П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

___________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/17868/21Головуючий в 1 інстанції: Бойко О.Я.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Кравця О.О.судді Зуєвої Л.Є.судді Коваля М.П. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 січня 2022 року по справі № 420/17868/21, прийнятого у порядку спрощеного позовного провадження у складі судді Бойко О.Я., за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

I. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ І РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ:

27 вересня 2021 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, в якому просив визнати постанову Головного Держпродспоживслужби в Одеській області № 10 від 01.04.2021 про накладення штрафу у розмірі 51 000 (п`ятдесят одна тисяча) гривень незаконною та скасувати її.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 січня 2022 року позов був задоволений.

II.КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ, УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ АПЕЛЯНТА ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ:

Не погоджуючись з рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 січня 2022 року Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області подало апеляційну скаргу, та просило його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом 1-ї інстанції помилково встановлено, що рішенням №62 від 25.03.2021 про внесення змін до рішення №738 від 06.11.2020 було продовжено термін виконання обмежувальних (коригувальних) заходів до 28.05.2021. Тоді як вказаним рішенням №62 було встановлено, що за результатами перевірки (акт №8 від 22.03.2021) рішення №738 від 06.11.2021 ФОП ОСОБА_1 не виконано у зв`язку з чим були встановлені нові обмежувальні (коригувальні) заходи у вигляді заборони надання продукції на ринку та встановлено новий термін виконання - 28 травня 2021 року. Тобто не продовжено обмежувальні (корегувальні) заходи (рішення №738), як дійшов висновку суд 1-ї інстанції, а змінено обмежувальні (корегувальні) заходи на нові та встановлено новий термін виконання.

III. ПРОЦЕДУРА АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ:

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2022 року відкрито апеляційне провадження у справі.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2022 року призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.

Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав:

IV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Судом 1-ої інстанції було встановлено, що 30.10.2021 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області видано наказ «Про проведення позапланової перевірки» №4403 від 30.10.2021, та Направлення на проведення перевірки № 4211 від 30.10.2021, період проведення перевірки з 03.11.2021 по 06.11.2021 та проведено позапланову перевірку характеристик продукції за місцем розміщення продукції ФОП ОСОБА_1 м. Одеси, Старосінна площа, 1а, «Цифровий городок», магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (а/с 25).

04.11.2021 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області складено акт №4678, відповідно до якого виявлено порушення, а саме на електрообладнанні або на його табличці з технічними даними відсутній знак відповідності технічним регламентам; на її пакування чи у документах, що супроводжують зареєстровану торговельну марку та контактну адресу імпортера згідно з вимогами закону про порядок застосування мов, що є порушенням п.п. 12, 13, 20,21,28, 42, 43 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1067, п.п. 17, 18, 32, 45, 46 Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання затвердженого постановою КМУ від 16.12.2015 № 1077 (а/с 28-35).

На підставі цього акту відповідачем прийнято рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів №738, яким позивача зобов`язано до 09.03.2021 вжити заходи усунення формальної невідповідності (а/с 37-38), а саме :

а) обмеження надання продукції на ринку; приведення продукції у відповідність до встановлених вимог; усунення формальної невідповідності; тимчасова заборона надання продукції на ринку;

б) заборона надання продукції на ринку;

в)вилучення продукції з обігу:

г) відкликання продукції ,

яке отримано позивачем 23.11.2021 (а/с 39).

У зв`язку з відсутністю інформації про стан виконання позивачем рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів №738 від 06.11.2021 відповідач видав наказ від 22.03.2021 № 637 «Про проведення позапланової перевірки» та направлення на проведення перевірки від 22.03.2021 №604. Період проведення перевірки з 22.03.2021 по 25.03.2021 (а/с 40-42).

22.03.2021 відповідачем складено акт №8, яким зафіксовано, що рішення від 06.11.2020 №738 позивачем не виконане (а/с 43-45).

25.03.2021 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області постановлено рішення № 62 про внесення змін до рішення №738 від 06.11.2020 року

шляхом вжиття нових обмежувальних (корегувальних) заходів у вигляді заборони надання партії продукції (мережевий зарядний пристрій USB-C 18W Power Adapt тип, номер моделі: А1692, ш/к 190198889973, країна походження: Китай) на ринку, згідно з яким ФІЗИЧНА ОСОБА-ПІЛПРИЄМЕПЬ ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 : фактична адреса розповсюдження продукції: АДРЕСА_2 , «Цифровий городок» магазин «Му Phone», код згідно з ЄДРПОУ 3371208699. т. 0639347303) мав вжити заходи необхідні для заборони надання на ринку партії продукції (мережевий зарядний пристрій USB-C 18W Power Adapter; тип, номер моделі: А1692, ш/к 190198889973, країна походження: Китай), повідомити споживачів, інших (користувачів) відповідної продукції про ризики, які становить ця продукція, або іншим шляхом, що не суперечить чинному законодавству, виконати рішення.

термін виконання обмежувальних (коригувальних) заходів був встановлений до 28.05.2021 (а/с 66-67).

29.03.2021 Відповідачем складено протокол №1 щодо ФОП ОСОБА_1 про виявлені порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» (а/с 68-69). Зазначений протокол направлений позивачу засобами поштового зв`язку та відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення отриманий 14.04.2021 (а/с 48).

01.04.2021 за результатами розгляду справи складено постанову про накладення штрафу № 10 від 01.04.2021, якою до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції за порушення п.3 ч.4 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», яку направлено позивачу засобами поштового зв`язку (а/с 70-71). Згідно із повідомленням про вручення поштового відправлення позивач отримав постанову 05.04.2021 року (а/с 81).

V. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ОЦІНКА СУДУ :

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення нагляду і контролю нехарчової продукції визначені Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» 2 грудня 2010 року № 2735-VI (далі - Закон № 2735-VI).

Відповідно до ст. 4 Закону № 2735-VI метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.

Метою здійснення контролю продукції є забезпечення відповідності продукції, що ввозиться на митну територію України, встановленим вимогам до моменту її випуску у вільний обіг на митній території України та недопущення ввезення на митну територію України продукції, яка становить серйозний ризик суспільним інтересам.

Статтею 7 Закону № 2735-VI передбачено, що суб`єкти господарювання під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції мають право:

1) вимагати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд і контроль продукції, додержання вимог законодавства;

2) перевіряти наявність у посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд та контроль продукції, наявність службових посвідчень;

3) одержувати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, копії посвідчень (направлень) на проведення перевірок та не допускати їх до проведення перевірок, якщо вони не надали копії таких документів;

4) бути присутніми під час здійснення всіх заходів ринкового нагляду;

5) одержувати в установленому порядку від органів ринкового нагляду і митних органів необхідну, доступну та достовірну інформацію про результати ринкового нагляду і контролю продукції;

6) вимагати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд та контроль продукції, забезпечення конфіденційності будь-якої інформації, одержаної під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції, крім випадків, визначених цим та іншими законами України;

7) оскаржувати в установленому законом порядку будь-які рішення, приписи, дії та бездіяльність органів ринкового нагляду, митних органів та їх посадових осіб;

8) звертатися за захистом своїх прав та інтересів до суду;

9) вживати за власною ініціативою заходів щодо запобігання та уникнення ризиків, які становить продукція, що надається ними на ринку, забезпечення відповідності цієї продукції встановленим вимогам та усунення порушень вимог, встановлених цим Законом та Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції";

10) отримувати безоплатну консультативну допомогу від органу ринкового нагляду з метою запобігання порушенням під час здійснення заходів державного ринкового нагляду;

11) при проведенні планової перевірки не допускати посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, до проведення перевірки характеристик продукції, не зазначеної у відповідному секторальному плані ринкового нагляду.

Згідно з ч.2 ст. 8 Закону № 2735-VI суб`єкти господарювання зобов`язані при здійсненні господарської діяльності ефективно взаємодіяти між собою під час вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених цим Законом.

Статтею 16 Закону № 2735-VI визначені права осіб, які здійснюють контроль продукції:

1) проводити у випадках і порядку, визначених цим Законом, перевірки документів та вибіркові обстеження зразків продукції;

2) вимагати від декларантів надання документів і матеріалів, необхідних для здійснення контролю продукції, перевіряти їх та одержувати копії документів і матеріалів, що свідчать про факти порушення законодавства;

3) вимагати від декларантів надання у погоджений з ними строк усних чи письмових пояснень з питань, що виникають під час здійснення контролю продукції;

4) вимагати від декларантів припинення дій, що перешкоджають здійсненню заходів контролю продукції.

Відповідно до ч.1 ст. 20 Закону № 2735-VI ринковий нагляд здійснюється відповідно до секторальних планів ринкового нагляду, які щорічно затверджуються органами ринкового нагляду відповідно до сфер їх відповідальності.

Згідно з ч.1 ст.22 Закону № 2735-VI заходами ринкового нагляду є:

1) перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування);

2) обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають:

а) обмеження надання продукції на ринку;

б) заборону надання продукції на ринку;

в) вилучення продукції з обігу;

г) відкликання продукції;

3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів;

4) попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.

Так, ч.3-4 ст.22 Закону № 2735-VI встановлено, що органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.

Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.

Предметом таких перевірок є характеристики продукції певного виду (типу), категорії та/або групи.

Відповідно до ч.5 ст.22 Закону № 2735-VI перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та направлень на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до цього Закону. У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази та направлення видаються і оформлюються невідкладно.

Згідно з приписами ст.23-1 Закону № 2735-VI для здійснення планової або позапланової перевірки характеристик продукції орган ринкового нагляду видає наказ, який має містити предмет перевірки (найменування виду (типу), категорії та/або групи продукції), найменування та адресу об`єкта, де розміщується продукція.

На підставі наказу оформляється направлення на проведення перевірки, яке підписується керівником органу ринкового нагляду або його заступником із зазначенням його прізвища, імені та по батькові і засвідчується печаткою відповідного органу.

Посадова особа органу ринкового нагляду не має права здійснювати перевірку без направлення на проведення перевірки та службового посвідчення.

Відповідно ч.3 ст.29 Закону № 2735-VI орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб`єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо усунення формальної невідповідності, якщо цей орган встановить будь-яку таку невідповідність:знак відповідності технічним регламентам було нанесено з порушенням вимог, визначених у відповідному технічному регламенті;не було нанесено знак відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено відповідним технічним регламентом;не було складено декларацію про відповідність або декларація про відповідність (її копія чи спрощена декларація про відповідність) не супроводжує продукцію, якщо це передбачено відповідним технічним регламентом;декларацію про відповідність було складено з порушенням вимог;органу ринкового нагляду не надано доступу до технічної документації або вона є неповною;вчинено інші порушення встановлених вимог, визначені у відповідному технічному регламенті як формальна невідповідність.

Перелік порушень встановлених вимог, які вважаються формальною невідповідністю, уточнюється у відповідних технічних регламентах.

Відповідно до п.3 ч.4 ст.44 Закону № 2735-VI невиконання або неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо усунення формальної невідповідності, визначених частиною третьою статті 29 цього Закону, - у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів.

Суми штрафів, що накладаються органами ринкового нагляду, зараховуються до Державного бюджету України.

Про вчинення порушень, зазначених у цій статті, посадові особи органів ринкового нагляду, що виявили правопорушення, складають протокол на підставі документів, що містять інформацію про походження продукції та її обіг.

Протокол складається у двох примірниках, які підписуються посадовими особами органу ринкового нагляду та фізичною особою, у тому числі фізичною особою - підприємцем, чи керівником юридичної особи або уповноваженою ним особою.

У разі відмови фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, чи керівника юридичної особи або уповноваженої ним особи підписати протокол посадова особа органу ринкового нагляду вносить до такого протоколу відповідний запис.

Один примірник протоколу вручається фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, чи керівнику юридичної особи або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі ринкового нагляду.

Протокол разом з актом перевірки, поясненнями фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, чи керівника юридичної особи або уповноваженої ним особи (у разі їх наявності) та документами, що стосуються справи, не пізніше наступного робочого дня за днем його складання передається керівнику чи заступнику керівника органу ринкового нагляду, які розглядають справу протягом 15 календарних днів з дня отримання протоколу та відповідних документів і приймають рішення про накладення штрафу. Кожний штраф оформляється окремою постановою.

Постанова надсилається суб`єкту господарювання не пізніше наступного робочого дня за днем її оформлення.

Суб`єкт господарювання має сплатити штраф у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення.

У разі несплати штрафу в зазначений строк він стягується в судовому порядку.

Суб`єкт господарювання має право оскаржити рішення органу ринкового нагляду про накладення штрафу до керівника органу ринкового нагляду, а також у судовому порядку. У разі оскарження рішення у суді суб`єкт господарювання сплачує штраф після прийняття відповідного рішення керівником органу ринкового нагляду або судом.

Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року (надалі - Конвенція) , була ратифікована Законом України N 475/97-ВР від 17.07.97, та відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Згідно ч.1 ст.6 Конвенції , кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції , кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які, на її думку, є необхідними для здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Отже, вищевказана норма гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і в оцінці дотримання «справедливого балансу» в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за яких майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

Першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі «Колишній Король Греції та інші проти Греції» (Former King of Greece and Others v. Greece) [ВП], заява № 25701/94, пп. 79 та 82, ЄСПЛ 2000-XII).

Тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду (див. рішення у справі «Скордіно проти Італії»(Scordino v. Italy) (№ 1) [ВП], № 36813/97, пункти 190 та 191, ECHR 2006-V та п.52 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Щокін проти України» (заяви №№ 23759/03 та 37943/06), від 14 жовтня 2010року, яке набуло статусу остаточного 14 січня 2011року ).

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), п. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pinc v. The Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pinc v. The Czech Republic), п. 58, а також рішення у справі «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року, також Рішення у справі «Рисовський проти України» (Rysovskyy v. Ukraine) від 20 жовтня 2011 року, заява № 29979/04, п.71).

Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення ЄСПЛ у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

(1)Оцінка аргументів учасників справи і висновку суду першої інстанції

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права(ч.1-2 ст.308 КАС України , в редакції Закону на момент вчинення процесуальної дії).

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України (в цьому випадку й далі - у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду і розгляду справи), встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Апеляційний суд зазначає, що згідно з матеріалами справи, позивачу було встановлено строк для усунення формальної невідповідності продукції до 09.03.2021 року.

Разом з цим, апеляційний суд вважає, шо постановлене Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області рішення № 62 від 25.03.2021 року про внесення змін до рішення №738 від 06.11.2020, фактично лише конкретизує найменування продукції до якої вжито обмежувальних (корегувальних) заходів та змінює термін виконання обмежувальних (коригувальних) заходів до 28.05.2021, а ні застосовує нові обмежувальні (корегувальні) заходи із встановленням нового строку їх виконання ,- тому апеляційний суд відхиляє доводи апелянта, що відповідачем не продовжено обмежувальні (корегувальні) заходи, а змінено обмежувальні (корегувальні) заходи на нові та встановлено новий термін виконання.

Тобто, відповідач, приймаючи 01.04.2021 року постанову №10, передчасно застосував штрафні санкції відносно позивача, оскільки станом на дату прийняття спірної постанови не закінчився наданий позивачу термін виконання обмежувальних (коригувальних) заходів, чим контролюючий орган обмежив право позивача на виконання рішення у встановлений строк.

Таким чином, постанова про накладення штрафу № 10 від 01.04.2021, якою до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції за порушення п.3 ч.4 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», є протиправною, оскільки позивачу був встановлений термін виконання обмежувальних (коригувальних) заходів до 28.05.2021, а відтак станом на дату ухвалення оскарженої постанови було відсутнє порушення п.3 ч.4 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Нарахування штрафних санкцій за порушення Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» становило свавільне порушення вимог ст.19 Конституції України та права на мирне володіння майном, гарантованого ст.1 Протоколу 1 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, так як контролюючий орган не довів обґрунтованість штрафу , не дотримався своїх власних процедур та не повинен мати можливість маніпулюючи термінами отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.

Крім того, "ефективним" засобом правового захисту ,як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню має бути скасування вказаних рішень податкового органу.

Отже, апеляційний суд погоджується з висновком суду 1-ї інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і апеляційним судом відхиляються за необґрунтованістю.

(2) Висновки апеляційного суду:

Судом 1-ої інстанції повно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки, викладених у рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи, правильно застосовані та додержані норми матеріального та процесуального права, справу розглянуто повноважним складом суду, суд не приймав рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі, судове рішення прийнятне та підписано суддею, який зазначений у судовому рішенні.

Апеляційний суд доходить до висновку, щодо відсутності підстав для задоволення апеляційної скарги , та зміни чи скасування рішення суду 1-ої інстанції, а також вважає, що відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат.

Керуючись ст.8,19,55 Конституції України, ст. 6 та ст. 1 Першого протоколу Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року, ст. 3, 6, 7, 242, 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд апеляційної інстанції,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 січня 2021 року без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її підписання і оскарженню не підлягає, за виключенням відповідності вимогам ст.328 КАС України.

Повне судове рішення складене та підписане 18 травня 2022 року.

Головуючий суддя Кравець О.О.Судді Коваль М.П. Зуєва Л.Є.