ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2022 року

м. Київ

справа № 200/5932/19-а

адміністративне провадження № К/9901/1002/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І.В.,

суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 серпня 2020 року у складі судді Хохленкова О.В. та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Ястребової Л.В., Гайдара А.В., Компанієць І.Д. у справі №200/5932/19-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальності «Електросталь-Курахове» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень, -

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

У травні 2019 року позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області, у якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області № 0000121202 від 12.02.2019 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку за звітний період жовтень 2018 року на 89356 грн та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 44678,00 грн у частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку за звітний період жовтень 2018 на 82244,00 грн та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 41122,00 грн; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області № 0000131202 від 12.02.2019 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість за звітний період жовтень 2018 у розмірі 553997 грн.

29 липня 2019 року Донецький окружний адміністративний суд рішенням, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2019, адміністративний позов задовольнив частково, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 12.02.2019 №0000131202 повністю, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення №0000121202 у частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларованої на рахунок платника у банку за звітний період жовтень 2018 року на 67,67 грн та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 33,84 грн. В іншій частині позову відмовив.

Постановою Верховного Суду від 31 березня 2020 року рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29.07.2019 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2019 у справі №200/5932/19-а було скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Верховний Суд указав, що у ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано неповну та, як наслідок цього, неналежну оцінку доказам, наданих сторонами та зібраних судами на підставі та у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25 серпня 2020 року, яке було залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області № 0000131202 від 12.02.2019 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість за звітний період жовтень 2018 у розмірі 553997 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку за звітний період жовтень 2018 на 89356 грн та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 44678,00 грн у частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку за звітний період жовтень 2018 рік на 67,67 грн та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 33,84 грн. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби України у Донецькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Електросталь- Курахове» судові витрати у розмірі 8335,28 грн.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги частково та скасовуючи спірні податкові повідомлення-рішення, виходив з того, що матеріалами справи підтверджується реальне здійснення господарських операцій з придбання товарів (послуг) в межах господарської діяльності суб`єктів господарювання, оплата їх вартості, правомірність формування даних податкового обліку на підставі первинних та інших документів бухгалтерського та податкового обліку, які відповідають вимогам закону.

Відмовляючи в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000121202, суд погодився з висновками відповідача про те, що до розрахунку бюджетного відшкодування зайво включена сума 67,67 грн при відсутності від`ємного значення (наявність розбіжностей по ТОВ «ДТ-ТК») за жовтень 2018 року.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:

Товариство з обмеженою відповідальність "Електросталь-Курахове" зареєстровано як юридична особа, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за кодом ЄДРПОУ 41491822 01.08.2017, запис № 244 102 0000 001260.

Позивачем 20.11.2018 спрямована до відповідача податкова декларація з податку на додану вартість за жовтень 2018 року, яка отримана відповідачем у цей же день, що підтверджується квитанцією № 2, яка долучена до матеріалів справи.

Відповідно до цієї декларації позивача сума від`ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, відображена у рядку 20.2.1 декларації з урахуванням уточнюючого розрахунку, складає 27 532 416 грн, яку сформовано з урахуванням оплаченого залишку від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні (податкові) періоди.

Отже, сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у відповідності до рядка 21 декларації складає 25 811 762 грн.

Контролюючим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь-Курахове" щодо достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за жовтень 2018 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 20.11.2018 № 9257494961).

За результатами вищезазначеної перевірки головним державним ревізором-інспектором відділу контролю за відшкодуванням ПДВ управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Донецькій області Івашурою Тетяною Вікторівною складено Акт від 15.01.2019 №36/05-99-12-02/341491822 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою "Електросталь - Курахове" (код ЄДРПОУ 41491822) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за жовтень 2018 року".

Згідно з висновками акту перевірки встановлено порушення позивачем: вимог п.185.1 ст.185, п.187.8 ст.187, п.190.2 ст. 190, п.208.2, п.208.3 ст.208, п.44.1 ст.44 та п.п.192.1.1 п.192.1 ст.192, п.198.1, п. 198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п. 201.10 ст.201, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, зі змінами та доповненнями, що призвело до:

- завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) за жовтень 2018 року на 553 997 грн;

- завищення суми від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за жовтень 2018 року на 89 356 грн;

- порушення п. 201.1 ст.201 Податкового кодексу в частині порушення термінів реєстрації податкових накладних у ЄРПН на дату виникнення податкових зобов`язань на суму 2 259,29 грн. Порушення призвело до заниження суми податкового зобов`язання та завищення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання і сумою податкового кредиту за жовтень 2018 року на зазначену суму (не є предметом оскарження).

Позивач не погодився з висновками Акту перевірки та надав до відповідача заперечення №438/02 від 04.02.2019 (т.1 а.с.85-92).

За результатами розгляду заперечень відповідачем складена відповідь на заперечення №11491/10/05-99-12-02-14 від 12.02.2019 із якої вбачається, що встановлені актом перевірки порушення є правомірними, а висновки акту залишаються без змін (т.1 а.с.93-100).

Відповідно до висновків акту перевірки Головним управлінням ДФС у Донецькій області прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000121202, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку, за декларацією за жовтень 2018 року на 89 356 грн та нараховані штрафні санкції у розмірі 44 678 грн (оскаржуються в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку за звітний період жовтень 2018 на 82 244,00 грн (вісімдесят дві тисячі двісті сорок чотири гривні) та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 41 122,00 грн (форма "В1").

- №0000131202, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) кредиту за декларацією за жовтень 2018 на 553 997 грн (форма В4).

Правовими підставами для зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ, задекларовану на рахунок платника у банку внаслідок завищення суми бюджетного відшкодування та застосованої штрафної санкції у податковому повідомленні - рішенні № 0000121202 від 12.02.2019 року за позицією відповідача є: п.185.1 ст.185, п.187.8 ст187, п.190.2 ст.190, п.208.2, п.208.3 ст.208, п.44.1 ст.44, п.п.192.1.1 п.192.1 ст.192, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.201.10 ст.201, п. 200.1 п.200.4 ст.200 розділу Y Податкового кодексу України.

Правовими підставами для зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість за декларацією з ПДВ за жовтень 2018 року у податковому повідомленні рішенні № 0000131202 від 12.02.2019 за позицією відповідача є: п.185.1 ст.185, п.187.8 ст.187, п.190.2 ст. 190, п.208.2, п.208.3 ст.208, п.44.1 ст.44 та п.п.192.1.1 п.192.1 ст.192, п.198.1, п. 198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п. 201.10 ст.201, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI.

Позивач не погодився із вищезазначеними податковими повідомленнями - рішеннями № 0000121202, № 0000131202 та оскаржив їх у адміністративному порядку направивши скаргу № 53/02 від 27.02.2019.

Рішенням ДФС 13267/6/99-99-11-04-01-25 від 21.03.2019 строк розгляду скарги був продовжений до 03.05.2019 включно. Рішенням від 08.04.2019 №16282/6/99-99-11-04-01-25 Державна фіскальна служба України повернула скаргу ТОВ "ЕЛЕКТРОСТАЛЬ-КУРАХОВЕ" без розгляду.

Відповідно до Акту перевірки (т.1, а.с. 54-57) перевіркою дотримання вимог податкового законодавства з питання правомірності формування відображеного в рядку 10.1 показника декларації "Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України з основної ставки" встановлено, що задекларовано податкового кредиту у сумі 25837129 грн, перевіркою підтверджена сума 25278211 грн, завищення податкового кредиту по рядку 10.1 встановлено в порушення п.44.1 ст.44 та п.п.192.1.1 п.192.1 ст.192, п.198.1, п. 198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу на суму 558918,32 грн.

В акті перевірки зазначається, що позивачем завищений податковий кредит, сформований позивачем по операціям з придбанням товарів, робіт (послуг) у ПРаТ "Лінде газ Україна", КП "Міська служба єдиного замовника "Курахівської міської ради", ПП "Кванта-С", ТОВ "Спецтехмаш", ТОВ "Везувій Трейд", ПП "Зовнішторгсервіс", ТОВ "Карбон - Інвест", ТОВ "Холдінгова компанія Мікрон", ТОВ "Дніпровською Торгово-Технічною Компанією" (ТОВ "ДТ-ТК") внаслідок завищення витрат на обсяги take or pay, не реалізації права на податковий кредит, відсутності належного штату працівників у контрагентів, ліцензій на здійснення певного виду робіт, обрив ланцюга, не можливості встановити реальність здійснення фінансово-господарської діяльності, відсутності неможливості встановлення походження продукції, не надання податкової звітності контрагентами, відсутність сертифікатів якості, відсутність коригування податкового кредиту і т.д.

Перевіркою встановлено, що ТОВ "Електросталь-Курахове" мало взаємовідносини з ПрАТ "Лінде Газ Україна" (код 05761850), на підставі Договору постачання газу від 01.09.2018 №36554 (м. Дніпро), який укладений від імені ПрАТ "Лінде Газ Україна" Генеральним директором Бебешко Дмитром Сергійовичем, який діє на підставі Статуту, від імені ТОВ "Електросталь-Курахове" - Директором Синенко Василем Васильовичем, який діє на підставі Статуту.

1.1. За цим Договором ПрАТ "Лінде Газ Україна" зобов`язується надавати (поставляти) ТОВ "Електросталь-Курахове" такі ресурси (надалі - продукція) як газоподібний кисень (GОХ) та газоподібний аргон (GАR), шляхом їх виготовлення (виробництва) на власному промисловому обладнанні, встановленому на території ТОВ "Електросталь-Курахове" в м. Курахове, а ТОВ "Електросталь-Курахове" зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів (продукції). Промислове обладнання ПрАТ "Лінде Газ Україна" залишається його власністю та підлягає управлінню силами ПрАТ "Лінде Газ Україна".

1.2. ТОВ "Електросталь-Курахове" зобов`язується забезпечувати ПрАТ "Лінде Газ Україна" можливість виготовлення (виробництва) продукції шляхом надання необхідних технологічних матеріалів та послуг електро- та водопостачання.

2.1. ПрАТ "Лінде Газ Україна" зобов`язане здійснювати постачання GОХ і GАR в точках передачі, зазначених у п. 5.1 та у Додатку ТР шляхом:

а) виготовлення (виробництва) повітрерозподільчою установкою (далі - ПРУ),

б) випарювання рідкого кисню (LОХ) з резервуару для допоміжного (резервного) постачання.

ПАТ "Лінде Газ Україна" постачає газ аргон (GAR) та кисень (GOX) трубопроводом в обсягах, встановлених п. 4 Договору.

ТОВ "Електросталь-Курахове" використовує GOX і GAR тільки для задоволення власних потреб. Крім цього, згідно п. 4.2-4.4 договору ПАТ "Лінде Газ Україна" резервує обсяги рідкого продукту незалежно від запасів GOX і GAR до обсягів:

до 2250,0 Н м куб. /год. GOX та до 15 м куб. /год. GAR та сплачує їх вартість.

Проведені розрахунки з постачальником у безготівковій формі на загальну суму 3 550 592,51 грн.

Станом на 01.10.2018 кредиторська заборгованість по рах.631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" - 6 247 460, 51 грн, станом на 01.11.2018 - кредиторська - 10650958,86 грн.

Оприбуткування кисню (1318,7645 тис.ум.м3 та аргону 12,368 тис.ум.м3) здійснено у відповідності до видаткової накладної №000650426 від 31.10.2018 на суму 7014817,30 грн, у т.ч. ПДВ 1169136,22 грн.

Обсяги Take or Pay, які відповідно до умов договору резервуються, але оплачуються, включені до собівартості продукції через транзитний рахунок по акту здачі - приймання наданих послуг № 000650420 від 31.10.2018 на суму 499368,22 грн, ПДВ з вартості зазначених обсягів у сумі 99873,64 грн включений до складу податкового кредиту по рядку 10.1 декларації з ПДВ за листопад 2018 року.

Податкові накладні зареєстровані в ЄРПН по першій події - оприбуткування ТМЦ у жовтні 2018 року на суму 1 325 581,81 грн та включені до складу податкового кредиту жовтня 2018 року у повному обсязі.

Таким чином, оприбуткування запасів GAR фактично було проведено ТОВ "Електросталь-Курахове" у відповідності до виписаного в адресу підприємства акту здачі - приймання наданих послуг № № 000650420 від 31.10.2018 (як резервні обсяги) з одиницею виміру товару/ послуги - грн, кількістю одиниць 1 шт. та з номенклатурою "Об`єми Take or Pay" та формування кредиту по податковій накладній № 4005 від 31.10.2018 на суму ПДВ 99873,64 грн, що не дозволяє ідентифікувати зазначену номенклатуру продукту у використанні у господарській діяльності. Крім того, відсутні документи, якими визначена вартість обсягів "Об`єми Take or Pay".

У порушення п.44.1 ст.44 та п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п. 201.10 ст. 201 ТОВ "Електросталь-Курахове" завищено податковий кредит з вартості витрат на обсяги Take or Pay, по яким було сформовано податковий кредит за жовтень 2018 року на суму ПДВ 99873,64 грн.

Стосовно взаємовідносин позивача з ПрАТ "Лінде Газ Україна" (надалі в тексті рішення - Лінде) суди встановили наступне.

Відповідно до Преамбули договору №3655 від 01.09.2018 визначено, що позивач у своєму сталеливарному виробництві використовує електордугову піч у м. Курахове, технологічний процес якої потребує використання газоподібного кисню (GOX) та газоподібного аргону (GAR).

Лінде готове прийняти зобов`язання з поставки газоподібного кисню (GOX) та газоподібного аргону (GAR) шляхом їхнього виробництва повітрерозподільчою установкою з резервуаром для допоміжного (резервного) постачання, встановлених Лінде на промисловому майданчику позивача у м. Курахове (розміщення "on- site") та за умови забезпечення Лінде технологічними матеріалами та послугами з боку позивача.

Згідно з п.1.1 цього договору ПрАТ "Лінде Газ Україна" зобов`язується надавати (поставляти) ТОВ "Електросталь-Курахове" такі ресурси (надалі - продукція) як газоподібний кисень (GОХ) та газоподібний аргон (GАR), шляхом їх виготовлення (виробництва) на власному промисловому обладнанні, встановленому на території ТОВ "Електросталь-Курахове" в м. Курахове, а ТОВ "Електросталь-Курахове" зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів (продукції). Промислове обладнання ПрАТ "Лінде Газ Україна" залишається його власністю та підлягає управлінню силами ПрАТ "Лінде Газ Україна".

Відповідно до пункту 1.2 договору встановлено, що позивач зобов`язується забезпечувати ПрАТ "Лінде Газ Україна" можливість виготовлення (виробництва) продукції шляхом надання необхідних технологічних матеріалів та послуг електро - та водопостачання.

Згідно з п. 1.3 договору позивач зобов`язується задовольняти власні потреби у продукції GOX іGAR в обсягах, встановлених п.4 договору, лише через Лінде.

ПрАТ "Лінде Газ Україна" зобов`язане здійснювати постачання GОХ і GАR в точках передачі, зазначених у п. 5.1 та у Додатку ТР шляхом:

а) виготовлення (виробництва) повітрерозподільчою установкою (далі - ПРУ),

б) випарювання рідкого кисню (LОХ) з резервуару для допоміжного (резервного) постачання (п. 2.1 Договору).

Пунктом 4.2 договору зазначено, що для забезпечення потреб позивача Лінде не менше ніж за 7.824 годин експлуатації технологічного обладнання на рік накопичує та постачає "Електросталь-Курахове" такий обсяг продукції: до 2 250,0 Нмі/год (GOX), до 15 мі/год GAR (зарезервовані обсяги) (в редакції Додаткової угоди № 1 до Договору постачання № 3655 від 01.09.2018).

Пунктом 4.3 договору встановлено, що на період простоїв ПРУ Лінде забезпечує постачання рідкого продукту з допоміжних (резервних) резервуарів, які повинні містити LOX до 100000 літрів. По закінченню простоїв Лінде має право на певний погоджений із позивачем проміжок часу на поповнення резервуарів LOX від ПРУ до вищевказаних обсягів.

У відповідності до п. 4.4 Договору (у редакції Додаткової угоди № 1 до Договору постачання № 3655 від 01.09.2018 року) незалежно від запасів GOX"Електросталь-Курахове" споживає GOX до обсягів, встановлених у п.4.2. Незалежно від обсягу отриманого або спожитого GOX"Електросталь-Курахове" зобов`язане оплатити вартість GOX з наступного розрахунку: - у період з 01.09.2018 до 31.12.2018 включно - "Електросталь-Курахове" зобов`язане оплатити вартість GOX мін. 1.400 мі/год не менше як за 2.928 годин на рік.

Згідно з п.8.1. Договору передбачено, що вартість продукції, що підлягає оплаті, встановлюється виходячи з вартісних параметрів за кожний нмі APgox, AРgar, ANgox. Мінімальний обсяг продукції, який позивача повинен оплатити незалежно від обсягів споживання, встановлений п.4.4. цього Договору." Умовами договору передбачена різна ціна для різних обсягів газу. Тобто позивач сплачує за умовами договору за об`єми газу у об`мі залежно від обсягів, встановлених договором та зафіксованих приладами обліку, встановленими Лінде. Щомісяця Лінде надає позивачу інформацію щодо об`єму газу за кожну добу за кожною категорією, з якої видно за який об`єм газу за кожною категорією нарахована оплата. Так, за даними позивача у жовтні 2018 року у категорії GOX до 1400 нмі, який підлягає оплаті згідно з умовами п.4.4. договору №3655 склав 149145,278мі GOX, які використані позивачем при виробництві продукції, тобто у господарській діяльності.

Тобто умовами договору передбачено, що позивач повинен сплачувати на користь Лінде за фактично поставлений обсяг продукції, але не менше ніж за менше ніж за обсяг, який визначався відповідно до умов п. 4.2, п. 4.4 Договору.

Із Акту здачі - приймання наданих послуг № 000650420 від 31.10.2018 убачається, що Лінде (Постачальник) та покупець (Позивач) підтверджують, що Постачальник надав, а покупець прийняв наступні робот (послуги) об`єми take or pay. Вартість послуг Постачальника склала 599214,86 грн, в тому числі ПДВ 99873,64 грн.

Позивачем на користь Лінде платіжним дорученням № 1140 від 14.03.2019 сплачено 599214,86 грн, у тому числі ПДВ 99873,64 грн з найменуванням платежу "оплата за об`єми take or pay відповідно до договору № 3655 від 01.09.2018 року".

За підсумками господарської операції Лінде газ Україна видана податкова накладна від 31.10.2018 № 400 на загальну суму 5599214,86 грн, у тому числі ПДВ 99873,64 грн, обсяги постачання за основною ставкою (код ставки 20) 499368,22 грн за об`єми take or pay.

У міжнародному торговому обороті принцип take or pay означає "бери або плати" який застосовується в тому числі при виробництві (транспортуванні, постачанні, наданні ) газу і т.д.

Суди встановили, що процес сталеливарного виробництва з використанням електродугової печі (основана діяльність позивача) потребує використання газоподібного кисню та газоподібного аргону. Тобто, "витрати на "Обсяги Take or Pay"" - це витрати виключно у межах господарської діяльності ТОВ "ЕЛЕКТРОСТАЛЬ-КУРАХОВЕ" з виготовлення сталевої продукції.

В акті перевірки та поясненнях відповідача зазначено, що "...згідно п.4.2-4.4 договору ПАТ "Лінде Газ Україна" резервує обсяги рідкого продукту незалежно від запасів GOX і GAR до обсягів: до 2250,0 Н м куб/год. GOX та до 15 м куб/год. GAR та сплачує їх вартість". Однак, ані договір №3655 від 01.09.2018, ані додаткова угода до договору від 01.09.2018 не містить у собі такої позиції. Тобто вищезазначене не відповідає умовам договору та додаткової угоди № 1 до нього.

Так, відповідач у Акті перевірки посилається на ту обставину, що обсяги take or pay резервуються, але оплачується до уваги судом не приймається, оскільки зазначене не підтверджено умовами договору, як зазначалось вище, а також з огляду на те, що відповідачем не надано до суду доказів того, що позивач знаходився у режимі простою та ним та Лінде застосовувались процедури, передбачені п. 4.3 договору.

Відповідно до п.4.2 саме Лінде накопичує та постачає продукцію позивачу.

Відповідачем у Акті перевірки не зазначено, якими саме доказами та первинними документами підтверджений факт резервування продукції Лінде.

Так, відповідачем у Акті перевірки зазначено, що "перевіркою встановлено, що позивач мав взаємовідносини з ПП "Кванта-С" (код 34899199) на підставі договору підряду від 29.12.2017 №ЕК/17/03-05/50.

Договір укладено директором ТОВ "Електросталь-Курахове" з одного боку та директором ПП "Кванта-С" (Підрядник) з іншого, на предмет виконання робіт з поточного ремонту та обладнання.

На виконання договору підряду ПП "Кванта-С" складений акт №1 31.10.2018 приймання виконаних будівельних робіт з найменуванням об`єкту (форма №КБ-3) "ТОВ "Електросталь - Курахове" Електросталеплавильний міні-завод м.Курахове, Промислова зона,70. Поточний ремонт кранів №1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 11,15,16,17,19, 26, 27" на суму 99910,80 грн, у т.ч. ПДВ 16651,80 грн. Згідно з підсумковою відомістю ресурсів до акту виконаних робіт №1 для виконання вказаних робіт за жовтень 2018 року необхідно 19 працівників, а саме:

витрати праці будівників складають 188,36 чол/годин (1 працівник),

витрати праці монтажників - 3002,49 чол/годин (17 працівників),

витрати праці інших працівників у складі загальновиробничих витрат 167,64 ч/г (1 працівник).

При проведенні аналізу баз даних АІС "Податковий блок", які сформовано за даними податкової звітності (звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ), наданої до ДПІ кількість працівників на підприємстві ПП "Кванта-С" складає 3 особи.

За даними бухгалтерського обліку за жовтень 2018 року станом на 01.10.2018 ТОВ "Електросталь-Курахове" рахувалася кредиторська заборгованість 235 325,27 грн.

Оплата проведена згідно з платіжними дорученнями від 04.10.2018 №7369 - 88273,78 грн, від 19.10.2018 №7986 - 88219,17 грн, разом на суму 176492,96 грн, у т.ч. ПДВ 29415,41грн.

Податковий кредит ТОВ "Електросталь-Курахове" сформований на підставі податкової накладної від 31.10.2018 №1 (зареєстрована в ЄРПН 09.11.2018) на суму 99910,80 грн, у т.ч. ПДВ 16651,80 грн.

ПП "Кванта-С" (код ЄДРПОУ 34899199) придбавало: послуги з орендної плати нежитлових приміщень та послуги з ремонту металургійного устаткування, а реалізовувало на адресу ТОВ "Електросталь - Курахове" - роботи з поточного ремонту підіймального устаткування. При цьому відповідач зазначив, що вбачається повний наявний обрив ланцюга та введення в обіг виконаних робіт невідомого походження, що не підтверджується фактом (законним джерелом) реального попереднього його одержання. Таким чином, ПП "Кванта-С" забезпечив фіктивне введення в обіг ідентифікованих послуг з ремонту, що свідчить про недійсність формування ним відповідного активу та доводить нереальність здійснення виконаних робіт контрагентам-покупцям. Діяльність ПП "Кванта-С", спрямована на оформлення операцій лише з метою виникнення податкової вигоди у сторонніх суб`єктів господарювання та відсутність даних щодо здійснення протягом попередніх податкових періодів, перевіряємого періоду, реєстрації жодної іншої діяльності, ніж участь в ланцюгу нереальної поставки/продажу товарів/послуг.

За результатами проведених заходів не можливо встановити реальність здійснення фінансово- господарської діяльності ПП "Кванта-С" з ТОВ "Електросталь - Курахове" за жовтень 2018 року та підтвердити використання їх у фінансово-господарській діяльності.

Вищезазначене призвело до завищення суми податкового кредиту за жовтень 2018 року на 16651,80 грн по рядку 10.1 декларації, чим порушено норми п.44.1 ст.44 та п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу."

Як убачається із матеріалів справи 29.12.2017 між позивачем (Замовник) та ПП "Кванта-С" (Підрядчик) був укладений договір підряду №ЕК/17/03-05/50.

У відповідності до п.1.1 Договору Замовник доручає, Підрядник приймає на себе виконання робіт з поточного ремонту кранів та обладнання.

Пунктом 2.1 договору було передбачено, що підрядник виконує роботи із матеріалів замовника. У відсутності матеріалів у замовника підрядник виконує роботи власними матеріалами по узгодженню з замовником вартості.

Роботи виконуються з використанням машин та механізмів замовника (з правом використання власних машин та механізмів).

Загальна сума договору складає у відповідності до п. 3.1 договору 1200000 грн, у тому числі ПДВ 200000 грн.

Оплата робіт здійснюється за фактично виконані роботи протягом 20 календарних днів з моменту підписання замовником відповідних актів КБ - 2в з додатками до актів КБ-2в, підтверджених довідками КБ-3…

03 липня 2018 року сторонами укладена Додаткова угода № 1, у відповідності до якої п.1.1 викладено у наступній редакції: " Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе виконання робіт з поточного ремонту кранів та обладнання, металоконструкцій підкранових балок і путів…".

Крім того, сторонами був укладений протокол узгодження структури договірної ціни для поточного ремонту кранів та обладнання.

До матеріалів справи позивачем долучені: Додаток № 14 до договору "Договірна ціна", а також Форма № 1 "Локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1/10-1… Поточний ремонт кранів №№ 1,2,4,5,6,7,8,9,11,15,16,17,19,26,27"; Розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису № 2-1-1/10-1 на поточний ремонт кранів №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 11, 15,16,17, 19, 26, 27; Загальна відомість ресурсів до локального кошторису № 2-1-1/10-1 поточний ремонт кранів №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 11,15,16,17,19,26,27; Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2018 року, (форма КБ-3); Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт жовтень 2018 року (форма КБ-2в); Розрахунок загальновиробничих витрат до Акту КБ-2в № 1 "Поточний ремонт кранів №№ 1,2,4,5,6,7,8,9,11,15,16,17,19,26,27"; Загальна відомість ресурсів до акту виконаних робіт № 1 "Поточний ремонт кранів №№ 1,2,4,5,6,7,8,9,11,15,16,17,19,26,27"; копії платіжних доручень щодо оплати позивачем вартості ремонтних робіт (т. 1 , а.с. 219-220); копія податкової накладної № 1 від 31.10.2018 року з доказом її реєстрації (т.1, а.с. 199-200).

Усі первинні документи є складеними у відповідності до встановленої форми, містять реквізити, визначені п.2,4 ст.9 Закону України №996.

У відповідності до Акту перевірки встановлено, що позивач мав взаємовідносини з ТОВ "Спецтехмаш" (код 31484486) на підставі договору поставки від 30.03.2018 №ЕК/18/15-01/36.

При проведенні аналізу баз даних АІС "Податковий блок", які сформовано за даними податкової звітності (звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ), наданої до ДПІ кількість працівників на підприємстві ТОВ "Стецтехмаш" (код 31484486) - 1 особа (керівник), основні засоби відсутні.

Перевіркою встановлено, що до первинних документів внесені невірні дані, а саме, що ТОВ "Стецтехмаш" при чисельності 1 особа, при відсутності основних засобів не може бути виробником вугільної продукції та не може видавати сертифікати якості, приорітет для видачі яких, належить виробнику. Здійсненим аналізом ЄРПН установлено, що ТОВ "Спецтехмаш" (код 31484486) у жовтні 2018 "вугілля марки АС" не придбавалось.

Убачається повний наявний обрив ланцюга та введення в обіг продукції невідомого походження, що не підтверджується фактом (законним джерелом) реального попереднього його одержання.

За результатами проведених заходів не можливо встановити реальність здійснення фінансово - господарської діяльності ТОВ "Стецтехмаш" з ТОВ "Електросталь - Курахове" за жовтень 2018 року та підтвердити використання їх подальшій фінансово-господарській діяльності.

Вищезазначене призвело до завищення суми податкового кредиту за жовтень 2018 року на 195666,67 грн по рядку 10.1 декларації, чим порушено норми п.44.1 ст.44 та п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу.

Як убачається із матеріалів справи 30.03.2019 між позивачем (Покупець) та ТОВ "Стецтехмаш" (Постачальник) укладено договір поставки №ЕК/18/15-01/36.

Предметом договору (з урахуванням Специфікації № 8 від 20.10.2018) є постачання Постачальником вугілля марки АС фр.0-20мм у кількості, за цінами та в терміни відповідно до Специфікацій.

У відповідності до п. 2.1 Договору постачання Продукції здійснюється на умовах СРТ (склад Покупця м. Курахове) відповідно до ІНКОТЕРМС - 2010.

Покупець здійснює оплату протягом 10 банківських днів з моменту поставки шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника.

На виконання умов договору Постачальником здійснена поставка вугілля марки АС фр.0-20мм, що підтверджується видатковими накладними та актами приймання - передачі вугільної продукції від 12.10.2018 на суму145938 грн, в т.ч. ПДВ 24323 грн, від 14.10.2018 на суму 147810 грн, у тому числі ПДВ 24635 грн, на суму 142818 грн, в тому числі ПДВ 23803 грн, від 23.10.2018 на суму 164658 грн, у тому числі ПДВ 27443 грн, від 09.10.2018 на суму 142506 грн, у тому числі ПДВ 23751 грн, від 18.10.2018 на суму 126048 грн, у тому числі ПДВ 21008 грн, на суму 173004 грн, в тому числі ПДВ 28834 грн, від 11.10.2018 на суму 133380 грн, у тому числі ПДВ 22230 грн, від 12.10.2018 на суму 162 162 грн, у тому числі ПДВ 27027 грн. До зазначених документів долучені виписки із сертифікатів якості, які посвідчені Постачальником (т.2, а.с. справи 76-102).

Поставлена продукція оплачена позивачем, що підтверджується копіями платіжних доручень, які долучені до матеріалів справи (т.2, а.с. 103-116).

Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецтехмаш" оформлені податкові накладні, які зареєстровані в Єдиному Реєстрі податкових накладних: від 05.10.2018 № 182 на суму 500000 грн (ПДВ 8333,33 грн); від 10.10.2018 № 183 на 500000 грн (ПДВ 8333,33 грн); від 11.10.2018 № 184 на суму 500000 грн (ПДВ 8333,33 грн); від 12.10.2018 № 187 на суму 100000 грн (ПДВ 16666,67 грн); від 16.10.2018 № 206 на суму 500000 грн (ПДВ 8333,33 грн); від 17.10.2018 № 213 на суму 64000 грн (ПДВ 10666,67 грн.); від 18.10.2018 № 208 на суму 100000 грн (ПДВ 16666,67 грн); від 19.10.2018 № 209 на суму 100000 грн (ПДВ 16666,67 грн); від 22.10.2018 № 210 на суму 100000 грн (ПДВ 16666,67 грн); від 23.10.2018 № 214 на суму 80000 грн (ПДВ 13333,33 грн); від 24.10.2018 № 215 на суму 80000 грн (ПДВ 13333,33 грн); від 25.10.2018 № 212 на суму 150000 грн (ПДВ 25000,00 грн); від 26.10.2018 № 211 на суму 100000 грн (ПДВ 16666,67 грн); від 31.10.2018 № 217 на суму 100000 грн (ПДВ 16666,67 грн) (т.2, а.с. 57- 75). Усі первинні документи є складеними у відповідності до встановленої форми, містять реквізити, визначені п.2,4 ст.9 Закону України №996.

Податкові накладні відповідають вимогам п.201.1 ст.201 ПКУ та містять всі необхідні реквізити.

У Акті перевірки відповідачем зазначено, що позивач мав взаємовідносини з ТОВ "Везувій Трейд" (код 41217433) на підставі договору поставки від 21.11.2017 № ЕК/17/15-02/25.

Контрагент - постачальник ТОВ "Везувій Трейд", вид діяльності 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля, штатна кількість працівників складає 2 особи, основні засоби відсутні.

Перевіркою встановлено, що до первинних документів внесені невірні дані, а саме, що ТОВ "Везувій Трейд" при чисельності 2 особи, при відсутності основних засобів не може бути виробником вугільної продукції та не може видавати сертифікати якості, пріоритет для видачі яких, належить виробнику.

Відповідно до товарно-транспортної накладної не можливо встановити ланцюг руху науглараживателю С60\8іС3850 від виробника.

До складу податкового кредиту в жовтні 2018 року віднесена податкова накладна на отримання "науглараживательС60\8іС3850" в кількості 21,02 т. Проведеним аналізом за період з 01.01.2018 по 31.10.2018 не встановлено реєстрації податкової накладної від постачальників до ТОВ "Везувій - Трейд".

Убачається повний наявний обрив ланцюга та введення в обіг продукції невідомого походження, що не підтверджується фактом (законним джерелом) реального попереднього його одержання.

За результатами проведених заходів не можливо встановити реальність здійснення фінансово - господарської діяльності ТОВ "Везувій Трейд" з ТОВ "Електросталь - Курахове" за жовтень 2018 року по видатковій накладній від 23.10.2018 №90 на суму 140834,0 грн, у т.ч. ПДВ 23472,33 грн та підтвердити використання їх у подальшій фінансово-господарській діяльності.

Вищезазначене призвело до завищення суми податкового кредиту за жовтень 2018 року на 23472,33 грн по рядку 10.1 декларації, чим порушено норми п.44.1 ст.44 та п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу.

Як установлено судом між позивачем (Покупець) та ТОВ "Везувій Трейд" (Постачальник) 21.11.2017 укладено договір поставки № ЕК/17/15-02/25.

Предметом договору (з урахуванням Специфікації № 15 від 09.10.2018 року) є постачання Постачальником науглараживатель SIC 38-50 вуглерод 30-50% , волога до 6%, сірка до 1% у кількості 105,500 тн. на загальну суму 706849,58 грн, у тому числі ПДВ 117808,26 грн.

Постачання Продукції здійснюється на умовах СРТ (склад Покупця м. Курахове) відповідно до ІНКОТЕРМС - 2010 (п.2.1 договору).

ТОВ "Везувій Трейд" поставлений товар науглараживатель SIC 38-50 позивачу, що підтверджується видатковою накладною від 23.10.2018 №90 на загальну суму 140834,0 грн, у т.ч. ПДВ 23472,33грн у кількості 21,02 тн.

Товар доставлений позивачу, що підтверджується товарно - транспортною накладною від 23.10.2018 №89, перевізник ТОВ "УкртрансЛогістик", вантажовідправник - ТОВ "Везувій Трейд" (м. Дніпро, вул. Ясельна,1 оф.327), пункт навантаження - м. Запоріжжя, вул.Теплична, 23.

Зазначений товар оплачений позивачем, що підтверджується платіжними дорученнями, які долучені до матеріалів справи (т. 2, а.с. 126-127).

До матеріалів справи долучена податкова накладна від 23.10.2018 № 5 на загальну суму 140834 грн, у тому числі ПДВ 23472,33 грн, яка зареєстрована в Єдиному Реєстрі податкових накладних (т.2, а.с. 122-123).

Усі первинні документи є складеними у відповідності до встановленої форми, містять реквізити, визначені п.2,4 ст.9 Закону України №996.

Податкові накладні відповідають вимогам п.201.1 ст.201 ПК України та містять всі необхідні реквізити.

Як убачається із Акту перевірки позивач мав взаємовідносини з ПП "Зовнішторгсервіс" (код 35711951) на підставі договору поставки від 05.10.2018 №ЕК/18/15-02/78.

Відповідно Протоколів зовнішнього приймання вугілля (сторонами до суду не надані) зазначено, що вугілля виготовлено ПП "Зовнішторгсервіс" (код 35711951). При тому, що відповідно до залізничних накладних відправником вказано ВАТ з видобування та переробки вугілля та будівництва шахт "Вугільна компанія "ДОНСЬКЕ ВУГІЛЛЯ", код 40541467, м. Шахти Ростовської області (Російська Федерація).

Перевіркою встановлено, що до первинних документів внесені невірні дані, а саме, що ПП "Зовнішторгсервіс" при чисельності 14 осіб, при незначній вартості основних засобів (531,3 тис.грн.), що недостатньо для добування, збагачення вугільної продукції) не може бути виробником вугільної продукції та не може видавати сертифікати якості, приоритет для видачі яких, належить виробнику.

Контрагент - постачальник ПП "Зовнішторгсервіс", код 35711951, основний вид діяльності 46.73-ОПТОВА ТОРГIВЛЯ ДЕРЕВИНОЮ, БУДIВЕЛЬНИМИ МАТЕРIАЛАМИ ТА САНIТАРНО-ТЕХНIЧНИМ ОБЛАДНАННЯМ. Протягом періоду з 01.01.2018 по 31.10.2018 імпорт вугілля або вугільної продукції не здійснювало.

На адресу ТОВ "Елекстросталь - Курахове" ПП "Зовнішторгсервіс" реалізовано Вугілля кам`яне АС (6- 13) в кількості 249,8357 тн., здійсненим аналізом ЄРПН встановлено, що за період жовтень 2018 "вугілля марки АС(6-13)" не придбавав; податкові накладні за номенклатурою Вугілля кам`яне АС (6-13), код 2701110000" у загальній кількості 68 тн. було виписано на адресу ПП "Зовнішторгсервіс" у квітні 2018 року контрагентом - постачальником ;

- ТОВ "ВКФ "НЕКСТРЕЙД", код ЄДРПОУ 41558014, основний вид діяльності якого 46.71-оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (основні засоби - 16,2 тис грн, штатна кількість працівників складає 10 осіб),

Подальшим аналізом ЄРПН встановлено відсутність реєстрації на адресу ТОВ "ВКФ "НЕКСТРЕЙД" податкових накладних за номенклатурою Вугілля кам`яне АС (6- 13), код 2701110000". Вбачається повний наявний обрив ланцюга та введення в обіг продукції невідомого походження, що не підтверджується фактом (законним джерелом) реального попереднього його одержання.

За результатами проведених заходів не можливо встановити реальність здійснення фінансово - господарської діяльності ПП "Зовнішторгсервіс" з ТОВ "Електросталь - Курахове" за жовтень 2018 року та підтвердити використання їх подальшій фінансово-господарській діяльності.

Вищезазначене призвело до завищення суми податкового кредиту за жовтень 2018 року на 206500,22 грн по рядку 10.1 декларації, чим порушено норми п.44.1 ст.44 та п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п. 201.10 ст. 20 Податкового кодексу.

У відповідності до матеріалів справи вбачається, що 05.10.2018 між позивачем (Покупець) та ПП "Зовнішторгсервіс" (Постачальник) укладено договір поставки №ЕК/18/15-02/78.

Предметом договору (з урахуванням Специфікації № 2 від 05.10.2018) є постачання Постачальником продукції вугілля марки АС фр.6-13 мм, зола до 4%, волога до 6%, сірка до 1%, летючих до 4% у кількості, за цінами та в терміни відповідно до Специфікацій.

У відповідності до п. 2.1 договору постачання Продукції здійснюється на умовах СРТ (склад Покупця м. Курахове) відповідно до ІНКОТЕРМС - 2010.

Пунктом 3.2 договору покупець здійснює оплату протягом 14 банківських днів з моменту поставки шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника.

Постачальником здійснено постачання вугілля позивачу, що підтверджується видатковими накладними, актами приймання - передачі вугільної продукції, накладними щодо перевезення вантажів залізничним транспортом, копії яких долучені до матеріалів справи (т. 2, а.с.149- 163).

Зазначений товар оплачений позивачем, що підтверджується копіями платіжних доручень, які долучені до матеріалів справи (т. 2, а.с. 165-171).

До матеріалів справи долучені податкові накладні: від 19.10.2018 № 23 на загальну суму 50000 грн, (ПДВ 8333,33 грн); від 22.10.2018 № 31 на суму 100000 грн (ПДВ 16666,67 грн); від 23.10.2018 № 36 на суму 150000 грн (ПДВ 25000,00 грн); від 24.10.2018 № 38 на суму 36000 грн (ПДВ 6000,00 грн); від 25.10.2018 № 212 на суму 53000 грн (ПДВ 8833,33 грн); від 26.10.2018 № 44 на суму 300000 грн (ПДВ 50000,00 грн); від 29.10.2018 № 48 на суму 150000 грн (ПДВ 25000,00 грн); від 31.10.2018 № 53 на суму 400000 грн (ПДВ 66666,67 грн); які зареєстровані в Єдиному Реєстрі податкових накладних (т.2, а.с. 133-148).

Усі первинні документи є складеними у відповідності до встановленої форми, містять реквізити, визначені п.2,4 ст.9 Закону України №996.

Податкові накладні відповідають вимогам п.201.1 ст.201 ПК України та містять всі необхідні реквізити.

Відповідно до Акту перевірки, складеного відповідачем встановлено, що позивач мав взаємовідносини з ТОВ "Карбон - Інвест" (код 37134168) на підставі договору поставки вугільної продукції.

Згідно даних ЄРПН серед постачальників ТОВ "Карбон - Інвест" у першій ланці ланцюга постачання не встановлено придбання вугілля марки АС (6-13), за даними податкової звітності з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин встановлено відсутність у 2017 - 3 кварталі 2018 років видобування кам`яного вугілля. Тобто, за даними аналітичної системи та ЄРПН неможливо встановити походження зазначеної продукції, при цьому незначна чисельність штатних працівників унеможливлює реальність здійснення діяльності з добування кам`яного вугілля (штатна чисельність працівників згідно звіту з ЄСВ становить 12 осіб).

Основний вид діяльності - 05.10-добування кам`яного вугілля.

Чисельність працюючих (за даними звіту ЄСВ) -12 осіб.

За результатами проведених заходів не можливо встановити реальність здійснення фінансово - господарської діяльності ТОВ "Карбон - Інвест" з добування вугілля чисельністю працівників 12 осіб.

Вищезазначене призвело до завищення суми податкового кредиту за жовтень 2018 року на 8333,33 грн по рядку 10.1 декларації, чим порушено норми п.44.1 ст.44 та п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу.

Як убачається із матеріалів справи 17 травня 2018 року між позивачем (Покупець) та ТОВ "Карбон - Інвест" (Постачальник) укладено договір поставки № ЕК/18/15-02/50.

Предметом договору (з урахуванням Специфікації до договору № 3 від 15 червня 2018 року) є постачання Постачальником продукції - вугілля марки АС фр.6-13 мм до 10%, зола до 8%, волога до 8%, сірка до 1,3%, летючих до 4% у кількості, за цінами та в терміни відповідно до Специфікацій.

У відповідності до п. 2.1 постачання продукції здійснюється на умовах DDP (склад Покупця м. Курахове для поставки автомобільним транспортом, для поставки залізничним транспортом - станція Роя Донецької залізниці) відповідно до ІНКОТЕРМС - 2010.

У відповідності до Видаткової накладної № 41 від 17 червня 2018 року та накладної щодо перевезення вантажу Укрзалізницею Постачальником поставлено вугілля у кількості 68,8 тн. на загальну суму 316479,72 грн, з урахуванням ПДВ 52746,62 грн (т.2. а.с. 179-182).

Позивачем 05 жовтня 2018 року платіжним дорученням № 7403 здійснена оплата у сумі 50000 грн, у тому числі ПДВ у сумі 8333,33 грн.

Цією датою оформлена податкова накладна № 4 на суму 50000 грн, у тому числі ПДВ у сумі 8333,33 грн, яка зареєстрована у Єдиному Реєстрі податкових накладних.

Усі первинні документи є складеними у відповідності до встановленої форми, містять реквізити, визначені п.2,4 ст.9 Закону України №996.

Податкові накладні відповідають вимогам п.201.1 ст.201 ПКУ та містять всі необхідні реквізити.

Відповідно до Акту перевірки, складеного відповідачем встановлено, що позивач мав взаємовідносини з ТОВ "Холдінгова компанія Мікрон" (код 00222338).

Перевіркою встановлено завищення показнику по рядку 10.1 декларації з ПДВ в порушення п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу на суму 1240,0 грн (розбіжності ТОВ "Холдінгова компанія Мікрон" (код 00222338) з причини не надання звітності).

ТОВ "Електросталь-Курахове" задекларований податковий кредит по податковій накладній від 16.10.2018 (зареєстрована в ЄРПН 15.12.2018) №21 на суму 7440,00 грн, у т.ч. ПДВ 1240,00 грн (кулько-гвинтова передача: МНЛЗ(20х5х290,5).

ТОВ "ХК "Мікрон" (код 00222338) не надана податкова звітність з ПДВ за жовтень 2018 року, що спричинило наявність розбіжностей на дату складання акту перевірки у сумі ПДВ 1240,00 грн.

Вищезазначене призвело до завищення суми податкового кредиту за жовтень 2018 року на 1240,00 грн по рядку 10.1 декларації, чим порушено норми п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу.

Як убачається із матеріалів справи 05 вересня 2018 року між позивачем (Покупець) та ТОВ "Холдінгова компанія Мікрон" (Постачальник) укладено договір UA041/18.

У відповідності до вищезазначеного договору Постачальник зобов`язується виготовити та поставити, а Покупець прийняти та сплатити продукцію у відповідності до специфікації № 1 від 05 вересня 2018 року, а саме: кулько-гвинтова передача: МНЛЗ(20х5х290,5) у кількості 2 шт. за ціною 14880 грн, у тому числі ПДВ 2480 грн.

Позивачем здійснена попередня оплата за договором у сумі 7440 грн, у тому числі ПДВ 1240 грн платіжним дорученням № 7851 від 16 жовтня 2018 року та оформлена податкова накладна від 16.10.2018 № 21 на суму 7440 грн, у тому числі ПДВ 1240 грн (т.1, а.с. 225-226).

У відповідності до даних Акту перевірки податкова накладна зареєстрована в ЄРПН 15.12.2018.

Усі первинні документи є складеними у відповідності до встановленої форми, містять реквізити, визначені п.2,4 ст.9 Закону України №996.

Податкові накладні відповідають вимогам п.201.1 ст.201 ПКУ та містять всі необхідні реквізити.

Відповідачем зазначається, що перевіркою дотримання вимог податкового законодавства з питання правомірності формування відображеного в рядку 10.1 показника декларації "Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України з основної ставки" встановлено завищення податкового кредиту по рядку 10.1 на суму 558918,32 грн.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 12.02.2019 № 0000131202, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ за жовтень 2018 року у розмірі 553 997 грн.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

Відповідачем подано касаційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Доводи касаційної скарги відповідача ґрунтуються на тому, що судами безпідставно не були враховані доводи фіскального органу стосовно нереальності господарських взаємовідносин позивача у перевіряємий період з його контрагентами. Посилається на те, що господарські операції з вказаними контрагентами носили фіктивний характер. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку. Крім того, скаржник указав, що судами попередніх інстанцій не були врахована правові позиції Верховного Суду, викладені у справах №810/734/17, №520/1536/19, №826/14489/16, №826/5263/14, №2а-12436/11/2670, №817/481/17, №819/2737/13, а також постанову Верховного Суду від 31 березня 2020 року у цій справі.

З огляду на зміст касаційної скарги, підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено неправильне застосування судами норм матеріального права у випадку, передбаченому пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Позивачем не були подані заперечення (відзив) на касаційну скаргу, що не перешкоджає її розгляду по суті вимог.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

Стаття 192 ПК України визначає порядок коригування податкових зобов`язань та податкового кредиту. Пунктом 192.1 ст.192 ПК України передбачено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

За приписами пп.192.1.1. п.192.1 ст.192 ПК України, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

У оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях зазначено про порушення ТОВ "Електросталь-Курахове" п.198.1, п.198.2., п.198.3., п.198.6 ст. 198 ПК України. Згідно з п.198.1ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг (п.198.2.ст.198 ПК України).

Пунктом 198.3. ст.198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що не надання податкової звітності контрагентом не може бути підставою для настання негативних наслідків для позивача.

Норми Податкового кодексу містять чіткі, прямі правові норми відповідно до яких підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна (пп. 201.10 ПК України), яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (пп. 198.3 ПК України), отже Кодекс не містить норм, які б встановлювали додаткову необхідність підтвердження сум, включених до складу податкового кредиту будь-якими іншими документами, окрім податкової накладної, яка повинна містити обов`язкові реквізити, визначені пп.201.1 Кодексу.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з підпунктом а) пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

У силу положень пункту 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку із, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК. Так, згідно з положенням пункту 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року №996-ХIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі Закон №996-ХIV).

Відповідно до статті 1 цього Закону №996-ХIV первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК визначено, що господарська діяльність це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХIV господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій (видаткові накладні, акти виконаних робіт та інш.). Податкова накладна не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку.

Відповідно до пп. 201.6, 201.8, 201.10 статті 201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і підставою для нарахування сум податку, що відноситься до податкового кредиту. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку.

Таким чином, в разі видачі покупцю контрагентом, який зареєстрований як платник ПДВ, податкових накладних з усіма необхідними реквізитами, визначеним законом, такий покупець має право на включення цього податку до складу податкового кредиту за звітній податковий період.

Отже, визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до матеріалів справи у позивача наявні податкові накладні, отримані від контрагента, належним чином зареєстровані в ЄРПН, які є обов`язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту. Дефектність даних первинних документів в ході перевірки не виявлено.

За змістом Акту перевіркою не встановлено порушень реєстрації податкових накладних щодо правильності реєстрації яких були надані всі необхідні документи.

Одночасно, надаючи оцінку оскаржуваному рішенню, передусім, необхідно надати правову оцінку обставинам, встановленим контролюючим органом під час її проведення та висновкам про наявність порушень податкового законодавства з боку позивача.

Відтак, виходячи зі специфіки укладених між позивачем та його контрагентами договорів, як предмета господарських операцій, надані позивачем документи є достатнім доказом підтвердження фактичного виконання зазначених вище господарських операцій.

З наданих позивачем первинних документів можливо встановити суть та зміст господарських операцій, вказані документи підтверджують фактичне отримання позивачем товару та використання для безпосередньої господарської діяльності підприємства, що були предметом вищезазначених договорів, обсяги товарів та їх безготівкову оплату.

При цьому Суд зазначає, що при вирішення податкових спорів, суд виходить із презумпції добросовісності платника, яка резюмує економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Подання платником податку до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Слід зазначити, що недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначно розтлумаченими доказами, водночас такі докази податковим органом в акті перевірки не наведено та реальність виконання господарських операцій не спростовано, як і не зазначено жодних належних доказів на підтвердження того, що визначені умовами договорів не виконано.

При цьому, чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, наявності чи відсутності основних фондів, працівників у штаті, подання або не подання податкової звітності.

Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже, поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме: платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського Суду з прав людини.

Так, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні по справі "БУЛВЕС АД" проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

У рішенні по справі "Інтерсплав проти України" (заява № 803/02) Європейський Суд з прав людини зазначив, що у разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

Отже, притягнення суб`єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст. ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб`єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Одночасно суд зазначає, що реальність вчинюваної господарської операції - це встановлення факту зміни руху активів чи зміни стану зобов`язань платника податку внаслідок придбання ним товарів (послуг), що використовуються таким платником у своїй господарській діяльності та висновки в Акті не спростовують фактичного руху активів позивача, а відповідно до його змісту оплата за договорами підтверджена, що доводиться і платіжними документами наявними в матеріалах справи.

Як уже зазначено вище, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість, який у подальшому приймає участь у формуванні сум бюджетного відшкодування, є факт реального здійснення операцій з придбання у розглядаємому випадку товарів та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Оцінка судом обставин справи базується на наданих доказах, їх належності та переконливості, в поєднанні з принципами КАС України.

Враховуючи висновки Верховного Суду у цій справі стосовно того, що під час розгляду справи судами було зроблено висновок без урахування виду поточного ремонту кранів та специфіки цих робіт, відповідності кваліфікаційним критеріям працівників, які безпосередньо здійснювали ці роботи, технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам в залежності від правил технічної експлуатації кожного із п`ятнадцяти кранів, судами попередніх інстанцій було встановлено, що поточний ремонт кранів за договором №ЕК/17/03-05/50 від 29.12.2017 Приватне підприємство «Кванта-С» здійснювало на підставі заявки ТОВ «ЕЛЕКТРОСТАЛЬ-КУРАХОВЕ», в якій зазначався обсяг, час початку та строк виконання робіт (п.2.1. договору). Вантажопідіймальні крани, що експлуатуються ТОВ «ЕЛЕКТРОСТАЛЬ-КУРАХОВЕ» мають граничні терміни експлуатації, що потребує додаткових витрат на підтримку їх технічно справному стані. Експлуатація кранів здійснюється з урахуванням технічних характеристик, наведених у паспортах кранів. Однак паспорти кранів не містять видів поточного чи капітального ремонту. Не були встановлені такі види робіт й Правилами безпечної будови та експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджені наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18.06.2007року №132, який скасовано згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 №166-р як такий, що втратив актуальність та встановлює регуляторні бар`єри. Отже, не існує жодного нормативного чи нормативно-технічного документа, який би визначав види поточного ремонту вантажопідіймальних кранів й відповідно, кваліфікаційні критерії працівників, які ці роботи мають виконувати.

ПП «Кванта - С» має передбачені чинним законодавством України дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки, у тому числі, з ремонту вантажопідіймальних кранів №0613.1214 від 28.03.2014 та №0612.12.14 від 28.03.2012, які залишаються чинними до теперішнього часу. Пунктом 9 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року №1107, передбачено, що для одержання дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки, який видає територіальний орган Держпраці, роботодавець, виробник або постачальник подає разом з заявою висновок експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання під час виконання заявлених робіт. Крім того, в Акті перевірки зазначено, що «КВАНТА-С» придбавало послуги з ремонту металургійного устаткування. Відповідно ж до п.7.2. договору №ЕК/17/03-05/50 Підрядник має право без додаткового узгодження залучати до виконання робіт за цим договором в якості субпідрядників організації, які мають ліцензії та дозволи, необхідні для виконання робіт, що, як убачається з Акту перевірки й було зроблено «КВАНТА-С».

Щодо сертифікатів якості, суди вказали, що сертифікат якості це документ для підтвердження заявлених властивостей товару. Чинні нормативно-правові акти України не визначають сертифікат якості (декларацію виробника / посвідчення якості) як обов`язковий документ. Обов`язкова наявність такого сертифікату передбачена лише для лікарських засобів (при ввезенні їх на територію України або реалізації на ній), для злитків та порошків банківських металів, для сплавів та злитків кольорових металів (при експорті останніх). У інших випадках його можна отримувати (оформлювати) ц добровільному, необов`язковому порядку, оскільки цей документ служить для продавця або виробника товару додатковою перевагою для демонстрації покупцеві відповідності товару, що продається, державним стандартам його виробництва. Обов`язок виробника видавати покупцеві сертифікат якості та нести відповідальність за невидачу такого не передбачені в жодному нормативному акті. Виробники або постачальники продукції, що не входять до в законодавчо - регульованих сферу, які готові продемонструвати безпечні та якісні властивості продукції, оформлюють підтверджуючий документ, яким може бути сертифікат відповідності, сертифікації відповідності системи управління якості, декларація відповідності, висновок санітарно- епідеміологічної експертизи, протоколи випробувань, свідоцтво про визнання та ін. Сертифікат відповідності та протоколи випробувань можуть бути видані на відповідність вимогам міжнародних, національних стандартів або технічних умов, розроблених підприємством-виробником.

Правові та організаційні засади стандарти в Україні врегульовані Законом України «Про стандартизацію». Відповідно до пп.20 п.1 ст.1 Закону України «Про стандартизацію» стандарт - нормативний документ, заснований на консенсусі, прийнятий визнаним органом, що встановлює для загального і неодноразового використання правила, настанови або характеристики щодо діяльності чи її результатів, та спрямований на досягнення оптимального ступеня впорядкованості в певній сфері. Статтею 23 Закону України «Про стандартизацію» передбачено, що національні стандарти та кодекси усталеної практики застосовуються безпосередньо чи шляхом посилання на них в інших документах, на добровільній основі, крім випадків, якщо обов`язковість їх застосування встановлена нормативно-правовими актами. Жодним нормативним актом не встановлена обов`язковість застосування ДСТУ при постачанні кам`яного вугілля. Абревіатурою ДСТУ позначаються державні стандарти України, яким при їх реєстрації присвоюється відповідний номер та назва. У жовтні 2018 року (на момент здійснення спірних операцій) і до теперішнього часу не зареєстрований державний (національний) стандарт України, який би встановлював вимоги до кам`яного вугілля, що використовується для промислових потреб, зокрема, у металургійній промисловості. Сертифікат генетичних, технологічних та якісних характеристик представляється під час укладання договору на постачання вугілля для побутових потреб (п. 17 ДСТУ 7146:2010 «Вугілля кам`яне та антрацит для побутових потреб»). Пунктами 7.3,- 7.4. цього ж ДСТУ передбачено оформлення посвідчення якості та інформація, що в ньому зазначається, на партію вугілля, приймання вугілля здійснюється ВТК виробника (п.7.1.). При цьому, у п.1 ДСТУ 7146:2010 зазначено, що він поширюється на кам`яне вугілля, антрацит та продукти їх перероблення, що використовують для побутових потреб. ТОВ «ЕЛЕКТРОСТАЛЬ-КУРАХОВЕ» а ні з ТОВ «Спецтехмаш», а ні з «Зовнішторгсервіс», а ні з ТОВ «Карбон Інвест» не погоджувало застосування ДСТУ 7146:2010 при постачанні вугілля від вказаних контрагентів.

Закон України «Про метрологію та метрологічну діяльність» регулює відносини, що виникають в процесі провадження метрологічної діяльності. Відповідно до пн.12 п.1 ст.1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», метрологічна діяльність - діяльність, пов`язана із забезпеченням єдності вимірювань. Нормами Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» не визначені поняття спеціалізованої лабораторії, вимоги та порядок атестації чи акредитації лабораторій. Відповідно до абз.5 п.1 ст.4 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» система добровільної акредитації калібрувальних лабораторій, а також система акредитації випробувальних лабораторій, органів з оцінки відповідності у випадках, визначених цим та іншими законами України входить до метрологічної системи України. Згідно з пп. 9. 10 п.1 ст.1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» калібрувальна лабораторія це підприємство, організація або їх відокремлений підрозділ, що здійснює калібрування засобів вимірювальної техніки: калібрування - сукупність операцій, за допомогою яких за заданих умов на першому етапі встановлюється співвідношення між значеннями величини, що забезпечуються еталонами з притаманними їм невизначеностями вимірювань, та відповідними показами з пов`язаними з ними невизначеностями вимірювань, а на другому етапі ця інформація використовується для встановлення співвідношення для отримання результату вимірювання з показу. Законом України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» затверджено перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності отримання яких є обов`язковим для суб`єктів господарювання при здійсненні господарської діяльності відповідно до законів, зазначених у переліку. У переліку зазначено, що відповідно до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" необхідним є отримання свідоцтва про уповноваження на проведення повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології. ДСТУ 3412-96 «Державна система сертифікації. Вимоги до випробувальних лабораторій» скасовано наказом №500 від 29.12.2017 Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості. Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №1059 від 03.09.2014 яким було затверджено Правила уповноваження та атестації у державній метрологічній системі, визнано таким, що втратив чинність згідно з наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №1192 від 23.09.2015. Таким чином, станом на жовтень 2018 року чинним законодавством України не передбачено обов`язковість при постачанні вугілля кам`яного оформлення сертифікату якості виробником чи спеціалізованою лабораторією, акредитованою чи акредитованою. Тим більше, з наданих до матеріалів справи залізничних накладних, оформлених на транспортування вугілля, при постачанні від 1111 «Зовнішторгсервіс» убачається, що вугілля було видобуте на території Російської Федерації.

Таким чином, суди при розгляді даної справи врахували правові висновки Верховного Суду, викладені ним в постанові від 31.03.2020. Суди встановили, що фактичним видом діяльності Товариства є виробництво чавуну, сталі та феросплавів та оптова торгівля металопродукцією. Упродовж усіх судових засідань позивач доводив, що всі спірні господарські операції вчинені ним в межах господарської діяльності.

Судами також були досліджені питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві, які належать до компетенції власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) Товариства відповідно до законодавства та установчих документів відповідно до частини другої статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

При цьому судами було встановлено, що сторона відповідача не заперечує щодо придбаного товару(продукції) та виконання робіт. Проте її заперечення базується виключно на порушеннях з боку контрагента.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішення має бути прийняте з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Відтак, судом не установлено, а відповідачем не доведено, що позивач як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з цими підприємствами було одержання позивачем податкової вигоди, як то вказує відповідач. Господарська діяльність суб`єкта господарювання не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, які на момент господарських операцій між позивачем та контрагентами, були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частини 1, 2 статті 77 КАС України).

Отже, враховуючи помилковість та недоведеність висновків акта перевірки, підстави для збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість відсутні.

Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статі 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 12 лютого 2019 року №0000131202 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість за звітний період жовтень 2018 року у розмірі 553997 грн було прийнято законно та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх фактичних обставин і тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відносно позовних вимог позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Донецькій області №0000121202 від 12.02.2019, Суд зазначає наступне.

До спірного податкового повідомлення-рішення включена сума 67,67 грн, яка за позицією відповідача зайво включена до розрахунку бюджетного відшкодування при відсутності від`ємного значення (наявність розбіжностей по ТОВ "ДТ-ТК" на суму 67,67 грн).

Актом перевірки встановлено завищення показнику по рядку 10.1 декларації з ПДВ в порушення п.п.192.1.1 п.192.1 ст.192, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу на суму 67,67 грн (розбіжності ТОВ "ДТ-ТК" (код 39997360) з причини зменшення податкових зобов`язань без відповідного коригування ТОВ "Електросталь - Курахове" податкового кредиту).

16 липня 2018 року ТОВ "Дніпровською Торгово-Технічною Компанією" (код 39997360) здійснено коригування податкових зобов`язань шляхом зменшення податкових зобов`язань по додатку5 №9146428401 на суму ПДВ "-" 67,67 грн до податкової накладної з датою складання "05.18".

ТОВ "Електросталь-Курахове" не проведено відповідного коригування податкового кредиту, що спричинило наявність розбіжностей на дату складання акту перевірки у сумі ПДВ 67,67 грн.

Вищезазначене призвело до завищення суми податкового кредиту на 67,67 грн по рядку 10.1 декларації.

Стаття 192 ПК України визначає порядок коригування податкових зобов`язань та податкового кредиту. Пунктом 192.1 ст.192 ПК України передбачено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

За приписами пп.192.1.1. п.192.1 ст.192 ПК України, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

В Акті перевірки порушення пп.192.1.1. п.192.1 ст.192 ПК України зафіксоване по взаємовідносинах з ТОВ "Дніпровська Торгово-Технічна Компанія" "ДТ-ТК" (сума ПДВ 67,67грн). Однак, опис порушення не відповідає приписам пп.192.1.1. п.192.1 ст.192 ПК України, оскільки підставою для коригування як податкових зобов`язань, так і податкового кредиту є розрахунок коригування до податкової накладної, складений в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних. Такий розрахунок 16.07.2018 постачальником (ТОВ "ДТ-ТК") не складався та ТОВ "Електросталь-Курахове" у Єдиному реєстрі податкових накладних не реєструвався. Також, коригування мало бути здійснене в липні 2018 року, в той час як Акт перевірки складався за результатами перевірки достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2018 року, що не відповідає періоду за який здійснювалась перевірка.

З огляду на викладене суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у частині визнання протиправним та скасуванні ППР у сумі 67,67 грн та штрафних санкцій у сумі 33,84 грн.

Також Суд зазначає, що Верховний Суд (Верховний Суд України) неодноразово звертав увагу на те, що чинним законодавством, не передбачено і не визначено обов`язку підприємства встановлювати ланцюг суб`єктів підприємницької діяльності, з якими контрагенти такого підприємства мали договірні відносини, а також підприємству не надано право вимагати від його контрагентів такої інформації, проте, як вбачається з акту перевірки, право позивача на отримання податкового кредиту поставлено в залежність від дотримання контрагентами позивача вимог податкового законодавства.

Скаржник в поданій касаційній скарзі вказує на неврахування судами попередніх інстанцій при прийнятті рішень у справі правових позицій, викладених Верховним Судом у справах №810/734/17, №520/1536/19, №826/14489/16, №826/5263/14, №2а-12436/11/2670, №817/481/17, №819/2737/13, а також постанову Верховного Суду від 31 березня 2020 року у цій справі.

Колегія суддів зауважує, що наведені позиції Верховного Суду у справах №810/734/17, №520/1536/19, №826/14489/16, №826/5263/14, №2а-12436/11/2670, №817/481/17, №819/2737/13 сформовані Судом за результатом розгляду вказаних справ, зважаючи на обсяг наданих позивачами доказів в підтвердження реальності здійснення господарських операцій. При цьому, така позиція Суду не стосується порядку застосування певних норм права, що мала би враховуватись судами попередніх інстанцій при розгляді аналогічних спорів, а є висновком за результатом оцінки наданих учасниками справи доказів та установлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.

При цьому, Суд указує, що судами попередніх інстанцій враховані висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 31 березня 2020 року у цій справі, а відповідачем в касаційній скарзі не було зазначено, які саме норми права судами було застосовано без врахування вказаного висновку.

У контексті оцінки доводів касаційної скарги Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, Верховний Суд вважає, що ключові аргументи касаційної скарги отримали достатню оцінку.

Ураховуючи викладене, Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а підстави, наведені скаржником для касаційного оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій, не є такими, що відповідають вимогам пункту 1 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на наведене, касаційна скарга Головного управління ДПС у Донецькій області не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 серпня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Суддя-доповідач І. В. Дашутін

Судді О.О. Шишов

М. М. Яковенко