РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

18 квітня 2022 року м. Рівне №460/17126/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді С.М. Дуляницька за участю секретаря судового засідання Кривчук І.О. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Дяденчук А.І,

відповідача: представник не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державного підприємства "Дубенське лісове господарство" доДержавної екологічної інспекції Поліського округу про визнання протиправним та скасування припису, -

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство "Дубенське лісове господарство" (далі - позивач, ДП "Дубенський лісгосп", підприємство) звернулося до суду з позовом до Державної екологічної інспекції Поліського округу (далі - Інспекція), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати пункт 7 припису № 781 від 26.11.2021.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що в період з 15.11.2021 по 26.11.2021 на Підприємстві Інспекцією проведено позаплановий захід державного нагляду, за результатами якого складено акт № 781 від 26.11.2021. В акті зафіксовано порушення права державної власності на надра, а саме: факт незаконного видобування корисної копалини місцевого значення: піску будівельного на земельній ділянці з кадастровим номером 5621687400:11:017:0021 (об`ємом 4616 м3). Цього ж числа відповідачем винесено припис №781, який містить спірний пункт № 7 з вимогою усунути порушення ст.ст. 4, 19, 23, 24, 56 Кодексу України "Про надра" та ст. 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" в спосіб забезпечення додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами.

Позивач вважає спірний пункт припису протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки при провадженні своєї господарської діяльності не допускав порушення вимог природоохоронного законодавства. Звертає увагу суду, що користування надрами не здійснює і не проводить діяльності з видобування корисних копалин місцевого значення.

Позивач також зазначає, що саме ним було виявлено несанкціоноване видобування корисних копалин місцевого значення зі сторони невстановлених осіб, про що повідомлено відповідача у справі, правоохоронні органи та Управління Держгеокадастру у Рівненській області.

Додатково обґрунтовує, що припис в частині п. 7 є необґрунтованим та неконкретизованим, містить загальний характер що суперечить суті та меті припису як розпорядчого документу, що складається за результатами заходу державного нагляду. Встановлений відповідачем термін виконання припису - "постійно" вказує на його декларативність, що не відповідає вимогам закону.

Також, в позовній заяві позивач вказує на недотримання посадовими особами Інспекції порядку проведення та оформлення результатів перевірки, що полягає у проведенні позапланового заходу за відсутності керівника або уповноваженої керівником особи, а також ненадання можливості позивачу належним чином підготувати та подати заперечення з приводу складеного акту та виявлених порушень за результатами проведеного позапланового заходу.

За цих обставин, позивач вважає п. 7 припису від 26.11.2021 № 781 необґрунтованим, протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 21.12.2021 позовну заяву ДП "Дубенське лісове господарство" залишено без руху з підстав ненадання доказів сплати судового збору. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали суду.

Позивач усунув недоліки позовної заяви та сплатив судовий збір у встановленому законом розмірі, на підтвердження чого надав платіжне доручення від 28.12.2021 № 2408 (а.с. 127).

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 04.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі. Призначено підготовче засідання на 24.01.2022.

За клопотанням відповідача підготовче засідання відкладено на 07.02.2022.

04.02.2022 Інспекцією подано до суду відзив на позовну заяву в якому останній наводить доводи та міркування своїх заперечень проти задоволення позовних вимог. Відповідач вказує, що в ході проведення перевірки встановлено факт незаконного видобування корисних копалин місцевого значення - піску будівельного на земельній ділянці, що перебуває в постійному користуванні позивача. Визначено об`єм незаконно видобутого піску, що складає 4616 м3. Самовільне видобування корисних копалин є порушенням ст.ст. 4,19,23,24,56 Кодексу України "Про надра" та ст. 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Вимогу припису, яка є предметом оскарження, відповідач вважає законною та такою, що відповідає змісту виявленого порушення, так як суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства.

З цих підстав, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Ухвалою суду від 07.02.2022, занесеною до журналу судового засідання, закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.02.2022. За клопотанням представника позивача встановлено йому строк для подачі відповіді на відзив до 14.02.2022.

16.02.2022 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач висловив свої заперечення щодо поданого відзиву (а.с. 160-166). У відповіді на відзив позивач підтримує доводи заявленого позову, вважає їх обґрунтованими та доведеними. Вказує, що відповідач у поданому відзиві не спростував заявлених ним позовних вимог та не довів законності п. 7 оскаржуваного припису.

В судовому засіданні по розгляду справи по суті, що відбулось 23.02.2022 судом заслухано пояснення позивача щодо обставин та підстав заявленого позову, а також заперечення відповідача проти їх задоволення. Додатково, з ініціативи суду, витребувано у сторін у справі докази, зокрема у позивача: посадову інструкцію лісничого Любомирського лісництва Грицайчука О.М., положення про лісову охорону, докази надсилання відповідачу листа від 26.10.2021 № 524, у відповідача: докази отримання такого листа та відповідного на нього реагування. У зв`язку з витребуванням доказів оголошено перерву в судовому засіданні до 14.03.2022.

Судове засідання, що було призначено на 14.03.2022, відкладено за клопотанням представника позивача до 18.04.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та введенням воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".

На виконання вимог ухвали суду позивачем 18.04.2022 подано витребувані судом документи, зокрема посадову інструкцію лісничого Любомирського лісництва-1 ОСОБА_1 та копію журналу вихідної кореспонденції по ДП "Дубенський лісгосп" (а.с.182-193). Відповідач вимоги ухвали суду про витребування доказів не виконав та витребувані судом документи не подав. В судове засідання по розгляду справи по суті 18.04.2022 не з`явився. Про причини неявки представник відповідача суд не повідомив, будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи не подав.

Вирішуючи можливість розгляду справи у відсутність представника відповідача, суд зазначає, що згідно із частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання цими правами не допускається.

Відповідно до ч. 3, 5 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Матеріали справи містять докази належного повідомлення представника Інспекції про судовий розгляд справи, призначений на 18.04.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.180). Тому підстав для відкладення розгляду справи немає.

Суд враховує ту обставину, що відповідно до Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 133/2022 від 14.03.2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.

Водночас суд зазначає, що навіть в умовах воєнного стану конституційне право на судовий захист не може бути обмеженим. Зокрема, відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

Враховуючи відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, а також неповідомлення представником відповідача про причини його неявки в судове засідання, суд вважає, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, відтак розглядає справу за його відсутності.

В судових засіданнях по розгляду справи по суті сторони підтримали свої доводи заявлених позовних вимог та їх заперечень. Судом заслухано вступне слово представників сторін, досліджено матеріали справи, всебічно і повно з`ясовано всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінено докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та зроблено наступні висновки.

Державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів реалізує Державна екологічна інспекція України.

Згідно п. 3 Положення Про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275 (далі - Положення № 275), основними завданнями Держекоінспекції є: 1) реалізація державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів; 2) здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства, зокрема, щодо: охорони земель, надр; екологічної та радіаційної безпеки; охорони і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду; охорони, захисту, використання і відтворення лісів; збереження, відтворення і невиснажливого використання біологічного та ландшафтного різноманіття; раціонального використання, відтворення і охорони об`єктів тваринного та рослинного світу; ведення мисливського господарства та здійснення полювання; охорони, раціонального використання та відтворення вод і відтворення водних ресурсів; охорони атмосферного повітря; формування, збереження і використання екологічної мережі; стану навколишнього природного середовища; поводження з відходами, небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами; здійснення заходів біологічної і генетичної безпеки стосовно біологічних об`єктів природного середовища під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованих організмів у відкритій системі; 3) внесення на розгляд Міністра захисту довкілля та природних ресурсів пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно п.п. б) п. 4 Положення № 275, Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону земель, надр, зокрема щодо: консервації деградованих і малопродуктивних земель; збереження водно-болотних угідь; виконання екологічних вимог під час надання у власність і користування, зокрема в оренду, земельних ділянок; здійснення заходів із запобігання забрудненню земель хімічними і радіоактивними речовинами, відходами, стічними водами; додержання режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, а також територій, що підлягають особливій охороні; додержання екологічних нормативів з питань використання та охорони земель; ведення будівельних, днопоглиблювальних робіт, видобування піску і гравію, прокладення кабелів, трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду; установлення та використання водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також додержання режиму використання їх територій; використання та охорони надр.

Також, за змістом вказаного пункту Держекоінспекція, проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням і здійснює лабораторні вимірювання (випробування).

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 102 утворено територіальний орган Держекоінспекції Державну екологічну інспекцію Поліського округу (Житомирська та Рівненська області).

Згідно п. 3 Положення про Державну екологічну інспекцію Поліського округу, затвердженого наказом голови Держекоінспекції від 01.06.2021 № 252, основними завданнями інспекції є реалізація повноважень Держекоінспекції в межах Житомирської та Рівненської областей.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності) (далі - Закон № 877-V).

За змістом ст. 1 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища;

заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Підстави здійснення державного нагляду (контролю) у формі позапланового заходу визначені ст. 6 Закону № 877-V, серед яких є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Фізичні особи та посадові особи органів місцевого самоврядування, які подали безпідставне звернення про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом. Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.

Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів.

Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається.

За змістом ч. 1, 2 ст. 7 Закону № 877-V, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Відповідно до ч. 6-11 ст. 7 Закону № 877-V, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

У разі створення суб`єктом господарювання перешкод органу державного нагляду (контролю) чи його посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) в акті обов`язково зазначається опис дій чи бездіяльності, що призвели до створення таких перешкод, з посиланням на відповідні норми закону.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

У разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.

Судом встановлено, що 12.11.2021 Інспекцією складено направлення № 856 (а.с. 12-13) на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів ДП "Дубенський лісгосп". Підставою для проведення позапланового заходу є звернення гр. ОСОБА_2 від 29.10.2021 та погодження Державної екологічної інспекції України № 3.1/2198ПГ від 10.11.2021. Предметом перевірки визначено дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів згідно переліку питань Додатку № 2, Додатку № 3, Додатку № 4, Додатку № 5, Додатку № 6, Додатку № 10 до Акту складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, затвердженого Наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України 26.11.2019 року № 450.

З 15.11.2021 по 26.11.2021 Інспекцією проведено позаплановий захід державного нагляду ДП "Дубенський лісгосп" щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

За результатами проведеного заходу посадовими особами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 складено акт № 781 від 26.11.2021 (а.с. 14-62).

Як вбачається з додатку 10 до акту, щодо позапланового заходу державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства про використання і охорону надр, позивач здійснює користування ділянкою надр за відсутності спеціального дозволу.

До акту долучено опис виявлених порушень вимог законодавства встановлених в ході проведення заходу. Згідно даного опису в діяльності ДП "Дубенський лісгосп" виявлено порушення вимог природоохоронного законодавства, зокрема:

- порушення вимог ст. 82 ВК України, що полягає в недотриманні правил водокористування, а саме: самовільному проведенні гідротехнічних робіт по влаштуванню водойми на земельній ділянці з кадастровим номером 5621687400:11:017:0021 (орієнтовні координати 50є16'44.3''N 25є53'58.5''Е об`ємом);

- недотримання ст. 44 п. 6, ст. 78 ВК України в частині невиконання вимог (обов`язків) щодо експлуатації водогосподарської споруди на річці Замишівка;

- порушення вимог абзацу 11 ст. 35 Закону України "Про охорону земель" - виявлено засмічення земельної ділянки з кадастровим номером 5621687400:11:017:0017 твердими побутовими відходами на площі 3 кв.м., середньою товщиною шару сміття 0,2 м (Любомирське лісництво, квартал 38); засмічення земельної ділянки з кадастровим номером 5621687400:02:007:0002 твердими побутовими відходами на площі 2 кв.м., середньою товщиною шару сміття 0,2 м (Смизьке лісництво, квартал 69); засмічення земельної ділянки з кадастровим номером 5621687400:01:009:0001 твердими побутовими відходами на площі 1 кв.м., середньою товщиною шару сміття 0,2 м (Смизьке лісництво, квартал 71); не забезпечення захисту земель від засмічення при здійсненні господарської діяльності (кадастрові номери 5621687400:11:017:0017, 5621687400:02:007:0002, 5621687400:01:009:0001);

- недотримання положень ст.ст. 4, 19, 23, 24, 56 Кодексу України "Про надра", ст. 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", що полягає в порушенні права державної власності на надра, а саме факту видобування корисної копалини місцевого значення: піску будівельного на земельній ділянці з кадастровим номером 5621687400:11:017:0021 (об`ємом 4616 м3).

На підставі висновків акту Інспекцією винесено припис № 781 від 26.11.2021 (а.с. 63-65(, яким визначено дії, які необхідно виконати суб`єкту господарювання для усунення порушень вимог природоохоронного законодавства та строки їх усунення.

Відповідно до спірного п. 7 припису, зафіксоване порушення права державної власності на надра, а саме факт видобування корисної копалини місцевого значення: піску будівельного на земельній ділянці з кадастровим номером 5621687400:11:017:0021 (об`ємом 4616 м3) необхідно усунути в спосіб забезпечення додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами. Встановлено позивачу строк (термін) до спливу (настання) якого необхідно усунути порушення - постійно.

Позивач вважає вказаний пункт припису протиправним, а тому звернувся до суду з даним позовом. Надаючи правову оцінку вказаному пункту припису, суд зазначає таке.

Позивачу ставиться у вину порушення вимог ст.ст. 4, 19, 23, 24, 56 Кодексу України "Про надра", ст. 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" при здійсненні ним господарської діяльності.

Так, статтею 4 Кодексу України "Про надра" передбачено, що надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради.

Стаття 19 Кодексу України "Про надра" врегульовує порядок надання надр у користування. Відповідно до даної норми надра надаються в користування лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Статтею ст. 23 Кодексу України "Про надра" врегульовано право землевласників і землекористувачів на видобування корисних копалин місцевого значення, торфу, підземних вод (крім мінеральних) та користування надрами для інших цілей. За змістом ч. 1, 3 вказаної норми, землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.

Видобування корисних копалин місцевого значення і торфу з застосуванням спеціальних технічних засобів, які можуть призвести до небажаних змін навколишнього природного середовища, погоджується з місцевими радами, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.

Інспекція також вказує на порушення ДП "Дубенський лісгосп" вимог ст. 24 Кодексу України "Про надра", яка визначає права та обов`язки користувачів надр. Так, вказана норма передбачає, що користувачі надр мають право: 1) здійснювати на наданій їм ділянці надр геологічне вивчення, комплексну розробку родовищ корисних копалин та інші роботи згідно з умовами спеціального дозволу або угоди про розподіл продукції; 2) розпоряджатися видобутими корисними копалинами, якщо інше не передбачено законодавством або умовами спеціального дозволу; 3) здійснювати на умовах спеціального дозволу консервацію наданого в користування родовища корисних копалин або його частини; 4) на першочергове продовження строку тимчасового користування надрами; 5) користуватися додатковими правами, передбаченими угодою про розподіл продукції. Користувачі надр зобов`язані: 1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; 2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; 4-1) здійснювати підготовку і розкриття звітів (консолідованих звітів) про платежі на користь держави та інформації про укладені договори (угоди) щодо користування надрами в обсязі та у порядку, встановлених Законом України "Про забезпечення прозорості у видобувних галузях"; 5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.

При цьому, як вбачається з ч. 3 вказаної статті, права та обов`язки користувача надр виникають з дня отримання спеціального дозволу на користування надрами, а в разі надання права користування надрами на умовах угоди про розподіл продукції - з дня набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено самою угодою, та діють до завершення строку дії спеціального дозволу на користування надрами або до набрання законної сили рішенням суду про дострокове припинення права користування надрами (анулювання спеціального дозволу на користування надрами) з підстав, встановлених цим Кодексом.

Стаття 56 Кодексу України "Про надра", врегульовує основні вимоги в галузі охорони надр, серед яких забезпечення повного і комплексного геологічного вивчення надр; додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами; раціональне вилучення і використання запасів корисних копалин і наявних у них компонентів; недопущення шкідливого впливу робіт, пов`язаних з користуванням надрами, на збереження запасів корисних копалин, гірничих виробок і свердловин, що експлуатуються чи законсервовані, а також підземних споруд; охорона родовищ корисних копалин від затоплення, обводнення, пожеж та інших факторів, що впливають на якість корисних копалин і промислову цінність родовищ або ускладнюють їх розробку; запобігання необґрунтованій та самовільній забудові площ залягання корисних копалин і додержання встановленого законодавством порядку використання цих площ для інших цілей; запобігання забрудненню надр при підземному зберіганні нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захороненні шкідливих речовин і відходів виробництва, скиданні стічних вод; додержання інших вимог, передбачених законодавством про охорону навколишнього природного середовища.

Також, Інспекція вказує на порушення ДП "Дубенський лісгосп" вимог ст. 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" яка визначає, що використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів.

Законодавством України громадянам гарантується право загального використання природних ресурсів для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних тощо) безоплатно, без закріплення цих ресурсів за окремими особами і надання відповідних дозволів, за винятком обмежень, передбачених законодавством України.

В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Інспекція мотивує, що порушення наведених норм природоохоронного законодавства полягає у видобуванні корисної копалини місцевого значення: піску будівельного на земельній ділянці з кадастровим номером 5621687400:11:017:0021 (об`ємом 4616 м3) за відсутності спеціального дозволу на користування надрами.

Разом з тим суд зазначає, що в ході офіційного з`ясування всіх обставин у справі не знайшло свого підтвердження вчинення підприємством порушень вимог ст.ст. 4, 19, 23, Кодексу України "Про надра" та ст. 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Такий висновок судом зроблено з огляду на відсутність у справі жодних доказів вчинення протиправних дій ДП "Дубенський лісгосп" по самовільному видобуванню корисних копалин місцевого значення, в тому числі піску будівельного.

Суд констатує, що акт позапланового заходу мітить лише загальне посилання на порушення вимог природоохоронного законодавства, тобто лише на сам факт порушення права державної власності на надра.

Водночас суд зауважує, що акт не містить жодних посилань на докази (письмові, речові, електронні або інші), що підтверджують наявність порушення вимог законодавства, а також доказів того, що видобування корисних копалин здійснено саме ДП "Дубенський лісгосп". Попри офіційне з`ясування всіх обставин у справі, таких доказів не було здобуто і під час судового розгляду справи.

При цьому, суд враховує заперечення позивача щодо факту видобування ним корисних копалин, виходячи з оцінки наступних доказів.

Матеріалами справи підтверджується, що обставини несанкціонованого відбору піску невідомими особами в кв. 83 вид. 1 було виявлено лісничим ДП "Дубенський лісгосп" Грицайчуком О.М., про що доповідною запискою від 25.10.2021 повідомлено директора ОСОБА_6 (а.с. 81).

26.10.2021 комісією в складі юрисконсульта Коваля С.В., лісничого Чеботарьова В.В., лісничого Грицайчук О.М. було складено акт про те, що на території земельної ділянки для ведення лісового господарства, що належить на праві постійного користування ДП "Дубенський лісгосп", у кв. 83 вид. 1 Любомирського лісництва 1, здійснено несанкціонований відбір піску невідомими особами "(.с. 82). Листами № 522, 523 та 524 від 26.10.2021 позивачем повідомлено про виявлені факти Дубенський районний відділ поліції, Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області та відповідача Державну екологічну інспекцію Поліського округу (а.с. 83-85).

Судом також досліджено статут ДП "Дубенський лісгосп" (а.с. 66-80) та витяг з ЄДРПОУ щодо позивача у справі (а.с. 105-115), відповідно до змісту яких основними напрямами діяльності підприємства є ведення лісового господарства, охорона, захист, раціональне використання та відтворення лісів, державного мисливського фонду, тощо. Видами економічної діяльності підприємства є: 02.40 надання допоміжних послуг у лісовому господарстві (основний); 02.10 лісництво та інша діяльність у лісовому господарстві; 02.20 лісозаготівля; 46.73 оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 47.11 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Серед переліку видів діяльності, визначених статутом підприємства та відомостями реєстру, діяльність по видобуванню корисних копалин чи розробленні кар`єрів ДП "Дубенський лісгосп" не здійснює. Факту самовільного видобування корисних копалин підприємством судом не встановлено та відповідачем не доведено.

За наведених обставин суд приходить до висновку, що підприємство при здійсненні господарської діяльності не порушило вимоги ст.ст. 4, 19, 23, Кодексу України "Про надра" та ст. 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Суд також відхиляє твердження відповідача про порушення підприємством вимог ст. 24 Кодексу України "Про надра" оскільки як встановлено судом, ДП "Дубенський лісгосп" не є надрокористувачем, відповідно, не набув прав та обов`язків визначених даною нормою закону. Вказаний висновок вбачається з аналізу частини 3 цієї статті, яка визначає, що права та обов`язки користувача надр виникають з дня отримання спеціального дозволу на користування надрами. Відсутність такого дозволу не наділяє суб`єкта господарювання статусом і правами надрокористувача та не покладає на нього обов`язків, визначених цією нормою закону. Тому доводи Інспекції про порушення підприємством вимог ст. 24 Кодексу України "Про надра" є безпідставними.

Необґрунтованими та такими, що відхиляються судом, є також доводи Інспекції про порушення ДП "Дубенський лісгосп" основних вимог в галузі охорони надр визначених ст. 56 Кодексу України "Про надра", оскільки положення наведеної норми закону суб`єктно стосуються надрокористувачів, органів державної влади та місцевого самоврядування, до яких позивач не відноситься.

Суд бере до уваги, що абз. 2 ч. 6 ст. 7 Закону № 877-V передбачає вимогу до органу державного нагляду (контролю) зазначити в акті детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В порушення вказаної норми закону Інспекцією не вказано, в чому полягає зміст порушення підприємством вимог ст. 56 Кодексу України "Про надра" попри те, що наведеною нормою закону передбачено ряд основних вимог, необхідність додержання яких забезпечує охорону надр.

Суд зазначає, що підприємство при здійсненні своєї господарської діяльності об`єктивно не може допустити порушення основних вимог в галузі охорони надр, наведених в абз. 1-3, 6 ст. 56 Кодексу України "Про надра", оскільки законодавством не наділено позивача такими повноваженнями, правами або обов`язками. Оскільки підприємство не являється надрокористувачем, доводи Інспекції про порушення вимог абз. 4, 5 та 7 ст. 56 Кодексу України "Про надра" є також безпідставними.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що при провадженні власної господарської діяльності ДП "Дубенський лісгосп" в ході розгляду справи не встановлено порушення ним вимог ст.ст. 4, 19, 23, 24, 56 Кодексу України "Про надра", ст. 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Оскільки судом, в ході розгляду справи не встановлено порушення підприємством вимог природоохоронного законодавства, наведених в п. 7 акту позапланового заходу, суд приходить до висновку про протиправність п. 7 припису, складеного на його підставі.

Протиправність та необхідність скасування оскаржуваного пункту припису зумовлюється також тим, що припис є необґрунтованим та неконкретизованим. Так, припис - це обов`язкова для виконання письмова вимога уповноваженого органу щодо усунення порушень вимог законодавства. Заходи в приписі, спрямовані на усунення порушень вимог закону, а відтак, мають бути чітко сформульовані та конкретизовані.

Пункт 7 оскаржуваного припису передбачає дії, які необхідно виконати ДП "Дубенський лісгосп" для усунення порушення вимог природоохоронного законодавства, а саме забезпечити додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами (кадастровим номером 5621687400:11:017:0021.

Частиною 1 ст. 19 Кодексу України "Про надра" визначено, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Згідно п. 2 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 № 124), дозволи надаються Держгеонадрами переможцям аукціонів з їх продажу та без проведення аукціонів у випадках, передбачених пунктом 8 цього Порядку, крім корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, дозволи на видобування яких надаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим згідно із цим Порядком.

Відтак, чинним законодавством визначено порядок та суб`єктів, які забезпечують додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами, що виключає можливість виконання такої вимоги зі сторони ДП "Дубенський лісгосп".

При цьому, зазначивши у приписі про необхідність "забезпечити додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами" відповідач не вказав, які саме дії, та на підставі яких положень закону повинен здійснити позивач для усунення встановлених перевіркою порушення вимог законодавства.

Обов`язковість наявності у приписі, виданому суб`єктом владних повноважень, переліку заходів, які необхідно здійснити для припинення порушення законодавства, усунення його наслідків, строк їх виконання по кожному із заходів висвітлена у постановах ВС/КАС у справі №804/7878/14 від 18.12.2018, та справі № 806/1723/18 від 17.09.2019.

Твердження позивача про те, що встановлення строку виконання вимог п. 7 припису "постійно" не відповідає змісту ст. 8 Закону № 877-V є обґрунтованими, оскільки вказана норма закону передбачає, що припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

З аналізу п. 7 припису № 781 від 26.11.2021 вбачається, що такий винесений з порушенням вимог закону щодо його змісту, оскільки є неконкретизованим та декларативним, а отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

При цьому, суд відхиляє доводи позивача про порушення Інспекцією вимог ст. 10 Закону № 877-V в частині позбавлення права позивачу подати свої заперечення до акта позапланового заходу, оскільки як вбачається з матеріалів справи такі заперечення позивачем були подані (а.с. 86-104). Судом також відхиляються доводи позивача про недотримання Інспекцією п. 11 ст. 4 Закону № 877-V щодо здійснення позапланового заходу за відсутності керівника або уповноваженої ним особи, оскільки такі твердження спростовуються актом позапланового заходу та проставленим на ньому підписом керівника підприємства Юркевича О.О.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі.

За правилами частин 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 2270 грн, сплачена відповідно до відповідно до платіжного доручення № 2408 від 28.12.2021 (а.с. 127).

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати пункт 7 Припису Державної екологічної інспекції Поліського округу № 781 від 26.11.2021.

Стягнути на користь Державного підприємства "Дубенське лісове господарство" за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції Поліського округу судовий збір у розмірі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - Державне підприємство "Дубенське лісове господарство" (вул.Берестецька, буд.35,м.Дубно,Рівненська область,35600, ЄДРПОУ/РНОКПП 00992869)

Відповідач - Державна екологічна інспекція Поліського округу (вул. Леха Качинського, буд.12-А,м. Житомир,10014, ЄДРПОУ/РНОКПП 42163803)

Повний текст рішення складений 09 травня 2022 року

Суддя С.М. Дуляницька