ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1090/22

05 квітня 2022 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - ГУ ПФУ), у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (а.с.25-26) просить:

визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ від 28.09.2021 щодо відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у призначенні пенсії по інвалідності відповідно до пункту «б» частини першої статті 20 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;

зобов`язати ГУ ПФУ призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію по інвалідності, як особі звільненій зі служби, яка має право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

В обґрунтування позову зазначає, що наказом Державної установи «Чортківська установа виконання покарань (№26)» №2/ОС-21 від 12.01.2021 № 73/ос-16 його звільнено зі служби за пунктом 2 частини першої статті 77 (через хворобу) Закону України «Про Національну поліцію».

24.03.2021 Державною установою «Чортківська установа виконання покарань (№26)» направлено матеріали ОСОБА_1 про призначення пенсії по інвалідності до Західного міжрегіонального управління виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України (далі - ЗМУ МЮ). ЗМУ МЮ відмовило у скеруванні матеріалів для призначення пенсії позивачу. Позивач цю відмову оскаржив до суду.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.06.2021 зобов`язано ЗМУ МЮ направити до ГУ ПФУ заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії по інвалідності як особі звільненій зі служби, яка має право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та забезпечення деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ). ЗМУ МЮ скеровано документи до відповідача для призначення пенсії, однак ГУ ПФУ у листі від 28.09.2021 повідомило позивача про відсутність підстав для призначення пенсії по інвалідності.

Позивач не погоджується з такою відмовою відповідача та вказує на наявність права на призначення пенсії по інвалідності відповідно до пункту «б» частини першої статті 20 Закону №2262-ХІІ, як особі з інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби (службових обов`язків). З огляду на зазначене звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 09.03.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено судовий розгляд справи проводити суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у строк, встановлений частиною другою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Копія ухвали про відкриття провадження у справі від 09.03.2022 разом з позовною заявою та доданими до неї додатками надіслані відповідачу на його офіційну електронну адресу (а.с.44). У подальшому копію ухвали про відкриття провадження у справі від 09.03.2022 разом з позовною заявою та доданими до неї документами представник ГУ ПФУ отримав у суді 10.03.2022, що підтверджується розпискою на супровідному листі (а.с.46).

Відповідач відзив на позов у строк встановлений судом (п`ятнадцять днів з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі) не подав, як і будь-які докази у спростування позовних вимог.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи принцип офіційного з`ясування усіх обставин справи, передбачений частиною четвертою статті 9 КАС України, суд ознайомився з матеріалами адміністративної справи №500/2674/21 за позовом ОСОБА_1 до ЗМУ МЮ про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у позові, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 проходив службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України. Згідно з наказом Державної установи «Чортківська установа виконання покарань (№26)» від 12.01.2021 №2/ОС -21 «Про звільнення» капітана внутрішньої служби ОСОБА_1 звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України 12.01.2021 за пунктом 2 частини першої статті 77 (через хворобу) Закону України «Про Національну поліцію» та частини п`ятої статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України».

Зі змісту наказу про звільнення зі служби вбачається, що підставою для його прийняття були: рапорт ОСОБА_1 від 04.01.2021, подання, свідоцтво про хворобу №229/ос-ДКВС, видане медичною (військово-лікарською) комісією ДУ «Територіальне медичне об`єднання - МВС України по Тернопільській області» 31.12.2020 (а.с.13, 31).

На підставі вказаного наказу до трудової книжки позивача НОМЕР_1 внесено відповідний запис про звільнення від 12.01.2021 (а.с.8, 39).

Відповідно до свідоцтва про хворобу №229/с-ДКВС, виданого медичною (військово-лікарською) комісією ДУ "ТМО МВС України по Тернопільській області" від 31.12.2020 ОСОБА_1 визнано непридатним до служби в поліції на основі статті 75б графи І Переліку захворювань і фізичних вад, що перешкоджають проходженню служби в поліції. Причинний зв`язок травми не встановлено в зв`язку з відсутністю актів службового розслідування (а.с.12, 34).

Як вбачається з довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААВ №207778 від 18.02.2021 позивачу з 11.02.2021 встановлено третю групу інвалідності, причина інвалідності - загальне захворювання, дата чергового переогляду 11.02.2022 (а.с.9, 35).

04.03.2021 ОСОБА_1 звернувся до Державної установи «Чортківська установа виконання покарань (№26)» із заявою, в якій просив направити до ГУ ПФУ заяву про призначення йому пенсії по інвалідності як особі, звільненій зі служби, яка має право на пенсію згідно із Законом №2262-ХІІ. Подані позивачем матеріали направлено до ЗМУ МЮ.

ЗМУ МЮ такі документи повернуто без виконання та вказано на відсутність підстав для їх направлення до ГУ ПФУ для призначення ОСОБА_2 пенсії на підставі Закону №2262-ХІІ, оскільки причиною інвалідності є загальне захворювання (а.с.49).

Цю відмову позивач оскаржив до суду та у позовній заяві просив суд зобов`язати ЗМУ МЮ направити до ГУ ПФУ заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про призначення пенсії по інвалідності, як особі звільненій зі служби, яка має право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (а.с.45-48).

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.06.2021 у справі №500/2674/21 позов ОСОБА_1 до ЗМУ МЮ про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, яке набрало законної сили 09.07.2021, задоволено частково, зобов`язано ЗМУ МЮ сформувати та подати до ГУ ПФУ пакет документів для вирішення питання призначення пенсії по інвалідності ОСОБА_1 (а.с.51-52).

На виконання рішення суду ЗМУ МЮ направило до ГУ ПФУ пакет документів для призначення пенсії позивачу.

Листом від 28.09.2021 №1900-0307-8/28904 ГУ ПФУ відмовило позивачу у призначенні пенсії по інвалідності у зв`язку з відсутністю документів, які підтверджують наявність захворювання, пов`язаного з проходженням служби (а.с.6, 27-28).

Позивач вважає відмову відповідача протиправною, а тому звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Рішення відповідача (дії, вчиненні при його прийнятті) як суб`єкта владних повноважень, що є предметом цього позову, підлягають оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ.

Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Приписами статті 1 Закону №2262-ХІІ визначено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали особами з інвалідністю за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.

Положеннями статті 18 Закону 2262-ХІІ визначено, що пенсії по інвалідності особам, які мають право на пенсію за цим Законом, призначаються в разі, якщо інвалідність настала в період проходження ними служби або не пізніше трьох місяців після звільнення зі служби, або якщо інвалідність настала пізніше тримісячного терміну після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва тощо), яке виникло в період проходження військової служби чи під час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію за цим Законом, перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства.

Згідно статті 19 Закону №2262-ХІІ групи і причини інвалідності, а також час її настання встановлюються медико-соціальними експертними комісіями, які діють на підставі положення про них, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Залежно від ступеня втрати працездатності особи з інвалідністю поділяються на три групи.

Статтею 20 Закону №2262-ХІІ встановлено, що залежно від причини інвалідності особи з інвалідністю з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом поділяються на такі категорії:

а) особи з інвалідністю внаслідок війни - при настанні інвалідності внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків) чи пов`язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю у бойових діях у мирний час, а також інші особи, зазначені у статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

б) інші особи з інвалідністю з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - при настанні інвалідності внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби.

Згідно із преамбулою Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за № 135/13402 (далі - Порядок № 3-1), цей Порядок регулює питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон), крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, та постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 № 1522 «Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян».

Пунктом 1 Порядку №3-1 встановлено, що заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи).

Пунктом 7 Порядку № 3-1 передбачено, що для призначення пенсії за вислугу років і по інвалідності подаються такі документи: заява про призначення пенсії (додаток 1); грошовий атестат, або довідка про розмір грошового забезпечення, і довідка про додаткові види грошового забезпечення, які заявник отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби; військово-медичні документи про стан здоров`я звільненої особи (за винятком осіб, які не проходили військово-лікарську комісію); документи про страховий стаж (при призначенні пенсії згідно з пунктом «б» статті 12 Закону); довідка МСЕК про визнання особи інвалідом; копія документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); довідка ВАТ «Ощадбанк» або інший документ, що підтверджує відкриття рахунку, назву та номер відділення ВАТ «Ощадбанк»; копія паспорта.

Згідно з пунктом 12 вказаного Порядку уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи. Уповноважений структурний підрозділ надає допомогу особі в одержанні відсутніх на момент подання заяви документів для призначення пенсії. У разі, якщо підготовлені не всі необхідні для призначення пенсії документи, подаються наявні документи, а документи, яких не вистачає, подаються додатково в строки, визначені пунктом 6 цього Порядку.

За приписами пункту 14 Порядку № 3-1 орган, що призначає пенсії, розглядає питання про призначення пенсії або про відновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Згідно із пунктами 17, 18 Порядку № 3-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії або про відмову в призначенні, переведенні з одного виду пенсії на інший та відновленні раніше призначеної пенсії. Рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії оформляється розпорядженням органу, що призначає пенсії.

Аналіз вищенаведених норм законодавства свідчить про те, що існує певна процедура призначення пенсії по інвалідності за Законом №2262-XII, яка передбачає звернення особи із заявою до органу Пенсійного фонду України через уповноважений структурний підрозділ відповідного міністерства чи іншого органу - у даному випадку через ЗМУ МЮ.

Законодавцем визначено, що органи Пенсійного фонду України після отримання через уповноважені органи подання з документами та заявою про призначення пенсії по інвалідності розглядають їх та приймають рішення про призначення або відмову у призначення пенсії тим категоріям осіб, на яких поширюється дія Закону №2262-XII.

При цьому, як вже було вказано вище, статтями 18, 20 Закону 2262-ХІІ визначено умови за яких призначається пенсії по інвалідності особам з числа військовослужбовців.

Відповідно до змісту пункту «б» статті 20 Закону №2262-ХІІ до осіб з інвалідністю з числа військовослужбовців, які мають право на пенсію за цим Законом, віднесено:

осіб, які отримали інвалідність внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби (службових обов`язків).

осіб, які отримали інвалідність внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби.

Отже, з`ясовуючи питання чи має право позивач на призначення пенсії по інвалідності відповідно до пункту «б» статті 20 Закону №2262-ХІІ, суд має встановити причини інвалідності. У разі, якщо причиною інвалідності є або каліцтво, одержане в результаті нещасного випадку, не пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби (службових обов`язків), або захворювання, пов`язане з проходженням служби, які є умовами для призначення пенсії відповідно до пункту «б» статті 20 Закону №2262-ХІІ, то військовослужбовець має право на призначення пенсії по інвалідності відповідно до цього Закону.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» № 875-XII від 21.03.1991 інвалідність як міра втрати здоров`я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» та статті 7 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» Кабінет Міністрів України 03.12.2009 прийняв постанову «Питання медико-соціальної експертизи» № 1317, якою затвердив:

1. Положення про медико-соціальну експертизу, яке визначає процедуру проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації;

2. Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, яке визначає порядок, умови та критерії встановлення інвалідності медико-соціальними експертними комісіями.

Пунктом 3 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності визначено, що медико-соціальна експертиза проводиться з метою встановлення інвалідності хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, інвалідам (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи.

Норми цього Положення детально регламентують порядок, умови та підстави встановлення причинного зв`язку інвалідності військовослужбовців на підставі документів, що підтверджують факт отримання поранення (захворювання).

Відповідно до пункту 26 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, особі, що визнана інвалідом, залежно від ступеня розладу функцій органів і систем організму та обмеження її життєдіяльності встановлюється I, II чи III група інвалідності. I група інвалідності поділяється на підгрупи А і Б залежно від ступеня втрати здоров`я інваліда та обсягу потреби в постійному сторонньому догляді, допомозі або нагляді.

Причинами інвалідності є:

загальне захворювання;

інвалідність з дитинства;

нещасний випадок на виробництві (трудове каліцтво чи інше ушкодження здоров`я);

професійне захворювання;

поранення, контузії, каліцтва, захворювання:

- одержані під час захисту Батьківщини, виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків) чи пов`язані з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, що визнані такими згідно із законодавством, в районі воєнних дій на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Великої Вітчизняної воєн або з участю у бойових діях у мирний час;

- одержані під час захисту Батьківщини, виконання інших обов`язків військової служби, пов`язаних з перебуванням на фронті в інші періоди;

- одержані в районах бойових дій у період Великої Вітчизняної війни та від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння у повоєнний період, а також під час виконання робіт, пов`язаних з розмінуванням боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни незалежно від часу їх виконання;

- одержані у неповнолітньому віці внаслідок воєнних дій громадянських і Великої Вітчизняної воєн та в повоєнний період;

- пов`язані з участю у бойових діях та перебуванням на території інших держав;

- пов`язані з виконанням службових обов`язків, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами;

- одержані внаслідок політичних репресій;

- пов`язані з виконанням обов`язків військової служби або службових обов`язків з охорони громадського порядку, боротьби із злочинністю та ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій;

захворювання:

- отримані під час проходження військової служби чи служби в органах внутрішніх справ, державної безпеки, інших військових формуваннях;

- пов`язані з впливом радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

- одержані в період проходження військової служби і служби в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, Держспецзв`язку.

Як встановлено судом та підтверджується свідоцтвом про хворобу №229/с-ДКВС позивач 24.12.2018 отримав побутову травму, впав з 2-ох метрової висоти та вдарився головою. Причинного зв`язку травми не встановлено через відсутність актів службового розслідування, травма мала місце у побуті (а.с.12).

Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААВ №207778 від 18.02.2021, виданої Тернопільською обласною медико-соціальною експертизою, з 11.02.2021 ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності внаслідок загального захворювання.

Така причина інвалідності як загальне захворювання не дає підстав для призначення особам з числа військовослужбовців права на пенсію на підставі пункту «б» статті 20 Закону №2262-ХІІ, бо, як зазначено вище, умовою для призначення пенсій по інвалідності особам з числа військовослужбовців, є отримання інвалідності внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби (службових обов`язків), чи внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби. Отримання інвалідності за інших умов, у спірному випадку внаслідок загального захворювання, не є підставою для призначення пенсії на умовах визначених пунктом «б» статті 20 Закону №2262-ХІІ.

Крім цього, суд звертає увагу на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.06.2021 у справі №500/2674/21 за позовом ОСОБА_1 до ЗМУ МЮ про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії (на яке посилається позивач, проте помилково вказує, що суд зобов`язав ЗМУ МЮ направити до ГУ ПФУ заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії по інвалідності як особі, звільненої зі служби, яка має право на пенсію згідно із Законом №2262-ХІІ). У рішенні суду зазначено таке: «При цьому суд вважає, що до компетенції відповідача не належить вирішення питання про наявність підстав для призначення чи перерахунку пенсії позивачу. Таким органом є відповідний орган Пенсійного фонду України. Отже, за наведених вище обставин, суд вважає, що у спірному випадку належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача сформувати та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області пакет документів для вирішення питання призначення пенсії по інвалідності ОСОБА_1 ». Відтак, у справі №500/2674/21 позовні вимоги були задоволені частково, зобов`язано ЗМУ МЮ сформувати та подати до ГУ ПФУ пакет документів для вирішення питання призначення пенсії по інвалідності ОСОБА_1 . У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Суд не встановив права ОСОБА_1 на пенсію по інвалідності відповідно до пункту «б» частини першої статті 20 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Отже, оскільки відсутні законодавчо визначені умови для призначення ОСОБА_1 пенсії по інвалідності у порядку, визначеному статтями 18, 20 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», то рішення ГУ ПФУ, оформлене листом від 28.09.2021 №1900-0307-8/28904, щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії по інвалідності є правомірним. Позовні вимоги безпідставні та до задоволення не підлягають. Відповідач діяв у відповідності до положень закону, з урахувань усіх обставин справи, обґрунтовано.

Оскільки у цій справі суд відмовляє у задоволенні позову повністю, то відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 243-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У позові ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (Майдан Волі 3, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46001, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 14035769).

Повний текст рішення складений та підписаний 05 квітня 2022 року.

Суддя Чепенюк О.В.