ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 травня 2022 року
м. Київ
справа №826/11360/16
адміністративне провадження № К/9901/22929/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.
суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2019 року (головуючий суддя: Добрівська Н.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року (головуючий суддя: Коротких А.Ю., судді: Ганечко О.М., Сорочко Є.О.) у справі № 826/11360/16 за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» Костенка Ігоря Івановича про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
26 липня 2016 року ОСОБА_1 (далі також позивач або ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі також - відповідач-1 або Фонд), Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" Костенка Ігоря Івановича ( далі також відповідач-2 або Уповноважена особа Фонду), в якому просив:
визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду щодо визнання нікчемним Договору №153D-666693 банківського вкладу «Іменинний» у національній валюті від 04 квітня 2016 року, укладеного між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та Публічним акціонерним товариством «Комерційний Банк «Хрещатик» та операції з надходження та зарахування коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору;
зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Хрещатик» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), як вкладника Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Хрещатик», якому необхідно здійснити виплату відшкодування на підставі Договору №153D-666693 банківського вкладу «Іменинний» у національній валюті від 04 квітня 2016 року у розмірі 200000,00 грн за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до Загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Хрещатик», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за Договором №153D - 666693 банківського вкладу «Іменинний» у національній валюті від 04 квітня 2016 року.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2019 року, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Хрещатик» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до Договору № 153D-666693 банківського вкладу «Іменинний» у національній валюті від 04 квітня 2016 року, укладеного між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Комерційний Банк «Хрещатик», в межах гарантованої суми відшкодування.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
13 серпня 2019 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Уповноваженої особи Фонду, надіслана 09 серпня 2019 року, в якій скаржник просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове, яким у задоволені позову відмовити.
Ухвалою Верховного Суду від 21 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі. Цією ж ухвалою витребувано справу з суду першої інстанції.
Від позивача та інших учасників відзиву на касаційну скаргу не надходило що не перешкоджає касаційному перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Ухвалою Верховного Суду від 10 травня 2022 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 04 квітня 2016 року між позивачем та ПАТ «КБ «Хрещатик» укладено договір банківського рахунку фізичної особи № 26209001193885, відповідно до умов якого Банк відкрив Клієнту поточний рахунок № НОМЕР_2 в національній валюті та зобов`язався здійснювати його розрахунково - касове обслуговування.
Також, 04 квітня 2016 року між позивачем та ПАТ «КБ «Хрещатик» укладено договір №153D-666693 банківського вкладу «Іменинний» в національній валюті із щомісячною сплатою процентів (6 місяців) відповідно до умов якого Банк приймає грошові кошти вкладника на вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_3 , що відкривається Банком на його ім`я, в сумі 200 000,00 грн на термін з 04 квітня 2016 року по 04 жовтня 2016 року з процентною ставкою 23% річних.
За змістом копії меморіального ордеру № 01 від 04 квітня 2016 року з рахунку № НОМЕР_2 , відкритого на ім`я позивача у ПАТ «КБ «Хрещатик», на рахунок № НОМЕР_3 , також відкритий на ім`я позивача, перераховано грошові кошти у розмірі 200 000,00 грн. з призначенням платежу: «надходження грошових коштів б/г згідно договору №153D-666693 від 04 квітня 2016 року», що також підтверджується копією виписки по особовому рахунку за період з 04 квітня 2016 року по 27 лютого 2017 року по рахунку № НОМЕР_2 .
24 травня 2016 року вказані грошові кошти були перераховані на рахунок ОСОБА_2 з призначенням платежу: «повернення коштів внаслідок застосування наслідків нікчемності зг. Наказу №152 від 18.05.2016 року та протоколу комісії від 17.05.2016 року».
На підставі постанови Правління Національного банку України від 05 квітня 2016 року № 234 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 05 квітня 2016 року № 463 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Хрещатик» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».
Згідно з даним рішенням розпочато процедуру виведення Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Хрещатик» з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 05 квітня 2016 року до 04 травня 2016 року включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ «КБ «Хрещатик» провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Костенку Ігорю Івановичу строком на один місяць з 05 квітня 2016 року до 04 травня 2016 року включно.
25 квітня 2016 року на офіційному веб-сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб опубліковано оголошення про те, що виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 21 квітня 2016 року № 560 відповідно до якого продовжено строки тимчасової адміністрації в ПАТ «КБ «Хрещатик» з 05 травня 2016 року до 04 червня 2016 року включно.
Наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Хрещатик» Костенка І.І. від 18 травня 2016 року №152 «Щодо заходів, пов`язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів, операцій) за вкладними операціями» застосовано наслідки нікчемності операцій (транзакцій) по перерахуванню коштів з поточних рахунків юридичних та фізичних осіб на вкладні депозитні/поточні (карткові) рахунки інших фізичних осіб - клієнтів Банку, що є нікчемними з підстав, визначених пунктом 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», серед яких також правочини, укладені з позивачем.
Відповідно до копії повідомлення про нікчемність правочинів від 24 травня 2016 року №41/3-12/2821, позивача повідомлено про нікчемність правочинів, зокрема, операції надходження коштів 04 квітня 2016 року на поточний рахунок позивача № НОМЕР_2 з рахунку № НОМЕР_4 ( ОСОБА_2 ) у сумі 200 000,00 грн; договору банківського вкладу «Іменинний» із щомісячною сплатою процентів №153D-666693 від 04 квітня 2016 року та операції зарахування коштів на вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_3 в сумі 200 000,00 грн.
IIІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що з повідомлення Уповноваженої особи Фонду №41/3-12/2821 від 28 травня 2016 року йому стало відомо про те, що операція надходження коштів 04 квітня 2016 року на його поточний рахунок у розмірі 200 000,00 грн, договір банківського вкладу «Іменинний» №153D-666693 від 04 квітня 2016 року та операція зарахування коштів на вкладний (депозитний) рахунок в сумі 200 000,00 грн, укладені з порушенням чинного законодавства України та є нікчемними, згідно пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» ( далі також Закон № 4452-VI).
Вважаючи рішення відповідача щодо визнання правочинів нікчемними протиправним, що стало підставою для невключення даних про позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, останній звернувся до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача-1 послався на те, що Фонд складає Загальний реєстр виключно на підставі переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, поданого Уповноваженою особою Фонду.
Також представник відповідача-1 зазначив, що у разі подання Уповноваженою особою Фонду додаткової інформації про позивача, Фондом будуть вжиті відповідні заходи щодо включення таких даних до Загального реєстру, тому просив у задоволенні позовних вимог до відповідача-1 відмовити в повному обсязі.
Відповідач-2 позов не визнав, у відзиві послався на проведення відповідачем перевірки правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладі фізичних осіб».
За результатами проведеної перевірки Комісія дійшла висновку, що правочини (договори, транзакції) за вкладними операціями є нікчемними згідно зі статтею 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», у тому числі, правочини щодо перерахування ОСОБА_2 на рахунок позивача грошової суми у розмірі 200 000,00 грн, оскільки зазначений платіж не мав на меті передачу права власності на грошові кошти та здійснено з метою отримання грошових коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб без фактичного надходження цих коштів до Банку.
Відповідач-2 вважає, що зазначена операція здатна призвести до зміни черговості задоволення вимог кредиторів.
За позицією відповідача-2, позивач не набув права на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, тобто не є вкладником Банк, а тому відсутні правові підстави для його внесення до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій зазначили, що Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «Хрещатик», виконуючи меморіальний ордер №01 від 04 квітня 2016 року на переказ коштів на користь позивача, не набуло прав на кошти, які переказувались, а тому Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «Хрещатик» не є стороною переказу коштів, а є лише виконувачем своїх зобов`язань за договорами банківського рахунку перед клієнтом, забезпечуючи рух коштів від ініціатора до отримувача переказу, тобто позивача.
Водночас суди акцентували увагу, що договір про обслуговування банком банківського рахунку передбачає право банка відмовити у проведенні розрахункових та касових операцій при наявності фактів, що свідчать про порушення клієнтом норм чинного законодавства України, умов цього договору та банківських правил оформлення розрахункових, касових документів, заяв, доручень і строків їх подання до банку. Проте ПАТ «КБ «Хрещатик» при проведенні розрахункових операцій зазначених фактів не встановлено, а отже операції по перерахунку коштів є правомірними та відповідали діючому законодавству України.
Також судами встановлено, що переказ грошових коштів на рахунок позивача, відкритий у ПАТ «КБ «Хрещатик», здійснено до запровадження тимчасової адміністрації у банку, тобто до 05 квітня 2016 року.
За позицією судів попередніх інстанцій, встановлені у справі обставини в сукупності свідчать про те, що відповідачем не доведено, а судом не встановлено наявності правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Хрещатик», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
Скаржник вважає рішення судів попередніх інстанцій необґрунтованими та такими, що прийнятті із порушенням норм матеріального права.
За позицію скаржника, з урахуванням положень статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», яка пов`язує відшкодування вкладнику неплатоспроможного банку коштів за рахунок Фонду із розміром наявного у такого вкладника вкладу, а також наведених у частині 1 статті 2 цього Закону визначень поняття «вкладу» як суми коштів, залучених банком від вкладника ( або які надійшли для вкладника), та визначення «вкладника», а також зважаючи на те, що від позивача кошти банком не залучалися на його рахунки, ОСОБА_1 не набув права на відшкодування сум за рахунок Фонду.
VІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом № 4452-VI.
Відповідно до статті 2 Закону № 4452-VI вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
Вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Згідно із частиною першою статті 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Колегія суддів зазначає, що законодавство не передбачає обмежень для визнання особи вкладником банку у випадках перерахування коштів на її користь іншим клієнтом.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.
Згідно із частинами першою, другою статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, (…), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, (…). Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 тис. гривень.
Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру такого відшкодування після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Відповідно до частини першої статті 27 Закону №4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Судами попередніх інстанцій встановлено на підставі наявних доказів, що позивач уклав з ПАТ «КБ «Хрещатик» договір банківського вкладу «Іменинний» від 4 квітня 2016 року №153D-666693 та на відповідному рахунку позивача розміщено грошові кошти на загальну суму 200 000, 00 грн, отже у розумінні закону, ОСОБА_1 є вкладником.
Укладення вказаного договору та зарахування коштів на рахунок відбулись 4 квітня 2016 року, тобто до початку запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду (5 квітня 2016 року).
Отже, вклад розміщено на рахунку ПАТ «КБ «Хрещатик» до запровадження тимчасової адміністрації, а тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI.
Також уповноваженою особою Фонду не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ «КБ «Хрещатик», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відповідно до норм Закону № 4452-VI.
Аналогічна правова позиція у подібних відносинах, висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 802/351/16-а/.
Відтак, Верховний Суд погоджується з позицією судів попередніх інстанцій про те, що відповідач не довів наявності правових підстав вважати спірний договір банківського вкладу, укладений між позивачем та ПАТ «КБ «Хрещатик» нікчемним та, відповідно, застосовувати наслідки нікчемності до даних договорів, так само, як не доведено наявність інших правових підстав, визначених Законом №4452-VI, для невключення позивача до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду.
Також, колегія суддів звертає увагу, що положення пункту 7 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI не можуть бути застосованими до договору банківського вкладу (депозиту), укладеного між позивачем та ПАТ "КБ"Хрещатик", оскільки на підставі цього договору у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, а також умови договору не передбачають обов`язку банку перерахувати кошти або передати майно позивачу.
Суд касаційної інстанції враховує, що відповідно до пункту 4 розділу ІІІ Порядку відшкодування Фондом коштів за вкладами, затвердженого рішенням Виконавчої дирекції Фонду від 9 серпня 2012 року №14 (далі - Положення №14) перелік складається станом на день прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на день прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, незалежно від кількості вкладів в одному банку.
Верховний Суд зауважує, що рішенням Виконавчої дирекції Фонду №823 від 26 травня 2016 року внесено зміни до Положення № 14. Пункт 5 розділу ІІ вказаного Положення викладено у новій редакції, зокрема, уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку, зокрема, такі переліки: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 2 до цього Положення; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, згідно з додатком 3 до цього Положення.
Також, цим пунктом передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків. Схожі приписи містяться і в пункт 6 розділу ІІ вказаного Положення чинних станом на момент розгляду справи.
Отже, у разі наявності підстав для включення даних про рахунки вкладника, які раніше не були включені до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом, уповноважена особа має надати до Фонду відповідне доповнення до переліку.
З огляду на те, що станом на дату розгляду справи у судах попередніх інстанцій відповідний перелік вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду, вже сформовано та подано на затвердження Фонду, належним способом захисту порушених прав позивача буде зобов`язання уповноваженої особи Фонду надати доповнення до переліку стосовно позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «БК «Хрещатик» за рахунок Фонду.
За такого правого регулювання та встановлених обставин, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку стосовно того, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, проте суд першої інстанції помилково вказав, а суд апеляційної інстанції не виправив зміст резолютивної частини про зобов`язання подати до Фонду додаткову інформацію про ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «КБ «Хрещатик» за рахунок Фонду, а тому колегія суддів дійшла висновку про необхідність зміни абзацу другого резолютивної частини рішення суду першої інстанції, виклавши у наступній редакції:
"Зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк «Хрещатик" надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб доповнення до переліку рахунків щодо ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк «Хрещатик", за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб".
Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи Фонду Костенка І.І. щодо визнання нікчемним Договору №153D-666693 банківського вкладу "Іменинний" у національній валюті від 4 квітня 2016 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ "КБ "Хрещатик" та операції з надходження та зарахування коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору, колегія суддів зазначає наступне.
Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 819/353/16 від 4 липня 2018 року викладена така правова позиція :
47. Згідно із частинами першою, другою та десятою статті 38 Закону № 4452-VI Фонд (уповноважена особа Фонду) зобов`язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
48. За результатами перевірки, здійсненої відповідно до статті 38 Закону № 4452-VI, виявляються правочини, які є нікчемними в силу приписів (на підставі) закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.
49. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 ЦК України та частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI) незалежно від того, чи проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів ПАТ «Дельта Банк» і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Рішення уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Таке рішення є внутрішнім розпорядчим документом, яке прийнято уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку. Відповідно позиція відображена у постановах Великої Палати Верховного Суду у справах № 910/12294/16 від 11 квітня 2018 року, №910/24198/16 від 16 травня 2018 року та № 910/17448/16 від 16 травня 2018 року.
50. Оскільки наказ про нікчемність правочинів є внутрішнім документом банку, який прийнято особою, що здійснює повноваження органу управління банку, він не створює жодних обов`язків для третіх осіб (у тому числі й контрагентів банку), тому не можуть порушуватися будь-які права таких осіб унаслідок прийняття цього наказу. Звідси права позивача в цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи.»
Отже, права позивача в цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи.
Встановлена правова природа згаданого рішення унеможливлює здійснення судового розгляду щодо його оскарження, а тому позовна вимога про визнання протиправним наказу про визнання протиправним та скасування рішення щодо визнання нікчемним договору № 153D-666693 банківського вкладу "Іменинний" у національній валюті від 4 квітня 2016 року, не може бути розглянута у судовому порядку (у тому числі в адміністративних, цивільних, господарських судах).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених статтею 238 КАС України, а саме якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
За вказаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи Фонду Костенка І.І. щодо визнання нікчемним договору №153D-666693 банківського вкладу "Іменинний" у національній валюті від 4 квітня 2016 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ "КБ "Хрещатик" та операції з надходження та зарахування коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору, із закриттям провадження у справі в зазначеній частині вимог.
Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», статтями 341, 345, 351, 354-356, 359 КАС України, Суд -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задовольнити частково.
Змінити рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року, виклавши абзац другий резолютивної частини рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2019 року, у наступній редакції:
"Зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк «Хрещатик" надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб доповнення до переліку рахунків щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк «Хрещатик", за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб".
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року у частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Костенка Ігоря Івановича щодо визнання нікчемним договору №153D-666693 банківського вкладу "Іменинний" у національній валюті від 4 квітня 2016 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ "Комерційний банк «Хрещатик" та операції з надходження та зарахування коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору скасувати, провадження у справі в цій частині позовних вимог закрити.
У решті рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду С.М. Чиркін
А.А. Єзеров
В.М. Кравчук
