ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2022 року ЛуцькСправа № 140/1336/22

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

Волинський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛЕВЕР СТОРС» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КЛЕВЕР СТОРС» (далі - ТзОВ «КЛЕВЕР СТОРС», відповідач, товариство) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, відповідач, податковий орган, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 07 вересня 2021 року № 0049400705.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13 серпня 2021 року ГУ ДПС у Рівненській області було проведено фактичну перевірку ТзОВ «КЛЕВЕР СТОРС», а саме: господарської одиниці магазину «Сім23 Зручний маркет», що розташований за адресою: місто Рівне, вулиця Соломії Крушельницької, 62/а, за результатами якої складено акт фактичної перевірки від 13 серпня 2021 року, викладений на бланку 000696.

На підставі вказаного акту 07 вересня 2021 року винесено податкове повідомлення-рішення №0049400705 щодо застосування штрафної санкції за статтею 20 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон №265/95-ВР) на загальну суму 54670,22 грн.

ТзОВ «КЛЕВЕР СТОРС» 24 вересня 2021 року було подано скаргу на вказане податкове повідомлення-рішення до Державної податкової служби України (далі - ДПС України), яка розглянута 22 грудня 2021 року без участі позивача та залишена без задоволення, про що повідомлено листом №28733/6/99-00-06-03-02-06, який був отриманий товариством 28 грудня 2021 року.

Позивач вказує, що акт фактичної перевірки від 13 серпня 2021 року, який покладено в основу прийнятого та оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, було вручено лише керуючій магазином до його реєстрації чим порушено вимоги частини третьої пункту 86.5. статті 86 Податкового кодексу України (далі - ПК України), яка вказує на необхідність вручення або надсилання акту лише після його реєстрації в журналі реєстрації актів контролюючого органу, що позбавило позивача можливості подати заперечення на акт фактичної перевірки в строки, визначені згідно пунктом 86.7. статті 86 ПК України.

Вказує, що перевірка здійснювалась відповідно до наказу від 11 серпня 2021 року №1486-п зі строком проведення 10 діб починаючи з 12 серпня 2021 року, однак фактично ж перевірка тривала 4 години 40 хвилин, розпочавшись об 12:20 та завершилась об 17:00. За такий проміжок часу не було можливості підготувати та надати докази ведення товариством товарного обліку належним чином.

На думку позивач, висновки акту про наявність порушення пункту 12 статті 3 Закон №265/95-ВР є протиправними, такими, що не відповідають фактичним обставинам, оскільки в ході перевірки інспекторам було надано пояснення, які відображені в акті перевірки про те, що магазин як відокремлена господарська одиниця не володіє документами щодо придбання товарів, оскільки таке придбання здійснюється з централізованою доставкою від постачальників до логістичного центрі, котрий знаходиться в місті Луцьку, а вже згодом, сформованими партіями широкого асортименту товари доставляються до торгівельних закладів. Наявність в кожному торгівельному закладі прихідних документів від постачальників в такій ситуації є неможливою.

Беручи до уваги, що позивачем надано докази ведення товарного обліку та копії документів на підтвердження ведення товарного обліку, відсутні правові підстави для застосування фінансової санкції, передбаченої статтею 20 Закону №265/95-ВР

З наведених підстав, товариство уважає, що податкове повідомлення-рішення було винесене податковим органом всупереч нормам законодавства, з порушенням судочинства принципів добросовісності, розсудливості, своєчасності без надання особі права на участь в процесі прийняття та з порушенням положень статті 20 Закону №265/95-ВР та просить адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

У відзиві на позовну заяву від 16 лютого 2022 року представник ГУ ДПС у Волинській області позовних вимог не визнав, повідомив, що ГУ ДПС у Рівненській області на підставі наказу від 11 серпня 2021 року №1486-п проведена фактична перевірка господарської одиниці, що належить ТзОВ «КЛЕВЕР СТОРС» розташованої за адресою: місто Рівне, вулиця Соломії Крушельницької 62/А, за результатами якої складений акт від 16 серпня 2021 року №5344/17-00-07-05-13/38273126.

Перевіркою встановлено факти порушення ведення в порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'ємі) на загальну суму 27335,11 грн. (до перевірки не надані будь-які документи, які підтверджують походження алкогольних напоїв та тютюнових виробів, зазначених у акті зняття залишків від 13 серпня 2021 року, на загальну суму 27335,11 грн), чим порушено вимоги пункту 12 статті 3 Закону №265/95- ВР.

Зазначає, що перевірка проведена у присутності керуючої магазином ТзОВ «КЛЕВЕР СТОРС» Занощук Ю.О., яка підписала акт перевірки без зауважень. В наданих поясненнях вона зазначила, що документи на товар в місті Луцьку за адресою офісу товариства.

За результатами розглядом матеріалів перевірки ГУ ДПС у Волинській області винесене податкове повідомлення - рішення від 07 вересня 2021 року №0049400705, згідно з яким до ТзОВ «КЛЕВЕР СТОРС» застосовані штрафні санкції на суму 54670,22 грн (27335,11 грн х 2) - за введення у встановленому порядку обліку товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).

При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим особам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), однак під фактичної перевірки суб'єктом господарювання не надано документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходились у місці продажу (господарському об'єкті) згідно з додатку до акта на суму 27335,11 грн, що не заперечується позивачем.

З наведених підстав представник відповідача просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю (арк. спр. 96-97).

Інших заяв по суті справи, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до суду не надходило.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в даній адміністративній справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами (арк. спр. 93).

Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

ТзОВ «КЛЕВЕР СТОРС» зареєстроване як юридична особа 02 серпня 2012 року, видами діяльності якого є: 47.11 - роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.19 - діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.31 - оптова торгівля фруктами й овочами; 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля; 47.19 - інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 49.41 - вантажний автомобільний транспорт; 68.20 - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 70.22 - консультування з питань комерційної діяльності й керування; 73.11 - рекламні агентства; 73.20 - дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки; 77.40 -лізинг інтелектуальної власності та подібних продуктів, крім творів, захищених авторськими правами; 82.99 - надання інших допоміжних комерційних послуг, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (арк. спр. 87-88).

Відповідно до наказу від 11 серпня 2021 року №1486-п «Про проведення фактичної перевірки ТзОВ «КЛЕВЕР СТОРС»» (арк. спр. 4, 103 зворот.) та згідно із направленнями на перевірку від 12 серпня 2021 року №2304/17-00-07-05-16 та №2304/17-00-07-05-16 (арк. спр. 102-103) ГУ ДПС у Рівненській області була проведена фактична перевірка в магазині за адресою: місто Рівне, вулиця Соломії Крушельницької, 62/а, де здійснює господарську діяльність позивач.

За наслідками перевірки складено акт фактичної перевірки від 13 серпня 2021 року бланк №000693 (зареєстрований 16 серпня 2021 року в органі ДПС за місцем здійснення діяльності суб'єкта господарювання за №7082/03-20-07-05/38273126 та в органі ДПС за місцем державної реєстрації суб'єкта господарювання - за №53444/17-00-07-05-13/38273126), яким встановлено порушення ТзОВ «КЛЕВЕР СТОРС»» пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР, а саме: перевіркою встановлено факт неведення в порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів, здійснення продажу товарів, які невідображені в такому обліку та ненадання під час проведення перевірки документів, які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться в місці продажу. Так, в магазині «Сім 23 Зручний маркет» за адресою: місто Рівне, вулиця Соломії Крушельницької, 62/а відсутні будь-які документи, які підтверджують походження алкогольних напоїв та тютюнових виробів згідно із Актом зняття залишків від 13 серпня 2021 року на загальну суму 27335,11 грн (арк. спр. 5-8, 99-100).

На підставі вказаного акту перевірки ГУ ДПС у Волинській області винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 07 вересня 2021 року № 0049400705, яким за порушення пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР на підставі пункту 54.3 статті 54 ПК України та статті 20 Закону №265/95-ВР до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 54670,22 грн (арк. спр. 11-12, 105-106).

ТзОВ «КЛЕВЕР СТОРС» оскаржило вказане податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку шляхом подання скарги від 24 вересня 2021 року №440 до ДПС України (арк. спр. 13-15).

Рішенням ДПС України від 22 грудня 2021 року №28733/6/99-00-06-03-02-06 скаргу товариства залишено без задоволення, а податкове повідомлення - рішення від 07 вересня 2021 року № 0049400705- без змін (арк. спр. 16-18).

ТзОВ «КЛЕВЕР СТОРС», не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням - рішенням звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи

Відповідно до підпункту 75.1.3. пункту 75.1 статті 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон №265/95-ВР, дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Згідно з пунктом 12 статті 3 Закону №265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).

В ході перевірки встановлено порушення позивачем пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР, а саме: неведення в порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів, здійснення продажу товарів, які невідображені в такому обліку та ненадання під час проведення перевірки документів, які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться в місці продажу. Так, в магазині «Сім 23 Зручний маркет» за адресою: місто Рівне, вулиця Соломії Крушельницької, 62/а відсутні будь-які документи, які підтверджують походження алкогольних напоїв та тютюнових виробів згідно із актом зняття залишків від 13 серпня 2021 року на загальну суму 27335,11 грн.

У поданій позовній заяві позивач фактично не заперечує факту ненадання таких документів податковому органу під час проведення перевірки, однак зазначає, що акт фактичної перевірки від 13 серпня 2021 року було вручено керуючій магазином до його реєстрації, чим порушено вимоги частини третю пункту 86.5. статті 86 ПК України, яка вказує на необхідність вручення або надсилання акту лише після його реєстрації в журналі реєстрації актів контролюючого органу, що позбавило позивача можливості подати заперечення на акт фактичної перевірки в строки, визначені згідно пунктом 86.7. статті 86 ПК України та відповідні документи у спростування висновків акта перевірки у строки, визначені пунктом 86.7 статті 86 ПК України.

З приводу таких доводів товариства суд зазначає, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка (пункт 86.1 статті 86 ПК України).

Відповідно до пункту 86.5 ПК України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.

Як встановлено судом, за наслідками проведення фактичної перевірки 13 серпня 2021 року був складений акт, другий примірник якого отримала керуюча магазином, про що свідчить її власноручний підпис.

Наступного робочого дня після закінчення перевірки (16 серпня 2021 року) вказаний акт був зареєстрований в контролюючому органі, який проводив перевірку, що повністю відповідає вимогам пункту 86.5 статті 86 ПК України.

Натомість позивач помилково посилається на Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року №727, який регулює саме порядок фіксування результатів документальних перевірок платників податків - юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів, а не фактичної перевірки, яка мала місце у спірних правовідносинах.

Статтею 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

До первинних документів, що є підставою для оприбуткування товару, належать видаткові накладні, чеки, інші документи, які підтверджують походження (придбання) товарних запасів. Такі документи є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пунктом 44.6 статті 44 ПК визначено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Згідно із пунктом 44.7 статті 44 ПК У разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який проводить перевірку, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.

У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

Згідно з пунктом 86.7 статті 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.

Тобто, платник податків у разі ненадання документів під час проведення перевірки не позбавлений права надати такі документи і після завершення перевірки (якщо вони з об'єктивних причин не були надані або ж не були враховані контролюючим органом); такі документи відповідно до пункту 44.6 статті 44 ПК України мають бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення за результатами перевірки.

Як вбачається з акту перевірки, його примірник керуюча магазину отримала 13 серпня 2021 року. При цьому у пункті 4.3 акту перевірки запропоновано керівнику о 10:00 год 16 серпня 2021 року прибути до ГУ ДПС у Рівненській області для надання вмотивованих пояснень та документів щодо фактів, викладених в акті.

Таким чином, вручення 13 серпня 2021 року керуючій магазину примірника незареєстрованого в органі ДПС акту перевірки від 13 серпня 2021 року жодним чином не порушило права позивача і не вплинуло на можливість вчасно подати заперечення на такий акт перевірки та брати участь у процесі розгляду матеріалів перевірки у порядку, встановленому пунктом 86.7 ПК України.

Однак, як видно з матеріалів справи, жодних пояснень та документів щодо фактів, викладених в акті, позивач не подав, як і не подав заперечень на акт перевірки від 13 серпня 2021 року з документами і поясненнями у порядку, встановленому пунктом 86.7 статті 86 ПК України.

У свою чергу позивач до позовної заяви додав копії 67 видаткових накладних, виписаних у 2021 році на 48 аркушах, які не були надані контролюючому органу під час проведення перевірки (арк. спр. 21-68).

Суд зауважує, що до скарги від 24 вересня 2021 року №440 на податкове повідомлення-рішення від 07 вересня 2021 року № 0049400705, яка була подана до ДПС України ТзОВ «Клевер Сторс» додало копії документів, що підтверджують походження товарів акцизної групи, на 12 аркушах з приміткою, що копії цих документів готувалися товариством для їх надання у відповідь на запит, поданий під час перевірки, однак їх підготовка завершилася з об'єктивних причин після складання акта перевірки (арк. спр. 15).

Таким чином, окрім того, що надані суду видаткові накладні не були надані контролюючому органу до винесення оскаржуваного податкового повідомлення -рішення, лише частина таких видаткових накладних надавалася позивачем до ДПС України.

Відповідно до статті 20 Закону №265/95-ВР до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Як установлено судом, відповідно до акту про зняття залишків алкогольних та тютюнових виробів, які фактично знаходяться на реалізації в момент проведення перевірки в магазині «Сім23», за адресою: місто Рівне, вулиця Соломії Крушельницької, 62/а, без облікових документів виявлено 49 позицій товарів на загальну суму 27335,11 грн (арк. спр. 9-10, 101).

Таким чином, згідно із податковим повідомленням - рішенням від 07 вересня 2021 року №0049400705, за порушення ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 54670,22 грн (у розмірі подвійної вартості виявлених не облікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів на загальну суму 27335,11 грн), що підтверджується розрахунком штрафних (фінансових) санкцій по акту фактичної перевірки від 16 серпня 2021 року ТзОВ «КЛЕВЕР СТОРС» (арк. спр. 105).

Суд зауважує, що пункт 3 статті 12, стаття 20 Закону №265/95-ВР з 01 серпня 2020 року викладена в редакції Закону України від 20 вересня 2019 року №128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг».

Так, відповідно до чинної редакції статті 20 Закону №265/95-ВР підставою для застосування штрафних санкцій за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, є встановлений факт наявності товарів в місцях їх реалізації та/або зберігання, які не обліковані у встановленому порядку, тобто виявлення товарів у надлишку (перевищення кількості товару в наявності над облікованим товаром) та/або не надання під час проведення перевірки документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу.

З огляду на вказане, суд відхиляє посилання позивача на постанови Верховного Суду від 05 березня 2019 року у справі №806/2402/16, від 22 січня 2021 року у справі №820/2403/17, від 13 серпня 2021 року №809/1161/17, підставами для задоволення позову у яких слугували інші ніж у цій справі обставини, оскільки на час спірних правовідносин діяла редакція статті 20 Закону №265/95-ВР до внесення змін Законом України від 20 вересня 2019 року №128-IX (чинна з 10 грудня 2020 року), відповідно до якої фінансова санкція застосовувалася до суб'єктів господарювання, що здійснювали саме реалізацію товарів які не обліковані у встановленому порядку.

У свою чергу, актом фактичної перевірки від 13 серпня 2021 року встановлено неведення в порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів, здійснення продажу товарів, які невідображені в такому обліку та ненадання під час проведення перевірки документів, які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться в місці продажу, оскільки під час проведення фактичної перевірки не пред'явлено облікові документи на алкогольні напої та тютюнові вироби на загальну суму 27335,11 грн у будь-якому вигляді - у паперовій чи електронній копії.

Представник позивача - керуюча магазином, в присутності якої проходила фактична перевірка, зауважень до акта перевірки не висловила (пункт 4.1 акт перевірки). При цьому відсутність облікових документів на описаний в акті про зняття залишків товар на суму 27335,11 грн представник пояснила тим, що такі документи знаходяться в центральному офісі в місті Луцьку. Ці пояснення представника фактично підтверджують відсутність документів під час перевірки у місці реалізації товарів та їх ненадання контролюючому органу.

На думку суду, ненадання під час проведення перевірки позивачем документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), свідчить про порушення ним вимог пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР, яким прямо передбачено обов'язок суб'єкта господарювання надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що знаходяться у місці їх продажу.

Суд зауважує, що відповідно до частини першої пункту 85.2 статті 85 ПК платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При цьому суд зазначає, що вказана норма прямо встановлює, що такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки, тобто підставою виникнення такого обов`язку є сама обставина початку перевірки.

Ці норми ПК кореспондуються із нормою частини другої статті 74 КАС, згідно з якою обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наведені норми встановлюють правило щодо надання платником податків документів для перевірки, а також юридичний наслідок недотримання цього правила - виключення факту наявності документів на час складення податкової звітності. Вони є складовою механізму правового регулювання податкового обліку і не входить в будь-яку конкуренцію з процесуальними нормами, якими встановлені правила доказування в адміністративному судочинстві.

Отже, платник податків не може посилатися в судовому процесі на документи, які не були надані під час перевірки або впродовж десяти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки. Винятком є випадки виїмки документів або іншого їх вилучення правоохоронними органами та іншими компетентними органами.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 10 лютого 2022 року справа №420/6441/19, від 14 червня 2021 року у справі № 140/893/19, від 29 травня 2020 року у справі №826/27811/15.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Оскільки на виконання завдань адміністративного судочинства при перевірці правомірності рішення суб`єкта владних повноважень суд має враховувати лише ті обставини та документи, на підставі яких таке рішення було прийнято, а при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення ті документи, які позивач надав суду, відповідачем не досліджувались (вони не були надані позивачем без доведення об'єктивної неможливості їх надання в електронному або паперовому вигляді), то підстави для дослідження та врахування таких первинних документів під час судового розгляду цієї справи відсутні.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).

Відповідно до частин першої - другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі встановлених обставин та враховуючи, доведеність факту порушення позивачем ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, суд дійшов висновку, що відповідачем відповідно до статті 20 Закону №265/95-ВР правомірно застосовано до ТзОВ «КЛЕВЕР СТОРС» штрафні (фінансові) санкції в сумі 54670,22 грн (у розмірі подвійної вартості виявлених не облікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів на загальну суму 27335,11 грн), а тому податкове повідомленням - рішенням від 07 вересня 2021 року №0049400705 винесене у відповідності до вимог діючого законодавства.

Враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про безпідставність заявлених позовних вимог, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 243-246, 255, 257, 262, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛЕВЕР СТОРС» (43010, Волинська область, місто Луцьк, проспект Волі, будинок 42, офіс 319, ідентифікаційний код юридичної особи 38273126) до Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44106679) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 07 вересня 2021 року № 0049400705 відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.І. Смокович

Повний текст судового рішення складено 15 квітня 2022 року.