ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2022 рокуЛьвівСправа № 300/5758/21 пров. № А/857/3838/22

Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Кузьмича С.М., Запотічного І.І.

розглянувши у порядку письмового провадження м. Львові апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.12.2021 року (рішення ухвалене у м. Івано-Франківську судом у складі головуючого судді Матуляка Я.П.) у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення за № ІФ2013/528/НД/АВ/СП-ФС від 16.09.2021,-

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2021 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення за № ІФ2013/528/НД/АВ/СП-ФС від 16.09.2021.

Позивач позовні вимоги мотивував тим, що відповідачем проведено позапланову перевірку позивача, за результатами якої складено акт про неможливість проведення заходу державного контролю, на підставі якого винесено постанову про накладення штрафу. Позивач вважає, що постанова про накладення штрафу є неправомірною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки не відповідає чинному законодавству та прийнята на підставі хибних висновків, до яких дійшов відповідач в ході проведення перевірки. Просив позов задоволити.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.12.2021 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції оскаржив фізична особа-підприємець ОСОБА_1 . Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задоволити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу.

Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що наказом Управління Держпраці в Івано-Франківській області від 20.07.2021 за №788-Д посадовим особам Управління доручено провести позаплановий захід державного нагляду (контролю) у ФОП ОСОБА_1 щодо дотримання законодавства про працю в частині належного оформлення трудових відносин з найманими працівниками.

На підставі наказу видано направлення на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) від 20.07.2021 за №4877.

20.07.2021 інспекторами праці Остафійчуком І.А., Салигою С.М., Юрочком А.С., Чуйком В.Р., Вінтоняком А.В. та Кальниш О.Я. здійснено виїзд за місцем проведення господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .

При спробі провести позаплановий захід, інспекторами встановлено факт виконання робіт по ремонту автомобільної техніки особою чоловічої статі, яка знаходилась в приміщенні СТО. На звернення інспектора, вказана особа звернулась до позивача із запитанням «Що мені казати?», на що позивач відповів «нічого не кажи, йди додому». Після чого вказана особа покинула приміщення СТО, не надавши пояснень інспекторам.

Такими діями позивач створив перешкоди у проведенні позапланового заходу державного контролю та реалізації інспекторами їхніх повноважень, посадовими особами відповідача складено акт про неможливість проведення заходу державного контролю від 20.07.2021 за №ІФ2013/528/НД/АВ.

Вказаний акт направлено на адресу позивача 23.07.2021.

Листом від 04.08.2021 позивача повідомлено про те, що справа про накладення штрафу розглядається в 45-ти денний строк, з дня одержання уповноваженою особою вказаного акта.

Позивач 26.08.2021 звернувся до Управління Держпраці в Івано-Франківській області з вимогою надати матеріали перевірки, які отримані ним 31.08.2021.

ОСОБА_1 06.09.2021 направив на адресу відповідача зауваження до акта про неможливість проведення заходу державного контролю від 20.07.2021 за №ІФ2013/528/НД/АВ.

Листом за №05/16/118-А від 09.09.2021 відповідач повідомив ОСОБА_1 , що подані зауваження не підлягають розгляду, так як подані після спливу трьох робочих днів з дати підписання (отримання) акта.

На підставі акта від 20.07.2021 начальником Управління Держпраці в Івано-Франківській області 16.09.2021 винесено постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення за №ІФ2013/528/НД/АВ/СП-ФС, якою на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено штраф в розмірі 96 000 (дев`яносто шість тисяч) грн. відповідно до абзацу 8 частини 2 статті 265 КЗпП України.

Згідно пунктів 1, 3 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (далі - Положення №96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Основними завданнями Держпраці, зокрема, є реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Пунктом 7 Положення №96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Статтею 259 Кодексу законів про працю України визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Повноваження, права та обов`язки державних інспекторів Держпраці та територіальних державних управлінь визначені, крім загальних законів, конвенціями Міжнародної організації праці (далі - МОП), ратифікованих Законами України "Про ратифікацію Конвенції міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі" від 08.09.2004 № 1985-IV "Про ратифікацію Конвенції міжнародної організації праці №129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві" від 8 вересня 2004 року № 1986- IV.

Зазначені конвенції мають пріоритетне значення, оскільки статтею 15 Закону України "Про міжнародні договори України" визначено, що чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права; згідно частини першої статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України є частиною національного законодавства; статтею 8-1 КЗпП України визначено, якщо міжнародним договором або міжнародною угодою, в яких бере участь Україна, встановлено інші правила, ніж ті, що їх містить законодавство України про працю, то застосовуються правила міжнародного договору або міжнародної угоди.

Згідно статті 16 Конвенції № 81 інспекція на підприємствах проводиться так часто і так ретельно, як це потрібно для забезпечення ефективного застосування відповідних законодавчих положень.

Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон № 877-V) визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Частинами першою, четвертою, п`ятою статті 2 Закону № 877-V визначено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема: об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); орієнтованості державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 823 «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю» затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок № 823).

Даний порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1986-IV, та Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон).

Згідно пункту 2 Порядку № 823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Заходи контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються інспекторами праці виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад) у формі, визначеній абзацом першим цього пункту.

Відповідно до підпунктами 2, 3 пункту 5 Порядку № 823 підставами для здійснення інспекційних відвідувань є звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин та рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

Пунктом 8 Порядку № 823 передбачено, що під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності).

Згідно пункту 10 Порядку № 823 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право:

1) під час проведення інспекційних відвідувань за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;

2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги;

3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;

4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів;

5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;

6) фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;

7) отримувати від органів державної влади, об`єктів відвідування інформацію та/або документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування.

Абзацом 1 пункту 14 Порядку № 823 врегульовано, що у разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування, зокрема ненадання на письмову вимогу інспектора праці інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 10 цього Порядку), відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, перевищення строків проведення інспекційного відвідування, визначених пунктом 9 цього Порядку, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування із зазначенням відповідних підстав, який у разі можливості підписується об`єктом відвідування або іншою уповноваженою ним особою.

Пунктом 11 Порядку № 823 встановлено, що вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій або витягів з документів, пояснень, доступу до всіх видів приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання.

Згідно із пунктом 14 Порядку № 823 у разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування, зокрема ненадання на письмову вимогу інспектора праці інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 10 цього Порядку), відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, перевищення строків проведення інспекційного відвідування, визначених пунктом 9 цього Порядку, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування із зазначенням відповідних підстав, який у разі можливості підписується об`єктом відвідування або іншою уповноваженою ним особою.

Апеляційним судом встановлено, що наказом Управління Держпраці в Івано-Франківській області від 20.07.2021 за №788-Д посадовим особам Управління доручено провести позаплановий захід державного нагляду (контролю) у ФОП ОСОБА_1 щодо дотримання законодавства про працю в частині належного оформлення трудових відносин з найманими працівниками.

На підставі наказу видано направлення на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) від 20.07.2021 за №4877.

Інспекторами праці 20.07.2021 Остафійчуком І.А., Салигою С.М., Юрочком А.С., Чуйком В.Р., Вінтоняком А.В. та Кальниш О.Я. здійснено виїзд за місцем проведення господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .

При спробі провести позаплановий захід, інспекторами встановлено факт виконання робіт по ремонту автомобільної техніки особою чоловічої статі, яка знаходилась в приміщенні СТО. На звернення інспектора, вказана особа звернулась до позивача із запитанням «Що мені казати?», на що позивач відповів «нічого не кажи, йди додому», чим фактично створив перешкоди у проведенні позапланового заходу державного контролю та реалізації інспекторами їхніх повноважень, в тому числі, й щодо отримання пояснень. Після чого вказана особа покинула приміщення СТО, не надавши пояснень інспекторам, що унеможливило подальше проведення перевірки.

Такими діями позивач створив перешкоди у проведенні позапланового заходу державного контролю та реалізації інспекторами їхніх повноважень, посадовими особами відповідача складено акт про неможливість проведення заходу державного контролю від 20.07.2021 за №ІФ2013/528/НД/АВ.

Факт створення позивачем наведених перешкод у проведенні позапланового заходу також підтверджується наявними в матеріалах справи матеріалами відеофіксації.

Акт від 20.07.2021 за №ІФ2013/528/НД/АВ направлено на адресу позивача 23.07.2021.

26.08.2021 позивач звернувся до Управління Держпраці в Івано-Франківській області з вимогою надати матеріали перевірки, які отримані ним 31.08.2021.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" (далі - штрафи) визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (далі - Порядок № 509).

Пунктом 2 Порядку № 509 визначено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту), керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами четвертим - шостим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи накладаються на підставі, зокрема, акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування.

Згідно пункту 3 Порядку № 509 справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.

Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Листом від 04.08.2021 позивача повідомлено про те, що справа про накладення штрафу розглядається в 45-ти денний строк, з дня одержання уповноваженою особою вказаного акта.

Згідно із пунктом 4 Порядку № 509 під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів з дня складення суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб`єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв`язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка.

Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв`язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для відмови у задоволені адміністративного позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 243 ч. 3, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.12.2021 року у справі №300/5758/21 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. З. Улицький судді С. М. Кузьмич І. І. Запотічний