ПОСТАНОВА

Іменем України

12 травня 2022 року

Київ

справа №400/2741/19

адміністративне провадження № К/9901/12901/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

cудді-доповідача - Радишевської О.Р.,

суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №400/2741/19

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_2 - про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року, прийняте у складі: головуючого судді Устинова І.А., та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року, ухвалену у складі: головуючого судді Бойка А.В., суддів Федусика А.Г., Шевчук О.А.,

УСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (далі - ГУ НП у Миколаївській області, відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_2 , з вимогами:

1.1. визнати протиправним і скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Миколаївській області №288о/с від 23 липня 2019 року про звільнення полковника поліції ОСОБА_1 з посади заступника начальника Головного управління - начальника Слідчого управління ГУ НП у Миколаївській області та переміщення його на посаду начальника Первомайського відділу поліції ГУ НП у Миколаївській області;

1.2. поновити полковника поліції ОСОБА_1 на штатній посаді заступника начальника Головного управління - начальника Слідчого управління ГУ НП у Миколаївській області відповідно до штатного розпису (штату) ГУ НП у Миколаївській області з 23 липня 2019 року;

1.3. рішення суду в частині поновлення полковника поліції ОСОБА_1 на штатній посаді заступника начальника Головного управління - начальника Слідчого управління ГУ НП у Миколаївській області, відповідно до штатного розпису (штату) ГУ НП у Миколаївській області, допустити до негайного виконання;

1.4. стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомоги та сплату судового збору.

2. На обґрунтуванням позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуваний наказ є незаконним, адже посада, на яку його примусово в односторонньому порядку переміщено, не є рівнозначною.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. Як установили суди попередніх інстанцій, ОСОБА_1 проходив службу в органах Національної поліції України в званні «полковник поліції» на посаді заступника начальника Головного управління - начальника Слідчого управління ГУ НП в Миколаївській області.

4. Наказом ГУ НП в Миколаївській області від 22.12.2016 №356о/с позивача було звільнено зі служби в поліції.

5. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року у справі №814/2851/16 вказаний наказ від 22 грудня 2016 року визнано протиправним і скасовано, а позивача поновлено на службі в поліції на посаді заступника начальника Головного управління - начальника Слідчого управління ГУ НП в Миколаївській області з 23.12.2016.

6. Наказом ГУ НП в Миколаївській області від 19.07.2019 №282 о/с позивача поновлено на посаді заступника начальника Головного управління - начальника Слідчого управління ГУ НП в Миколаївській області.

7. Наказом ГУ НП у Миколаївській області від 29.07.2019 №288о/с позивача на підставі пункту 2 частини першої статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» переміщено на рівнозначну посаду начальника Первомайського відділу поліції ГУ НП у Миколаївській області для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби, звільнивши його з посади заступника начальника Головного управління - начальника Слідчого управління.

8. Підставою видання наказу зазначено наказ ГУ НП від 23.07.2019 №762 «Про оголошення рішення засідання колегії ГУ НП в Миколаївській області від 23.07.2019 №4кгу/1».

9. На засіданні колегії ГУ НП у Миколаївській області були обговорені керівні та професійні якості всіх кандидатів на посади, спрогнозовано можливі наслідки їхнього призначення на посаду начальника Первомайського відділу поліції ГУ НП у Миколаївській області, проаналізовано доцільність переміщення на цю посаду начальників Очаківського, Вознесенського та Корабельного відділів поліції, а також усіх заступників начальника ГУ НП і керівників самостійних управлінь апарату.

10. За результатами відкритого голосування прийнято рішення щодо доцільності призначення на посаду начальника Первомайського відділу поліції ГУ НП у Миколаївській області полковника поліції ОСОБА_1 .

11. Не погоджуючись з наказом про переміщення на іншу посаду, позивач звернувся до суду.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

12. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.11.2019, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2020, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

13. Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій керувалися тим, що начальники можуть переміщувати підлеглих їм поліцейських без їхньої згоди на рівнозначні посади для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби. При цьому рівнозначними для цілей переміщення поліцейських є посади, за якими передбачено однакове граничне спеціальне звання.

14. Як зазначили суди попередніх інстанцій, ГУ НП в Миколаївській області посади заступника начальника Головного управління - начальника Слідчого управління ГУ НП в Миколаївській області та начальника Первомайського відділу поліції ГУ НП у Миколаївській області є посадами середнього складу поліції з граничним спеціальним званням «полковник поліції», тобто рівнозначними.

15. З урахуванням викладеного суди попередніх інстанцій уважали, що відповідач мав правові підстави для переміщення позивача на іншу посаду.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції

16. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їхні рішення та прийняти нове про задоволення позовних вимог.

17. На обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач зазначив, що суди попередніх інстанцій дійшли безпідставних висновків про рівнозначність посад заступника начальника Головного управління - начальника Слідчого управління ГУ НП в Миколаївській області та начальника Первомайського відділу поліції ГУ НП у Миколаївській області.

18. Позивач доводить, що посада, на яку його переміщено, має інший зміст та обсяг повноважень, а тому не може бути визнаною рівнозначною. Позивач також наполягає на тому, що його переміщення не було обумовлено інтересами служби, як про це зазначено в оскаржуваному наказі. Позивач уважає, що його переміщення було заходом дисциплінарного впливу, пов`язаним з небажанням відповідача реально виконувати рішення суду про поновлення на службі.

19. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу зазначив, що судами попередніх інстанцій повно та всебічно встановлено обставини, що мають значення для розгляду справи, правильно застосовано норми матеріального права до спірних правовідносин, у зв`язку з чим підстав для скасування їхніх рішень немає.

20. Третя особа правом подати відзив на касаційну скаргу не скористалася.

21. Касаційна скарга надійшла до Верховного Суду 15 травня 2022 року. За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача Радишевської О.Р., суддів Кашпур О.В., Уханенка С.А.

22. Ухвалою Верховного Суду від 25 травня 2020 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

V. Джерела права й акти їхнього застосування

23. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України врегульовано положеннями Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII (у редакції, чинній станом на 01 січня 2019 року; далі - Закон № 580-VIII).

24. Відповідно до частини першої статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

25. Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень (частина перша статті 59 Закону № 580-VIII).

26. Згідно з частиною третьою статті 59 Закону №580-VIII рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.

27. Видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України (частина четверта статті 59 Закону № 580-VIII).

28. Відповідно до частини першої статті 60 Закону №580-VIII проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

29. Згідно з приписами частини першої статті 65 Закону №580-VIII переміщення поліцейських здійснюється:

1) на вищу посаду - у порядку просування по службі;

2) на рівнозначні посади: для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби; за ініціативою поліцейського; у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням реорганізації; у разі необхідності проведення кадрової заміни в місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами (далі - місцевості з визначеним строком служби); за станом здоров`я - на підставі рішення медичної комісії; з меншим обсягом роботи з урахуванням професійних і особистих якостей - на підставі висновку атестації; у разі звільнення з посади на підставі рішення місцевої ради про прийняття резолюції недовіри відповідно до статті 87 цього Закону;

3) на посади, нижчі ніж та, на якій перебував поліцейський: у зв`язку зі скороченням штатів або реорганізацією в разі неможливості призначення на рівнозначну посаду; за станом здоров`я - на підставі рішення медичної комісії; через службову невідповідність - на підставі висновку атестації з урахуванням професійних і особистих якостей; за ініціативою поліцейського; як виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; у разі звільнення з посади на підставі рішення місцевої ради про прийняття резолюції недовіри, відповідно до статті 87 цього Закону;

4) у зв`язку із зарахуванням на навчання до вищого навчального закладу із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, на денну форму навчання, а також у разі призначення на посаду після закінчення навчання.

30. Частиною другою статті 65 Закону №580-VIII посада вважається вищою, якщо за цією посадою штатом (штатним розписом) передбачене вище спеціальне звання поліції.

31. Відповідно до частини сьомої статті 65 Закону №580-VIII переведення поліцейських здійснюється у разі, якщо звільнення їх із посад або призначення на інші посади належить до номенклатури призначення різних керівників.

32. Згідно з приписами частини восьмої статті 65 Закону №580-VIII переведення поліцейського може здійснюватися за його ініціативою, ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших органів (закладів, установ) поліції, які порушили питання про переміщення.

33. Переведення поліцейського здійснюється на підставі єдиного наказу про звільнення із займаної посади та направлення для подальшого проходження служби до іншого органу (закладу, установи) поліції та про призначення на посаду в органі (закладі, установі) поліції, до якого переміщується поліцейський (частина дев`ята статті 65 Закону №580-VIII).

34. У разі якщо згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначенню поліцейського на посаду повинно передувати погодження відповідних органів державної влади або органів місцевого самоврядування чи їх посадових осіб, призначення на посаду здійснюється після отримання такого погодження. Не допускається переміщення поліцейських на вищі посади протягом шести місяців з дня притягнення до адміністративної чи дисциплінарної відповідальності (частини 10-11 статті 65 Закону № 580-VIII).

35. Відповідно до статті 59 Закону №580-VIII з метою забезпечення належної підготовки та видання наказів з питань проходження служби поліцейськими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23 листопада 2016 року №1235, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20 грудня 2016 року №1668/29798, затверджено Порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції (далі - Порядок №1235) та Перелік документів з питань проходження служби (далі - Перелік).

36. Відповідно до розділу ІІ Порядку №1235 підставою для видання наказів по особовому складу є такі зміни в службовій діяльності, зокрема, як переміщення по службі.

37. За приписами пункту 2 розділу ІІІ Порядку №1235 підставою для підготовки та видання наказів по особовому складу є документи з питань проходження служби, подані до підрозділу кадрового забезпечення поліцейським, його керівником або працівником, який здійснює кадрове забезпечення підрозділу.

38. Пунктом 3 розділу ІІІ Порядку №1235 перелік документів з питань проходження служби визначається згідно з Переліком документів з питань проходження служби, затвердженим наказом МВС України від 23 листопада 2016 року №1235.

39. Відповідно до пункту 4 розділу ІІІ Порядку № 1235 у разі необхідності для підготовки наказів можуть витребовуватися документи з певних питань проходження служби в поліції, передбачені чинним законодавством України.

40. Переліком визначено, що документами з питань проходження служби є: рапорт (заява), що пишеться власноручно у довільній формі; подання про призначення на посаду; подання про встановлення додаткових видів грошового забезпечення.

41. Відповідно до частини першої статті 32 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.

VI. Позиція Верховного Суду

42. Спір у цій справі виник у зв`язку з переміщенням позивача з посади заступника начальника Головного управління - начальника Слідчого управління ГУ НП у Миколаївській області на посаду начальника Первомайського відділу поліції ГУ НП у Миколаївській області.

43. Суд зазначає, що для цілей застосування статті 65 Закону №580-VIII поняття «переміщення» та «переведення» є тотожними й під ними розуміється зміна таких умов служби в поліції як посада (посадових обов`язків) та/або місця несення служби.

44. Подібний висновок було викладено в постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року в справі №420/5192/18.

45. Переміщення (переведення) поліцейського може відбуватися за ініціативою поліцейського або ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших органів (закладів, установ) поліції, які порушили питання про переміщення.

46. Підставою для переміщення поліцейського за ініціативою начальників є скорочення штатів, проведенням реорганізації; необхідність проведення кадрової заміни в місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними умовами; службова необхідність - для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби.

47. Суд зазначає, що переміщення поліцейського з ініціативи начальників, особливо коли це переміщення передбачає зміну місця несення служби, повинно переслідувати легітимну мету та бути пов`язаним з певними об`єктивними чинниками - інтересами служби. У будь-якому разі воно не може бути прихованою формою покарання, а поліцейські повинні мати засоби правового захисту від переміщень, що не відповідає меті цього інституту.

48. Законом №580-VIII встановлені підстави переміщення поліцейського та осіб, які можуть ініціювати переміщення, проте Законом №580-VIII не встановлено, чи вимагається згода поліцейського на таке переміщення.

49. У постанові від 17.02.2015 №?21-8а15 Верховний Суд України висловив правову позицію, що у відносинах публічної служби пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство треба застосовувати у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться в спеціальному законі.

50. Беручи до уваги, що Законом №580-VIII не врегульоване питання щодо порядку переміщення поліцейського на рівнозначну, вищу або нищу посаду в іншій місцевості, у цій частині до спірних правовідносин підлягають застосуванню загальні положення трудового законодавства.

51. Водночас статтею 32 КЗпП України встановлено можливість переведення в іншу місцевість тільки за згодою працівника, за винятком тимчасового переведення та в інших випадках, передбачених законодавством.

52. Отже, переміщення поліцейського на рівнозначні посади для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби в іншу місцевість, можливо за умови надання поліцейським згоди на таке переміщення. Для цілей застосування статті 32 КЗпП України, в контексті спірних правовідносин, іншою місцевістю є інший населений пункт, у тому числі в межах однієї області.

53. Така правова позиція в тотожних за змістом правовідносинах була викладена Верховним Судом у постановах від 17.10.2019 в справі № 420/5192/18, від 11.08.2020 в справі №620/2624/19 і Суд не знаходить підстав для відступу від неї під час розгляду цієї справи.

54. У спірних правовідносинах позивач проходив службу ГУ НП у Миколаївській області, що розташоване в м. Миколаїв та був переміщений (переведений) на службу в Первомайський відділ поліції ГУ НП у Миколаївській області, що знаходиться в м. Первомайськ Миколаївської області. Однак згоди на таке переміщення позивач не давав.

55. З урахуванням викладеного Суд не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про законність оскаржуваного наказу, яким позивача переміщено на іншу посаду в іншу місцевість.

56. Згідно з частиною першою статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

57. Відповідно до частини першої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

58. Згідно з частиною третьою статті 341 КАС України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

59. Відповідно до частини третьої статті 351 КАС України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

60. Беручи до уваги, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права та прийняті без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 17.10.2019 в справі № 420/5192/18, від 11.08.2020 в справі №620/2624/19, Суд дійшов висновку про необхідність їхнього скасування з прийняттям нового - про визнання протиправним і скасування наказу ГУ НП у Миколаївській області від 23 липня 2019 року №288о/с у частині звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника Головного управління - начальника Слідчого управління ГУ НП у Миколаївській області та переміщення на посаду начальника Первомайського відділу поліції ГУ НП у Миколаївській області; поновлення позивача на попередній посаді.

VII. Судові витрати

61. Беручи до уваги предмет позову, позивач звільнений від сплати судового збору. Доказів понесення позивачем інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, матеріали справи не містять. З урахуванням викладеного судові витрати не розподіляються.

62. Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

63. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

64. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року в справі №400/2741/19 скасувати.

65. Ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

66. Визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 23 липня 2019 року №288о/с у частині звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника Головного управління - начальника Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Миколаївській області та переміщення на посаду начальника Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Миколаївській області.

67. Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління - начальника Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Миколаївській області з 24 липня 2019 року.

68. Судові витрати не розподіляються.

69. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська

Судді: О.В. Кашпур

С.А. Уханенко