open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
Єдиний державний реєстр судових рішень

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/8071/21 Номер провадження 22-ц/814/812/22Головуючий у 1-й інстанції Чуванова А. М. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2022 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Одринської Т.В.,

суддів Панченка О.О., Абрамова В.П.,

за участь секретаря: Ряднини І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Полтавського державного аграрного університету про скасування наказу та повідомлення про зміну істотних умов праці,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 08 грудня 2021 року

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Полтавського державного аграрного університету, в якому просила скасувати Наказ № 341-К від 17.06.2021 року Полтавської державної аграрної академії «Про зміну істотних умов праці науково педагогічним працівникам».

Позов мотивовано тим, що з 01.09.2003 року по 30.06.2004 року та з 29.01.2009 року по теперішній час вона перебуває в трудових відносинах з Полтавським держаним аграрним університетом (до перейменування Полтавська державна аграрна академія). На даний час займає посаду доцента кафедри бухгалтерського обліку та економічного контролю з обсягом навантаження 0,5 ставки, що підтверджується записом в трудовій книжці, копією Контракту № 12/д від 28.02.2017 року та Додатковою угодою № 17 від 09.08.2019 року.

17 червня 2021 року ОСОБА_1 отримала повідомлення про переведення її на посаду доцента 0,25 ставки кафедри бухгалтерського обліку та економічного контролю з 01.09.2021 року, у зв`язку зі зміною істотних умов праці в організації виробництва та праці, пов`язаних зі зменшенням кількості здобувачів вищої освіти та зменшенням навчального навантаження на кафедрі. В повідомленні вказано, що у разі відмови від роботи в нових умовах праці трудовий договір з нею буде припинено за п. 6 ст. 36 КЗпП України з виплатою вихідної допомоги у вигляді середньомісячного заробітку згідно зі ст. 44 КЗпП України. Повідомлення є наслідком рішення Полтавської державної аграрної академії, яке вона не отримувала, з його змістом не ознайомлена.

Позивач вказує, що Наказ № 314-К від 17.06.2021 року Полтавської державної аграрної академії «Про зміну істотних умов праці науково-педагогічним працівникам» не містить відомостей про те, які саме зміни відбулися в організації виробництва та праці науково-педагогічних працівників академії, як це пов`язано зі зменшенням кількості здобувачів освіти та які умови праці змінено конкретно до неї.

ОСОБА_1 зазначила, що начальник відділу кадрів ОСОБА_2 при виконанні п. 2 оскаржуваного наказу вийшла за його межі, зазначивши в повідомленні за Вих. № 01-12/192 від 17.06.2021 року про зміну істотних умов праці, шляхом переведення на посаду доцента (0,25 ст.), про що наказ ректором не приймався.

Позивач вважає, що зміна ставки (навантаження) в сторону зменшення нерозривно пов`язана з погіршенням умов оплати праці. Прийняття рішення про погіршення умов праці в односторонньому порядку не допускається.

Підписанням Контракту №12д від 28.02.2017 року та Додаткової угоди № 17 від 09.08.2019 року сторони погодили умови праці з навантаженням 0,5 ставки та оплатою праці згідно штатного розпису та навчального навантаження.

Позивач вважає, що оскаржуване рішення відповідача про зменшення її навантаження в роботі до 0,25 ставки порушує безпосередньо її трудові права, оскільки праця в Полтавському державному аграрному університеті є її основним місцем роботи. При навантаженні 05, ставки вона отримує заробітну плату нижче мінімальної, а зменшення навантаження до 0,25 ставки, без належних на те достатніх підстав для цього, в односторонньому порядку, з порушенням встановленої процедури, ставить позивача в занадто скрутне матеріальне становище. ОСОБА_1 звернула увагу на вибірковий підхід керівництва університету до неї при визначенні та зміні навантаження до 0,25 ставки, що не залежить від об`єктивних справ в навчальному закладі та зміни істотних умов праці.

Вважає вище оскаржуваний наказ таким, що не відповідає трудовому законодавству за формою та порядком прийняття, винесений при штучному створенні умов для зміни навантаження (ставки), які насправді не відбулися, що свідчить про його безпідставність.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 08 грудня 2021 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Полтавського державного аграрного університету про скасування наказу та повідомлення про зміну істотних умов праці відмовлено.

З вказаним судовим рішенням не погодилася ОСОБА_1 та подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати, ухвалити нове, яким провадження у справі закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України та стягнути із відповідача на її користь судові витрати понесені нею на правничу допомогу та сплату судового збору.

Апеляційна скарга мотивована тим, що предметом даного спору стало неправомірне повідомлення позивача про зміну істотних умов праці. Після подання даної позовної заяви та відкриття провадження у справі відповідач виніс повідомлення від 26.08.2021 року, яким фактично скасовано оскаржуване повідомлення від 17.06.2021 року, тобто усунуто обставини, які обумовили необхідність звернення до суду. За таких обставин, на час винесення судом оскаржуваного рішення, предмет спору фактично був відсутній, тому на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд повинен був закрити провадження у справі.

Звертає увагу, що у разі закриття провадження у справі, необхідно вирішити питання стягнення з відповідача на її користь судових витрат.

У відзиві на апеляційну скаргу представник Полтавського державного аграрного університету просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Зазначає, що зміни праці не торкнулися позивача, її планували перевести з 01.09.2021 року про що їй надіслали повідомлення, з яким вона ознайомилась та погодилася. Доказів дискримінаційного ставлення відповідача до ОСОБА_1 позивач не надала. Повідомлення від 17.06.2021 року втратило чинність та позивач залишилася працювати в тих же умовах праці, про що її ознайомлено 31.08.2021 року.

Вважає, що підстав для закриття провадження у справі не має, а також відсутні правові підстави для вирішення питання стягнення судових витрат.

Згідно частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 01.09.2003 року по 30.06.2004 року та з 29.01.2009 року по теперішній час перебуває в трудових відносинах з Полтавським держаним аграрним університетом (а.с.8-13 трудова книжка; а.с.14-17 контракт, додаткова угода).

Згідно Наказу № 314-К від 17.06.2021 року Полтавської державної аграрної академії «Про зміну істотних умов праці науково-педагогічним працівникам», вказано про зміну істотних умов праці науково-педагогічним працівникам кафедр: бухгалтерського обліку та економічного контролю; фінансів, банківської справи та страхування; економічної теорії та економічних досліджень факультету обліку та фінансів з 01 вересня 2021 року (а.с.21).

Відповідно до повідомлення від 17.06.2021 року, ОСОБА_1 повідомлено про те, що у зв`язку із зміною істотних умов праці зумовлених змінами в організації виробництва та праці, пов`язаних зі зменшенням кількості здобувачів вищої освіти та зменшенням навчального навантаження на кафедрі бухгалтерського обліку та економічного контролю, та запропоновано переведення на посаду доцента (0,25 ставки) кафедри бухгалтерського обліку та економічного контролю з 01 вересня 2021 року (а.с.18).

26.08.2021 року ОСОБА_1 , повідомлено про те, що вона продовжує працювати на умовах додаткової угоди №17 від 09.08.2019 року до контракту №12/д від 28.02.2017 року на посаді доцента (0,5 ставки) кафедри бухгалтерського обліку та економічного контролю. Повідомлення від 17.06.2021 року вважати таким, що втратило чинність. Згідно підпису ОСОБА_1 , вона ознайомлена з повідомленням 31.08.2021 року та отримала другий екземпляр (а.с.111).

З вертаючись до суду з даним позовом, позивач вказувала на порушення її прав, які зумовлені попередженням її про переведення на посаду доцента 0,25 ставки кафедри бухгалтерського обліку та економічного контролю з 01.09.2021 року, у зв`язку зі зміною істотних умов праці в організації виробництва та праці, пов`язаних зі зменшенням кількості здобувачів вищої освіти та зменшенням навчального навантаження на кафедрі.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний наказ № 314-К від 17.06.2021 року Полтавської державної аграрної академії «Про зміну істотних умов праці науково-педагогічним працівникам» не стосується попередження про переведення ОСОБА_1 на посаду доцента 0,25 ставки кафедри бухгалтерського обліку та економічного контролю з 01.09.2021 року. Позивач продовжує працювати на умовах додаткової угоди №17 від 09.08.2019 року до контракту №12/д від 28.02.2017 року, про що її було повідомлено 26.08.2021 року. Таким чином, зміни праці не торкнулися позивача.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Частиною 1, 3статті 21 КЗпП Українитрудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, дотримуючись внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (у тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.

Згідностатті 32 КЗпП Україниу зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен повідомлятись не пізніше ніж за два місяці. Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6статті 36 цього Кодексу.

Зміна істотних умов праці не порушує угоди сторін, досягнутої при укладенні трудового договору, адже угодою сторін визначаються місце роботи і трудова функція працівника. Це найважливіші умови трудового договору. Тому змінити їх без згоди сторін не можна, і це прямо закріплено в законі.

Відповідно до п. 26ст. 1 ЗУ «Про освіту»система освіти це - сукупність складників освіти, рівнів і ступенів освіти, кваліфікацій, освітніх програм, стандартів освіти, ліцензійних умов, закладів освіти та інших суб`єктів освітньої діяльності, учасників освітнього процесу, органів управління у сфері освіти, а також нормативно-правових актів, що регулюють відносини між ними.

Навантаження викладача вищого навчального закладу - це обсяг роботи у годинах за визначеними законом видами діяльності (навчальна, методична, наукова, організаційна), який дорівнює встановленої кількості годин. Навчальне навантаження - обсяг роботи у годинах за видами навчальних занять : лекції, лабораторні, практичні, семінарські, індивідуальні заняття, консультації (ст. 50, 53 ЗУ «Про вищу освіту). Залишок від загального обсягу робочого часу розподіляється між іншими видами діяльності.

Обсяг педагогічного навантаження тягне за собою зміну режиму роботи викладача, і як внаслідок - відповідне зменшення/збільшення заробітної плати, що в силу вимог пункту 3 статті 32КЗпП України є зміною істотних умов праці.

Наказом № 314-К від 17.06.2021 року Полтавської державної аграрної академії «Про зміну істотних умов праці науково-педагогічним працівникам», вказано про зміну істотних умов праці науково-педагогічним працівникам кафедр: бухгалтерського обліку та економічного контролю; фінансів, банківської справи та страхування; економічної теорії та економічних досліджень факультету обліку та фінансів з 01 вересня 2021 року.

17.06.2021 року ОСОБА_1 письмово повідомлено про переведення її на посаду доцента 0,25% ставки кафедри бухгалтерського обліку та економічного контролю з 01.09.2021 року, тобто за два місяці до переведення та зміни ставки оплати плаці.

Доводи позивача про те, що оскаржуваний наказ не містить відомостей про те, які саме зміни відбулися, є помилковими. В преамбулі наказу зазначено, що зміни пов`язані із зменшенням кількості здобувачів освіти, що в силу вимог пункту 3 статті 32КЗпП України є зміною істотних умов праці. При цьому, сам наказ не містить відомостей в чому саме відбудуться зміни істотних умов праці для працівників.

Тому, колегія суддів відхиляє доводи ОСОБА_1 про те, що оскаржуваним наказом, було грубо порушено її конституційні права.

У справі встановлено, що переведення позивача на посаду доцента 0,25% ставки кафедри бухгалтерського обліку та економічного контролю не відбулося, оскільки ОСОБА_1 залишилася працювати на умовах додаткової угоди №17 від 09.08.2019 року до контракту №12/д від 28.02.2017 року, про що її було повідомлено 26.08.2021 року, тобто до планованої дати переведення, а саме: до 01.09.2021 року.

Позивач не конкретизує в чому полягає порушення її конституційних прав відповідачем, а лише посилається на вимоги ст. 43 Конституції України, у якій зазначено, що кожен має право на працю, право на належні, безпечні і здорові умови праці, заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

В свою чергу, позивач не заперечує, що на час розгляду даної справи трудові відносини між сторонами не припинено, вона працює на умовах додаткової угоди №17 від 09.08.2019 року до контракту №12/д від 28.02.2017 року, та відповідно отримує заробітну плату у розмірі визначеному додатковою угодою №17 від 09.08.2019 року на умовах раніше укладеного контракту №12/д від 28.02.2017 року.

В апеляційній скарзі, ОСОБА_1 не просить скасувати повідомлення від 17.06.2021 року, вказує на відсутність предмету спору та необхідності закриття провадження у справі у відповідності до пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України. У зв`язку з чим,просить стягнути понесені нею витрати на правничу допомогу.

Статтею 2 ЦПК Українивизначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04, провадження № 12-67гс19, прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Між тим, доводи ОСОБА_1 про відсутність предмету спору, суперечать самим доводам апеляційної скарги, оскільки остання вказує на незаконність оскаржуваного наказу та повідомлення її про зміну істотних умов праці. Вказані обставини свідчать, що між сторонами не було врегульовано спірні питання. Протягом всього розгляду справи, сама позивач не погоджувалася з діями відповідача, що вказує на існування спору між сторонами, тому суд вірно розглянув справу по суті. В апеляційній скарзі позивач не просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити її позов. Тому, відповідно до ст. 367 ЦПК України, колегія суддів переглядає справу в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, який повно встановивши фактичні обставини справи, правильно застосував норми процесуального права та постановив рішення, яке відповідає закону, підстави для задоволення даної апеляційної скарги відсутні.

Враховуючи вищевказане, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Зважаючи на те, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -залишити без задоволення.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 08 грудня 2021 року залишити без змін.

Постанова набираєзаконної силиз моментуїї прийняттята можебути оскарженабезпосередньо доВерховного Судушляхом подачікасаційної скаргипротягом тридцятиднів здня їїпроголошення.У разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 22.04.2022.

Головуючий суддя : Т.В. Одринська

Судді: О.О. Панченко

П.С. Абрамов

Джерело: ЄДРСР 104053209
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку