ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2022 року

м. Київ

cправа № 904/1875/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. головуючого, Багай Н.О., Сухового В.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 (особа, яка не брала участі у справі)

на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 10.01.2022 (у складі колегії суддів: Подобєд І.М. (головуючий), Іванов О.Г., Орєшкіна Е.В.)

у справі № 904/1875/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-Імпекс"

до Публічного акціонерного товариства "Актабанк", Державного реєстратора Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" Пробачая Андрія Віталійовича, Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації", Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Рички Юлії Олександрівни, Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Соняшник",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1 Державної організації (установи, закладу) "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб",

про скасування рішень про державну реєстрацію та записів про реєстрацію права власності, визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, відновлення в Державному реєстрі прав на нерухоме майно запису про реєстрацію права власності;

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-Імпекс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Соняшник";

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Публічного акціонерного товариства "Актабанк", Державного реєстратора Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" Пробачая Андрія Віталійовича, Комунального підприємства "Бюро держаної реєстрації", Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Рички Юлії Олександрівни, Державної організації (установи, закладу) "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб",

про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Мета-Імпекс" (ТОВ "Мета-Імпекс") звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Актабанк" (ПАТ "Актабанк"), Державного реєстратора Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" Пробачая А. В., Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" (КП "Бюро державної реєстрації"), Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Рички Ю. О., Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія" (далі ТОВ "Виробнича стальна компанія") про:

1) визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" Пробачая А. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08.06.2018, індексний номер 41506888, про державну реєстрацію за ПАТ "Актабанк" права власності на об`єкт нерухомого майна виробничий будинок літ. Г-2, розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Героїв Сталінграда (проспект Богдана Хмельницького), будинок 156г;

2) скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 26526622 про реєстрацію права власності ПАТ "Актабанк" на об`єкт нерухомого майна виробничий будинок літ. Г-2, розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Героїв Сталінграда (проспект Богдана Хмельницького), будинок 156г;

3) визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Рички Ю. О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27.08.2018 індексний номер 42705866, про реєстрацію за ТОВ "Виробнича стальна компанія" права власності на об`єкт нерухомого майна виробничий будинок літ. Г-2, розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Героїв Сталінграда (проспект Богдана Хмельницького), будинок 156г;

4) скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 27642748 про реєстрацію права власності ТОВ "Виробнича стальна компанія" на об`єкт нерухомого майна виробничий будинок літ. Г-2, розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Героїв Сталінграда (проспект Богдана Хмельницького), будинок 156г;

5) витребування від ТОВ "Виробнича стальна компанія" на користь ТОВ "Мета-Імпекс" об`єкта нерухомого майна 95/100 часток виробничого будинку літ. Г-2, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, пр. Богдана Хмельницького (вулиця Героїв Сталінграда), будинок 156г;

6) визнання за ТОВ "Мета-Імпекс" права власності на об`єкт нерухомого майна 95/100 часток виробничого будинку літ. Г-2, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, пр. Богдана Хмельницького (вулиця Героїв Сталінграда), будинок 156г;

7) відновлення в Державному реєстрі прав на нерухоме майно запис про реєстрацію права власності ТОВ "Мета-Імпекс" на об`єкт нерухомого майна 95/100 часток виробничого будинку літ. Г-2, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, пр. Богдана Хмельницького (вулиця Героїв Сталінграда), будинок 156г.

У січні 2020 року до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла зустрічна позовна заява ТОВ "Виробнича стальна компанія" про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення ТОВ "Мета-Імпекс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Соняшник" (далі ТОВ "Наш Соняшник") з об`єкта нерухомості виробничого будинку літ. Г-2, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, буд. 156-Г, загальною площею 13148,3 м2.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2020 у справі № 904/1875/19 первісний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора КП "Бюро державної реєстрації" Пробачая А. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08.06.2018, індексний номер 41506888, про державну реєстрацію за ПАТ "Актабанк" права власності на об`єкт нерухомого майна виробничий будинок літ. Г-2, розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Героїв Сталінграда (проспект Богдана Хмельницького), будинок 156г.

Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 26526622 про реєстрацію права власності ПАТ "Актабанк" на об`єкт нерухомого майна виробничий будинок літ. Г-2, розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Героїв Сталінграда (проспект Богдана Хмельницького), будинок 156г.

Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Рички Ю. О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27.08.2018 індексний номер 42705866, про реєстрацію за ТОВ "Виробнича стальна компанія" права власності на об`єкт нерухомого майна виробничий будинок літ. Г-2, розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Героїв Сталінграда (проспект Богдана Хмельницького), будинок 156г.

Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 27642748 про реєстрацію права власності ТОВ "Виробнича стальна компанія" на об`єкт нерухомого майна виробничий будинок літ. Г- 2, розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Героїв Сталінграда (проспект Богдана Хмельницького), будинок 156г.

Визнано за ТОВ "Мета-Імпекс" право власності на об`єкт нерухомого майна - 95/100 часток виробничого будинку літ. Г-2, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, пр. Богдана Хмельницького (вул. Героїв Сталінграда), будинок 156г.

Витребувано від ТОВ "Виробнича стальна компанія" на користь ТОВ "Мета-Імпекс" об`єкт нерухомого майна 95/100 часток виробничого будинку літ. Г-2, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, пр. Богдана Хмельницького (вул. Героїв Сталінграда), будинок 156г.

У задоволенні вимоги про відновлення в Державному реєстрі прав на нерухоме майно запису про реєстрацію права власності ТОВ "Мета-Імпекс" на об`єкт нерухомого майна 95/100 часток виробничого будинку літ. Г- 2, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, пр. Богдана Хмельницького (вул. Героїв Сталінграда), будинок 156г відмовлено.

У задоволенні позовних вимог до Державного реєстратора КП "Бюро державної реєстрації" Пробачая А. В., Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" та Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Рички Ю. О. відмовлено.

Стягнуто з ПАТ "Актабанк" на користь ТОВ "Мета-Імпекс" витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 148120,43 грн. Стягнуто з ТОВ "Виробнича стальна компанія" на користь ТОВ "Мета-Імпекс" витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 140436,43 грн.

У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Судові витрати за зустрічним позовом покладено на ТОВ "Виробнича стальна компанія".

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.04.2021 апеляційну скаргу ТОВ "Виробнича стальна компанія" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2020 у справі № 904/1875/19 залишено без змін. Покладено на ТОВ "Виробнича стальна компанія" судові витрати в сумі 432835,25 грн, понесені у зв`язку з переглядом справи судом апеляційної інстанції.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.07.2021, постановленою на підставі пункту 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), закрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Виробнича стальна компанія" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.04.2021 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2020 у справі № 904/1875/19. Поновлено виконання та дію рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2020 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 13.04.2021 у справі № 904/1875/19.

11.08.2021 ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ) звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, яку обґрунтував тим, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2020 у справі №904/1875/19 є незаконним, не відповідає фактичним обставинам справи, та прийнято з грубим порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права, оскільки прийнято про його права та інтереси як іпотекодержателя нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Внаслідок задоволення позовних вимог ТОВ "Мета-Імпекс" ОСОБА_1 позбавлено свого законного інтересу на задоволення майнових вимог шляхом звернення стягнення на спірне нерухоме майно, відповідно до умов іпотечного договору, укладеного в забезпечення виконання зобов`язань за договорами позики від 31.08.2018. Скаржник також зазначив, що витребування від ТОВ "Виробнича стальна компанія" на користь ТОВ "Мета-Імпекс" об`єкта нерухомого майна 95/100 часток виробничого будинку літ. Г-2, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , унеможливлює звернення стягнення на предмет іпотеки іпотекодержателем, яким є ОСОБА_1 , чим порушено права та законні інтереси останнього. За таких обставин та з посиланням на приписи частин 1 2 статті 272 ГПК України ОСОБА_1 просив скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.04.2021 і рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2020 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі; зупинити дію рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2020; судові витрати покласти на відповідача.

Крім того, посилаючись на приписи пункту 1 частини 2 статті 256 ГПК України, заявник апеляційної скарги зазначив, що про наявність рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2020 у справі №904/1875/19 дізнався лише 09.08.2021 з Єдиного державного реєстру судових рішень, у зв`язку з чим просить поновити йому процесуальний строк на звернення з апеляційною скаргою.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.08.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2020 залишено без руху, надано апелянту строк 10 днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, а саме, надати суду докази сплати судового збору у розмірі 435716,80 грн та докази надсилання копії апеляційної скарги іншим сторонам у справі.

01.09.2021 ОСОБА_1 подав до суду апеляційної інстанції клопотання про звільнення від сплати судового збору, в якому скаржник, посилаючись на пункт 1 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", просить звільнити його від сплати судового збору у розмірі 435 716,80 грн за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2020 у справі № 904/1875/19. До вказаного клопотання було додано: копію довідки з пенсійного фонду від 11.08.2021; копію довідки з державного центру зайнятості від 11.08.2021 № 2876, довідку з фонду соціального страхування України від 12.08.2021, копію форми ОК-5, копію відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді від 18.08.2021.

06.09.2021 ОСОБА_1 подав до апеляційного суду заяву про усунення недоліків, до якої додано докази надсилання апеляційної скарги іншим учасникам справи (описи вкладення до цінного листа, поштові накладні та фіскальні чеки від 03.09.2021).

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.09.2021 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2020. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2020. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2020 повернуто скаржнику разом з доданими до неї матеріалами.

Ухвалу аргументовано тим, що ОСОБА_1 є одним із засновників ТОВ "Виробнича стальна компанія" та адвокатом, який представляв інтереси цього товариства у справі № 904/1875/19, тому був обізнаний про прийняте у цій справі рішення від 22.10.2020, у зв`язку з чим наведені скаржником причини пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення визнано неповажними, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 261 ГПК України є підставою для відмови в поновленні строку на апеляційне оскарження та відмови у відкритті апеляційного провадження.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.11.2021 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 16.09.2021 у справі № 904/1875/19 скасовано з направленням справи до суду апеляційної інстанції на стадію вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

Зазначену постанову мотивовано тим, що вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у справі після усунення недоліків, суд апеляційної інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу від 16.09.2021, положення статей 174, 258 ГПК України не врахував та без попереднього визнання неповажними причин пропуску процесуального строку, не надавши можливості навести інші причини пропуску такого строку, тобто без дотримання вимог частин 3, 4 статті 260 ГПК України, дійшов передчасного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 .

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.12.2021 відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2020 у справі № 904/1875/19, зазначені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 від 11.08.2021. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2020 залишено без руху з наданням апелянту строку (10 днів з дня вручення копії ухвали) для усунення недоліків, а саме для звернення до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження з інших підстав і надати докази сплати судового збору в установленому чинним законодавством розмірі.

Вказану ухвалу аргументовано тим, що доводи апелянта про обізнаність з існуванням оскаржуваного судового рішення лише 09.08.2021 з Єдиного державного реєстру судових рішень спростовуються наявними у справі матеріалами, зокрема, листом ТОВ "Мета-Імпекс" від 14.04.2021, який 02.06.2021 отримано ОСОБА_1 разом з копією оскаржуваного рішення, а також обставинами фактичного прийняття ОСОБА_1 , як адвокатом ТОВ "Виробнича стальна компанія" на підставі довіреності від 02.02.2021, участі у Верховному Суді під час касаційного перегляду рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2020 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 13.04.2021 у справі № 904/1875/19, що в сукупності свідчить про обізнаність скаржника з оскаржуваним рішенням задовго до дати його звернення з апеляційною скаргою. В свою чергу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору з тих мотивів, що скаржник не є позивачем у справі, отже, не належить до передбаченого статтею 8 Закону України "Про судовий збір" вичерпного переліку суб`єктів оскарження, стосовно яких можливо застосувати процедуру звільнення від сплати судового збору.

22.12.2021 ОСОБА_1 подав до суду апеляційної інстанції заяву про усунення недоліків від 20.12.2021, в якій просить вважати недоліки апеляційної скарги усуненими та відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2020 у справі № 904/1875/19, посилаючись зокрема на те, що Верховний Суд у постанові від 15.11.2021 доволі однозначно встановив, що Центральний апеляційний господарський суд не має права відмовляти скаржнику у відкритті апеляційного провадження з підстав пропущення строку, оскільки це порушить його право на доступ до правосуддя, тобто, на думку заявника, Верховним Судом вже вирішено питання стосовно строку для подання апеляційної скарги, а суд апеляційної інстанції не має права ігнорувати встановлені рішенням суду, що набрало законної сили, обставини, які відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України мають преюдиціальне значення.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.01.2022 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2020 у справі № 904/1875/19.

Ухвалу мотивовано тим, що ОСОБА_1 у своїй заяві про усунення недоліків від 20.12.2021 не заявляє нового клопотання та не вказує інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження. Таким чином, скаржник хоч і скористався правом на усунення недоліків апеляційної скарги, проте всупереч положень частин 3, 4 статті 260 ГПК України не виконав вимог ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 09.12.2021 та станом на 10.01.2022 не надав обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з інших поважних підстав, що з огляду на попереднє визнання апеляційним судом в ухвалі від 09.12.2021 неповажними причин для поновлення строку на апеляційне оскарження, наведених в апеляційній скарзі, та відсутність наведення скаржником будь-яких інших підстав для поновлення строку, є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі відповідно пункту 4 частини 1 статті 261 цього Кодексу.

Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції, 24.01.2022 ОСОБА_1 на підставі абзацу 2 частини 2 статті 287 ГПК України звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, зазначаючи про порушення апеляційним судом норм процесуального права, а саме статей 2, 75, 174, 236, 242, 254, 256, 258, 260, 261, 285 ГПК України, просить ухвалу від 10.01.2022 скасувати та направити справу № 904/1875/19 до Центрального апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

На обґрунтування поданої касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на те, що надіслання ОСОБА_1 листа від 14.04.2021 за підписом директора ТОВ "Мета-Імпекс" Кульбачного О. Л., так само як і факт участі адвоката Рахліна Б. М. як представника ТОВ "Виробнича стальна компанія" в судовому засіданні Верховного Суду, яке відбулося 15.06.2021, не є належним і допустимим доказом вручення скаржнику рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2020 у справі № 904/1875/19 відповідно до частини 6 статті 242 ГПК України, що, на думку скаржника, свідчить про пропуск ним строку на апеляційне оскарження вказаного рішення з поважних причин. Крім того, Верховним Судом у постанові від 15.11.2021 вже вирішено питання щодо поновлення строку для подання ОСОБА_1 апеляційної скарги, права скаржника на її подання та відсутності в апеляційного суду права відмовляти ОСОБА_1 у відкритті апеляційного провадження з підстав пропущення строку, тому ці обставини вже є встановленими Верховним Судом у відповідному рішенні, що набрало законної сили, отже, не підлягають додатковому доведенню чи обґрунтуванню. Таким чином, апеляційний суд незаконно визнав неповажною причину пропуску скаржником строку на подання апеляційної скарги та відмовив у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.02.2022 ( ОСОБА_2 головуючий, судді Зуєв В. А., Міщенко І. С.) відкрито касаційне провадження у справі № 904/1875/19 за касаційною скаргою ОСОБА_1 з підстави, передбаченої абзацом 2 частини 2 статті 287 ГПК України, та постановлено здійснити перегляд ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 10.01.2022 без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження; встановлено строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу до 28.02.2022.

Розпорядженням заступника керівника апарату керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 06.04.2022 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 904/1875/19 у зв`язку з увільненням суддів Міщенка І. С., Зуєва В. А. від роботи на час виконання ним державних або громадських обов`язків у зв`язку із участю у добровольчому формуванні територіальної громади та відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів у складі: Берднік І. С. (головуючий), Багай Н. О., Суховий В. Г.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.04.2022 (Берднік І. С. головуючий, судді Багай Н. О., Суховий В. Г.) прийнято до провадження справу № 904/1875/19 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 10.01.2022.

15.03.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Мета-Імпекс" направило до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу в електронній формі (шляхом його формування в системі "Електронний суд"), в якому заперечило доводи скарги та просило залишити її без задоволення з мотивів, викладених в оскаржуваній ухвалі.

Інші учасники справи відзивів на касаційну скаргу не надали, що відповідно до частини 3 статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.

Справа розглядається судом касаційної інстанції у розумний строк з урахуванням Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, заперечення, викладені у відзиві на касаційну скаргу та перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 300 ГПК України).

Об`єктом касаційного перегляду є ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 261 ГПК України, відтак з`ясуванню підлягає питання щодо наявності чи відсутності поважних причин пропуску встановленого законодавством строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду та правомірності застосування судом апеляційної інстанції вищезгаданої процесуальної норми.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.04.2021 і рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2020 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

На обґрунтування права на апеляційне оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій ОСОБА_1 зазначив, що є особою, яка не брала участі у справі, а місцевим господарським судом було вирішено питання про її права та інтереси.

Крім того, у апеляційній скарзі, з посиланням на пункт 1 частини 2 статті 256 ГПК України, скаржником заявлено клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження, оскільки про існування рішення суду першої інстанції йому стало відомо лише 09.08.2021 з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Питання поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано нормами статті 119 ГПК України, згідно з частиною 1 якої суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З правового аналізу наведеної норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він поновленню. Відтак, суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини поновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

У розумінні статті 86 ГПК України питання про поважність причин пропуску процесуального строку вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Частиною 3 статті 256 ГПК України передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 2 статті 261 цього Кодексу.

Виходячи зі змісту частин 2 та 3 статті 256 ГПК України, клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку. При цьому поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. ГПК України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку (аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 912/2325/17, від 18.01.2019 у справі № 921/396/17-г, від 19.06.2020 у справі № 926/1037-б/15, від 16.04.2021 у справі № 904/3258/14).

Разом з тим відповідно до частин 3, 4 статті 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку (ч. 3). Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу (ч. 4).Згідно з частиною 1 статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

За приписами частини 2 статті 261 ГПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі у ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

У постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського у складі Верховного Суду від 14.08.2019 у справі № 62/112 та від 16.01.2020 у справі № 925/1600/16 сформульовано такий правовий висновок:

"Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що при розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов`язки, суд апеляційної інстанції, перевіривши матеріали апеляційної скарги на предмет їх відповідності статтям 258, 259 ГПК України, та за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження з інших підстав, відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином дослідити і встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги".

Однак з приписів частини 2 статті 261 ГПК України не вбачається безумовного обов`язку суду відкрити апеляційне провадження у випадку подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки. Натомість, як вбачається з системного аналізу положень даної статті, суд у такому випадку надає оцінку наведеним апелянтом причинам пропуску строку апеляційного оскарження на предмет їх поважності.

Наведена норма не встановлює безумовного обов`язку суду поновити строк на апеляційне оскарження та прийняти до розгляду апеляційну скаргу у будь-якому разі подання її особою, яка не була залучена до участі у справі. Скаржник має враховувати, що звернення з апеляційною скаргою поза встановленим процесуальним законом строку оскарження судового рішення покладає на нього обов`язок доведення та обґрунтування відповідних обставин, що зумовили пропуск цього строку і у разі, коли відповідну апеляційну чи касаційну скаргу подано особою, не залученою до участі у справі. Разом з цим, неучасть у справі особи, яка звертається зі скаргою з посиланням на те, що рішення у цій справі стосується її прав та інтересів, не є безумовною підставою визнання причин пропуску строку поважними та поновлення цього строку.

Системний аналіз вказаних процесуальних норм свідчить, що подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки, захищає її саме від передбаченої частиною 2 статті 261 ГПК України безумовної відмови у відкритті апеляційного провадження (якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення), тобто незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, проте не звільняє вказану особу від обов`язку довести поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, передбаченого іншими вищенаведеними нормами ГПК України.

Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у контексті Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі "Рябих проти Росії").

Водночас, як наголошує ЄСПЛ, держава, яка створює суди апеляційної чи касаційної інстанцій, має забезпечити, щоб особи, які відповідають перед законом, мали можливість користуватись всіма фундаментальними гарантіями статті 6 Конвенції в провадженнях у цих судах (див. рішення ЄСПЛ у справі "Делкурт проти Бельгії" від 17.01.1970, пункт 25, Серія А № 11; пункт 27 рішення ЄСПЛ у справі "Пелевін проти України" від 20.05.2010 № 24402/02,). Однак, при цьому ЄСПЛ зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. пункти 22 23 рішення ЄСПЛ у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, пункти 37 38 рішення ЄСПЛ у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010).

У пункті 41 рішення від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" ЄСПЛ вказав, що "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків".

За результатами розгляду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.12.2021 підстави, наведені у цьому клопотанні, визнано неповажними виходячи з того, що доводи апелянта про обізнаність з існуванням оскаржуваного судового рішення лише 09.08.2021 з Єдиного державного реєстру судових рішень спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, зокрема, листом ТОВ "Мета-Імпекс" від 14.04.2021, який 02.06.2021 отримано ОСОБА_1 разом з копією оскаржуваного рішення, а також протоколом судового засідання від 15.06.2021, ухвалою Верховного Суду від 15.06.2021 про оголошення перерви у справі № 904/1875/19 та особистою розпискою ОСОБА_1 на повідомленні про оголошення перерви до 08.07.2021, з яких чітко вбачається факт прийняття ОСОБА_1 , як адвокатом ТОВ "Виробнича стальна компанія" (на підставі довіреності від 02.02.2021), участі в судовому засіданні Верховного Суду, яке відбулося 15.06.2021 та під час якого здійснювався касаційний перегляд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2020 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 13.04.2021 у справі № 904/1875/19, що в сукупності свідчить про обізнаність скаржника з оскаржуваним рішенням задовго до дати його звернення з апеляційною скаргою.

При цьому апеляційним судом враховано подальше невиконання скаржником вимог ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 09.12.2021 щодо надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з інших поважних підстав, позаяк ОСОБА_1 у своїй заяві про усунення недоліків від 20.12.2021 не заявляє нового клопотання та не вказує жодних інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, а лише голослівно вказує на порушення апеляційним судом його процесуальних прав.

Таким чином, постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції достеменно встановив, а скаржник жодним чином не спростував відсутність поважних причин пропуску ним строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду, оскільки ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою 11.08.2021, тобто більш як через 2 місяці з дня (02.06.2021), коли скаржнику вперше стало відомо про існування оскаржуваного судового рішення (схожий висновок щодо застосування норм статей 119, 260, 261 ГПК України у подібних процесуальних правовідносинах за участю особи, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права та інтереси, викладено в постанові Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 910/15988/16).

Отже, законним і обґрунтованим висновок є суду апеляційної інстанції про недоведеність скаржником поважних причин пропуску ним строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2020 у справі № 904/1875/19, що з огляду на порушення ОСОБА_1 положень частин 3, 4 статті 260 ГПК України, яке (порушення) полягає у невиконанні ним вимог ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 09.12.2021, зумовлює правомірність відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на підставі пункту 4 частини 1 статті 261 цього Кодексу.

Водночас колегія суддів вважає безпідставними доводи скаржника про вирішення Верховним Судом у постанові від 15.11.2021 питання щодо поновлення строку для подання ОСОБА_1 апеляційної скарги, права скаржника на її подання та відсутності в апеляційного суду права відмовляти ОСОБА_1 у відкритті апеляційного провадження з підстав пропущення строку, тому ці обставини вже є встановленими Верховним Судом у відповідному рішенні, що набрало законної сили, отже, згідно з частиною 4 статті 75 ГПК України не підлягають додатковому доведенню чи обґрунтуванню, оскільки, по-перше, зміст постанови Верховного Суду від 15.11.2021 у цій справі переконливо свідчить про те, що в дійсності Верховним питання щодо правомірності/неправомірності відмови апеляційного суду в поновленні 20-денного процесуального строку не розглядалося та не вирішувалося, а суд касаційної інстанції не надавав та не міг надавати оцінку вміщеному в ухвалі від 16.09.2021 висновку щодо неповажності причин поновлення строку для подання ОСОБА_1 апеляційної скарги, оскільки це належить до компетенції апеляційного суду. Адже підставою для скасування зазначеної ухвали стало виключно порушення судом апеляційної інстанції положень частин 3, 4 статті 260 ГПК України, яке виявилося в тому, що дійшов передчасного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 без попереднього визнання неповажними причин пропуску процесуального строку в ухвалі від 25.08.2021 про залишення вказаної скарги без руху, внаслідок чого скаржника було позбавлено можливості навести інші причини пропуску такого строку.

По-друге, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи (частина 1 статті 300 ГПК України). Отже, суд касаційної інстанції не має повноважень підтверджувати правильне встановлення судами нижчих інстанцій обставин у справі. Тому посилання на постанову суду касаційної інстанції як на таку, чиї висновки мають преюдиційне значення, є помилковим (пункт 7.9 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 907/29/19).

Верховний Суд відхиляє твердження скаржника про те, що надіслання ОСОБА_1 листа від 14.04.2021 за підписом директора ТОВ "Мета-Імпекс" Кульбачного О. Л., так само як і факт участі адвоката Рахліна Б. М. як представника ТОВ "Виробнича стальна компанія" в судовому засіданні Верховного Суду, яке відбулося 15.06.2021, не є належним і допустимим доказом вручення скаржнику рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2020 у справі № 904/1875/19 відповідно до частини 6 статті 242 ГПК України, з огляду на таке.

Згідно з частинами 3, 5, 12 статті 242 ГПК України разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складання в електронній формі у порядку, встановленому законом (у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси), або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса в особи відсутня. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня. Особа, яка не брала участі у справі, але стосовно якої суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, може отримати в суді, який розглядав справу як суд першої інстанції, копію рішення, що є в матеріалах цієї справи, ухваленого судом будь-якої інстанції.

Частинами 1, 2 статті 9 Закону України "Про доступ до судових рішень" передбачено, що особа, яка не бере (не брала) участі у справі, якщо судове рішення безпосередньо стосується її прав, свобод, інтересів чи обов`язків, може звернутися до апарату відповідного суду з письмовою заявою про: 1) надання можливості ознайомитися із судовим рішенням у приміщенні суду; 2) надання можливості виготовити копії судового рішення за допомогою власних технічних засобів; 3) виготовлення копії судового рішення апаратом суду. У заяві особа повинна обґрунтувати, чому вона не змогла ознайомитися із судовим рішенням у Реєстрі, а також чому вона вважає, що судове рішення безпосередньо стосується її прав, свобод, інтересів чи обов`язків.

Таким чином, виходячи зі змісту положень частин 3, 5, 12 статті 242 ГПК України та статті 9 Закону України "Про доступ до судових рішень", повний текст судового рішення надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення саме учасникам справи. При цьому ОСОБА_1 помилково ототожнює учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, що не відповідає змісту положень статей 41, 254 ГПК України, оскільки на суд не покладено обов`язку вручати (надсилати) копію повного судового рішення зазначеним особам, до яких відноситься скаржник.

Наведене вище твердження скаржника також суперечить змісту положень частин 1, 2 статті 256 ГПК України, у якій визначено день вручення повного судового рішення як підставу для обов`язкового поновлення пропущеного строку учаснику справи, до яких у розумінні статті 41 ГПК України не відноситься особа, яка не брала участі у справі.

Натомість нічим не підтверджені аргументи скаржника про незаконну відмову апеляційного суду в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору спростовуються тим, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору з тих мотивів, що скаржник не є позивачем у справі, отже, не належить до передбаченого статтею 8 Закону України "Про судовий збір" вичерпного переліку суб`єктів оскарження, стосовно яких можливо застосувати процедуру звільнення від сплати судового збору (аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 30.09.2021 у справі № 909/8/18).

Ураховуючи положення статей 86, 119, 236, 256, 260, 261 ГПК України та статті 9 Закону України "Про доступ до судових рішень", Верховний Суд вважає правильним висновок апеляційного суду про відсутність обставин, які об`єктивно унеможливили звернення з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2020 у справі № 904/1875/19 у 20-денний строк з дня, коли скаржнику стало відомо про існування вказаного рішення, оскільки можливість такого своєчасного звернення залежала виключно від волевиявлення самого скаржника та належного використання ним своїх процесуальних прав, визначених ГПК України (схожий за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 15.04.2021 у справі № 902/560/20 та від 09.01.2020 у справі № 27/25б-908/4661/14).

Таким чином, зважаючи на встановлені у справі обставини та доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу, діяв відповідно до вимог ГПК України та у межах повноважень, передбачених процесуальним законом,

Отже, враховуючи те, що ОСОБА_1 належним чином не обґрунтував поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду та не довів наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкодили скаржнику у вчиненні відповідних процесуальних дій, судом апеляційної інстанції правомірно відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

З огляду на викладене, доводи скаржника про порушення господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права не отримали підтвердження під час касаційного розгляду справи та не можуть бути підставою для скасування ухвали апеляційного господарського суду.

Відповідно до частини 3 статті 304 та пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 10.01.2022 постановлено у відповідності до фактичних обставин, норм процесуального права, наведених положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з урахуванням практики ЄСПЛ, і підстав для її зміни або скасування не вбачається.

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 10.01.2022 у справі № 904/1875/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. С. Берднік

Судді: Н. О. Багай

В. Г. Суховий