ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/9705/17 Суддя (судді) першої інстанції: Добрянська Я.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2022 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Кучми А.Ю.,

суддів Аліменка В.О., Мельничука В.П.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства юстиції України та Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих при Міністерстві юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2021 року (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих при Міністерстві юстиції України, Міністерства юстиції України, третя особа: Головне територіальне управління юстиції у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача в частині застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого, оформлене протоколом засідання від 01.06.2017 №60/06/17;

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 26.06.2017 №2019/5 «Про анулювання свідоцтва про право на зайняття діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1 », яким припинено діяльність арбітражного керуючого ОСОБА_1 ;

- зобов`язати відповідача внести до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України відомості про скасування наказу від 26.06.2017 №2019/5 «Про анулювання свідоцтва про право на зайняття діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1 » та вилучити з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України запис про анулювання виданого позивачу свідоцтва про право на зайняття діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від 23.02.2013 №359, внесеного на підставі оскаржуваного наказу.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що накладення дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого здійснене за відсутності правових підстав, оскільки: позивач був позбавлений можливості надати відповідні пояснення з приводу захисту свої прав та інтересів; до настання спірних правовідносин позивачу не виносились два або більше попереджень, що могло б бути підставою для застосування найсуворішого виду стягнення; відсутність виявлених порушень під час проведення планової перевірки позивача у період з 02.06.2016 по 08.06.2016 на предмет дотримання приписів законодавства з питань банкрутства, у тому числі з питань, викладених в Окремій ухвалі Господарського суду Київської області від 12.08.2015, на підставі якої ініційовано позапланову перевірку та застосовано дисциплінарне стягнення; в оскаржуваному рішення Дисциплінарною комісією не зазначено, у чому полягає вина позивача, не визначено її ступінь та тяжкість скоєного проступку; не надано жодної оцінки діям позивача, не здійснено перевірки відповідності та об`єктивності акта перевірки, не розглянуто питання завдання діями позивача шкоди будь-яким фізичним чи юридичним особам. Також вказано, що оскаржуваний наказ видано з порушенням положень Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих та ігноруванням положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», отже підлягає скасуванню.

Відповідач у своєму відзиві просив суд відмовити у задоволенні позову, вказав що, накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду є виключними повноваження Міністерства юстиції України. Зауважено, що позивачем не доведено в чому полягає незаконність рішення відповідача, а висловлено прохання суду втрутитись в дискреційні повноваження відповідача, що є неприпустимим. Враховуючи, що відповідачі діяли відповідно до законодавства України, оскаржувані наказ та рішення є обґрунтованими та законними.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.02.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2018, позовні вимоги задоволено повністю.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30.07.2019 касаційну скаргу Міністерства юстиції України задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.02.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.05. 2018 скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи вказані рішення, Верховний Суд вказав на наступне: ні судом першої, ні судом апеляційної інстанцій не встановлено форму прояву у позивача відмови у проведенні перевірки, не досліджено акт такої відмови; суди попередніх інстанцій дійшли передчасних висновків про протиправність визначення відповідачами виду дисциплінарного стягнення для позивача, оскільки судами не встановлено, який саме проступок було вчинено позивачем, його тяжкість та чи застосовувались раніше до позивача дисциплінарні стягнення.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2021 року адміністративний позов задоволено.

Відповідач не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить зазначене рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, при цьому вказує на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Апелянт зазначає, що позивач був належним чином повідомлений про проведення перевірки у визначений органом контролю строк, однак не надав документів згідно переліку викладеному в повідомленні про перевірку. Наголошує, що станом на дату притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, Комісією було враховано інше дисциплінарне стягнення у вигляді попередження, накладене наказом МЮУ №728/7 від 13.03.2017, тому обрання більш жорсткого заходу є логічно обґрунтованим. Вказує, що Управлінням вжито необхідні дії та додержано процедуру повідомлення арбітражного керуючого про проведення планової виїзної перевірки, та вчинено додаткових заходів щодо повідомлення засобами електронного зв`язку. При цьому позивач не надав документів згідно переліку викладеному в повідомленні про перевірку. Також зазначено, що Комісія може прийняти рішення за відсутності заявника, скаржника або арбітражного керуючого, стосовно якого розглядаються подання про застосування дисциплінарного стягнення. Крім того, складання акту є окремою підставою для притягнення арбітражного керуючого до відповідальності. Зазначає про дискреційність повноважень відповідача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що позивач здійснював незалежну професійну діяльність арбітражного керуючого на підставі свідоцтва №359 від 27.02.2013 про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого Міністерством юстиції України, без обмеження строку дії.

Листом Департаменту з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України від 28.02.2017 №9.4-32/202 «Щодо результатів засідання дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів)» зобов`язано Головне територіальне управління юстиції у Київській області провести позапланову перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 під час виконання ним повноважень ліквідатора ТОВ «Торговий дім «Александер» з питань, викладених в окремій ухвалі Господарського суду Київської області від 12.08.2015.

Згідно витягу з протоколу №60/06/17 засідання Дисциплінарної комісії від 01.06.2017, за результатами розгляду подання від 04.05.2017 №961 вирішено застосувати до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Так, під час визначення виду дисциплінарного стягнення відповідно до частини другої статті 109 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» враховано, що рішенням Дисциплінарної комісії від 23.02.2017 за результатом розгляду подання від 26.01.2017 №893 до арбітражного керуючого ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження у зв`язку з відмовою арбітражного керуючого у проведенні перевірки.

Наказом Міністерства юстиції України від 26.06.2017 №2019/5 «Про анулювання свідоцтва про право на зайняття діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1 », відповідно до пункту 5 частини першої статті 112 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» на підставі подання Дисциплінарної комісії про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 01.06.2017 №719 та протоколу її засідання від 01.06. 2017 №60/06/17, анульовано свідоцтво про право на зайняття діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1 .

Вважаючи порушенням своїх прав з боку відповідача та з метою їх відновлення позивач звернувся за захистом до суду з даним адміністративного позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі не довели перед судом правомірність оскаржуваних наказу та рішення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

На момент виникнення спірних правовідносин (червень 2017 року) умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів визначав Закон України від 14.05.1992 №2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (Закон - № 2343-XII).

Згідно статті 106 Закону № 2343-XII позапланові виїзні та невиїзні перевірки здійснюються за зверненнями громадян чи юридичних осіб, якщо з таких звернень вбачається необхідність проведення додаткового контролю з боку державного органу з питань банкрутства. Для проведення невиїзної перевірки державний орган з питань банкрутства надсилає арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору) письмовий запит у межах предмета звернення. У зазначений в запиті строк арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) надсилає державному органу з питань банкрутства вмотивовану відповідь та копії відповідних документів.

У перевірках беруть участь представники державного органу з питань банкрутства та його територіальних органів з можливістю залучення найбільш досвідчених і висококваліфікованих арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства.

У разі виявлення під час перевірки порушень норм законодавства в роботі арбітражного керуючого, державний орган з питань банкрутства може зупинити діяльність арбітражного керуючого та передати матеріали на розгляд дисциплінарній комісії для накладення на порушника дисциплінарних стягнень.

Процедуру організації та проведення перевірок діяльності арбітражних керуючих, зокрема, встановлює Порядок контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затверджений наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2013 №1284/5 (надалі - Порядок №1284/5).

Пунктом 2.1. Порядку №1284/5 передбачено, що контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється шляхом проведення планових і позапланових перевірок.

Згідно пункту 2.3 Порядку №1284/5 здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих складається з таких етапів: проведення перевірки, складання довідки про результати перевірки діяльності арбітражного керуючого (далі - Довідка); надання арбітражним керуючим комісії заперечень щодо Довідки та (або) усунення зазначених у Довідці порушень; складення акта перевірки з урахуванням Довідки, заперечень та усунутих арбітражним керуючим порушень.

Орган контролю проводить перевірки за умови письмового повідомлення арбітражного керуючого про проведення перевірки не пізніше ніж за десять календарних днів до дня початку планової перевірки та не пізніше ніж за п`ять днів до дня початку позапланової перевірки з урахуванням особливостей, визначених у цьому Порядку. При обчисленні зазначених строків при повідомленні арбітражного керуючого про проведення перевірки повинен враховуватись час на перебіг поштової кореспонденції, установлений законодавством (пункт 2.7 Порядку №1284/5).

Пунктом 2.15 Порядку №1284/5 визначено, що повідомлення про проведення позапланової перевірки разом з копією документа (заяви, скарги), який став підставою для її проведення, вручається особисто арбітражному керуючому або за його дорученням представнику, що посвідчується його особистим підписом, а у разі неможливості такого вручення у строки, визначені у пункті 2.7 цього розділу, надсилається арбітражному керуючому рекомендованим листом за рахунок коштів органу контролю на поштову адресу місцезнаходження контори (офіса) арбітражного керуючого. У разі надсилання повідомлення про проведення перевірки рекомендованим листом додатково таке повідомлення може бути надіслане факсимільним зв`язком та електронною поштою за реквізитами, які подаються арбітражним керуючим у документах обов`язкової звітності.

У повідомленні про проведення позапланової перевірки визначаються питання, які будуть перевірені в межах предмета перевірки, перелік документів, які арбітражний керуючий зобов`язаний надати комісії для перевірки, строк, до якого арбітражний керуючий зобов`язаний надати комісії пояснення та копії визначених у повідомленні документів, та спосіб їх надання (пункт 2.15.1 Порядку №1284/5).

Арбітражний керуючий вважається повідомленим про проведення перевірки належним чином за умови, якщо повідомлення про проведення перевірки надіслано (вручено) йому органом контролю у строки та спосіб, визначені цим Порядком. Докази надсилання повідомлення арбітражного керуючого про проведення перевірки є невід`ємною частиною матеріалів перевірки (пункт 2.15.2 Порядку).

У позовній заяві позивач зауважив, що повідомлення про проведення позапланової перевірки від 07.04.2017 №21/7 він не отримував, а про проведення перевірки мав змогу дізнатись постфактум з отриманих актів про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки від 18.04.2017 №29/17 та про ненадання документів на перевірку від 18.04.2017 №28/17, які були отримані електронною поштою та 21.04.2018 послугами поштового зв`язку.

Матеріалами справи підтверджено, що після отримання вищезазначених актів, 20.04.2017 позивачем було направлено до ГТУЮ у Київській області пояснення з приводу отримання повідомлення та прохання врахувати зазначене у разі складання подання до Міністерства юстиції України та пояснення з приводу надання документів з предмету перевірки від 20.04.2017 №20/04-1.

Згідно відзиву повідомлення про проведення позапланової перевірки від 07.04.2017 №21/7 було надіслано позивачу електронною поштою, однак належних доказів цього факту матеріали справи не містять.

Згідно з пунктом 4.7 Порядку № 1284/5 при відмові арбітражного керуючого в проведенні перевірки складається акт про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки (додаток 6) у двох примірниках та перевірка закінчується на дату встановлення факту відмови.

Відмовою арбітражного керуючого в проведенні перевірки вважаються: відсутність арбітражного керуючого або його уповноваженого представника під час проведення перевірки у час та у місці, визначені органом контролю в повідомленні про проведення перевірки, у разі належного повідомлення арбітражного керуючого про проведення перевірки; безпідставне ненадання або надання не в повному обсязі без обґрунтованих пояснень арбітражним керуючим у визначені органом контролю терміни документів згідно з переліком, викладеним у повідомленні про проведення перевірки органу контролю; ненадання арбітражним керуючим на письмову вимогу комісії документів, які стосуються предмета перевірки, у разі якщо без цих документів проведення перевірки є неможливим; безпідставна відмова арбітражного керуючого в доступі комісії та інших осіб на територію, до будівель, споруд та інших приміщень боржника (банкрута) у випадках, передбачених цим Порядком, або до приміщення контори (офісу) арбітражного керуючого.

Відомості, включені до акта про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки, повинні бути підтверджені документально, а відповідні документи є невід`ємною частиною цього акта.

Один примірник акта про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки вручається арбітражному керуючому або у разі його відсутності не пізніше наступного робочого дня надсилається арбітражному керуючому рекомендованим листом та електронною поштою, другий зберігається в органі контролю.

Акт про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки є підставою для внесення до Дисциплінарної комісії подання щодо застосування до арбітражного керуючого дисциплінарних стягнень. Орган контролю протягом трьох робочих днів з дати підписання акта про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки вносить пропозицію до структурного підрозділу Мін`юсту щодо внесення до Дисциплінарної комісії подання про накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення. До цієї пропозиції орган контролю додає акт про відмову з усіма документами, що є його невід`ємною частиною.

Актом про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки від 18.04.2017 №29/17 зафіксовано відмову позивача в проведенні перевірки, а саме безпідставно не надано без обґрунтованих пояснень у визначенні органом контролю терміни документи згідно з переліком, викладеним у повідомленні ГТУЮ у Київській області від 07.04.2017 №21/17 про проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого.

Актом про ненадання документів на перевірку від 18.04.2017 №28/17 встановлено ненадання документів згідно з переліком, викладеним у повідомленні ГТУЮ у Київській області від 07.04.2017 №21/17 про проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого.

У зв`язку з складенням ГТУЮ у Київській області вказаних актів, Дисциплінарною комісією складено подання №961 про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення від 04.05.2017.

Витягом з протоколу №60/06/17 від 01.06.2017 засідання дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) вирішено застосувати до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). Згадки про направлені позивачем пояснення від 20.04.2017 протокол не містить.

При цьому, згідно доказів наявних в матеріалах справи, про засідання дисциплінарної комісії 01.06.2017 позивача було повідомлено лише 29.05.2017 о 17 год 54 хв., шляхом надіслання електронного повідомлення на офіційну електронну адресу на порталі mail.gov.ua, яка зазначена в документах обов`язкової звітності в Єдиному реєстрі арбітражних керуючих.

Згідно штампів копії закордонного паспорту позивача, останній у період з 29.05.2017 по 10.06.2017 був відсутній на території України.

Відповідно до статті 107 Закону № 2343-XII арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) несуть за свої дії та заподіяну третім особам шкоду цивільно-правову, адміністративну, дисциплінарну та кримінальну відповідальність у порядку та обсягах, встановлених законом.

Арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) несуть дисциплінарну відповідальність в порядку, встановленому цим Законом.

Державний орган з питань банкрутства за поданням Дисциплінарної комісії накладає на арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарні стягнення.

Рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення приймається протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Про накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення робиться запис в Єдиному реєстрі арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Згідно частини п`ятої та шостої статті 108 Закону №2343-XII рішення дисциплінарної комісії приймаються на її засіданнях шляхом голосування простою більшістю голосів від кількості присутніх на засіданні членів комісії. Дисциплінарна комісія вважається повноважною у разі присутності не менше п`яти членів комісії.

Рішення дисциплінарної комісії оформлюються протоколом, що підписується усіма присутніми на засіданні членами комісії.

Частина перша статті 109 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачає, що дисциплінарними стягненнями, що накладаються на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), є: 1) попередження; 2) позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховується ступінь вини арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), тяжкість вчиненого ним проступку, а також чи застосовувалися раніше до арбітражного керуючого дисциплінарні стягнення.

Відповідно до пункту 7.6 Порядку від час визначення виду дисциплінарного стягнення Дисциплінарною комісією враховуються ступінь вини арбітражного керуючого, обставини вчинення порушення, тяжкість вчиненого ним проступку, а також факти притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності в минулому.

Як визначає частина перша статті 112 Закону №2343-XII, підставою для припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) є накладення дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Відповідно до статті 113 Закону №2343-XII у разі наявності підстав для позбавлення права арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) дисциплінарна комісія вносить державному органу з питань банкрутства відповідне подання.

Згідно пункту 7.6.2 Порядку №1284/5 на арбітражного керуючого накладається дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у разі: вчинення арбітражним керуючим протягом року після винесення припису або розпорядження повторного порушення, аналогічного раніше вчиненому; невиконання арбітражним керуючим розпорядження про усунення порушень законодавства з питань банкрутства в строки, визначені органом контролю; грубого порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута); встановлення за результатами перевірки неможливості арбітражного керуючого виконувати повноваження, а саме: втрата громадянства, набрання законної сили обвинувальним вироком щодо арбітражного керуючого за вчинення корисливого злочину або яким арбітражному керуючому заборонено здійснювати цей вид господарської діяльності чи займати керівні посади; винесення Дисциплінарною комісією двох або більше попереджень.

Державний орган з питань банкрутства приймає рішення про позбавлення права арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та вносить до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України запис про припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Державний орган з питань банкрутства зобов`язаний не пізніше ніж на третій день повідомити арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) про припинення його повноважень.

Досліджуючи питання правомірності накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки, суд враховує, що відповідач не надав суду доказів повідомлення позивача про перевірку, а тому у межах спірних правовідносин відсутні підстави вважати, що позивач відмовив в проведенні перевірки, у тому числі безпідставно не надав або надав не в повному обсязі без обґрунтованих пояснень у визначені органом контролю терміни документів згідно з переліком, викладеним у повідомленні про проведення перевірки органу контролю, та відповідно, відсутні правові підстави для складення акта про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки.

Крім того, згідно з підпунктом 4.7.2 Порядку встановлено, що відомості, включені до акта про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки, повинні бути підтверджені документально, а відповідні документи є невід`ємною частиною цього акта.

Однак, відповідач не надав документального підтвердження відомостей, включених до акта про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки.

Наведене свідчить про те, що передумовою видання оскаржуваного рішення від 01.06.2017 та наказу від 26.06.2017 стало протиправне прийняття ГТУЮ у Київській області актів від 18.04.2017 №29/17 та про ненадання документів на перевірку від 18.04.2017 №28/17.

Крім того, підставою для проведення перевірки позивача, як арбітражного керуючого та подальше притягнення його до дисциплінарної відповідальності як у вигляді попередження, так і у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого було невиконання вимог ухвали Господарського Суду Київської області від 12.08.2015, винесеної по справі Б13/188-11, а предметом відповідно питання визначені в тексті даної Окремої ухвали (не подання позивачем звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу, та неявки арбітражного керуючого до суду в червні-липні 2015 року).

Докази, наявні в матеріалах справи, свідчать про те, що питання дотримання позивачем вимог законодавства під час виконання повноважень ліквідатора у справі №Б13/188-11 про банкрутство ТОВ «Торговий дім «Александер» розглядалось в межах позапланових невиїзних перевірок попередніх років.

За результатами перевірки у 2015 році, на засіданні Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих відхилене подання про накладення дисциплінарного стягнення позивача за дії при виконанні повноважень ліквідатора у справі №Б13/188-11 про банкрутство ТОВ «Торговий дім «Александер».

У 2016 році Департаментом з питань судової роботи та банкрутства МЮУ ініційовано позапланову перевірку діяльності арбітражного керуючого при виконанні повноважень ліквідатора про банкрутство ТОВ «Торговий дім «Александер», викладених в окремій ухвалі Господарського суду Київської області від 12.08.2015 у справі №Б13/188-11.

За її результатами, 09.11.2016, на засіданні Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих за участі позивача, було відхилене подання №819 про накладення дисциплінарного стягнення позивача за дії при виконанні повноважень ліквідатора у справі №Б13/188-11 про банкрутство ТОВ «Торговий дім «Александер» за недостатністю підстав для притягнення до відповідальності з врахуванням документів на перевірку від 30.10.2015 та відсутність доказів отримання позивачем повідомлення про проведення перевірки.

Натомість, листом від 16.11.2016 №9.4-33/1789 позивача повідомлено про проведення наступної позапланової перевірки діяльності арбітражного керуючого при виконанні повноважень ліквідатора про банкрутство ТОВ «Торговий дім «Александер», викладених в окремій ухвалі Господарського суду Київської області від 12.08.2015 у справі №Б13/188-11.

За її результатами, 23.02.2017 на засіданні Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих за участі позивача було прийнято рішення застосувати до арбітражного керуючого дисциплінарне стягнення у вигляді попередження на підставі подання №893.

Таким чином, позапланова перевірка діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 у 2017 році при виконанні повноважень ліквідатора про банкрутство ТОВ «Торговий дім «Александер», викладених в окремій ухвалі Господарського суду Київської області від 12.08.2015 у справі №Б13/188-11, результати якої стали предметом оскарження у справі, що розглядається, ініційована вже вчетверте.

При цьому, пунктом 2.12 Порядку № 1284/5 передбачено, що повторна перевірка з питань, що вже були предметом перевірки, не допускається, крім випадків, передбачених цим Порядком.

Також слід врахувати положення частини 3 статті 109 Закону №2343-XII, згідно якого рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення приймається протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Наведене кореспондується з положеннями пункту 7.5 Порядку №1284/5, згідно якого рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення може бути прийняте Дисциплінарною комісією протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Проступком, за яке на позивача було накладено дисциплінарні стягнення є невиконання вимог Окремої ухвали Господарського суду Київської області від 12.08.2015 у справі №Б13/188-11, що свідчить про недотримання відповідачем строків накладення дисциплінарного стягнення.

З огляду на вищевикладене, а також враховуючи безпідставне притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за один і той самий проступок, порушення строків накладення дисциплінарного стягнення, оскаржувані рішення та наказ є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Апелянтом не спростовано встановлених судом обставин та не доведено дотримання приписів вищенаведеного законодавства при проведенні процедури притягненні позивача до відповідальності.

З приводу доводів Міністерства юстиції України про те, що накладення дисциплінарного стягнення та його вид є дискреційним повноваженням, колегія суддів зазначає наступне.

На момент виникнення спірних правовідносин (червень 2017 року) діяло Положення про Міністерство юстиції України, затверджене Указом Президента України від 06.04.2011 №395/2011 (надалі - Положення №395/2011).

Враховуючи зміст вищенаведеного положення, можна зробити висновок, що саме на Міністерство покладено обов`язок щодо здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих та, у випадках порушення вимог законодавства, щодо накладання дисциплінарних стягнень на арбітражних керуючих, зокрема, і анулювати свідоцтва на заняття такою діяльністю. Однак, дані повноваження Міністерства, як будь-якого суб`єкта владних повноважень, не є необмеженими.

Відповідно до пункту 16 Порядку № 93/5 наказ Мін`юсту України про анулювання свідоцтва може бути оскаржений в суді у порядку адміністративного судочинства.

Отже, здійснення судового контролю за діяльністю Міністерства у випадку анулювання свідоцтва передбачено Порядком № 93/5.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Однак, Міністерство як орган державної влади, здійснюючи свої дискреційні повноваження, дійсно має певну свободу вибору, однак наявність вибору обмежена положеннями частини другої статті 19 Конституції України.

При цьому, в Єдиному реєстрі арбітражних керуючих розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України у відомостях про позивача міститься посилання на наказ відповідача від 26.06.2017 №2019/5 про припинення діяльності арбітражного керуючого.

Відповідно до статті 104 Закону №2343-XII Єдиний реєстр арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України формується державним органом з питань банкрутства у складі Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до пункту 1.5 Порядку формування і ведення Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 26.03.2013 №541/5 (далі по тексту - Порядок №541/5), Єдиний реєстр містить серед іншого дату видачі та номер свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); дату та номер протоколу рішення дисциплінарної комісії і наказу Міністерства юстиції України про накладення на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) дисциплінарного стягнення.

Згідно з пунктом 1.7 Порядку №541/5 держателем Єдиного реєстру є Міністерство юстиції України, яке розробляє організаційні і методологічні принципи ведення Єдиного реєстру та забезпечує своєчасне наповнення інформацією Єдиного реєстру.

Пункт 2.1 Порядку №541/5 передбачає, що підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру є зокрема рішення дисциплінарної комісії та наказ Міністерства юстиції України про накладання на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) дисциплінарного стягнення; припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Відповідно до абзацу першого пункту 2.2 Порядку №541/5 безпосереднє унесення відомостей до Єдиного реєстру забезпечують реєстратори Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, які є працівниками структурного підрозділу Міністерства юстиції України, відповідального за реалізацію повноваження державного органу з питань банкрутства щодо формування і ведення Єдиного реєстру, крім відомостей, які передбачені підпунктами 1.5.8 - 1.5.15 пункту 1.5 розділу I цього Порядку.

Згідно з пунктом 3.2 Порядку №541/5 на веб-сайті Єдиного реєстру відображається зокрема така інформація: дата та номер протоколу рішення дисциплінарної комісії та наказу Міністерства юстиції України про накладання на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) дисциплінарного стягнення; дата та номер рішення про припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Таким чином, у Єдиному реєстрі міститься (відображається) вся інформація про статус та діяльність арбітражного керуючого, яку вносять реєстратори відповідного структурного підрозділу Міністерства юстиції України.

У той же час пункт 1.4 Порядку №541/5 встановлює, що Єдиний реєстр формується з метою: ведення у повному обсязі обліку арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), а також виданих, переоформлених, анульованих свідоцтв на право провадження діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) та їх дублікатів; реалізації відповідно до вимог законодавства принципів доступності, гласності та відкритості інформації про арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) для заінтересованих користувачів; формування інформації про арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) та їх діяльність, необхідної для автоматизованої системи з відбору кандидатів на призначення господарським судом арбітражного керуючого у справах про банкрутство (далі - Автоматизована система).

Враховуючи призначення Єдиного реєстру, в ньому має міститись виключно достовірна та актуальна інформація про арбітражного керуючого, у тому числі щодо накладання на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення та про припинення діяльності арбітражного керуючого.

Таким чином, з урахуванням вище встановленого факту протиправності наказу Міністерства юстиції України від 26.06.2017 №2019/5 «Про анулювання свідоцтва про право на зайняття діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого Саєнка В.В.», відображення у Єдиному реєстрі інформації про такий наказ не відповідає вимогам Порядку формування і ведення Єдиного реєстру та меті формування такого реєстру, тому вимоги про зобов`язання відповідача внести до Єдиного реєстру відомості про скасування оскаржуваного наказу та вилучення з Єдиного реєстру запису про анулювання виданого позивачу свідоцтва про право на зайняття діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від 23.02.2013 №359, внесеного на підставі оскаржуваного наказу, підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України та Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих при Міністерстві юстиції України - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2021 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 16.05.2022.

Головуючий суддя: А.Ю. Кучма

В.О. Аліменко

В.П. Мельничук