Справа № 991/1065/22

Провадження 1-кс/991/1076/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2022 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) Дубас Віталій Михайлович

(далі-слідчий суддя чи суд),

за участю:

секретаря судового засідання Ляшинської А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката Літавського Тараса Володимировича в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту майна,

ВСТАНОВИВ:

1.Стислий опис судового провадження.

16.02.2022 до ВАКС надійшло клопотання адвоката Літавського Т.В. (далі - заявник) в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту майна, для розгляду якого відповідно до частини 3 статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК) протоколом автоматичного визначення слідчого судді визначено слідчого суддю Дубаса В.М., яким призначено судовий розгляд на 18.02.2022 з перервою до 28.02.2022.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 (затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2402-ІХ) у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введений воєнний стан із 05.30 24.02.2022 строком на 30 діб, та згодом Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 (затверджений Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ) продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб та Указом Президента України від 18.04.2022 №259/2022 (затверджений Законом України від 21.04.2022 № 2212-ІХ) продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб.

Враховуючи такі обставини, відсутність невідкладності розгляду даного клопотання та заяви заявника про відкладення розгляду справи, слідчий суддя визнав можливим здійснити судовий розгляд 05.05.2022.

2. Короткий виклад клопотання та позицій учасників судового провадження.

В клопотанні заявник зазначив, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16.03.2016 в справі №757/10202/16-к задоволено клопотання слідчого слідчого відділу Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області у кримінальному провадженні від 07.10.2015 №22015101110000183 за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України (далі-КК), (з якого згодом було виділено кримінальне провадження від 12.12.2019 №52019000000001124, яке передано для проведення досудового розслідування до Національного антикорупційного бюро України-НАБУ) та накладено арешт на 12 земельних ділянок, що розташовані на території Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області, зокрема на земельну ділянку з кадастровим номером 3221888800:33:029:0003, яка на праві власності належала ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, а ОСОБА_1 як спадкоємець першої черги у зв`язку з необхідністю отримати свідоцтво про право на спадщину уклав договір про поділ спадщини від 12.08.2021 з ОСОБА_3 . 16.02.2021 приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Макеєвою Н.В. заведено спадкову справу після смерті ОСОБА_2 , справа 9/2021. В подальшому, 21.12.2021 ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса ОСОБА_4 за видачею свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку з кадастровим номером 3221888800:33:029:0003. Однак листом №149/01-16 від 21.12.2021 ОСОБА_1 повідомлено про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку із накладеним арештом. Тому заявник просив скасувати такий арешт.

18.02.2022 до ВАКС надійшло письмове заперечення детектива НАБУ Шевченка А., де зазначалось таке: «У провадженні детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів перебуває кримінальне провадження №52019000000001124 від 12.12.2019 за ч. 2 ст. 364 КК України.

На розгляд слідчого судді надійшло клопотання адвоката Літавського Т.В. в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту на земельну ділянку кадастровий номер 3221888800:33:029:0003 накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.03.2016 у справі № 757/10202/16-к.

Вказане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки підстави, передбачені ч. 1 ст. 174 КПК України для скасування арешту відсутні.

Так, дане кримінальне провадження зареєстровано у зв`язку з тим, що постановою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 12.12.2019 з матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №22015101110000183 виділено в окреме провадження матеріали досудового розслідування стосовно факту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а саме відносно того, що у період з 2010 по 2014 рік службові особи Вишгородської районної державної адміністрації, діючи умисно, з метою одержання для себе неправомірної вигоди, використовуючи власне службове становище всупереч інтересам служби, за попередньою змовою з посадовими особами Управління Держземагенства у Вишгородському районі Київської області, у порушення земельного, лісового та водного законодавства України, незаконно виділили на підставних осіб, близько 9 га земель Вишгородського району Київської області. Відомості про зазначений факт внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.10.2015.

З матеріалів досудового розслідування встановлено, що протягом 2013 року, у порушення ч. З ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», з метою заволодіння 1,2 га земель на території Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області для дачного будівництва, розпорядженнями голови Вишгородської районної державної адміністрації ОСОБА_5 №№ 317, 318 від 05.07.2013 р., №№ 269, 270,271, 272, 273, 274 від 14.06.2013 р. № 278 від 17.06.2013р. №№ 284, 285 від 20.06.2013 р., за відсутності плану зонування та затвердженого у встановленому порядку детального плану території, 12 громадянам, серед яких ОСОБА_6 надано дозволи на розроблення проектів із землеустрою на території Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області, які в подальшому, на підставі розпоряджень №№ 651 та 652 від 25.12.2013 року, передані в їх приватну власність.

У ході допиту свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 встановлено, що вони, а також інші мешканці села Катюжанка Вишгородського району, влітку 2013 року, введені в оману невстановленою особою, підписали заяви на виділення земельних ділянок. При цьому, земельні ділянки у власність на підставі вказаних заяв, вони не отримали.

Таким чином, використовуючи одержані паспортні дані, а також підроблені документи, невідомі особи у змові зі службовими особами Вишгородської районної державної адміністрації, заволоділи 12 земельними ділянками загальною площею 1,2 га, попередньо оформивши їх на громадян України. Право власності на одну з вказаних земельних ділянок кадастровий номер 3221888800:33:029:0003 було зареєстровано за ОСОБА_6 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Надалі, 21.02.2014 року, на підставі договору купівлі продажу посвідченого приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Голуб Л.А., земельна ділянка з кадастровим номером 3221888800:33:029:0003, яку виділили ОСОБА_6 була переоформлена на ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).

Зазначені земельні ділянки, у тому числі земельна ділянка з кадастровим номером 3221888800:33:029:0003, визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.03.2016 у справі №757/10202/16-к накладено арешт на вищевказані 12 земельних ділянок, у тому числі на земельну ділянку кадастровий номер 13221888800:33:029:0003, зареєстровану на праві власності за ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).

Таким чином, враховуючи ст. 174 КПК України, арешт на земельну ділянку накладено обґрунтовано і на даний час потреба у застосуванні цього заходу не минула».

Крім того, 05.05.2022 до ВАКС додатково надійшов лист детектива НАБУ Шевченка А, де зазначалось таке: «У провадженні детективів Національного бюро П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів перебуває кримінальне провадження №52019000000001124 від 12.12.2019 за ч. 2 ст. 364 КК України.

На розгляд слідчого судді надійшло клопотання адвоката Літавського Т.В. в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту на земельну ділянку кадастровий номер 3221888800:33:029:0003 накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.03.2016 у справі № 757/10202/16-к.

Так, дане кримінальне провадження зареєстровано у зв`язку з тим, що постановою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 12.12.2019 з матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №22015101110000183 виділено в окреме провадження матеріали досудового розслідування стосовно факту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а саме відносно того, що у період з 2010 по 2014 рік службові особи Вишгородської районної державної адміністрації, діючи умисно, з метою одержання для себе неправомірної вигоди, використовуючи власне службове становище всупереч інтересам служби, за попередньою змовою з посадовими особами Управління Держземагенства у Вишгородському районі Київської області, у порушення земельного лісового та водного законодавства України, незаконно виділили на підставних осіб, близько 9 га земель Вишгородського району Київської області. Відомості про зазначений факт внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.10.2015. Разом з тим, у 2015 році службові особи Держгеокадасту діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди, використовуючи власне службове становище всупереч інтересам служби, за попередньою змовою з посадовими особами Відділу у Бориспільському районі ГУ Держгеокадастру у Київській області, безпідставно сформували 23 земельні ділянки площею 0,1 га кожна (всього 2,3 га) після чого на підставі наказів заступника начальника ГУ Держгеокадастру у Київській області вказані земельні ділянки відведено приватну власність громадян. Згідно з висновками експерта №№ 4505/17-41, 4506/17-41, 4507/17-41, 4508/17-41, 4509/17-41 від 07.06.2017, складеними за результатами судових земельно-технічних експертиз, вказані земельні ділянки розташовані на території комунального підприємства «Дарницьке лісопаркове господарство» у місті Києві, що межує із землями Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області. Відповідно до висновків експертів № 19/13-3/129-СЕ/17 від 14.08.2017, № 19/13-3/128-СЕ/17 від 15.08.2017, № 19/13-3/110-СЕ/17 від 28.08.2017, № 19/13-3/111-СЕ/17 від 29.08.2017, № 19/13-3/113-СЕ/17 від 31.08.2017, складених за результатами судових оціночно-земельних експертиз, ринкова вартість кожної із вказаних земельних ділянок становить 321 000 грн. Тобто їх загальна ринкова вартість втрачених територіальною громадою міста Києва земельних ділянок складає 7 383 000 грн, що у двісті п`ятдесят і більше разів станом на 2015 рік перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян і становить тяжкі наслідки. Таким чином, вказані службові особи своїми умисними діями вчинили зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для інших фізичних осіб, всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, тобто злочин, передбачений ч. 2 ст. 364 КК України».

В судове засідання 05.05.2022 заявник та детектив НАБУ не прибули, надіславши письмові заяви про розгляд клопотання без їх участі, а відтак їх неприбуття не перешкоджало судовому розгляду. Відповідно до частини 4 статті 107 КПК фіксування судового розгляду клопотання за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалась.

3. Обґрунтування позиції суду.

3.1. Відповідно до частин 1, 4, 6 статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Проте такі положення не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Спеціальні підстави законного обмеження особи в реалізації права власності передбачені, зокрема, нормами кримінального процесуального закону для виконання завдань кримінального провадження як легітимної мети відповідного втручання в право мирного володіння майном.

Відповідно до статті 2 КПК, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до частин 1 статті 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, та за пунктом 7 частини 2 статті 131 КПК арешт майна є одним із таких заходів.

Згідно із частиною 1 статті 170 КПК , арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною 2 статті 170 КПК визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди .

Згідно із абзацом 2 частини 1 статті 174 КПК, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Тобто учасники судового провадження, які подали клопотання про скасування арешту майна, мають довести слідчому судді чи суду окрему або одночасну наявність фактів необґрунтованості накладення арештів майна чи відпадання потреби в їх застосуванні.

3.2. Правові підстави, які відносять справи до предметної підсудності ВАКС, визначаються статтею 33-1 КПК із урахуванням статті 216 КПК.

Згідно із статтею 33-1 КПК ВАКС підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК.

Слідчі судді ВАКС здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності ВАКС відповідно до частини 1 цієї статті.

Частиною 5 статті 216 КПК визначено, що детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 КК, якщо наявна хоча б одна з таких умов:

1) кримінальне правопорушення вчинено:

- Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом України, Прем`єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, Головою Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступником, Директором Бюро економічної безпеки України, його заступником, членом Ради Національного банку України, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем`єр-міністра України;

- державним службовцем, посада якого належить до категорії «А»;

- депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад;

- суддею (крім суддів Вищого антикорупційного суду), суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов`язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

- прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1-4, 5-11 частини першої статті 15 Закону України «Про прокуратуру»;

- особою вищого начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, вищого складу Національної поліції, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника митної служби III рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової служби III рангу і вище;

- військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України;

- керівником суб`єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків;

2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 КК, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 КК, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків);

3) кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369, частиною першою статті 369-2 КК, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 КК або у пункті 1 цієї частини.

Кримінальний кодекс України в примітці до статті 45 визначив вичерпний перелік корупційних кримінальних правопорушень, який розширеному тлумаченню не підлягає, а саме, що корупційними кримінальними правопорушеннями вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу. Кримінальними правопорушеннями, пов`язаними з корупцією, відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 366-2,366-3 цього Кодексу.

Тобто кримінальне правопорушення, передбачене статтею 364 КК, належить до корупційних кримінальних правопорушень, які підсудні ВАКС.

Стаття 364 КК визначає в частині 1 кримінальним правопорушенням зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, а частина 2 статті 364 визначає кваліфікуючу ознаку - завдання тяжких наслідків. При цьому пунктами 3, 4 примітки до статті 364 КК визначено, що істотною шкодою вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а тяжкими наслідками вважаються такі наслідки, які у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Тобто зловживання владою або службовим становищем визнається кримінальним правопорушенням лише за наявності таких ознак в їх сукупності:1) використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби; 2) вчинення такого діяння з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для себе чи інших осіб; 3) заподіяння такими діями істотної шкоди або тяжких наслідків охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.

Разом з тим, статтею 216 КПК визначена диференційована підслідність кримінального правопорушення, передбаченого статтею 364 КК, залежно від встановленого законом на час вчинення такого кримінального правопорушення конкретного розміру його предмета або завданої ним шкоди, а саме - органам Національної поліції (розмір предмета або завданої шкоди до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб), Бюро економічної безпеки України (розмір предмета або завданої шкоди 500-2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб) та НАБУ (розмір предмета або завданої шкоди понад 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб).

Відтак можливість здійснення судового контролю слідчими суддями ВАКС у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, передбачених статтею 364 КК, також обумовлена конкретним розміром предмета такого кримінального правопорушення або розміром завданої ним шкоди, встановленого законом на час його вчинення, що вимагає ретельного належного обґрунтування такого розміру. При цьому слідчий суддя бере до уваги правову позицію, викладену в ухвалі від 14.12.2021 Касаційного кримінального суду ВС у справі №991/4989/21, а саме, що «Законодавець не ототожнює підслідність НАБУ і підсудність Вищого антикорупційного суду», тобто здійснення НАБУ досудового розслідування не означає автоматичної підсудності будь-якої справи ВАКС.

3.3. Судовим розглядом клопотання встановлено, що слідчим відділом Головного управління Служби безпеки України (СБУ) у місті Києві та Київській області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні від 07.10.2015 №2015101110000183, за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 364 КК, яким встановлено, що у період з 2010 року по 2014 рік службові особи Вишгородської районної державної адміністрації, діючи умисно, з метою одержання для себе неправомірної вигоди, використовуючи власне службове становище, всупереч інтересам служби, за попередньою змовою з посадовими особами Управління Держземагентства у Вишгородському районі Київської області, у порушення чинного законодавства України, незаконно виділили на підставних осіб близько 6 га земель Вишгородського району Київської області, загальною вартістю більше 250 тис. грн., чим спричинили тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.

Саме під час розслідування зазначеного вище кримінального провадження №2015101110000183 слідчий слідчого відділу Головного управління СБУ у місті Києві та Київській області звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про арешт майна, яке було задоволено, та ухвалою слідчого судді від 16.03.2016 в справі №757/10202/16-к накладено арешт на 12 земельних ділянок, що розташовані на території Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області, зокрема на земельну ділянку з кадастровим номером 3221888800:33:029:0003, яка на праві власності належала ОСОБА_2 .

Згодом із кримінального провадження від 07.10.2015 №22015101110000183 виділено матеріали в окреме кримінальне провадження від 12.12.2019 №52019000000001124 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 КК, досудове розслідування якого на теперішній час здійснюється детективами НАБУ.

Статтею 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» від 27.04.2010 №2154-VI установлено у 2010 році такий прожитковий мінімум для працездатних осіб : з 1 січня - 869 гривень, з 1 квітня - 884 гривень, з 1 липня - 888 гривень, з 1 жовтня - 907 гривень, з 1 грудня - 922 гривень.

Статтею 21 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 27.04.2010 №2154-VI установлено у 2011 році такий прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня - 941 гривня, з 1 квітня - 960 гривень, з 1 жовтня - 985 гривень, з 1 грудня - 1004 гривні.

Статтею 12 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» від 22.12.2011 №4282-VI установлено у 2012 році такий прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня - 1073 гривні, з 1 квітня - 1094 гривні, з 1 липня - 1102 гривні, з 1 жовтня - 1118 гривень, з 1 грудня - 1134 гривні.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» від 06.12.2013 №5515-VI установлено у 2013 році такий прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня - 1147 гривень, з 1 грудня - 1218 гривень.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.2014 №719-VII установлено у 2014 році такий прожитковий мінімум для працездатних осіб: 1218 гривень.

Відтак розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтею 364 КК, або розмір завданої ним шкоди, для можливості здійснення судового контролю слідчими суддями ВАКС в будь-якому разі повинен становити: не менше 1738000 грн. у 2010 році, 1882000 грн. у 2011 році, 2146000 грн. у 2012 році, 2294000 грн. у 2013 році, 2436000 грн. у 2014 році.

З огляду на описані в ухвалі слідчого судді від 16.03.2016 в справі №757/10202/16-к обставини, що визначають розмір спричиненої шкоди лише у розмірі «більше 250 тис. грн.», слідчий суддя вважає відсутньою в даному випадку умову підсудності ВАКС, передбачену пунктом 2 частини 5 статті 216 КПК.

При цьому слідчий суддя не бере до уваги посилання детектива в його поясненнях на висновки експертів №19/13-3/129-СЕ/17 від 14.08.2017, № 19/13-3/128-СЕ/17 від 15.08.2017, № 19/13-3/110-СЕ/17 від 28.08.2017, № 19/13-3/111-СЕ/17 від 29.08.2017, № 19/13-3/113-СЕ/17 від 31.08.2017, складених за результатами судових оціночно-земельних експертиз, оскільки такі стосувались оцінки вартості земель Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області, а не земель Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області, тобто зовсім інших земельних ділянок, щодо яких детективом НАБУ не надано будь - яких відомостей щодо їх конкретної вартості.

Також із змісту наявних матеріалів справи не вбачається належність осіб, гіпотетично причетних до даного кримінального правопорушення, до суб`єктів, перелік яких наведено в пункті 1 частини 5 статті 216 КПК , що виключає підсудність ВАКС за цією умовою, й крім того, дані кримінальні провадження не стосуються кримінальних правопорушень, передбачених статтями 369 та частиною 1 статті 369-2 КК, тобто відсутня умова підсудності ВАКС, передбачена пунктом 3 частини 5 статті 216 КПК.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року визначає, що кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) щодо застосування статті 6 Конвенції у кримінально-процесуальному аспекті, «суд, котрий, відповідно до чинних положень національного права, не має повноважень судити підсудного, «не встановлений законом» у розумінні статті 6 § 1». Цей вислів віддзеркалює принцип правової держави, невід`ємний для системи, запровадженої Конвенцією і Протоколами до неї загалом («Йоргіч проти Німеччини» (Jorgic v. Germany), § 64; «Річерт проти Польщі» (Richert v. Poland), § 41). Орган, не встановлений відповідно до волевиявлення законодавця, буде неодмінно позбавлений легітимності, яка є необхідною в демократичному суспільстві («Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia), § 114; «Горгіладзе проти Грузії» (Gorgiladze v. Georgia), § 67; «Конталексіс проти Греції» (Kontalexis v. Greece), § 38).

Відтак слідчий суддя вважає, що розгляд ним клопотань у кримінальних провадженнях, які не належать до предметної підсудності ВАКС, суперечитиме припису щодо розгляду справи судом, встановленим законом.

Разом з тим, КПК не врегульовує порядок дій слідчого судді чи суду в разі подання до нього клопотання, яке не належить до підсудності такого суду.

Однак, згідно з частиною 6 статті 9 КПК, у випадках, коли положення цього кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною 1 статті 7 цього кодексу, до яких зокрема належить диспозитивність, зміст якої розкрито в статті 26 КПК, а саме, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

З огляду на наведене, слідчий суддя вважає, що подане клопотання про скасування арешту майна належить залишити без розгляду.

Керуючись статтями 7, 9, 26, 33-1, 216, 309, 372, 532 КПК суд,

ПОСТАНОВИВ:

Залишити без розгляду клопотання адвоката Літавського Т.В. в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту майна.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.

Слідчий суддя Дубас В.М.