Справа № 214/6155/21

Провадження №2/190/139/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2022 року м.Пятихатки

П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді Фирси Ю.В.,

за участю секретаря Гук С.Р.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. П`ятихатки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» про захист прав споживачів,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» про захист прав споживачів.

В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що між нею та ТОВ «Мілоан» був укладений кредитний договір № 103732553. Між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до якого ТОВ «Діджи Фінанс» отримало право вимоги заборгованості за кредитним договором №103732553. Вважає договір, укладений між нею та ТОВ «Мілоан» недійсним, оскільки фінансову послугу було надано шляхом обрання форми укладення договору за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи. Даний договір нею не було підписано. Відповідачем не повідомлено письмово їй всю необхідну інформацію щодо умов договору. Відповідач скористався тим, що їй, як позичальнику об`єктивно бракувало знань, необхідних для здійснення правильного вибору при підписанні оспорюваного договору і вона була введена в оману при отриманні кредитних послуг, а відповідач, в порушення вимог Закону України«Про захистправ споживачів» не надав їй відомості, які потрібні клієнту при укладенні кредитного договору та не зазначив їх в його змісті. Також позивач зазначає, що договір укладений з використанням нечесної підприємницької практики і просить визнати недійсним договір позики №103732553, укладений між нею та ТОВ «Мілоан», право вимоги за яким перейшло до ТОВ «Діджи Фінанс».

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі/а.с.10/.

Представник відповідача ТОВ «Діджи Фінанс» в судове засідання свого представника не направили, надали на адресу суду відзив на позовну заяву, згідно якого у задоволенні позову просили відмовити, посилаючись на його безпідставність та необгрунтованість. Вважають, що позивач не довела обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків. Оспорюваний кредитний договір відповідає вимогам законодавства, моральним засадам суспільства, не порушує прав і законних інтересів, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства України. Позивач була обізнана щодо умов та наслідків підписання кредитного договору і свідомо погоджувалася з ними.

За таких обставин, оскільки сторони в судове засідання не з`явились, про час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, суд вважає, що судове засідання можливо провести без їх участі, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового засідання технічними засобами, що буде відповідати вимогам ч. 2ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 29 березня 2021 року укладено кредитний договір № 103732553 у формі електронного документу з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, на підставі якого позивачем отриманий кредит, шляхом перерахування грошових коштів на картковий рахунок у розмірі 4000 грн./а.с.37-40/.

Відповідно до п.1.5. договору загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат, які повинен сплатити позичальник за цим договором, складає 2400 грн. в грошовому виразі та 730 грн. відсотків річних у процентному значенні. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат Позивальника за кредитом складає 6400 грн.

Згідно п. 1.5.2. Кредитного договору, проценти за користування кредитом: 2400 грн., які нараховуються за ставкою 2.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Відповідно до Кредитного договору, цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі. Розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію товариства про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається товариством електронним повідомленням (sms) на мобільний телефонний номер позичальника або передається іншим чином засобами зв`язку вказаними позичальником під час реєстрації особистого кабінету, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту) в особистому кабінеті на сайті товариства. Після укладення цей договір розміщується в особистому кабінеті позичальника.

Згідно з п. 6.3 Кредитного договору, приймаючи пропозицію товариства про укладання цього кредитного договору, позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т.ч. Правилами та Графіком розрахунків) та підтверджує, зокрема, що: він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством, що розміщені на веб-сайті Товариства та є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до частини першої статті 626ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої ст. 627 та ст. 6ЦК сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно частини першої статті 638ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1054 ЦК України кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень ст.ст. 1048-1052,1054ЦК України істотними умовами кредитного договору, щодо яких сторони повинні дійти згоди в належній формі, є: сума кредиту, строк кредитування, умови і порядок його видачі та повернення, відсоткова ставка, порядок зміни і припинення договору, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору. Договір кредиту має бути укладений у письмовій формі (у вигляді паперового документа або у електронній формі).

Згідно з приписами частини другої ст.11ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків ( ст. 202 ЦК).

Згідно зі ст.204ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину у відповідності до ст.215ЦК України є недодержання в момент його вчинення стороною правочину вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За змістом ч.1 ст.203ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. А частиною другою цієї статті передбачені загальні умови, додержання яких необхідно для чинності правочину, в тому числі: особа яка вчинила правочин, повинна мати необхідних обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до положень частини першої ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкоджати вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Відповідно до ст.11Закону України"Прозахист правспоживачів" визначено, що Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону "Про споживче кредитування".

За змістом статті 18Закону України«Про захистправ споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема про встановлення обов`язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі; передбачення зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Згідно п. 5 ч.3 ст.18Закону України"Прозахист правспоживачів" несправедливими є, зокрема, умови договору про: встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Верховний Суд України у постанові від 02.12.2015р. в справі № 6-1341цс15 відзначив, що Закон України«Про захистправ споживачів» застосовується до спорів, які виникли з кредитних правовідносин, лише в тому разі, якщо підставою позову є порушення порядку надання споживачеві інформації про умови отримання кредиту, типові процентні ставки, валютні знижки тощо, які передують укладенню договору.

Згідно із ч. 1 та 2 ст.12Закону України«Про споживчекредитування» у договорі про споживчий кредит зазначаються: 1) найменування та місцезнаходження кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), прізвище, ім`я, по батькові та місце проживання споживача (позичальника); 2) тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо), мета отримання кредиту; 3) загальний розмір наданого кредиту; 4) порядок та умови надання кредиту; 5) строк, на який надається кредит; 6) необхідність укладення договорів щодо додаткових чи супутніх послуг третіх осіб, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту (за наявності); 7) види забезпечення наданого кредиту (якщо кредит надається за умови отримання забезпечення); 8) процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів; 9) реальна річна процентна ставка та загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит. Усі припущення, використані для обчислення такої ставки, повинні бути зазначені; 10) порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися); 11) інформація про наслідки прострочення виконання зобов`язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов`язання за договором про споживчий кредит; 12) порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту; 13) порядок дострокового повернення кредиту; 14) відповідальність сторін за порушення умов договору.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про споживче кредитування", договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст.12Закону "Профінансові послугита державнерегулювання ринківфінансових послуг" (в редакції на момент укладення кредитного договору) - Фінансова установа до укладення з клієнтом договору про надання фінансової послуги додатково надає йому інформацію про: 1) фінансову послугу, що пропонується надати клієнту, із зазначенням вартості цієї послуги для клієнта, якщо інше не передбачено законами з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг; 2) умови надання додаткових фінансових послуг та їх вартість; 3) порядок сплати податків і зборів за рахунок фізичної особи в результаті отримання фінансової послуги; 4) правові наслідки та порядок здійснення розрахунків з фізичною особою внаслідок дострокового припинення надання фінансової послуги; 5) механізм захисту фінансовою установою прав споживачів та порядок урегулювання спірних питань, що виникають у процесі надання фінансової послуги; 6) реквізити органу, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг (адреса, номер телефону тощо), а також реквізити органів з питань захисту прав споживачів; 7) розмір винагороди фінансової установи у разі, коли вона пропонує фінансові послуги, що надаються іншими фінансовими установами.

Судом встановлено, що ТОВ «Мілоан», правонаступником якого є ТОВ «Діджи Фінанс», у письмовій формі надав позичальнику у повному обсязі всю необхідну інформацію; кредитний договір містить усі умови, передбачені положеннями Закону України «Про споживче кредитування», сторони узгодили всі істотні умови договору, а саме: суму кредиту, дату видачі кредиту, строк, умови повернення кредиту, нарахування та сплати відсотків, порядок сплати за кредит, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору. Договір укладений у відповідній вимогам закону письмовій формі. Позивач особистими електронними підписами засвідчив, що він погодився на отримання у кредит коштів саме на умовах, що визначені у запропонованому договорі, волевиявлення сторін на укладення і підписання договору були вільними. Зокрема, договір відповідає вимогам ст.9, ст.12, ст.13, ст.14, ст.19 Закону "Про споживче кредитування".

За таких обставин суд приходить до висновку, що зміст кредитного договору № 103732553 від 29.03.2021 року є зрозумілим до прочитання і не може розцінюватись як надання інформації у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб, принаймні в межах тих доводів, які зазначає позивач у позовній заяві.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір, крім визначених Цивільним кодексомУкраїни істотнихумов длявідповідного видудоговору,може міститиінформацію про:технологію (порядок)укладення договору;порядок створеннята накладанняелектронних підписівсторонами договору;можливість тапорядок внесеннязмін доумов договору;спосіб тапорядок прийняттяпропозиції укластиелектронний договір(акцепту);порядок обмінуелектронними повідомленнямита інформацієюміж сторонамипід часвиконання нимисвоїх зобов`язань;технічні засобиідентифікації сторони;порядок внесеннязмін допомилково відправленогоприйняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред`явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості.

Укладений кредитний договір № 103732553 від 29.03.2021 року таким умовам і вимогам відповідає.

Таким чином, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які дають підстави вважати, що електронний кредитний договір № 103732553 від 29.03.2021 року, укладений між сторонами, який відповідає умовам щодо письмової форми, - є несправедливим щодо Позичальника. Не встановлено таких обставин, які б вказували на те, що кредитодавець застосував нечесну практику; в межах заявлених позовних вимог не встановлено порушень прав позичальника укладенням договору на зазначених в ньому умовах. Не доведено введення Позичальника Кредитодавцем в оману при укладанні цього договору.

Таким чином, суд приходить до висновку, що кредитний договір №103732553 від 29.03.2021 року укладений у спосіб, визначений чинним законодавством України, з дотриманням вимог щодо його укладення, із зазначенням умов, які не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Отже, розглядаючи даний спір, повно та всебічно дослідивши і оцінивши обставини справи, належність, допустимість, достовірність кожного наданого сторонами доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що в порушення вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України, позивачем, не доведено належними та допустимими доказами фактів, на які вона посилається в обґрунтування своїх позовних вимог, а відтак, підстав для задоволення позовних вимог суд не вбачає, що є наслідком відмови в задоволенні позовних вимог.

Оскільки, позивач при подачі позовної заяви був звільнений від сплати судового збору, а в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі, судовий збір компенсується за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 12,80,81,200,263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» про захист прав споживачів відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-дений строк з дня проголошення рішення . У випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя Ю.В. Фирса