ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2022 р. справа № 300/129/22

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Тимощука О.Л., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1

до Івано-Франківської міської ради

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання до вчинення дій,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі, також позивач, ОСОБА_1 ) 05.01.2022 звернувся в суд з позовною заявою до Івано-Франківської міської ради (надалі, також відповідач, міська рада), в якій просить:

-визнати протиправним та скасувати рішення Івано-Франківської міської ради №258-11 від 08.07.2021 (п.5.2) в частині відмови позивачу у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її у власність, для ведення особистого селянського господарства, земельної ділянки площею 0,0700 га, кадастровий номер 2625880100:02:001:0001, по АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати відповідача на першому пленарному засіданні, що відбудеться після набрання рішенням суду законної сили прийняти рішення, яким затвердити ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0700 га, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 2625880100:02:001:0001, по АДРЕСА_1 та передати її у власність ОСОБА_1 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що Івано-Франківською міською радою протиправно, на думку позивача, відмовлено у задоволенні заяви останнього про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її у власність. Враховуючи, що ним подано належні документи для прийняття позитивного рішення і у відповідача відсутня дискреція, оскільки не передбачено підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, Івано-Франківську міську раду слід зобов`язати затвердити поданий проект землеустрою та передати її у власність.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.01.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.47-48).

Також пунктом 5 резолютивної частини цієї ухвали витребувано в Івано-Франківської міської ради всі наявні письмові докази, які враховані за основу або слугували підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного рішення.

На виконання зазначеної вимоги Івано-Франківською міською радою листом №73/11.1-03/14в від 27.01.2022 надано витребувані документи (а.с.50-76).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов до суду 27.01.2022 (а.с. 78-80). У поданому відзиві №72/11.1-03/14в від 27.01.2022 представниця міської ради вказала на безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 . На підтвердження своєї позиції зазначила, що відповідно до довідки з містобудівного кадастру №28730 спірна земельна ділянка знаходиться за межами розробки генерального плану с. Березівка; інженерно-геодезичні вишукування потребують виготовлення. Відтак відповідач був позбавлений можливості дійти обґрунтованих висновків щодо відповідності чи невідповідності місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому частиною 8 статті 186 ЗК України порядку. Додатково звернула увагу, що проект землеустрою про відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 було розроблено у 2020 році. У даному проекті міститься висновок про розгляд документації із землеустрою ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області №11721/82-20 від 08.09.2020, яке реалізовує свої повноваження виключно на території Запорізької області і на територію Івано-Франківської області поширюватися не може. У зв`язку з цим вважає, що проект землеустрою 2020 року щодо відведення земельної ділянки не відповідає вимогам законів та прийнятим відповідно до них нормативно-правовим актам на час його розроблення. Іншого проекту землеустрою позивачем на затвердження на подавалося. Також вказала, що вимога щодо зобов`зання Івано-Франківської міської ради прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є втручанням в дискреційні повноваження органу місцевого самоврядування. Представниця відповідача, вважає, що приймаючи оскаржуване рішення, Івано-Франківська міська рада діяла в межах повноважень та у спосіб, визначений законом. На підставі викладеного, просила у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, встановив такі обставини.

Рішенням Березівської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області «Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 » №53-2-28/2019 від 21.06.2019 виділено гр. ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,0700 га по АДРЕСА_2 ; надано гр. ОСОБА_1 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність площею 0,0700 та по АДРЕСА_2 (пункт 2) (а.с. 24).

На підставі вказаного рішення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 18-39).

Вказаний проект землеустрою погоджено ГУ Держгеокадастру в Запорізькій області, що підтверджується висновком про розгляд документації із землеустрою від 08.09.2020 за №11721/82-20 (а.с.36).

Пунктом 8 вказаного висновку визначено: аналіз документації із землеустрою на відповідність її положень вимогам земельного законодавства та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам, документації із землеустрою: проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 відповідає земельному законодавству та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам. Також у пункті 10 вказаного висновку зазначено, що вказаний проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 погоджується.

У подальшому, ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області сформовано та видано ОСОБА_1 витяг з Державного земельного кадастру №НВ-7418613342020 від 18.09.2020 про земельну ділянку кадастровий номер 2625880100:02:001:0001, місце розташування: АДРЕСА_1 .

Згідно з Перспективним планом формування територій громад Івано-Франківської області, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 №483-р Березівська територіальна громада Тисменицького району увійшла до складу Івано-Франківської територіальної громади (https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennya-perspektivnogo-p-a483r).

Рішенням сесії Івано-Франківської міської ради від 28.01.2021 №89-4 ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі у власність земельної ділянки площею 0,0700 га, кадастровий номер 2625880100:02:001:0001 (дозвіл на складання проекту землеустрою надано згідно рішення с/р від 21.06.2019 №53-2-28/2019) (пункт 28.2) (а.с. 12).

У подальшому, позивач повторно звернувся до органу місцевого самоврядування про затвердження проекту землеустрою.

Рішенням сесії Івано-Франківської міської ради від 08.07.2021 №258-11 ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі у власність земельної ділянки площею 0,0700 га, кадастровий номер 2625880100:02:001:0001, по АДРЕСА_1 (довідка з МБК №28730 (за межами розробки генерального плану села), це питання не погоджено дорадчою радою) (а.с. 13).

Не погоджуючись із вказаним рішенням міської ради від 08.07.2021 №258-11, позивач звернувся з цією позовною заявою до суду.

Надаючи оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд, при вирішенні даної справи, керується нормами законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних правовідносин.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Абзацом 1 статті 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Згідно із статтею 2 Закону України "Про місцеве самоврядування" від 21.05.1997 №280/97-ВР (надалі, також - Закон №280/97-ВР), місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону №280/97-ВР, сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 25 Закону №280/97-ВР передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно з частиною 1 статті 26 Закону №280/97-ВР, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради розглядаються серед іншого, питання вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Приписами частин 1, 2, 3, 10 статті 59 Закону №280/97-ВР визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

В частині 1 статті 3 Земельного кодексу України від 25.10.2001 №2768-III (надалі, також - ЗК України) закріплено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно із статтею 12 ЗК України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, організація землеустрою.

Статтею 118 ЗК України врегульовано порядок безоплатної приватизації земельних ділянок.

Частиною 6 статті 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з частиною 7 статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Частина 9 статті 118 ЗК України передбачає, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відповідно до частини 6 статті 186 ЗК України Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, інші суб`єкти, визначені цією статтею, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання документації із землеустрою безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про її погодження або про відмову в погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Строк дії таких висновків є необмеженим.

При цьому, частиною 7 статті 186 ЗК України підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Частиною 8 статті 186 ЗК України Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, іншим суб`єктам, визначеним цією статтею, при погодженні та затвердженні документації із землеустрою забороняється вимагати:

додаткові матеріали та документи, не включені до складу документації із землеустрою, визначеного Законом України "Про землеустрій";

надання погодження документації із землеустрою будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами чи організаціями, погодження яких не передбачено цією статтею;

проведення будь-яких обстежень, експертиз чи робіт.

Кожен орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, інший суб`єкт, визначений цією статтею, розглядає та погоджує документацію із землеустрою самостійно та незалежно від погодження такої документації іншими органами.

Відповідно до частини 8 статті 186 ЗК України висновок (рішення) органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, іншого суб`єкта, визначеного цією статтею, щодо відмови у погодженні або затвердженні документації із землеустрою має містити вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затверджену документацію із землеустрою або містобудівну документацію. Повторна відмова у погодженні або затвердженні документації із землеустрою допускається лише у разі, якщо розробник не усунув недоліки, зазначені у попередньому висновку (рішенні), а також якщо підстава для відмови виникла після надання попереднього висновку (рішення). Повторна відмова у погодженні або затвердженні не позбавляє розробника документації із землеустрою права усунути недоліки такої документації та подати її на погодження або затвердження.

Так, аналіз усіх вищенаведених положень дозволяє суду дійти висновку про те, що відповідач, розглядаючи заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки повинен протягом двох тижнів прийняти одне з рішеннь:

про затвердження проекту землеустрою або

про відмову в затвердженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

При цьому, суд наголошує, що підставою для відмови у затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Як встановлено судом, підставою для відмови позивачу спірним рішенням №258-11 від 08.07.2021 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її у власність були дані довідки з містобудівного кадастру №28730 щодо знаходження земельної ділянки за межами розробки генерального плану села, а також те, що це питання не погоджено дорадчою радою.

Так, відповідно до наявної в матеріалах справи довідки з містобудівного кадастру №28730 від 17.02.2021, наданої Управлінням планування території та містобудівного кадастру Департаменту містобудування та архітектури Івано-Франківської міської ради (зворотна сторона а.с.51-53) довідки з містобудівного кадастру - кадастрова довідка, що містить запитувані споживачем офіційні відомості містобудівного кадастру, що характеризують діючі на території міста Івано-Франківська містобудівні регламенти та інші умови провадження містобудівної діяльності, містобудівні умови та обмеження, а також (у разі наявності) вимоги та обмеження щодо використання земельних ділянок і розташованих на них об`єктів нерухомості, інші довідкові відомості з інформаційних ресурсів містобудівного кадастру.

У зазначеній довідці вказана інформація щодо відсутності споруд на земельній ділянці, а також наведена містобудівна інформація щодо знаходження такої земельної ділянки за межами розробки генерального плану села. Також вказано, що інженерно-геодезичні вишукування потребують виготовлення.

Суд звертає увагу, що генеральний план - вид містобудівної документації, який регулює містобудівну діяльність в містах і інших поселеннях, визначає умови безпеки мешкання населення, забезпечення необхідних санітарно-гігієнічних і екологічних вимог, раціональне визначення меж землекористувань, зон житлової, суспільної, промислової забудови, територій, що особливо охороняються, зон різної містобудівної цінності, розміщення місць прикладення праці, розвиток інженерно-транспортної інфраструктури, впорядкування територій, збереження історико-культурної спадщини і антропогенних ландшафтів.

Тобто, генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Як встановлено судом вище, земельна ділянка з кадастровим номером 2625880100:02:001:0001 по АДРЕСА_1 належить до категорії земель сільськогосподарського призначення, а її цільовим призначенням є ведення особистого селянського господарства.

Крім цього, відповідно до довідки з містобудівного кадастру №28730 від 17.02.2021, на зазначеній земельній ділянці відсутні споруди.

Таким чином, оскільки на цій земельній ділянці будівлі відсутні та не можуть бути розміщені згідно її цільового призначення, розташування земельної ділянки за межами розробки генерального плану села, який є містобудівною документацією та метою якого є встановлення стратегії планування та забудови території населеного пункту, не може бути підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо такої земельної ділянки.

Знаходження земельної ділянки за межами розробки генерального плану с. Березівка (не підпадає) не охоплюється підставами, визначеними в частині 8 статті 186 ЗК України.

Окрім цього, суд зазначає, що бездіяльність органів місцевого самоврядування в затвердженні генерального плану відповідного населеного пункту, зокрема, в частині охоплення таким генеральним планом всієї території населеного пункту, не повинна покладати на позивача надмірний тягар та створювати надумані перешкоди для оформлення ним права власності на вказану земельну ділянку.

Також суд зауважує, що зазначення відповідачем у спірному рішенні непогодження питання з дорадчою радою як підстави для відмови ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо земельної ділянки суперечить положенням частини 8 статті 186 ЗК України, якою заборонено органу місцевого самоврядування при затвердженні документації із землеустрою вимагати, серед іншого, надання погодження документації із землеустрою будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами чи організаціями, погодження яких не передбачено цією статтею.

Відповідачем не доведено та документально не підтверджено наявність невідповідностей проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 вимогам законів.

Натомість, суд звертає увагу, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 погоджено відповідним органом виконавчої влади з питань геодезії, картографії та кадастру, зокрема, ГУ Держгеокадастру в Запорізькій області, що підтверджується висновком про розгляд документації із землеустрою від 08.09.2020 за №11721/82-20 (а.с.27-28).

Водночас при погодженні спірного проекту ГУ Держгеокадастру в Запорізькій області здійснено аналіз цього проекту на відповідність його положень вимогам земельного законодавства та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам, документації із землеустрою та встановлено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 відповідає земельному законодавству та прийнятим, відповідно до нього, нормативно-правовим актам, що підтверджується пунктом 8 висновку від 08.09.2020 за №11721/82-20. У пункті 9 цього висновку вказано, що зауваження та пропозиції до документації із землеустрою відсутні.

Із приводу доводів представниці відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву №72/11.1-03/14в від 27.01.2022 в частині відсутності в ГУ Держгеокадастру в Запорізькій області повноважень щодо розгляду та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Івано-Франківської області, оскільки повноваження останнього поширюються виключно на територію Запорізької області, суд звертає увагу на таке.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.2016 №580 «Деякі питання реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності погодження документації із землеустрою територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру» затверджено Тимчасовий порядок взаємодії між територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру на період реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності погодження документації із землеустрою територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру під час погодження документації із землеустрою (надалі, також Тимчасовий порядок).

Цей Тимчасовий порядок був чинним з 16.09.2016 по 27.10.2021 та визначав механізм взаємодії між територіальними органами Держгеокадастру на період реалізації пілотного проекту під час погодження документації із землеустрою (пункт 1 Тимчасового порядку).

Відповідно до пункту 2 Тимчасового порядку для погодження документації із землеустрою особа, яка відповідно до вимог статті 26 Закону України Про землеустрій є розробником документації із землеустрою (далі - розробник), подає оригінал документації із землеустрою в електронній формі через офіційний веб-сайт Держгеокадастру, зазначаючи територіальний орган Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки.

Пунктом 7 Тимчасового порядку передбачено, що система електронного документообігу Держгеокадастру за принципом випадковості вибирає територіальний орган Держгеокадастру, який здійснюватиме погодження документації із землеустрою, та не пізніше наступного робочого дня з дня надходження документації із землеустрою передає відповідному територіальному органу Держгеокадастру матеріали, зазначені у пункті 5 цього Порядку.

Тобто, чинним на момент погодження 08.09.2020 спірного проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 . Тимчасовим порядком запроваджено принцип екстериторіальності погодження документації із землеустрою, відповідно до якого за принципом випадковості вибирався територіальний орган Держгеокадастру, який здійснюватиме погодження документації із землеустрою.

Таким чином, доводи представниці відповідача щодо відсутності в ГУ Держгеокадастру в Запорізькій області повноважень щодо розгляду та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Івано-Франківської області, є помилковими та такими, що не заслуговують на увагу.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку, що Івано-Франківською міською радою пунктом 5.2 рішення №258-11 від 08.07.2021 безпідставно відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її у власність, для ведення особистого селянського господарства, земельної ділянки площею 0,0700 га, кадастровий номер 2625880100:02:001:0001, по АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим таке рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Надаючи оцінку заявленій позивачем вимозі щодо зобов`язання відповідача на першому пленарному засіданні, що відбудеться після набрання рішенням суду законної сили прийняти рішення, яким затвердити ОСОБА_1 зазначений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, слід звернути увагу, що суд при розгляді та вирішенні справи перевіряє правомірність рішення суб`єкта владних повноважень виключно в частині тих підстав, які наведені у такому рішенні.

Вирішення питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність є винятковою компетенцією відповідача як колегіального органу і суд, як орган, що розглядає публічно-правовий спір, не повинен і не може втручатись у здійснення дискреційних повноважень органу місцевого самоврядування та підміняти його.

Відтак, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, шляхом визнання протиправним та скасування пункту 5.2 рішення Івано-Франківської міської ради №258-11 від 08.07.2021 про відмову ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її у власність, для ведення особистого селянського господарства, земельної ділянки площею 0,0700 га, кадастровий номер 2625880100:02:001:0001, по АДРЕСА_1 та зобов`язання відповідача повторно розглянути на першому пленарному засіданні, що відбудеться після набрання рішенням суду законної, заяву позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0700 га, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 2625880100:02:001:0001, по АДРЕСА_1 та передачу її у власність ОСОБА_1 , з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині рішення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Наявною в матеріалах справи квитанцією №0.0.2400728481.1 від 30.12.2021 підтверджується сплата позивачем судового збору за звернення до суду із даним позовом у розмірі 908,00 грн.

Доказів понесення сторонами будь-яких інших витрат, пов`язаних з розглядом справи суду не надано, відтак підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача частина сплаченої ним суми судового збору у розмірі 454,00 грн, що пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати пункт 5.2 рішення Івано-Франківської міської ради №258-11 від 08.07.2021 про відмову ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її у власність, для ведення особистого селянського господарства, площею 0,0700 га, кадастровий номер 2625880100:02:001:0001, по АДРЕСА_1 .

Зобов`язати Івано-Франківську міську раду повторно розглянути на першому пленарному засіданні, що відбудеться після набрання рішенням суду законної сили, заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0700 га, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 2625880100:02:001:0001, по АДРЕСА_1 та передачу її у власність ОСОБА_1 , з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині рішення.

У задоволенні решти вимог позовної заяви відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської міської ради (код ЄДРПОУ 33644700) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ;

відповідач - Івано-Франківська міська рада: вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76004, код ЄДРПОУ - 33644700.

Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.