Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 289/677/20

Провадження № 1-кп/935/64/22

ВИРОК

Іменем України

11 квітня 2022 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі ОСОБА_4

за участю прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6

потерпілої ОСОБА_7

обвинуваченого ОСОБА_8

захисника ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Коростишеві кримінальне провадження №12020060280000016 від 10.01.2020 стосовно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Хотешів Камінь-Каширського р-ну, Волинської області, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, утриманців не має, працюючого фасувальником ТОВ «Баст Еко», зареєстрованого по АДРЕСА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , тимчасове місце проживання: АДРЕСА_3 , раніше не судимого

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, п.6 ч.2 ст.115 КК України,

встановив:

ОСОБА_8 обвинувачується у тому, що 09.01.2020, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, їхав в якості пасажира автобусом сполученням «Тетерів-Городок» до смт.Біла Криниця Радомишльського р-ну Житомирської області, де він тимчасово проживав і працював, однак через стан сп`яніння проїхав свою зупинку і доїхав майже до смт.Городок Радомишльського р-ну Житомирської області. Тут він попросив водія зупинитись біля лісової дороги, що веде в напрямку смт.Біла Криниця Радомишльського району Житомирської області, де вийшов, а саме на ділянці місцевості з географічними координатами 50*35 56,5N 29*2708,5Е. Там же з автобуса вийшов ОСОБА_10 , який також перебував у стані алкогольного сп`яніння. При виході з автобуса між ОСОБА_8 та ОСОБА_10 виник словесний конфлікт, в ході якого у ОСОБА_8 виник злочинний протиправний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, поєднаним з насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), спрямованого на заволодіння майном із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень та заподіяння смерті інший людині. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне вбивство ОСОБА_10 з корисливих мотивів та нападі з метою заволодінням чужим майном, поєднаним з насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), спрямованого на заволодіння майном ОСОБА_10 , ОСОБА_8 за вказаних вище обставин близько 21 год. 15 хв. почав наносити численні тілесні ушкодження ОСОБА_10 . Враховуючи стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_10 , останній не втримався на ногах та впав на землю, не зміг чинити належного супротиву і оборонятись. ОСОБА_8 , продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на умисне вбивство, розуміючи суспільно небезпечні наслідки, у вигляді настання смерті ОСОБА_10 , наніс руками, ногами, рюкзаком, дерев`яною палицею числення удари у ділянку розташування життєво-важливих органів ОСОБА_10 , а саме по голові, обличчю, тулубу. В наслідок умисних злочинних дій ОСОБА_8 . ОСОБА_10 отримав тілесні ушкодження у вигляді переломів ребер справа 3,4,5,6,7,8 по середньо-ключичній лінії, 4,5,6,7,8 по внутрішньо-лопатковій лінії з пошкодженням пристінкової плеври, 9,10 по підлопатковій лінії, 4,5 по середньо-ключичній лінії з пошкодженням пристінкової плеври, зліва по задньо-підпаховій лінії 4,5,6,7 з пошкодженням пристінкової плеври, по передньо-підпаховій лінії 8,9, травматичне видалення 4 зуба на верхній щелепі, ран обличчя, голови, синців голови, обличчя, тулубу, верхніх кінцівок, спадин голови, обличчя, які мають ознаки тяжкого ступеню тяжкості, що є небезпечними для життя у момент їх спричинення, могли виникнути від дії твердих тупих предметів з достатньою силою прикладання і знаходяться прямому причинному зв`язку із смертю. В подальшому ОСОБА_8 реалізуючи свій корисливий мотив, після заподіяння смерті ОСОБА_10 заволодів шапкою вушанкою вартістю 259 грн 66 коп. та мобільним телефоном «Samsung» моделі GT Е1170, ІМЕІ: НОМЕР_1 вартістю 180 грн., належними потерпілому ОСОБА_10 , якими в подальшому розпорядився на власний розсуд.

Обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, п.6 ч.2 ст.115 КК України, не визнав, показав, що був у друга у гостях, де вони вжили один літр горілки, приїхав у с.Тетерів, щоб сісти на автобус до с.Біла Криниця. По дорозі заснув в автобусі, прокинувся, коли проїжджали смт.Городок і попросив водія зупинитись, щоб було ближче добиратись до місця проживання. Водій зупинився біля лісу. Коли виходив з автобуса, його зупинила якась жінка і сказала, що він забув шапку, яку йому і віддала, а він, не подивившись чия то шапка, надів її на себе. Вийшов з автобуса, надягнув навушники та пішов, метрів через 10 відчув удар у спину. Коли повернувся, побачив потерпілого, якій зірвав з нього навушники, почалась штовханина, під час якої вони падали, таким чином зайшли у ліс близько 10 метрів. Коли ще раз впали, він схопив палицю та почав бити нею потерпілого, останній сказав «досить», він припинив бити і пішов. Коли виходив з лісу, на дорозі побачив телефон і шапку, які забрав собі. Надалі подзвонив начальнику, просив, щоб його забрали, приїхав знайомий та забрав його, привіз до місця проживання, а наступного дня він пішов на роботу. Потерпілого в автобусі зовсім не пам`ятає, якого він був зросту та у що був одягнений не знає, з автобуса виходив першим. В той день він був одягнений у джинси, куртку, чоботи, головного убору не мав. Удари потерпілому наносив кулаком, ногою, коліном, палицею, рюкзаком, бив лежачого, оскільки він намагався встати, кількість ударів точно сказати не може, але пам`ятає, що їх було більше п`яти, палицею бив близько двох разів. Коли бились, жодних слів один одному не говорили, потерпілий падав три рази. Телефон взяв, оскільки переплутав його з власним, так як мав два телефони. Коли уходив, потерпілий лежав на землі і встати не намагався, не переконався чи він взагалі живий, оскільки навіть не припускав, що потерпілий може померти. Кількість його ударів та ударів потерпілого не співпадають. Шкодує за вчинене, що стало причиною не може сказати, але разом з тим, вважає, що захищався, оскільки події відбувались у лісі у темну пору доби, умислу на вбивство потерпілого не мав.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7 показала, що померлий ОСОБА_10 був її чоловіком, працював у м.Києві і кожного дня повертався ввечері додому у смт.Городок. 09.01.2020 о 21.00 спілкувалась з чоловіком, він повідомив, що під`їжджає до смт.Городок. О 21.20 передзвонила вдруге, але він вже не відповідав, а вранці її повідомила поліція про вбивство. Чоловік мав їз собою рюкзак з речами та телефон, міг мати зонт. Чоловік носив шапку ушанку, але під час досудового розслідування її не пред`являли їй, як і телефон чоловіка, який не повернули. Марки телефону не пам`ятає, він був кнопковий без задньої кришки. Чоловік був спокійний, комунікабельний та не конфліктний, добрий, йшов на спілкування з незнайомцями. Не знає чи перебував чоловік у той вечір у стані сп`яніння, за себе міг постояти.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показав, що у січні 2020 року їхав у смт.Городок Радомишльського р-ну до батьків, доїхавши попутним транспортом до певної ділянки дороги, далі до селища йшов пішки. Близько 9-10 год. ранку на узбіччі побачив тіло людини, підійшовши зрозумів, що це чоловік і він вже мертвий, тоді викликав поліцію. Чоловік лежав обличчям до землі, а руки під головою, тілом не рухав. Дана місцевість йому знайома, від проїзної частини тіло знаходилось на відстані 5-6 метрів, поблизу тіла знаходилась сумка, метрах в 3-4 валялись судки та документи, які він подивився, коли зателефонував на 102. Серед документів був військовий квиток на ім.я ОСОБА_12 . На затилку була садно, на голові бачив кров, де саме не пам`ятає. До приїзду поліції чекав на місці. Тіло чоловіка було вдягнуто у штани та кофту, взутий, проте куртки не було. Потерпілого знав візуально, людей поблизу не бачив, що було у сумці не дивився.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_13 показав, що у січні 2020 року працював водієм автобуса маршрутом смт.Тетерів-смт.Городок. Обвинувачений зайшов до автобуса на вокзалі, запитав скільки коштує білет, раніше його не бачив. Він перебував у стані алкогольного сп`яніння, бачив, як до відправлення автобуса він вжив 3 пляшки слабоалкогольних напоїв, біля автобуса у нього падали навушники і він їх шукав за допомогою ліхтарику у сенсорному телефоні. Зі станції відправився близько 20 год. 00 хв. Після зупинки ОСОБА_14 обвинувачений запитав його чи була вже ця зупинка і пізніше він його висадив. Потерпілий був йому знайомий, він їздив періодично його маршрутом. В той вечір потерпілий був одягнений у темну куртку, колір штанів не бачив, у нього була сумка. Пасажирів в автобусі було близько 40 осіб, конфліктів не було. На території смт.Городок спочатку з автобуса вийшов обвинувачений, а потім потерпілий, це було близько 20.55. Він поїхав далі по маршруту, по дорозі не бачив ні автомобілів, ні пішоходів у попутному напряму. Про злочин дізнався від працівників поліції. Пізніше обвинуваченого впізнав по фотографіям, які йому показали працівники поліції.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_15 показав, що у січні 2020 року близько 21.00 йому зателефонував начальник та попросив забрати ОСОБА_16 . Він поїхав та забрав, по дорозі ОСОБА_17 розповідав про те, що бачив, як бились двоє чоловіків. Коли приїхали на підприємство та він зливав воду ОСОБА_18 на руки, вони були у нього у крові, як і одежа, а наступного дня його затримали. Вони працювали з ОСОБА_19 на одному підприємстві, він забирав його за смт.Городок у лісовій місцевості, зупинки там не має. ОСОБА_17 був одягнений у куртку, штани, ботинки, шапку ушанку, коли він сідав в автомобіль, його одяг був брудний. ОСОБА_17 був у нетверезому стані, розповідав, що у магазині між ним та двома незнайомцями виникла бійка. Однак, коли він забирав ОСОБА_20 у тій місцевості не бачив магазину, зупинки також не було. У руках ОСОБА_17 нічого не мав, видимих тілесних ушкоджень у нього не бачив. Характеризує ОСОБА_20 , як нормальну, адекватну людину.

Допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_21 показав, що у даному кримінальному провадженні проводив судово-медичну експертизу, свій висновок підтримує. Тілесні ушкодження, завдані потерпілому у ділянку грудної клітки, перелами ребер стали причиною травматичного шоку та смерті. Смерть потерпілого приблизно настала за 10-20 хвилин, а може і раніше до 5 хвилин. Потерпілий міг повзти, намагатись піднятись, пару кроків зробити, навіть міг розмовляти короткий проміжок часу чи кликати на допомогу, але чимось собі зарадити не міг. Кулаком не можна було завдати такі тілесні ушкодження, що стали причиною смерті, а нога у черевику так, переламані ребра не могли бути причиною боротьби. Дивлячись на тілесні ушкодження, які мав потерпілий, учасники конфлікту були у різних позиціях: вертикальне та горизонтальне положення. Потерпілий знаходився у стані алкогольного сп`яніння, тому міг не відчувати біль. Після настання травматичного шоку потерпілий втрачав свідомість, а перед смертю був без свідомості. Завдані травми стали причиною зупинки серця. Потерпілого можливо було б врятувати, якби поряд була Швидка допомога.

Крім того, судом, у порядку ст. 358 КПК України, досліджені докази:

- витяг з кримінального провадження №12020060280000016, згідно якого 09.01.2020 близько 21.30 год. в лісовому масиві поблизу смт.Городок Радомишльського р-ну Житомирської області ОСОБА_22 , 2000 р.н., вчинив умисне вбивство з корисливих мотивів ОСОБА_10 ;

- витяг з кримінального провадження №12020060000000128 від 28.01.2020;

- рапорт ст.інспектора-чергового Радомишльського ВП Коростишівського ВП ГУНП у Житомирській області від 10.01.2020, згідно якого вказаного числа о 10.11 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що у військовому містечку у лісі на повороті на стрільбище виявлено тіло людини з тілесними ушкодженнями, згідно паспорту громадянина України ОСОБА_10 , поруч розкидані гроші та речі;

- протокол огляду місця події від 10.01.2020, з фототаблицею до нього, проведеного на ділянці місцевості у лісовому масиві за координатами 50.35.56,5N 29.27.08,5Е у 15 м від вул.Космічної. Праворуч від бетонного покриття вул.Космічної у напрямку с.Біла Криниця на відстані 10,8 м виявлено труп ОСОБА_10 з тілесними ушкодженнями на обличчі та волосяній частині голови, кінцівках, до ліктьового суглобу прикріплений металевий колючий дріт, одягнений у кофти, штани, черевики. Труп направлено до міжрайонного відділення СМЕ. Виявлений металевий колючий дріт упаковано з дотриманням правил пакування речових доказів та вилучений. Поблизу трупа ОСОБА_10 виявлено: упаковку з-під чіпсів, уламки дерев`яної палиці довжиною 38,2 см та 58 см, недопалок цигарки, частину навушників білого кольору, три уламки дерев`яної палиці різної довжини, на яких не виявлено слідів біологічної речовини, нашарування речовини бурого кольору на листі у вигляду згустків та крапель, грошові купюри номіналом 20 грн., 20 грн., металеву монету номіналом 2 грн., два пластикові харчові контейнери, рюкзак чорного кольору з тканини на бігунку якого виявлено нашарування речовини бурого кольору, куртку чорного кольору типу пуховик, поверхня якої забруднена з наявністю нашарувань речовини бурого кольору, кілька пакетів з полімерного матеріалу, на одному з яких (з написом АЗС «Shell») наявні сліди нашарувань бурого кольору, документи на ім`я ОСОБА_10 (паспорт громадянина України, посвідчення офіцера ЗСУ, довідка з ідентифікаційним кодом та її дублікат), парасолька у складеному стані у чохлі чорного кольору, на ручці для носіння якої виявлено металеву застібку, упаковку з-під серветок жовто-червоного кольору, слід низу взуття, довжиною 26 см., скляну порожню пляшку з написом «Shake», скляну порожню пляшку з написом «Пиво Львівське 1715», порожню пачку з-під цигарок. Все зазначене вилучено та упаковано з дотриманням правил пакування речових доказів;

- протокол огляду трупа ОСОБА_10 від 10.01.2020, проведеного у Малинському міжрайонному відділенні СМЕ, з якого вбачається, що було взяті змиви з правої та лівої його руки, зрізи з нігтів з пальців правої та лівої руки, а також речі, в які він був одягнений, все зазначене упаковано з дотриманням правил пакування речових доказів;

- протокол обшуку від 10.01.2020, проведеного у гуртожитку на території ТОВ «Баст Еко» по АДРЕСА_3 , у кімнаті, в якій проживав ОСОБА_8 , під час якого виявлено та вилучено: частину навушників білого кольору, мобільний телефон «Samsung» чорного кольору на кнопках, у картонному ящику за ліжком джинси синього кольору з нашаруванням речовини бурого кольору з написом «angyyong», шапка чорного кольору з вухами та міхом на передній частині з нашаруванням речовини бурого кольору у задній частині, джинси синього кольору, які мають плями бурого кольору, схожі на кров, куртку коричневого кольору з капюшоном, у кишенях якої виявлено дрібні монети, пачку сірників, гаманець, паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_8 , довідка про реєстрацію особи, чоловічі черевики чорного кольору з коричневими вставками з написами «Cаslow» 43 розміру;

- відеозапис до протоколу обшуку від 10.01.2020;

- висновок експерта №6 від 31.03.2020, згідно якого причиною смерті ОСОБА_10 явилась закрита тупа травма грудної клітини з переломами ребер, пошкодженням пристінкової плеври, що ускладнилось травматичним шоком важкого ступеню, що зумовило зупинку серцевої діяльності, дихання, функцій центральної нервової системи. Смерть його настала у короткий проміжок часу після отримання ушкоджень. При судово-медичному дослідженні трупа виявлено тілесні ушкодження у вигляді переломів ребер справа 3,4,5,6,7,8 по середньо-ключічній лінії, 4,5,6,7,8 по внутрішньо лопатковій лінії з пошкодженням пристінкової плеври, зліва по задньопідпаховій лінії 4,5,6,7 з пошкодженням пристінкової плеври, по передньопідпаховій лінії 8,9, травматичне видалення 4 зуба на верхній щелепі, ран обличчя, голови, синців голови, обличчя, тулубу, верхніх кінцівок, спадин обличчя, які мають ознаки тяжкого ступеню тяжкості, що є небезпечними для життя у момент їх спричинення, могли виникнути від дії тупих твердих предметів із достатньою силою прикладання, і знаходяться у прямому причинному зв`язку із смертю. Дані ушкодження спричиненні прижиттєво. Смерть його настала через короткий проміжок часу після отримання тілесних ушкоджень. Тілесні ушкодження у вигляді ран обличчя, голови могли виникнути від дії тупого/их твердого/их предмету/ів з обмеженою контактуючою поверхнею, що мав ребро/а. Тілесні ушкодження у вигляді переломів ребер, синців та спадин обличчя, голови, тулубу, кінцівок могли виникнути від дії твердих тупих предметів, які не залишили по собі ідентифікуючих їх ознак. Потерпілому було спричинено більше 24 травмуючих дій у любій послідовності. Потерпілий не міг сам спричинити собі дані ушкодження. Потерпілий у момент спричинення йому тілесних ушкоджень міг перебувати спочатку у вертикальному, близькому до нього положенні, так і у горизонтальному положенні. Взаєморозташування потерпілого та нападника могло бути передніми та боковими частинами тіла. Потерпілий після отримання тілесних ушкоджень міг незначний проміжок часу виконувати самостійні дії. На думку експерта, при наданні потерпілому своєчасно кваліфікованої медичної допомоги можна було б врятувати йому життя. Тілесні ушкодження у вигляді синців та саден верхніх кінцівок можуть свідчити про можливу самооборону та опір потерпілого. При судово-токсикологічному дослідженні крові етиловий спирт виявлено у концентраті 1,56 проміллє, що стосовно живої особи відповідало би середньому ступеню алкогольного сп`яніння. Тілесних ушкоджень, які могли виникнути у більш ранні строки, до 10.01.2020 не виявлено, яких-небудь захворювань, що могли спричинити смерть потерпілого, не виявлено;

- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 10.01.2020, згідно якого ОСОБА_8 затримали у порядку ст.208 КПК України, пояснень від ОСОБА_8 не надходило, під час особистого обшуку було вилучено: мобільний телефон «Armor X2» сіро-чорного кольору із сім картою НОМЕР_2 у справному стані без видимих пошкоджень;

- протокол проведення слідчого експерименту від 11.01.2020, згідно якого на місці події ОСОБА_8 розповів про обставини виникнення конфлікту з ОСОБА_10 , обставини бійки, а також показав які саме удари та по яких частинах тіла він наносив потерпілому;

- відеозапис проведення слідчого експерименту від 11.01.2020 за участю ОСОБА_8 ;

- висновок експерта №47 від 30.01.2020, згідно якого кров ОСОБА_8 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В та супутнім антигеном Н. Кров ОСОБА_10 відноситься до групи АВ із супутнім антигеном ОСОБА_23 змиві із верхньої поверхні лівого черевика об.№3, у вирізках із куртки об.№5-11, із джинсових штанів темно-синього кольору об.№16-22 виявлена кров людини. При серологічному дослідженні в об. №3,5,7-11, 16-19,22 виявлені антигени А.В.Н. Походження даних антигенів можливе за рахунок крові будь-якої особи, організму якої властиві антигени А.В.Н, такою особою може бути і ОСОБА_10 . Однак виключити домішку крові ОСОБА_8 , як носія антигенів А і Н неможливо. При серологічному дослідженні в об.№6,20,21 групова належність крові не встановлена через не виявлення групових антигенів. У змивах з черевиків об.№1,2,4 у вирізках із джинсових штанів об.№12-15 слідів крові не виявлено;

- висновок експерта №12/1-68 від 24.01.2020, згідно якого ринкова вартість наданого на дослідження мобільного телефонe торгівельної марки «Samsung» модель «GT-Е1170» станом на 10.01.2020 могла становить 180 грн.;

- висновок експерта №12/1-69 від 24.01.2020, згідно якого ринкова вартість чоловічої шапки ушанки станом на 10.01.2020 могла становити 259,66 грн.;

- висновок експерта №17/ц від 30.01.2020, згідно якого за висновком експерта №39 від 14.01.2020 кров ОСОБА_10 відноситься до групи АВ (IV) за ізосерологічною системою «АВО». При дослідженні сухого зразку крові трупа ОСОБА_10 виявлений супутній антиген Н ізосерологічної системи АВО. Кров ОСОБА_8 належить до групи А (ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В з супутнім антигеном Н ізосерологічної системи АВО. При дослідженні сухого зразку слини ОСОБА_8 встановлено, що він відноситься до категорії видільників (Se). Категорія видільництва трупа ОСОБА_10 не встановлена через відсутність зразка його жовчі. При експертизі недопалка цигарки з фільтром (об1) знайдена слина, статева належність якої не встановлена через накладання на ядра клітин значної кількості сторонніх домішок. При серологічному дослідженні даного об`єкту виявлені антигени А і Н ізосерологічної системи АВО. Враховуючи отримані результати можна зробити висновок, що цигарка (об.1) була викурена особою, в крові якої містяться антигени А і Н ізосерологічної системи АВО, і яка є видільником, у тому числі і ОСОБА_8 . Даних про походження слідів слини в цигарці (об.1) від ОСОБА_10 не отримано;

- висновок експерта №19/10/1-167/СЕ/20 від 14.04.2020, згідно якого генетичні ознаки слідів крові і клітин, виявлених у змивах з фрагментів навушників (об.3,4), слідів крові, виявлених у змиві з шапки (об.5) та слідів крові, виявлених на вирізі джинсів (об.6) збігаються між собою і збігаються з генетичними ознаками крові ОСОБА_10 .. Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак, встановлених у зразку крові ОСОБА_10 та в об.3-6 складає 5,3*10-38 . Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об`єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 1,89*1037 осіб. Походження слідів крові і клітин в об.3,4 та слідів крові в об.5,6 від ОСОБА_8 виключається;

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 02.03.2020 з довідкою до нього, згідно якого свідок ОСОБА_13 впізнав ОСОБА_8 , як хлопця, який їхав в автобусі до смт.Біла Криниця, але проспав зупинку і вийшов на повороті до смт.Городок разом з ОСОБА_10 , якого на другий день виявили мертвим;

- висновок експерта №50 від 31.03.2020, згідно якого тілесні ушкодження, виявлені на трупі ОСОБА_10 , могли виникнути за обставин та за механізму, вказаних ОСОБА_8 під час проведення слідчого експерименту від 11.01.2020, де він вказує, що спричинив травмуючи дії потерпілому у ділянку голови, грудної клітки та верхніх кінцівок;

- висновок експерта №45 від 30.01.2020, згідно якого кров ОСОБА_8 відноситься до групи А з ізогемаглютиніноманти-В та супутнім антигеном Н. Кров ОСОБА_10 відноситься до групи АВ із супутнім антигеном Н;

- висновок експерта №44 від 30.01.2020, згідно якого у вирізках з марлевих тампонів (змиви зроблені з рук потерпілого ОСОБА_10 та ОСОБА_8 ) об.3,4 виявлена кров людини. При серологічному дослідженні в об.3,4 виявлені антигени ОСОБА_24 . Оскільки для дослідження не доставлені контролі предметів-носіїв до об.3,4 зробити категоричний висновок про групову належність крові на підставі серологічного дослідження тільки тампонів-змивів не є можливим. Однак, якщо вважати виявлені властивості достовірними, то кров на зазначених тампонах може походити за рахунок особи, організму якої властиві антигени А.В.Н, такою особою може бути і ОСОБА_10 . Але виключити домішку крові ОСОБА_8 , як носія антигенів А і Н неможливо. У вирізках із марлевих тампонів об.1,2 слідів крові не виявлено;

- висновок експерта №46 від 30.01.2020, згідно якого у вирізках із светра об.13-18 виявлена кров людини. При серологічному дослідженні в об.13-18 виявлені антигени А.В.Н. Походження даних антигенів можливе за рахунок крові будь-якої особи, організму якої властиві антигени А.В.Н, такою особою може бути і ОСОБА_10 . Однак виключити домішку крові ОСОБА_8 , як носія антигенів А і Н неможливо. У вирізках із джинсових штанів об.1-12 слідів крові не виявлено;

- висновок експерта №63 від 28.01.2020, згідно якого у вирізках крові з рюкзака, вилученого з місця події, об.1,2, слідів крові не знайдено;

- висновок експерта №69 від 31.01.2020, згідно якого у змивах з пакетику з-під серветок, об.1-5, при хроматографічному дослідженні слідів крові не виявлено;

- висновок експерта №70 від 28.01.2020, згідно якого у змивах з поліетиленового пакетику, об.1-5, при хроматографічному дослідженні слідів крові не виявлено;

- висновок експерта №64 від 28.01.2020, згідно якого у змиві з фрагменту дроту, вилученого з місця події, об.1, слідів крові не знайдено;

- висновок експерта №20 від 10.02.2020, згідно якого при судово-медичній експертизі скляної пляшки з написом «Shake» (об.1) слина не знайдена;

- висновок експерта №21/ц від 07.02.2020, згідно якого при судово-медичній експертизі уламка дерев`яної палиці (об.1) слідів крові не знайдено;

- висновок експерта №22/ц від 07.02.2020, згідно якого при судово-медичній експертизі уламка дерев`яної палиці (об.1) слідів крові не знайдено;

- висновок експерта №68 від 31.01.2020 (дослідження полімерного пакету білого кольору з логотипом «АЗС ШЕЛЛ»), згідно якого в об.1-8 знайдена кров людини, при серологічному дослідженні якої виявлені антигени А.В.Н. Походження даних антигенів можливе від особи, для крові якої вони характерні, у тому числі і від самого ОСОБА_10 в межах системи АВО. Походження крові ОСОБА_8 в даних об`єктах виключається;

- висновок експерта №18/ц від 06.02.2020, згідно якого при судово-цитологічному дослідженні піднігтьового вмісту обох рук потерпілого ОСОБА_10 (об.1,2) знайдені мікросліди крові та епітеліальні клітини, які належать особі чоловічої генетичної статі. При серологічному дослідженні даних об`єктів виявлені антигени А, В і Н ізосерологічної системи АВО, що не виключає походження даних слідів крові та клітин за рахунок самого потерпілого ОСОБА_10 . Домішки крові в об.1,2 від ОСОБА_8 не виключаються, так як йому також властиві антигени А і Н ізосерологічної системи АВО;

- висновок експерта №19/ц від 10.02.2020, згідно якого при судово-цитологічному дослідженні піднігтьового вмісту обох рук ОСОБА_8 (об.1,2) знайдені епітеліальні клітини, які належать особі чоловічої генетичної статі. При серологічному дослідженні даних об`єктів виявлені антигени А і Н ізосерологічної системи АВО, що не виключає походження даних слідів крові та клітин за рахунок самого ОСОБА_8 ;

- висновок експерта №65 від 30.01.2020, згідно якого у змивах з листка дерева, вилученого з місця події (об.1), знайдена кров людини. При серологічному дослідженні в об.1 виявлені антигени А, В, Н. Походження даних антигенів в об.1 можливе за рахунок крові будь-якої особи, організму якої властиві антигени А,В,Н в межах системи АВО. Такою особою може бути і потерпілий ОСОБА_10 . Однак виключити домішку крові ОСОБА_8 в об.1 не є можливим, оскільки йому властиві антигени А і Н;

- висновок експерта №66 від 30.01.2020, згідно якого у змивах з жмуту листя, вилученого з місця події (об.1), знайдена кров людини. При серологічному дослідженні в об.1 виявлені антигени А, В, Н. Походження даних антигенів в об.1 можливе за рахунок крові будь-якої особи, організму якої властиві антигени А,В,Н в межах системи АВО. Такою особою може бути і потерпілий ОСОБА_10 . Однак виключити домішку крові ОСОБА_8 в об.1 не є можливим, оскільки йому властиві антигени А і Н;

- висновок експерта №67 від 31.01.2020 (дослідження листя, що було вилучено в ході проведення ОМП від 10.01.2020), згідно якого в об.1-3 знайдена кров людини, при серологічному дослідженні якої виявлені антигени А,В,Н. Походження даних антигенів можливе від особи, для крові якої вони характерні, у тому числі і від самого ОСОБА_10 в межах системи АВО. Походження крові від ОСОБА_8 в даних об`єктах виключається;

- висновок експерта №62 від 06.02.2020, згідно якого у вирізках з куртки, об.1,3, виявлена кров людини. В результаті серологічного дослідження в об.1,3 виявлені антигени А,В,Н, походження яких можливе за рахунок крові будь-якої особи, організму якої властиві дані антигени. Такою особою може бути і ОСОБА_10 .. Також виключити домішку крові від ОСОБА_8 неможливо, так як йому властиві антигени А і Н;

- висновок експерта №6/1-38 від 31.01.2020, згідно якого відповісти на запитання: «Чи складали раніше одне ціле надані на дослідження два фрагменти навушників?» не представляється можливим у зв`язку з відсутністю спільної лінії розділення між досліджуваними частинами навушників. Надані на дослідження дві частини навушників мають пошкодження, які утворені внаслідок розриву;

- протокол огляду предметів від 20.01.2020, а саме: навушників, шапки, мобільного телефону «Самсунг», які були вилучені в ході проведення обшуку 10.01.2020 за адресою: АДРЕСА_3 ;

- протокол огляду предмету від 21.01.2020, а саме джинсових штанів, які були вилучені в ході проведення обшуку 10.01.2020 за адресою: АДРЕСА_3 ;

- виписка з медичної карти амбулаторного хворого від 10.01.2020, видана КНП «Радомишльська лікарня», згідно якої 10.01.2020 о 18.50 ОСОБА_8 у стані алкогольного сп`яніння не перебував;

- висновок судово-психіатричного експерта№66-2020 від 25.02.2020, згідно якої ОСОБА_8 психічними захворюваннями не страждає, у період часу, до якого відносяться інкриміновані йому протиправні вчинки, будь-якими психічними захворюваннями не страждав, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними у період часу, до якого відносяться інкриміновані йому протиправні вчинки, може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними на даний час, по своєму психічному стану не потребує застосування щодо нього примусових заходів медичного характеру. Загальна психологічна характеристика ОСОБА_8 : виявляє акцентуацію характеру по збудливому типу у вигляді лабільності емоційних реакцій, легковажності, ігнорування зауважень, егоцентричності; фрустраційні реакції носять екстрапунітивний характер (направлені ззовні, з самозахистом свого «Я»), схильний до дратівливості, нервовий при фрустрації. Пізнавальна діяльність психіки не порушена, інтелект відповідає віковому варіанту норми, здатний давати відповідні покази по справі;

- акт соціальної медичної комісії з проведення медичних оглядів №Д-41 від 25.02.2020, згідно якого ОСОБА_8 виявляє психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, вживання зі шкідливими наслідками, лікування не потребує;

- рапорт слідчого СУ ГУНП від 28.01.2020 щодо наявності в діях ОСОБА_8 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України та внесення відомостей до ЄРДР про кримінальне правопорушення за ч.4 ст.187 КК України;

- постанова прокурора відділу прокуратури Житомирської області від 30.01.2020 про об`єднання матеріалів досудових розслідувань в одне провадження під загальним номером №12020060280000016;

- довідка УОТЗ ГУНП у Житомирській області від 19.03.2020 №729/18/01-2020, з якої вбачається, що за фіксуванням абонентського номеру ОСОБА_10 ( НОМЕР_3 ) у зоні дії відповідних базових станцій 09.01.2020 у період часу з 17.32 по 20.57 можна зробити висновок про його рух з м.Києва у напрямку смт.Біла Криниця Радомишльського р-ну Житомирської області; за фіксуванням абонентського номеру ОСОБА_8 ( НОМЕР_4 ) у зоні дії відповідних базових станцій 09.01.2020 у період часу з 13.15 по 21.58 можна зробити висновок про його рух з м.Києва до смт.Городок Радомишльського р-ну Житомирської області; абонентський номер ОСОБА_25 ( НОМЕР_5 ) 09.01.2020 о 20.14 фіксувався у зоні дії базової станції, розташованої в смт.Біла Криниця Радомишльського р-ну, у період часу з 09.01.2020 по 11.01.2020 з`єднань з абонентського номеру ОСОБА_25 на абонентськи номери ОСОБА_8 та ОСОБА_10 зафіксовано не було, що може свідчити про наявність у нього ще одного абонентського номеру.

Згідно вимог ч.1 ст.94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Відповідно до положень ст.85 КПК України, належними є доказами, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження

Вважаючи достатньо забезпеченими в ході судового розгляду процесуальні права сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів на підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, суд виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, яке закріплено в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за яким винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.

Правова позиція Європейського суду з прав людини щодо цього відображена, зокрема, у п. 43 рішення від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», де Суд зазначив, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і взаємоузгоджених.

Оцінюючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 10.01.2020 труп ОСОБА_10 виявлено у лісовому масиві на відстані 10,8 м від дороги (бетонне покриття вул..Космічної у напрямку с.Біла Криниця) з тілесними ушкодженнями на обличчі, волосяній частині голови, кінцівках, до ліктьового суглобу прикріплений металевий колючий дріт.

Відповідно до висновку експерта №6 від 31.03.2020 у потерпілого ОСОБА_10 виявлено тілесні ушкодження у вигляді переломів ребер справа 3,4,5,6,7,8 по середньо-ключічній лінії, 4,5,6,7,8 по внутрішньо лопатковій лінії з пошкодженням пристінкової плеври, зліва по задньопідпаховій лінії 4,5,6,7 з пошкодженням пристінкової плеври, по передньопідпаховій лінії 8,9, травматичне видалення 4 зуба на верхній щелепі, ран обличчя, голови, синців голови, обличчя, тулубу, верхніх кінцівок, спадин обличчя, які мають ознаки тяжкого ступеню тяжкості, що є небезпечними для життя у момент їх спричинення, могли виникнути від дії тупих твердих предметів із достатньою силою прикладання, і знаходяться у прямому причинному зв`язку із смертю.

Причиною смерті ОСОБА_10 явилась закрита тупа травма грудної клітини з переломами ребер, пошкодженням пристінкової плеври, що ускладнилось травматичним шоком важкого ступеню, що зумовило зупинку серцевої діяльності, дихання, функцій центральної нервової системи.

Всього потерпілому було спричинено більше 24 ударів (травмуючих дій) у любій послідовності.

Відповідно до протоколу обшуку від 10.01.2020, проведеного у гуртожитку по АДРЕСА_3 , у кімнаті, в якій проживав ОСОБА_8 , було виявлено та вилучено, у тому числі: мобільний телефон «Samsung» чорного кольору на кнопках, у картонному ящику за ліжком, шапку чорного кольору з вухами та міхом на передній частині, з нашаруванням речовини бурого кольору у задній частині.

Відповідно висновку експерта №19/10/1-167/СЕ/20 від 14.04.2020 генетичні ознаки слідів крові, виявлених у змиві з шапки збігаються з генетичними ознаками крові ОСОБА_10 .

Згідно з показаннями потерпілої ОСОБА_7 , її чоловік ОСОБА_10 носив шапку ушанку, але під час досудового розслідування її не пред`являли їй, як і телефон чоловіка (кнопковий, без задньої кришки), який їй не повернули.

За показаннями свідка ОСОБА_15 , коли ОСОБА_8 у вечір подій сів в його автомобіль, на ньому була шапка з вухами.

За показаннями обвинуваченого ОСОБА_8 , він не мав у день подій власного головного убору, шапку з вухами йому віддала якась жінка, коли він виходив з автобуса, сказавши, що це він її загубив, і яку він одягнув на себе не розібравшись кому ж вона належить.

Захисник ОСОБА_9 стверджує про неправильну кваліфікацію органом досудового розслідування дій обвинуваченого за ч.4 ст.187, п.6 ч.2 ст.115 КК України та наявність, на її думку, в діях останнього складу злочину , передбаченого ст..118 КК України. Але разом з тим, оскільки прокурором обвинувачення не змінювалось, просить суд обвинуваченого ОСОБА_8 виправдати. Письмова промова захисником оголошена у судовому засіданні, долучена до матеріалів судового провадження.

Обвинувачений фактично визнає той факт, що між ним та потерпілим виникла бійка, під час якої він завдав останньому численні тілесні ушкодження, при цьому пам`ятає більше двох ударів палицею, руками, ногами та коліном більше п`яти ударів. А разом з тим, наполягає, що захищався, адже потерпілий першим його зачепив, штовхнувши у спину та зірвавши з нього навушники, крім того, була темна пора доби та безлюдна місцевість поблизу лісу, зазначає, що умислу на вбивство не мав.

За нормативним визначенням умисне вбивство (ст..115 КК України) з об`єктивної сторони характеризується діянням у вигляді протиправного посягання на життя іншої людини, наслідками у вигляді смерті та причинним зв`язком між зазначеним діянням та наслідками , а з суб`єктивної сторони умисною формою вини (прямий або непрямий умисел), коли особа усвідомлює, що у результаті її дій потерпілий помре, і бажає настання смерті або свідомо припускає настання таких наслідків.

У той же час умисне тяжке тілесне ушкодження , що спричинило смерть потерпілого, слід кваліфікувати за ч.2 ст.121 КК України.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, для відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, повинні ретельно досліджуватись докази, що мають значення для з`ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати виходячі із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку потерпілого і винного, що передувало події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, що може бути прямим або непрямим, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, ставлення винного до її настання характеризується необережністю (постанови ВС від 09.10.2018 у справі №760/4968/15-к, від 18.10.2018 у справі №348/1153/17, від 08.11.2018 у справі №360/718/16-к, від 18.12.2018 у справі №569/2944/16-к, від 13.03.2019 у справі №545/1642/15-к тощо).

Визначити, які конкретні злочинні наслідки своїх дій передбачав винуватий і бажав їх настання, можна лише за ретельного аналізу складу вчиненого злочину і виявлення його елементів та всіх обставин справи.

У цьому кримінальному провадженні судом встановлено, що обвинувачений та потерпілий у будь-яких стосунках не перебували, адже знайомі один з одним не були. Обвинувачений ОСОБА_8 завдаючи потерпілому ОСОБА_10 тілесні ушкодження у спосіб та за обставин, викладених в обвинувальному акті, розумів можливі негативні наслідки своїх дій, що фактично настали у виді смерті ОСОБА_10 і бажав їх настання.

Так, ОСОБА_8 завдав численних ударів руками, ногами і коліном, а також і предметами, спеціально для цього не пристосованими , а саме: рюкзаком та дерев`яною палицею , про що показав у свої показаннях безпосередньо суду обвинувачений, по тулубу, голові, кінцівкам, а всього більше 24 травмуючих дій, що поряд із численними переламами ребер, що спричинили пошкодження пристінкової плеври та ускладнились травматичним шоком важкого ступеню, наявністю ран голови потерпілого, залишенням потерпілого, який, за показаннями самого обвинуваченого, лежав на землі та не намагався встати, а також враховуючи час та місце подій : темна пора доби, безлюдна місцевість лісовий масив, свідчить про усвідомлення обвинуваченим небезпечного характеру своїх дій, а також те, що посягаючи на життя ОСОБА_10 , обвинувачений передбачав, що наслідками таких дій може стати смерть потерпілого та бажав цього.

За показаннями свідка ОСОБА_15 , який останній давав безпосередньо суду, коли він забрав ОСОБА_8 за проханням їх начальника та відвозив до місця проживання, а це, як встановлено у судовому засіданні, було фактично одразу після трагічних подій, ОСОБА_8 по дорозі розповів йому зовсім іншу версію подій, а саме, що у магазині між ним та двома незнайомими особами виникла бійка. Зазначене свідчить проте, що обвинувачений усвідомлював небезпечний характер своїх дій та намагався відразу приховати вчинені ним злочини.

Ті обставини, що після побиття обвинуваченим ОСОБА_8 потерпілого ОСОБА_10 , останній залишався живим, наявність у висновку експерта посилання на те, що потерпілий після отримання тілесних ушкоджень міг незначний проміжок часу виконувати самостійні дії та за вчасного надання йому кваліфікованої медичної допомоги можна було б врятувати йому життя, що підтверджено експертом також у судовому засіданні, не виключає спрямованості умислу на вбивство, оскільки, якщо винний діяв з умислом на вбивство, тривалість часу, що минув з моменту заподіяння ушкоджень до настання смерті потерпілого , для кваліфікації злочину, як умисного вбивства значення не має.

Разом з цим, оцінивши в сукупності дослідженні по справі докази та даючи їм юридичну оцінку, суд дійшов до висновку, що кваліфікація дій обвинуваченого органом досудового розслідування за п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України, як вчинення умисного вбивства з корисливих мотивів та розбою - нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя особи, яка зазнала нападу, поєднаним із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України визначено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, крім випадків, передбачених цією статтею.

Відповідно до ч. 3 цієї ж статті передбачено, що з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд може перекваліфікувати кримінально каране діяння з однієї статті на статті кримінального закону, які передбачають відповідальність за менш тяжкі злочини, якщо при цьому не погіршується становище засудженого і не порушується право останнього на захист.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, п. 23 постанов Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29.06.90 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь обвинуваченого.

Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при визначені його громадських прав має право на справедливий розгляд справи незалежним і неупередженим судом.

Кваліфікуючи дії ОСОБА_8 за вказаними статтями, органи досудового розслідування виходили з того, що обвинувачений умисно здійснив напад та позбавив ОСОБА_10 життя з метою заволодіння її особистим майном, а саме шапкою та кнопковим телефоном, тобто з корисливих мотивів.

Так, відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 7 лютого 2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи», за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України умисне вбивство як учинене з корисливих мотивів кваліфікується в разі, коли винний, позбавляючи життя потерпілого, бажав одержати у зв`язку з цим матеріальні блага для себе або інших осіб (заволодіти грошима, коштовностями, цінними паперами, майном тощо), одержати чи зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обов`язків або досягти іншої матеріальної вигоди. При цьому не має значення, чи одержав винний ту вигоду, яку бажав одержати внаслідок убивства, а також коли виник корисливий мотив - до початку чи під час вчинення цього злочину. Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму умисне вбивство без кваліфікуючих ознак, передбачених ч. 2 ст. 115 КК, а також без ознак, передбачених статтями 116 - 118 КК, зокрема в обопільній сварці чи бійці або з помсти, ревнощів, інших мотивів, викликаних особистими стосунками винного з потерпілим, підлягає кваліфікації за ч. 1 ст. 115 КК. Якщо умисел на заволодіння майном виник у винного після вбивства, вчиненого з них мотивів, кваліфікація його дій за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК виключається.

На думку суду, стороною обвинувачення не доведено під час судового розгляду корисливий мотив умисного вбивства. Жодних об`єктивних даних, що вказують на наявність такого мотиву у обвинуваченого ні до початку вчинення злочину, ні під час його вчинення, не надано.

Натомість, спосіб, характер спричинених тілесних ушкоджень, наявність знаряддя вчинення злочину, свідчить про наявність прямого умислу у обвинуваченого на вчинення умисного вбивства потерпілого.

З цих же підстав, на думку суду, не доведено, що обвинувачений вчинив напад на потерпілого з метою заволодіння чужим майном, поєднаним з насильством небезпечним для життя особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднаним із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.

Так, згідно роз`яснень, що містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини проти власності» №10 від 06.11.2009 розбій як злочин проти власності - це напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства.

Суб`єктивна сторона даного злочину характеризується прямим умислом та корисливим мотивом. Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони розбою є мета, з якою здійснюється напад, - заволодіння чужим майном.

Якщо під час розбою чи вимагання було умисно заподіяно тяжке тілесне ушкодження, внаслідок якого сталася смерть потерпілого, або останнього було умисно вбито, дії винної особи належить кваліфікувати за сукупністю злочинів - за частиною четвертою статті 187 чи статтею 189 КК і частиною другою статті 121 або пунктом 6 частини другої статті 115 КК.

При розмежуванні вбивства та нападу з метою заволодіння чужим майном визначальним є умисел злочинця. Так, при нападі злочинець переслідує мету збагачення за рахунок чужого майна для досягнення чого потерпілому завдаються тілесні ушкодження, небезпечні для життя чи здоров`я, а при вбивстві нанесення особі тілесних ушкоджень переслідує єдину мету - заподіяти їй смерть.

Жодних доказів, що вказують на вчинення обвинуваченим таких дій, стороною обвинувачення не надано.

Разом з тим, з матеріалів справи, в діях ОСОБА_8 жодним чином не вбачається вбивство з корисливих мотивів та напад з метою заволодіння чужим майном. Суд приходить до висновку, що ОСОБА_8 скоїв умисне вбивство ОСОБА_10 в ході раптово виниклого конфлікту, після чого, у ОСОБА_8 виник умисел на викрадення майна потерпілого: шапки та телефону.

Підставою для раптово виниклого конфлікту могло послужити і те, що, як зазначив у своїх показаннях обвинувачений, при виході з автобуса якась жінка дала йому шапку з вухами, яку він надів на себе, усвідомлюючи, що це не його річ, адже у той день він не мав головного убору. Але разом з тим, і не знав, що вона належить потерпілому, який вийшов з автобуса за ним.

Стороною обвинувачення не доведено наявність у ОСОБА_8 умислу на заволодіння чужим майном, поєднаним з насильством, враховуючи при цьому, що згідно протоколу огляду місця події від 10.01.2020, на місці події було виявлено грошові купюри (2 шт. по 20 грн. кожна), які обвинувачений не взяв, стороною обвинувачення не надано доказів, що версія ОСОБА_8 у частині того, що шапку потерпілого ОСОБА_10 йому віддала якась жінка при виході з автобуса, взагалі перевірялась.

Доказами у справі підтверджено лише факт заволодіння ОСОБА_8 майном ОСОБА_10 , натомість доказів наявності умислу на вчинення вказаного корисливого злочину до або під час застосування насильства (вбивства) стороною обвинувачення не надано.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що надані стороною обвинувачення докази винуватості обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих злочинах, передбачених п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України, ґрунтуються на припущеннях, зібраними без урахування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплено право особи на справедливий суд, що передбачає обов`язок правоохоронних органів діяти з додержанням прав і основоположних свобод людини, не зважаючи на важливість мети, яка при цьому переслідується.

Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні, покладається на слідчого, прокурора, які як сторону обвинувачення, здійснюють збирання доказів, у тому числі і шляхом проведення слідчих дій ( ч. 2 ст. 93 КПК України).

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, висловлену у п. 60 Рішенні у справі «Коробов проти України», яке набуло статусу остаточного, відповідно до якої Європейський суд з прав людини в черговий раз звертає увагу на те, що «при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161, Series А заява № 25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту», вимоги норм ст. 62 Конституції України та ст. 17 КПК України, відповідно до яких обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь, суд приходить до переконання про недотримання стороною обвинувачення стандарту підтвердження доведеності винуватості ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих злочинах.

Суд приймає рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у справі існує сукупність наведених вище та досліджених судом допустимих прямих і непрямих доказів, які за змістом є чіткими, зрозумілими і послідовними та достатньо повно викривають обвинуваченого та вважає, що дії обвинуваченого повинні кваліфікуватися за ч. 1 ст. 115 КК України та за ч. 1 ст.185 КК України.

Аналізуючи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_8 , по епізоду вбивства ОСОБА_26 , повністю знайшла своє підтвердження в ході судового провадження, а тому його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 115 КК України - умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Аналізуючи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_8 , по епізоду вчинення крадіжки шапки з вухами та кнопкового телефону, належних ОСОБА_10 , повністю знайшла своє підтвердження в ході судового провадження, а тому його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Обставин, що відповідно до ст. 66 КК України, пом`якшують покарання обвинуваченого під час судового провадження не встановлено.

Обставиною, що відповідно до ст. 67 КК України, обтяжує покарання обвинуваченого є вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння .

При вирішенні питання про призначення обвинуваченому покарання суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, враховує Постанову Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими змінами та доповненнями та виходить із принципів законності, справедливості, обгрунтованності та індивідуалізації покарання.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_8 у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, що відносяться до категорії особливо тяжкого злочину та злочину невеликої тяжкості, особу обвинуваченого, який за місцем проживання та колишнього навчання характеризується позитивно, згідно матеріалів справи у психіатричному та наркологічному кабінетах на диспансерному обліку не перебуває, згідно висновку судово- психіатричної експертизи №66-2020 від 25.02.2020 в період інкримінованого йому діяння, хронічними психічними хворобами, слабоумством, іншими, в тому числі, тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності не страждав. Як вбачається з матеріалів кримінального провадження та пояснень самого обвинуваченого в період часу вчинення кримінальних правопорушень перебував у стані алкогольного сп`яніння. Однак його дії не були зумовлені якимись переживаннями психотичного рівня (марення, галлюцінації), якісно та кількісно порушеною свідомістю, будь-якими значними для справи афективними порушеннями, тому він був здатний усвідомлювати свої дії і керувати ними. По своєму психічному стану може постати перед слідством та судом.

З урахуванням викладеного, конкретних обставин кримінального провадження, особи обвинуваченого ОСОБА_8 , суд вважає, що достатнім для виправлення обвинуваченого, а також попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі на строк, в межах санкції відповідних статей, оскільки тільки таке покарання, яке полягає в ізоляції від суспільства, буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Питання про скасування арешту майна необхідно вирішити в порядку ст.174 ч.4 КПК України.

Відповідно до ст. 124 КПК України процесуальні витрати покласти на обвинуваченого оскільки проведення експертиз було зумовлено розслідуванням вчинених ним злочинів.

Питання щодо речових доказів, вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368, 370, 371, 374, 395 КПК України та ст.ст. 65, 70, 71, 72, 115, 185 КК України, суд, -

ухвалив:

Визнати винуватим ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та призначити йому покарання у виді 13(тринадцять) років позбавлення волі.

Визнати винуватим ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_8 остаточне покарання у виді 13(тринадцять) років позбавлення волі.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_8 до набрання вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_8 рахувати з 10.01.2020. На підставі ст..72 КК України зарахувати ОСОБА_8 в строк покарання строк попереднього ув`язнення у період з 10.01.2020 до набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Стягнути із засудженого ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати за проведення НДЕКЦ при УМВС України у Житомирській області за проведення судових експертиз:

- судово-товарознавчої №12/1-68 від 24.01.2020 у сумі 628 грн. 04 коп.;

- судово-товарознавчої №12/1-69 від 24.01.2020 у сумі 628 грн. 04 коп.;

- судової трасологічної №6/1-38 від 31.01.2020 у сумі 1256 грн. 08 коп.;

Стягнути із засудженого ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати за проведення Державним НДЕКЦ МВС України судової молекулярно-генетичної експертизи №19/10/1-167/СЕ/20 від 14.04.2020 у сумі 11503 грн. 76 коп.

Речові докази по кримінальному провадженню, а саме диски з відеозаписами до протоколу слідчого експерименту, приєднані до матеріалів кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Арешт на майно, зокрема, металевий дріт, упаковка з-під чипсів, листя з нашаруванням речовини бурого кольору, схожої до крові, у трьох місцях, два уламки дерев`яної палиці, недопалок цигарки «Marlboro», частину навушників білого кольору, дві купюри номіналом 20 грн. кожна, монета номіналом 2 грн., два пластикових контейнера для їжі, рюкзак з нашаруванням речовини бурого кольору, схожої до крові, куртку чорного кольору з нашаруванням речовини бурого кольору на комірі, полімерний прозорий пакет, полімерний пакет білого кольору з логотипом «Shell», парасольку чорного кольору у чохлі, упаковку з-під серветок, металеву застібку від рюкзака, порожню скляну пляшку ємністю 0,33 л з етикеткою «Shake», порожню скляну пляшку з етикеткою «Пиво Львівське 1715», порожню пачку від цигарок «Davidoff», частину навушників, двоє джинсових штанів, куртку, черевики, шапку, мобільний телефон «Samsung» - скасувати.

Речові докази по кримінальному провадженню, а саме : дві купюри номіналом 20 грн. кожна, монету номіналом 2 грн., два пластикових контейнера для їжі, рюкзак з нашаруванням речовини бурого кольору, куртку чорного кольору, двоє джинсових штанів, куртку, черевики, шапку, мобільний телефон «Samsung», парасольку чорного кольору у чохлі - повернути власникам.

Речові докази по кримінальному провадженню, а саме: металевий дріт, упаковка з-під чипсів, листя з нашаруванням речовини бурого кольору, схожої до крові, у трьох місцях, два уламки дерев`яної палиці, недопалок цигарки «Marlboro», частину навушників білого кольору, полімерний прозорий пакет, полімерний пакет білого кольору з логотипом «Shell», упаковку з-під серветок, металеву застібку від рюкзака, порожню скляну пляшку ємністю 0,33 л з етикеткою «Shake», порожню скляну пляшку з етикеткою «Пиво Львівське 1715», порожню пачку від цигарок «Davidoff», частину навушників - знищити.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_2