так і зобов`язання за договором іпотеки, які є похідними від основного зобов`язання;

- аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 у справі № 711/4556/16-ц (провадження 14-88цс19);

- ПАТ «КБ «Хрещатик» був належним іпотекодержателем нерухомого майна; позивач не надає належних доказів, що іпотека не було зареєстрована за Банком;

- договори іпотеки не є припиненими, адже іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору;

- Щодо правомірності правочину:

- позивачем не надано жодних доказів, що свідчать про недійсність укладеного між Банком (первинним кредиторам) і ТОВ «ФК «Профкапітал»» (новим кредиторам) договору відступлення прав вимоги в частині передачі прав вимоги за договором іпотеки від 25.09.2007 № 08-09-07/Z1 та договору іпотеки від 28.12.2010 № 35-12-07/Zl цей договір є правомірним правочином;

- щодо посилань Позивача на відсутність додатків до укладених та опублікованих договорів між ПАТ «КБ «Хрещатик» та ТОВ «ФК «Профкапітал» зауважуємо наступне, що Положенням щодо організації продажу не передбачено опублікування додатків до укладених договорів за результатами проведених аукціонів, а тому посилання Позивача на вказаний недолік, як він вважає, є безпідставним та необґрунтованим;

- обраний позивачем спосіб захисту своїх прав не є ефективним у розумінні ст.ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та ніяким чином, навіть у разі наявності підстав для задоволення позову, не призвів би до дійсного відновлення прав позивача, враховуючи що його права не порушені;

- відповідно до п. 11 ч. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» суд повинен встановити чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це;

- з огляду на викладене та згідно приписів чинного законодавства України в сфері гарантування вкладів фізичних осіб Позивачем не доведено, в чому саме відбулось порушення його прав, тому вимоги Позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Позивач відповіддю на відзив 2-го відповідача від 02.10.2020 № 02-02/339 та письмовими поясненнями у відповідь на письмові пояснення третьої особи від 02.10.2020 № 02-02/340 проти доводів 2-го відповідача та третьої особи заперечує, посилаючись на їх необґрунтованість та наполягає на своїх доводах, викладених у позовній заяві.

Другий відповідач запереченнями від 10.10.2020 на відповідь позивача на відзив, не погодився з доводами позивача посилаючись на їх необґрунтованість.

Позивач заявою від 08.12.2021 змінив предмет позову виклавши позовні вимоги у наступній редакції:

- визнати недійсними результати відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № UA-ЕА-2020-04-10-000007-b від 05.05.2020 стосовно реалізації прав вимоги за Договором іпотеки від 25.09.2007 № 08-09-07/Z1 та Договором іпотеки від 28.12.2010 № 35-12-07/Z1, які укладені між ВАТ «Комерційний банк «Хрещатик» та ЗАТ «Міловський завод рафінованої олії «Стрілецький степ»;

- визнати недійсним договір № 000007/Ю про відступлення прав вимоги від 04.06.2020, укладений між ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профкапітал» за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом UA-ЕА-2020-04-10-000007-b від 05.05.2020, в частині передачі прав вимоги за Договором іпотеки від 25.09.2007 08-09-07/Z1, укладеним між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк «Хрещатик» та Закритим акціонерним товариством «Міловський завод рафінованої олії «Стрілецький степ», посвідченого приватним нотаріусом Міловського районного нотаріального округу Крихан Н.М. та Договором іпотеки від 28.12.2010 року 35-12-07/Z1, укладеного між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк «Хрещатик» та Закритим акціонерним товариством «Міловський завод рафінованої олії «Стрілецький степ».

Другий відповідач у поясненнях від 14.12.2021 зазначив, що оскільки вимоги позивача звернені до 1-го відповідача який є ліквідованим, то провадження у справі слід закрити.

Другий відповідач додатковими поясненнями від 20.01.2022 та третя особа письмовими поясненнями від 05.01.2022 № 60-139/22 проти позову заперечували посилаючись на його необґрунтованість. заперечує проти задоволення позовних вимог з огляду на наступне:

Ухвалою від 28.08.2020 Господарський суд міста Києва відкрив провадження у даній справі № 910/12130/20 в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою від 24.09.2020 господарський суд міста Києва задовольнив клопотання позивача та витребував у 1-го відповідача ПАТ МКБ «Хрещатик» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Стрюкової Ірини Олександрівни (зобов`язав останню подати) належним чином засвідчену копію договору (договорів) з додатками, укладених між ПАТ «КБ «Хрещатик» та ТОВ «Фінансова компанія «Профкапітал» за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № UA-EA-2020-04-10-000007-b від 05.05.2020, на підставі яких було відчужено право вимоги за забезпеченням виконання зобов`язань за Кредитним договором № 08-09-07/1 від 25.09.2007 та Кредитним договором № 35-12-10 від 28.12.2010.

Перший відповідач не виконав вимоги суду, витребувані договір (договори) з додатками суду не подав.

Ухвалою від 03.02.2021 Господарський суд міста Києва передав матеріали справи № 910/12130/20 за підсудністю до Господарського суду Луганської області для розгляду в межах провадження у справі № 21/89б/2011 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Міловський завод рафінованої олії «Стрілецький степ».

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профкапітал» 25.03.2021 звернулося із апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.02.2021 № 910/12130/20 про передачу справи за підсудністю.

Постановою Північного апеляційного Господарського суду від 27.04.2021 у справі № 910/12130/20 апеляційну скаргу ТОВ «Фінансова компанія «Профкапітал» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.02.2021 у справі № 910/12130/20 задоволено, ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.02.2021 скасовано; матеріали справи № 910/12130/20 були направлені для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2021 справу № 910/12130/20 суддя Нечай О.В. прийняв до свого провадження за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 14.07.2021 Господарський суд міста Києва передав справу № 910/12130/20 до Господарського суду Луганської області за виключною підсудністю.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.08.2021 р. позовну заяву в межах справи про банкрутство передано на розгляд судді Яресько Б.В., в провадженні якого перебувала справа № 21/89б/2011 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Міловський завод рафінованої олії «Стрілецький степ».

Ухвалою від 16.08.2021 Господарський суд Луганської області (суддя Яресько Б.В.) прийняв справу до свого розгляду за правилами загального позовного провадження.

Заявою ТОВ «Фінансова компанія «Профкапітал» від 26.08.2021 заявлено відвід судді Яресько Б.В.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 26.08.2021 заяву ТОВ «Фінансова компанія «Профкапітал» від 26.08.2021 задоволено та відведено суддю Яресько Б.В. від розгляду справи № 21/89б/2011(910/12130/20).

Відповідно до витягу з протоку повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.08.2021 позовну заяву передано на розгляд судді Шеліхіній Р.М.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 01.09.2021 (суддя Шеліхіна Р.М.) справу № 21/89б/2011(910/12130/20) прийнято до провадження за правилами загального позовного провадження спочатку зі стадії підготовчого засідання.

Підготовче засідання призначено на 27.09.2021 (11 год. 20 хв.).

Ухвалою від 27.09.2021 господарський суд відклав підготовче засідання на 18.10.2021 (10 год. 00 хв.).

18 жовтня 2021 року телефонограмами було сповіщено сторін у справі про те, що у зв`язку з перебуванням судді Шеліхіної Р.М. на лікарняному, розгляд справи № 910/12130/21 призначений на 18.10.2021 о 10 год. 00 хв. не відбудеться.

На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Луганської області від 01.11.2011 № 267-р щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ та витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.11.2021 справу передано на розгляд судді Корнієнко В.В.

Ухвалою від 05.11.2021 Господарський суд у новому складі суду (суддя Корнієнко В.В.) прийняв справу № 21/89б/2011(910/12130/20) до свого провадження для розгляду за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 01.12.2021 (12-30).

Ухвалою від 01.12.2021 господарський суд відклав підготовче засідання на 15.12.2021 (11-30).

Ухвалою від 15.12.2021 господарський суд за власною ініціативою продовжив строк проведення підготовчого провадження у справі на 30 днів по 07.02.2022 включно; підготовче засідання відкладено на 11.01.2022 (12-30).

Другий відповідач у поясненнях від 14.12.2021 заявив клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку із припиненням 1-го відповідача.

Ухвалою від 11.01.2022 господарський суд відмовив у задоволенні клопотання ТОВ «Фінансова компанія «Профкапітал» про закриття провадження у справі; цією ухвалою закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.01.2022 (14-30).

26 січня 2022 року розпочато розгляд справи по суті.

У судовому засіданні 26.01.2022 оголошено перерву у судовому засіданні до 22.02.2022 (14-30).

У судовому засіданні 22.02.2022 були присутні в режимі відеоконференції представники позивача, 2-го відповідача та третьої особи.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників позивача, 2-го відповідача та третьої особи, суд дійшов висновку, що в частині вимог до 1-го відповідача (ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик») провадження у справі слід закрити, а в частині вимог до 2-го відповідача (ТОВ «Фінансова компанія «Профкапітал») в позові слід відмовити, за таких підстав:

Обставини справи встановлені судом:

- 25.09.2007 між ПАТ «КБ «Хрещатик» (1-м відповідачем, Банком) та ПАТ «Міловський завод рафінованої олії «Стрілецький степ» (позивачем, Позичальником) був укладений Генеральний кредитний договір № 08-09-07 (Угода), про те, що Банк встановлює Позичальнику ліміт кредитних операцій у розмірі 12.000.000,00 доларів США терміном на 36 місяців, в межах яких здійснюються кредитні операції за окремими кредитними договорами, договорами про надання гарантії, договорами поруки та ін, які є невід`ємною частиною Угоди (кредитні операції це операції між банком і Позичальником з надання та повернення банківських кредитів відповідно до умов окремих кредитних договорів) (п. 1.1. Генерального кредитного договору);

- пунктом 3.1. Генерального кредитного договору від 25.09.2007 № 08-09-07 встановлено, що забезпеченням даної кредитної Угоди є іпотека нерухомого майна, що є власністю Позичальника (позивача), а саме:

- майновий комплекс (нежитлові будівлі), розташований за адресою: Луганська область, Міловський район, смт. Мілове, пров. Заводський, буд. 3;

- земельну ділянку, площею 3,0464 га, кадастровий номер 4422855100:001:01:012:0002, що розташована за адресою: Луганська область, Міловський район, смт Мілове, пров. Заводський, 3;

- комплекс, нежитлові приміщення виробничого призначення, що розташований за адресою: Україна, Луганська область, Марківський район, смт Марківка, вулиця Єременка, будинок 175;

- комплекс нерухомого майна, що розташований за адресою: Україна, Луганська область, Слов`яносербський район, місто Зимогір`я, вулиця Панфілова, будинок 2-б;

- комплекс (нежитлові будівлі), розташований за адресою: Луганська область, Міловський район, смт. Мілове, вул. Міловська, буд. 66;

- будівлі комбікормового заводу, розташовані за адресою: Луганська область, смт. Біловодськ, вул. ім. Хорунжого, буд. 1;

- нежитлові приміщення, розташовані за адресою: Луганська область, смт. Біловодськ, вул. Гуньяна, буд. 51а;

- в рамках вказаного Генерального кредитного договору між Банком (1-м відповідачем) та Позичальником (позивачем) було укладено Кредитний договір від 28.12.2010 № 35-12-10 згідно якому Банк відкриває Позичальнику кредитну лінію з лімітом в сумі 5.225.000,00 доларів США строком на 25 місяців;

- пунктом 2.1. Кредитного договору від 28.12.2010 № 35-12-10 встановлено, що видача кредиту здійснюється за умов укладення Позичальником з Банком договорів застави та іпотеки нерухомого майна, в тому числі:

- земельної ділянки, площею 3,0464 га, що розташована за адресою: Луганська область, Міловський район, смт Мілове, пров. Заводський, 3;

- комплексу нерухомого майна, що розташований за адресою: Україна, Луганська область, Слов`яносербський район, місто Зимогір`я, вулиця Панфілова, будинок 2-б.

- комплексу (нежитлові будівлі), який розташований за адресою: Луганська область, Міловський район, смт. Мілове, вул. Міловська, буд. 66;

- інш.;

- на виконання умов вказаних Генерального кредитного договору від 25.09.2007 № 08-09-07 та Кредитного договору від 28.12.2010 № 35-12-10, між Банком (1-м відповідачем) та Позичальником (позивачем) було укладено:

- Договір іпотеки (нежитлові приміщення) від 25.09.2007 № 08-09-07/Z1;

- Договір іпотеки від 28.12.2010 № 35-12-10/Z1;

- відповідно до умов вказаних двох Договорів іпотеки, Іпотекодержатель Банк (1-й відповідач) та Іпотекодавець Позичальник (позивач) домовились, що з метою забезпечення виконання зобов`язань Позичальника (Іпотекодавця, позивача), що випливають із Генерального кредитного договору № 08-09-07 від 25.09.2007 та Кредитного договору від 28.12.2010 № 35-12-10, які укладені між сторонами, Іпотекодавець (позивач), надає в іпотеку Іпотекодержателю (1-му відповідачу) нерухоме майно, те ж саме, що було визначено у п. 3.1. Генерального кредитного договору, а саме:

- нежитлові приміщення, розташовані за адресою: Луганська область, смт. Біловодськ, вул. Гуньяна, буд. 51а;

- 09.04.2011 за договорами купівлі-продажу (7 договорів купівлі-продажу від 09.04.2011) позивач (Позичальник, Іпотекодавець) продав усі 7 вищевказаних об`єктів нерухомості (які були передані Банку в іпотеку) товариству з обмеженою відповідальністю «Біловодський елеватор»;

- 28.04.2011 між позивачем (Позичальником, Іпотекодавецем та ТОВ «Біловодський елеватор» укладено договір переведення боргу № 01-04-11, за умовами якого Первісний боржник (позивач, Позичальник, Іпотекодавець) передає, а Новий боржник (ТОВ «Біловодський елеватор») приймає на себе зобов`язання Первісного боржника перед Кредитором (Банком, 1-м відповідачем) щодо повернення кредитних коштів за:

- Генеральним кредитним договором від 25.09.2007 № 08-09-07 із залишком заборгованості за кредитом в сумі 6.222.000,00 доларів США та відсотками в сумі 136759,12 доларів США;

- іншими кредитними договорами, які укладені в межах вказаного Генерального кредитного договору (за винятком Кредитного договору від 28.12.2010 № 35-12-10);

- 17.05.2011 до Договору іпотеки (нежитлові приміщення) від 25.09.2007 № 08-09-07/Z1 та Договору іпотеки від 28.12.2010 № 35-12-10/Z1 були внесені зміни (двома відповідними договорами про внесення змін... від 17.05.2011), якими змінено Іпотекодавеця позивача (ПрАТ «Міловський завод Рафінованої олії «Стрілецький Степ») на ТОВ «Біловодський елеватор»;

- ухвалою Господарського суду Луганської області від 12.11.2018 у справі № 21/89б/2011, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.02.2019 та постановою Верховного Суду від 17.07.2019, а також постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.12.2017 у справі № 21/89б/2011, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 18.06.2018 визнано недійсними вищевказані 7 договорів купівлі-продажу від 09.04.2011, за якими позивач продав ТОВ «Біловодський елеватор» об`єкти нерухомості, передані в іпотеку Банку у забезпечення зобов`язань позивача перед Банком за Генеральним кредитним договором від 25.09.2007 № 08-09-07 та Кредитним договором від 28.12.2010 № 35-12-10; цими судовими рішеннями також визнано за позивачем право власності на майно, яке було продане ТОВ «Біловодський елеватор» (вищенаведені 7 об`єктів нерухомості);

- Договір іпотеки (нежитлові приміщення) від 25.09.2007 № 08-09-07/Z1 та Договір іпотеки від 28.12.2010 № 35-12-10/Z1 в судовому порядку недійсними не визнавалися; майно, вказане у цих договорах, залишалося в іпотеці Банку (що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек станом на 26.06.2020);

- 05.04.2016 на підставі Постанови Правління Національного банку України від № 234 Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «Хрещатик» (Банк, 1-й відповідач) було віднесено до категорії неплатоспроможних;

- 05.04.2016 Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі Фонд, третя особа) було прийнято Рішення № 463 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Комерційний Банк «Хрещатик» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку»;

- рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.10.2019 № 2707 з 04.11.2019 призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик» Стрюкову Ірину Олександрівну та делеговано останній всі повноваження ліквідатора;

- 05.05.2020 було проведено електронні торги (аукціон) щодо продажу активів (майна) ПАТ КБ «Хрещатик» (лот № GL16N617663), а саме: Права вимоги та майнові права за кредитними договорами, що укладені з суб`єктами господарювання; Права вимоги за кредитними договорами, що укладені з фізичними особами; Дебіторська заборгованість та майнові права за дебіторською заборгованістю; Нерухоме майно та майнові права на нерухоме майно у кількості 40 одиниць; Основні засоби у кількості 5465 одиниць; Срібні монети «Качкодзьоб» Серія «ПРИРОДА ДИВОВИЖНА», проба 925, у кількості 2 монети, загальною вагою 52,32 грн; Срібні монети «Венерина мухоловка» Серія «ПРИРОДА ДИВОВИЖНА», проба 925, у кількості 5 монет, загальною вагою 130,79 грн; Срібні монети «Вилоріг» Серія «ПРИРОДА ДИВОВИЖНА», проба 925, у кількості 2 монети, загальною вагою 52,32 грн», який сформовано у лот № GL16N617663;

- відповідно до протоколу електронного аукціону від 05.05.2020 № UA-EA-2020-04-10-000007-b, Торги вважаються такими, що відбулися, переможцем обрано ТОВ «Фінансова компанія «Профкапітал» (2-й відповідач);

- надалі, на підставі результатів вказаних електронних торгів, між ПАТ«КБ «Хрещатик» та ТОВ «ФК «Профкапітал» було укладено 23 договори про відступлення прав вимоги (21 договір від 04.06.2020, один договір від 12.06.2020 та один договір від 03.07.2020), згідно з якими Банк відступає ТОВ «ФК «Профкапітал» належні йому, а ТОВ «ФК «Профкапітал» набуває права вимоги до Боржників: позичальників, заставодавців, іпотекодавців, поручителів, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, юридичних осіб, згідно Додатку № 1 до цих Договорів;

- із тексту усіх вказаних 23 договорів про відступлення прав вимоги вбачається, що інформація про Боржників, кредитні договори, договори іпотеки, застави..., з яких виникла заборгованість, а також про розмір заборгованості вказується у Додатку № 1 до кожного з цих 23-х договорів;

- позивач у позовній заяві первісно не визначив який саме договір відступлення прав вимоги він просить визнати недійсним, так як Додатки № 1 до цих договорів не були оприлюднені на сайті електронного майданчику Рrozorro;

- як зазначалося вище, за клопотанням позивача суд зобов`язував 1-го відповідача (Банк) подати відповідні Додатки № 1 суду; Банк вимоги суду не виконав;

- заявою від 08.12.2021 позивач уточнив позовні вимоги вказавши, що просить визнати недійсним договір про відступлення прав вимоги від 04.06.2020 № 000007/Ю (це один з 23-х укладених за результатами електронних торгів договорів);

- відповідно до п. 1 договору про відступлення прав вимоги від 04.06.2020 № 000007/Ю (далі Договір № 000007/Ю), Банк відступає ТОВ «ФК «Профкапітал» належні йому, а ТОВ «ФК «Профкапітал» набуває права вимоги до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та або поручителів та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, згідно Додатку № 1 до цього Договору, надалі за текстом Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників за кредитними договорами та/або договорами застави та/або іншими договорами, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, відповідно реєстру у Додатку № 1 до цього Договору.

- згідно з п. 2 Договору № 000007/Ю за цим Договором Новий кредитор ... набуває усі права кредитора... у розмірах, вказаних у Додатку № 1 до цього Договору...;

- позивач Додаток № 1 до Договору № 000007/Ю суду не подав;

- 2-й відповідач у відзиві на позовну заяву від 18.09.2020 вказав, що він надає суду 4 сторінки Додатку № 1 до Договору № 000007/Ю однак, додані до відзиву вказані 4 сторінки на двох аркушах (т. 1, а.с. 154-155), не мають ніяких посилань на те, що вони є частиною Додатку № 1 до Договору № 000007/Ю;

- таким чином, матеріалами справи не підтверджується, що оспорюваний Договір № 000007/Ю, стосується прав та обов`язків позивача;

- ухвалою від 22.11.2011 у справі № 21/89б/2011 Господарським судом Луганської області порушено провадження у справі про банкрутство Закритого акціонерного товариства «Міловський завод рафінованої олії «Стрілецький степ» правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Міловський завод рафінованої олії «Стрілецький степ» (позивач);

керуючого Кандаурову Анну Павлівну;

- після відкриття провадження у справі (провадження відкрито ухвалою суду від 28.08.2020), Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Хрещатик» ліквідовано, державну реєстрацію припинення юридичної особи (1-го відповідача) в результаті її ліквідації здійснено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб 02.10.2020.

Вказані факти підтверджуються поданими позивачем та 2-м відповідачем письмовими доказами (завіреними копіями документів): Генеральним кредитним договором від 25.09.2007 № 08-09-07 (т. 1, а.с. 156); Кредитним договором від 28.12.2010 № 35-12-10 (т. 1, а.с. 157); Договором іпотеки (нежитлові приміщення) від 25.09.2007 № 08-09-07/Z1 (т. 1, а.с. 158); Договором іпотеки від 28.12.2010 № 35-12-10/Z1 (т. 1, а.с. 159); ухвалою Господарського суду Луганської області від 12.11.2018 у справі № 21/89б/2011 щодо договорів купівлі-продажу від 09.04.2011 та договору переведення боргу від 28.04.2011 № 01-04-11 (т. 1, а.с. 159); двома договорами про внесення змін до договорів іпотеки... від 17.05.2011 (т. 1, а.с. 160-161); протоколом електронного аукціону від 05.05.2020 (т. 1, а.с. 18-19); 23-ма договорами про відступлення прав вимоги (т. 1, а.с. 200-229); постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.12.2017 у справі № 21/89б/2011 (т. 1, а.с. 32-40); Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек ... станом на 26.06.2020 (т. 1, а.с. 43-100); витягом з ЄДР щодо Банку (т. 3, а.с. 141-149).

Обґрунтовуючи вимогу про визнання недійсними результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № UA-EA-2020-04-10-000007-b від 05.05.2020, позивач вказав, що при підготовці до реалізації та реалізації активів банку до складу ліквідаційної маси Банку було включено неіснуючий актив (права вимоги за Договорами іпотеки), що суперечить діючому законодавству.

Однак, судом встановлено, і це підтверджується вищевказаними матеріалами справи, що Договір іпотеки (нежитлові приміщення) від 25.09.2007 № 08-09-07/Z1 та Договір іпотеки від 28.12.2010 № 35-12-10/Z1 в судовому порядку недійсними не визнавалися; майно, вказане у цих договорах, на момент проведення електронного аукціону (05.05.2020) залишалося в іпотеці Банку.

Визнання судом недійсними семи договорів купівлі-продажу від 09.04.2011, за якими позивач продав ТОВ «Біловодський елеватор» об`єкти нерухомості, передані в іпотеку Банку у забезпечення своїх кредитних зобов`язань перед Банком, та визнання судом за позивачем права власності на це майно, не свідчить про те, що права вимоги Банка за вказаними Договорами іпотеки перестали існувати. Позивач як був власником переданого в іпотеку Банку нерухомого майна, так ним і залишився.

Таким чином, вказаний довід позивача (що на відкритих торгах продавався неіснуючий актив Банку) не приймається судом до уваги у зв`язку із спростування його матеріалами справи.

Суд погоджується з доводами 2-го відповідача та 3-ї особи, якими вони заперечують проти доводів позивача, що оспорюваний договір про відступлення прав вимоги є договором факторингу.

Частиною 4 статті 656 ЦК України встановлено, що до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець» приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 3 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

У п. 1 ч. 1 ст. 512 та ст. 514 ЦК України зазначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимога). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За ч. 2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного Законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відступлення права (цесія) за свою суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Відступлення права вимоги не можливо охарактеризувати як оплатне чи безоплатне, оскільки це визначає договір, який є підставою для передачі прав вимоги;

В переважній більшості відступлення права вимоги (цесії) є не самостійним договором, а предметом певного договору (договору купівлі-продажу, міни, дарування права вимоги тощо). Угода про відступлення права вимоги (цесія) та договір, який є підставою для передачі прав вимоги, часто вчиняються одночасно та оформлюються одним правочином, який являється змішаним договором.

До договору купівлі-продажу прав вимоги застосовуються також положення ст.ст. 512-519 ЦК України. При цьому, норми цивільного права не встановлюють суб`єктних обмежень як щодо договору купівлі-продажу права вимоги, так і до договору відступлення права вимоги;

оскаржуваний договір про відступлення прав вимога за своїм змістом є договором відступлення прав вимоги, відповідно до якого застосовуються як положення ст.ст. 632, 655, 656 ЦК України, так і ст.ст. 512-519 ЦК України.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 350 ЦК України банк має право укласти договір факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), за яким він передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а друга сторона відступає або зобов`язується відступити банку своє право грошової вимога до третьої особи.

За положеннями ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (Фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати: гротові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника); клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором; зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

За ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт; клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності; фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За ч. 1 ст. 1048-ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч, 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові і розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до зазначених норм відносини позики та кредиту передбачають передання грошових коштів у розпорядження позичальника, як правило, за плату (проценти).

Положення ч. 1 ст. 1077 ЦК України про те, що фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, означає, що за договором факторингу надається позика або кредит.

Водночас, положення про те, що клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) містить лише вказівку на відступлення права вимоги, не зазначаючи в цій нормі правових підстав відступлення грошової вимоги.

Такі підстави встановлено у ст. 1084 ЦК України, оскільки грошова вимога може відступатися у зв`язку з її продажем клієнтом фактору (частина перша зазначеної етапні) або з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором (частина друга зазначеної статті).

За змістом ч. 2 ст. 1084 ЦК України; фактор має право в разі невиконання клієнтом зобов`язання одержати задоволення за рахунок грошової вимоги до боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього, боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Договір факторингу в частині забезпечення вимог фактора передбачає заставу грошової вимоги до боржника.

За змістом наведених норм договір факторингу є складним договором, який поєднує в собі, по-перше, елементи договору позики або кредитного договору, по-друге - елементи договору купівлі-продажу грошової вимоги або договору застави грошової вимоги.

Договором може бути передбачено відступлення права грошової вимоги одночасно з укладенням договору факторингу, так і в майбутньому, внаслідок оформлення відступлення права грошової вимоги окремим правочином на виконання умов договору факторингу.

Договір, який не поєднує елементів договорів, зазначених вище, зокрема, якщо відсутні елементи договору позики або кредитного договору (як у цій справі), не є договором факторингу у розумінні чинного законодавства.

Договір факторингу, як договір фінансової послуги, спрямований на фінансування однією стороною іншої сторони шляхом передачі в її розпорядження певної суми грошових коштів. Зазначена послуга за договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором.

Однією із відмінних ознак факторингу від інших правочинів, які передбачають відступлення право вимоги, є передача грошових коштів у розпорядження за плату, тобто взамін права вимоги, клієнт отримує послугу, що полягає в передані грошових коштів у розпорядження на певний час, з обов`язком повернення цих коштів та оплати часу користування ними.

Договір факторингу та купівлі-продажу права грошової вимоги мають відмінності і у строках дії таких договорів. Договір купівлі-продажу права грошової вимоги припиняє свою дію після того, як первісний кредитор передав новому кредитору право вимоги до боржника, а новий кредитор оплатив її вартість. Договір факторингу діє і після того, як фактор оплатив клієнту вартість грошової вимоги, а клієнт передав фактору право грошової вимоги до третіх осіб, до моменту коли боржник (або клієнт, в разі якщо це передбачено договором факторингу) виплатить факторові кошти за первісним договором;

Між договором про відступлення права вимоги та договором факторингу (фінансуванні під відступлення права грошової вимога) є лише спільна риса - вони мають елементи відступлення права вимоги.

Аналіз ст. 512, 1077 ЦК України свідчить про те, що цивільне право розмежовує правочини, предметом яких є відступлення права вимоги, а саме: договори з відступлення права вимоги (договори цесії) та договори факторингу.

З урахуванням наведеного, спірний Договір про відступлення прав вимоги за своїм змістом є договором купівлі-продажу прав вимоги (оплатним договором відступлення права вимоги), а не договором Факторингу, оскільки за укладеним договором жодна із сторін не передає грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а тому не є договором Факторингу у розумінні чинного законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 906/1174/18, у постанові Верховного Суду від 31.07.2019 у справі № 910/4816/18, а також у постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі № 640/14873/19.

Як було вказано вище, заявою від 08.12.2021 позивач уточнив позовні вимоги вказавши, що просить визнати недійсним договір про відступлення прав вимоги від 04.06.2020 № 000007/Ю (один з 23-х укладених за результатами електронних торгів договорів).

Відповідно до п. 1 договору про відступлення прав вимоги від 04.06.2020 № 000007/Ю, Банк відступає ТОВ «ФК «Профкапітал» належні йому, а ТОВ «ФК «Профкапітал» набуває права вимоги до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та або поручителів та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, згідно Додатку № 1 до цього Договору, надалі за текстом Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників за кредитними договорами та/або договорами застави та/або іншими договорами, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, відповідно реєстру у Додатку № 1 до цього Договору.

Згідно з п. 2 Договору № 000007/Ю за цим Договором Новий кредитор ... набуває усі права кредитора... у розмірах, вказаних у Додатку № 1 до цього Договору.

Позивач та інші учасники справи Додаток № 1 до Договору № 000007/Ю суду не подали.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Позивач не довів суду, що оспорюваний ним договір стосується його прав або обов`язків і що він у цьому випадку є заінтересованою особою.

За таких обставин, у задоволенні позову, в частині вимог до 2-го відповідача, слід відмовити у зв`язку з необґрунтованістю та безпідставністю позовних вимог.

В частині вимог до 1-го відповідача ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» провадження у справі слід закрити на підставі п. 6 ч. 1 ст. 231 ГПК України, у зв`язку з припиненням юридичної особи 1-го відповідача.

Вирішуючи питання щодо судових витрат суд зазначає наступне:

За приписами ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Другий відповідач у відзиві на позовну заяву від 18.09.2020 вказав, що очікує понести витрати на професійну правничу допомогу в сумі 156000 грн.

Однак, 2-й відповідач не подав суду доказів своїх витрат на професійну правничу допомогу, тому відсутні підстави для віднесення цих витрат на позивача.

Відповідно до ст. ст. 123, 129 ГПК України витрати на судовий збір покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 86, 91, 123, 129, п. 6 ч. 1 ст. 231, ст. 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України суд

В И Р І Ш И В:

1.Відмовити у задоволенні позову в частині вимог до 2-го відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профкапітал».

2.В частині вимог до 1-го відповідача Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» (ідентифікаційний код 19364259) в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Стрюкової Ірини Олександрівни, провадження у справі закрити.

3.Витрати на судовий збір покласти на позивача.

22 лютого 2022 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складено 23 травня 2022 року і може бути оскаржене протягом 20 днів з цієї дати шляхом подання апеляційної скарги.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Владислав КОРНІЄНКО

Джерело: ЄДРСР 104429559

скопійовано

Замовити платну консультацію

Відновити пароль

Авторизація

Реєстрація

Реєстрація

Навчальні відео: Як користуватись системою

Ця функція стане доступною в повній версії продукту

Зберегти в обраному

Надіслати на вказаний адрес

Шановний користувач!