ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2022 року

м. Київ

справа № 560/979/19

адміністративне провадження № К/9901/15675/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства "АТП Поділля-Тур" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року (суддя Фелонюк Д.Л.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2021 року (судді: Залімський І.Г., Сушко О.О., Мацький Є.М.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Поділля" до Хмельницької обласної державної адміністрації в особі Департаменту економічного розвитку, курортів і туризму, Хмельницької обласної державної адміністрації в особі Управління інфраструктури Хмельницької обласної державної адміністрації, третя особа - приватне підприємство "АТП Поділля-Тур" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс Поділля" (далі - позивач, ТОВ "Транс Поділля") звернулося до суду з позовом до Хмельницької обласної державної адміністрації в особі Департаменту економічного розвитку, промисловості та інфраструктури (далі - відповідач), третя особа - приватне підприємство "АТП Поділля-Тур", в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати пункт 3.19 рішення, оформленого протоколом №1 від 07 березня 2019 року;

- зобов`язати Хмельницьку обласну державну адміністрацію провести новий конкурс з визначення перевізника на маршруті Кам`янець-Подільський - Нетішин, рейси 927/928.

В обґрунтування позовний вимог позивач зазначає, що для участі в конкурсі на перевезення пасажирів по маршруту Кам`янець-Подільський - Нетішин, рейси 927/928 він надав всі необхідні документи, які визначені Порядком проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування. Слухання пропозицій учасників для участі у цьому конкурсі відбулося 07 березня 2019 року, але відповідач не провів визначення переможця з використанням бальної системи оцінки пропозицій перевізників-претендентів. Як наслідок, порушено процедуру проведення конкурсу та, відповідно права Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Поділля", оскільки жодних офіційних рішень організатором конкурсу, до початку проведення конкурсу, щодо недопущення позивача до участі в конкурсі не приймалось. Також, такого рішення не приймалось і під час проведення конкурсу - перед заслуховуванням конкурсних пропозицій перевізників-претендентів. Фактично, рішення про недопущення до конкурсу було прийнято самим членом обласного конкурсного комітету ОСОБА_1 , вже після заслуховування конкурсних пропозицій - перед визначенням переможця. На думку позивача, його безпідставно не допущено до участі у конкурсі на зазначеному маршруті.

Звертає увагу на те, що під час заслуховування та визначення пропозицій по іншому учаснику Приватному підприємству "АТП Поділля-Тур" було встановлено, що останній не відповідає конкурсним вимогам, зокрема, у нього відсутні обов`язкові договори на медичне обслуговування, технічний огляд автотранспорту та стоянки.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 травня 2019 року у справі №560/979/19, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2019 року, відмовлено в задоволенні адміністративного позову.

Постановою Верховного Суду від 26 листопада 2019 року скасовано рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 травня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2019 року у справі №560/979/19, а справу направлено на новий розгляд до Хмельницького окружного адміністративного суду.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2021 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано пункт 3.19 протоколу №1 засідання обласного конкурсного комітету щодо визначення автомобільних перевізників на міжміських та приміських автобусних маршрутах загального користування, які не входять за межі території області від 07 березня 2019 року.

Зобов`язано Хмельницьку обласну державну адміністрацію провести новий конкурс з визначення перевізника на маршруті Кам`янець-Подільський - Нетішин, рейси 927/928.

Суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції про те, що ТОВ "Транс-Поділля" необґрунтовано недопущено у конкурсі на підставі спірного рішення відповідача, який одночасно надав необґрунтовані переваги ПП "АТП Поділля-Тур". Конкурсним комітетом під час вирішення питання про допуск до участі у конкурсі перевізників-претендентів недотримано рівності становища ПП "АТП Поділля-Тур" та ТОВ "Транс-Поділля", а також рівності умов по здійсненню ними права на участь у конкурсі.

Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування.

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Приватного підприємства "АТП Поділля-Тур", у якій скаржник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Приватне підприємство "АТП Поділля-Тур" звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою, зазначивши підставами касаційного оскарження судових рішень пункти 1 та 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

За змістом касаційної скарги скаржником зазначено про те, що судами при вирішенні цього спору застосовано норми права без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, зокрема, розглянуто спір за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Поділля», яке позбавлено можливості оскаржувати результати проведення конкурсу у вигляді протоколу № 1 від 07 березня 2019 року, оскільки вказаний документ є індивідуальним актом, який стосується виключно Приватного підприємства «АТП Поділля- Тур» в силу того, що позивач правомірно не був допущений до участі в конкурсі, відтак, не є його учасником, що є порушенням частини другої статті 55 Конституції України, частини першої статті 2 КАС України, частини першої статті 5 КАС України, п.п. 5, 9 статті 160 КАС України. Судами попередніх інстанцій не враховано правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 20 серпня 2019 року у справі № 515/714/17, від 12 червня 2018 року у справі № 826/4406/16, від 06 грудня 2019 року у справі № 555/2507/15-а; постанові Великої Палати Верховного Суду, зокрема від 14 березня 2018 року у справі № 9901/22/17, від 06 червня 2018 року у справі № 800/489/17, від 12 червня 2018 року у справі № 800/587/17, від 16 жовтня 2018 року у справі № 9901/415/18, від 09 квітня 2019 року у справі № 9901/611/18 та від 21 серпня 2019 року у справі № 9901/283/19.

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Обґрунтовуючи пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, як підставу касаційного оскарження скаржник наголошує на відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме, застосування пункту 29 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1081 від 03 грудня 2008 року та частини першої статті 46 Закону України «Про автомобільний транспорт» в частині вирішення питання про обов`язковість надання для участі у конкурсі договорів на медичне обслуговування та сертифіката відповідності КТЗ.

Позиція інших учасників справи.

Від Департаменту економічного розвитку, курортів і туризму Хмельницької обласної державної адміністрації до суду надійшов відзив на касаційну скаргу Приватного підприємства "АТП Поділля-Тур", в якому він повністю підтримує вимоги касаційної скарги Приватного підприємства "АТП Поділля-Тур".

Від Управління інфраструктури Хмельницької обласної державної адміністрації до суду надійшов відзив на касаційну скаргу Приватного підприємства "АТП Поділля-Тур", в якому Управління повністю підтримує вимоги касаційної скарги Приватного підприємства "АТП Поділля-Тур".

Рух касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 03 червня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного підприємства "АТП Поділля-Тур" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2021 року.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 11 травня 2022 року зазначену адміністративну справу призначив до розгляду.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи.

Розпорядженням голови Хмельницької обласної державної адміністрації від 24 листопада 2016 року №518/2016-р "Про перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування" на Департамент економічного розвитку, промисловості та інфраструктури облдержадміністрації покладено повноваження облдержадміністрації щодо забезпечення організації пасажирських перевезень та виконання функцій організатора проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міжміських і приміських автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), крім затвердження складу конкурсного комітету.

Наказом директора Департаменту економічного розвитку, промисловості та інфраструктури Хмельницької обласної державної адміністрації від 21 січня 2019 року №8-н "Про затвердження переліку об`єктів конкурсу з перевезення пасажирів в звичайному режимі руху на автобусному маршруті загального користування за номерами маршрутів та рейсів у прямому та зворотному напрямках (об`єкти конкурсу) та умови їх проведення", затверджено перелік об`єктів конкурсу та умов до нього згідно додатку 1, в тому числі на маршрут Кам`янець - Подільський - Нетішин, рейси 927/928.

В газеті "Пропозиція тижня" від 26 січня 2019 року №3 (500) було розміщено оголошення про конкурс та умови його проведення на право здійснення перевезення пасажирів за автобусними маршрутами загального користування, в тому числі на маршрут Кам`янець - Подільський - Нетішин, рейси 927/928.

Документи для участі в оголошеному конкурсі з перевезення пасажирів в звичайному режимі руху на автобусному маршруті загального користування за об`єктом конкурсу Кам`янець - Подільський - Нетішин, рейси 927/928 були подані ТОВ "Транс-Поділля" та ПП "АТП Поділля-Тур".

Так, для участі у вказаному конкурсі позивачем надано наступні документи: заяву на участь у конкурсі з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування від 07 лютого 2019 року, анкету до заяви про участь у конкурсі з перевезення пасажирів або продовження строку дії договору (дозволу) від 07 лютого 2019 року, відомості про автобуси, які будуть використовуватися на автобусному маршруті, відомості про додаткові умови обслуговування маршруту, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку.

ПП "АТП Поділля-Тур" для участі у конкурсі надано: заяву на участь у конкурсі з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, анкету до заяви про участь у конкурсі з перевезення пасажирів або продовження строку дії договору (дозволу) від 13 лютого 2019 року, відомості про автобуси, які будуть використовуватися на автобусному маршруті від 13 лютого 2019 року, відомості про додаткові умови обслуговування маршруту, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, сертифікати відповідності.

Так, ТОВ "Транс-Поділля" на конкурс подані транспортні засоби: Мерседес-Бенц, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1999 року випуску, пасажиромісткість 30, МАН 18.420, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , 1994 року випуску, пасажиромісткість 55. ПП "АТП Поділля-Тур" на конкурс подані транспортні засоби: SETRA S315HD, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , 1996 року випуску, пасажиромісткість 55, MERSEDES-BENZ SPRINTER, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , 2010 року випуску, пасажиромісткість 22.

Згідно з Протоколом №1 засідання обласного конкурсного комітету з підготовки та проведення конкурсу щодо визначення автомобільних перевізників на міжміських та приміських автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території області від 07 березня 2019 року, ОСОБА_2 (представник робочого органу - начальник відділу пасажирських перевезень ТОВ "Хмельницьктранс"), проінформував про двох претендентів на автобусному маршруті Кам`янець - Подільський - Нетішин, рейси 927/928 (п.3.19 Протоколу №1), та зазначив, що ТОВ "Транс-Поділля" пропонує до використання на автобусному маршруті два транспортних засоби: перший - Мерседес-Бенц, відповідає умовам конкурсу, класу, категорії, власний, відсутній сертифікат відповідності; другий - МАН 18.420, серії НОМЕР_2 , 1994 р.в., по класу, категорії, пасажиромісткості відповідає умовам конкурсу, автобус власний, відсутній сертифікат відповідності, даний транспортний засіб обов`язковий технічний контроль не пройшов. Відповідно до інформації Управління Державної служби України з безпеки на транспорті в перевізника відсутні штрафні санкції, всі транспортні засоби внесені до ліцензійного реєстру. Медичний та технічний огляд, стоянка за договором. Штрафів відповідно до статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення не має. Обслуговує 1 міжміський маршрут. Має 24 найманих працівники, середня заробітна плата - 3835 грн.

ПП АТП "Поділля-Typ" пропонує до використання на автобусному маршруті два транспортних засоби: перший - Сетра S315, НОМЕР_3 , власний, має сертифікат відповідності; другий - Мерседес-Бенц НОМЕР_4 , 2010 р.в., 22 п/м, власний, є сертифікат відповідності. Матеріально-технічна база власна, знаходиться в м. Хмельницькому, маршрут формується в м. Кам`янець-Подільському. Відповідно до інформації Управління Державної служби України з безпеки на транспорті в Хмельницькій області в перевізника немає штрафів, всі автобуси, подані на конкурс, внесені до ліцензійного реєстру. Штрафів за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення не має. Обслуговує 1 приміський, 6 міжміських, 7 міжобласних та 2 міжнародних маршрути. Має 57 найманих працівників, середня заробітна плата - 4190 грн.

Під час засідання обласного конкурсного комітету з підготовки та проведення конкурсу щодо визначення автомобільних перевізників на міжміських та приміських автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території області виступив член обласного конкурсного комітету ОСОБА_1 з приводу відсутності сертифікату відповідності та обов`язкового технічного контролю транспортного засобу МАН 18.420, серії НОМЕР_5 .

На зазначене, представник ТОВ "Транс-Поділля" повідомив про відсутність документів щодо проходження обов`язкового технічного контролю транспортного засобу МАН 18.420, серії НОМЕР_5 .

Під час засідання обласного конкурсного комітету ОСОБА_1 повідомив представнику ТОВ "Транс-Поділля", що організатором прийнято рішення про недопущення останнього до конкурсу, так як транспортний засіб МАН 18.420 серії НОМЕР_5 не пройшов обов`язковий технічний контроль.

Також, було рекомендовано організатору перевезень визнати переможцем та укласти договір на маршрут Кам`янець-Подільский - Нетішин, рейси 927/928 з ПП АТП "Поділля-Тур", з умовою обов`язкового заключення договору з лікарем та механіком, оскільки маршрут починається з м. Кам`янця-Подільського.

За це рішення члени обласного конкурсного комітету проголосували 9 "за" та 0 "проти".

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Джерела права й акти їхнього застосування

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 7 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05 квітня 2001 року №2344-III (далі - Закон № 2344-III) визначено, забезпечення організації пасажирських перевезень на міжміських і приміських автобусних маршрутах загального користування, що виходять за межі території області (міжобласні маршрути), покладається на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

Відповідно до статті 43 Закону № 2344-III визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування здійснюється виключно на конкурсних засадах. Об`єктом конкурсу можуть бути: маршрут (кілька маршрутів), оборотний рейс (кілька оборотних рейсів).

Частиною першою статті 44 Закону № 2344-III встановлено, що організація проведення конкурсу та визначення умов перевезень покладаються на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Згідно із частиною дев`ятою статті 44 Закону № 2344-III для підготовки та проведення конкурсу органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування утворюють конкурсний комітет, до складу якого входять представники відповідних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та територіальних органів Національної поліції, а також громадських організацій у сфері автомобільного транспорту.

Відповідно до частини одинадцятої статті 44 Закону № 2344-III для організації забезпечення і підготовки матеріалів для проведення засідань конкурсного комітету органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування на конкурсних умовах за договором залучають підприємство (організацію), що має фахівців та досвід роботи не менше трьох років з питань організації пасажирських перевезень. Конкурс проводиться із залученням представників відповідних органів виконавчої влади, а також представників громадських організацій. Залучене для проведення засідань конкурсного комітету підприємство (організація) готує матеріали щодо умов конкурсу, паспортів автобусних маршрутів, аналізу одержаних пропозицій та їх оцінки, договорів з переможцями конкурсу та інші матеріали.

Згідно з частиною одинадцятою статті 44 Закону № 2344-III Порядок проведення конкурсів визначає Кабінет Міністрів України.

Статтею 45 Закону № 2344-III визначені вимоги до автомобільних перевізників, які допускаються до участі в конкурсі. Згідно з цією нормою, у конкурсі на визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування можуть брати участь автомобільні перевізники, які мають ліцензію на той вид послуг, що виносять на конкурс, на законних підставах використовують у достатній кількості сертифіковані автобуси відповідного класу, відповідають вимогам, викладеним у статті 34 цього Закону.

До участі в конкурсі не допускаються автомобільні перевізники, які:

визнані банкрутами або щодо яких порушено справу про банкрутство чи ліквідацію як суб`єкта господарювання;

подали до участі в конкурсі документи, що містять недостовірну інформацію;

не відповідають вимогам статті 34 цього Закону;

передбачають використовувати на маршрутах автобуси, переобладнані з вантажних транспортних засобів.

Відповідно до статті 34 Закону № 2344-III автомобільний перевізник повинен:

виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів;

утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону;

забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут;

забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв;

організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод;

забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства;

забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту;

забезпечувати безпеку дорожнього руху;

забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Автомобільні перевізники з кількістю транспортних засобів десять і більше зобов`язані організовувати підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів автомобільного транспорту, діяльність яких пов`язана з наданням послуг автомобільного транспорту, у термін один раз на п`ять років, а з питань безпеки перевезень, охорони праці та пожежної безпеки - у термін один раз на три роки в порядку, який визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

Відповідно до статті 46 Закону № 2344-III для участі в конкурсі на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування автомобільний перевізник подає конкурсному комітету такі документи:

заяву претендента встановленого зразка із зазначенням автобусного маршруту загального користування, на якому має намір працювати претендент;

відомості за підписом суб`єкта господарювання про автобуси, які будуть використовуватися на автобусному маршруті з зазначенням підстав для їх використання перевізником;

відомості про додаткові умови обслуговування маршруту;

документ, що підтверджує внесення плати за участь у конкурсі.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2008 року № 1081 затверджено Порядок проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування (далі - Порядок № 1081).

Згідно з пунктом 17 Порядку № 1081 у конкурсі можуть брати участь підприємства (організації), які відповідають вимогам, що встановлені статтею 44 Закону № 2344-III, а також умовам проведення відповідного конкурсу.

Переможця чи переможців конкурсу визначає організатор перевезень на підставі рішення конкурсного комітету окремо щодо кожного об`єкта конкурсу (п.8 Порядку №1081).

Відповідно до пункту 12 Порядку № 1081 організатор перевезень приймає рішення про недопущення до участі в конкурсі перевізника-претендента, який:

подав до участі в конкурсі неналежним чином оформлені документи чи не в повному обсязі, а також такі, що містять недостовірну інформацію;

визнаний банкрутом або щодо якого порушено провадження у справі про банкрутство (за винятком того, стосовно якого проводиться процедура санації), або який перебуває у стадії ліквідації;

не відповідає вимогам статті 34 Закону України "Про автомобільний транспорт";

не має достатньої кількості транспортних засобів для виконання перевезень, затвердженої обов`язковими умовами конкурсу, та перевезень, які повинні виконуватися відповідно до чинних договорів (дозволів). Достатня кількість транспортних засобів визначається як кількість автобусів, необхідних для виконання перевезень, та кількість резервних транспортних засобів, яка становить 10 відсотків необхідної кількості автобусів для виконання перевезень;

має несплачені штрафні санкції, накладені Укртрансбезпекою, або водії якого мають несплачені штрафи, накладені відповідно до статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, неоскаржені у судовому порядку (що були накладені не пізніше ніж за 20 днів до дати проведення конкурсу);

подав конкурсну пропозицію, що не відповідає обов`язковим та додатковим умовам конкурсу, крім випадків, передбачених частиною третьою статті 44 Закону України "Про автомобільний транспорт";

подав до участі в конкурсі більшу кількість автобусів, ніж це передбачено умовами конкурсу.

Пунктом 29 Порядку № 1081 встановлено, що для участі у конкурсі перевізник-претендент подає окремо щодо кожного об`єкта конкурсу документи, визначені статтею 46 Закону України "Про автомобільний транспорт", за формою згідно з додатками 1 - 4.

Згідно з пунктом 37 Порядку № 1081 достовірність інформації, викладеної у заяві та документах, визначених пунктом 29 цього Порядку, перевіряється організатором та/або робочим органом не пізніше ніж за два дні до дати проведення конкурсу.

Відповідно до пункту 40 Порядку № 1081 подані на конкурс документи реєструються організатором або робочим органом у журналі обліку. Документи, подані несвоєчасно, не реєструються і повертаються автомобільному перевізникові з повідомленням про спосіб повернення коштів, внесених за участь в конкурсі.

Відповідно до пункту 40 Порядку № 1081 під час проведення конкурсу конкурсний комітет розглядає пропозиції перевізників-претендентів на підставі інформації, поданої ними в конвертах N 1 і 2.

Пунктом 42 Порядку № 1081 встановлено, що у разі коли на один з об`єктів конкурсу з перевезення пасажирів на внутрішньообласних, внутрішньорайонних та міських автобусних маршрутах претендує два або більше перевізники-претенденти, конкурсний комітет визначає переможця з використанням бальної системи оцінки пропозицій перевізників-претендентів та подає пропозиції організатору перевезень.

Сумарна кількість балів, одержаних кожним перевізником-претендентом на внутрішньообласних, внутрішньорайонних та міських автобусних маршрутах, є підставою для подання пропозицій організатору перевезень для визначення переможця конкурсу.

У разі подання на участь у конкурсі з перевезення пасажирів за одним із об`єктів конкурсу на міжобласних автобусних маршрутах двох або більше перевізників-претендентів конкурсний комітет подає організатору перевезень пропозицію щодо визначення переможцями конкурсу всіх перевізників, які відповідають вимогам статей 45 і 46 Закону України "Про автомобільний транспорт" та цього Порядку.

Організатор перевезень визнає переможцем конкурсу з перевезення пасажирів на внутрішньообласних, внутрішньорайонних та міських автобусних маршрутах того перевізника-претендента, який за результатами розгляду набрав найбільшу кількість балів відповідно до системи оцінки пропозицій перевізників-претендентів, підготовлених конкурсним комітетом (пункт 46 Порядку №1081).

Згідно з пунктом 49 Порядку №1081, рішення про результати конкурсу оформляється протоколом, який підписується головуючим, секретарем та присутніми членами конкурсного комітету і подається організатору перевезень протягом п`яти робочих днів.

Організатор перевезень протягом десяти робочих днів від дати надходження протоколу конкурсного комітету опрацьовує матеріали проведеного конкурсу з перевезення пасажирів та у разі відсутності зауважень до порядку проведення конкурсу приймає рішення окремо за кожним об`єктом щодо переможця чи переможців конкурсу, а також того, хто зайняв друге місце у разі проведення конкурсу з перевезення пасажирів на внутрішньообласних, внутрішньорайонних та міських автобусних маршрутах.

За наявності підстав вважати рішення конкурсного комітету про результати конкурсу такими, що прийняті з порушенням законодавства, приймається обґрунтоване рішення із зазначенням змісту порушень про скасування рішення конкурсного комітету щодо результатів конкурсу або скасування свого рішення як за окремими об`єктами конкурсу, так і в цілому всього конкурсу.

Порядок проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року № 137 (далі - Порядок № 137) визначає процедуру проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, зареєстрованих уповноваженими органами МВС (далі - транспортні засоби), за результатами якої встановлюється їх придатність до експлуатації або неможливість експлуатації, крім таких транспортних засобів:

легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації;

легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 137 періодичність проходження обов`язкового технічного контролю становить, зокрема, для автобусів та спеціалізованих транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, незалежно від строку експлуатації - двічі на рік.

Пунктом 18 Порядку №137 встановлено порядок перевірки конструкцій і технічного стану транспортних засобів проводиться згідно з Вимогами до перевірки.

У разі позитивного результату після проведення обов`язкового технічного контролю транспортного засобу замовникові видається протокол перевірки технічного стану. У разі негативного результату або невідповідності даних у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу даним ідентифікації транспортного засобу складається акт невідповідності технічного стану транспортного засобу за формою згідно з додатком 4.

У протоколі перевірки технічного стану транспортного засобу виконавець зазначає дату проведення наступного обов`язкового технічного контролю транспортного засобу відповідно до пункту 3 цього Порядку.

Висновок Верховного Суду

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивача не допущено до конкурсу на маршрут Кам`янець-Подільський - Нетішин, рейси 927/928, у зв`язку з тим, що в перевізника відсутній сертифікат відповідності та обов`язковий технічний контроль транспортного засобу МАН 18.420, серії НОМЕР_2 .

Також судами установлено, що у ПП "АТП Поділля-Тур" на момент проведення конкурсу були відсутні обов`язкові договори на медичне обслуговування, технічний огляд автотранспорту та стоянки. Однак, ці обставини не слугувала підставою для недопуску третьої особи до участі в конкурсі по аналогії з позивачем, а лише після визначення останнього переможцем вказано на необхідність останнього укласти договори з лікарем та механіком. Щодо ТОВ "Транс-Поділля" відповідач зайняв протилежну позицію та не допустив позивача до участі в конкурсі. Також відповідачем залишено поза увагою під час організації та проведення конкурсу те, що відповідно до поданих ПП "АТП Поділля-Тур" відомостей про автобуси, які будуть використовуватися на автобусному маршруті від 13 лютого 2019 року, зазначено, що автобус SETRA S315HD, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 1996 р. в. відповідає вимогам екологічних норм транспортного засобу Євро-4, але сертифікат відповідності №UA1.182.0121370-14 від 03 листопада 2014 року втратив свою дію ще 02 листопада 2015 року.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що конкурсним комітетом під час вирішення питання про допуск до участі у конкурсі перевізників-претендентів недотримано рівності становища ПП "АТП Поділля-Тур" та ТОВ "Транс-Поділля", а також рівності умов по здійсненню ними права на участь у конкурсі.

Верховний Суд зазначає, що згідно з пунктом 29 Порядку № 1081 для участі у конкурсі перевізник-претендент подає окремо щодо кожного об`єкта конкурсу документи, визначені статтею 46 Закону України "Про автомобільний транспорт", за формою згідно з додатками 1-4. Перевірку поданих документів на відповідність обов`язковим і додатковим (за наявності) умовам конкурсу та наявності усіх документів, передбачених цим Порядком, проводить організатор перевезень.

За вимогами статті 46 Закону України «Про автомобільний транспорт» для участі в конкурсі на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування автомобільний перевізник подає конкурсному комітету такі документи:

заяву претендента встановленого зразка із зазначенням автобусного маршруту загального користування, на якому має намір працювати претендент;

відомості за підписом суб`єкта господарювання про автобуси, які будуть використовуватися на автобусному маршруті з зазначенням підстав для їх використання перевізником;

відомості про додаткові умови обслуговування маршруту;

документ, що підтверджує внесення плати за участь у конкурсі.

Відповідно до додатку 1 Порядку №1081 до заяви на участь у конкурсі з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування перевізник- претендент повинен додавати:

анкету про участь у конкурсі;

відомості про автобуси, які будуть використовуватися на маршруті, разом з копіями сертифікатів відповідності та екологічності;

відомості про додаткові умови обслуговування маршруту;

копію податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) за останній квартал;

документ, що підтверджує внесення плати за участь у конкурсі.

Отже, надання копій сертифікатів відповідності та екологічності є однією із обов`язкових вимог до перевізників- претендентів на участь у конкурсі з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування.

Судами попередніх інстанцій установлено та не заперечується сторонами, що ТОВ "Транс-Поділля" не надав конкурсному комітетові сертифікат відповідності транспортного засобу МАН 18.420, серії НОМЕР_2 .

Відповідно до матеріалів справи, ПП "АТП Поділля-Тур" надав, виданий Державною системою сертифікації УкрСЕПРО, сертифікат відповідності №UA1.182.0121370-14 від 03 листопада 2014 року на автобус SETRA S315HD, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 1996 р. в, який втратив свою дію ще 02 листопада 2015 року.

ПП "АТП Поділля-Тур", посилаючись на вимоги п.п. 10, 37 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України №1388 від 07 вересня 1998 року, зазначає, що необхідність здійснення сертифікації транспортних засобів передбачена виключно у випадках: державної реєстрації транспортних засобів, що перебували в експлуатації та ввезені на митну територію України; державної реєстрації (перереєстрації) перероблених транспортних засобів. На переконання скаржника, на час виникнення спірних відносин обов`язку здійснення сертифікації транспортних засобів протягом визначеного строку вимогами законодавства передбачено не було.

Верховний Суд вважає, безпідставними такі посилання ПП "АТП Поділля-Тур", з огляду на таке.

Відповідно до пункту 3 Заяви на участь у конкурсі з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, визначеної додатком 1 до Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2008 року № 1081, передбачено вимогу щодо подання перевізником-претендентом на участь у конкурсі, серед інших документів, відомостей про автобуси, які будуть використовуватись на маршруті, разом з копіями сертифікатів відповідності та екологічності.

Відповідно до частини першої статті 29 Закону України «Про дорожній рух» до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов`язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.

Згідно із підпунктом 1 пункту першого постанови Кабінету Міністрів України від 09 червня 2011 року № 738 «Деякі питання сертифікації транспортних засобів, їх частин та обладнання» пропуск колісного транспортного засобу, який підлягає державній реєстрації в територіальному органі з надання сервісних послуг МВС, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені на транспортному засобі та/або використані для його оснащення, на митну територію України з метою вільного обігу, а також перша державна реєстрація транспортного засобу, введення в обіг обладнання здійснюється за наявності сертифіката відповідності, виданого згідно з порядком затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання.

Так, наказом Міністерства інфраструктури України від 17 серпня 2012 року № 521, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2012 року за № 1586/21989 затверджено Порядок затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання (далі - Порядок затвердження конструкції).

10 лютого 2016 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2015 року № 124-VІІІ «Про технічні регламенти та оцінку відповідності».

Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджено наказ від 06 травня 2015 року № 451, зареєстрований в Міністерстві юстиції України за № 546/26991, згідно з яким сертифікація транспортних засобів в державній системі сертифікації УкрСЕПРО скасовується з 01 січня 2016 року.

Відповідно до Порядку призначення, відмови у призначенні та анулювання призначення органу із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 липня 2016 року № 419 та Порядку оцінювання діяльності органів із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 05 січня 2017 року № 1 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 січня 2017 року за № 125/29993, Мінінфраструктури з 15 липня 2016 року розпочато роботу щодо призначення органів із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання.

З урахуванням вищевикладеного Верховний Суд зазначає, що перевізнику-претенденту на участь у конкурсі з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування необхідно подати копію сертифікату відповідності, виданого органом із сертифікації, призначеним Мінінфраструктури.

За відсутності сертифікату відповідності на автобус, власнику такого автобусу необхідно звернутись для його отримання до органу сертифікації, призначеного Мінінфраструктури.

Оскільки сертифікат відповідності на автобус SETRA HT-12, б/к, виданий в державній системі сертифікації (УкрСЕПРО) з терміном дії з 03 листопада 2014 року по 02 листопада 2015 року, то він не міг бути поданий позивачем для участі в конкурсі з перевезення пасажирів в звичайному режимі руху на автобусному маршруті загального користування за об`єктом конкурсу Кам`янець - Подільський - Нетішин, рейси 927/928.

З огляду на викладене Верховний Суд, вважає, що ПП "АТП Поділля-Тур" також не дотримано вимог Порядку №1081 при подачі документів для участі у конкурсі. Однак конкурсний комітет вказане залишив поза увагою, саме в частині ненадання обома перевізниками-претендентами сертифікатів відповідності.

Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, щодо недотримання конкурсним комітетом під час вирішення питання про допуск до участі у конкурсі перевізників-претендентів рівності становища ПП "АТП Поділля-Тур" та ТОВ "Транс-Поділля", а також рівності умов по здійсненню ними права на участь у конкурсі.

Суди попередніх інстанцій, серед іншого, дійшли висновку про те, що у ПП "АТП Поділля-Тур" на час проведення конкурсу були відсутні обов`язкові договори на медичне обслуговування, технічний огляд автотранспорту та стоянки, проте вказане не стало підставою для недопуску третьої особи до участі в конкурсі по аналогії з позивачем, а лише після визначення останнього переможцем вказано на необхідність останнього заключити договори з лікарем та механіком, чого не було зроблено по відношенню до позивача, а відразу недопущено останнього до участі в конкурсі. Верховний Суд не погоджується із такими висновками судів попередніх інстанцій та вважає, за необхідне виключити їх з мотивів рішень судів попередніх інстанцій, з огляду на таке.

Законом України ««Про автомобільний транспорт», Порядком № 1081 станом на час проведення спірного конкурсу не передбачалось надання претендентом інформації щодо наявності договорів на медичне обслуговування та технічного огляду автостоянки.

Додатком 4 до Порядку №1081 встановлено форму анкети до заяви про участь у конкурсі з перевезення пасажирів або продовження строку дії договору (дозволу), у якій претендентом зазначаються:

відомості про договір (дозвіл), про те, ким і на який період укладений (виданий) як переможцю попереднього конкурсу (за наявності);

відомості про документи, що підтверджують право власності чи користування земельними ділянками, а також право власності чи користування приміщеннями, де забезпечується проведення медичного огляду водіїв, їх стажування та інструктажі, а також огляд технічного стану автобусів та їх зберігання.

Відповідно до матеріалів справи, ПП "АТП Поділля-Тур" надано відомості про те, що ПП "АТП Поділля-Тур" є власником матеріально-технічної бази, як розташована за адресою :29000, м. Хмельницький, вул. Вінницьке шосе, 12/2Д, та створена на підставі: а) договір оренди від 05 вересня 2017 року, предметом якої є асфальтована площадка розміром 2055 м кв., б) договір оренди від 01 грудня 2016 року, предметом якого є ангар площею 1086,6 м кв. з оглядовими ямами, забезпечене необхідним обладнанням, кабінетами обслуговуючого персоналу, навчальним класом (в тому числі для проведення інструктажів) та прилеглої території площею 1400 м кв., в) договір оренди від 01 березня 2017 року, предметом якого є два нежитлових приміщення призначених для медичного огляду водіїв та кабінет механіка.

Додатком 5 до Порядку №1081 встановлено показники, за якими оцінюються автомобільні перевізники-претенденти. Згідно з пунктом 10 вказаного Додатку, конкурсним комітетом оцінюється наявність матеріально-технічної бази, на якій забезпечується проведення медичного огляду водіїв, їх стажування та інструктажі, а також огляд технічного стану автобусів та їх зберігання у разі розміщення такої бази на відстані не більш як 20 кілометрів від місця формування рейсу) (бали нараховуються за інформацією Укртрансбезпеки відповідно до бази ліцензійного реєстру).

Отже, від переможців на час проведення конкурсу вимагається інформація не щодо проходження обов`язкового технічного огляду транспортних засобів у відповідності до Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, а щодо умов їх утримання (забезпечення їх зберігання у спеціально пристосованих для цього приміщеннях, гаражах, на майданчиках, стоянках, забезпечених засобами охорони) та забезпечення контролю технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут.

Верховний Суд зазначає, що законодавством не передбачено подання автомобільним перевізником-претендентом для участі у конкурсі договорів на медичне обслуговування та технічного огляду автотранспорту та стоянки, за ці обставини не передбачено нарахування балів, а тому надання третьою особою в справі додаткової інформації про договори на медичне обслуговування та технічний огляду автотранспорту та стоянки не впливає на визначення результатів конкурсу, а тому не тягне за собою будь-яких правових наслідків.

У касаційній скарзі скаржник вказує, що судами попередніх інстанцій розглянуто справу відносно неналежного відповідача. На переконання скаржника належним відповідачем у цій справі є Департамент економічного розвитку, курортів і туризму Хмельницької обласної державної адміністрації. Верховний Суд відхиляє такі доводи та зазначає таке.

Відповідно до частини третьої статті 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

З аналізу статті 48 КАС України слідує, що заміна первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем належить до повноважень суду першої інстанції.

Належним є відповідач, який є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Відтак, неналежним відповідачем є особа, яка не повинна і не може відповідати за пред`явленим позовом. У разі якщо за змістом норми матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, учасником спірних відносин та зобов`язаною особою є інша, ніж особа, до якої пред`явлено позов, підстави для задоволення позову відсутні. У такому випадку суд з метою забезпечення захисту порушеного (оспорюваного, невизнаного) права особи повинен замінити неналежного відповідача належним або залучити до участі у справі співвідповідача, однак на це потрібна згода позивача.

Головою Хмельницької обласної державної адміністрації видано наказ №10-нк від 26 лютого 2020 року «Про перейменування Департаменту економічного розвитку, промисловості та інфраструктури облдержадміністрації».

Підставою для прийняття наказу №10-нк від 26 лютого 2020 року «Про перейменування Департаменту економічного розвитку, промисловості та інфраструктури облдержадміністрації» було розпорядження голови обласної державної адміністрації № 134/2020-р «Про перейменування окремих структурних підрозділів обласної державної адміністрації», яким, окрім іншого, було зобов`язано директора Департаменту розробити та внести на затвердження в установленому порядку Положення про Департамент економічного розвитку, курортів і туризму Хмельницької обласної державної адміністрації, забезпечити подання в установленому чинним законодавством порядку державному реєстратору документів, необхідних для проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу у зв`язку з її перейменуванням.

03 квітня 2020 року Департамент економічного розвитку, промисловості та інфраструктури змінив назву на Департамент економічного розвитку, курортів і туризму Хмельницької обласної державної адміністрації.

Повноваження щодо вирішення питань, пов`язаних із перевезенням пасажирів на автобусних маршрутах загального користування передані Департаменту економічного розвитку, курортів і туризму Хмельницької обласної державної адміністрації.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2021 року приведено у відповідність назву відповідача Хмельницької обласної державної адміністрації в особі Департаменту економічного розвитку, промисловості та інфраструктури, змінивши її на Хмельницьку обласну державну адміністрацію в особі Департаменту економічного розвитку, курортів і туризму.

Верховний Суд указує на те, що у цій справі належними відповідачами є Хмельницька обласна державна адміністрація (як організатор конкурсу) в особі Департаменту економічного розвитку, курортів і туризму (який наділений повноваженнями щодо проведення конкурсу) та Хмельницька обласна державна адміністрація в особі Управління інфраструктури Хмельницької обласної державної адміністрації (яке організовує роботу з надання пропозиції до нормативно-правових актів щодо стратегічного планування у сферах транспорту, дорожнього господарства та зв`язку).

З урахуванням викладеного, Верховний Суд не убачає порушень судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме частини третьої статті 48 КАС України.

Також Верховний Суд вважає, безпідставними посилання скаржника на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права через не врахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 20 серпня 2019 року у справі № 515/714/17, від 12 червня 2018 року у справі № 826/4406/16, від 06 грудня 2019 року у справі № 555/2507/15-а; постановах Великої Палати Верховного Суду, зокрема від 14 березня 2018 року у справі № 9901/22/17, від 06 червня 2018 року у справі № 800/489/17, від 12 червня 2018 року у справі № 800/587/17, від 16 жовтня 2018 року у справі № 9901/415/18, від 09 квітня 2019 року у справі № 9901/611/18 та від 21 серпня 2019 року у справі № 9901/283/19.

Щодо визначення подібності цих правовідносин Верховний Суд звертається до правових висновків, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27 березня 2018 року у справі № 910/17999/16; пункт 38 постанови від 25 квітня 2018 року у справі № 925/3/7, пункт 40 постанов від 25 квітня 2018 року у справі № 910/24257/16). Такі ж висновки були викладені і в постановах Верховного Суду України від 21 грудня 2016 року у справі № 910/8956/15 та від 13 вересня 2017 року у справі № 923/682/16.

Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах необхідно розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 757/31606/15-ц).

Варто зауважити, що у справі № 515/714/17 позивач звернувся до Приморської сільської ради Татарбунарського району Одеської області про зобов`язання розглянути звернення ОСОБА_3 щодо надання їй схематичного зображення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства згідно розпорядження Татарбунарської районної ради від 03 грудня 2004 року №555/А - 2004; стягнення на його користь моральної шкоди у розмірі 190 мінімальних заробітних плат.

У справі № 826/4406/16 ОСОБА_4 з позовом до Кабінету Міністрів України, в якому просив визнати незаконним та нечинним пункт 1 частини 9 постанови Кабінету Міністрів України №1000 від 02 грудня 2015 року в частині, що включає слова "і видаються громадянам за наявності дозволу на їх придбання", визнати незаконним та нечинним пункт 2 частини 12 постанови Кабінету Міністрів України №1000 від 02 грудня 2015 року в частині, що включає слова: "зброя, газові пістолети, револьвери, пристрої вітчизняного виробництва, споряджені гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії (далі - пристрої), продаються на підставі дозволів на їх придбання".

У справі № 555/2507/15-а Товариство з обмеженою відповідальністю «Добробут-5» звернулося до суду з позовом до Березнівської міської ради Рівненської області, в якому просило визнати пункти 1 та 2 рішення Березнівської міської ради №48 від 25 грудня 2015 року "Про торгівлю на прилеглій території до вул. Зірненська" неправомірними, скасувавши їх.

У справі №9901/22/17 Велика Палата Верховного Суду розглядала спір щодо скасування рішення ВРП від 14 листопада 2017 року про внесення Президентові України подання про призначення на посаду суддів Верховного Суду двох кандидатів на зайняття 120 вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду, а саме: на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду - Стрелець Тетяни Геннадіївни та на посаду судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду - Погрібного Сергія Олексійовича (далі - Рішення) та Указу Президента України від 14 грудня 2017 року № 417/2017 «Про призначення суддів Верховного Суду».

У справі №800/489/17 ОСОБА_5 звернувся з позовом до Президента України Порошенка Петра Олексійовича про скасування Указу Президента України від 10 листопада 2017 року №357/2017 «Про призначення суддів Верховного Суду».

У справі № 800/587/17 Велика Палата Верховного Суду розглядала спір заявлений до Президента України Порошенка Петра Олексійовича про визнання протиправним та скасування Указу Президента України від 10 листопада 2017 року № 357/2017 «Про призначення суддів Верховного Суду».

У справі № 9901/415/18 Велика Палата Верховного Суду розглядала спір про визнання протиправним та нечинним Указу Президента України від 29 грудня 2017 року № 449/2017 «Про ліквідацію та утворення місцевих загальних судів».

У справі № 9901/611/18 Велика Палата Верховного Суду розглядала спір про визнання протиправним та нечинним Указу з підстав його невідповідності положенням статей 9, 19 та 55 Конституції України, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 14 листопада 1950 року (далі - Конвенція), статті 19 та пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VІІІ), статті 19 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VІІІ «Про Вищу раду правосуддя», статті 81 Цивільного кодексу України, статті 16 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», статті 17 Закону України від 23 лютого 2003 року № 3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», статті 34 Кримінального процесуального кодексу України, пунктів 7, 10 Указу Президента від 19 лютого 2002 року № 155/2002 «Про порядок організації та здійснення контролю за виконанням указів, розпоряджень і доручень Президента України».

У справі № 9901/283/19 Велика Палата Верховного Суду розглядала спір про визнання протиправним і скасування Указу Президента України від 21 травня 2019 року № 304/2019 «Про призначення А. Богдана Главою Адміністрації Президента України».

З огляду на те, що вимоги і аргументи касатора у контексті змісту правовідносин, які склалися між сторонами у вищенаведених справах, обсягу та правової природи фактичних обставин справ, що зумовили відповідне правозастосування, не містять підстав, що вказують на неправильне/неоднакове застосування судом апеляційної інстанції у цій справи одних і тих самих норм матеріального та процесуального права у подібних правовідносинах.

Водночас, оскільки судами попередніх інстанцій прийнято правильне по суті рішення, але помилково вказано, що обставина відсутності в ПП "АТП Поділля-Тур" на момент проведення конкурсу договори на медичне обслуговування, технічний огляд автотранспорту та стоянки була залишена поза увагою організаторами конкурсу, це не призвело до ухвалення незаконного судового рішення у цій справі, тому існують підстави для зміни рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2021 року шляхом виключення з її мотивувальної частини висновків про те, що: «Обставина відсутності в ПП "АТП Поділля-Тур" на момент проведення конкурсу договори на медичне обслуговування, технічний огляд автотранспорту та стоянки була залишена поза увагою організаторами конкурсу».

Відповідно до статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Висновки щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "АТП Поділля-Тур" задовольнити частково.

Змінити рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2021 року у справі №560/979/19 шляхом виключення з її мотивувальної частини висновків про те, що: «Обставина відсутності в ПП "АТП Поділля-Тур" на момент проведення конкурсу договорів на медичне обслуговування, технічний огляд автотранспорту та стоянки була залишена поза увагою організаторами конкурсу».

В іншій частині рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2021 року у справі №560/979/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.Г. Загороднюк

судді Л.О. Єресько

В.М. Соколов