Єдиний державний реєстр судових рішень
ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/3907/22 Справа № 185/9673/21 Суддя у 1-й інстанції - Болдирєва У. М. Суддя у 2-й інстанції - Максюта Ж. І.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2022 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді Максюти Ж.І.
суддів Свистунової О.В., Пищиди М.М.
за участю секретаря Панасенко С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області Кузьменка Анатолія Сергійовича на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 лютого 2022 року по справі за позовом Керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Товариства з обмеженою відповідальністю Сегеста, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, витребування земельної ділянки,
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 лютого 2022 року позовну заяву керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області Кузьменка Анатолія Сергійовича в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Сегеста», ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, витребування земельної ділянки, - повернуто позивачу на підставі п. 4 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, виходячи з наступного.
Встановлено, що керівник Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області Кузьменко Анатолій Сергійович в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Сегеста», ОСОБА_1 , в якій просить суд визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 26.09.2016 року №4-6084/15-16-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» ОСОБА_1 ; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, кадастровий номер 1223582800:01:003:0805, від 19.03.2020 року, площею 2 га, що розташована на території Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, як такого, що порушує публічний порядок, з одночасним припиненням речових прав ТОВ «Сегеста» (код ЄДРПОУ 43393235) на вказану земельну ділянку (номер запису про право 36039764); витребувати від ТОВ «Сегеста» (код ЄДРПОУ 43393235, вул. Пітерська, 5-А, м. Київ, 03087) земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 2 га, кадастровий номер 1223582800:01:003:0805, що розташована на території Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області; стягнути з відповідачів понесені судові витрати по справі.
З матеріалів справи вбачається, що 18 червня 2021 року СВ Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021042120000049, за ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 239-1 КК України, а саме за фактами зловживання службовим становищем посадовими особами ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області та Вербківської сільської ради в період часу 2019-2020 років, внаслідок чого з державної власності вибуло 42 земельні ділянки загальною площею 84 га на території Павлоградського району, що спричинило тяжкі наслідки інтересам держави.
29 жовтня 2021 року Павлоградською окружною прокуратурою до Вербківської сільської ради направлено лист-запит, в якому повідомлено про встановлені факти порушення земельного законодавства в ході проведення досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні.
Згідно інформаційного листа Вербківської сільської ради №1925 від 05.11.2021 року, направлений на адресу Павлоградської окружної прокуратури, Вербківська сільська рада не вживала заходів цивільно-правового характеру стосовно скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 26.09.2016 року №4-6084/15-16-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» ОСОБА_1 ; визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, кадастровий номер 1223582800:01:003:0805, від 19.03.2020 року, площею 2 га, що розташована на території Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, що не може розцінюватися судом, як свідома бездіяльність зазначеного органу з приводу порушення інтересів держави.
Відповідно до п.4 ч.4 ст. 185 ЦПК України заява прокурора повертається у випадку, коли відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Згідно частини другої статті 4 ЦПК України, у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Відповідно до ч. 4 ст. 56 ЦПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.
Згідно пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
У частині четвертій цієї статті Закону України зазначено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.
Згідно п. 1 ч. 6 ст. 23 Закону України Про прокуратуру під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).
Прокурор, звертаючись до суду з позовом у цій справі, повинен був обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу або здійснення ним такого захисту неналежним чином. При цьому, звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме: подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Також, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18 зазначила, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Такий правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 20 жовтня 2020 року у справі №915/1022/18.
Встановивши наведені вище фактичні обставини, місцевий суд дійшов передчасного висновку про повернення позовної заяви у звязку з ненаданням письмових доказів відправлення прокуратурою та одержання Вербківською сільською радою повідомлення прокурора про звернення до суду.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити)
Повертаючи позовну заяву з підстав ненадання позивачем доказів підтвердження відправлення та отримання зазначеного повідомлення Вербківською сільською радою Павлоградського району Дніпропетровської області, місцевий суд не застосував положення ч. 1-3 ст. 185 ЦПК України, не надав прокурору процесуальної можливості виправити недоліки позовної заяви стосовно надання доказів попереднього, до звернення до суду, повідомлення відповідних суб`єктів владних повноважень (ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру).
Крім того, місцевий суд не позбавлений процесуальної можливості вирішити питання щодо залучення певних доказів під час попереднього судового засідання.
Отже, висновок суду першої інстанції про повернення позовної заяви Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області - є передчасним.
Тому, відповідно до п. 6 ч. 1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 7, 367,369,374, 379 ЦПК України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області задовольнити.
Ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 лютого 2022 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова суду може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий: Ж.І. Максюти
Судді: О.В. Свистунова
М.М. Пищида
