Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 204/6308/21
Провадження № 2/204/404/22
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2022 року м. Дніпро
Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська, у складі:
головуючого - судді Приваліхіної А.І.,
за участю секретаря судового засідання - Лавриненко В.Д.,
представниці позивача - адвокатки Михайлової О.В., представниці відповідача - Колпаченко Є.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В:
18 серпня 2021 року позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» із вимогами про визнання дій незаконними, стягнення моральної шкоди та зобов`язання вчинити дії (а. с. 1-10).
В обґрунтування позову зазначено, що їй на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 , де вона зареєстрована та проживає одна. За вказаною адресою вона є споживачем комунальних послуг, за які завжди сплачує вчасно та в повному обсязі, у тому числі, відповідно до показників приладів обліку, заборгованості не має. 15 листопада 2000 року між нею та ВАТ «Дніпрогаз» було укладено договір про надання послуг газопостачання, який діє дотепер. Інших договорів, окрім зазначеного, на постачання природного газу, вона не укладала. Жодних заяв та дозволів на відкриття ще одного особового рахунку не надавала. У 2003 році у вказаній квартирі було встановлено прилад обліку природного газу (газовий лічильник), який належним чином повірено, опломбовано та взято на абонентський облік, а на її ім`я оформлено особовий рахунок № НОМЕР_1 . З цього часу позивачка сплачує за спожитий природний газ саме за показниками цього газового лічильника. Разом з цим, незважаючи на своєчасну і повну оплату за спожитий природний газ, від ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» їй регулярно надходять рахунки про сплату неіснуючої заборгованості, яка нараховується на невідомий їй рахунок № НОМЕР_2 , який оформлений на, невідому їй, ОСОБА_2 . Станом на 08 червня 2021 року, їй пред`явлена заборгованість за спожитий природний газ у розмірі 4081 гривня 05 копійок, що підтверджується рахунком № НОМЕР_2 від 08 червня 2021 року. Позивачка заперечує факт наявності будь-якої заборгованості за спожитий природний газ за вказаною адресою. Вважає, що вказана заборгованість пред`явлена за послуги, які їй не були надані та нею не споживалися, а тому такі дії відповідача необхідно розцінювати не інакше, як спробою безпідставного збагачення. Крім того, будь-якої інформації стосовно законності нарахування, а також періодів утворення, розрахунку зазначеної суми заборгованості, підстав та обґрунтованості оформлення ще одного особового рахунку, відповідачем їй не надано, незважаючи на її неодноразові звернення з цього приводу. Вважає, що вищевказані обставини свідчать про порушення їй прав як споживача, внаслідок чого вона змушена нести збитки. Крім того, зазначає, що вказана ситуація негативно відображається на її психічному та емоційному стані. Так, вона, перебуваючи у безпорадному стані (паралізована), стала знервованою та дратівливою, втратила сон, а її стан погіршився, бо вона вимушена вживати заходів щодо вирішення ситуації, що склалася, натомість її заяви та прохання з цього приводу відповідачем ігноруються. Тому вважає, що відповідачем їй завдано моральної шкоди, яку з урахуванням об`єму та характеру завданих їй моральних страждань, ступеню вини відповідача, а також вимог розумності та справедливості, вона оцінює у розмірі 20000 гривень та яку прохає стягнути з відповідача разом із витратами на правову допомогу у розмірі 27000 гривень та судовим збором.
Ухвалою суду від 25 серпня 2021 року у справі відкрито спрощене позовне провадження, із викликом сторін, та призначено судове засідання на 11 годину 30 хвилин 29 вересня 2021 року (а. с. 51), копія якої надіслана учасникам справи 25 серпня 2021 року за вихідним № 19254/21-вих/2/204/2093/21 (а. с. 52).
20 жовтня 2021 року на адресу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська надійшов відзив представниці відповідача ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» - Колпаненко Є.Ю. в якому вона позовні вимоги не визнає, проти задоволення позову заперечує (а. с. 61-68).
В обґрунтування відзиву зазначено про те, що з матеріалів позовної заяви не зрозуміло, ким саме завірено копії наданих до неї додатків, не надано жодного документа, що посвідчує повноваження особи на право підпису чи завіряння документів від імені позивачки, що ставить під сумнів звернення до суду саме ОСОБА_1 особисто. Вказано, що відповідно до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом, затверджених Постановою НКРЕКП від 12 січня 2015 року № 9, вимог статті 16 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» та, внаслідок відокремлення функцій з постачання та розподілу природного газу, з 01 липня 2015 року постачання природного газу здійснюється газопостачальним підприємством відповідача, тобто надає споживачам виключно послуги з постачання природного газу, а АТ «Дніпрогаз» здійснює функції газорозподільного підприємства (оператор ГРМ) та надає інші послуги, зокрема з обліку газу. Взаємовідносини між ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» та громадянами (споживачами газу) регулюються «Правилами постачання природного газу», затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2496. Згідно з пунктом 3 вказаних Правил, постачання природного газу здійснюється на підставі Типового договору постачання природного газу, затвердженого Постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2500, який укладається відповідно до вимог Правил та є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу споживачу як товарної продукції постачальником. Згідно з вимогами підпункту 1.3 Типового договору розподілу газу, цей договір є договором приєднання, що укладається на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов Типового договору розподілу газу є вчиненням споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти такий договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) до цього договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документального підтвердження споживання природного газу. Дані умови аналогічні умовам пункту 1.3 Типового договору постачання газу. Так, за адресою реєстрації позивачки, на її ім`я, було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 по сплаті за послуги газопостачання, а 28 січня 2016 року позивачкою підписано заяву-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачем. Крім того, факт приєднання позивачки до умов договору є споживання природного газу та оплата рахунків за газопостачання, що підтверджується роздруківкою з фінансового стану по особовому рахунку позивачки із внесеними даними щодо оплат. Вказано, що договір, укладений 15 листопада 2000 року між ВАТ «Дніпрогаз» та позивачкою, на сьогоднішній день не створює юридичних наслідків для сторін у зв`язку із законодавчими змінами. Також зазначено, що ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» не здійснює діяльності з розподілу природного газу, а отже не є суб`єктом, до функцій якого діючим законодавством віднесено ведення обліку природного газу та технічне обслуговування газопроводів, газових приладів і пристроїв, а тому вважає, що доводи позивачки щодо законності нарахування, періодів утворення, розрахунку заборгованості, підстав та обґрунтованості присвоєння ще одного особового рахунку, не заслуговують на увагу. Нарахування за послуги з газопостачання ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» здійснюється на підставі даних щодо об`єму спожитого природного газу, отриманого від оператора ГРМ. У відповідача відсутні підстави та повноваження для здійснення перерахунку вартості спожитого природного газу, обсяги якого визначено оператором ГРМ. У разі внесення оператором ГРМ змін щодо обсягів споживання природного газу за особовим рахунком відповідач проводить відповідне коригування. Так, на підставі даних оператора ГРМ та у зв`язку із закриттям особового рахунку № НОМЕР_3 у відповідача відсутні дані щодо наявної заборгованості у розмірі 4081 гривня 05 копійок за позивачем. Тому твердження позивачки про те, що відповідач відмовляється зробити перерахунок заборгованості за спожитий природний газ не відповідають дійсності. Щодо відшкодування моральної шкоди відповідач зазначає про те, що позивачкою не доведено факт заподіяння їй відповідачем моральної шкоди, оскільки доводи, на які позивачка посилається, зокрема ігнорування її відповідачем не відповідають дійсності, оскільки з претензією вона звернулася до відповідача 16 серпня 2021 року, а вже 18 серпня 2021 року звернулася з позовом до суду. Більш того, відповідач не розуміє, яким чином, сповіщаючи позивачку про наявність переплати за її особовим рахунком, він завдає їй моральної шкоди. Щодо відшкодування витрат на правову допомогу відповідач зазначає наступне. В позовній заяві позивачка вказує на те, що попередній розрахунок судових витрат нею не складався, оскільки жодних витрат вона не понесла та таких не очікує понести у зв`язку з розглядом справи. Крім того, позивачкою до позовної заяви додано копію договору про надання юридичних послуг № К-878 від 02 серпня 2021 року, що укладений між ТОВ «Дніпропетровський центр правничої допомоги населенню» (виконавець) та ОСОБА_3 (замовним), предметом якого є надання замовнику юридичних послуг, а саме: проекту заяви до департаменту ЖКХ, проекту заяви до НКРЕКП, проекту позову до суду, проекту претензії до Дніпрогазу, консультації, які не мають жодного відношення до відповідача. Також не зрозуміло, яким чином мають відношення до позивачки надані нею копії фіскальних чеків на оплату невідомою особою «юридичних послуг» на загальну суму 12000 гривень. Тому вважає, що вимоги позивачки є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Представниця позивачки ОСОБА_1 - адвокатка Михайлова О.В., в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, прохала суд їх задовольнити, обґрунтування надала аналогічні тексту позовної заяви.
Представниця відповідача ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» - Колпаченко Є.Ю., в судовому засідання просила суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, обґрунтування надала аналогічні тексту відзиву на позовну заяву.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, приймаючи до уваги покази свідків, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням кожен окремо та в їх сукупності, суд дійшов висновку про залишення позовних вимог без задоволення з огляду на наступне.
Судом встановлено, що позивачка є власницею квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про приватизацію державного житлового фонду від 10 грудня 1993 року (а. с. 16). Позивачка зареєстрована у вказаній квартирі, що підтверджується штампом про її прописку у паспорті громадянина України серії НОМЕР_4 , що виданий 10 липня 2001 року Красногвардійським РВ УМВС України в Дніпропетровській області (а. с. 12-14), тому є споживачем комунальних послуг за вказаною адресою. 15 листопада 2000 року між позивачко та ВАТ «Дніпрогаз» укладено договір про надання послуг газопостачання (а. с. 24-31). 19 червня 2003 року між ВАТ «Дніпрогаз» та позивачкою укладено угоду про встановлення населенню побутових лічильників (а. с. 32-34). Відповідно до даних муніципальної картки № НОМЕР_5 (а. с. 21) за позивачко рахується особовий рахунок в ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» № НОМЕР_1 .
16 липня 2021 року АТ «Дніпрогаз» за вихідним № 491-Лв-6343-0721 надано відповідь на звернення ОСОБА_1 (ЗГ-5543 від 02 липня 2021 року) (а. с. 35), з якої вбачається, що за адресою АДРЕСА_2 обліковується два особових рахунки, зокрема особовий рахунок № НОМЕР_2 . Також надано роз`яснення щодо порядку закриття вказаного особового рахунку.
16 серпня 2021 року позивачка звернулася до відповідача з претензією, яка зареєстрована останнім за вхідним № ЗГ-5757-49701-0821 (а. с. 40-47).
Також, 16 серпня 2021 року, позивачка звернулася з листом до АТ «Дніпрогаз» (а. с. 76-81), в якому просила надати їй інформацію стосовно виникнення заборгованості та закриття рахунку № НОМЕР_2 .
25 серпня 2021 року ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» за вихідним № 497-Лв-11726-0821 надано відповідь ОСОБА_1 на її претензію (а. с. 69), з якої вбачається, що за особовим рахунком № НОМЕР_1 за нею рахується переплата у розмірі 14 гривень 04 копійки. Також роз`яснено порядок закриття рахунку № НОМЕР_2 .
11 жовтня 2021 року АТ «Дніпрогаз» на адресу ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» було направлено лист № 491-СЛ-10208-1021 про закриття особового рахунку № НОМЕР_2 , що рахувався за адресою: АДРЕСА_2 , та який був відкритий на ім`я ОСОБА_2 , у зв`язку з тим, що він був відкритий внаслідок надання ЖКХ помилкової інформації при розділенні комунальних служб. Підставою закриття рахунку вказано заяву ОСОБА_1 від 16 серпня 2021 року (а. с. 75).
Відповідно до повідомлення про сплату рахунку № 0310179352 від 18 жовтня 2021 року, що складено ТОВ «Дніпропетровськгаз збут», станом на вказану дату у позивачки відсутня будь-яка заборгованість за вказаним рахунком (а. с. 84).
В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила, що вона є донькою позивачки, тому їй відомо про надходження на адресу матері квитанцій про необхідність сплати заборгованості за природний газ. Вказані квитанції почали надходити на адресу матері від ПАТ «Дніпрогаз» з 2005 року, після встановлення газового лічильника. Також вказала, що ці квитанції приходили на адресу та прізвище й ім`я матері, однак по батькові її було вказано невірно. Зазначила, що вони зверталися зі скаргами до ПАТ «Дніпрогаз», але це жодних результатів не дало. Вказані обставини дуже турбували її матір, вона переживала глибокі душевні хвилювання, що в свою чергу негативно впливало на стан її здоров`я.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що позивачка є його тещею, про існування заборгованості дізнався приблизно у 2005 році, оскільки стали надходити квитанції про наявність заборгованості за спожитий природний газ. Однак, вказані квитанції приходили на іншу особу, оскільки невірно вказано по-батькові позивачки. Крім того, в квитанції вказано інший номер особового рахунку. Вони з дружиною зверталися зі скаргами до ПАТ «Дніпрогаз», однак їм відповідали про необхідність сплати заборгованості за спожитий природний газ. Вказав, що теща (позивачка) дуже стурбована вказаними обставинами, оскільки вона законослухняна громадянка, комунальні послуги сплачує вчасно та в повному обсязі, а вказані квитанції про наявність у неї заборгованості є неправдивими та несправедливими, тому вона дуже сильно хвилювалася з цього приводу, весь час нервувала, погано спала, що негативно впливало на загальний стан її здоров`я.
Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з вимогами ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Приписами ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з вимогами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Вимогами ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Нормою ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що ТОВ «Дніпропетровськгаз збут», з 01 липня 2015 року здійснює господарську діяльність з постачання природного газу на території Дніпропетровської області. На ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» покладено спеціальні обов`язки щодо постачання природного газу населенню Дніпропетровської області згідно з Положенням про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка є споживачем послуг з постачання природного газу, які надаються ТОВ «Дніпропетровськгаз збут», за адресою: АДРЕСА_2 та на її ім`я відкрито особовий рахунок НОМЕР_1 .
Відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи, регулюються Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП № 2496 від 30 вересня 2015 року та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1382/27827.
Розділом ІІІ цих Правил передбачено, що постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2500, який укладається відповідно до вимог Правил та є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу споживачу як товарної продукції постачальником, а відтак є однаковими для всіх побутових споживачів України.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 3, 4 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу», постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.
Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку.
Згідно з вимогами пункту 1.3 типового договору постачання природного газу побутовим споживачам цей договір є договором приєднання, який укладається з урахуванням вимог ст. ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України на невизначений строк у порядку, передбаченому Правилами постачання. Фактом укладення цього договору є включення постачальником споживача до свого Реєстру споживачів постачальника на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи на підставі заяви-приєднання, поданої споживачем в установленому законодавством порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, така заява-приєднання була підписана позивачкою 28 січня 2016 року (а. с. 74), а відтак доводи позивачки про те, що інших договорів, окрім зазначено, на постачання природного газу, позивачка не укладала, не відповідають дійсності, оскільки спростовані матеріалами справи.
З огляду на викладене, враховуючи беззаперечний факт користування позивачкою послугами з постачання природного газу через приєднану мережу ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» та підписання останньою заяви-приєднання до договору постачання природного газу побутовим споживачем, суд констатує наявність між сторонами по справі договірних правовідносин щодо постачання природного газу згідно з вимогами чинного законодавства, а доводи позивачки вважає такими, що спростовані матеріалами справи.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивачка, звертаючись до суду з позовом, про визнання дій щодо нарахування заборгованості за спожитий природний газ незаконними, та зобов`язання вчинити дії з перерахунку заборгованості за спожитий природний газ, визначила відповідачем ТОВ «Дніпропетровськгаз збут».
Відповідно до вимог п. 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних мереж, у цьому Кодексі терміни вживаються у таких значеннях: Оператор газорозподільної системи (Оператор ГРМ) - суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.
Згідно з ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом, затверджених Постановою НКРЕКП від 12 січня 2015 року № 9, вимог статті 16 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» та згідно з постановою НКРЕКП від 21 травня 2015 року № 1587, якою анульовано ліцензію АЕ № 295560 на право провадження ПАТ «Дніпрогаз» господарської діяльності з постачання природного газу, з 01 липня 2015 року підприємство не має права здійснювати господарську діяльність з постачання природного газу за регульованим тарифом. Внаслідок відокремлення функцій з постачання та розподілу природного газу, з 01 липня 2015 року постачання природного газу здійснює новостворене газопостачальне підприємство ТОВ «Дніпропетровськгаз збут», а АТ «Дніпрогаз» здійснює функції газорозподільного підприємства (оператор ГРМ) та надає інші послуги.
Відповідно до положень Кодексу газорозподільних мереж та Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП № 1418 від 11 серпня 2016 року, оператор ГРМ зобов`язаний забезпечити належний рівень комерційного обліку природного газу по споживачу, у тому числі формування загального об`єму та обсягу розподілу (споживання) природного газу споживачу за відповідний період; здійснювати перерахунок об`ємів (обсягів) розподіленого природного газу по об`єкту споживача відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.
Пунктом 13 розділу 3 Правил постачання природного газу визначено, що розрахунки за послуги з газопостачання здійснюються на підставі даних оператора ГРМ про об`єм (обсяг) газу, визначений за підсумками місяця за договором розподілу природного газу, укладеного між побутовим споживачем та оператором ГРМ.
Таким чином, ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» не є організацією, яка встановлює газові лічильники, здійснює їх повірку, обліковує природний газ, здійснює перерахунки.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц вказано на те, щоб визнати відповідача неналежним, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.
Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
Також ВП ВС у вказаній постанові зазначила про те, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
У постанові Верховного Суду від 20 жовтня 2020 року у справі № 705/3876/18 вказано, що суд має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у ч. ч. 1, 2 ст. 51 ЦПК, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
У постанові Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 707/2-1006/2011 вказано про те, що суд при розгляді справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов`язується вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому. Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно зі специфікою спірних правовідносин), суд повинен відмовляти у задоволенні позову.
Встановивши, що позов пред`явлений до неналежного відповідача та відсутності визначеної процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.
Такий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц, від 05 травня 2019 року у справі № 554/10058/17.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка звернулася до суду з позовом до ТОВ «Дніпропетровськгаз збут», яке є неналежним відповідачем у справі. Крім того, позивачка клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем чи про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача не заявляла.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» є неналежним відповідачем по справі, оскільки до його обов`язків не входить здійснення розподілу природного газу або зміни об`ємів та обсягів розподіленого природного газу споживачами, а також встановлення режимів нарахування об`ємів спожитого газу та здійснення їх перерахунків.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги те, що позивачкою пред`явлено позов до відповідача ТОВ «Дніпропетровськгаз збут», яке є неналежним відповідачем у справі, клопотання про заміну первісного відповідача належним відповідачем чи про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача вона не заявляла, суд доходить висновку, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити у зв`язку із пред`явленням позову до неналежного відповідача, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову, а оскільки позовні вимоги про стягнення моральної шкоди та відшкодування витрат на правову допомогу, є похідними від первісної вимоги, дані вимоги також задоволенню не підлягає, через що суд доходить висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, судові витрати віднести на рахунок держави, оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 5, 10-11, 60, 76-80, 89, 128, 141, 213-215, 258, 265, 268, 279, 354 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_6 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» (49000, м. Дніпро, вул. Поля, буд. 2, літ. А-2; ЄДРПОУ 39572642) про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити дії - залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів зо дня його проголошення або протягом 30 днів зо дня його отримання учасниками справи.
Рішення суду набирає законної сили протягом 30 днів зо дня його проголошення або протягом 30 днів зо дня його отримання учасниками справи, якщо не буде оскаржено у встановленому порядку.
Суддя А.І. Приваліхіна
