ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.2022 Справа №607/8279/21

м. Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області БагріяТ.Я., розглянувши матеріали, що поступили з Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції стосовно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, непрацюючого, жителя АДРЕСА_1 , про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, -

встановив:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 200420 від 04 травня 2021 року слідує, що 04 .05.2021 року о 09 год. 40 хв. на А/Д М 19 Доманове Тереблече 331 км., ОСОБА_1 керував автомобілем «Volkswagen Polo» р.н. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки із застосуванням технічного приладу газоаналізатора Alcotest 6820 № ARHJ 0295 (повірка дійсна до 23.10.2021 року), відмовився та від огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння в КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР також відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 до суду не з`являвся, оскільки не був сповіщеним рекомендовані повідомлення неодноразово повертались із відміткою про невручення «відсутній за місцем проживання». 22.04.2022 року до суду поступило клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Скиби В.М. про закриття адміністративного провадження у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення із документами, що підтверджують його повноваження.

В судовому засіданні 26.04.2022 року адвокат Скиба В.М. не заперечив щодо розгляду адміністративних матеріалів у відсутності його довірителя ОСОБА_1 та пояснив, що із відомостями зазначеними у протоколу про адміністративні правопорушення вони не згідні, а самі матеріали складені з грубим порушенням вимог КУпАП та практики ЄСПЛ. Просить закрити провадження у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

У клопотанні адвокат Скиба В.М, зазначив наступне: «04 травня 2021 року поліцейським Репела Й.П. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №200420 відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З даним протоколом ОСОБА_1 не згідний зважаючи на такі обставини:

ОСОБА_1 04 травня 2021 року керував транспортним засобом марки Фольксваген Поло, д.н.з. НОМЕР_1 . Під час руху на 331 км. а/д НОМЕР_2 на незаконну вимогу працівників поліції здійснив зупинку транспортного засобу. Під час розмови з патрульними водій надав необхідні документи, натомість останні почали вимагати документи у мене з невідомих на це мені причин, оскільки жодних вимог ПДР України останній не порушував. Після цього працівниками поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №200420 від 04 травня 2021 року. Дані зазначені у протоколі не підтверджуються жодним належним на це доказом.

Такі дії поліцейських щодо складання протоколу я вважаю незаконними та такими, що суперечать закону, оскільки самого правопорушення ОСОБА_1 не вчиняв.

ОСОБА_1 вважає, що вимог ПДР України я не порушив та жодних правопорушень не вчинив. Такі ж доводи підтверджуються даними вказаними у рапорті поліцейського Кулініча О., який вказав, що було виявлено перевищення швидкості на 10 км/год. Таке перевищення не є порушенням, жодної правової підстави для зупинки транспортного засобу у працівників поліції не було. Це також підтверджується і доводами у вказаному вище рапорті, де зазначено, що причиною зупинки послужило проведення профілактичної бесіди, що грубо порушує вимоги ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію» та є незаконним.

Безпричинна зупинка автомобіля працівниками поліції біль водіїв. Чи не кожен зіштовхувався з ситуацією, коли авто зупиняли, очевидно, з мотивом «знайти» порушення та потенційно накласти штраф. У цій справі трапилася якраз така ситуація.

Так, після зупинення авто виявилося, що реальною причиною зупинки стало проведення бесіди, тобто поліцейський вирішив «поговорити» з особою, без належних на це підстав.

Поліціянти не склали жодної постанови за порушення ОСОБА_1 вимог КУпАП.

Переслідування позивача лише за імовірне порушення ст. 130 КУпАП як керування транспортним засобом особою, що перебуває у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння, є безпідставним.

Виходячи з п. 11 ч. 1 ст. 23 та п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій вчинив правопорушення.

Окремо слід зазначити, що мало місце грубе порушення прав людини. Так, зупинивши ОСОБА_1 , працівники поліції вдавалися до провокацій та принижень, під час спілкування вимагали від нього показати руки на предмет тремтіння.

При цьому слід зазначити, що не зважаючи на важливість та необхідність профілактичної роботи по недопущенню керування транспортними засобами в стані як алкогольного так і наркотичного сп`яніння, така робота має проводитись виключно в правовому полі та не допускати зазіхань на права людини.

Таку ж позицію також висловив у псотанові Сьомий апеляційний адміністративний суд, справа № 136/651/21 від 23.07.2021.

Ця справа є показовою в тому сенсі, що судом було визнано, що поліція зобов`язана назвати причину зупинки транспортного засобу, інакше штраф та прийняту постанову судом буде визнано незаконними.

За порушення прав людини поліцією суд виніс окрему ухвалу, надіславши її у відповідний відділ поліції.

Крім цього прошу суд звернути увагу на те, що ОСОБА_1 під час спілкування з інспектором просив у нього забезпечити його можливістю звернутись за правовою допомогою. Невжиття поліцейським дій щодо надання водію можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги тягне за собою закриття справи про адмінправопорушення. Такого висновку дійшов ВС КАС у постанову у справі № 524/9827/16-а від 18.02.2020, що в даному випадку також є безумовною підставою порушення права на справедливий суд визначений у ст. 6 ЄКПЛ.

Також під час оформлення було допущено ряд грубих порушень, що виключають допустимість доказів в подальшому, зокрема:

- згідно з вимогами КУпАП, особа яка складає протокол про адміністративне правопорушення та здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення, керується своєю внутрішньою волею та доказами зібраними в ході оформлення матеріалів. Згідно відеозаписів патрульних поліції чітко видно, що жодних підстав для зупинки автомобіля не було, жодних ознак алкогольного спяніння у ОСОБА_1 не було. Такі обставини вказують на необ`єктивність складеного протоколу про адміністративне правопорушення, його фіктивність та невідповідність вимогам КУпАП та фактичним обставинам справи.

- наявні грубі порушення вимог ст. 268 КУпАП, зокрема не було оголошено про права та можливість скористатись правовою допомогою, що грубим порушенням основоположних прав визначених Конституцією України та ст. 6 ЄКПЛ.

Щодо протоколу про адміністративне правопорушення за ч 1 ст. 130 КУПАП

ОСОБА_1 наполягав на тому, що був тверезий. При цьому мова в останньоого є чіткою, жодних тремтіння пальців рук не було. Це достатньо добре прослідковується на відеозаписі.

При цьому, жодних ознак перебування у стані алкогольного сп`яніння в ОСОБА_1 , не було, що також можна підтвердити відсутністю в матеріалах справи Акту огляду для визначення стану алкогольного спяніння.

Відповідно до п. 3 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735, (Далі Інструкція) зазначаються наступні ознаки:

- запах алкоголю з порожнини рота;

- порушення координації рухів;

- порушення мови;

- виражене тремтіння пальців рук;

- різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;

- поведінка, що не відповідає обстановці.

Крім цього поліцейський не повідомив про можливість проходження огляду у закладі охорони здоров`я. ОСОБА_1 вимагав документального підтвердження підстав для проходження огляду, адже була тверезий. Після того як працівники поліції відмовилися надати об`єктивні причини для проведення огляду, крім їх власного бажання та почали складати протокол про адміністративне правопорушення.

У зв`язку з тим, що ознаки сп`яніння в останнього були відсутні, не було і підстав для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння. Акт огляду для встановлення перебування в стані алкогольного спяніння складено не було, що підтверджується його відсутністю в матеріалах справи.

Крім цього в матеріалах справи відсутнє безперервне відео, а є лише частини (уривки з контексту), що не видображає реальних обставин, що мали місце.

Щодо складання матеріалів справи:

Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з вимогами ст.ст. 278 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи записів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Окрім того, що фактично ОСОБА_1 , не було вчинено правопорушення, матеріали адміністративної справи та протокол про адміністративне правопорушення складені з наступними порушеннями:

1. В матеріалах справи не міститься Акту огляду на стан сп`яніння.

В порушення п. 4 Інструкції, під час проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки проводився працівниками поліції без складання Акту.

При цьому, даний документ має важливе юридичне значення, оскільки в ньому зазначаються:

1) Чи були в ОСОБА_1 наявні ознаки алкогольного сп`яніння;

2) Чи відбиралися в мене біологічні зразки для проведення лабораторного дослідження та яким чином воно здійснювалося.

Відповідно до п. 7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженій Наказом МВС та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735 у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я). Форма направлення водія на медичний огляд наведена у Додатку до Інструкції. Відповідно до п.6 розділу Х зазначеної Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (чого немає у протоколі).

Суд позбавлений можливості самостійно збирати докази.

Згідно вимог Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер працівниками поліції та доступу до відеозаписів на них, затвердженої Наказом Департаменту ПП Національної поліції №100 від 03.02.2016 року та Наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції №14/1 від 24.11.2015 року «Про порядок використання відеозапису з відео реєстраторів патрульних» вбачається, що використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) як превентивного поліцейського заходу є важливим елементом функціонування патрульної поліції, покликаним гарантувати чесність, відкритість та антикорупційну спрямованість діяльності патрульної поліції» (п. 1.3 Розділу І Інструкції).

Нагрудна відеокамера (відеореєстратор) повинна активовуватись працівником патрульної поліції та знаходитись у режимі відеозйомки при будь-якому контакті з особами, зокрема, але не виключно:

при оформленні дорожньо-транспортної пригоди;

при перевірці документів;

при поверхневому огляді

при загрозі використання фізичної сили, спеціальних засобів або вогнепальної зброї;

при наданні допомоги особам;

у випадках, коли усвідомлення особою факту відеофіксації її поведінки може сприяти вирішенню конфліктної ситуації.

(п. 3.3. Розділу ІІІ Інструкції).

Після активації нагрудної відеокамери (відеореєстратора) все спілкування повинно бути записане безперервно» (п. 3.5 Розділу ІІІ Інструкції).

В матеріалах справи знаходиться відеозапис, зафіксованого нагрудною камерою.

Проміжок часу між нарізанними файлами відеозапису є значними.

Не зважаючи на порушення процедури огляду (не складання акту огляду), та на той факт, що ознаки алкогольного сп`яніння були оцінені самим інспектором ПП, що ґрунтувалися виключно на власних переконаннях, в моменти, коли працівник поліції продовжував застосовувати психологічний тиск.

Окрім цього, в порушення ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» інспектор ПП не попередив мене про здійснення відеофіксації, тим самим грубо порушено право на приватність, яке охоплює захист персональних даних, яка є частково конфіденційною відповідно до вимог ч.4 ст.25 Закону України «Про Національну поліцію»).

Зазначене свідчить про факт упередженого ставлення до ОСОБА_1 , а тому, з огляду на зазначене, такі докази не можуть вважатися належними та допустимими.

В абз. 1 п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" вказано на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати в першу чергу чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.

5. Рапорт працівника поліції у розумінні ст. 251 КУпАП, такий рапорт не може вважатися належним і допустимим доказом учинення позивачем такого адмінправопорушення. Дана позиція підтримана також у Постанові ВС у справі № 524/5741/16-а ВС прийняв 20.05.2020 р.

Диск з відеозаписом, який знаходиться в матеріалах справи є недопустимим доказом у справі та не може братись судом до уваги в силу того, що відео файли, що містяться у ньому не підписані електронним підписом, їх походження є невідомим та на думку ОСОБА_1 відеозапис є монтований.

Таких ж висновків прийшов ВС КАС у постанові №524/1284/17/ від 19 лютого 2020 року, які є обов`язковими для судів нижчиж інстанцій.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободта практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.

Так, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява N7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

Виходячи з практики застосування Європейським судом ст. 6 Конвенції, у випадку, якщо передбачені санкції є достатньо суворими, то скоєне правопорушення має природу кримінального злочину, а отже, його судовий розгляд має відповідати принципу справедливості відповідно до статті 6 Конвенції.

Як вбачається з практики Європейського суду з прав людини, положення Конвенції стосуються й обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення. Вказана судова інстанція приймає до свого провадження і заяви щодо рішень судів про накладення на осіб адміністративних стягнень, оскільки вважає, що в силу суворості санкцій такі справи за суттю є кримінальними, а адміністративні покарання фактично носять кримінальний характер з усіма гарантіями ст.6 Конвенції (п.55 рішення у справі "Гурепко проти України"; п.21 рішення у справі "Надточій проти України").

Виходячи із п.6 КОНВЕНЦІЇ про захист прав людини і основоположних свобод, ч.3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь останньої, особа яка обвинувачується у вчиненні правопорушення має право вимагати допитувати свідків обвинувачення або вимагати, щоб їх допитали, а також вимагати виклику й допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення.

Розглядаючи справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, судовий процес має відповідати загальним засадам кримінального провадження, а суд має забезпечити гарантії і принципи законності щодо особи, яка притягається до відповідальності, оскільки санкція вказаної статті, при встановленні факту скоєння правопорушення і вини, передбачає штраф, розмір якого значно перевищує прожитковий мінімум для осіб працездатного віку в Україні, як і значно перевищує мінімальний розмір штрафу, визначений ч.2 ст. 52 КК України, а також передбачає обов`язкове позбавлення права керування транспортним засобом.

В силу ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ст.19 Конституції України, органи державної влади їх посадові особи повинні діяти у точній відповідності із законом.

Згідно п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи закріплений в ст.62 Конституції України принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь, вважаю вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не доведена.

Беручи до уваги наведенні вище наведенні грубі порушення законодавства, а також повну відсутність вини ОСОБА_1 та відсутність будь яких належних та допустимих доказів, щодо її доведення, вважаю, що було грубо порушено права ОСОБА_1 передбачені Конституцією України та іншими законами та незаконно складено протокол про адміністративне правопорушення, оскільки вини у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП немає взагалі, а тому відсутній склад правопорушення».

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження у справі про адміністративне правопорушення, керуючись законом та правосвідомістю, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку приходить до висновку, що вказані пояснення та заперечення сторони захисту є належними та спростовують відомості зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення з додатками, виходячи з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за: 1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; 2) відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

На підставі п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

За ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

При цьому, відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У відповідності до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію» містить вичерпний перелік обставин коли поліцейський може зупиняти транспортні засоби. Поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

На долученому цифровому носії CD- R диску (2390) знаходиться відеозапис DSJX 300134_000134 на якому 04.01.2021 року о 09:38:44 інспектор поліції зазначає ОСОБА_1 , що причиною зупинки є порушення водієм правил дорожнього руху а саме рух зі швидкістю 60 км/год. Після чого до автомобіля підійшов інший інспектор, який не представився, зазначив, що ОСОБА_1 проїхав на жовтий сигнал світлофора.

При матеріалах адміністративної справи відсутня постанова про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху складена за результатами розгляду справи. Долучений рапорт інспектора роти № 3 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП Олександра Кулініча, від 04.05.2021 року в якому зазначено, що було виявлено т.з. «Volkswagen Polo» р.н. НОМЕР_1 , який рухався зі швидкістю 60 км/год, що на 10 км. вище дозволеної швидкості, тому водія зупинили для профілактичної бесіди не може братись до уваги судом в якості доказу, оскільки поліцейський є заінтересованою особою, більше того з матеріалів відеозаписів не вбачається, що інспектор який складав рапорт був на місці події, оскільки він не представлявся, крім того вказаний рапорт не зареєстрований та немає належних реквізитів.

Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, проведення огляду на стан сп`яніння, регламентовано ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України, МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858 (далі - Інструкція №1452/735), Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року (далі - Порядок №1103).

Зокрема, відповідно до положень ст.266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.

Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій.

Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Згідно п.1 Розділу 1 Інструкції №1452/73 остання визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду.

Аналіз цих норм дає підстави стверджувати, що для притягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, необхідна сукупність наступних фактів (з призми обставин справи, яка розглядається судом):

1) особа повинна керувати транспортним засобом; 2) у водія виявленні ознаки алкогольного сп`яніння, визначенні у пункті 3 розділу І Інструкції; 3) поліцейський повинен запропонувати водієві на місці зупинки транспортного засобу пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, зафіксувавши це відеозаписом чи у присутності 2 свідків; 4) отримати відмову водія від проходження огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, знову ж таки зафіксувавши це відеозаписом, або отримати таку відмову у присутності 2 свідків; 5) поліцейський повинен запропонувати водієві пройти такий огляд в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право проведення огляду на стан сп`яніння водіїв, зафіксувавши це відеозаписом чи висунувши вимогу у присутності 2 свідків; 6) отримати відмову водія від проходження огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, знову ж таки зафіксувавши це відеозаписом, або отримати таку відмову у присутності 2 свідків.

Не доведення хоча б однієї з цих обставин є свідченням відсутності в діяннях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в частині відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Це прямо слідує з вимог частини 5 статті 266 КУпАП, яка передбачає, що огляд особи на стан алкогольного сп`яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

На підставі п.2 Розділу 1 Інструкції №1452/73 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

При цьому, пунктом 3 Розділу 1 Інструкції №1452/73 визначено, що ознаками алкогольного сп`яніння є: запах з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Проаналізувавши долучений відеозапис з нагрудної камери працівника поліції DSJX 300134_000134 суд приходить до висновку, що інспектором Репела Й.П. при проведенні огляду було порушено п.2, п.3 Розділу 1 Інструкції №1452/73, оскільки він не назвав чітких підстав для огляду водія на стан алкогольного сп`яніння, а ознаки сп`яніння почав називати уже після пропозиції пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння.

Візуально з оглянутих судом відеозаписів слідує, що водій ОСОБА_1 виглядав стримано, відповідав на запитання чітко та швидко, з працівниками поліції не сперечався.

У відповідності до п.п.8, 12 розділу ІІ Інструкції №1452/73 у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.

Слід зазначити, що виходячи із змісту п.п.8, 12 розділу ІІ Інструкції №1452/735, п.п.6, 8 Порядку №1103, п.6 розділу ІХ Інструкції з оформлення матеріалів №1395 оформлення працівниками поліції направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров`я у випадку відмови водія від проведення огляду з метою виявлення стану сп`яніння, є обов`язковим.

У матеріалах долучених до протоколу про адміністративне правопорушення знаходиться направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських припаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04 травня 2021 року, однак суд оглянувши долучені відеозаписи не знайшов підтвердження, що ОСОБА_1 будь яким чином ознайомлювався з вказаним направленням. Крім цього вказаний документ не підписано інспектором поліції. Дана обставина свідчить про те, що поліцейський у встановленому законом порядку не направляв ОСОБА_1 у заклад охорони здоров`я для проходження огляду на стан сп`яніння.

У матеріалах справи відсутні дані безперервного відеозапису подій, які проводились інспектором поліції, що є порушенням вимог ст. 266 КУпАП та п.5 Наказу МВС України №1026 від 18.12.2018 року про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Отже, працівниками поліції було порушено процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду.

Як вбачається з практики Європейського суду з прав людини, положення Конвенції стосуються й обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення. Вказана судова інстанція приймає до свого провадження і заяви щодо рішень судів про накладення на осіб адміністративних стягнень, оскільки вважає, що в силу суворості санкцій такі справи за суттю є кримінальними, а адміністративні покарання фактично носять кримінальний характер з усіма гарантіями ст.6 Конвенції (п.55 рішення у справі «Гурепко проти України»; п.21 рішення у справі «Надточій проти України»).

В той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v.Spain» від 06.12.1998 (п.146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Відповідно до положень ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

На підставі ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні, в тому числі і закріпленій в ст.62 Конституції України презумпції невинуватості.

Жодних доказів, які б спростовували пояснення адвоката Скиби В.М. та підтверджували відомості вказані у протоколі про адміністративне правопорушення поза розумним сумнівом, суду не надано. Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом", оскільки не випливає зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб`єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності. В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов висновку, що даний адміністративний матеріал було оформлено без обґрунтованих на те підстав, а тому провадження у цій справі слід закрити, у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Керуючись статтями 8, 62, 129 Конституції України, 7, 9, 23, 130,247,251,266,283,284 КУпАП, суддя, -

постановив:

Провадження в адміністративній справі стосовно ОСОБА_1 за ч. 1ст.130 КУпАПзакрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою ст.7 та частиною першою ст.287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонним суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

СуддяТ. Я. Багрій