Справа №127/19705/20

Провадження №1-кп/127/794/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2022 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

сторони обвинувачення: прокурора ОСОБА_3 ,

сторони захисту: адвоката ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 12 кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.07.2020 за № 12020020010001433, за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Сосни Літинського району Вінницької області, громадянина України, з неповною вищою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненнікримінальних правопорушень(злочинів),передбачених частиноюдругою статті307Кримінального кодексуУкраїни,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_5 , маючи умисел на незаконне придбання, зберігання психотропних речовин з метою збуту, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, у невстановленому місці, в невстановлені дату та час, діючи умисно, всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» незаконно придбав психотропну речовину, обіг якої обмежений амфетамін та в подальшому незаконно зберігав її при собі з метою збуту, маючи намір в подальшому реалізовувати через мобільний додаток «Телеграм» шляхом надання інформації про розміщення психотропних речовин у вигляді прихованих «закладок» на території міста Вінниці.

В подальшому ОСОБА_5 , продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне зберігання психотропних речовин з метою збуту, 17.07.2020, знаходячись у стані наркотичного сп`яніння внаслідок вживання канабіноїдів, незаконно зберігаючи психотропну речовину, обіг якої обмежений амфетамін, при собі, знаходячись неподалік будинку № 89, що по вул. Пирогова в м. Вінниці, був зупинений працівниками ТОР УПП у Вінницькій області. Під час поверхневої перевірки останній у відповідь на питання працівників поліції, чи є в нього при собі заборонені в обігу речі, повідомив, що зберігає психотропні речовини.

При виїзді слідчо-оперативної групи в ході проведення огляду місця події в період часу з 21 год. 24 хв. по 21 год. 54 хв. 17.07.2020 біля будинку № 89 по вул. Пирогова у м. Вінниці, в присутності понятих, ОСОБА_5 , видав зі свого рюкзака двадцять полімерних згортків, при розпакуванні яких всередині було виявлено та в подальшому вилучено двадцять полімерних пакетиків зі стрічкою-замком з порошкоподібними речовинами білого кольору.

У речовині, масою 0,8112 г, виявлено психотропну речовину амфетамін. Амфетамін відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежений. Маса амфетаміну становить 0,317 г.

В порошкоподібних речовинах білого кольору, загальною масою 16,2095 г, які знаходяться в 19 полімерних пакетах, виявлена психотропна речовина, обіг якої обмежений амфетамін, загальною масою 6,0948 г.

Загальна маса амфетаміну складає 6,4118 г.

Відповідно до Таблиці 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров`я України №188 від 01.08.2000 (у редакції Наказу Міністерства охорони здоров`я України №634 від 29.07.2010) великими розмірами амфетаміну є маса від 1,5 г до 15,0 г.

Крім того, згідно з обвинувальним актом ОСОБА_5 , маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту психотропних речовин, переслідуючи корисливу мету, діючи умисно всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, у невстановленому місці, в невстановлені дату та час отримав від невідомої особи психотропну речовину, обіг якого обмежений амфетамін, таким чином придбавши його, який незаконно зберігав при собі з метою збуту у запаяному згортку з полімерного матеріалу, в якому містяться прозорий полімерний пакет зі стрічкою-замком з порошкоподібними речовинами білого кольору.

В подальшому ОСОБА_5 , діючи повторно, в невстановлений час 17.07.2020, перебуваючи біля гаража сірого кольору, що неподалік будинку № 89, що по вул. Пирогова в м. Вінниці, поклав в траву вищевказаний полімерний пакет, у формі згортка, загорнутий в клейку стрічку, всередині якого містилась психотропна речовина обіг якої обмежений амфетамін, здійснивши у такий спосіб розміщення так званої «закладки» та продовживши таким чином зберігати зазначену психотропну речовину, маючи на меті в подальшому відшукати клієнта для його збуту.

Надалі, 17.07.2020 близько 23.38 год. співробітниками Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області в траві біля гаража сірого кольору, що неподалік будинку № 89, що по вул. Пирогова в м. Вінниці, під час проведення огляду місця події виявлено та вилучено розміщений ОСОБА_5 для подальшого збуту полімерний пакет, у формі згортка, загорнутий в клейку стрічку, всередині якого містилась порошкоподібна речовина білого кольору.

В порошкоподібній речовині білого кольору, масою 0,3620 г, міститься психотропна речовина, обіг якого обмежений амфетамін, масою 0,1331 г.

Крім того, ОСОБА_5 , маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту психотропних речовин, переслідуючи корисливу мету, діючи умисно всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, у невстановленому місці, в невстановлені дату та час отримав від невідомої особи психотропну речовину, обіг якого обмежений амфетамін, таким чином придбавши його, який незаконно зберігав при собі з метою збуту у запаяному згортку з полімерного матеріалу, в якому містяться прозорий полімерний пакет зі стрічкою-замком з порошкоподібними речовинами білого кольору.

В подальшому ОСОБА_5 , діючи повторно, в невстановлений час 17.07.2020, перебуваючи біля гаража № НОМЕР_1 , що в гаражному кооперативі по вул. 600-річчя в м. Вінниці, поклав під камінець вищевказаний полімерний пакет, у формі згортка, загорнутий в клейку стрічку, всередині якого містилась психотропна речовина обіг якої обмежений амфетамін, здійснивши у такий спосіб розміщення так званої «закладки» та продовживши таким чином зберігати зазначену психотропну речовину, маючи на меті в подальшому відшукати клієнта для його збуту.

Надалі, 18.07.2020 близько 00.02 год. співробітниками Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області під камінцем біля гаража № НОМЕР_1 , що в гаражному кооперативі по вул. 600-річчя в м. Вінниці, під час проведення огляду місця події виявлено та вилучено розміщений ОСОБА_5 для подальшого збуту полімерний пакет, у формі згортка, загорнутий в клейку стрічку, всередині якого містилась порошкоподібна речовина білого кольору.

В порошкоподібній речовині білого кольору, масою 0,3619 г, міститься психотропна речовина, обіг якого обмежений амфетамін, масою 0,1292 г.

Крім того, ОСОБА_5 , маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту психотропних речовин, переслідуючи корисливу мету, діючи умисно всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, у невстановленому місці, в невстановлені дату та час отримав від невідомої особи психотропну речовину, обіг якого обмежений амфетамін, таким чином придбавши його, який незаконно зберігав при собі з метою збуту у запаяному згортку з полімерного матеріалу, в якому містяться прозорий полімерний пакет зі стрічкою-замком з порошкоподібними речовинами білого кольору.

В подальшому ОСОБА_5 , діючи повторно, в невстановлений час 17.07.2020, перебуваючи біля гаража сірого кольору, що в гаражному кооперативі по вул. 600-річчя в м. Вінниці, поклав під навіс даху вищевказаний полімерний пакет, у формі згортка, загорнутий в клейку стрічку, всередині якого містилась психотропна речовина обіг якої обмежений амфетамін, здійснивши у такий спосіб розміщення так званої «закладки» та продовживши таким чином зберігати зазначену психотропну речовину, маючи на меті в подальшому відшукати клієнта для його збуту.

Надалі, 18.07.2020 близько 00.04 год. співробітниками Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області під навісом даху гаража сірого кольору, що в гаражному кооперативі по вул. 600-річчя в м. Вінниці, під час проведення огляду місця події виявлено та вилучено розміщений ОСОБА_5 для подальшого збуту полімерний пакет, у формі згортка, загорнутий в клейку стрічку, всередині якого містилась порошкоподібна речовина білого кольору.

В порошкоподібній речовині білого кольору, масою 0,4454 г, міститься психотропна речовина, обіг якого обмежений амфетамін, масою 0,1618 г.

Крім того, ОСОБА_5 , маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту психотропних речовин, переслідуючи корисливу мету, діючи умисно всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, у невстановленому місці, в невстановлені дату та час отримав від невідомої особи психотропну речовину, обіг якого обмежений амфетамін, таким чином придбавши його, який незаконно зберігав при собі з метою збуту у запаяному згортку з полімерного матеріалу, в якому містяться прозорий полімерний пакет зі стрічкою-замком з порошкоподібними речовинами білого кольору.

В подальшому ОСОБА_5 , діючи повторно, в невстановлений досудовим розслідуванням час, 17.07.2020, перебуваючи ліворуч біля гаража № НОМЕР_2 , що в гаражному кооперативі по вул. 600-річчя в м. Вінниці, поклав під зрубленим деревом вищевказаний полімерний пакет, у формі згортка, загорнутий в клейку стрічку, всередині якого містилась психотропна речовина обіг якої обмежений амфетамін, здійснивши у такий спосіб розміщення так званої «закладки» та продовживши таким чином зберігати зазначену психотропну речовину, маючи на меті в подальшому відшукати клієнта для його збуту.

Надалі, 18.07.2020 близько 00.07 год. співробітниками Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області під зрубленим деревом ліворуч біля гаража № НОМЕР_2 , що в гаражному кооперативі по вул. 600-річчя в м. Вінниці, під час проведення огляду місця події виявлено та вилучено розміщений ОСОБА_5 для подальшого збуту полімерний пакет, у формі згортка, загорнутий в клейку стрічку, всередині якого містилась порошкоподібна речовина білого кольору.

В порошкоподібній речовині білого кольору, масою 0,3800 г, міститься психотропна речовина, обіг якого обмежений амфетамін, масою 0,1395 г.

Крім того, ОСОБА_5 , маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту психотропних речовин, переслідуючи корисливу мету, діючи умисно, всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, у невстановленому місці, в невстановлені дату та час отримав від невідомої особи психотропну речовину, обіг якого обмежений амфетамін, таким чином придбавши його, який незаконно зберігав при собі з метою збуту у запаяному згортку з полімерного матеріалу, в якому містяться прозорий полімерний пакет зі стрічкою-замком з порошкоподібними речовинами білого кольору.

В подальшому ОСОБА_5 , діючи повторно, в невстановлений час 17.07.2020, перебуваючи біля гаража № НОМЕР_3 , що в гаражному кооперативі по вул. 600-річчя в м. Вінниці, поклав в траву вищевказаний полімерний пакет, у формі згортка, загорнутий в клейку стрічку, всередині якого містилась психотропна речовина, обіг якої обмежений амфетамін, здійснивши у такий спосіб розміщення так званої «закладки» та продовживши таким чином зберігати зазначену психотропну речовину, маючи на меті в подальшому відшукати клієнта для його збуту.

Надалі, 18.07.2020 близько 00.52 год. співробітниками Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області в траві біля гаража № НОМЕР_3 , що в гаражному кооперативі по вул. 600-річчя в м. Вінниці, під час проведення огляду місця події виявлено та вилучено розміщений ОСОБА_5 для подальшого збуту полімерний пакет, у формі згортка, загорнутий в клейку стрічку, всередині якого містилась порошкоподібна речовина білого кольору.

В порошкоподібній речовині білого кольору, масою 0,3940 г, міститься психотропна речовина, обіг якого обмежений амфетамін, масою 0,1398 г.

Крім того, ОСОБА_5 , маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту психотропних речовин, переслідуючи корисливу мету, діючи умисно всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, у невстановленому місці, в невстановлені дату та час отримав від невідомої особи психотропну речовину, обіг якого обмежений амфетамін, таким чином придбавши його, який незаконно зберігав при собі з метою збуту у запаяному згортку з полімерного матеріалу, в якому містяться прозорий полімерний пакет зі стрічкою-замком з порошкоподібними речовинами білого кольору.

В подальшому ОСОБА_5 , діючи повторно, в невстановлений час 17.07.2020, перебуваючи біля гаража з написом «Нюта», що неподалік будинку № 89, що по вул. Пирогова в м. Вінниці, поклав в траву вищевказаний полімерний пакет, у формі згортка, загорнутий в клейку стрічку, всередині якого містилась психотропна речовина обіг якої обмежений амфетамін, здійснивши у такий спосіб розміщення так званої «закладки» та продовживши таким чином зберігати зазначену психотропну речовину, маючи на меті в подальшому відшукати клієнта для його збуту.

Надалі, 18.07.2020 близько 01.24 год. співробітниками Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області в траві біля гаража написом «Нюта», що неподалік будинку № 89, що по вул. Пирогова в м. Вінниці, під час проведення огляду місця події виявлено та вилучено розміщений ОСОБА_5 для подальшого збуту полімерний пакет, у формі згортка, загорнутий в клейку стрічку, всередині якого містилась порошкоподібна речовина білого кольору.

В порошкоподібній речовині білого кольору, масою 0,3824 г, міститься психотропна речовина, обіг якого обмежений амфетамін, масою 0,1393 г.

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні винуватість у вчиненні інкримінованих йому злочинів не визнав та суду пояснив, що 17.07.2020 він шукав роботу. Він помітив хлопця, який робив закладки та вирішив йти за ним та фотографувати місця закладок. Потім за гаражами він знайшов рюкзак, який вирішив забрати, поклавши до нього свої речі. Коли вийшов з-за гаражів його затримали два чоловіка в цивільному одязі, які в подальшому викликали поліцію, а ті в свою чергу слідчо-оперативну групу.

Йому погрожували та примусили зізнатись, що він робив закладки. Він був наляканий, тому зізнався.

Закладки він забрав з метою власного вживання. Раніше він вживав канабіс.

Вилучений пістолет йому також не належить, він знаходився в рюкзаку, який він підібрав.

Поліцейські взяли його телефон та змусили його розблокувати. Потім вони почали їздити по місцям, де ним були зроблені фотографії. Усі закладки не були знайдені, оскільки він лише фотографував місце, де хлопець залишав закладки, однак їхнього точного розташування він не знав.

В нього брали змиви з рук, однак дактилокарти не робили та відбитків із закладок не знімали.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні суду пояснив, що він разом з товаришем перебував у своєму гаражі, що розташований по вул. Пирогова в м. Вінниці. В цей час вони побачили двох хлопців, які щось шукали та робили фото. Вони запитали хлопців, що ті роблять, однак чіткої відповіді не отримали. Його товариш затримав обвинуваченого ОСОБА_7 , після чого вони викликали поліцію, при цьому хлопець, який був з обвинуваченим встиг втекти.

Після приїзду поліції в обвинуваченого з рюкзака вилучили пакунки з якоюсь речовиною. Що пояснював обвинувачений, він не пам`ятає.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні суду пояснив, що точної дати він не пам`ятає, він йшов додому повз гаражі та побачив двох чоловіків, які намагались затримати обвинуваченого. Він зупинився, оскільки подував, що обвинуваченому потрібна допомога, а потім з`ясував, що його затримують у зв`язку із розповсюдженням пакетиків з невідомим вмістом. Згодом вони викликали поліцію.

Він зауважував поліцейським про необхідність роз`яснення ОСОБА_9 його прав. Він вважає, що обвинувачений себе оговорив.

На гаражах були камери спостереження, проте відео ніхто не витребовував.

На місці події він бачив ще одного хлопця, однак йому не відомо чи фігурує він по справі. Він повідомляв керівника слідчої групи про зазначеного хлопця.

Він оглянув прилеглу територію і за бочкою виявив скинуті пакетики, про що повідомив поліцейських, проте останні не вилучили вказані пакетики з метою засади для другого хлопця.

Понятих викликали по телефону, і він зрозумів, що цих осіб поліцейські постійно залучають для проведення слідчих дій.

Поліцейський витрусив пакетики з рюкзака обвинуваченого, після чого останній розповідав, де придбав речовини, та де робив закладки.

Він підписував письмові пояснення на місці події, у відділення поліції він не їздив.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні суду пояснив, що він працює в патрульній поліції. Він виїжджав на виклик по спецлінії «102», заявники вказували про затримання закладчика. На місці він виявив ОСОБА_7 , на якого вказали заявники. Обвинувачений повідомив про наявність в його рюкзаку амфетаміну, після чого вони викликали слідчо-оперативну групу.

Він не здійснював огляд речей ОСОБА_7 , однак був присутній під час огляду останнього слідчо-оперативною групою. ОСОБА_11 видав зі свого рюкзака 20 пакунків з амфетаміном та канабісом. Після цього слідчо-оперативна група їздили з обвинуваченим по місцям, де останній робив закладки.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні суду пояснив, що він здійснював патрулювання в складі екіпажу патрульної поліції. До них надійшов виклик щодо закладчика. По приїзду на місце події вони виявили обвинуваченого ОСОБА_7 та осіб, які здійснили виклик. ОСОБА_11 повідомив, що має закладки з амфетаміном, після чого вони викликали слідчо-оперативну групу.

ОСОБА_11 видав слідчо-оперативній групі близько 20 пакетиків, які в подальшому в присутності понятих були запаковані до спецпакетів.

Він перебував на місці події до закінчення документування факту правопорушення, забезпечував охорону порядку.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні суду пояснив, що влітку 2020 року у вечірній час він з товаришем біля гаражів, що знаходяться між вулицями Зодчих та Пирогова, побачив двох хлопців, які йшли та фотографували кущі. На його запитання, що вони роблять, хлопці відповіли, що шукають туалет, що здалося йому підозрілим. Після цього його товариш ОСОБА_14 викликав поліцію.

Патрульні їхали дуже довго, приблизно 1,5 години. За цей час один з хлопців втік.

Поліцейські знайшли понятих, після чого оглянули рюкзак обвинуваченого та виявили там закладки. При цьому ОСОБА_11 добровільно відкрив свій рюкзак, жодного тиску на нього не чинили.

Точну кількість закладок він не пам`ятає, однак їх було близько двох десятків.

Крім того, з рюкзака був вилучений предмет, ззовні схожий на пістолет.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні суду пояснив, що точну дату він не пам`ятає, під час спільного патрулювання з ОСОБА_16 та ОСОБА_17 до них надійшов виклик про те, що підозріла особа ходить біля гаражів біля зупинки «Дачна» та робить закладки.

По приїзду на місце події вони виявили обвинуваченого ОСОБА_7 та двох заявників. На запитання про наявність заборонених речовин ОСОБА_11 повідомив про наявність у нього амфетаміну. Після цього вони викликали слідчо-оперативну групу.

В присутності понятих в обвинуваченого було вилучено близько 20 пакетиків з порошком, при цьому ОСОБА_11 повідомив, що робив закладки з метою заробітку.

Окрім вказаних пакетиків в обвинуваченого був вилучений пістолет.

Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні суду пояснив, що точної дати він не пам`ятає до нього зателефонували його знайомі ОСОБА_19 та ОСОБА_14 та повідомили про необхідність залучення понятих у зв`язку з виявленням закладчика.

Він приїхав на місце події, де в обвинуваченого з рюкзака були вилучені заклади та пістолет. Точну кількість закладок він не пам`ятає, однак точно більше десятка. Хто розкривав рюкзак та діставав речі, він не пам`ятає.

Обвинувачений повідомив, що у згортках амфетамін та канабіс.

Після видачі закладок на місці, вони поїхали по місцям, на які вказував обвинувачений, де він залишав закладки.

Чи був присутній адвокат він не пам`ятає.

Поліцейські жодного тиску на ОСОБА_7 не чинили.

Під час перехресного допиту свідок ОСОБА_18 підтвердив, що його в якості понятих викликали саме працівники поліції, прибувши до яких, він побачив ОСОБА_20 та ОСОБА_21 . Крім того, підтвердив факт попереднього знайомства з працівниками поліції, а також факт його судимості за вчинення кримінального правопорушення.

Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні суду пояснив, що працівники поліції запросили його в якості понятого.

Він був присутній під час того, як в обвинуваченого вилучили закладки та пістолет. Крім того, обвинувачений вказав на місця, де залишав закладки.

Під час цих дій була присутня адвокат, однак не відразу.

Обвинувачений повідомляв, що розповсюджував закладки, при цьому тиск на нього не чинили.

Суд відповідно до частини третьої статті 26 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) згідно з клопотаннями сторін кримінального провадження дослідив й інші докази, а саме:

-протокол огляду місця події від 17.07.2020, відповідно до якого в період часу з 21.24 год. до 21.54 год. на ділянці місцевості біля гаражного приміщення за адресою: вул. Пирогова, 89 в м. Вінниці, у ОСОБА_5 в рюкзаку було виявлено та вилучено 20 поліетиленових згортків з порошкоподібною речовиною, а також вилучений мобільний телефон марки «Iphone 7+»;

-протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 18.07.2020, відповідно до якого у ОСОБА_5 був вилучений предмет, зовні схожий на пістолет за написом «Retay G19C» з наявним у ньому магазином з набоями в кількості 8 штук;

-протокол огляду місця події від 17.07.2020, відповідно до якого в період часу з 23.33 год. до 01.26 год. на ділянці місцевості біля гаражного приміщення за адресою: вул. Пирогова, 89 в м. Вінниці, в траві біля гаражного приміщення виявлений згорток перемотаний стрічкою білого кольору, в середині якого знаходилась порошкоподібна речовина білого кольору. На території гаражного кооперативу за адресою: вул. 600-річчя в м. Вінниці, біля гаража № 181 був виявлений поліетиленовий згорток обмотаний стрічкою білого кольору, в середині якого знаходилась порошкоподібна речовина білого кольору. Біля наступного гаражного приміщення під навісом даху був виявлений поліетиленовий згорток обмотаний стрічкою білого кольору, в середині якого знаходилась порошкоподібна речовина білого кольору. Ліворуч від гаражного приміщення № 182, під зрубленим деревом, був виявлений поліетиленовий згорток обмотаний стрічкою білого кольору, в середині якого знаходилась порошкоподібна речовина білого кольору. Поруч з гаражним приміщенням № НОМЕР_4 в траві був виявлений поліетиленовий згорток обмотаний стрічкою білого кольору, в середині якого знаходилась порошкоподібна речовина білого кольору. на ділянці місцевості біля гаражного приміщення за адресою: вул. Пирогова, 89 в м. Вінниці, в траві біля гаражного приміщення виявлений згорток перемотаний стрічкою білого кольору, в середині якого знаходилась порошкоподібна речовина білого кольору;

-висновку експерта № 1262 від 18.07.2020, згідно з яким в наданій на дослідження речовині масою 0,8112 г виявлено психотропну речовину амфетамін, амфетамін відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежений, маса амфетаміну складає 0,317 г;

-висновку експерта № 1287 від 25.08.2020, відповідно до якого в наданих на експертизу порошкоподібних речовинах білого кольору загальною масою 16,2095 г, які знаходяться в 19 полімерних пакетиках, міститься парацетамол, який до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів не відноситься, та психотропна речовина, обіг якої обмежений амфетамін загальною масою 6,0948 г;

-висновку експерта № 1293 від 05.08.2020, згідно з яким в наданій на експертизу порошкоподібній речовині білого кольору масою 0,3940 г міститься парацетамол, який до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів не відноситься, та психотропна речовина, обіг якої обмежений амфетамін масою 0,1398 г;

-висновку експерта № 1288 від 10.08.2020, відповідно до якого в наданій на експертизу порошкоподібній речовині білого кольору масою 0,4454 г міститься парацетамол, який до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів не відноситься, та психотропна речовина, обіг якої обмежений амфетамін масою 0,1618 г;

-висновку експерта № 1290 від 11.08.2020, згідно з яким в наданій на експертизу порошкоподібній речовині білого кольору масою 0,3620 г міститься парацетамол, який до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів не відноситься, та психотропна речовина, обіг якої обмежений амфетамін масою 0,1331 г;

-висновку експерта № 1292 від 13.08.2020, відповідно до якого в наданій на експертизу порошкоподібній речовині білого кольору масою 0,3824 г міститься парацетамол, який до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів не відноситься, та психотропна речовина, обіг якої обмежений амфетамін масою 0,1393 г;

-висновку експерта № 1291 від 12.08.2020, згідно з яким в наданій на експертизу порошкоподібній речовині білого кольору масою 0,3800 г міститься парацетамол, який до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів не відноситься, та психотропна речовина, обіг якої обмежений амфетамін масою 0,1395 г;

-висновку експерта № 1289 від 07.08.2020, відповідно до якого в наданій на експертизу порошкоподібній речовині білого кольору масою 0,3619 г міститься парацетамол, який до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів не відноситься, та психотропна речовина, обіг якої обмежений амфетамін масою 0,1292 г;

-висновку експерта № 1294 від 03.08.2020, згідно з яким на поверхні волокнистої серветки з нашаруванням речовини сірого кольору наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів не виявлено; на поверхні волокнистої серветки наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів не виявлено;

-висновку експерта № 257 від 29.07.2020, відповідно до якого пістолет, який вилучений 18.07.2020 в ході затримання ОСОБА_5 , не являється вогнепальною зброєю; є стартовим (сигнально-шумовим) пістолетом моделі Retay G19C № GMDID НОМЕР_5 , калібру 9 мм Р.А., виробництва Туреччини, який призначений для подачі звукових сигналів; будь-які зміни до конструкції пістолету не вносились; даний пістолет приданий для використання за своїм цільовим призначенням; 8 патронів, вилучені 18.07.2020 в ході затримання ОСОБА_5 , не відносяться до категорії бойових припасів, а є холостими (шумовими) пістолетними патронами калібру 9 мм Р.А., дані патрони придатні для стрільби, призначені для стрільби зі стартових пістолетів;

-висновок експерта № 10.9-0225:20 від 27.08.2020, згідно з яким на наданому на дослідження мобільному телефоні iPhone моделі 1784 виявлено інформацію про збережені контакти у телефонній книзі, журнал дзвінків, смс-повідомлень, відвідування мережі Інтернет за допомогою веб-браузера, програмне забезпечення, за допомогою якого можливо здійснювати спілкування та обмін файлами та даними, а саме: Instagram, Viber, Telegram; інформацію про листування в мережі Instagram, Viber, Telegram, однак наявним у експерта апаратним та програмним забезпеченням отримати в електронному вигляді інформацію про вміст спілкування у месенджері Telegram не виявилось можливим; інформацію про графічні та відеофайли.

Аналізуючи показання обвинуваченого, свідків, досліджені згідно з приписами частини третьої статті 26 КПК докази, клопотання про дослідження яких було заявлене сторонами кримінального провадження, суд дійшов до такого висновку.

За результатами судового розгляду кримінального провадження суд встановив, що 17.07.2020 у період часу з 21.24 год. до 21.54 год. на ділянці місцевості біля гаражного приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , у ОСОБА_5 в рюкзаку були виявлені та вилучені 20 поліетиленових згортків з порошкоподібною речовиною, мобільний телефон марки «Iphone 7+».

Сторони кримінального провадження в судовому засіданні зазначену обставину не оспорювали. Крім того, зазначена обставина підтверджена, зокрема, протоколом огляду місця події, зміст якого судом наведений вище.

Також суд встановив, що в період часу з 23.33 год. 17.07.2020 до 01.26 год. 18.07.2020 на ділянці місцевості біля гаражного приміщення за адресою: вул. Пирогова, 89 в м. Вінниці, в траві біля гаражного приміщення виявлений згорток перемотаний стрічкою білого кольору, в середині якого знаходилась порошкоподібна речовина білого кольору; на території гаражного кооперативу за адресою: вул. 600-річчя в м. Вінниці, біля гаража № 181 був виявлений поліетиленовий згорток обмотаний стрічкою білого кольору, в середині якого знаходилась порошкоподібна речовина білого кольору; біля наступного гаражного приміщення під навісом даху був виявлений поліетиленовий згорток обмотаний стрічкою білого кольору, в середині якого знаходилась порошкоподібна речовина білого кольору; ліворуч від гаражного приміщення № 182, під зрубленим деревом, був виявлений поліетиленовий згорток обмотаний стрічкою білого кольору, в середині якого знаходилась порошкоподібна речовина білого кольору; поруч з гаражним приміщенням № НОМЕР_4 в траві був виявлений поліетиленовий згорток обмотаний стрічкою білого кольору, в середині якого знаходилась порошкоподібна речовина білого кольору. на ділянці місцевості біля гаражного приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , в траві біля гаражного приміщення виявлений згорток перемотаний стрічкою білого кольору, в середині якого знаходилась порошкоподібна речовина білого кольору.

Сторони кримінального провадження в судовому засіданні зазначеної обставини також не оспорювали і, крім того, вона підтверджена протоколом огляду місця події, зміст якого судом наведений вище.

Разом з тим, захисник обвинуваченого в судовому засіданні зауважив, що зазначені протоколи не можуть бути використані в якості доказів винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому діянь. Зокрема, захисник обвинуваченого посилався на порушення права ОСОБА_23 на захист, а також на порушення процедури вилучення зазначених вище речей.

Оцінюючи доводи захисника і заперечення прокурора, суд вважає за доцільне зауважити таке.

Відповідно до частини першої статті 5 КПК процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення. При цьому частиною другою статті 5 КПК визначено, що допустимість доказів визначається положеннями цього Кодексу, які були чинними на момент їх отримання.

Зі змісту частини першої статті 237 КПК випливає, що з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей, документів та комп`ютерних даних.

Згідно з реченням першим частини третьої статті 214 КПК здійснення досудового розслідування, крім випадків, передбачених цією частиною, до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Разом з тим, реченням другим частини третьої статті 214 КПК зроблене виключення із зазначеного правила, відповідно до якого у невідкладних випадках до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути проведений огляд місця події (відомості вносяться невідкладно після завершення огляду).

З наданих суду матеріалів випливає, що відомості про кримінальне правопорушення за частиною першою статті 307 Кримінального кодексу України (далі КК) були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) 17.07.2020 (реєстратор ОСОБА_24 ). Зазначеному кримінальному провадженню був присвоєний № 12020020010001433. Із зазначеного витягу також випливає, що відомості про кримінальне правопорушення були внесені за результатами проведення огляду місцевості поблизу будинку № 89 по вул. Пирогова в м. Вінниці, в ході якого ОСОБА_5 добровільно видав 20 згортків з порошкоподібною речовиною світлого кольору. При цьому в матеріалах справи наявна заява ОСОБА_25 (протокол відібрання заяви від 17.07.2020 о 20.00 год) про вжиття заходів до невідомої особи, яка 17.07.2020, знаходячись з тильної сторони будинку № 89 по вул. Пирогова в м. Вінниці поряд з гаражами, розкладала закладки з наркотичною речовиною. Також суду наданий рапорт інспектора взводу № 1 роти ТОР УПП у Вінницькій області ОСОБА_26 , згідно з яким 17.07.2020 о 18.45 год. на службовий планшет надійшов виклик про підозрілу особу по АДРЕСА_2 ; при прибутті на місце виклику було встановлено, що зазначеною особою є ОСОБА_5 , у якого під час проведення поверхневої перевірки виявлені згортки з ізолентою у зіппакеті.

Суду також були надані заяви ОСОБА_5 на ім`я слідчого СВ Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_24 про надання добровільної згоди на проведення його поверхневої перевірки, а також про добровільну видачу 20 згортків, в яких знаходиться наркотична речовина.

17.07.2020 з 21.24 по 21.54 год., як суд вже зазначив вище, на ділянці місцевості біля гаражного приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , у ОСОБА_5 в рюкзаку були вилучені 20 поліетиленових згортків з порошкоподібною речовиною, а також мобільний телефон марки «Iphone 7+».

18.07.2020 зазначені речі слідчим СВ Вінницького ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_24 визнані речовими доказами у кримінальному провадженні й 22.07.2020 слідчим суддею Вінницького міського суду Вінницької області на них накладений арешт.

Згідно з протоколом затримання, складеним 18.07.2020 о 01.45 год. ОСОБА_5 був затриманий 17.07.2020 біля 21.30 год.

З наданих суду матеріалів також випливає, що у період часу з 23.33 год. 17.07.2020 по 01.26 год. 18.07.2020 був проведений огляд місця події, в ході якого у різних місцях були виявлені та вилучені згортки з порошкоподібною речовиною (зміст зазначеного протоколу судом викладений вище).

Також з наданих суду матеріалів випливає, що 07.09.2020 слідчий СВ Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_27 звернулась до начальника Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_28 з рапортами, в якому повідомила про виявлення в діянні ОСОБА_5 ознак злочину, передбаченого частиною другою статті 307 КК. На підставі зазначених рапортів до ЄРДР були внесені відповідні відомості за № 12020020010001612, № 12020020010001613, № 12020020010001614, № 12020020010001615, № 12020020010001616, № 12020020010001617 (реєстратор ОСОБА_24 ).

Отже, посилання захисника обвинуваченого на ту обставину, що відповідна слідча дія, тобто огляд місця події з 21.24 год. по 21.54 год. 17.07.2020 була проведена з порушенням наведеної вище процедури, тобто до внесення відомостей до ЄРДР, суд оцінює критично. Разом з тим, суд вважає за доцільне зауважити таке.

У постанові від 22.05.2018 (справа № 662/1113/15) Верховний Суд (далі ВС) звернув увагу, що протокол огляду місця події є недопустимим доказом, якщо під виглядом огляду було фактично проведено обшук. Аналогічні висновки щодо недопустимості проведення інших слідчих дій під виглядом ОМП ВС сформулював у постановах від 22.05.2018 (справа № 662/1113/15), 07.06.2018 (справа № 740/5066/15-к), 26.02.2019 (справа № 266/4000/14-к), 19.03.2019 (справа № 380/157/14-к), 22.05.2019 (справа № 640/2449/16-к), 13.02.2020 (справа № 755/6685/17).

Суд додатково вважає за доцільне звернути увагу на висновки, викладені ВС у постанові 05.02.2019 (справа № 236/2029/16-к), де останній зауважив про недопустимість використання відомостей, отриманих в результаті проведення огляду місця події у приміщенні службового кабінету відділення поліції до внесення відомостей до ЄРДР. Аналогічний висновок ВС зробив у постанові від 21.03.2019 (справа №127/12150/16-к).

З наданих суду матеріалів випливає, що огляд місця події (з 21.24 год. по 21.54 год. 17.07.2020), результати якого стали підставою для кримінального переслідування ОСОБА_5 , був проведений поза межами службового кабінету відділення поліції, тому суд вважає, що зазначені висновки як підстава для визнання доказу недопустимого у цьому кримінальному провадженні є неприйнятними (такими, що не відповідають обставинам, встановленим судом). При цьому суд вважає за доцільне надати відповідну правову оцінку твердженням захисника обвинуваченого в частині того, що під виглядом другого огляду фактично був проведений слідчий експеримент.

Відповідно до частини першої статті 240 КПК з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.

Суд вище зазначив, що захисник обвинуваченого в судовому засіданні посилався на те, що протоколи огляду місця події не можуть бути прийняті судом до уваги в якості допустимого доказу, оскільки під виглядом огляду місця події фактично проведений слідчий експеримент із затриманим ОСОБА_5 . При цьому суд вже вище зазначав, що в матеріалах справи наявні два протоколи огляду місця події, а саме з 21.24 год. по 21.54 год. 17.07.2020 та з 23.33 год. 17.07.2020 по 01.26 год. 18.07.2020. Тому суд вважає за доцільне надати правову оцінку кожному з наведених протоколів як доказу відповідно до приписів частини першої статті 94 КПК.

Отже, як суд зазначив вище, захисник обвинуваченого в судовому засіданні посилався на те, що після затримання ОСОБА_5 з ним фактично був проведений слідчий експеримент, в ході якого працівники поліції виявили та вилучили згортки з порошкоподібною речовиною, яка згідно з пред`явленим ОСОБА_5 обвинуваченням останнім була розкладена з метою її збуту. Разом з тим, з наданих суду матеріалів, зокрема, і оглянутого в судовому засіданні відеозапису проведення огляду місця події (з 21.24 год. по 21.54 год. 17.07.2020), випливає, що фактичне відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань не здійснене. Тому суд вважає, що правові підстави для визнання зазначеного протоколу огляду місця події недопустимим доказом з цих підстав відсутні.

Слід зауважити, що як на підставу для визнання протоколу огляду місця події недопустимим доказом захисник обвинуваченого посилався на те, що працівники поліції вилучили у його підзахисного мобільний телефон і за наявними у ньому графічними зображеннями провели виявлення зроблених обвинуваченим так званих закладок. Разом з тим, з досліджених в судовому засіданні матеріалів випливає, що зазначене твердження захисника стосується протоколу огляду місця події, який відбувся з 23.33 год. 17.07.2020 по 01.26 год. 18.07.2020. Тому суд вважає за доцільне аналіз твердження захисника в цій частині здійснити пізніше, обмежившись наразі аналізом тверджень захисника щодо наявності правових підстав для визнання протоколу огляду місця події, який мав місце з 21.24 год. по 21.54 год. 17.07.2020, недопустимим доказом.

Як суд зазначив вище, з рапорту інспектора ОСОБА_26 випливає, що повідомлення про підозрілу особу на службовий планшет надійшло 17.07.2020 о 18.45 год. Зазначений рапорт не містить посилання на час прибуття на місце виклику, однак під час допиту в судовому засіданні сідок ОСОБА_15 повідомляв, що він з колегою на місце виклику прибув через незначний час після надходження відповідного повідомлення. Аналогічні пояснення в судовому засіданні надали і свідки ОСОБА_29 та ОСОБА_10 . При цьому суд вважає за доцільне зауважити, що свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_13 в судовому засіданні повідомили, що вони затримали ОСОБА_5 до звернення з відповідним повідомленням у поліцію та, відповідно, до приїзду працівників поліції.

Захисник обвинуваченого в судовому засіданні посилався, що початок затримання ОСОБА_5 слід рахувати саме з моменту його фактичного затримання ОСОБА_6 та ОСОБА_13 .

Оцінюючи зазначені доводи захисника, суд вважає за доцільне звернути увагу на таке.

Відповідно до частини першої статті 208 КПК уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках: 1) якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення; 2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин; 3) якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України; 4) якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого статтями 255, 255-1, 255-2 Кримінального кодексу України.

Згідно з частиною другою статті 207 КПК кожен має право затримати без ухвали слідчого судді, суду будь-яку особу, крім осіб, зазначених у статтях 482 і 482-2 цього Кодексу: 1) при вчиненні або замаху на вчинення кримінального правопорушення; 2) безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення чи під час безперервного переслідування особи, яка підозрюється у його вчиненні.

При цьому частиною третьою статті 207 КПК визначено, що кожен, хто не є уповноваженою службовою особою (особою, якій законом надано право здійснювати затримання) і затримав відповідну особу в порядку, передбаченому частиною другою цієї статті, зобов`язаний негайно доставити її до уповноваженої службової особи або негайно повідомити уповноважену службову особу про затримання та місцезнаходження особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення.

З протоколу затримання ОСОБА_5 випливає, що він був затриманий на підставі пункту 2 частини першої статті 208 КПК.

Як суд зазначив вище, захисник обвинуваченого в обґрунтування свого твердження про незаконність доказів, отриманих після фактичного затримання обвинуваченого, посилався на судову практику ВС. Зокрема, у постанові від 21.01.2020 (справа № 756/8425/17) ВС зауважив, що фактичне затримання особи під час якого були вилучені предмети, які є предметом злочину без складання протоколу затримання тягне за собою визнання доказів про вилучення предметів недопустимими. Однак, як суд зазначив вище, протокол затримання ОСОБА_5 був складений 18.07.2020 о 01.45 год. При цьому в протоколі затримання зазначено, що ОСОБА_5 був затриманий біля 21.30 год. Отже, посилання захисника на те, що вилучення у ОСОБА_5 речей було проведене без складання відповідного протоколу затримання не коректне. Разом з тим, суд вважає за доцільне зауважити таке.

Вище суд зазначив, щозгідно з протоком затримання ОСОБА_5 був затриманий 17.07.2020 біля 21.30 год. При цьому з протоколу огляду місця події випливає, що зазначена слідча дія була розпочата 17.07.2020 о 21.24 год., тобто до документально оформленого затримання ОСОБА_5 , але після його фактичного затримання згідно з показаннями ОСОБА_15 , ОСОБА_29 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 та ОСОБА_13 , а також згідно з відомостями, викладеними у рапорті ОСОБА_15 . Тобто, як слідує з наведених показань та рапорту, фактичне затримання ОСОБА_5 мало місце 17.07.2020 біля 18.45 год.

ВС у постанові від 13.12.2021 (справа № 754/2818/20) зробив такі висновки.

Зокрема, як зазначив ВС, стаття 208 КПК надає повноваження затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, «уповноваженій службовій особі».

КПК у кількох положеннях зазначає, що цей термін позначає особу, якій законом надане право здійснювати затримання. В інших положеннях кодексу термін «уповноважена службова особа» вживається поряд із термінами «слідчий», «прокурор», «дізнавач».

Зокрема, частина третя статті 208 КПК передбачає: «Уповноважена службова особа, слідчий, прокурор може здійснити обшук затриманої особи з дотриманням правил, передбачених частиною сьомою статті 223 і статтею 236 цього кодексу».

У частинах другій та третій статті 276 КПК зазначено: «У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов`язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбачені статтею 42 цього кодексу. Після повідомлення про права слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа на прохання підозрюваного зобов`язані детально роз`яснити кожне із зазначених прав».

Відповідно до частини четвертої статті 208 КПК уповноважена службова особа, яка здійснила затримання, та дізнавач повинні негайно повідомити особі зрозумілою для неї мовою підстави затримання.

Таке вживання в законі терміну «уповноважена службова особи», як зазначив ВС, призводить до висновку, що цим терміном законодавець позначив особу, якій законом надані повноваження проводити затримання, але яка водночас не є ані «слідчим», ані «прокурором», ані «дізнавачем». Таким чином, цей термін відсилає до інших законодавчих актів, якими надаються повноваження здійснювати затримання державним органам і їх службовим особами.

На підставі аналізу законодавства можна зробити висновок, що термін «уповноважена службова особа» включає у тому числі:

поліцейських патрульної або інших служб поліції (стаття 37 закону «Про Національну поліцію»);

військовослужбовців Служби правопорядку (стаття 7 закону «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України»), Національної гвардії (стаття 13 закону «Про Національну гвардію України»), Управління державної охорони (стаття 18 закону «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб»);

службових осіб органів Державної прикордонної служби (стаття 20 закону «Про Державну прикордонну службу України»), Служби безпеки (стаття 7 закону «Про контррозвідувальну діяльність»), розвідувальних органів (стаття 47 закону «Про розвідку), служби судової охорони (стаття 162 закону «Про судоустрій і статус суддів») тощо.

Відповідно до статті 37 закону «Про Національну поліцію» поліція уповноважена затримувати особу на підставах, у порядку та на строки, визначені Конституцією, КПК та Кодексом про адміністративні правопорушення, а також іншими законами.

Особистий обшук є складовою процесу затримання і, таким чином, законне затримання саме собою дає підстави для проведення особистого обшуку. Більше того, слід взяти до уваги, що особистий обшук затриманої особи є необхідним, крім фіксації доказів правопорушення, також для забезпечення безпеки як осіб, що затримують, так і інших осіб, включаючи саму затриману особу. Тому особистий обшук, як правило, проводиться невідкладно після затримання. Таким чином, законність проведення обшуку до внесення відомостей в ЄРДР залежить від того, чи законно проводили затримання за таких обставин. У той же час наявність чи відсутність в ЄРДР на час затримання та особистого обшуку особи відомостей про правопорушення, у зв`язку з яким відбулося затримання, не може вважатися умовою його законності.

Разом з тим відповідно до частини п`ятої статті 208 КПК про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, обов`язково складається протокол, в якому, крім відомостей, передбачених статті 104 цього кодексу, зазначаються:

місце, дата і точний час (година і хвилини) затримання відповідно до положень статті 209 цього кодексу;

підстави затримання;

результати особистого обшуку;

клопотання, заяви чи скарги затриманого, якщо такі надходили;

повний перелік процесуальних прав та обов`язків затриманого.

У разі якщо на момент затримання прізвище, ім`я, по батькові затриманої особи не відомі, у протоколі зазначається докладний опис такої особи та долучається її фотознімок. Протокол про затримання підписується особою, яка його склала, і затриманим. Копія протоколу негайно під розпис вручається затриманому та надсилається прокурору.

Таким чином, як зазначив ВС, закон надає не тільки право уповноваженій особі, яка не є слідчим, дізнавачем або прокурором, затримати особу за підозрою у вчинені нею злочину та здійснити особистий обшук, а й покладає на неї обов`язок, передбачений частиною п`ятою статті 208 КПК.

З наданих суду матеріалів справи випливає, що фактичне затримання ОСОБА_5 згідно з протоколом його затримання відбулось 17.07.2020 біля 21.30 год. Відповідно до витягу з ЄРДР відповідні відомості до реєстру були внесені 17.07.2020 о 22.41 год. При цьому з протоколу огляду місця події 17.07.2020 з 21.24 год. по 21.54 год. випливає, що у ОСОБА_5 на час внесення відповідних відомостей до ЄРДР були вилучені 20 поліетиленових згортків з порошкоподібною речовиною та мобільний телефон марки «Iphone 7+».

У наведеній вище постанові ВС звертав увагу на необхідність перевірки дотримання процесуального закону у момент фактичного затримання обвинуваченої особи, зокрема, на предмет того, ким проведене таке затримання та чи дотрималася ця особа правил, передбачених статтею 208 та частинами другою і третьою статті 276 КПК.

Як суд зазначив вище, за результатами судового розгляду суд встановив, що ОСОБА_5 фактично був затриманий 17.07.2020 біля 18.45 год. ОСОБА_6 та ОСОБА_13 . Суд вже вище зазначав, що частина друга та третя статті 207 КПК уповноважує кожного, хто не є уповноваженою службовою особою здійснити затримання особи, зокрема, безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення чи під час безперервного переслідування особи, яка підозрюється у його вчиненні, однак встановлений обов`язок в такому разі негайно доставити затриману особу до уповноваженої службової особи або негайно повідомити уповноважену службову особу про затримання та місцезнаходження особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення. Суд також встановив, що ОСОБА_6 та ОСОБА_13 після фактичного затримання ОСОБА_5 повідомили органи поліції про зазначене затримання і в подальшому передали його працівникам поліції для проведення із ОСОБА_5 відповідних процесуальних дій. Тому посилання захисника обвинуваченого на незаконне затримання суд оцінює критично, як таке, що не ґрунтується на відповідних приписах кримінально-процесуального закону.

Разом з тим, суд вважає за доцільне зауважити, що свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні повідомив, що він йшов додому і побачив двох чоловіків, які намагались затримати обвинуваченого. Він зупинився, оскільки подував, що обвинуваченому потрібна допомога, а потім з`ясував, що його затримують у зв`язку із розповсюдженням пакетиків з невідомим вмістом. Згодом вони (чоловіки, які затримували обвинуваченого) викликали поліцію. При цьому свідок у судовому засіданні зауважив, що він говорив поліцейським про необхідність роз`яснення ОСОБА_5 його прав і зазначив, що вважає, що обвинувачений себе оговорив. Також свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні повідомив, що понятих викликали по телефону і він зрозумів, що цих осіб поліцейські постійно залучають для проведення слідчих дій.

Оцінюючи зазначені доводи свідка ОСОБА_8 , суд вважає за доцільне звернути увагу на те, що свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні підтвердив ту обставину, що він був запрошений в якості понятого саме за телефоном, однак зауважив, що до нього телефонували не працівники поліції, а ОСОБА_13 та ОСОБА_6 . Однак під час здійснення перехресного допиту захисником обвинуваченого свідок підтвердив, що його в якості понятих викликали саме працівники поліції, прибувши до яких, він побачив ОСОБА_13 та ОСОБА_6 . Також, відповідаючи на питання захисника обвинуваченого, свідок ОСОБА_18 підтвердив факт попереднього знайомства з працівниками поліції, а також факт його судимості за вчинення кримінального правопорушення.

Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні спростував те, що до нього телефонували працівники поліції, щоб запросити в якості понятого, і зазначив, що він був запрошений під час прогулянки неподалік ринку «Урожай».

При цьому суд вважає за доцільне зауважити, що під час перегляду в судовому засіданні відеозапису до протоколу огляду місця події 3 21.24 по 21.54 год. 17.07.2020, суд встановив, що після закінчення огляду місця події працівники поліції повідомили ОСОБА_5 про здійснення його затримання і лише після цього роз`яснили йому право на захист. Зазначені обставини узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_8 . Суд також вважає за доцільне звернути увагу на те, що як випливає з оглянутого в судовому засіданні відеозапису, на час повідомлення про затримання та роз`яснення права на захист, був присутній захисник, який і заявляв клопотання про визнання доказів недопустимими. Однак свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні підтвердив ту обставину, що захисник під час проведення слідчих дій з ОСОБА_5 був присутній, але не одразу і зауважив, що не пам`ятає, чи були роз`яснені ОСОБА_5 його процесуальні права.

У постанові від 04.06.2020 (справа № 744/499/19) ВС зауважив, що фактичне затримання особи без участі адвоката є порушенням права на захист, а тому докази отримані при такому затриманні є недопустимим.

Крім цього, ВС у постанові від 03.07.2018 (справа № 568/1121/16-к) зауважив, що процесуальним законом визначений обов`язок суду визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння як отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права, що у наслідку має визнання таких доказів недопустимими.

Але, як зазначив ВС у згаданій постанові, право відмовитися давати показання підсилене обов`язками бути про нього повідомленим, оскільки право мовчати і не свідчити проти самого себе вимагає не тільки того, щоб особу не примушували це робити, а й того, щоб її негайно і достатнім чином повідомили про це право; до того ж, існування цього обов`язку належить окремо виділити у контексті права не свідчити проти самого себе і права мовчати.

Оцінюючи доводи захисника в частині порушення права обвинуваченого на захист крізь призму дотримання його фундаментальних прав, суд вважає за доцільне зауважити про принципи кримінально-процесуального права, закріплені зокрема у частині першій статті 18 КПК. У зв`язку з цим суд зауважує, що Верховний Суд України (далі ВСУ) в постанові від 09.06.2016 (справа № 5-360кс15) зазначив, що згідно з вимогами частини першої статті 18 КПК жодна особа не може бути примушена визнавати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення, а відповідно до вимог частини другої цієї статті кожна особа має право не говорити нічого з приводу підозри чи обвинувачення проти неї, у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання, а також бути негайно повідомленою про ці права.

Про недопустимість отримання процесуальних джерел доказування з порушенням свободи від самовикриття зауважував також і ВС у постановах від 05.03.2020 (справа № 666/5448/15-к) та від 04.02.2019 (справа № 480/100/17).

Суд вже згадав вище законодавчо закріплену заборону самовикриття. Крім того, на необхідність неухильного дотримання правила (принципу) заборони самовикриття неодноразово наголошував і Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ). Зокрема, практика ЄСПЛ вказує щонайменше на три типи ситуацій порушення свободи обвинуваченої особи не свідчити проти себе: 1) коли обов`язок свідчити передбачений законом під загрозою застосування санкції («Саундерс проти Сполученого Королівства»), або на особу покладається обов`язок доведення власної невинуватості за «зворотного» тягаря доведення; 2) коли до особи застосовується примус, тиск, який може бути як фізичним («Яллох проти Німеччини»), так і психологічним («Гефген проти Німеччини»); 3) коли до особи застосовується примус обманним шляхом із використанням прихованих технік розслідування («Аллан проти Сполученого Королівства»). При цьому ані «особливості» певної галузі права, ані публічний інтерес не можуть бути виправданням для відступу від права зберігати мовчання.

У справі«Балицький протиУкраїни» (рішеннявід 03.11.2011)ЄСПЛ зазначив,що скаргизаявника запунктами 1і 3статті6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод(далі Конвенція)на те,що йогозасуджено напідставі визнавальнихпоказань,отриманих урезультаті порушенняйого праване даватипоказання іправа несвідчити протисебе,та щозаявникові чинилисяперешкоди щодоефективного здійсненняним правана захистпід часдопиту напочатковій стадіїдосудового слідства,є прийнятними.Також прозаборону використаннязізнавальних показаньосіб зазначеноі усправах «Боротюкпроти України» (рішення від 16.12.2010 р.), «Яременко проти України (№ 2)» (рішення від 20.04.2015. А у справі «Шличков проти Росії» (рішення від 09.02.2016) ЄСПЛ зауважив, що право не давати показання та право не свідчити проти себе є загальновизнаними міжнародними стандартами, які лежать в основі поняття справедливого розгляду, передбаченого статтею 6 Конвенції. Сенс цих прав полягає в тому числі в забезпеченні захисту підозрюваних від будь-яких проявів незаконного примусу з боку влади; таким чином їх дотримання допомагає уникнути судових помилок і сприяє реалізації цілей статті 6 Конвенції. Право не свідчити проти самого себе, зокрема, передбачає, що сторона обвинувачення в кримінальній справі прагне довести свою версію по справі проти обвинуваченого, не вдаючись до доказів, отриманих шляхом примусу або придушення волі обвинуваченого.

ЄСПЛ повторює, що свідчення, отримані в порушення статті 3 Конвенції, за визначенням вважаються недостовірними. Крім того, в кримінальному провадженні вони часто стають безпосереднім приводом для жорсткого поводження. Використання таких показань для визнання людини винною несумісне з гарантіями, передбаченими статтею 6 Конвенції.

Окрім наведеного, у згаданій вище постанові від 13.12.2021 ВС зауважив, що у постановах ВС неодноразово наголошував, що порушення порядку отримання доказів, яке призводить до їх недопустимості, визначається правилами допустимості доказів, передбаченими главою 4 §1 КПК та іншими статтями КПК, в яких такі правила сформульовані. Також Суд визнавав, що не будь-яке формальне недотримання вимог кримінального процесуального закону при отриманні доказу автоматично тягне необхідність визнання доказу недопустимим. Натомість закон зобов`язує суд дати оцінку доказу з точки зору його допустимості з урахуванням того, чи було допущене порушення КПК істотним та яким чином воно перешкоджало забезпеченню та реалізації прав і свобод особи.

Відповідно до частини першої статті 87 КПК недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, а саме відомості (фактичні дані), які отримані саме завдяки такому порушенню. Тобто закон вимагає встановити прямий причинний зв`язок між порушенням прав людини і отриманими доказами.

Як суд зазначив вище, в судовому засіданні був підтверджений факт порушення права ОСОБА_5 на захист та недотримання його права на заборону самовикриття, факт нероз`яснення процесуальних прав після затримання, а також факт здійснення вилучення у нього речей одразу після фактичного затримання, але до процесуального оформлення, тобто без оформлення відповідного протоколу затримання. Недотримання зазначених фундаментальних гарантій, на переконання суду, свідчить, що протокол огляду місця події (з 21.24 год. по 21.54 год. 17.07.2020) слід визнати недопустимим доказом у кримінальному провадженні.

Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для визнання протоколу огляду місця події (з 23.33 год. 17.07.2020 по 01.26 год. 18.07.2020) суд вважає за доцільне зауважити таке.

За результатами судового розгляду кримінального провадження суд встановив, що на момент проведення зазначеної процесуальної дії процесуальне затримання ОСОБА_5 ще оформлене не було, оскільки протокол затримання ОСОБА_5 був складений 18.07.2020 о 01.45 год. Однак, згідно з протоколом затримання фактичним часом затримання ОСОБА_5 було зазначене 21.30 год. 17.07.2020 і під час проведення слідчої дії вже був присутній захисник адвокат ОСОБА_30 . Суд вже вище зауважив, що відповідні процесуальні права ОСОБА_5 були роз`яснені після закінчення огляду місця події (17.07.2020 з 21.24 год. по 21.54 год.), тому правові підстави для визнання зазначеного протоколу огляду місця події (з 23.33 год. 17.07.2020 по 01.26 год. 18.07.2020) у зв`язку з порушенням права ОСОБА_5 на захист, на переконання суду, відсутні.

Разом з тим, суд вважає за доцільне зауважити таке.

Суд вище зазначав, що захисник обвинуваченого в судовому засіданні посилався на те, що під виглядом зазначеної процесуальної дії (огляд місця події) фактично проведений слідчий експеримент. Також захисник в судовому засіданні зазначав, що працівники поліції отримали несанкціонований доступ до мобільного телефону ОСОБА_5 у зв`язку з чим в подальшому за наявними в ньому графічними зображеннями виявили місце здійснених закладок.

Вище суд вже наводив правове регулювання огляду та слідчого експерименту згідно з приписами КПК. Також суд вище наводив висновки ВС щодо недопустимості проведення слідчих дій під виглядом огляду. Оцінюючи надані суду докази у їх сукупності, норми кримінально-процесуального закону, що регламентують огляд і слідчий експеримент, наведені вище висновки ВС, суд вважає доводи захисника щодо фактичного проведення під виглядом огляду слідчого експерименту частково знайшли своє підтвердження. Зокрема, під час перегляду в судовому засіданні відеозапису огляду місця події (з 23.33 год. 17.07.2020 по 01.26 год. 18.07.2020) суд встановив, що не всі місця здійснених згідно з пред`явленим ОСОБА_5 обвинуваченням закладок були виявлені. Також з оглянутого в судовому засіданні відеозапису випливає, що ОСОБА_5 частково сам показував на місця здійснених закладок, а частково працівники поліції орієнтувались за фотоматеріалами, які були зафіксовані у вилученому в ОСОБА_5 мобільному телефоні, посилання на які наявне у висновку експерта № 10.9-0225:20 від 27.08.2020.

Оцінюючи зазначені доводи захисника обвинуваченого, суд вважає за доцільне звернути увагу, що у постанові від 09.04.2020 (справа № 727/6578/17) ВС зауважив, що зняття інформації з електронних інформаційних систем або їх частин можливе без дозволу слідчого судді, якщо доступ до них не обмежується їх власником. З оглянутого в судовому засіданні відеозапису огляду місця події випливає, що обвинувачений передав працівникам поліції належний йому мобільний телефон та назвав пароль для його розблокування.

При цьому суд вважає за доцільне надати правову оцінку добровільності таких дій обвинуваченого.

Як суд зазначив вище, свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні зауважував, що просив працівників поліції роз`яснити затриманому ОСОБА_5 його процесуальні права, у тому числі й право на захист. Також суд вище зауважив, що за результатами судового розгляду суд встановив, що протокол огляду місця події (з 21.24 год. по 21.54 год. 17.07.2020) суд визнав недопустимим доказом. У зв`язку з цим суд вважає за доцільне зауважити таке.

Відповідно до положень пунктів 1 та 2 частини першої статті 91 КПК у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з частиною першою статті 92 КПК обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, на потерпілого.

Згідно з приписами частини першої статті 87 КПК недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. При цьому пунктом 1 частини другої статті 87 КПК регламентовано, що суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов.

В судовому засіданні встановлено, що протокол огляду місця події (з 21.24 год. по 21.54 год. 17.07.2020) судом визнаний недопустимим доказом. При цьому, як випливає з наданих суду матеріалів, огляд місця події (з 23.33 год. 17.07.2020 по 01.26 год. 18.07.2020) є похідним доказом від попереднього. Відповідно, відомості, отримані за результатами проведення зазначеної процесуальної дії, не можуть бути прийняті до уваги в якості допустимих доказів з огляду на концепцію «плодів отруєного дерева (mutatis mutandis, рішення у справі «Гефген проти Німеччини» (Gafgen v. Germany), заява № 22978/05, п. 168, ECHR 2010). У зв`язку з цим результати зазначеної процесуальної дії слід також визнати недопустимим доказом у кримінальному провадженні. Відповідно, аналіз інших наданих суду доказів суд не здійснює, оскільки вони є похідними від доказів, які судом визнані недопустимими.

Суд враховує, що ВС у постанові від 12.06.2018 р. (справа № 712/13361/15) зазначив, що обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи, свій професійний обов`язок, передбачений статтею 92 КПК, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлене обвинувачення.

При цьому ВС у постанові від 04.07.2018 р. (справа № 688/788/15-к) зазначив, що стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

У своїй прецедентній практиці ЄСПЛ зазначав, що наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18.01.1978 р. у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Irelandv. the United Kingdom), п. 161, Series А заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».

Доведення «поза розумним сумнівом» відображає максимальний стандарт, що має відношення до питань, що вирішуються, при визначенні кримінальної відповідальності. Ніхто не повинен позбавлятися волі або піддаватися іншому покаранню за рішенням суду, якщо вина такої особи не доведена «поза розумним сумнівом (Sevtap Veznedaroрlu v. Turkey (Севтап Везнедароглу проти Туреччини).

Крім того, при оцінці доказів ЄСПЛ керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), від 18.01.1978 р., п. 161, Series A No 25). Проте доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою чи подібних до них неспростованих презумпцій (рішення у справі «Салман проти Туреччини» (Salman v. Turkey), заява No 21986/93, п. 100, ECHR 2000- VII; рішення у справі «Єрохіна проти України» (Yerokhina v. Ukraine), заява No 12167/04, від 15.11.2012 р., п. 52 з подальшими посиланнями).

ЄСПЛ також зазначив, що Суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Більше того, слід нагадати, що під час провадження на підставі Конвенції не у всіх справах неухильно застосовується принцип affirmanti incumbit probatio /той, хто стверджує щось, повинен довести це твердження/ (рішення у справі «Ушаков та Ушакова проти України», (Ushakov and Ushakova v. Ukraine), заява № 10705/12, ECHR 2015).

Отже, як суд зазначив вище, правові підстави для подальшої оцінки наданих суду доказів відсутні, оскільки вони є похідними від доказів, отриманих в ході проведення огляду місця події, які суд визнав недопустимими.

Окрім наведеного, суд вважає за доцільне звернути увагу на таке.

Захисник обвинуваченого під час підготовчого судового засідання заявив ряд скарг на дії органу досудового розслідування, зокрема, на постанову про створення групи слідчих, на повідомлення про призначення прокурорів у кримінальному провадженні та постанови про призначення групи прокурорів, на доручення проведення досудового розслідування, слідчих (розшукових) дій (негласних слідчих (розшукових) дій), здійснення допитів свідків, на постанови слідчого про призначення судових експертиз, на дії слідчого та прокурора, на постанови слідчого про визнання предметів речовими доказами, на постанову прокурора про об`єднання матеріалів досудових розслідувань, а також заперечення проти ухвал слідчого судді.

Оцінюючи доводи захисника у цій частині, суд враховує, що прокурор, заперечуючи проти доводів захисника, надав суду постанову про призначення групи прокурорів від 18.07.2020, постанову про створення групи слідчих від 17.07.2020, повідомлення про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 18.07.2020, доручення на проведення досудового розслідування від 17.07.2020, повідомлення про початок досудового розслідування від 17.07.2020. Згідно з наданими прокурором документами останні підписані уповноваженими особами. Однак, захисник обвинуваченого, заперечуючи зазначену обставину, надав суду копії зазначених документів без підпису уповноваженої особи.

За результатами проведення підготовчого судового засідання суд 27.11.2020 суд направив на ім`я Генерального прокурора лист з пропозицією здійснити перевірку наведених захисником обвинуваченого обставин. В подальшому 11.01.2021 до суду надійшов лист за підписом начальника відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_31 , згідно з яким зазначене повідомлення не відповідає вимогам статті 214 КПК, у зв`язку з чим його перевірка не здійснена. Саме тому суд вважає за доцільне надати відповідну правову оцінку доводам захисника обвинуваченого, враховуючи надані суду матеріали.

Як випливає з наданих захисником обвинуваченого копій документів, 03.09.2020 останній в порядку статті 221 КПК в приміщенні Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області, здійснив ознайомлення з матеріалами кримінального провадження №12020020010001433 від 17.07.2020 шляхом здійснення фотокопій з матеріалів справи, де виявив, що:

- повідомлення про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 18.07.2020, винесеного від імені прокурора Вінницької місцевої прокуратури ОСОБА_32 , а саме ОСОБА_32 (старшого групи), ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 та ОСОБА_36 у кримінальному провадженні №12020020010001433, в якому підпис прокурора ОСОБА_32 був відсутній; інших повідомлень про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні у справі захисник згідно з його твердженнями не виявив;

- постанова про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 18.07.2020, винесеної від імені Першого заступника керівника Вінницької місцевої прокуратури ОСОБА_37 , а саме ОСОБА_32 (старшого групи), ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 та ОСОБА_36 у кримінальному провадженні №12020020010001433, в якому підпис ОСОБА_37 був відсутній; інших постанов про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні у справі захисник згідно з його твердженнями не виявив.

08.09.2020 під час здійснення доступу до матеріалів кримінального провадження в порядку статті 290 КПК в матеріалах кримінального провадження №12020020010001433 знаходяться повідомлення про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 18.07.2020 від імені прокурора Вінницької місцевої прокуратури ОСОБА_32 , але вже з підписом останнього, та постанова про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 18.07.2020 від імені Першого заступника керівника Вінницької місцевої прокуратури ОСОБА_37 , але вже з підписом останнього. Інші повідомлення та постанови про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні у справі, згідно з твердженням захисника, він не виявив у зв`язку з чим стверджує, що органом досудового розслідування фактично здійснена фальсифікація матеріалів досудового розслідування. Як суд зазначив вище, повідомлення суду в цій частині органами прокуратури залишені без реагування. Докази на спростування доводів захисника представник сторони обвинувачення в судовому засіданні також не надав.

У відповідності до витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні №12020020010001433 від 17.07.2020, наданого Офісом Генерального прокурора, зазначені відомості про призначення прокурора як: 18.07.2020 року - ОСОБА_38 (старший групи), ОСОБА_33 , ОСОБА_34 та ОСОБА_35 , а 10.08.2020 - ОСОБА_38 (старший групи), ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 та ОСОБА_36 .

Таким чином, на переконання захисника обвинуваченого, відомості про призначення прокурора, які викладені у повідомленні від 18.07.2020 та у постанові від 18.07.2020 не відповідають дійсності, оскільки зазначений у повідомленні та постанові прокурор ОСОБА_36 був призначений у групу прокурорів лише 10.08.2020, а самої постанови від 10.08.2020 про створення групи прокурорів у даному кримінальному провадженні немає та стороні захисту в порядку статті 290 КПК вона не відкривалася.

Відповідно до приписів статті 37 КПК прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів. Прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку і до завершення.

Отже, визначення керівником органу прокуратури прокурора (групи прокурорів), який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, є кримінально-процесуальним рішенням, яке утворює, змінює чи припиняє права і обов`язки, тобто має правові наслідки, в конкретному кримінальному провадженні з його початку і до завершення та за процесуальною формою має бути передбачено (встановлено) кримінальним процесуальним законом.

У свою чергу постанова керівника відповідного органу прокуратури про призначення (визначення) прокурора або групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, має відповідати вимогам статті 110 КПК, у тому числі, постанова прокурора виготовляється на офіційному бланку та підписується службовою особою, яка прийняла відповідне процесуальне рішення.

Отже, кримінальний процесуальний закон передбачає обов`язковість винесення керівником відповідного органу прокуратури постанови про призначення (визначення) прокурора, який здійснюватиме повноваження прокурора в конкретному кримінальному провадженні, та у разі необхідності групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, її відповідність вимогам до процесуального рішення у формі постанови, у тому числі щодо підписання службовою особою, яка її прийняла, та долучення постанови до матеріалів кримінального провадження для підтвердження факту наявності повноважень.

Відсутність зазначеної постанови в матеріалах кримінального провадження або її непідписання керівником відповідного органу прокуратури обумовлює недопустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування, як таких, що зібрані під наглядом і процесуальним керівництвом прокурора (прокурорів), який не мав на те законних повноважень.

Аналогічна позиція була викладена також і в Постанові ВС від 22.02.2021 (справа №754/7061/15) та від 21.10.2021 (справа № 939/423/20).

В якості доказів прокурором до суду подано доручення про проведення досудового розслідування від 17.07.2020 та постанова про створення групи слідчих від 17.07.2020.

03.09.2020 захисник обвинуваченого в порядку статті 221 КПК України, в приміщенні Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області здійснив ознайомлення з матеріалами кримінального провадження №12020020010001433 шляхом здійснення фотокопій з матеріалів справи, де знаходилися:

А) доручення про проведення досудового розслідування від 17.07.2020 від імені т.в.о. начальника СВ ВВП ГУНП Вінницькій області майора поліції ОСОБА_39 , у відповідності до статей 39, 214 КПК України, стосовно доручення слідчому СВ Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_24 провести досудове розслідування у кримінальному провадженні за частиною першою статті 307 КК, підпис ОСОБА_39 був відсутній. Інші доручення про проведення досудового розслідування, в тому числі і ОСОБА_40 , у справі згідно з твердженням захисника він не виявив.

Також, у справі міститься повідомлення керівникові Вінницької місцевої прокуратури Вінницької області ОСОБА_41 від 17.07.2020 про початок досудового розслідування у кримінальному провадженні №12020020010001433 від 17.07.2020 на підставі доручення т.в.о. начальника СВ ВВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_39 , підписане слідчим СВ Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_24

08.09.2020 під час здійснення доступу до матеріалів кримінального провадження в порядку статті 290 КПК в матеріалах кримінального провадження №12020020010001433 від 17.07.2020 знаходиться це ж саме доручення про проведення досудового розслідування від 17.07.2020 від імені т.в.о. начальника СВ ВВП ГУНП Вінницькій області майора поліції ОСОБА_39 , у відповідності до статей 39, 214 КПК, стосовно доручення слідчому СВ Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_24 провести досудове розслідування у кримінальному провадженні за частиною першою статті 307 КК, тобто на момент ознайомлення, а саме на 08.09.2020, підпис ОСОБА_39 також був відсутній. Інших доручень про проведення досудового розслідування, в тому числі і ОСОБА_40 , у справі відповідно до твердження захисника останній не виявив.

Крім того, на протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується), від 07.07.2020, а також і на Реєстрації за №15044 від 17.07.2020 та на Реєстрації за №15046 від 17.07.2020, відсутні будь-які резолюції керівника органу досудового розслідування щодо доручення слідчому СВ Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_24 стосовно внесення відомостей до ЄРДР або ж стосовно проведення останньою досудового розслідування по даному факту. Отже, слідчий ОСОБА_24 всупереч вимогам статті 214 КПК, без відповідного доручення керівника органу досудового розслідування, самостійно та незаконно розпочала досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020020010001433 від 17.07.2020 року

Також слід зазначити і про те, що у відповідності до витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні №12020020010001433 від 17.07.2020, наданого Офісом Генерального прокурора, відомості про призначення слідчого ОСОБА_24 т.в.о. начальника СВ Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_39 відсутні.

Б) постанова про створення групи слідчих від 17.07.2020 від імені т.в.о. начальника СВ ВВП ГУНП Вінницькій області майора поліції ОСОБА_39 , у відповідності до статей 39, 110 КПК, відповідно до якої створено групу слідчих у складі: ОСОБА_24 (старшого групи), ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , де станом на 03.09.2020 підпис ОСОБА_39 був відсутній. Інші постанови про створення групи слідчих у справі, як стверджує захисник обвинуваченого, останній не виявив.

Отже, постанова про призначення групи слідчих у кримінальному провадженні від 17.07.2020 від імені т.в.о. начальника СВ ВВП ГУНП Вінницькій області майора поліції ОСОБА_39 , винесена з порушенням вимог чинного законодавства України та станом на 03.09.2020 не містить підпису останнього, а станом на 08.09.2020 року на вказаній постанові вже наявний підпис ОСОБА_39 , а тому вказаний процесуальний документ оспорюється стороною захисту.

Крім того, 08.09.2020, під час здійснення доступу до матеріалів кримінального провадження в порядку статті 290 КПК в матеріалах кримінального провадження №12020020010001433 від 17.07.2020 знаходиться ця сама постанова створення групи слідчих від 17.07.2020 від імені т.в.о. начальника СВ ВВП ГУНП Вінницькій області майора поліції ОСОБА_39 , у відповідності до статей 39, 110 КПК, де вже наявний підпис керівника органу ОСОБА_39 . Інших постанов про створення групи слідчих, в тому числі і ОСОБА_40 , у справі не виявлено.

Також слід зазначити і про те, що у відповідності до витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні №12020020010001433 від 17.07.2020, наданого Офісом Генерального прокурора, відомості про створення групи слідчих т.в.о. начальника СВ Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_39 відсутні. Наявні записи керівника ОСОБА_40 стосовно призначення слідчого та групи слідчих, однак в матеріалах кримінального провадження будь-якого процесуального рішення у формі доручення чи постанови немає.

Підстави можливості розпочати досудове розслідування слідчим визначені частинами першою та другою статті статті 39, частиною першою та другою статті 40 та частиною першою статті 214 КПК.

Відповідно до частин першої та другої статті 39 КПК керівник органу досудового розслідування організовує досудове розслідування. Керівник органу досудового розслідування уповноважений визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою - визначати старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих.

Відповідно до частини першої статті 40 КПК слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій.

Відповідно до пункту 1 та 2 частини другої статті 40 КПК слідчий уповноважений починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, а також проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, встановлених цим Кодексом;

У відповідності до частини першої статті 214 КПК слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

Отже, визначення слідчого керівником органу досудового розслідування (групи слідчих), які здійснюватимуть повноваження слідчого (слідчих) у конкретному кримінальному провадженні, є кримінально-процесуальним рішенням, яке утворює, змінює чи припиняє права і обов`язки, тобто має правові наслідки, в конкретному кримінальному провадженні з його початку і до завершення та за процесуальною формою має бути передбачено (встановлено) кримінальним процесуальним законом.

У свою чергу доручення проведення досудового розслідування або постанова керівника відповідного органу досудового розслідування про призначення (визначення) слідчого або групи слідчих, які здійснюватимуть розслідування у конкретному кримінальному провадженні, має відповідати вимогам статті 110 КПК, у тому числі, постанова керівника органу досудового розслідування повинна бути виготовлена на офіційному бланку та підписується службовою особою, яка прийняла відповідне процесуальне рішення.

Таким чином, кримінальний процесуальний закон передбачає обов`язковість винесення керівником відповідного органу досудового розслідування доручення про призначення (визначення) слідчого, який буде здійснювати досудове розслідування в конкретному кримінальному провадженні, та у разі необхідності групи слідчих, які здійснюватимуть таке розслідування у конкретному кримінальному провадженні, її відповідність вимогам до процесуального рішення у формі доручення та, відповідно, постанови, у тому числі щодо підписання службовою особою, яка її прийняла, та долучення доручення та постанови до матеріалів кримінального провадження для підтвердження факту наявності повноважень.

Відсутність доручення про проведення досудового розслідування та постанови про призначення групи слідчих в матеріалах кримінального провадження або її непідписання керівником відповідного органу досудового розслідування обумовлює недопустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування, як таких, що зібрані всупереч чинному кримінальному процесуальному законодавству України слідчим (слідчими), які не мали на те законних повноважень.

Аналогічна позиція стосовно відсутності доручення прокурора, постанови про створення групи прокурорів або їх не підписання, викладена також і в постанові ВС від 22.02.2021 (справа №754/7061/15) та від 21.10.2021 (справа № 939/423/20).

В якості доказів прокурором до суду подані такі документи:

1. доручення про проведення слідчих (розшукових) дій (негласних слідчих (розшукових) дій) в порядку статті 40 КПК, а також здійснення допитів свідків ОСОБА_13 від 17.07.20.., ОСОБА_8 від 17.07.20.., ОСОБА_6 від 17.07.20.., ОСОБА_10 від 17.08.20.., ОСОБА_15 від 13.08.20.. та ОСОБА_12 від 13.08.20..

Під час ознайомлення в матеріалах кримінального провадження (станом на 03.09.2020) в порядку статті 221 КПК міститься доручення про проведення слідчих (розшукових) дій (негласних слідчих (розшукових) дій) в порядку статті 40 КПК без дати його винесення, підписане слідчим СВ Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_24 , адресоване т.в.о. начальника Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_46 , для встановлення свідків і очевидців злочину та здійснення допитів в якості свідків. Вказане доручення не містить будь-яких реєстраційних даних відділу документообігу відділу поліції та резолюцій керівництва та без будь-яких підписів осіб, які його отримали.

Однак, під час отримання доступу до матеріалів кримінального провадження в порядку статті 290 КПК 08.09.2020 у справі міститься це ж саме доручення на ім`я т.в.о. начальника Вінницького ВП ОСОБА_47 , винесене слідчим ОСОБА_48 , яке також без дати та без будь-якого реєстраційного номера, однак в нижній частині вже з`явився рукописний текст «отримав наручно о/у ВКП ст. л-нт, підпис, ОСОБА_49 ».

Отже, на переконання захисника обвинуваченого, слідчий сфабрикував доручення та, в порушення правил ведення діловодства в органах поліції, в канцелярії Вінницького відділу поліції його не зареєстрував, а отже воно без реєстрації в канцелярії та резолюції керівництва не було розподілене органу дізнання на конкретну особу оперативного підрозділу для виконання, що в подальшому потягло за собою незаконне здійснення допитів свідків оперативними працівниками ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , тобто, здійснені всупереч вимогам статті 41 КПК, а саме останні здійснювали допити свідків зі своєї власної ініціативи та без відповідного доручення керівника підрозділу дізнання, що є недопустимим та незаконним.

В подальшому, як стверджує захисник обвинуваченого, сфабриковані вищевказані протоколи допитів свідків із супроводжувальним листом без реєстраційних даних, тобто дати та номера вихідного документа, за підписом заступника начальника ВКП ОСОБА_54 , навіть не заступника начальника Вінницького ВП, виконавцем яких зазначений той же оперативний працівник ОСОБА_49 , невідомо яким чином опинилися в матеріалах кримінального провадження.

Відповідно до відповіді на адвокатський запит за вих. Д-166од/200/02-2020р. від 18.09.2020 за результатами перевірки журналів вхідної, вихідної кореспонденції, журналу доручень Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області за період часу із 17.07.2020 по 18.08.2020 у кримінальному провадженні №12020020010001433 доручення не реєструвались.

Відповідно до частини другої статті 41 КПК під час виконання доручень слідчого, прокурора співробітник оперативного підрозділу користується повноваженнями слідчого. Співробітники оперативних підрозділів (крім підрозділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України) не мають права здійснювати процесуальні дії у кримінальному провадженні за власною ініціативою або звертатися з клопотаннями до слідчого судді чи прокурора.

Тобто здійснення допиту свідків у даному кримінальному провадженні, на переконання захисника у зв`язку із грубим порушенням норм кримінального процесуального кодексу України, а саме без оформленого належним чином доручення слідчого, являються такими, які вчинені за власної ініціативи оперативного працівника, а отже являються сфальсифікованими та незаконними, отже вказані докази не можуть бути визнані належними та допустимими доказами.

Тому, доручення про проведення слідчих (розшукових) дій (негласних слідчих (розшукових) дій) в порядку статті 40 КПК та без дати його винесення, підписане слідчим СВ Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_24 та допити свідків ОСОБА_13 від 17.07.20.., ОСОБА_8 від 17.07.20.., ОСОБА_6 від 17.07.20.., ОСОБА_10 від 17.08.20.., ОСОБА_15 від 13.08.20.. та ОСОБА_12 від 13.08.20.., винесені та здійснені з порушенням вимог чинного законодавства України, а також слідчим, яка не мала на те законних повноважень, тому вказані процесуальні документи та показання свідків повинні бути визнані судом недопустимими доказами та виключені з доказової бази.

2. Під час ознайомлення в матеріалах кримінального провадження (станом на 03.09.2020) містяться:

- постанови про призначення судових експертиз у кримінальному провадженні №12020020010001433 від 17.07.2020, винесені слідчим СВ Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_24 , зокрема: постанова про призначення судової експертизи матеріалів речовин та виробів від 18.07.2020 (речовини у спецпакеті №4332583), постанова про призначення судової експертизи матеріалів речовин та виробів від 21.07.2020 (речовини у спецпакеті №4332582), постанова про призначення судової експертизи матеріалів речовин та виробів від 21.07.2020 (речовини у спецпакеті №4332277), постанова про призначення судової експертизи матеріалів речовин та виробів від 21.07.2020 (речовини у спецпакеті №4332586), постанова про призначення судової експертизи матеріалів речовин та виробів від 21.07.2020 (речовини у спецпакеті №4332588), постанова про призначення судової експертизи матеріалів речовин та виробів від 21.07.2020 (речовини у спецпакеті №2012887), постанова про призначення судової експертизи матеріалів речовин та виробів від 21.07.2020 (речовини у спецпакеті №4332587), постанова про призначення судової експертизи матеріалів речовин та виробів від 21.07.2020 (речовини у спецпакеті №4332585), постанова про призначення судової експертизи матеріалів речовин та виробів від 18.07.2020 (змиви з рук у спецпакеті №4332589), постанова про призначення судово-наркологічної експертизи без дати, тобто від «___» серпня 2020 року, постанова про призначення комп`ютерно-технічної експертизи від 17.08.2020.

- постанова про визнання предметів речовим доказом та передачу їх на зберігання від 18.07.2020, а саме 20 поліетиленових пакетиків із речовиною, змиви з обох рук з контрольним зразком, мобільного телефону «Apple» моделі «Iphone 7+», винесену слідчим СВ Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_24

-постанова про визнання предметів речовим доказом та передачу їх на зберігання від 20.07.2020, а саме 6 поліетиленових пакетиків із речовиною та ізоленту, винесену слідчим СВ Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_24

-постанова про визнання предметів речовим доказом та передачу їх на зберігання від 29.08.2020, а саме 26 поліетиленових пакетиків із речовиною, ізоленту, 2 серветок, мобільного телефону «Apple» моделі «Iphone 7+», винесену слідчим СВ Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_24 , яка навіть не містить підпису виконавця.

Під час, під час отримання доступу до матеріалів кримінального провадження в порядку статті 290 КПК 08.09.2020 у справі містяться ці ж самі постанови про призначення судових експертиз.

Отже, на переконання захисника, постанови про призначення судових експертиз та постанови про приєднання речових доказів до справи у кримінальному провадженні №12020020010001433 від 17.07.2020, винесені слідчим СВ Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_24 , що перелічені вище, незаконно, тобто слідчим, який не мав законного на те права здійснювати досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, винесені з порушенням вимог чинного КПК України, з підстав, вказаних вище, тобто слідчим, яка не мала на те повноважень.

3. 08.09.2020 отриманий доступ до матеріалів кримінального провадження в порядку статті 290 КПК. Під час отримання доступу до матеріалів у кримінальному провадженні міститься:

1)клопотання слідчому судді Вінницького міського суду Вінницької області від 28.07.2020 про тимчасовий доступ до мобільного телефону «Apple» моделі «Iphone 7+» з сім картою НОМЕР_6 , який знаходиться у спеціальному пакеті НПУ ГСУ №4332584,

2)клопотання слідчому судді Вінницького міського суду Вінницької області від 18.07.2020 про арешт майна 20 поліетиленових пакетиків із речовиною, змиви з обох рук та з контрольним зразком, мобільного телефону «Apple» моделі «Iphone 7+» з сім картою НОМЕР_6 .

3)клопотання слідчому судді Вінницького міського суду Вінницької області від 20.07.2020 про арешт майна 6 поліетиленових пакетиків із речовиною та ізоленту.

4)ухвала слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 27.07.2020 у справі №127/15360/20, якою задоволено клопотання слідчого СВ Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_24 про тимчасовий доступ до мобільного телефону «Apple» моделі «Iphone 7+» з сім картою НОМЕР_6 , який знаходиться у спеціальному пакеті НПУ ГСУ №4332584, погоджене із прокурором Вінницької місцевої прокуратури Вінницької області ОСОБА_32 , та накладений арешт на вказане майно.

5)ухвала слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 22.07.2020 у справі №127/15288/20, якою задоволено клопотання слідчого СВ Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_24 про арешт майна, а саме 20 поліетиленових пакетиків із речовиною, змиви з обох рук та з контрольним зразком, мобільного телефону «Apple» моделі «Iphone 7+» з сім картою НОМЕР_6 , погоджене із прокурором Вінницької місцевої прокуратури Вінницької області ОСОБА_32 , та накладений арешт на вказане майно.

6)ухвала слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 11.08.2020 у справі №127/16944/20, якою задоволене клопотання слідчого СВ Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_24 про арешт майна, а саме 6 поліетиленових пакетиків із речовиною та ізоленту, погоджене із прокурором Вінницької місцевої прокуратури Вінницької області ОСОБА_32 , та накладений арешт на вказане майно.

Отже, на переконання захисника, клопотання про тимчасовий доступ до документів від 28.07.2020, винесене слідчим СВ Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_24 та погоджене прокурором Вінницької місцевої прокуратури Вінницької області ОСОБА_32 , клопотання про арешт майна від 18.07.2020, винесене слідчим СВ Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_24 та погоджене прокурором Вінницької місцевої прокуратури Вінницької області ОСОБА_32 , клопотання про арешт майна від 20.07.2020, винесене слідчим СВ Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_24 та погоджене прокурором Вінницької місцевої прокуратури Вінницької області ОСОБА_32 , у кримінальному провадженні №12020020010001433 від 17.07.2020, винесені неправомірно та незаконно, тобто винесені слідчим та погоджені прокурором, які не мали законного на те права здійснювати досудове розслідування та, відповідно, процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, оскільки винесені з порушенням вимог чинного КПК України, а тому вказані процесуальні документи та дії оскаржуються стороною захисту та повинні бути визнані недопустимими доказами у справі з підстав, вказаних вище.

Враховуючи те, що про існування ухвал слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 11.08.2020 у справі №127/16944/20, від 22.07.2020 у справі №127/15288/20 та від 27.07.2020 у справі №127/15360/20 у кримінальному провадженні №12020020010001433, стало відомо лише 08.09.2020, тобто у день повідомлення прокурором про закінчення досудового розслідування та відкриття матеріалів справи, а отже поновити строки сторона захисту фактично позбавлена можливості оскаржити їх у передбаченому законом порядку, у зв`язку із чим заперечення на них було подано до суду під час дослідження доказів у судовому засіданні.

4.08.09.2020 під час здійснення доступу до матеріалів кримінального провадження №12020020010001433 від 17.07.2020 в порядку статті 290 КПК сторони захисту отримана постанова прокурора про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 08.09.2020, винесена прокурором Вінницької місцевої прокуратури Вінницької області ОСОБА_32 .

Відповідно до вказаної постанови до матеріалів кримінального провадження №12020020010001433 від 17.07.2020 приєднані матеріали кримінальних проваджень №1202020010001612 від 07.09.2020, №1202020010001613 від 07.09.2020, №1202020010001614 від 07.09.2020, №1202020010001615 від 07.09.2020, №1202020010001616 від 07.09.2020, №1202020010001617 від 07.09.2020.

Отже, на переконання захисника, постанова про об`єднання матеріалів кримінального провадження від 08.09.2020, прийнята прокурором Вінницької місцевої прокуратури Вінницької області ОСОБА_32 , у кримінальному провадженні №12020020010001433 від 17.07.2020, винесена неправомірно та незаконно, тобто винесені прокурором, який не мав законного на те права здійснювати досудове розслідування та, відповідно, процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, оскільки винесені з порушенням вимог чинного КПК України, а тому вказані процесуальні документи та дії оскаржуються стороною захисту, отже повинні бути визнані недопустимими доказами з підстав, вказаних вище.

Не маючи законних на те повноважень стосовно здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12020020010001433 від 17.07.2020, слідчий СВ Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_24 , в рамках розслідування у даному провадженні, 07.09.2020 складає рапорти стосовно виявлення нових шести фактів незаконного зберігання ОСОБА_5 психотропних речових з метою збуту, які реєструє в Книзі єдиного обліку Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області, на підставі яких незаконно вносить до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про виявлення кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 307 КК, за №1202020010001612 від 07.09.2020, №1202020010001613 від 07.09.2020, №1202020010001614 від 07.09.2020, №1202020010001615 від 07.09.2020, №1202020010001616 від 07.09.2020, №1202020010001617 від 07.09.2020.

Підстави можливості розпочати досудове розслідування слідчим визначені частинами першою та другою статті 39, частинами першою та другою статті 40 та частиною першою статті 214 КПК, зміст яких викладений вище.

За таких обставин, а саме відсутності доручення керівника органу досудового розслідування станом на 17.07.2020 або ж письмових розпоряджень керівника органу досудового розслідування на письмовій заяві від 17.07.2020 та Реєстраціях №15044 та №15046 від 17.07.2020 про проведення досудового розслідування, у слідчого ОСОБА_24 підстав для внесення відомостей до ЄРДР та в подальшому здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12020020010001433 від 17.07.2020 не було, а наявне у справі доручення керівника органу досудового розслідування ОСОБА_39 від 17.07.2020 без підпису не відповідає Відомостям із ЄРДР у вказаному провадженні.

18.07.2020 слідчим ОСОБА_24 складений протокол про затримання підозрюваної особи ( ОСОБА_5 ) в порядку статті 208 КПК.

18.07.2020 слідчим ОСОБА_24 складене повідомлення про підозру, яке погоджене прокурором ОСОБА_32 та цього ж дня вручене ОСОБА_5 не були надані стороною обвинувачення суду для їх дослідження в судовому засіданні.

08.09.2020 слідчим ОСОБА_24 складене повідомлення про нову підозру та про зміну раніше повідомленої підозри, яке погоджене прокурором ОСОБА_32 та цього ж дня вручене ОСОБА_5 не були надані стороною обвинувачення суду для їх дослідження в судовому засіданні.

08.09.2020 прокурором Вінницької місцевої прокуратури Вінницької області ОСОБА_32 винесене доручення слідчому СВ Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_24 на повідомлення підозрюваному та його захисникові про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів.

Крім того, у справі міститься повідомлення прокурора Вінницької місцевої прокуратури Вінницької області ОСОБА_32 без дати та реєстрації по канцелярії, адресоване підозрюваному ОСОБА_5 та його захисникові адвокатові ОСОБА_4 , щодо відкриття стороною захисту матеріалів та доказів в порядку частини шостої статті 290 КПК, отримане 08.09.2020 адресатами.

Також у справі знаходиться повідомлення про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів від 08.09.2020, винесене слідчим СВ Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_24 , адресоване підозрюваному ОСОБА_5 .

У справі також знаходиться повідомлення про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів від 08.09.2020, винесене слідчим СВ Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_24 , адресоване захиснику ОСОБА_4 .

Відповідно до протоколу про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 08.09.2020, слідчим СВ Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_24 , в період часу із 09.30 до 10.15 години здійснене відкриття матеріалів досудового розслідування підозрюваному ОСОБА_5 та його захисникові ОСОБА_4 .

Відповідно до протоколу про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 08.09.2020, слідчим СВ Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_24 , в період часу із 09.30 до 10.15 години здійснене відкриття матеріалів досудового розслідування підозрюваному ОСОБА_5 та його захисникові ОСОБА_4 .

Однак, у відповідності до витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні №12020020010001433 від 17.07.2020, наданого Офісом Генерального прокурора, слідчим ОСОБА_24 зазначено про те, що відкриття матеріалів було здійснено лише об 11.46 годині.

Отже, на переконання захисника обвинуваченого:

- повідомлення про підозру від 18.07.2020 та повідомлення про нову підозру та про зміну раніше повідомленої підозри від 08.09.2020, винесені слідчим ОСОБА_24 та погоджені прокурором ОСОБА_32 ,

- протокол затримання підозрюваного ОСОБА_5 від 18.07.2020, складений слідчим ОСОБА_24 ;

- доручення слідчому ОСОБА_24 на повідомлення підозрюваному та його захисникові про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів від 08.09.2020 та письмове повідомлення без дати та реєстрації по канцелярії, адресоване підозрюваному ОСОБА_5 та його захисникові адвокатові ОСОБА_4 , щодо відкриття стороною захисту матеріалів та доказів в порядку частини шостої статті 290 КПК, винесені прокурором ОСОБА_32 ,

- повідомлення про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів від 08.09.2020, адресовані ОСОБА_5 та його захисникові ОСОБА_4 , а також протокол про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 08.09.2020, складені слідчим ОСОБА_24 ,

винесені неправомірно та незаконно, тобто винесені слідчим ОСОБА_24 та прокурором ОСОБА_32 , які не мали законного на те процесуального права здійснювати досудове розслідування та, відповідно, процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, оскільки винесені з порушенням вимог чинного КПК.

Суд вже вище зазначав, що на підтвердження своїх доводів захисник обвинуваченого надав відповідні фотокопії документів, на які він посилається. Суд враховує, що згідно з приписами частини третьої статті 99 КПК сторона кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, зобов`язані надати суду оригінал документа. Однак, як суд зазначив вище, у зв`язку з твердженням захисника обвинуваченого про фальсифікацію документів суд направив відповідне повідомлення Генеральному прокурору, яке в подальшому було переадресоване до Вінницької обласної прокуратури, якою правові підстави для здійснення відповідної перевірки виявлені не були. При цьому суд враховує, що твердження захисника обвинуваченого, наведені вище, узгоджуються з наданими останнім відповідями на адвокатські запити. Тому суд зазначені твердження захисника вважає обґрунтованими.

Як суд зазначив вище, підставою для визнання доказів недопустимими суд визнав факт порушення права обвинуваченого на захист і недотримання принципу заборони самовикриття, однак суд також вважає, що захисник обвинуваченого у судовому засіданні підтвердив ту обставину, що досудове розслідування у кримінальному провадженні проведене неуповноваженими особами. З цього приводу, як суд вже також зазначав, ВС зробив відповідні висновки, зі змісту яких випливає, що докази у кримінальному провадженні, здійсненому неуповноваженими особами, мають бути визнані недопустимими.

Відповідно до частини третьої статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь. Аналогічна правова конструкція закріплена й у частині четвертій статті 17 КПК. Зі змісту частини другої статті 8 та частини п`ятої статті 9 КПК випливає, що принцип верховенства права у кримінальному провадженні та кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Таким чином, здійснюючи судовий розгляд даного кримінального провадження відповідно до вимог частини шостої статті 22, частини третьої статті 26, частини першої статті 337 КПК, оцінюючи досліджені у справі докази з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказівз точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд прийшов до висновку, що сторона обвинувачення поза розумним сумнівом не довела винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину, а саме: незаконне придбання, зберігання з метою збуту психотропних речовин у великих розмірах. Як наслідок, на переконання суду, ОСОБА_5 відповідно до пункту другого частини першої статті 373 КПК за даним фактом підлягає виправданню.

Питання щодо речових доказів, наданих суду, підлягає вирішенню відповідно до положень статті 100 КПК. Зокрема, у зв`язку з недоведеністю винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому злочинів речові докази підлягають залишенню в матеріалах кримінального провадження, а мобільний телефон поверненню законному володільцію.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_5 виправданий судом, згідно з приписами статті 124 КПК понесені під час досудового розслідування судові витрати підлягають покладенню на державу.

Керуючись статтями 371, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 в пред`явленому обвинуваченні, передбаченому частиною другою статті 307 Кримінального кодексу України, визнати невинним і виправдати в зв`язку з недоведеністю вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим.

Запобіжний захід у вигляді застави скасувати.

Заставу в розмірі 43930 (сорок три тисячі дев`ятсот тридцять) гривень повернути заставодавцю або іншій уповноваженій особі.

Речові докази:

- 19 порошкоподібних речовин усередненої проби, які поміщені до спецпакету Експертної Служби МВС України № 3992903, порошкоподібні речовини, які поміщені до спецпакету Експертної Служби МВС України № 2600198, № 2600191, № 3662179, № 2600180, № 3662176, № 3662177, порошкоподібну речовину, залишки первинного пакування, які поміщені до спецпакету Експертної Служби МВС України № 2626781, 2 серветки з нетканого матеріалу, 2 скляних віали, які поміщені до спецпакету Експертної Служби МВС України № 2600168, ізоленту білого кольору, яка поміщена до паперового конверту білого кольору, пістолет з написом «Retay G19C», калібру 9 мм, магазин, первинне пакування, 5 патронів калібру 9 мм, 3 стріляних гільзи калібру 9 мм, які поміщені до спецпакету Експертної Служби МВС України № 5283616, які передані на зберігання до камери речових доказів Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області залишити в місці їх зберігання;

- мобільний телефон марки «Apple» моделі «Iphone 7+» в корпусі чорного кольору, який поміщений до спецпакету Експертної Служби МВС України № 36979444 та переданий на зберігання до камери речових доказів Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області повернути ОСОБА_5 або іншій уповноваженій особі.

Витрати за проведення криміналістичних досліджень покласти на державу.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Вінницький міський суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя: